Перегляд вихідного коду сторінки Естонська мова

{{Мова
| Назва = Естонська мова
| Колір = уральська
| Самоназва = eesti keel
| Поширена_в = {{EST}} (920 000)<br>{{FIN}} (48 000)<br>{{RUS}} (15 500)<br/>{{SWE}} (прибл. 10 000)<br>{{CAN}} (6 385)<br>{{USA}} (5 938)<br>{{AUS}} (5 255)
| Регіон = [[Північна Європа]]
| Кількість_носіїв = 1,05 млн (1989)
| Писемність = [[латиниця]] ([[естонська абетка]]), {{нп|естонський шрифт Брайля||et|Eesti Braille kiri}}
| Класифікація = [[Уральські мови|Уральська]]
:[[Фіно-угорські мови|Фіно-угорська]]
::[[Балтійсько-фінські мови|Балтійсько-фінська]]
| Державна = {{EST}}
| Офіційна = {{EU}}
| Регулює = {{нп|Інститут естонської мови||et|Eesti Keele Instituut}}
| ISO_639 = et
| ISO_639-2 = est
| ISO_639-3 = [[iso639-3:est|est]]
| Зображення = Idioma estonio.PNG
| Ширина_зображення = 250px
| Підпис = Поширення естонської мови
}}

'''Есто́нська мо́ва''' (''eesti keel'')&nbsp;— [[мова]] [[естонці]]в, офіційна мова [[Естонія|Естонії]] і Європейського Союзу. Рідна для понад 900 тис. людей в Естонії<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.stat.ee/34267|title=Rahvaarv rahvuse järgi, 1. jaanuar, aasta|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=20 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200420034410/https://www.stat.ee/34267}}</ref> та десятків тисяч за її межами. Естонська мова використовується в окремих селах [[Крим]]у<ref>{{ref-ru}}{{cite web|url=https://rus.postimees.ee/3681643/kto-pomozhet-krymskim-estoncam|title=Кто поможет крымским эстонцам?|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=7 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200207070851/https://rus.postimees.ee/3681643/kto-pomozhet-krymskim-estoncam}}</ref>, [[Абхазія|Абхазії]]<ref>{{ref-ru}}{{cite web|url=https://rus.postimees.ee/6472072/analiz-gotov-mogut-li-potomki-optantov-imet-grazhdanstvo-estonii|title=Анализ готов! Могут ли потомки оптантов иметь гражданство Эстонии?|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=7 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200207064407/https://rus.postimees.ee/6472072/analiz-gotov-mogut-li-potomki-optantov-imet-grazhdanstvo-estonii}}</ref>, діаспорних поселеннях у [[Швеція|Швеції]], [[Сполучені Штати Америки|США]] й [[Канада|Канаді]]. Писемність на основі [[латинський алфавіт|латинського алфавіту]].

Естонська мова разом із [[фінська мова|фінською]] та [[угорська мова|угорською]] та іншими мовами належить до [[Фіно-угорські мови|фіно-угорських]] мов [[Уральські мови|уральської мовної сім'ї]].

В естонській мові 9 голосних і 16 приголосних звуків, багато дифтонгів. Властиві три ступені довжини в голосних і приголосних. Головний наголос падає на перший склад слова. За морфологічною структурою естонська мова&nbsp;— [[Флективні мови|флективно]]-[[Аглютинативні мови|аглютинативна]]. Імена відмінюються по числах і відмінках, граматичний рід відсутній. Дієслово має відмінювальні й невідмінювальні форми. Синтаксичні зв'язки слів виражаються головним чином граматичними формами окремих слів і службовими словами. Кількість прийменників невелика. Порядок слів у реченні відносно вільний.

== Історія та статус ==
{{main|{{нп|Історія естонської мови||et|Eesti keele ajalugu}}}}
{{seealso|Естонська література}}
Перші відомі спроби письмово зафіксувати естонську мову стосуються [[XIII]] ст. — Літопис Генриха Ливонського. Перша естонська книга {{нп|«Катехізис» Вадрадта й Келя||et|Wanradti ja Koelli katekismus}} надрукована в Німеччині в 1535 році. Найдавніший естонський рукопис, що зберігся, — Кулламааський рукопис — містить переклад естонською трьох католицьких молитов — «[[Отче наш]]», «[[Аве Марія]]» і «[[Credo|Кредо]]».

