Перегляд вихідного коду сторінки Жінки у Швеції

{{Жінки в суспільстві}}
'''Жінки у Швеції'''&nbsp;— статус та [[права жінок]] у [[Швеція|Швеції]] вплинули на [[Культура|культуру]], [[Релігія|релігію]] та соціальний дискурс, такі як [[Фемінізм у Швеції|сильний феміністський рух]], а також закони, що протягом [[Історія Швеції|історії Швеції]] неодноразово змінювались.

== Історія ==

=== Доба вікінгів ===
[[Файл:Blenda uppmanar - August Malmström 1860.jpg|міні|праворуч|220пкс|{{нп|Бленда (сага)|Бленда|sv|Blendasägnen}} керує жінками {{нп|Веренд|Веренда|sv|Värend}} [[Помста|помститися]] проти [[данці]]в ([[Август Мальмстрьом]])]]
За [[Доба вікінгів|часів вікінгів]] жінки мали відносно вільний стан у скандинавських країнах: [[Швеція|Швеції]], [[Данія|Данії]] та [[Норвегія|Норвегії]], про що свідчать {{нп|Грегес|ісландське право|en|Gray Goose Laws}} ([[Ісландська Вільна держава]]) і норвезькі закони {{нп|Фростатінгет| Фростатінгет|en|Frostating}} та {{нп|Галатінгет|Галатінгет|en|Gulating}}<ref name="Borgström">{{ref-sv}} Borgström Eva: Makalösa kvinnor: könsöverskridare i myt och verklighet (Marvelous women: gender benders in myth and reality) Alfabeta/Anamma, [[Стокгольм|Stockholm]], 2002. {{ISBN|91-501-0191-9}} (inb.). Libris 8707902.</ref>. [[Тітка]] [[Батько|батька]], батьківська [[племінниця]] та батьківська [[онука]], яку називають «одалквіна» ({{lang-sv|odalkvinna}}), всі мали право успадковувати майно покійного<ref name="Borgström" />. За відсутності родичів-чоловіків, неодружена жінка без сина могла спадкувати посаду як голова сім'ї від загиблого батька чи брата: жінка з таким статусом називалася {{нп|Рінгквіна|рингквіна|en|Baugrygr}}, і до одруження мала всі права, що надаються главі сімейного клану (наприклад, вимагати і одержувати штрафи за вбивство члена сім'ї), через що її права дорівнювалися чоловіковим<ref name="Borgström" />. Після 20-річного віку неодружена жінка, яку називали «маєр» і «мей», досягала [[повноліття]] і мала право вирішувати, де мешкати ([[свобода]] обирати місце проживання), та вважалася особою, наділеною правами перед суспільним законом ([[суб'єкт права]])<ref name="Borgström" />. Винятком її незалежності було право на вибір [[шлюб]]ного партнера, оскільки шлюби, як правило, влаштовувалися [[Рід|кланом]]<ref name="Borgström" />. Вдови користувалися таким сао незалежним статусом, як і неодружені жінки.

Жінки мали [[Релігійний досвід|релігійний]] [[авторитет]] і діяли як [[Жриця|жриці]] ({{lang-sv|gydja}}) і [[оракул]]и ({{lang-sv|sejdkvinna}}); були активними в [[Образотворче мистецтво|мистецтві]] як [[Скальдична поезія|поети]] ([[скальди]]) і {{нп|Майстер рун|майстри рун|en|Runemaster}}, і як [[купці]] та [[Повитуха|повитухи]]<ref>{{ref-sv}} Ingelman-Sundberg, Catharina, ''Forntida kvinnor: jägare, vikingahustru, prästinna'' [Ancient women: hunters, viking wife, priestess], Prisma, Stockholm, 2004.</ref>. Жінки також були активними у [[Військова справа|військовій справі]] та керуванні [[військо]]м: історія про «{{нп|Дівчина щита|дівчин щита|en|Shield-maiden}}<nowiki/>», деякі [[археологія|археологічні]] знахідки, такі як {{нп|Войовниця вікінгів Бірки|войовниця вікінгів Бірки|en|Birka female Viking warrior}} ([[Бірка]]), можуть свідчити, що деякі жінки були [[воїн]]ами<ref>Порівняти&nbsp;— «[[Амазонки]]»</ref>. Одружена жінка могла [[Розлучення|розлучитися]] і одружитися знову. Було також [[Соціум|соціально]] прийнятним, що вільна [[жінка]] може жити разом із чоловіком і мати [[Дитина|дітей]] з ним, офіційно не одружуючись, навіть якщо [[чоловік]] одружений: жінка в такому статусі називалася «фріллою» ({{lang-sv|frilla}})<ref name=Ohlander>{{ref-sv}} Ohlander, Ann-Sofie & Strömberg, Ulla-Britt, Tusen svenska kvinnoår: svensk kvinnohistoria från vikingatid till nutid, 3. (A Thousand Swedish Women's Years: Swedish Women's History from the Viking Age until now), [omarb. och utök.] uppl., Norstedts akademiska förlag, [[Стокгольм|Stockholm]], 2008.</ref>. Не було жодного розрізнення між дітьми, народженими всередині або поза [[шлюб]]ом: в обидвох випадках походження діти мали право [[Спадкування|успадковувати]] майно [[Батьки|батьків]], і для [[Соціальний захист|соціального захисту]] дитини не було «законних» чи «незаконних» дітей<ref name=Ohlander />. Ці права поступово зникли з місцевих законів після [[Християнізація|християнізації]] в [[XI століття|XI столітті]].

=== Середньовіччя ===
[[Файл:Christina Gyllenstierna relief 2009 West Aros (crop).jpg|міні|праворуч|200пкс|Національна героїня [[Крістіна Ґілленстієрна]], [[скульптура]] [[XVI століття|XVI&nbsp;ст.]] на [[вівтар]]і [[Вестероський кафедральний собор|Вестероського собору]]]]
Протягом [[середньовіччя]] статус і права жінок коливалися в різних частинах країни, оскільки місцеві повітові закони різнилися залежно від округу. Перша спроба національного законодавства полягала в дотриманні {{нп|Збірка Магнуса Еріксона|засад Магнуса Еріксона|sv|Magnus Erikssons landslag}} з 1350 року, що встановлювало один закон для всіх мешканців країни, а також один {{нп|Міське право|Міський закон|sv|Stadslagen}} для [[Місто|міст]]<ref name=Ohlander />, система, яка знаходилася в {{нп|Закон країни Хрістофера|законі від Хрістофера|en|Kristofers landslag}} ([[Хрістофер III (король Данії)|Хрістофер III]]) з 1442&nbsp;р.<ref>{{ref-sv}} [[Nationalencyklopedin]] (NE)</ref>. Від 1350&nbsp;р. [[Громадянське суспільство|громадянський]] статус жінок був загалом однаковим як в окружному, так і в міському законодавстві: неодружена жінка знаходилась під захистом її найближчого чоловічого родича, а [[Дружина (шлюб)|дружина]] під захистом чоловіка, тоді як [[вдова]] набувала більше прав<ref name=Ohlander />.

