Перегляд вихідного коду сторінки Замок Острозьких (Старокостянтинів)

{{Замок
 | назва               =  Замок князів Острозьких
 | місцева_назва       =  
 | зображення          = Петро Власенко. Замок князів Острозьких у Старокостянтинові зі Случі.jpg
 | зображення_розмір   = 400px
 | зображення_підпис   = ''Загальний вигляд від річки Случ.''
 | статус              = пам'ятка
 | країна              = [[Україна]]
 | місце розташування  = [[Старокостянтинів]]
 | архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
 | автор проєкту       = <!-- не обов'язковий -->
 | матеріал            = Камінь, цегла
 | будівник            = [[Василь Костянтин Острозький]]
 | архітектор          = 
 | перша згадка        =  
 | початок будівництва = [[1561]]
 | закінчення будівництва = [[1571]]
 | стан                = реконструюється
 | сховище             = <!-- Заголовок сторінки у Вікісховищі, не обов'язковий -->
 | вебсторінка         = <!-- не обов'язковий -->
 }}

'''За́мок князі́в Остро́зьких'''&nbsp;— резиденція [[Острозькі|князів Острозьких]], збудована на мисоподібній ділянці при злитті річок [[Случ (притока Горині)|Случі]] та [[Ікопоть|Ікопоті]], як органічна частина міської інфраструктури [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]] в останній чверті [[16 століття|XVI століття]].

Був занесений до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державного реєстру національного культурного надбання]] під охоронним номером 765/0<ref>Пам'ятки України&nbsp;— Енциклопедія пам'яток, [http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=3184 Замок князів Острозьких] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140407091237/http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=3184 |date=7 квітня 2014 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

== Історія ==
[[Файл:Konstanty Wasyl Ostrogski.PNG|thumb|ліворуч|120px|''[[Василь Костянтин Острозький]]''&nbsp;— засновник замку.]]
[[Файл:Баклай Заслав герб.JPG|thumb|праворуч|70px|''[[Баклай]]''&nbsp;— герб князів Острозьких.]]
Унікальність [[Замок (споруда)|замку]] в [[Старокостянтинів|Старокостянтинові]] полягає передусім у тому, що закладено і побудовано його було разом з усім містом в доволі стислі терміни.

Формальною причиною побудови міста Костянтинова{{efn|З [[1650]]-х років місто отримало назву Старий Костянтинів, на відміну від новозакладеного [[Новокостянтинів|Костянтинова]] на [[Поділля|Поділлі]].}} і замку стала прогалина, що існувала в оборонній системі [[Волинь|волинських]] земель на шляху татарських вторгнень. Поряд з будівництвом укріплених міст [[Базалія|Базалії]] та [[Старий Остропіль|Острополя]], включаючи [[Красилів]] та [[Любар]], в долині південної [[Случ (притока Горині)|Случі]] створювалася лінія укріплень, розташованих одне від одного на відстані у кілька десятків кілометрів<ref name="atryb">Атаманенко В., Рибачок І. Обороноздатність міст південно-східної Волині в кінці XVI&nbsp;— першій половині XVII століття // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю.&nbsp;— Наук. зб.&nbsp;— Вип. 30.&nbsp;— Луцьк, 2009.&nbsp;— С. 142—143.</ref>.

=== XVI століття ===

[[4 січня]] [[1561]] року князь [[Василь Костянтин Острозький]] придбав у [[Василь Лабунський|Василя Лабунського]] третю частину села Колищенці (Коліщинці), отримавши королівські привілеї на заснування міста і [[Магдебурзьке право|Маґдебурзьке право]] для нього. Назване на честь батька [[Костянтин Іванович Острозький|Костянтина Івановича Острозького]] Костянтиновом, місто і замок активно розбудовувалися до початку [[1570]]-их років. Після повернення у власність Василя Костянтина Острозького столичного [[Острог]]а, увага до розбудови Костянтинова зменшилася, проте будівельні роботи тривали до початку [[1580]]-их років.