Естонська мова вперше набула офіційного статусу й стала єдиною державною мовою Естонії в 1918 році зі [[Декларація незалежності Естонії|здобуттям цією державою незалежності]]. З 1940 року з [[Окупація балтійських країн|радянською окупацією]] статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою&nbsp;— другою стала [[Російська мова|російська]], звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: у міжнародних переговорах, дипломатичному листуванні, у зовнішній торгівлі й на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання й позбавлена можливостей розвитку [[Термінологія|термінології]] у сферах [[Навігація|навігації]], [[Мореплавство|мореплавства]], [[Авіація|авіації]] та [[Залізниця|залізничного транспорту]], вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній і деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим контролем Москви<ref>{{ref-en}}Metcalf, K. N. Estonia 1918—1994. The Development of Human Rights,&nbsp;— Stockholm, 1994,&nbsp;— P. 65-68.</ref>.

<gallery caption="" widths="" heights="180" mode="packed" perrow="" class="style=">
Файл:Henriku kroonika papp.jpg|Сторінка з рукопису Хроніки Генриха Ливонського
Файл:EstonianGrammar1637.jpg|[[Естонська граматика]], видана [[Генріх Шталь|Генріхом Шталем]] в [[Таллінн]]і (Ревалі) у 1637 році
Файл:Estonian language in the Russian Empire (1897).svg|Поширеність естонської мови в [[Російська імперія|Російській імперії]] за даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису 1897]]
</gallery>

=== Сучасність ===
Ситуація змінилася з розпадом Радянського Союзу й відновленням незалежности [[20 серпня]] [[1991]] року. Нині естонська мова&nbsp;— єдина [[Офіційна мова|офіційна]] в [[Естонія|Естонії]], а також одна з [[Офіційні мови Європейського Союзу|офіційних мов]] [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Статус естонської мови визначає [[Конституція Естонії]] (Eesti Vabariigi põhiseadus, §6)<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.riigiteataja.ee/akt/115052015002|title=Eesti Vabariigi põhiseadus|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=8 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191208020841/https://www.riigiteataja.ee/akt/115052015002}}</ref> та {{нп|Закон про мову (Естонія)|Закон про мову|et|Keeleseadus}} (ест. ''Keeleseadus'')<ref name=":0">{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.riigiteataja.ee/akt/131122015022|title=Keeleseadus|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=25 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191025114654/https://www.riigiteataja.ee/akt/131122015022}}</ref>. Державну політику в області розвитку естонської мови реалізує {{нп|Інститут естонської мови||et|Eesti Keele Instituut}} (ест. ''Eesti Keele Instituut'')<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=http://portaal.eki.ee|title=Eesti Keele Instituut|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=3 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180103212438/http://portaal.eki.ee/}}</ref>, а в області захисту — [[Мовна інспекція (Естонія)|Мовна інспекція]] (ест. ''Keeleinspekstsioon'')<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.keeleinspektsioon.ee/et?lang=0|title=Keeleinspektsioon|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=4 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190604141656/https://www.keeleinspektsioon.ee/et?lang=0}}</ref>. Знання естонської мови на рівні мінімум B1 є обов’язковою умовою для отримання громадянства Естонії чи постійного дозволу на проживання<ref name=":0"/>.

== Діалекти ==
[[Файл:Idioma estonio.PNG|thumb|400px|{{legend|#0080FF|{{нп|Північноестонські діалекти||et|Põhjaeesti murded}}}}{{legend|#88C4FF|[[Південноестонські діалекти]]}}]]
{{main|Діалекти естонської мови}}
У [[XVI]] ст. існували дві літературні мови на основі північноестонського й південноестонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в 1-й половині [[XX]] ст. В естонській мові виділяють основні говірки, що різняться одна від одної:

* {{нп|Північноестонські діалекти||et|Põhjaeesti murded}}:
** [[Середньоестонські діалекти|Середньоестонська група діалектів]]: 
*** {{нп|Центральний діалект естонської мови|Центральний|et|Keskmurre}}; 
*** {{нп|Острівний діалект естонської мови|Острівний|et|Saarte murre}}; 
*** {{нп|Східний діалект естонської мови|Східний|et|Idamurre}};
** {{нп|Північно-східні прибережні діалекти естонської мови|Північно-східна прибережна група діалектів|et|Kirderanniku murded}}: 
*** {{нп|Прибережний діалект|Прибережний|et|Rannamurre}}; 
*** {{нп|Алутагузеський діалект|Алутагузеський|et|Alutaguse murre}};
* [[Південноестонські діалекти]]:
** [[Діалект мульгі]];
** [[Сету (діалект)|Діалект сету]];
** [[Тартуський діалект]];
** [[Вируський діалект]].