У 1608&nbsp;р. закони з тексту [[Старий Завіт|Старого Завіту]] [[Біблія|Біблії]] були внесені як поправки до цивільного закону країни<ref>{{ref-sv}} ''Granström, Görel'', «Kvinnorna och rätten: från stormaktstid till rösträttsstrid», Hallgren & Fallgren, [[Уппсала|Uppsala]], [[1996]].</ref>, що принаймні формально значно погіршувало жіночий статус. Проте існував розрив між [[законодавство]]м і практикою: незважаючи на те, що неодружені жінки були неповноправними і тільки вдови мали право представляти себе в [[суд]]і, неодружені жінки досі мали право давати [[свідчення]], подати [[позов]] і представляти себе в суді настільки, що реформа законодавства надала їм це [[право]] в 1686&nbsp;р., легалізувавши звичну процедуру<ref name=Ohlander />.

=== Окружний закон ===
Через {{нп|«Закон про країну» Магнуса Еріксона|«Закон про країну» Магнуса Еріксона|en|Magnus Erikssons landslag}} 1350 року, [[Дочка|доньки]] в країні успадкували майна вдвічі більше, ніж [[син]]и<ref name=Ohlander />. {{нп|Шведське церковне право 1686|Шведський церковний закон 1686 р.|en|Swedish Church Law 1686}} зобов'язував кожен [[парафія]]льний будинок у країні забезпечити [[Початкова освіта|початковою освітою]] всіх дітей незалежно від [[Стать|статі]], яка зазвичай надавалася [[Вікарій|вікарієм]] або [[Вчитель|вчителем]], що працює у вікаріях<ref name=":0">{{ref-sv}} Du Rietz, Anita, Kvinnors entreprenörskap: under 400 år, 1. uppl., Dialogos, [[Стокгольм|Stockholm]], 2013.</ref>.

[[Професія|Професії]] регулювалися [[Звичай|звичаями]], а не [[Закон (право)|законами]]. Неодружена жінка з [[Селяни|селянства]] повинна була б очікувати від соціального звичаю служити в домі іншої селянської сім'ї, що вважалося способом вивчення досвіду сімейного життя і не розглядалося як [[рабство]]: одружені з [[фермер]]ами, [[рибалка]]ми та [[шахтар]]ями жінки традиційно брали участь у праці разом з чоловіками відповідно до їх професій, працювали поодинці за відсутності чоловіка і, якщо чоловіки помирали і не було дорослого сина-помічника, то&nbsp;— працювали від імені [[Вдова|вдів]]<ref name=Ohlander />. Принаймні, починаючи з [[XVII століття|XVII]] і до [[XIX століття]], жінки працювали [[шахтар]]ями та [[Ковальство|ковалями]],&nbsp;— їх називали «діва на шахті» ({{lang-sv|gruvpiga}})<ref name=Ohlander />.

Звичай дружини виступати заступницею чоловіка давав жінкам значну незалежність, особливо в [[XVII століття|XVII&nbsp;ст.]], коли чоловіки були покликані служити в численних [[війна]]х, а жінки залишалися в [[тил]]у керувати сімейними справами в їх відсутності, що було як з дружинами звичайних [[фермер]]ів-[[солдат]]ів, так і з [[Дворяни|дворянськими]] жінками, які залишилися з відповідальністю за старі володіння та [[Парафія|парафії]], а також завдання виконувати функції заступництва щодо тих, хто залишались на роботі у приватній власності<ref name=Ohlander />. У місцевій громаді дружини парафіяльних вікаріїв мали сильну позицію як своєрідний провідник парафіяльного соціального добробуту, положення якого підтримувалося системою {{нп|Збереження вдови|збереження вдови|en|Widow conservation}} до [[XIX століття]].

=== Міське право ===
Через {{нп|«Закон про країну» Мануса Еріксона|«Закону про країну» Мануса Еріксона|en|Magnus Erikssons landslag}} 1350 року міське законодавство дозволило дочкам та синам [[Рівноправність|рівноправне]] [[Спадкування|успадкування]]<ref name=Ohlander />. У {{нп|Шведський церковний указ 1571|Шведському церковному розпорядженні 1571 р.|en|Swedish Church Ordinance 1571}}, міський закон заохочував [[Батьки|батьків]] забезпечити [[Початкова освіта|початкову освіту]] своїм дітям незалежно від [[Стать|статі]]<ref name=":0"/>, а з кінця [[XVI століття]] міські школи підтверджували прийняття дівчат, хоча, як правило, тільки на перше заняття<ref>{{ref-sv}} Eva Österberg, red (1997). Jämmerdal & Fröjdesal. Kvinnor i stormaktstidens Sverige. [[Стокгольм|Stockholm]]: Atlantis AB. {{ISBN|91-7486-355-X}}</ref>. Тим не менш, Урсула Агрікола зі [[Страсбург]]а та {{нп|Марія Юна Пальмгрен|Марія Юна Пальмгрен|en|Maria Jonae Palmgren}} з {{нп|Гранна|Грани|en|Gränna}} у 1640-х р. брали участь у навчанні [[Гімназія|гімназії]] [[Вісінгсьо]].

З [[XIV століття]] до {{нп|Регулювання фабрик|Регулювання фабрик|en|Fabriks och Handtwerksordning}} та {{нп|Торгове регулювання|Торгового регулювання|en|Handelsordningen}} 1846&nbsp;р., багато [[Професія|професій]] в містах були монополізовані [[Купецька гільдія|гільдією]]. Жінки не були виключені з членства в гільдії. І вдови стали членами, що мали ліцензію на заняття професією до повторного [[шлюб]]у: їм також міг надаватися дозвіл на торгівлю<ref name=Ohlander />. Формально, багато гільдій виключили одружених і неодружених жінок, однак на практиці були численні приклади з одруженими та неодруженими жінками у гільдії<ref name=Ohlander />. Також існували винятково жіночі гільдії, такі як [[Акушерка|акушерки]] та {{нп|Гребчиха|гребчихи|en|Rower woman}}. У 1460&nbsp;р. 180 жіночих гільдій були зареєстровані для міста [[Стокгольм]]: у більшості з них професія не зазначена, але найвизначніші професіями для міських жінок були [[бровар]]ки, [[пекар]]ки, [[кравець|кравчині]] та [[Прачка|прачки]], що залишалися поширеними серед жінок міста протягом наступних століть<ref name=Ohlander />.

