Задача про відновлення намиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Задача про відновлення намиста — це задача цікавої математики, розв'язана на початку XXI століття.

Формулювання[ред. | ред. код]

Задача передбачає відновлення намиста з намистин, кожна з яких чорна або біла, за частковою інформацією. Інформація вказує, скільки разів містить намисто кожне можливе розташування чорних намистин. Наприклад, для , зазначена інформація дає кількість пар чорних намистин, які розділені позиціями, для . Це можна формалізувати, визначивши -конфігурацію як намисто з чорних намистин і білих намистин та підрахувавши кількість способів обертання -конфігурації так, щоб кожна її чорна намистина збігалася з однією з чорних намистин даного намиста.

В задачі про відновлення намиста запитується: якщо дано , і кількості копій кожної -конфігурації відомі до певного порогу , наскільки великий поріг потрібно, щоб ця інформація повністю визначила намисто, яке вона описує? Еквівалентно, якщо інформація про -конфігурації надається поетапно, де -й етап надає кількість копій кожної -конфігурації, скільки етапів потрібно (в гіршому випадку) для того, щоб відновити точне розташування чорних і білих намистин в намисті?

Верхні межі[ред. | ред. код]

Алон, Каро, Красіков і Родітті показали, що кроків достатньо, якщо використовувати дотепно покращений принцип включень-виключень.

Редкліфф і Скотт показали, що у випадку простого n 3 кроків достатньо, а для довільного n досить 9-кратного числа простих множників числа n.

Пібоді показав, що для будь-якого n достатньо 6, а в наступній статті, що для непарного n достатньо 4. Він припустив, що 4 також достатньо навіть для n більше 10, але це залишається недоведеним.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]