Перегляд вихідного коду сторінки Застінок

{{Otheruses}}
'''Застінок''', '''застінки''' ({{lang-pl|zaścianek, zaścianki}})&nbsp;— [[Село|сільське]] поселення в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] та [[ВКЛ|Великому князівстві Литовському]] ([[Білорусь]], [[Україна]], [[Литва]], [[Польща]]). Це тип невеликого сільського поселення в [[Білорусь|Білорусі]], [[Україна|Україні]], [[Литва|Литві]] та [[Польща|Польщі]] у [[XVI століття|XVI]]—[[XX століття]]х<ref name="Шаблюк">В.&nbsp;У.&nbsp;Шаблюк. «Засценак» // «Беларуская энцыклапедыя»: У 18 т., Т. 7: «Застаўка&nbsp;— Кантата» / рэдкал.: Г.&nbsp;П.&nbsp;Пашкоў і інш.&nbsp;— г. Мінск.: «БелЭн.», 1998 г.&nbsp;— С.6 {{ref-be}}</ref>.

У [[1930]]-1940-ті роки частина з них була реорганізована, частина перейменована у села<ref name="Шаблюк"/>.

== Назва ==
Назва походить від поняття «за стіною», де «стіна»&nbsp;— як «межа». Виникли разом із [[околиця]]ми.

Назва виникла від слова тотожного [[кордон]]ові. Під час проведення реформи [[1557]]&nbsp;р., відомої як «[[Устава на волоки]]», у [[Велике князівство Литовське|ВКЛ]] була введена трипільна сівозміна і земля в більшості районів була переміряна. Після цього межування залишилися певні [[Проміжок|відрізки (наділи, проміжки)]] «за кордоном» або «за стіною», які знаходилися в кінці поля і передавалися в тримання зазвичай дрібній [[Шляхта|шляхті]].

Це слово мало те саме значення, що і шляхетська [[околиця]] ({{lang-pl|okolica szlachecka}}). У [[ВКЛ|Литві]] зазвичай називали застінками хату з окремими господарськими спорудами та [[земельна ділянка|земельною ділянкою]], що належить їй<ref>{{ref-pl}} ''Adam Stanisław Krasiński'', «Słownik synonimów polskich», T.2. Wyd. Akademii Umiejętności; w druk. «Czasu» F. Kluczyckiego, 1885.&nbsp;— S.243.</ref>.

Шляхетський ''застінок'' села був відокремлений від частини, населеної [[Селянин|селянами]] уявною стіною (звідси і назва). Деякі також пов'язують походження цієї назви з близькістю, в якій знаходилися двори такої знаті.

== Характеристика ==
Зазвичай представляло поселення по одному двору господарства на одну родину, аналогічне заможному [[Дворище|дворищу]]. Близьке до [[Хутір|хуторів]], від яких відрізняється умовами виникнення та соціальної приналежності мешканців.

З часом поряд з шляхетським двором могли виникати й інші садиби, і ''застінок'' перетворювався в невелике [[село]]. За цими поселеннями термін «застінок» часто зберігався: ''наприклад'', [[Застінок Брили]], [[Корнюшкін Застінок]] та інші<ref>«Беларусы»: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А.&nbsp;І.&nbsp;Лакотка; (Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору); рэдкал.: В.&nbsp;К.&nbsp;Бандарчык, М.&nbsp;Ф.&nbsp;Піліпенка, А.&nbsp;І.&nbsp;Лакотка.&nbsp;— г. Мінск: «Тэхналогія», 1997 г.&nbsp;— С.22 {{ISBN|985-6234-28-X}} {{ref-be}}</ref>.

Застінки зазвичай створювались з-за збільшення чисельності однієї родини та подрібненням маєтку предка. Застінкова шляхта (мешканці застінків) зберігали юридичну та культурну відокремленість, а також судові, політичні та економічні привілеї. Застінки була ізольовані від селянських поселень («[[Мезальянс|змішані]]» [[шлюб]]и були дуже рідкісними). Мешканців застінків вирізняли [[патріотизм]], релігійність, велика прихильність до [[лицар]]ських традицій та рідного краю. Деякі з цих сіл зберегли [[прикметник]] «шляхетське», наприклад, [[Бжезьно-Шляхецьке]], [[Шляхецький-Ляс]] тощо.