Костянтинівська резиденція князів Острозьких вперше згадується у джерелах в середині 1570-их років у зв'язку з відвідинами замку замовником будівельних робіт. У наступні двадцять років Київський воєвода відвідував резиденцію ще щонайменше п'ятнадцять разів<ref name="tes">Ігор Тесленко. Костянтинів // Князі Острозькі. Київ: «Балтія-Друк», 2014.&nbsp;— С. 214—217.</ref>.

Надалі замок набув статусу адміністративного центру Костянтинівської волості.

В [[1591]] році [[сотник]]ом [[надвірні козаки|надвірної козацької]] сотні Костянтинівського замку служив [[Северин Наливайко]].

=== XVII—XVIII століття ===

Станом на [[1610]] рік замок складався з дванадцяти будівель.

Як свідчить [[Інвентарі|інвентар]], з [[1621]] року замок було суттєво озброєно. [[Татари]] жодного разу не змогли його взяти.

За інвентарем [[1635]] року, складеним А. Вільгою:
{{Початок цитати}}
Замок від міста окопано валом земляним; до замку камінна стіна з обох боків камінної брами двоповерхової; перед замком&nbsp;— міст, а на кінці його від міста&nbsp;— два ґанки на камінних стовпах… Брама камінна, при ній кімната з грубкою кахельною та лавками. Серед замку&nbsp;— дім великий дерев'яний. За цим будинком, у кутку камінної стіни, був міст на вал: міст попсовано… Там же земляний вал від річки Ікопоті. Будинок камінний (палац); під ним цойґгавз для зброї під сходами, що ведуть на другий поверх; до цойґгавзу ворота подвійні пофарбовані, чотири вікна з залізними ґратами над цойґгавзом… Будинок цей двоповерховий&nbsp;— наверх ведуть двоє камінних сходів; під ними дві лавочки. На другому поверсі заля, вікна в ній від Случі з залізними ґратами в цині; в залі лавки, грубка кахельна; далі кімната, за нею світлиця кругла, в бастіоні знов світлиця, вікна в цині… За палацом церква хатня, камінна, крита дахівкою. За церквою частина камінної стіни тягнеться до середини замку; під стіною вихідня для води… До замку веде дерев'яний міст на камінних биках… Замок побудовано з дерева дубового в зруб,&nbsp;— у три стіни, обмазані глиною. У брамі до замку ворота подвійні. В середині замку порожні кухні… В замку сторожок 63, під ними комор порожніх, що місцями обвалились, 72. На одному з бастіонів від камінного палацу є годинник пошкоджений… За замком&nbsp;— стайня-маштарня і біля них&nbsp;— світлиця й комора. Біля замку&nbsp;— від валу міського&nbsp;— шматок камінної стіни з вихіднею для води; друга вихідня камінна міститься в валі від річки Ікопоті; в ній ґрати дерев'яні.
{{Кінець цитати}}

[[Файл:Anonymous Bohdan Khmelnytsky.jpg|thumb|ліворуч|120px|''[[Богдан Хмельницький]]''&nbsp;— провідник повстанців.]]
Інший інвентар з [[1636]] року засвідчує, що досить розвинена замкова інфраструктура вже потребувала ремонту. На той час на замковому терені розташовувалися: потужна в'їзна брама, великий дерев'яний будинок із залою на партері на п'ятнадцять вікон і мурований [[арсенал]]<ref>[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/109024?tab=1 ''Raczyński J.'' Zamek w Starym Konstantinowie // Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany.1911 R.2 nr15] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120105202653/http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/109024?tab=1 |date=5 січня 2012 }} {{ref-pl}} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

[[1648]] року замок взяли приступом [[Хмельниччина|повстанці Хмельницького]]. Від міста після штурму лишилося заледве два доми<ref>За даними [[Баранович Олексій Іванович|Олексія Барановича]].</ref>. Тут же формується Старокостянтинівська сотня [[Волинський (Остропільський) полк|Волинського полку]]. [[26 червня]] [[1649]] в замку перебував сам повстанський провідник [[Богдан Хмельницький]]<ref>Див. з цього приводу: ''Коваленко С.'' Старокостянтинів // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Том 2. {{К.}} 2008.</ref>. У [[1673]] році в замку розміщалася козацька залога [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]]. Під час походу [[1675]] року Ібрагима Сатани на [[Львів]] [[турки|турецьке]] військо безуспішно намагалося здобути твердиню.

