Захарченко Микола Харитонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захарченко Микола Харитонович
Народився 1913(1913)
село Гирівка, тепер село Шевченкове Конотопського району Сумської області
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеня

Микола Харитонович Захарченко (нар. 1913(1913), село Гирівка, тепер село Шевченкове Конотопського району Сумської області — ?) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Олишівської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-середняка. У 1934 році закінчив Чернігівський технікум механізації та електрифікації сільського господарства.

У 1934—1940 роках — дільничний механік Бобровицької машинно-тракторної станції Чернігівської області, старший механік Кобижчанської машинно-тракторної станції Чернігівської області.

З 1940 по 1942 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив рядовим 219-го гаубичного артилерійського полку.

У травні 1942 — квітні 1946 року — майстер цеху Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У квітні 1946 — березні 1950 року — старший механік Бобровицької машинно-тракторної станції Чернігівської області.

У березні 1950 — 1954 року — директор Олишівської машинно-тракторної станції Чернігівської області.

У 1954 — після 1958 року — голова виконавчого комітету Олишівської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області.

У 1962—1964 роках — секретар партійного комітету Ріпкинського виробничого колгоспно-радгоспного управління Чернігівської області.

Потім — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Деснянська правда» (Чернігів) — 1955 рік — лютий.