Південноестонськими говірками (офіційна точка зору) чи мовами [[виро]] й [[Сету (діалект)|сету]] (позиція громадських організацій<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://kultuur.err.ee/1029582/avalik-poordumine-eesti-teaduspoliitika-peab-oma-nao-poorama-eesti-poole|title=Avalik pöördumine. Eesti teaduspoliitika peab oma näo pöörama Eesti poole|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=31 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200131161155/https://kultuur.err.ee/1029582/avalik-poordumine-eesti-teaduspoliitika-peab-oma-nao-poorama-eesti-poole}}</ref>) володіють до 100 тис. людей<ref>{{ref-en}}{{cite book|last1=Laakso|first1=J.|last2=Sarhimaa|first2=A.|last3=Spiliopoulou Å.|first3=S.|last4=Toivanen|first4=R.|title=Towards Openly Multilingual Policies and Practices: Assessing Minority Language Maintenance Across Europe|publisher=Multilingual Matters|location=Bristol; Buffalo|isbn=9781783094950|edition=1|url=https://books.google.com/books?id=xQKkCwAAQBAJ&pg=PT76#v=onepage&q=Towards%20Openly%20Multilingual%20Policies%20and%20Practices%20Võro%20Seto|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=14 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210414024008/https://books.google.com/books?id=xQKkCwAAQBAJ&pg=PT76#v=onepage&q=Towards%20Openly%20Multilingual%20Policies%20and%20Practices%20Võro%20Seto}}</ref>. В Естонії діють державний «[[Вируський інститут]]» (ест. ''Võru Instituut'')<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://wi.ee|title=Võru Instituut|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=14 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210214011207/https://wi.ee/}}</ref> й «{{нп|Інститут Сето||et|Seto Instituut}}» (ест. ''Seto Instituut'')<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=http://www.setoinstituut.ee|title=SA Seto Instituut|accessdate=07 лютого 2020|archive-date=7 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200207084929/http://www.setoinstituut.ee/}}</ref>, які займаються збереженням і розвитком культур народів Виру й Сету.

== Навчання ==

Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу ([[2004]]), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Швеція|Швеції]] та [[Угорщина|Угорщини]]. За кількістю місць навчання вирізняється [[Німеччина]], де естонську мову вивчають у 7 вишах.

Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти й мовних курсів у Європі, [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах Америки]], [[Канада|Канаді]] й [[Австралія|Австралії]].

Вивчення естонської доступне для громадян і резидентів країни як у школах, училищах та університетах, так і на спеціальних курсах (переважно для іноземців). Курси є як платними (у приватних мовних школах), так і безкоштовними. Реєстрація на безкоштовні мовні курси оголошується двічі на рік, причому попит значно перевищує кількість доступних місць<ref>{{ref-ru}}{{cite web|url=https://rus.err.ee/653403/bitva-za-besplatnye-kursy-jestonskogo-jazyka-sajt-zavis-mesta-v-stolice-zakonchilis-za-15-minut|title=Битва за бесплатные курсы эстонского языка: сайт завис, места в столице закончились за 15 минут|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206174822/https://rus.err.ee/653403/bitva-za-besplatnye-kursy-jestonskogo-jazyka-sajt-zavis-mesta-v-stolice-zakonchilis-za-15-minut}}</ref>. Крім курсів, Фонд інтеграції ({{lang-et|Integratsiooni sihtasutus}}) через Доми естонської мови ({{lang-et|Eesti keele majad}}) створює інші можливості для безкоштовної практики естонської мови на різних рівнях — розмовні клуби, тандемне навчання, перегляд фільмів, клуби естонської мови й культури, тематичні воркшопи тощо<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://integratsioon.ee/eesti-keele-ope|title=Eesti keele õpe|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206174833/https://integratsioon.ee/eesti-keele-ope}}</ref>.

У книжкових магазинах доступні різноманітні підручники естонської мови — як шкільні, так і для дорослих з англійською, російською і фінською основною мовою<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.rahvaraamat.ee/c/eesti-keel/1/2/33/145/et|title=Eesti keele õpikud, õppematerijalid|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206174822/https://www.rahvaraamat.ee/c/eesti-keel/1/2/33/145/et}}</ref>. Крім того, для початкових рівнів (0-B1) доступні безкоштовні онлайн-курси — Keeleklikk (0-A2), Keeletee (A2-B1)<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.keeletee.ee|title=Eesti keele e-kursus|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206174832/https://www.keeletee.ee/}}</ref> та Speakly (0-B1)<ref>{{ref-en}}{{cite web|url=https://www.workinestonia.com/new-chance-learn-estonian-speakly/|title=New chance to learn Estonian: Speakly|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206174825/https://www.workinestonia.com/new-chance-learn-estonian-speakly/}}</ref>.