Наприкінці [[17 століття|XVII століття]] замок реконструйовано. Після смерті онуки Костянтина Острозького [[Анна Алоїза Острозька|Анни Ходкевич]] (†[[1654]]) замок як спадщина по жіночій лінії перейшов до князів [[Санґушки|Санґушків]]. З того часу ніхто з власників на стало у ньому не мешкав. Серед вдосконалень, здійснених під ту пору, слід згадати добудування [[нартекс]]у до домової церкви. Замок орендували різні люди й використовували переважно для господарських потреб.

=== XIX—XX століття ===

[[Файл:Замок у Старокостянтинові.jpeg|thumb|ліворуч|250px|''Замок від ставу''. Ілюстрація 1873 року.]]
[[Файл:План Старокостянтинівського державного заповідника. 1929.png|thumb|праворуч|240px|''План Старокостянтинівського державного заповідника''. 1929.]]
Після загарбання південно-східної [[Волинь|Волині]] [[Російська імперія|Російською імперією]] замок в Старокостянтинові використовувався вже під урядові установи. Зокрема, з [[1905]] року у замку розміщено [[поліція|поліційну]] залогу.

[[15 січня]] [[1929]] року [[Рада Народних Комісарів УРСР|РНК УСРР]] ухвалила створити на основі «замку колишніх князів Острозьких» Державний [[історико-культурний заповідник]] республіканського значення<ref>Культурне будівництво в Українській РСР 1917—1959&nbsp;рр. Збірник документів. Т. 1. Київ 1959. С. 422.</ref>.

У [[1930]] році замок обстежила наукова експедиція [[ВУАН]] під керівництвом [[Новицький Олексій Петрович|Олексія Новицького]], яка розробила реставраційні плани, що набули втілення протягом кількох наступних років. В замковому палаці закладено [[музей]]. Власне експозиція, у складі історичного і природничого відділів, займала другий поверх центральної замкової споруди<ref>''Новицький О. П.'' Звідомлення за досліди замка-фортеці колишнього князів Острозьких у Старокостянтинові року 1930. // Хроніка археології та мистецтва. 1931. Т. 3.</ref><ref>[http://www.golosgromady.com.ua/2009-05-08-14-49-27/110-2009-12-25-12-37-34.html Хто розтоптав свободу слова і зруйнував пам'ятки історії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210121225755/http://www.golosgromady.com.ua/2009-05-08-14-49-27/110-2009-12-25-12-37-34.html |date=21 січня 2021 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

В [[1944]] році під час наступу [[Червона Армія|Червоної Армії]] замок було суттєво пошкоджено. Зокрема повністю знищено дах домової церкви.

[[1954]] року історико-культурний заповідник ліквідовано. Понад чотири тисячі музеалій фонду передано до музеїв [[Могилів-Подільський|Могилів-Подільського]], [[Острог]]а, [[Чернівці]]в та ін<ref>[http://odb.km.ua/index.php/ourvid/178 Замок Острозьких у Старокостянтинові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402181034/http://odb.km.ua/index.php/ourvid/178 |date=2 квітня 2015 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>. Замок віддано під господарські структури.

[[1974]] року на території замку комуністичною владою, на чолі з першим секретарем Старокостянтинівського районного комітету [[КПРС]] Володимиром Фурманом, знищено могилу загиблих в часи [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] радянських вояків{{efn|За непідтвердженою інформацією там знаходилося спільне поховання радянських і німецьких вояків, загиблих під час запеклої боротьби за замковий терен.}}, біля муру викопано рів під [[стрільбище]], розкрадені конструктивні елементи покрівлі пам'ятки.