Також були професії за межами гільдій, такі як професія {{нп|Мусмака|мусмаки|en|Mursmäcka}}. Жінка, незалежно від особистого статусу, могла придбати дозвіл, бути активною у торгівлі ([[експорт]]ом та [[імпорт]]ом) без членства в гільдії та бути в {{нп|Контингент громадян|контингенті громадян|sv|Kontingentborgare}}<ref name=Ohlander />. Місто також видавало дозвіл на {{нп|Роздрібний продаж|роздрібний продаж|sv|Månglare}}<ref name=Ohlander />:на виготовлення та продаж товарів, не включених до гільдійських [[Монополія|монополій]] з [[Крамниця|ятками]] на площі або на вулиці, часто це&nbsp;— ятки з [[одяг]]ом, [[Біжутерія|прикрасами]], [[варення]]м та [[Тістечко|тістечками]], а з 1623&nbsp;р. такі дозволи видавалися лише для тих, хто могли довести, що у них немає іншого способу достойно матеріально утримати себе. Такими особами, як правило, були жінки: або [[Вдова|вдови]], або одружені, чиї чоловіки не могли їх підтримувати<ref>{{ref-sv}} [http://www.historisktidskrift.se/fulltext/2014-1/pdf/HT_2014_1_003-030_lindberg_ling.pdf Historisk Tidskrift 134:1, 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402144048/http://www.historisktidskrift.se/fulltext/2014-1/pdf/HT_2014_1_003-030_lindberg_ling.pdf |date=2 квітня 2015 }}</ref>.

=== Доба Просвітництва ===
[[Файл:Ulrica pasch.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Ульріка Паш]]]]
Першим законом, що застосовує однакові права до всіх жінок у всій країні національним законодавством (включаючи [[Фінляндія|Фінляндію]], шведську провінцію), був {{нп|Цивільний кодекс 1734|Цивільний кодекс 1734|en|Civil Code of 1734}} року, який у питанні про статус жінок лишався незмінним до другої половини [[XIX століття]]. У Цивільному кодексі 1734&nbsp;р. всі неодружені жінки були визнані як неповнолітні особи незалежно від віку під опікою їхнього найближчого родича-чоловіка (або матері, якщо мати була вдовою)<ref name=SwerigesRikesLag>{{ref-sv}} Sweriges Rikes Lag. Gillad och Antagen på Riksdagen Åhr 1734.</ref>. Їй було надано право оскаржити свого опікуна в суді та призначити іншого опікуна, а коли з настанням дорослості&nbsp;— право отримати свободу<ref name=SwerigesRikesLag />. Нарешті, неодружена жінка може бути звільнена від опіки за клопотанням до [[монарх]]а. У день одруження жінка поміщалася під {{нп|Coverture|протекцію|en|Coverture}} свого [[Чоловік (шлюб)|чоловіка]]. Проте чоловікам заборонялося продавати майно своєї дружини без її згоди, жінкам було надано право продавати майно та вести справу за відсутності чоловіка, і обидва, незалежно від статі, отримали право на [[розлучення]], після чого невинна сторона отримувала опіку над дітьми<ref name=SwerigesRikesLag />. Зі вдівством (або розлученням) жінка незалежно від віку досягала законної переваги<ref name=SwerigesRikesLag />.

{{нп|Регулювання гільдії 1720|Регламент Гільдії 1720|en|Guild Regulation of 1720}} р. прямо дав жінкам дозвіл на активність у гільдії, і до нього були внесені кілька поправок, що сприяли професійним правам жінок, більшість з яких видані місцевою міською владою з тим, щоб забезпечити [[жебрак|жебраючих]] жінок. Зокрема реформа 1741&nbsp;р. скорочувала вимоги щодо членства в гільдії для власників лайнерів<ref name="ReferenceA">{{ref-sv}} Mot halva makten&nbsp;— elva historiska essäer om kvinnors strategier och mäns motstånd Redaktör: Ingrid Hagman. Rapport till Utredningen om fördelningen av ekonomisk makt och ekonomiska resurser mellan kvinnor och män Stockholm 1997</ref>, та реформи 1749&nbsp;р., де дозвіл на торгівлю на вулиці та ринку в м. [[Стокгольм]]і мали висувати на користь жінок-жебрачок<ref name="historisktidskrift.se">{{ref-sv}} [http://www.historisktidskrift.se/fulltext/2014-1/pdf/HT_2014_1_003-030_lindberg_ling.pdf «Spanska citroner till salu», ur Historisk Tidskrift 134:1, 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402144048/http://www.historisktidskrift.se/fulltext/2014-1/pdf/HT_2014_1_003-030_lindberg_ling.pdf |date=2 квітня 2015 }}</ref>.

У 1741 році реформа скасувала {{нп|Громадське приниження|публічне приниження|en|Public humiliation}} покарання {{нп|Церковний обов'язок|церковним обов'язком|en|Uppenbar kyrkoplikt}} для неодружених матерів для запобігання дітогубству<ref>{{ref-sv}} Ohlander, Ann-Sofie, Kärlek, död och frihet: historiska uppsatser om människovärde och livsvillkor i Sverige, Norstedt, [[Стокгольм|Stockholm]], 1985.</ref>, а в 1778&nbsp;р. було введено {{нп|Закон про дітонародження|Закон про дітонародження|en|Infanticide Act (Sweden)}}: щоб позбавити неодружених матерів соціальної [[Стигма|стигми]], що була загальним мотивом скоєння вбивства немовлят, матері було дозволено їхати в місце, де вона була невідомі громаді та народжувала анонімно, [[акушерка]]м було заборонено розкривати особу, і якщо мати вирішить зберегти дитину, її статус неодруженої повинен був приховатися владою, щоби позбавити її соціального стресу<ref>{{ref-sv}} Lindstedt Cronberg, Marie, 'Barnamordsplakatet: en straffrättsreform med oanade konsekvenser', Brottsförebyggande rådets tidskrift Apropå., 1994:1, s. 24-29, 1994.</ref>.

Епоха [[Просвітництво|Просвітництва]] багато в чому сприяла розширенню громадській ролі жінок у [[Швеція|Швеції]], особливо в рамках художніх професій, а жінки були офіційно визнані: [[Єва Екеблад]] зарахована до [[Шведська королівська академія наук|Шведської академії наук Королівства Швеції]], [[Ульріка Паш]] у [[Королівська академія вільних мистецтв (Швеція)|Шведській Королівській академії мистецтв]], та {{нп|Елізабет Олін|Елізабет Олін|en|Elisabeth Olin}} у {{нп|Шведська королівська музична академія|Королівській Шведській академії музики|sv|Kungliga Musikaliska Akademien}}.

