Східні Ганги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імперія
Імперія Східних Гангів
орія ଗଙ୍ଗ ବଂଶ ଶାସନ
1078 – 1434


Столиця Мукхалінгам/Калінганагар
Каттак
Мова(и) Орія
Тамільська
Релігія Індуїзм
Форма правління Монархія
Трі-Калінгадхіпаті
 - 1078—1147 Анантаварман Чодаганга
 - 1178—1198 Анангабхіма Дева II
 - 1238—1264 Нарасімха Дева I
 - 1414—1434 Бхану Дева IV
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Східні Ганги

Східні Ганги (орія ଗଙ୍ଗ ବଂଶ ଶାସନ) або династія Чодаганга[1] — держава й царська династія на Індійському субконтиненті, що існувала від XI до початку XV століття. Східні Ганги володарювали на територіях Калінги, їхня влада поширювалась майже на всю територію сучасного індійського штату Орісса, а також на частини Західного Бенгалу, Андхра-Прадеш і Чхаттісґарх[2]. Столиця держави мала назву Калінганагара (сучасний Мукхалінгам в окрузі Шрікакулам). Нині Східних Гангів більше пам'ятають, як будівельників храму сонця, об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО у Конарку.

Історія[ред. | ред. код]

Ранні Східні Ганги[ред. | ред. код]

Після падіння династії Магамеґавагани Калінга була поділена на різні князівства під загальною зверхність імперією Гуптів. Кожен із очільників князівств носив титул калінгадіпаті (володар Калінги). У 460-х роках починається занепад імперії Гуптів.

Початок того, що стало династією Ранніх Східних Гангів відбувся, коли на наприкінці 490-х роках Індраварма I переміг династію Вішнукундіна та встановив своє панування над регіоном зі столицею Калінганагара. Царі Ганги присвоювали різні титули, а саме: Трикалінгадхіпаті або Сакала Калінгадіпаті (Володар трьох Калінга або всіх трьох Калінга, а саме Калінга (південь), Уткала (північ) і Дакшина Косала (захід). 780-х роках на нетривалий час визнала зверхність імперії Пала.

В подальшому Ранні Східні Ганги вели запеклі війни з Вакатака і Східними Чалук'ями, які почергово змінювалися поразками і перемогами. Деякий час залежність від Вакатаків змінювалася залежністю від Чалук'їв у 980-х роках. На початку 1000-х років навіть вдалося Східних Гангам втручатися у боротьбу за владу в державі Східних Чалук'їв. Але підкорення останніх Чола призвела до конфлікту з цією імперією. 1038 року відбувається занепад Ранніх Східних Гангів.

Пізні Східні Ганга (з Трикалінги)[ред. | ред. код]

Засновником династії був цар Анантаварман Чодаганга, нащадок Західних Гангів[3], які правили у південній частині сучасної Карнатаки, і царів з династії Чола. Правителі Східних Гангів мали шлюбні зв'язки з імператорами Чола та Східних Чалук'їв[4]. Анантаварман був дуже релігійною особою і покровителем мистецтва й літератури. Йому приписують будівництво храму Джаганнатха у Пурі[5][6].

Царі Східних Гангів були змушені постійно захищати свої володіння від нападів мусульманських правителів, насамперед бенгальських султанів. З 1430-х років воювало спочатку проти наякства Мусунарі, а потім династії Редді. 1356 року зазнало нищівної поразки від першого, а 1364 року опинилася під зверхності останньої. 1425 року значну територію захоплено Віджаянагарською імперією. Могутність династії занепала за правління Бхану Деви IV (1414–34)[7].

Економіка[ред. | ред. код]

Держава процвітала за рахунок торгівлі та комерції.

Культура[ред. | ред. код]

Запам'яталась династія зведенням величних храмів. Наприкінці X ст. шиваїзм взяв гору над буддизмом і джайнізмом. У цей період був побудований чудовий храм Шрімухалінгам у Мухалінгамі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Second Pandyan empire, A.D. 1190—1312 by A.J. Thinakaran, 1987, стор. 63
  2. Династія Гангів [Архівовано 10 листопада 2007 у Wayback Machine.] www.britannica.com
  3. Satya Prakash; Rajendra Singh (1986). Coinage in Ancient India: a numismatic, archaeochemical and metallurgical study of ancient Indian coins. Govindram Hasanand. с. 348. ISBN 978-81-7077-010-7. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 26 лютого 2017. 
  4. Patnaik, Nihar Ranjan (1 січня 1997). Economic History of Orissa. Indus Publishing. с. 93. ISBN 978-81-7387-075-0. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 26 лютого 2017. 
  5. Династія Східних Гангів в Індії. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 26 лютого 2017. 
  6. Controversies in History: Origin of Gangas. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 26 лютого 2017. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 26 лютого 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]