[[Файл:В'їзна брама замку Острозьких у Старокостянтинові.jpg|thumb|праворуч|240px|''В'їзна брама''. 1920-ті.]]
У [[1990-ті|1990-х]] роках на замку фахівцями [[Інститут «УкрНДІпроектреставрація»|інституту «Укрпроектреставрація»]] проводилися наукові вишукування. Згодом розпочалися реставраційні роботи, внаслідок яких замок лише постраждав. Палац перекрито бетонними плитами, що спричинило навантаження, не розраховане на старі стіни. Покрівля була відтворена лише частково. Будівельне сміття і закам'янілий цемент перетворилися на завали. Незаконсервовані [[фрески]] домової церкви почали обсипатися. Зекономлені кошти були розкрадені, порушено кримінальні справи<ref>[http://www.golosgromady.com.ua/2009-05-08-14-40-51/259-2010-05-24-19-46-44.html Нарешті знайшлися люди, що вирішили упорядкувати територію замку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120830232903/http://www.golosgromady.com.ua/2009-05-08-14-40-51/259-2010-05-24-19-46-44.html |date=2012-08-30 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref><ref>[http://kozakbiblio.web-box.ru/naukovo-dosldnij-centr-chasi-kozack/bblografchnij-pokazhchik-vidan-naukovo-dosldnogo/dosldzhennja-pamjatok-arheolog-ta-arhtekturi/ ''Лариса Виногродська'' Історико-археологічні дослідження на території замку Острозьких в м. Старокостянтинів Хмельницької області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615090618/http://kozakbiblio.web-box.ru/naukovo-dosldnij-centr-chasi-kozack/bblografchnij-pokazhchik-vidan-naukovo-dosldnogo/dosldzhennja-pamjatok-arheolog-ta-arhtekturi/ |date=15 червня 2013 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>. Подібні реставраційні роботи, коли фактично відсутнє бачення подальшого використання будівлі з економічної точки зору є цілковитою безглуздістю, призводять до повторного занепаду і потреби поновної реставрації пам'ятки<ref>[https://web.archive.org/web/20070312001147/http://www.kennan.kiev.ua/kkp/content/publications/Agora3.pdf ''Володимир Шалаєв'' Українські замки&nbsp;— погляд у майбутнє] {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

=== XXI століття ===
[[Файл:Вид замку Острозьких у Старокостянтинові від двору.JPG|thumb|праворуч|240px|''Вигляд замку від двору''. 1920-ті]]
Протягом [[2001]]—[[2008]] років, під керівництвом київського археолога [[Виногродська Лариса Іванівна|Лариси Виногродської]], в замку і прилеглій території проведено археологічні дослідження. Виявлено давньоруський культурний шар зі слідами попелища і залишками фортифікаційних споруд кінця [[12 століття|XII]]&nbsp;— початку [[13 століття|XIII]] століть. На цій підставі Старокостянтинів локалізовано як один зі знищених [[Данило Романович|Данилом Романовичем]] [[Град (укріплення)|городів]] [[Болохівська земля|Болохівської землі]]<ref>''Виногродська Л. І.'' Розвідувальні археологічні роботи у м. Старокостянтинів в 2001&nbsp;р. // Археологічні відкриття в Україні 2000&nbsp;— 2001&nbsp;рр. {{К.}} 2002; ''Виногродська Л. І.'' Археологічні дослідження у м. Старокостянтинів Хмельницької обл. в 2006 році // Археологічні відкриття в Україні у 2005—2007&nbsp;рр. {{К.}} 2007; ''Виногродська Л. І.'' Болохівське місто Кобудь за історико-археологічними матеріалами // Давній Іскоростень. Коростень 2008.</ref>.