У [[XVIII століття|XVIII столітті]] засновано численні школи для дівчат: в 1786&nbsp;р.&nbsp;— {{нп|Суспільна школа для дочок у Гетеборзі|Суспільна школа|sv|Societetsskolan}} (м. [[Гетеборг]]), перший серйозний навчальний заклад для жінок. Досягнення, яке викликало увагу,&nbsp;— те, що [[Аврора Лільєнрот]] закінчила [[Гімназія|гімназію]] на острові [[Вісінгсьо]] в 1788&nbsp;р.<ref name="Enqvinlig">{{ref-sv}} En qvinlig svensk gymnasist för hundra år sedan. Af G. E-m 84 ur Tidskrift för hemmet Årgång 22 (1880)</ref>.

=== XIX століття ===
[[Файл:Sophie von Knorring 1842 001.jpg|міні|праворуч|200пкс|портрет {{нп|Кнорінг Софія Маргарита|Софії фон Кнорінг|en|Sophie von Knorring}} роботи {{нп|Марія Христина Рьоль|Марії Рьоль|en|Maria Röhl}} (1842&nbsp;р.)]]
У першій половині [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] ріст населення у поєднанні зі змінами в суспільстві, зумовленими економічною кризою [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]] та [[Індустріалізація|індустріалізацією]], призвів до зростання кількості неодружених жінок, для яких традиційна роль підтримувати себе у [[шлюб]]і була недоступною. Школи, відкриті для жінок, як правило, пропонували неглибоку освіту, спрямовану на те, щоб зробити [[студент]]ок ідеальними дружинами та матерями, і врешті єдиною професією, відкритою для вже освіченої жінки, була [[Гувернер|гувернантка]] чи [[вчитель]]ка у [[Приватне підприємство|приватній]] [[Школа|школі]] для дівчат<ref name=Kyle>Gunhild Kyle (1972). Svensk flickskola under 1800-talet. [Swedish Girl School in the 19th-century] Göteborg: Kvinnohistoriskt arkiv. ISBN</ref>.

До 1840-х тривали суперечки щодо того, як надати жінкам можливість самостійно матеріально утримувати себе й стати продуктивними членами суспільства, якщо вони не можуть одружуватися, покладаються на [[милосердя]] [[родичі]]в чи вчинення [[злочин]]у<ref name=Kyle />. Звичайний низький рівень [[освіта|освіти]] жорстко [[Критика|критиковано]], а в 1842&nbsp;р. дівчата включені до обов'язкової системи [[Початкова освіта|початкової освіти]]<ref name=Kyle />. Паралельно з цим, під тиском громадської [[Дискусія|дискусії]], старі дрібні приватні школи для дівчат були поступово замінені новим типом приватних [[Середня освіта|середніх]] шкіл для жінок, з завданням надати їм освіту, корисну для професійного життя: у 1842&nbsp;р. у [[Швеція|Швеції]] було прав жіноклише п'ять таких шкіл, але з цього моменту швидке розширення їх призвело до існування таких шкіл у більшості шведських міст вже у 1870-х роках<ref name=Kyle />.

[[Аргумент]] [[Реформа|реформістів]] у [[Парламент Швеції|парламенті]]&nbsp;— що більшість професій мають бути відкритими для жінок, щоби надати неодруженим жінками можливість самостійно утримувати себе матеріально, і це викликало низку реформ щодо прав жінок: рівні права для отримання [[Спадщина|спадщини]] в 1845&nbsp;р.<ref name=":1">Lilla Focus Uppslagsbok (Little Focus Encyclopedia) Focus Uppslagsböcker AB (1979) (Swedish)</ref>; рівні права у [[Торгівля|торгівлі]] та [[Комерція|комерції]] (1846), у професії [[педагог]]а в державній шкільній системі (1853)<ref name="Inger Hultgren 1982">Inger Hultgren (Swedish): Kvinnors organisation och samhällets beslutsprocess (1982)</ref>, [[фельдшер]]ка, [[органіст]]ка і [[стоматолог]]<ref name="Carin 1990">Österberg, Carin et al., Svenska kvinnor: föregångare, nyskapare (Swedish women: predecessors, successors) Lund: Signum 1990. ({{ISBN|91-87896-03-6}}) (Swedish)</ref> (1861), посади в телеграфно-поштових відділеннях (1863)<ref name=":1"/>. Кожна з цих реформ дала реформаторам у парламенті аргументи на користь подальших реформ, стверджуючи, що саме [[держава]], що надала жінкам ці нові права, була відповідальною за надання їм освіти та юридичного статусу, необхідного для їх освоєння<ref name=Kyle />. У наслідку чого в 1858—1863&nbsp;рр. неодруженим жінкам було надано законну більшість після рекомендацій, зроблених радикальним {{нп|Комітет школи дівчат 1866|дівчачим шкільним комітетом 1866 р.|en|Girl School Committee of 1866}} р.. Нарешті введено професію [[лікар]]я для жінок та право навчання в [[університет]]і<ref name=Kyle />.

[[XIX століття]] означало організацію жінок для участі в суспільному житті та соціальній реформі: від моменту створення {{нп|Жіноче благодійне товариство|Жіночого благодійного товариства|en|Välgörande fruntimmerssällskapet}} в 1819&nbsp;р., жіночих груп в цивільних благодійних організаціях, що сприяло результату у соціальній реформі, коли врешті жінки стали відомі як загальноприйнятими моделями для наслідування у соціальній реформі, такі наприклад як {{нп|Еміль Петерсен|Еміль Петерсен|en|Emilie Petersen}}, [[Софія Вілкенс]] та {{нп|Марія Цердершйольд (диякониса)|Марія Цердершйольд|en|Maria Cederschiöld (deaconess)}}, котрі заклали основу для участі жінок у суспільному житті.

