Очікує на перевірку

Доля резидента

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доля резидента
рос. Судьба резидента
Жанрдетектив
Режисер Веніамін Дорман
Сценарист Олег Шмельов
Володимир Востоков
У головних
ролях
Георгій Жжонов
Михайло Ножкин
Оператор Михайло Гойхберг
Композитор Мікаел Тарівердієв
Художник Людмила Безсмертнова
КінокомпаніяКіностудія ім. М. Горького
Тривалість157 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1970
IMDbID 0314736
ПопереднійПомилка резидента
НаступнийПовернення резидента

«Доля резидента» (рос. «Судьба резидента») — радянський двосерійний художній фільм, поставлений на Кіностудії ім. М. Горького в 1970 році режисером Веніаміном Дорманом. Другий фільм тетралогії про професійного розвідника Михайла Тульєва. Перша частина фільму називається «З відкритими картами», друга — «Західний шлейф».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Після арешту Тульєва радянські контррозвідники починають радіогру з противником. У західний розвідцентр знову йдуть шифровки за підписом «Надія». Офіцер служби контррозвідки КДБ СРСР Синіцин, який відчуває до Тульєва щиру симпатію, намагається схилити його на свій бік: возить по країні, влаштовує зустріч з Марією і сином, якого Тульєв бачить вперше. Тульєв дізнається, що його батько, граф А. І. Тульєв, не помер у своєму ліжку, а загинув за нез'ясованих обставин, ймовірно, убитий.

Молодий радянський учений Борков на міжнародній науковій конференції, захопившись, розповідає про свою роботу трохи більше, ніж слід було, і негайно потрапляє в поле зору закордонних спецслужб (Синіцин з'ясував це, поки перебував у розвідцентрі на Заході, див. «Помилка резидента»). Керівники Тульєва проводять проти Боркова вербувальну операцію — шантажують його аморальною поведінкою за кордоном і схиляють до шпигунства. Борков, після деяких коливань, повідомляє про те, що сталося в КДБ. Служба генерала Сергєєва отримує можливість викрити агентурну мережу в Москві, очолювану дипломатичним співробітником Клотцем.

Західні господарі Тульєва підозрюють, що «Надія» провалився, і влаштовують серію перевірок. Завдяки проникливості генерала Сергєєва їх вдається успішно пройти, хоча для цього доводиться замаскувати мирне будівництво під військовий об'єкт стратегічного значення.

Тульєв поступово переглядає свої погляди і приймає свідоме рішення працювати на користь СРСР. Тульєва відкликають, на зміну йому з-за кордону надсилають відомого по першому фільму Леоніда Круга. Тульєв відправляється на Захід уже як радянський резидент, а Круг, ледь зійшовши в Одесі з теплохода, потрапляє під опіку Синіцина-Бекаса.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]