Перегляд вихідного коду сторінки Кассіні — Гюйгенс

{{Космічний апарат
| Назва      = Кассіні — Гюйгенс
| Зображення = [[Файл:Cassini-huygens anim.gif|300px]]
| Опис       = Кассіні — Гюйгенс

<!-- Основні параметри -->
| Повна назва       = Кассіні — Гюйгенс
| COSPAR ID         = 1997-061A
| NORAD ID          = 25008
| Організація       = {{USA-}} [[НАСА]], [[ЄКА]], [[Італійське космічне агентство|ІКА]].
| Виготівник        = [[Лабораторія реактивного руху|ЛРР]]
| Оператор          = НАСА, ЛРР
| Тип апарата       = дослідження [[Сатурн (планета)|Сатурна]] та його супутників, приземлення на Титан.
| Дата прольоту     =
| Нині рухається до =
| Штучний супутник  =
| Вихід на орбіту   = [[1 липня]] [[2004]]
| Дата запуску      = [[15 жовтня]] [[1997]] 08:43:00 [[UTC]]
| Ракета-носій      = [[Титан-4]]{{nbsp}}
| Номер запуску     =
| Космодром         = {{USA-}} [[База ВПС США на мисі Канаверал|мис Канаверал]]
| Тривалість польоту = в польоті {{Тривалість|year=1997|month=10|day=15}}
| Схід з орбіти     = [[15 вересня]] 2017 року

| Запуск            =

<!-- Технічні параметри -->
| Маса                    = 5600&nbsp;кг<br/>[[космічний зонд]]&nbsp;— 2150&nbsp;кг<br/>[[спускний апарат]]&nbsp;— 350&nbsp;кг
| Розміри                 = висота: 6,7&nbsp;м, ширина: 4&nbsp;м
| Потужність              = 663&nbsp;Вт (2017)
| Джерела живлення        = 3 радіоізотопних термоелектричних генератори
| Платформа               =
| Час активного існування =

<!-- Орбітальні дані -->
| Тип орбіти      =
| Велика піввісь  =
| Ексцентриситет  =
| Нахил           =
| Період          =
| Апоцентр        =
| Перицентр       =
| Обертів за добу =
| Висота орбіти   =
| Час перетину екватора =

<!-- Посадка на небесне тіло -->
| Небесне тіло       = [[Титан (супутник)|Титан]]
| Дата і час посадки = [[14 січня]] [[2005]]
| Місце посадки      =
| Зліт               =

<!-- Прилади -->
| Прилади             =
| Головні прилади     =
| Роздільна здатність =

<!-- Транспондери -->
| Транспондери       =
| Діапазон(и)        =
| Зона покриття      =
| Вихідна потужність =
| Діапазон           =

| Вебсторінка        = [https://saturn.jpl.nasa.gov NASA]<br/>[http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Cassini-Huygens ЄКА]<br/>[http://www.asi.it/en/activity/solar-system-exploration/cassini-huygens ІКА]
}}
[[Файл:Cassini Saturn Orbit Insertion.jpg|міні|Кассіні&nbsp;— Гюйгенс над кільцями [[Сатурн (планета)|Сатурна]]]]
[[Файл:Cassini assembly.jpg|міні|праворуч|Збирання апарата]]
[[Файл:Cassini-Huygens launch.jpg|міні|Старт ракетоносія з апаратом «Кассіні — Гюйгенс»]]

{{main|Гюйгенс (зонд)}}
{{main|Хронологія подій місії Кассіні — Гюйгенс}}
'''Кассіні&nbsp;— Гюйгенс''' ({{lang-en|Cassini-Huygens}})&nbsp;— автоматична космічна місія, створена спільно [[НАСА]], [[Європейське космічне агентство|Європейським космічним агентством]] та [[Італійське космічне агентство|Італійським космічним агентством]], яка [[Дослідження Сатурна|досліджувала Сатурн]], його кільця й [[супутники Сатурна|супутники]]. Космічна місія складалася з двох основних елементів: безпосередньо космічного зонда «<nowiki/>[[Кассіні (КА)|Кассіні]]<nowiki/>» ({{lang-en|Cassini orbiter}}) і космічного зонда «<nowiki/>[[Гюйгенс (зонд)|Гюйгенс]]<nowiki/>» ({{lang-en|Huygens probe}}), призначеного для посадки на [[Титан (супутник)|Титан]]<ref>{{Cite web|title=Outer Planets Flagship {{!}} Science Mission Directorate|url=https://science.nasa.gov/about-us/smd-programs/outer-planets-flagship|website=web.archive.org|date=2017-05-13|accessdate=2024-01-19|archive-date=2017-05-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20170513161116/https://science.nasa.gov/about-us/smd-programs/outer-planets-flagship}}</ref>.