У [[2008]] році на проведення реставрації замку з держбюджету було виділено 3 мільйони гривень. За офіційною інформацією, на ці кошти здійснено гідроізоляцію фундаментів, накрито [[металочерепиця|металочерепицею]] дах і розроблено проєкт реставрації в'їзної брами<ref>[http://www.starokostyantyniv.com/Newspaper-OurCity/arh/2009/279_28-05-09/news-279.htm Архів старокостянтиновських новин]{{Недоступне посилання}} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref><ref>[http://e-board.km.ua/podillya/2009-31/1221 ''Микола Мельничук:'' «На День міста у Старокостянтинові будуть кінний театр і водяні салюти»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111114013320/http://e-board.km.ua/podillya/2009-31/1221 |date=14 листопада 2011 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref><ref name="Новини на Першому">[http://1tv.com.ua/uk/news/2010/10/06/1868 Громада Старокостянтинова вимагає надати замку князів Острозьких статус музею-заповідника]{{Недоступне посилання}} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>. Проте також були проведені реставраційні роботи в'їзної брами за проєктом архітектора [[Вадим Лук'янченко|Вадима Лук'янченка]]<ref>[http://infoporn.org.ua/2009/06/18/mfologya_turyzmu ''Ірина Пустиннікова'' Міфологія туризму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090621133558/http://infoporn.org.ua/2009/06/18/mfologya_turyzmu |date=21 червня 2009 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref><ref>[http://cripo.info/?sect_id=4&aid=90417 ''Ірина Пустиннікова'' Селяни проти замків. Чому палаци в Україні розбирають на туалети] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100329094351/http://cripo.info/?sect_id=4&aid=90417 |date=29 березня 2010 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>. Перший ярус брами потинькували цементним [[Розчин (будівництво)|розчином]], перекриття залили бетоном.

[[Файл:Castle 17.jpg|thumb|ліворуч|170px|''[[Януш Острозький]], каштелян краківський''. Інскрипція на віконному порталі]]
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=6Kk0GzHfrWM  Громада Старокостянтинова вимагає надати замку князів Острозьких статус музею заповідника] / МБК Культура, 11 серпня 2014 
}}
З [[2010]] року Старокостянтинів уключено до списку «Міст пріоритетного втручання» в рамках пілотного проєкту [[Рада Європи|Ради Європи]] «Реабілітація культурної спадщини історичних міст»<ref>[http://www.coe.int/t/dg4/cultureheritage/cooperation/Kyiv/PP2/ukraine_en.asp Pilot Project on the Rehabilitation of Cultural Heritage in Historic Towns] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110411005806/http://www.coe.int/t/dg4/cultureheritage/cooperation/Kyiv/PP2/ukraine_en.asp |date=11 квітня 2011 }} {{ref-en}} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>. Передбачається створення Державного історико-культурного заповідника «Старий Костянтинів», реставрація пам'яток<ref>[http://starkon.km.ua/kultura/index.php?option=com_content&view=article&id=16&Itemid=16 Історико-культурна спадщина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140316023458/http://starkon.km.ua/kultura/index.php?option=com_content&view=article&id=16&Itemid=16 |date=16 березня 2014 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref><ref>[http://www.coe.int/t/dg4/cultureheritage/cooperation/Kyiv/PP2/Brochure_Ukraine.pdf National brochure] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111013115342/http://www.coe.int/t/dg4/cultureheritage/cooperation/Kyiv/PP2/Brochure_Ukraine.pdf |date=13 жовтня 2011 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

Того ж року двоє депутатів [[Старокостянтинівська міська рада|Старокостянтинівської міської ради]] Георгій Висоцький і В'ячеслав Кучер, з дозволу міського голови Миколи Мельничука, вибрали частину ґрунту з прибережної смуги біля домової церкви, завезли піску й облаштували пляж<ref>[http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/347373/comm «По храму голі жінки бігають»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402144616/http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/347373/comm |date=2 квітня 2015 }} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

У вересні [[2011]] року громада міста зініціювала благодійну акцію «Подаруй замку майбутнє». Станом на [[14 березня]] 2011 року вдалося зібрати 14062 гривень пожертв, частина з яких була витрачена на виготовлення облікової документації, виготовлення нових охоронних дощок на замок, закупівлю необхідних для реставрації будівельних матеріалів<ref name="Новини на Першому"/><ref>[http://starkon.km.ua/kultura/index.php?option=com_content&view=article&id=40&Itemid=30 Замок князів Острозьких]{{Недоступне посилання}} {{Перевірено|14|11|2011}}</ref>.

