Ернст фон Ратцебург
| Ернст фон Ратцебург | |
|---|---|
| Ernst von Ratzeburg | |
| Народився | невідомо Ратцебург |
| Помер | 5 березня 1279 біля Ашерадена ·загибель у битві |
| Країна |  Латвія |
| Національність | німець |
| Діяльність | політика |
| Посада | магістр Лівонського ордену |
| Термін | 1273—1279 роки |
| Попередник | Вальтер фон Нордек |
| Наступник | Конрад фон Фейхтванген |
| Конфесія | католицтво |
Ернст фон Ратцебург (нім. Ernst von Ratzeburg; ? — 5 березня 1279) — 12-й магістр Лівонського ордену (1273—1279).
Походив з Ратцебургу або Расбургу. Про батьків й молоді роки практично нічого невідомо. 1273 року після відставки магістра Вальтера фон Нордека обирається новим очільником Лівонського ордену.
Продовжив політику з підкорення Земгалії. Тут наштовхнувся на спротив місцевих вождів, що мали підтримку від Великого князівства Литовського. У 1274 році фон Ратцебург заснував на Західній Двіні замок Дінабург, де 1275 року після завершення робіт розмістив значну залогу. Цей замок став орденським форпостом у Земгалії. 1276 року домовився про спільні дії з ризьким архієпископом Йоганном I фон Луне проти земгалів і литовців. 1277 року Дінабург витримав місячну облогу литовського війська на чолі з великим князем Тройденом.
У відповідь восени 1278 року Ернст фон Ратцебург за підтримки Ейларда фон Оберга з Данської Естляндії виступив до литовських володінь. Спільно вони дійшли до резиденції великого князя Литовського — Кернаве. Втім не змогли її захопити. Натомість сплюндрували литовські землі навколо. Під час повернення військо на чолі із магістром було заскочене біля Ашерадена литовцями на чолі з Тройденом. У ашераденській битві лівонці зазнали нищівної поразки, а Ернст фон Ратцебург загинув. В результаті Земгалія здобула незалежність від Лівонського ордену.
- Lutz Fenske & Klaus Militzer (Hg.), Die Ritterbrüder im livländischen Zweig des Deutschen Ordens, Böhlau, Köln, 1993, ISBN 3-412-06593-5, ISBN 978-3-412-06593-5 (S. 524—525)
- Edvardas Gudavičius. Ernestas fon Racburgas. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. V (Dis-Fatva). – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2004. 564 psl.
- Selart A. Livonia, Rus and the Baltic Crusaders in the Thirteenth Century.Leiden: Brill, 2015.