Космічну місію «Кассіні&nbsp;— Гюйгенс» запущено 15 жовтня 1997 року [[Ракета-носій|ракетою-носієм]] «<nowiki/>[[Титан (сімейство ракет-носіїв)|Титан IV]]<nowiki/>», і він досягнув системи Сатурна 1 липня 2004 року після міжпланетної подорожі, яка включала обліт [[Земля|Землі]], [[Венера (планета)|Венери]] і [[Юпітер (планета)|Юпітера]]. Це перший [[штучний супутник]] [[Сатурн (планета)|Сатурна]].

«Гюйгенс» відділився від орбітального апарата 25 грудня 2004 року приблизно о 2:00 UTC, досягнув супутника Сатурна&nbsp;— [[Титан (супутник)|Титана]]&nbsp;— 14 січня 2005 року, увійшов у його атмосферу й опустився на поверхню<ref>{{Cite news|title=Mapping Saturn’s Moons|url=https://www.nytimes.com/interactive/2015/12/18/science/space/nasa-cassini-maps-saturns-moons.html,%20https://www.nytimes.com/interactive/2015/12/18/science/space/nasa-cassini-maps-saturns-moons.html|work=The New York Times|date=2015-12-18|accessdate=2024-01-19|issn=0362-4331|language=en-US|first=Jonathan|last=Corum}}</ref>. Космічний зонд успішно передав дані на Землю, використовуючи [[орбітальний апарат]] як передавач (реле). Це була перша посадка в зовнішній частині [[Сонячна система|Сонячної системи]].

Після 10 років перебування «Кассіні» на орбіті, 3 квітня 2014 року, НАСА повідомило, що виявлено докази існування великого підземного океану рідкої води на [[Енцелад (супутник)|Енцеладі]], супутнику Сатурна. На думку вчених, підземний океан свідчить про те, що Енцелад є одним із найімовірніших місць у Сонячній системі, де може існувати життя.

30 червня 2014 року НАСА відзначило десяту річницю діяльності «Кассіні», підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі.

У квітні 2017 року на апараті практично вичерпалося пальне, потрібне для корекції орбіти. Аби уникнути неконтрольованого зіткнення із супутниками (на яких потенційно може існувати життя) було ухвалене рішення спрямувати апарат в атмосферу Сатурна<ref name="cassini.grand.finale" />.

15 вересня 2017 року, о 14:55 за [[Час в Україні|київським часом]], «Кассіні», [[Входження в атмосферу|увійшовши в атмосферу]], згорів<ref>{{Cite web |url=http://www.streetastronomy.com.ua/articles/cassini-grand-finale-ua.html |title=Місія Кассіні: на порозі Великого фіналу |accessdate=15 вересня 2017 |archive-date=15 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915160325/http://www.streetastronomy.com.ua/articles/cassini-grand-finale-ua.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://saturn.jpl.nasa.gov/mission/grand-finale/latest-status/ |title=Великий фінал Кассіні |accessdate=15 вересня 2017 |archive-date=14 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170914011803/https://saturn.jpl.nasa.gov/mission/grand-finale/latest-status/ }}</ref>.

== Огляд місії ==
«Кассіні&nbsp;— Гюйгенс» запущено 1997 року, його місія тривала до 2017 року.

Космічний апарат «Кассіні — Гюйгенс»&nbsp;— це результат співпраці трьох організацій. У створенні апарата брали участь 17 держав. Станція «Кассіні» була побудована зусиллями НАСА та [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторії реактивного руху]] (JPL). Зонд «Гюйгенс» був створений [[Європейське космічне агентство|Європейським космічним агентством]]. Італійське космічне агентство сконструювало антену телекомунікації та радарний висотомір (''RADAR'').

Загальні витрати на місію перевищують 3,26&nbsp;млрд [[долар США|доларів США]], з яких 1,4&nbsp;млрд&nbsp;— на передстартову підготовку, 704&nbsp;млн&nbsp;— на обслуговування, 54&nbsp;млн&nbsp;— на підтримку зв'язку з апаратом і 422&nbsp;млн&nbsp;— на [[маршовий двигун]]. Уряд [[Сполучені Штати Америки|США]] виділив 2,6&nbsp;млрд доларів, Європейське космічне агентство&nbsp;— 500&nbsp;млн та Італійське космічне агентство&nbsp;— 160&nbsp;млн.

