Кайдзен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кайдзе́н (англ. kaizen; яп. 改善, не плутати 善 (зен - добро) і 禅 (дзен - споглядання).) (японський термін «безперервне вдосконалення», «поліпшення» або «зміна на краще») — японська філософія або практика, яка фокусується на безперервному вдосконаленні процесів виробництва, розробки, допоміжних бізнес-процесів і управління, а також всіх аспектів життя організації.

У філософії кайдзен організації безперервно покращують усі функції бізнесу, в чому задіяні всі працівники — від директора до звичайного робітника. Покращуючи стандартизовані дії та процеси, кайдзен має на меті усунути всі втрати (див. Ощадливе виробництво).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше філософія кайдзен була застосована в ряді японських компаній (включаючи Toyota) в період відновлення після Другої світової війни, і відтоді поширилася по всьому світу. Термін «кайдзен» став широко відомий завдяки однойменній книзі Масаакі Імаі[en].

Починаючи з 1986 року, коли було видано книгу «Kaizen: The Key to Japan's Competitive Success», термін кайдзен був прийнятий як позначення однієї з ключових концепцій менеджменту. У 1993 році він увійшов до нового видання New Shorter Oxford English Dictionary, який визначає кайдзен як безперервне вдосконалення методів роботи, особистої ефективності і т. д., тобто як філософію бізнесу. Таким чином, термін нарешті отримав визнання в англійській мові.

У японській мові слово «кайдзен» означає «безперервне вдосконалення». Виходячи з цієї стратегії, в процес вдосконалення залучаються всі — від менеджерів до робітників, причому її реалізація потребує відносно невеликих матеріальних витрат. Філософія кайдзен припускає, що наше життя в цілому (трудове, суспільне і приватне) повинно бути орієнтоване на постійне поліпшення.

Концепція кайдзен[ред. | ред. код]

Концепція кайдзен охоплює більш широке поняття ніж якість або продуктивність.

Поняття кайдзен включає наступні елементи товарного виробництва:

  • орієнтація на споживача;
  • тотальний контроль якості (TQC);
  • роботизація;
  • кружки якості;
  • система новаторських пропозицій;
  • автономізація;
  • дисципліна на робочому місці;
  • тотальне забезпечення продуктиновсті (TPM);
  • система КАНБАН;
  • покращення якості;
  • система «точно до часу»;
  • нуль дефектів;
  • діяльність малих груп;
  • співробітництво праці і капіталу;
  • підвищення продуктивності;
  • створення нових продуктів.

Ключові компоненти кайдзен[ред. | ред. код]

  • Постійне і акцентоване скорочення всіх видів втрат, спрямоване на безперервне підвищення ефективності роботи і скорочення витрат.
  • Раціональна організація робочих місць за допомогою системи 5S, що дозволяє досягти максимально можливого порядку, ефективності і продуктивності.
  • Контроль якості в масштабі всієї компанії, причому поняття якості включає не лише якість продукції, а ширше поняття якості самої роботи.
  • Стандартизація — діяльність по стабілізації і підтримці досягнутих результатів покращення за рахунок навчання і дисципліни, забезпеченню стабільно високих результатів роботи.

Підтримка системи безперервних поліпшень[ред. | ред. код]

Реалізація стратегії кайдзен у межах підприємства підтримується за допомогою неухильного дотримання принципів підтримки системи безперервних поліпшень:

  • Робота в команді, підтримка учасників процесу і взаємодопомога у вирішенні проблем
  • Особиста дисципліна і прихильність ініціативам змін в компанії, донесення корпоративних цінностей до співробітників на власному прикладі
  • Творчий підхід, зацікавленість в покращенні існуючого процесу й результатів роботи
  • Участь співробітників в роботі малих груп, що займаються покращеннями в тих структурних підрозділах, де вони працюють
  • Вибудовування системи подачі пропозицій і стимулювання участі всіх працівників у цьому процесі. Першочергове завдання системи пропозицій — викликати у співробітників інтерес до постійного поліпшення роботи, заохочуючи їх до подачі великої кількості ідей, незалежно від економічного ефекту окремих пропозицій.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Куликов Г. В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности / Ответ.ред. И. О. Фаризов. — М.: ОАО «НПО Издательство „Экономика“», 2000. — 247 с.

Посилання[ред. | ред. код]