== Архітектура ==
[[Файл:Замок Острозьких. Поземна проекція.png|thumb|праворуч|220px|Поземна проєкція: ''A. Церква Пресвятої Трійці; B. Оборонна вежа; C. Князівський палац.'']]
Замок збудовано на [[мис]]оподібній ділянці при злитті річок [[Случ (притока Горині)|Случі]] й [[Ікопоть|Ікопоті]], що за формою подібна до видовженого трикутника, дві сторони якого омивалися водою, а третя межувала з містом. Від міста замок мав посилений оборонний кордон, що складався з рову з водою, земляного [[Вал (споруда)|валу]] з кам'яним [[Мур (архітектура)|муром]] товщиною 1,5&nbsp;м і висотою 5,8&nbsp;м. Нині, мур, що оточував замок по всьому периметру, частково зберігся лише із західної сторони. За описами, замок мав п'ять [[вежа|веж]]. До наших днів частково вціліли лише дві. На відміну від інших замків надслучанської лінії, відрізнявся кращими оборонними властивостями.

На думку окремих дослідників, дещо курйозним виглядає Старокостянтинівський замок з погляду розпланувальної [[Композиція (архітектура)|композиції]]. Площа замку є чи не найбільшою серед [[Замки та палаци Волині|волинських замків]], проте вона ніколи так і не була забудована. Головні замкові споруди&nbsp;— князівська резиденція ([[палац]]), домова [[Церква (храм)|церква]] й оборонна вежа{{efn|Три типологічні елементи, що їх можна спостерігати й у [[Острозький замок|острозькій резиденції князів Острозьких]].}}, притулені одна до одної так, ніби під час їхнього зведення забракло простору.

Поєднання головних споруд є нічим іншим, як загубленою у часі старокостянтинівською реплікою популярних у [[Європа|Європі]] в романські часи палаців ({{lang-la|palatium}}), в яких поєднувалися репрезентаційна зала, житлові кімнати і каплиця.

Власне сам палац, як і оборонна вежа, сьогодні перебувають в досить занедбаному стані. Палац поступово пристосовується під музей «Старий Костянтинів»<ref>[http://skmisto.com/news/440-zamok-duhovna-perlina-m-sta.html Замок&nbsp;— духовна перлина міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402152734/http://skmisto.com/news/440-zamok-duhovna-perlina-m-sta.html |date=2 квітня 2015 }} {{Перевірено|22|03|2015}}</ref>.

<center>
{|
|- style="text-align:center; vertical-align:top;"
|style="width:300px; padding:10px;"|[[Файл:Церква й палати. Перемишль.jpg|thumb|ліворуч|300px|План комплексу церкви-ротонди та княжих палат [[Перемиський замок|Перемиського замку]], нині Польща. Пам'ятка XI століття]]
|style="width:300px; padding:10px;"|[[Файл:Kaiserpfalz Goslar Architekturzeichnungen 1875.jpg|180px|thumb|ліворуч|Архітектурні зарисовки Імператорського палацу в [[Ґослар]]і, Німеччина. Пам'ятка XI століття]]
|}
</center>

=== В'їзна брама ===

Влаштована для в'їзду й оборони зі сторони міста та включена в оборонне кільце замку. Брама була обладнана підйомним мостом. Вимурувана з каменю, другий ярус&nbsp;— цегляний, у проєкції квадрата. Залишився лише перший ярус, в якому влаштовано наскрізний [[арка|арковий]] проїзд. Частково зберігся декор західного фасаду. Накрита шатровим [[дах]]ом.

=== Князівський палац ===

Палац, що являє собою видовжену в проєкції двоповерхову будівлю, розташовану майже впритул до південної [[берегова лінія|берегової лінії]], значно постраждав також і внаслідок нефахово проведених реставраційних робіт [[1990-ті|1990-х]] років. Стіни, викладені з пізньосередньовічної [[цегла|цегли]], виявилися неготовими до навантаження [[залізобетон]]ного перекриття.

