Джаядева

Джаядева
Джаядева та Вішну
Народився	прибл. 1200 Орісса
Помер	невідомо Орісса
Діяльність	поет
Знання мов	санскрит
Magnum opus	Gita Govindad
Конфесія	вішнуїзм
Батько	Бходжадева
Мати	Рамадеві
У шлюбі з	Падмаваті
Медіафайли у Вікісховищі

Джаядева (*जयदेव, прибл. 1200 —дата смерті невідома) — індійський середньовічний поет за часів династії Східних Гангів та Сена.

Життєпис

Походив з відомої брамінської родини. Народився у с. Кендулі Сасан, поблизу храмового міста Пурі (Орісса). Навчався санскриту та танцям у храмі Курмапатака. Згодом сам викладав тут. Водночас йому надавали покровительство магараджи з династії Східних Гангів — Чогангадева та його син Раґхава. наприкінця жив при дворі магараджи Лакшманасени у Бенгалії.

Творчість

Уславився своєю поемою «Гітаговінда» («Пісня пастуху)» на санскриті. Вона формально побудована за зразком традиційної махакав'ї, але фактично і за стилем, і за композицією цей твір нового, незвичайного типу. Кожна глава поеми містить низку розділів, в які включені падавалі (пісні фольклорного походження), що вводяться одним або двома двустишиями. Ці пісні вкладаються в розмову Крішни або його коханої Радхі, або її подруги.

Поема розповідає про те, як Крішна охолов до Радхі і віддався любовним забавам з іншими пастушками. Подруга Радхі дорікає Крішну, розповідає йому про страждання Радхі, і він повертається до своєї істинної любові — радістю возз'єднання Крішни і Радхі завершується поема.

«Гітаговінда» — переважно ліричний твір, релігійне значення йому — до перетворення в канонічний текст вішнуїзма — надано пізніше. У той же час «Гітаговінда» завдяки органічному зв'язку з фольклором переступила рамки традиційної санскритської поетики і може розглядатися як твір бенгальської літератури.

Джерела

• Denise Cush, Catherine Robinson, Michael York (Hrsg.): Encyclopedia of Hinduism. London (u.a.), Routledge 2008