Жіноча організація, спочатку [[Благодійна організація|благодійна]], набула більш радикальної форми з початком [[Фемінізація (соціологія)|феміністського руху]]. У 1848&nbsp;р. {{нп|Софі Сагер|Софі Сагер|en|Sophie Sager}} викликала суперечки, бо повідомляла про [[зґвалтування]] та про перемогу у [[Судова справа|справі]] в [[суд]]і, після чого стала першою жінкою в Швеції для туру та публічних виступів на користь [[Фемінізація (соціологія)|фемінізму]]<ref>Kyle, Gunhild; Krusenstjerna, Eva von (1993). Kvinnoprofiler. Panorama ([[Natur & Kultur]]), 99-0913791-7. Stockholm: Natur och kultur.</ref>. У 1855&nbsp;р. жінки вперше організувалися для вирішення питання про права жінок, коли {{нп|Жозефіна Деланд|Жозефіна Деланд|en|Josefina Deland}} заснувала «{{нп|Товариство відставних учительок|Товариство відставних учительок|sv|Svenska lärarinnors pensionsförening}}<nowiki/>» ({{lang-sv|Svenska lärarinnors pensionsförening}}), щоби забезпечити [[пенсіонер]]ок та [[Гувернантка|гувернанток]]<ref>Chief editor: Nils Bohman, Svenska män och kvinnor. 2, C-F (Swedish Men and Women. 2, C-F) dictionary (1944) (in Swedish)</ref>. А з 1856&nbsp;р. [[журнал]] «{{нп|Домашній огляд|Домашній огляд|en|Home Review}}<nowiki/>» ({{lang-sv|Tidskrift för hemmet}}) став першим регулярним органом феміністичного руху. Протягом другої половини XIX&nbsp;ст. жіночий рух організувався з {{нп|Асоціація прав власності заміжніх жінок|Асоціації прав власності заміжніх жінок|en|Married Woman's Property Rights Association}} (1873) та {{нп|Асоціація Фредріки Бремер|Асоціації Фредріки Бремер|en|Fredrika Bremer Association}} (1884), і почав висувати свої вимоги. З 1880-х рр. такі жінки, як {{нп|Емілі Рату|Емілі Рату|en|Emilie Rathou}}, {{нп|Елма Даніельсон|Елма Даніельсон|en|Elma Danielsson}}, {{нп|Аліна Єгерстедт|Аліна Єгерстедт|en|Alina Jägerstedt}} та [[Ката Дальстрем]], займалися {{нп|Товариство тверезості|товариством тверезості|en|Temperance movement}}, рухом [[Робітництво|робітничого класу]], [[Професійна спілка|профспілками]], [[Політична партія|політичною]] [[Преса|пресою]] та [[Засоби масової інформації|ЗМІ]].

[[Файл:Anna Sandström.jpg|міні|праворуч|200пкс|{{нп|Ганна Сандстрьом|Ганна Сандстрьом|en|Anna Sandström}}&nbsp;— [[педагог]] й реформатор жіночої освіти]]

=== XX століття ===
У 1902&nbsp;р. створена {{нп|Національна асоціація для жіночого вибору (Швеція)|Національна асоціація для виборчого права жінок|en|National Association for Women's Suffrage (Sweden)}} для досягнення остаточної реформи жіночих прав громадян: жіночого виборчого права. Ще однією важливою метою на цьому етапі було надання жінкам доступу до тих самих професій, що й чоловікам на вищому рівні, в наданні яких їм раніше відмовляли, навіть за наявності необхідної [[Освіта|освіти]]. Жінки, які, наприклад, можуть бути [[професор]]ками [[університет]]у або [[лікар]]ками у [[Лікарня|лікарні]], але лише в приватних установах, оскільки посади на таких рівнях у державних установах мали статус [[Державний службовець|державного службовця]], що було фактом, який перешкоджав жінкам користуватися своєю освітою в рівній конкуренції з чоловіками<ref name="Akademikeryrken"/> . У 1909&nbsp;р. зроблено важливий крок, коли фраза «шведська людина» була вилучена із заявок на посади державних службовців, що зняло ряд професійних перешкод та надало жінкам доступ до багатьох професійних можливостей<ref name="Akademikeryrken">{{ref-sv}} «Göteborgs universitetsbibliotek: Akademikeryrken». Ub.gu.se. 2010-11-17. Retrieved 2013-10-07.</ref>.

У 1919—1921 роках нарешті запроваджено [[Жіноче виборче право|виборче право жінок]], що також вимагало реформи, в якій одружені жінки були б остаточно звільнені від опіки над їх подружжям і отримали правову більшість у 1920&nbsp;р.<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/> . Після виборчого права на жіночу реформу розповсюджувався закон, що гарантував жінкам право на всі державні послуги ({{lang-sv|Behörighetslagen}}) «Акту про право» 1923 року, в якому чоловікам і жінкам було офіційно гарантовано рівний доступ до всіх професій і посад у суспільстві, за винятком тих випадків, коли йшлося про посади [[військовослужбовець|військових]] та посад [[Священство|священства]]<ref name="ReferenceB">{{ref-sv}} Lilla Focus Uppslagsbok (1979)</ref>. Останні два обмеження були скасовані в 1958&nbsp;р., коли жінкам було дозволено ставати [[протестант]]ськими [[пастор]]ами, а також після серії реформ у період між 1980&nbsp;р. та 1989&nbsp;р., коли всі військові професії були відкриті для жінок<ref>{{ref-sv}} Sundevall, Fia (2011). Det sista manliga yrkesmonopolet: genus och militärt arbete i Sverige 1865—1989. Diss. Stockholm : [[Стокгольмський університет|Stockholms universitet]], 2011.</ref>.

== Жінки-піонерки ==
Імена розміщені в хронологічному порядку

=== Академіки ===
[[Файл:Gun-Hägglund-1958.jpg|міні|праворуч|180пкс|{{center|[[Ган Хаглунд]]}}]]
* Перша жінка-[[студент]]ка [[університет]]у: [[Бетті Петтерссон]], 1872 рік;
* Перша жінка, яка отримала [[науковий ступінь]]: {{нп|Хільдегарда Бьорк|Хільдегарда Бьорк|en|Hildegard Björck}}, 1873&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[доктор філософії|докторка філософії]]: {{нп|Еллен Фріз|Елен Фріз|en|Ellen Fries}}, 1883&nbsp;р.;
* Перший жіночий [[лікар]]: [[Кароліна Відерстрьом]], 1884&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[професор]]ка: [[Ковалевська Софія Василівна|Софія Ковалевська]], 1889&nbsp;р.;
* Перша жінка-член {{нп|Рада освіти|Ради з питань освіти|en|Board of education}}: {{нп|Лілі Енгштрьом|Лілі Енгштрьом|en|Lilly Engström}}, 1890&nbsp;р.;
* Перша жінка-{{нп|Доктор права|доктор права|en|Doctor of Law}} і [[доцент]]ка: {{нп|Ельза Ешельссон|Ельза Ешельсон|en|Elsa Eschelsson}}, 1897&nbsp;р..

