Ехолокалізація людини

Ехолокалізація людини — це техніка, яку використовують деякі незрячі люди, щоб отримати картину довколишнього світу. Ця техніка може бути частиною тренінгу з орієнтування та мобільності. Ехолокалізація поділяється на активну та пасивну. На відміну від пасивного визначення місця розташування за відбитими вторинними сигналами, активна локалізація передбачає пряме спрямоване прислуховування до первинних сигналів.

Активна і пасивна ехолокалізація

Пасивна ехолокалізація використовує наявні джерела звуку та їх відлуння для створення нечіткого уявлення про оточення. Ехо-сигнали інтерпретуються мозком людини як звуковий сигнал і інтелектуально обробляються. Активна ехолокалізація, навпаки, - це техніка, коли за допомогою клацання язиком створюють звуки і оцінюють ехо, що повертається. Цей спосіб ехолокалізації використовують, до прикладу, кажани та дельфіни. Після регулярних тренувань у зоровій корі головного мозку формується образ навколишнього середовища, який можна порівняти із баченням. Мозок відокремлює ехо-сигнали як візуальну інформацію, від іншої акустичної інформації та обробляє їх у відповідних ділянках кори.

Застосування ехолокалізації для орієнтації незрячих людей

Що раніше діти з проблемами зору знайомляться в ігровій формі з технікою активної ехолокалізації , то легше вони інтегрують її у свої орієнтування та навігацію. За допомогою кліксонара (звуки клацання язика) навчена людина може сприймати відлуння від окремих об’єктів і у такий спосіб визначати їхнє розташування, щільність, а іноді й розмір. Через фізичні обмеження оптимальний діапазон становить приблизно від 50 см до 300 м. Досвідчені незрячі люди використовують це вміння для самостійного пересування, орієнтування та уникнення перешкод. Принципи ехолокалізації можуть вивчити та використовувати також зрячі люди.

Електронні пристрої підтримки ехолокалізації вже кілька років доступні. Це невеликі, компактні прилади, які випромінюють чіткий, точно спрямований звуковий промінь. Вони сприяють полегшенню опанування техніки, оскільки звук, відбитий від об’єктів, відтворюється набагато чіткіше та гучніше. Крім того, їхня пізнавальна здатність суттєво краща: невеликі, вузькі або дрібноструктуровані об'єкти, такі як паркани, тонкі стовпи або гілки, що виступають на доріжці, можна чітко відчути навіть на відстані кількох метрів. Недоліком є те, що електронного помічника потрібно носити з собою.

Одним з провідних дослідників цієї теми є Даніель Кіш, який систематично аналізував, методизував інструкції щодо використання та популяризував в США техніку кліксонара. Він сліпий і ще в дитинстві навчився отримувати інформацію про своє оточення, клацаючи язиком та слухаючи ехо. З 1991 року Кіш тренував понад тисячу інших незрячих користуванню ехолокалізацією. З цією метою він разом з двома своїми учнями заснував некомерційну організацію World Access for the Blind. Праці Кіша надихнули на велику кількість наукових досліджень.

Варто зазначити, цю техніку викладають у всьому світі. З квітня 2012 року в Австрії всі фахівці з раннього розвитку та тренери з мобільності для сліпих мають проходити інструктаж щодо кліксонар-техніки від Федерального інституту освіти сліпих та асоціації Contrast і поширювати цей метод дітям і дорослим з вадами зору. Про це у 2011 році телекомпанія ARD зняла документальний фільм про зародження технології клацального сонара в німецькомовних країнах і випустила його в прокат в червні 2012 року. Документальна стрічка також була доступна в аудіоверсії для незрячих людей.

Мистецтво

Ще в 1968 році саунд-митець і композитор Елвін Люсьє під враженням від творів Дональда Р. Гріффіна написав композицію Vespers (укр. Вечірня молитва). Вона є перформансом, для "будь-якої кількості осіб, що хотіли б висловити повагу всім живим істотам, які населяють темряву і протягом багатьох років розвинули велику точність в ехолокалізації [...].". За допомогою сондолів, невеликих технічних пристроїв, що видають тріскучі звуки, або інших сигналізаторів учасники мають виключно акустично орієнтуватися в контрольованому приміщенні.

2 січня 2014 року в німецький прокат вийшов фільм польського режисера Анджея Якимовського «Просто уяви!», в якому, серед іншого, роль відіграє ехолокалізація людини.