=== Домова церква Пресвятої Трійці ===

В більш-менш пристойному стані знаходиться тільки замкова церква [[Трійця|Пресвятої Трійці]], відновлена завдяки отцю-настоятелеві Степанові Капустинському і парафіянам [[УПЦ (КП)]]<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2003/Svoboda-2003-34.pdf Володимир Рожко. Старокостянтинів: слава минулого // «Свобода» 22.08.2003] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141213155129/http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2003/Svoboda-2003-34.pdf |date=13 грудня 2014 }} {{Перевірено|23|11|2011}}</ref>. Це невелика за розмірами храмова споруда з [[апсида|апсидою]] і [[Сиґнатурка (вежа)|сиґнатуркою]]. Споруду перекрито циліндричним і хрещатим [[склепіння]]ми. Простір [[неф|нави]] поділено простінками, що спираються на чотири [[слуп|стовпи]], з характерними стрілчастими [[Арка|арковими]] прорізами. Храм оздоблено розписами, виконаними в різні часи. Зосібна в [[1987]] році на південній стіні церкви виявлено, як гадають, парні портрети князів [[Василь Костянтин Острозький|Василя Костянтина]] і його сина [[Олександр Острозький|Олександра]]. Мистецтвознавці вважають, що на розписах відтворено реальну подію, яка мала місце [[1603]] року&nbsp;— передчасну смерть Олександра Острозького, що само собою вже унікально для історії українського мистецтва [[17 століття|XVII століття]]. На фресці зображено чоловічу постать у синьому [[жупан]]і, ймовірно Василя Костянтина, зліва від якого, головою на великій подушці, лежить чоловік в білому вбранні, ймовірно Олександр<ref>''Крощенко Л., Осадчий Е.'' За життя Костянтина Острозького // [[Образотворче мистецтво (журнал)|Образотворче мистецтво]]. 1991. №&nbsp;4.</ref>. Над [[Хори|хорами]], розташованими над західним [[нартекс]]ом храму, міститься зображення чотирьохдільного [[Герб князів Острозьких і Заславських|герба князів Острозьких]] в кольорі. У давнину хори сполучалися безпосередньо з князівською резиденцією на рівні другого поверху. Масивна оборонна прибудова з південного боку храму, що нині використовується як [[ризниця]], у минулому, мабуть, була однією з п'яти відомих замкових веж.

=== Оборонна вежа ===

Архітектурним акцентом південно-західного рогу замку є двоярусна оборонна вежа зі [[стрільниця]]ми для фронтального та флангового обстрілу. Прикрашена двоярусним [[аттик]]ом, поширеним на ту частину резиденції, що прилягає безпосередньо до вежі. Перекриття першого ярусу склепінчасте&nbsp;— півсферичне, другого ярусу&nbsp;— по балках.

== Галерея ==
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Макет замку у краєзнавчому музею в Старокостянтинові.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Портретна галерея роду князів Острозьких в середній залі палацу.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Замок і Замкова церква. Панорама.jpg|border|215px]]
|[[Файл:Етнографічна зала на першому поверсі палацу.jpg|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'>''Макет замку з експозиції<br/>[[Старокостянтинівський районний історико-краєзнавчий музей|Старокостянтинівського<br/>музею]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Портретна галерея роду<br/> князів Острозьких в<br/> середній залі палацу''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Замкова церква Пресвятої<br/>Трійці зі сходу''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Етнографічна зала<br/> на першому поверсі<br/> палацу''</div>
|}
</center>

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:1. Замок Острозьких.jpg|border|200px]]
|[[Файл:Замок князiв Острозьких у Старокостянтинові (ракурс 7).JPG|border|200px]]
|[[Файл:Starokostyantuniv 4.jpg|border|215px]]
|[[Файл:В'їзна брама замку князів Острозьких.jpg|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'>''Оборонна башта''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Залишки замкового муру''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Дзвіниця''</div>
|<div style='text-align: center;'>''В'їзна брама зі сторони<br/>двору.''</div>
|}
</center>