=== Політикині ===
[[Файл:Mona Sahlin-02.jpg|міні|праворуч|180пкс|{{center|[[Мона Салін]]}}]]
* Перша жінка-[[губернатор]]ка ({{нп|Харадсхьовдін|харадсхьовдін|sv|Häradshövding}})&nbsp;— {{нп|Сігрід Стура|Сігрід Стура|en|Sigrid Sture}}, 1577&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[посол|амбасадорка]] (до [[Московське царство|Московського царства]]): [[Катарина Стопіа|Катаріна Стопя]], 1632&nbsp;р.;
* Перша жінка-член урядової комісії: [[Софі Адлерспаре]] і {{нп|Хільда Каселі|Хільда Каселі|en|Hilda Caselli}}, 1885&nbsp;р.;
* Перша жінка-член Виконавчого комітету [[Політична партія|політичної партії]]&nbsp;— [[Ката Дальстрем]], 1900&nbsp;р.;
* Перша жінка-очільниця [[Профспілковий рух|профспілки]]&nbsp;— {{нп|Ганна Стеркі|Ганна Стеркі|en|Anna Sterky}}, 1902&nbsp;р.;
* Перша жінка-член [[Рада комуни (Швеція)|міської ради]]&nbsp;— 37 жінок, серед них {{нп|Гертруда Менссон|Гертруда Менсон|en|Gertrud Månsson}} та {{нп|Ганна Ліндберг|Ганна Ліндберг|en|Hanna Lindberg}}, 1910&nbsp;р.;
* Перша жінка-член законодавчої асамблеї&nbsp;— {{нп|Емілія Бруме|Емілія Бруме|en|Emilia Broomé}}, 1914&nbsp;р.;
* Перша жінка-член [[Риксдаг]]у ([[нижня палата]])&nbsp;— [[Елізабет Тамм|Елізабет Там]], [[Агда Естлунд|Агда Остлунд]], [[Неллі Тюрінг|Нелі Тюрінг]], [[Берта Веллін|Берта Велін]]&nbsp;— 1921&nbsp;р.;
* Перша жінка-член [[Риксдаг]]у ([[верхня палата]])&nbsp;— Керстін Хессельгрен, 1921&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[міністр]] [[Кабінет міністрів Швеції|кабінету]]: {{нп|Карін Кок-Ліндберг|Карін Кок-Ліндберг|en|Karin Kock-Lindberg}}, 1947&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[Виконувач обов'язків|в.о.]] [[Прем'єр-міністр Швеції|Прем'єр-міністра]]&nbsp;— [[Улла Линдстрьом]], 1958&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[суддя]] [[Верховний суд Швеції|Верховного суду]]&nbsp;— [[Інгрід Гарде Вайдемар|Інгрід Гард Відемар]], 1968&nbsp;р.;
* Перша жінка-лідерка партії Риксдагу: [[Карін Сьодер]], 1985&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[спікер]]ка [[Риксдаг]]у&nbsp;— {{нп|Інгегерд Труедсон|Інгегерд Труедсон|en|Ingegerd Troedsson}}, 1991&nbsp;р.;
* Перша жінка-{{нп|Віце-прем'єр-міністр Швеції|віце|sv|Statsministerns ställföreträdare (Sverige)}}-[[Прем'єр-міністр Швеції|прем'єр-міністр]]&nbsp;— [[Мона Салін]], 1994&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[мер|міська голова]] м. [[Стокгольм]]а&nbsp;— [[Анніка Більстрем]], 2002&nbsp;р..

=== Фахівчині ===
[[Файл:Edberg, Nancy (ur Idun nr 15 1890).jpg|міні|праворуч|180пкс|{{center|[[Ненсі Едберг]]}}]]
* Перша жінка-директорка шведського [[Поштове відділення|поштового відділення]]: {{нп|Джес Вешел|Джес Вешел|en|Gese Wechel}}, 1637&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[війт]]: {{нп|Карін Томасдоттер|Карін Томасдоттер|en|Karin Thomasdotter}} (1610—1697&nbsp;рр.);
* Перша професійна [[актриса|акторка]]: {{нп|Беата Сабіна Страас|Беата Сабіна Страс|en|Beata Sabina Straas}}, 1737&nbsp;р.;
* Перша жінка-фізкультурна [[гімнаст]]ка: {{нп|Густава Ліндског|Густава Ліндског|en|Gustafva Lindskog}}, 1818&nbsp;р.;
* Перша професійна [[фотограф]]иня: [[Брита Софія Гесселі]], 1845&nbsp;р.;
* Перша професійна [[Плавання (вид спорту)|плавчиня]]: {{нп|Ненсі Едберг|Ненсі Едберг|en|Nancy Edberg}}, 1847&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[Стоматологія|стоматолог]]: [[Амалія Ассур|Амалія Асур]], 1852&nbsp;р.;
* Перша [[хірург]]иня ([[фельдшер]]ка): {{нп|Йоганна Хедень|Йогана Хедень|en|Johanna Hedén}}, 1863&nbsp;р.;
* Перша [[офіс]]на працівниця: {{нп|Пеггі Хард|Пегі Хард|en|Peggy Hård}}, 1860-ті р.;
* Перша [[телеграфіст]]ка і [[менеджер]]ка [[Телеграфний зв'язок|телеграфної]] станції: Ганна Лагерберг, 1864&nbsp;р.<ref>{{ref-sv}} Anna Johanna Charlotta Lagerberg i Wilhelmina Stålberg, Anteckningar om svenska qvinnor (1864)</ref>;
* Перша [[медсестра]]: [[Раппе Еммі Кароліна|Еммі Рапе]], 1867&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[хімік]] (з ученим ступенем): {{нп|Луїза Хаммарштрьом|Луїза Хамарштрьом|en|Louise Hammarström}}, 1875&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[психіатр]]: {{нп|Альфхілд Тамм|Альфхілд Там|en|Alfhild Tamm}}, 1908&nbsp;р.;
* Перша [[кінопродюсер]]ка: {{нп|Анна Гофман-Уддгрен|Ганна Гофман-Удгрен|en|Anna Hofman-Uddgren}}, 1911&nbsp;р.;
* Перша [[архітектор]]ка (зі ступенем вченості): {{нп|Анна Бранзелл|Ганна Бранзел|en|Anna Branzell}}, 1919&nbsp;р.;
* Перша [[Льотчик|льотчиця]]: {{нп|Ельза Андерссон|Ельза Андерсон|en|Elsa Andersson}}, 1920&nbsp;р.;
* Перша жінка-[[суддя]]: Дагні Олсон, 1931&nbsp;р.<ref>{{ref-sv}} Lindorm, Erik: Gustaf V och hans tid. 1928—1938 (1979)</ref>;
* Перша [[Диктор|телевізійна читачка новин]]: [[Ган Хаглунд]], 1958&nbsp;р.;
* Перша [[пастор]]ка у [[Церква Швеції|шведській державній церкві]]: Елізабет Дюрле, Маргіт Салін, Інгрід Персон, 1960&nbsp;р.<ref>[[Ординація жінок|Kvinnoprästfrågan]] i [[Nationalencyklopedin]]{{ref-sv}}</ref>;
* Перша жінка-[[Головний констебль|Шеф]] [[констебль]]: Карін Вармефьорд, 1981&nbsp;р.<ref>{{ref-sv}} Polistidningen nr 10 2007, 12 oktober 2007: Från syster till kollega, läst 12 juli 2012</ref>;
* Перша президент {{нп|Апеляційний суд Свеаланда|апеляційного суду Свеаланду|sv|Svea hovrätt}}: Біргіта Блом, 1983&nbsp;р..