В Естонії прийнято [[Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти]]<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=https://www.innove.ee/eksamid-ja-testid/eesti-keele-tasemeeksamid/|title=Eesti keele tasemeksamid|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=27 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200127200838/https://www.innove.ee/eksamid-ja-testid/eesti-keele-tasemeeksamid/}}</ref>. Мовні іспити за рівнями від A2 до C1 відбуваються чотири рази на рік, є безкоштовними, причому в разі успішного іспиту людина може претендувати на компенсацію власних витрат на вивчення мови в розмірі не більше 320 евро за один іспит.

== Писемність ==

: ''Основна стаття: [[Естонська абетка]]''

Естонська абетка склалася на базі [[латинська мова|латинської]], пристосованої до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 [[буква|літер]], з них шість мають [[діакритик|діакритичні знаки]].

{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B b
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | F f
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Š š
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ž ž
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Õ õ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ä ä
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ö ö
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ü ü
|
|}

Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах і власних іменах використовуються також латинські літери, що не ввійшли до складу естонської абетки. Найуживаніші серед них&nbsp;— '''Cc Čč Qq Ww Xx Yy'''.

== Лексика ==
{{main|Лексика естонської мови}}
Щодо етимології, то більшість естонських слів мають [[Фінно-угорські мови|фінно-угорське походження]]. Значні також запозичення з [[Германські мови|германських]] (в основному з [[Нижньонімецька мова|нижньонімецької]]) і [[Балтійські мови|балтійських мов]]. Трапляються [[Слов'янська мова|слов'янізми]], запозичені, очевидно, з [[Російська мова|російської]] через [[Фінська мова|фінську мову]], а також [[англіцизм]]и (головно [[неологізм]]и кінця XX&nbsp;— початку XXI століття) й [[Інтернаціоналізм (лексика)|інтернаціоналізми]]<ref>{{ref-et}}{{cite web|url=http://www.eki.ee/dict/raun/|title=Eesti keele etümoloogiline teatmik|accessdate=06 лютого 2020|archive-date=20 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201020083146/http://www.eki.ee/dict/raun/}}</ref>.

== Приклад ==
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]] естонською мовою (переклав [[Айн Каалеп]])

<table class = "wikitable" width="250">
<tr>
<td>
: '''TESTAMENT'''<br/>
: Kui ma suren, siis mind matke<br/>
: kalme peale üles<br/>
: kallil kodumaal Ukrainas,<br/>
: laia stepi süles,<br/>
: et sealt laiad põllupinnad,<br/>
: Dnepr ja kaldad üha<br/>
: oleks näha; oleks kuulda,<br/>
: kuidas jõgi mühab.<br/>
: Kui kord tuleb tal Ukrainast<br/>
: sinimerre viia<br/>
: vaenuverd… siis jätan maha<br/>
: mäed ja põllud siia —<br/>
: ise aga õhinaga<br/>
: sinna, kus on Jumal,<br/>
: tõttan palveks… Seni mulle<br/>
: ent jääb võõraks Jumal.<br/>
: Matke mind ja üles tõuske<br/>
: orjaikke vastu,<br/>
: priiust kuri vaenlasveri<br/>
: pühaveena kastku.<br/>
: Tuletage peres uues,<br/>
: peres vabas, suures<br/>
: siis mind veel te lahkelt meelde<br/>
: vaikse jutu juures.<br/>
</td>
</div></td></tr></table>

'''Джерело''': [https://web.archive.org/web/20090917115534/http://ukrlib.com/zapovit/Estonska.html Українська бібліотека]

== Примітки ==

{{reflist|2}}

== Див. також ==
* [[Естонія]]
* [[Естонці]]
* [[Виро]]
* [[Граматика естонської мови]]
* [[Уральські мови]]

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53397/11059.html Естонська мова]}}
* Естонська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:est|Estonian. A macrolanguage of Estonia]] {{ref-en}}
* Естонська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/esto1258 Language: Estonian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170820073709/http://glottolog.org/resource/languoid/id/esto1258 |date=20 серпня 2017 }} {{ref-en}}
* Естонська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_est Language Estonian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170820034843/http://wals.info/languoid/lect/wals_code_est |date=20 серпня 2017 }} {{ref-en}}
*[https://www.eki.ee/dict/ukraina/ Естонсько-український словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220419075612/https://www.eki.ee/dict/ukraina/ |date=19 квітня 2022 }}

{{Interwiki|et|Esileht|естонською|}}
{{Угро-фінські мови}}
{{Мови ЄС}}

[[Категорія:Естонська мова| ]]
[[Категорія:Мови SVO]]
[[Категорія:Мови Естонії]]
[[Категорія:Балтійсько-фінські мови]]