== Зауваги ==
{{notelist|2}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Бібліографія ==
* ''Баранович О.'' [https://archive.org/stream/knyha0/Knyha_17_1928#page/n37/mode/2up Панське місто за часів Польської держави. Старий Костянтинів] // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. 1928. Кн. XVII.
* ''Новицький О. П.'' Звідомлення за досліди замка-фортеці колишнього князів Острозьких у Старокостянтинові року 1930. // Хроніка археології та мистецтва. 1931. Т. 3.
* ''Гончаренко М.'' Практика реконструктивних робіт в Україні 1930-х років // Архітектурна спадщина України. Вип 1. {{К.}} 1994.
* ''Годованюк О.'' Оборонні споруди Поділля за «Інвентарем» 1615&nbsp;р. // Архітектурна спадщина України. Вип. 3. {{К.}} 1996.
* ''Ричков П. А., Луц В. Д.'' Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. {{К.}} 2002. ISBN 966-575-035-6
* ''Атаманенко В., Рибачок І.'' Обороноздатність міст південно-східної Волині в кінці XVI&nbsp;— першій половині XVII століття // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю.&nbsp;— Наук. зб.&nbsp;— Вип. 30.&nbsp;— Луцьк, 2009. <у додатку міститься інвентар Костянтинівського замку з 1615 року>

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Замок Острозьких (Старокостянтинів)
|Портал             = Мистецтво
|Портал-зображення  = Painting, sculpture & architecture.gif
|Портал1            = Історія
|Портал1-зображення = Istor portal.png
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Ostrogski Castle
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}
* [https://web.archive.org/web/20160406201817/http://zamokostrozkyh.com/ Офіційний сайт замку князів Острозьких] {{Перевірено|2016|06|13}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=nOdIt5cRFTA Замок князів Острозьких та інші пам'ятки Старокостянтинова (відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210913060703/https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=nOdIt5cRFTA&feature=youtu.be |date=13 вересня 2021 }}
* [http://www.castles.com.ua/starokost.html  Замок князів Острозьких на «Замки та храми України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150303053247/http://www.castles.com.ua/starokost.html |date=3 березня 2015 }} {{ref-uk}} {{Перевірено|2010|07|19}}
* http://sk.vlasenko.net/kochubei.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722161651/http://sk.vlasenko.net/kochubei.pdf |date=22 липня 2011 }} {{Перевірено|14|11|2011}}
* [http://kozakbiblio.web-box.ru/naukovo-dosldnij-centr-chasi-kozack/bblografchnij-pokazhchik-vidan-naukovo-dosldnogo/dosldzhennja-pamjatok-arheolog-ta-arhtekturi/ ''Лариса Виногродська'' Історико-археологічні дослідження на території замку Острозьких в м. Старокостянтинів Хмельницької області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615090618/http://kozakbiblio.web-box.ru/naukovo-dosldnij-centr-chasi-kozack/bblografchnij-pokazhchik-vidan-naukovo-dosldnogo/dosldzhennja-pamjatok-arheolog-ta-arhtekturi/ |date=15 червня 2013 }} {{Перевірено|14|11|2011}}
* [http://www.proza.ru/avtor/lexam ''Володимир Ганяк'' Замок Острозьких відкриває свої таємниці. 18-ть нарисів на одну тему] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100724062540/http://www.proza.ru/avtor/lexam |date=24 липня 2010 }} {{ref-ru}} {{Перевірено|14|11|2011}}
* [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/109024?tab=1 ''Raczyński J.'' Zamek w Starym Konstantinowie // Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany.1911 R.2 nr15] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120105202653/http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/109024?tab=1 |date=5 січня 2012 }} {{ref-pl}}
 
{{Перевірено|14|11|2011}}
{{Старокостянтинів}}
{{Замки Волині}}

{{добра стаття}}

[[Категорія:Архітектура Старокостянтинова]]
[[Категорія:Замки Острозьких|Старокостянтинів]]
[[Категорія:Замки Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Втрачені об'єкти архітектурної спадщини Волині]]
[[Категорія:Замки Речі Посполитої]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1571]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1571]]