== Хронологія виборення прав жінок у Швеції ==
[[Файл:Demonstrationståg för kvinnorösträtten, Göteborg - Nordiska Museet - NMA.0032617.jpg|міні|праворуч|200пкс|Жіноча демонстрація виборчих прав в Гетеборзі, червень 1918&nbsp;р.]]
; 1718
* Жінкам, що сплачують [[податки]], [[Купецька гільдія|гільдії]] міст дозволяють голосувати і виступати на виборах у [[Епоха Свободи|Добу волі]]; це право відібрано (для місцевих виборів) у 1758&nbsp;р. та (на загальні вибори) у 1771&nbsp;р.<ref>{{ref-sv}} Åsa Karlsson-Sjögren: Männen, kvinnorna och rösträtten: medborgarskap och representation 1723—1866 (Men, women and the vote: citizenship and representation 1723—1866).</ref>
; 1734
* У [[Цивільний кодекс 1734|Цивільному кодексі 1734]] р. чоловікам заборонено продавати майно своєї дружини без її згоди, і обидва з подружжя, незалежно від статі, забезпечують право на [[розлучення]], а невинна сторона утримує дітей<ref name="SwerigesRikesLag"/>.
Неодружена жінка, яка зазвичай перебуває під опікою свого найближчого чоловічого родича, отримує право на декларування правової більшості шляхом розпорядження [[монарх]]а<ref>{{ref-sv}} Qvist, Gunnar, Fredrika Bremer och kvinnans emancipation, 1969.</ref> .
; 1741
* Виникла вимога членства в гільдії для [[Корчма|приватних осіб]], що фактично відкриває професію жінкам<ref name="ReferenceA"/> .
; 1749
* Жінкам надано право займатися торгівлею жіночими костюмами<ref name="Carl Grimberg 1939">{{ref-sv}} Carl Grimberg: [https://runeberg.org/sfubon/9/0040.html Svenska folkets underbara öden / IX. Den sociala och kulturella utvecklingen från Oskar I: s tid till våra dagar samt De politiska förhållandena under Karl XV: s, Oscar II: s och Gustaf V: s regering 1859—1923] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170803212215/https://runeberg.org/sfubon/9/0040.html |date=3 серпня 2017 }} (1913—1939)</ref>, і дозвіл на активну торгівлю в [[Стокгольм]]і, поширення професії для бідних жінок, повинне виступати в першу чергу на користь жінок, які потребують допомоги<ref name="historisktidskrift.se"/>.
; 1772
* Дозвіл на торгівлю [[Тютюн (сировина)|тютюновими]] виробами насамперед має надаватися жінкам (вдовицям і одруженим), які потребують підтримки<ref name="Carl Grimberg 1939"/>.
; 1778
* [[Закон про дітонародження (Швеція)|Закон про дітонародження]]; неодруженим жінкам дозволяється покинути рідне місто, щоб народити і зареєструвати народження анонімно, утриматися від відповіді на будь-які питання про роди і, якщо вона вирішить зберегти дитину, не зазначати в офіційних документах статус неодруженої, уникати соціального приниження.
; 1798
* Одружені ділові жінки отримують юридичну перевагу та юридичну відповідальність у справах свого підприємства, незважаючи на те, що підлягають опіці з боку своїх чоловіків<ref name="ReferenceA"/>.
; 1804
* Жінкам дається дозвіл на виробництво та продаж свічок<ref name="Carl Grimberg 1939"/>.
; 1810
* Право неодруженої жінки бути визнаною законною більшістю за допомогою королівського розпорядження офіційно підтвердженого парламентом<ref>Christine Bladh (Swedish): ''Månglerskor: att sälja från korg och bod i Stockholm 1819—1846'' (1991)</ref>.
* Одружені ділові жінки отримують право приймати рішення щодо власних справ без згоди їхнього чоловіка<ref name="ReferenceC">{{cite book |url= https://books.google.com/books?id=rfIfkhOcZ7QC&pg=PA56 |title= Mansdominans i förändring, om ledningsgrupper och styrelser: betänkande by Sverige Utredningen om kvinnor på ledande poster i näringslivet (SOU 2003:16) |publisher= Edita Norstedts Tryckeri AB |location= Stockholm |year= 2003 |isbn= 91-38-21953-0 |accessdate= 14 березня 2018 |archive-date= 7 травня 2016 |archive-url= https://web.archive.org/web/20160507121110/https://books.google.com/books?id=rfIfkhOcZ7QC&pg=PA56 }}</ref>
; 1829
* Акушеркам дозволяється використовувати хірургічні інструменти, унікальні в той час у Європі, отримувати хірургічний статус<ref>{{ref-sv}} Stig Hadenius, Torbjörn Nilsson & Gunnar Åselius: ''Sveriges historia. Vad varje svensk bör veta'' (''History of Sweden'': «What every Swede should know»)</ref>
; 1842
* Обов'язкова початкова школа для обох статей<ref>{{cite web |url=http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/kunskap/historik/ |title=Göteborgs universitetsbibliotek: Kampen om kunskapen av Christina Florin, professor i kvinnohistoria |publisher=Ub.gu.se |date= |accessdate=2013-10-07 |archive-date=20 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190320041552/http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/kunskap/historik/ }}</ref>
; 1845
* Рівне спадкування для синів і дочок (за відсутності [[заповіт]]у)<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979">{{ref-sv}} Lilla Focus Uppslagsbok (Little Focus Encyclopedia) Focus Uppslagsböcker AB (1979)</ref>
; 1846
* Професії з торгівлі та ремесел відкриті для всіх неодружених жінок<ref name="ub.gu.se">{{cite web |url=http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/arbete/artal/ |title=Göteborgs universitetsbibliotek: Viktiga årtal |publisher=Ub.gu.se |date=2011-12-21 |accessdate=2013-10-07 |archive-date=6 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120306000455/http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/arbete/artal/ }}</ref>
; 1853
* Професія вчителя в державних первинних та початкових школах відкрита для обох статей<ref name="Inger Hultgren 1982"/>
; 1858
* Юридична більшість для неодружених жінок (якщо заявлено на автоматичну правову більшість у 1863&nbsp;р.)<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/>
; 1859
* Посада викладачки коледжу та нижня посадова особа в державних установах відкрита для жінок<ref>{{cite web |author=Sidansvarig: KvinnSam |url=http://www.ub.gu.se/kvinn/artal/ |title=Göteborgs universitetsbibliotek: Årtalslistor |publisher=Ub.gu.se |date= |accessdate=2013-10-07 |archive-date=3 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131203100226/http://www.ub.gu.se/kvinn/artal/ }}</ref>