Посилання

1. Lore Thaler, Stephen R. Arnott, Melvyn A. Goodale: Neural Correlates of Natural Human Echolocation in Early and Late Blind Echolocation Experts. Bei: PLoSONE.org. 6(5): e20162, 2011.
2. ↑ Kate Ravilious: Humans Can Learn to “See” With Sound, Study Says. Bei: National Geographic.com. 6. Juli 2009.
3. ↑ Hirnforschung: Wie sich Blinde per Echoortung orientieren. Bei: Spiegel.de. 6. Mai 2011.
4. ↑ Akustische Sensibilisierung. Bei: Anderes-Sehen.de. Abgerufen am 20. Dezember 2015.
5. ↑ Daniel Kish: FlashSonar: Understanding and Applying Sonar Imaging to Mobility. Bei: nfb.org. Future Reflections, Band 30:1 (Winter 2011).
6. ↑ Spanish scientists develop echo-location in humans. Bei: EurekAlert.org. 30. Juni 2009.
7. ↑ Projekt Blindenassistenz. Institut für Technik und Informatik (ITI), Technische Hochschule Mittelhessen, Giessen, 2018, abgerufen am 9. Mai 2019.
8. ↑ Hans-Werner Hunziker: Transmedia Stäubli Verlag AG, Zürich 2011, ISBN 978-3-7266-0087-7.
9. ↑ Manfred Dworschak: Wahrnehmung: Die Fledermausmädchen. Bei: Spiegel.de. Heft 24, 2011.
10. ↑ Offizieller Start der Klicksonartechnik in Deutschland. Bei: Anderes-Sehen.de. Abgerufen am 20. Dezember 2015.
11. ↑ Die mit den Ohren sehen. Neue Wege für blinde Kinder. Bei: Programm.ARD.de. 9. Juni 2012.
12. ↑ Mit Audiodeskription: Die mit den Ohren sehen. (Memento vom 3. Juni 2013 im Internet Archive) ARD-Reportage als Hörfilm, im Archiv nicht mehr öffentlich verfügbar.
13. ↑ Alvin Lucier: Reflexionen. Interviews, Notationen, Texte. 2., erweiterte Auflage, MusikTexte, Köln 2005, S. 304–307 (Verbalnotation) und S. 74–85 (Interview), ISBN 3-9803151-2-6

• Siegfried Saerberg: Geradeaus ist einfach immer geradeaus – Eine lebensweltliche Ethnographie blinder Raumorientierung. Konstanz, UVK-Verl.-Ges., ISBN 3-89669-679-3.
• Martinez Rojas u. a.: Physical Analysis of Several Organic Signals for Human Echolocation: oral vacuum pulses. In: Acta Acustica united with Acustica 2009. Band 2, Nr. 95 (ISSN 1610-1928), S. 325–330.
• Richard Ernst Sergel: Das Ferngefühl der Blinden. In: Die Gartenlaube. Heft 18, 1867, S. 287 (Volltext [Wikisource]).
• Wahrnehmung. Der Fledermausmann. In: Der Spiegel. Nr. 22, 2004 (online).

• Wahrnehmung: Die Fledermausmädchen. Spiegel Online
• Hirnforschung. Wie sich Blinde per Echoortung orientieren. Spiegel Online
• Der Blinde, der von den Delphinen lernte. Welt Online
• Klicksonar (aktive bildgebende Echoortung). Auf: Anderes-Sehen.de.
• Verzeichnis der von Daniel Kish ausgebildeten Frühförderer und Mobilitätstrainer im deutschsprachigen Raum.
• Die mit den Ohren sehen. Neue Wege für blinde Kinder. ARD-Reportage.
• World Access For The Blind.
• Sinne. Klickblitze im Dunkeln. Auf: Spektrum.de. Dezember 2011. Zusammenfassung der neueren Studienergebnisse.
• Neural Correlates of Natural Human Echolocation in Early and Late Blind Echolocation Experts. Auf: plosone.org. Studie.
• Greg Downey: Getting around by sound: Human echolocation. Ausführliche Interpretation und Bewertung der PLoS-Studienergebnisse. Juni 2011.
• Spanish scientists develop echo-location in humans. Studie der FECYT Spanish Foundation for Science and Technology. Juni 2009.
• Scientists Develop Echolocation In Humans To Aid The Blind. Auf: ScienceDaily.com. Juli 2009.