''Застінки'' були найчисленнішими на [[Мазовія|Мазовії]], [[Підляшшя|Підляшші]], [[Поділля|Поділлі]], вони були широко поширені на землях колишнього [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], сягаючи далеко за межу [[Березина (притока Дніпра)|Березини]] та [[Дніпро|Дніпра]] ([[Сож]]ська [[шляхта]] і [[Друть|Друтська]] шляхта<ref>{{ref-ru}} Отд. IV стр.77-101 (Могилевская шляхта, п.10 Рогачевском, околичная шляхта, Друцкая и Сожская шляхта), «Вестник Западной России» (год 1863—1866), г. Вильна, 1866 г., кн.10, том 4, историко-литературный журнал издаваемый К. Говорским.</ref>), а також&nbsp;— у [[Померанія|Помор'ї]].

== Цікаві факти ==
У деяких ''застінках'' на Поділлі ([[Україна]]), наприклад, у с. [[Чайковичі]], протягом півстоліття [[Радянська влада|радянської влади]] збереглося усвідомлення шляхетного походження, поділу села на «шляхетну» та «селянську» частину, шляхетні традиції та звичаї і навіть поняття про [[мезальянс]].

== Див. також ==
* [[Застінкова шляхта]]
* [[Застінки]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* ''Сабаленка, Э. Р.'', ''Гуркоў, У. С.'', ''Іваноў, У. М.'', Супрун, Дз. Д. «Беларускае народнае жыллё», г. Мінск, 1973 г. {{ref-be}}
* «Беларусы»: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А.&nbsp;І.&nbsp;Лакотка; (Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору); рэдкал.: В.&nbsp;К.&nbsp;Бандарчык, М.&nbsp;Ф.&nbsp;Піліпенка, А.&nbsp;І.&nbsp;Лакотка.&nbsp;— г. Мінск: «Тэхналогія», 1997 г.&nbsp;— 391 с.: іл. {{ISBN|985-6234-28-X}} {{ref-be}}
* ''Шаблюк В. У.'', «Засценак» // «Беларуская энцыклапедыя»: У 18 т., Т. 7: «Застаўка&nbsp;— Кантата» / рэдкал.: Г.&nbsp;П.&nbsp;Пашкоў і інш.&nbsp;— г. Мінск.: «БелЭн.», 1998 г. {{ref-be}}
* ''Шаблюк В. У.'', Сельскія паселішчы Верхняга Панямоння: XIV—XVIII стст. / В.&nbsp;У.&nbsp;Шаблюк; АН Беларусі, Ін-т гісторыі; Пад рэд. Я.&nbsp;Г.&nbsp;Звяругі.&nbsp;— {{Мн.}}: Беларуская навука, 1996.&nbsp;— 119 с.: іл.&nbsp;— {{ISBN|5-343-01529-8}}
* ''Уланов В. Я.'', «Волочная помера и устава: и ее назначение в истории литовско-русского государства» / Под ред. [[Аніщенко Євген Костянтинович|Е.&nbsp;К.&nbsp;Анищенко]].&nbsp;— г. Минск.: Изд. В. Хурсик, 2005 г. (переиздание работы 1905 года).&nbsp;— 256 с. {{ref-ru}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Застенок, в землевладении}}
* ''Пичета В. И.'' // «Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовско-Русском государстве».&nbsp;— 2 изд.&nbsp;— г. Москва, 1958 г. (переиздание работы 1917 года).&nbsp;— 548 c. {{ref-ru}}
* «Застенок» // ''Плужников В. И.'', Термины российского архитектурного наследия от А до Я, а также Термины геральдики, Древнерусские религиозные монограммы, Расшифровки дат: Словарь-глоссарий&nbsp;— {{М.}}: «Искусство», 1995. {{ref-ru}}

{{refend}}
== Посилання ==
{{refbegin|1}}
* {{ref-ru}} ''Улитенок Галина'', «[https://web.archive.org/web/20120608200252/http://pda.sb.by/post/122427/ В поисках утраченного]» // Беларусь сегодня №&nbsp;106 (23998), 21.10.2011.

{{refend}}

{{Види населених пунктів}}
{{ВП-портали|Історія|Географія|Україна|Білорусь|Польща}}
{{DEFAULTSORT:Застінок}}
[[Категорія:Села]]
[[Категорія:Економіка Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Населені пункти]]
[[Категорія:Історія за населеним пунктом]]
[[Категорія:Сільська географія]]
[[Категорія:Литовська Білорусь]]
[[Категорія:Річ Посполита]]
[[Категорія:Населені пункти за типом]]
[[Категорія:Історична географія Білорусі]]
[[Категорія:Історична географія Польщі]]