; 1861
* Відкрито перший державний інститут вищої освіти жінок {{нп|Королівська семінарія|Королівська удосконалена жіноча семінарія викладачів|en|Royal Seminary}}.
* Професія [[стоматолог]]а відкрита жінкам<ref name="Carin 1990"/>
; 1863
* Поштові і телеграфні професії відкриті для жінок<ref name="autogenerated4">{{citation | url = http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/kunskap/folkbildning/kvinnstyrken.pdf | format = PDF | title = Kvinnornas Stallning Inom Yrkena | author = Axianne Thorstenson | publisher = Trykeri-A.-B. Ferm | year = 1918 | accessdate = 14 березня 2018 | archive-date = 26 серпня 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210826032131/http://www2.ub.gu.se/kvinn/portaler/kunskap/folkbildning/kvinnstyrken.pdf }}</ref>
; 1864
* Неодружені жінки отримують ті самі права в торгівлі, що й чоловіки<ref name="ReferenceC"/>
* Чоловікам заборонено зловживати своїми дружинами<ref name=Palmquist>{{cite book |first1= Christer |last1=Palmquist |first2=Hans Kristian|last2=Widberg | title = Millenium Samhällskunskap A| publisher = Bonniers | isbn = 9789162259952 | year = 2004 | page = 317 | language = Swedish}}</ref>
* Професія з гімнастики відкрита для жінок<ref name="autogenerated4"/>
; 1869
* Жінкам дозволено працювати на залізничному вокзалі<ref name="autogenerated4"/>
; 1870
* Університети відкриті для жінок (на тих же умовах, як у чоловіків 1873&nbsp;р.)<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/>. Перша студентка&nbsp;— Бетті Петерссон.
; 1872
* Жінкам надається необмежене право вибирати шлюбного партнера без необхідності будь-якого дозволу від їх родини, і тому заборонені шлюби (жінки дворянства, однак, не отримують такого ж права до 1882&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=https://runeberg.org/nfbi/0590.html |title=Nordisk Familjejournal |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=22 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160822182343/https://runeberg.org/nfbi/0590.html }}</ref>
; 1874
* Одружені жінки отримали контроль над власним доходом<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/>.
; 1889
* Жінки мають право на посади державних органів, такі як дошки державних шкіл, дошки державних медичних закладів, інспектори, бідні поради та подібні посади<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/>
; 1900
* Відпустка по вагітності для жінок-працівників виробництва<ref name="ub.gu.se"/>
; 1901
* Жінкам дають чотири тижні декретної відпустки<ref name=Palmquist/>
; 1902
* Медичні установи відкриті для жінок<ref name="autogenerated6">{{cite web |url=http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/arbete/akademiker/ |title=Göteborgs universitetsbibliotek: Akademikeryrken |publisher=Ub.gu.se |date=2010-11-17 |accessdate=2013-10-07 |archive-date=27 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120427203427/http://www.ub.gu.se/kvinn/portaler/arbete/akademiker/ }}</ref>
; 1906
* Муніципальне виборче право, починаючи з 1862&nbsp;р., надане неодруженим жінкам, що надається і одруженим жінкам<ref name="nordisk familjebok">{{Cite web |url=https://runeberg.org/nfbo/0225.html |title=417–418 (Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 15. Kromat — Ledvätska) |accessdate=15 березня 2018 |archive-date=27 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190427202547/https://runeberg.org/nfbo/0225.html }}</ref>
; 1908
* Перші жінки працюють у [[Поліція Швеції|шведській поліції]]<ref>Dahlgren, Johanna (2007). Kvinnor i polistjänst (PDF). Svenskt biografiskt lexikon (in Swedish) (Department of Historical Studies, Umeå University). {{ISBN|978-91-7264-314-7}}. Retrieved 17 August 2015.</ref>
; 1909
* Жінкам надали право бути у муніципальних радах<ref name="runeberg.org">{{cite web |url=https://runeberg.org/nfbo/0225.html |title=Runeberg.org |publisher=Runeberg.org |accessdate=2011-01-08 |archive-date=27 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190427202547/https://runeberg.org/nfbo/0225.html }}</ref>
* Фраза «шведський чоловік» видаляється з заявки на державні посади, і жінки тим самим затверджуються як заявниці на більшість державних професій та посад державних службовців<ref name="autogenerated6"/>
; 1920
* Правова більшість для подружніх жінок та рівні права на шлюб<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/>
; 1923
* Закон, що офіційно надає жінкам право на всі професії та посади в суспільстві, крім певних священичих і військових посад<ref name="ReferenceB"/>.
; 1938
* Легалізація [[Контроль над народжуваністю|контрацепції]]<ref name=Palmquist/>
; 1939
* Заборонено звільняти жінку з роботи у випадку її одруження або народження дитини<ref name=Palmquist/>.
; 1947
* Рівна зарплата для обох статей<ref name=Palmquist/>.
; 1948
* Оплата материнської праці<ref name=Palmquist/>.
; 1958
* Жінкам дозволено стати священицями<ref name="Lilla Focus Uppslagsbok 1979"/>.
; 1980
* Швеція підписала [[Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок|Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок]] у 1980 році і ратифікувала її після 1980 року<ref>{{cite web |url=https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=IV-8&chapter=4&lang=en |title=UNTC |publisher=Treaties.un.org |date= |accessdate=2018-02-09 |archive-date=6 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150906035454/https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=IV-8&chapter=4&lang=en }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{Commonscat-inline|Women of Sweden|Жінки у Швеції}}

{{Швеція в темах}}
{{ВП-портали|Біографії|Швеція|Право}}

{{DEFAULTSORT:Жінки у Швеції}}
[[Категорія:Права жінок]]
[[Категорія:Жінки Швеції]]
[[Категорія:Жінки за країною]]
[[Категорія:Суспільство Швеції]]