Перегляд вихідного коду сторінки Калим

{{Міжособові стосунки}}{{Насильство проти жінок}}
'''Кали́м''' ([[Тюркські мови|загально-тюрк.]], {{lang-tt|qalım}})&nbsp;— традиційна форма [[Торгівля людьми|торгівлі жінками]]: сплата викупу і сам викуп, який сплачує наречений та його сім'я за наречену її батькам або родичам. Був поширений у багатьох, в першу чергу, [[Тюркські народи|тюркських]] народів, [[Центральна Азія|Центральної]] і частково [[Східна Азія|Східної]] [[Азія|Азії]], [[Поволжя]], [[Уральські гори|Уралу]] і Зауралля, а також [[Кавказ]]у.

== Поширення ==

Калим був поширений у більшості [[Тюркські народи|тюркських народів]] [[Середня Азія|Середньої Азії]] ([[узбеки]], [[туркмени]], [[казахи]]), [[Поволжя]] ([[татари]], [[башкири]]), [[Сибір]]у (в реліктовому стані в [[Якути|якутів]]), частково [[Кавказ]]у (де також був поширений і в нетюркомовних народів).

Крім того, схожі звичаї практикували деякі монгольські ([[буряти]]) і тунгусо-манчжурські ([[евенки]]) народи цього великого регіону.

== Опис явища ==

''Калим'' як плата за наречену є одним з найдавніших звичаїв у людській культурі і в реліктовому стані зберігається в традиціях багатьох народів світу. Так, в [[українці]]в подібний звичай сплати ''[[Віно|віна]]'' міцно вкоренився у народній [[Весілля|весільній]] обрядовості.

У тюрків, віддавна [[Кочівник|кочових]] [[Скотарство|скотарів]], калим складався, переважно, з найбільшого скарбу&nbsp;— голів [[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]], також з прикрас, тканин, побутового начиння тощо, а пізніше&nbsp;— з [[Гроші|грошей]] (у найпізніші часи калим худобою міг бути замінений на грошовий еквівалент). Як і в решти культур світу варіюється від суспільного і матеріального стану батьків нареченої (в першу чергу) і/або нареченого, хоча традиційно існували неписані правила-«тарифи» калиму.

Калим був (і подеколи лишається) значним тягарем для нареченого (та його рідні), нерідко на його збирання йшли роки. Подеколи весілля справляли після часткової сплати калиму (нерідко лише тієї частки, що була необхідна безпосередньо для проведення весільної церемонії, і про яку домовлялися під час [[сватання]]). Раніше частково несплачений калим міг бути покритий відробітками чоловіка в господарстві [[Тесть|тестя]] і/або [[Теща|тещі]] (зазвичай в незаможних родинах).

В цілому існувало кілька форм розпорядження калимом:

* увесь калим ішов батькам нареченої&nbsp;— найбільш [[Архаїка|архаїчна]] і найрозповсюдженіша форма. У рідкісному випадку розірвання [[шлюб]]у (і повернення жінки до батьківського [[обійстя]]) мав бути повернутий чоловікові;
* калим розподілявся між нареченою та її батьками&nbsp;— ''перехідна'' форма;
* увесь калим лишався у власності нареченої&nbsp;— найпізніша форма, за якої навіть у разі розірвання шлюбу калим міг лишитися жінці назавжди.

Зазвичай калим, а саме його сплата відбувались у формі [[театр]]алізованого дійства, що найчастіше було складовою [[Весілля|весільної]] церемонії.

== З історії явища ==

У тюрків калим, вважається, існував ще задовго до прийняття [[іслам]]у. [[Ісламізація]] з її [[Гендерна роль|жорстким розподілом]] обов'язків чоловіка і жінки лише «зацементувала» звичай сплати калиму в тюрків Середньої Азії та Поволжя.

З розвитком товарно-грошових відносин, і особливо [[капіталізм]]у в [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]], калим худобою нерідко (особливо на промисловому Поволжі) замінювався на грошовий еквівалент.

Як явище калим у Середній Азії і частково на Поволжі існував аж до утворення [[СРСР]] ([[1922]]). Радянське законодавство на місцевих рівнях встановлювало кримінальну відповідальність за сплату і прийняття калиму з метою, як вважалось, боротьби зі шкідливими пережитками [[феодалізм]]у, а насправді нерідко робило явище латентним. Попри намагання центральної влади остаточно побороти явище калиму, принаймні в деяких країнах Середньої Азії ([[Туркменістан]] і [[Узбекистан]]) не вдалося&nbsp;— з розпадом СРСР і утворенням незалежних республік, явище, не врегульоване на правовому рівні, існує в побуті (особливо в сільській місцевості).

У міському середовищі за зразком [[Туреччина|Туреччини]] і арабських країн (що співставно в цілому з рештою світу), своєрідним «калимом» вважаються весільні подарунки матері нареченої (зазвичай, коштовності), обов'язково матеріальна забезпеченість нареченого (як правило, принаймні, власне житло) і дуже часто сплата нареченим за проведення весілля.

== Див. також ==
* [[Віно]]
* [[Викрадення нареченої]]
* [[Викрадення нареченої (Казахстан)]]

== Джерела ==

* {{УРЕ}}, Том 4., К., 1979, стор. 514
* [http://leksika.com.ua/13660810/legal/kalim Калим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161120141618/http://leksika.com.ua/13660810/legal/kalim |date=20 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/kalym/ Калим] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
[[Категорія:Етнографія]]
[[Категорія:Торгівля людьми]]
[[Категорія:Насильство проти жінок]]
[[Категорія:Шлюбне насильство]]