16 квітня 2008 року діяльність апарата було продовжено на два роки (до липня 2010 року). Нова місія отримала назву «Рівнодення Кассіні» ({{lang-en|Cassini Equinox Mission}}). 2010 року було ухвалено рішення продовжити діяльність апарата ще на сім років (до 2017 року) під назвою «Сонцестояння Кассіні» ({{lang-en|Cassini Solstice Mission}})<ref name="planetary.org">{{cite web|url=http://planetary.org/explore/topics/cassini_huygens/tour.html|title=Cassini’s Tour of the Saturn System|work=[http://www.planetary.org The Planetary Society]|accessdate=2010-11-04|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090825141245/http://planetary.org/explore/topics/cassini_huygens/tour.html|archivedate=2009-08-25}}{{ref-en}}</ref>.

=== Назва ===
Назва космічного апарата «Кассіні — Гюйгенс» складається з прізвищ двох вчених:
* італійсько-французького астронома [[Джованні Доменіко Кассіні]] (також відомого як Жан-Домінік Кассіні), прізвищем якого названа орбітальна частина станції, яку створило Італійське космічне агентство,
* голландського астронома, математика й фізика [[Християн Гюйгенс|Християна Гюйгенса]] (який відкрив [[Титан (супутник)|Титан]]), прізвищем якого названий зонд для посадки на Титан, і який був створений Європейським космічним агентством.

«Кассіні — Гюйгенс» є місією до зовнішніх планет флагманського класу (планетарні місії «<nowiki/>[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Вояджер]]ів<nowiki/>» і «<nowiki/>[[Програма «Вікінг»|Вікінгів]]<nowiki/>» є також флагманськими)<ref name=flagship>{{Cite web |url=http://science.nasa.gov/about-us/smd-programs/outer-planets-flagship/ |title=Outer Planets Flagship |accessdate=28 березня 2015 |archive-date=8 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141008230322/http://science.nasa.gov/about-us/smd-programs/outer-planets-flagship/ }}</ref>.

=== Цілі місії ===
Основними цілями місії були<ref>{{Cite web|title=ESA Science & Technology - Objectives|url=https://sci.esa.int/web/cassini-huygens/2085-objectives/|website=sci.esa.int|accessdate=2024-01-19}}</ref>:
# визначення структури та поведінки [[кільця Сатурна|кілець]];
# визначення геологічної структури та історії поверхні супутників;
# визначення природи і походження темного матеріалу на одній із півкуль [[Япет (супутник)|Япета]];
# дослідження структури і поведінки [[магнітосфера|магнітосфери]];
# дослідження поведінки атмосфери Сатурна та структури хмар;
# дослідження хмар та туману в атмосфері Титана;
# визначення характеру поверхні Титана.

=== Маршрут ===
<center>
{| class="wikitable" style="font-size:95%;text-align:center" width:"100%"
!colspan=7| Вибрані цілі (впорядковані за розміром, але без врахування масштабу)
|-style="background: Black;"
| [[Файл:Two Halves of Titan.png|center|100x100px]]
| [[Файл:Fullbl.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:PIA08148 (Rhea-Splat).jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Iapetus as seen by the Cassini probe - 20071008.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Dionean Linea PIA08256.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Tethys cassini.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Fountains of Enceladus PIA07758.jpg|center|100x100px]]
|-
| '''[[Титан (супутник)|Титан]]'''
| ''' [[Місяць (супутник)|Місяць]]'''
| '''[[Рея (супутник)|Рея]]'''
| '''[[Япет (супутник)|Япет]]'''
| '''[[Діона (супутник)|Діона]]'''
| '''[[Тефія (супутник)|Тефія]]'''
| '''[[Енцелад (супутник)|Енцелад]]'''
|-style="background: Black;"
| [[Файл:Mimas before limb sharp (colored).jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Hyperion in natural colours.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Phoebe cassini.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:PIA12714 Janus crop.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:PIA09813 Epimetheus S. polar region.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Prometheus 12-26-09a.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Flying By Pandora.jpg|center|100x100px]]
|-
| '''[[Мімас (супутник)|Мімас]]'''
| '''[[Гіперіон (супутник)|Гіперіон]]'''
| '''[[Феба (супутник)|Феба]]'''
| '''[[Янус (супутник)|Янус]]'''
| '''[[Епіметей (супутник)|Епіметей]]'''
| '''[[Прометей (супутник)|Прометей]]'''
| '''[[Пандора (супутник)|Пандора]]'''
|- style="background: Black;"
| [[Файл:Leading hemisphere of Helene - 20110618.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Atlas (NASA).jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Telesto cassini closeup.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:N00151485 Calypso crop.jpg|center|100x100px]]
| [[Файл:Methone PIA14633.jpg|center|100x100px]]
|-
| '''[[Гелена (супутник)|Гелена]]'''
| '''[[Атлас (супутник)|Атлас]]'''
| '''[[Телесто (супутник)|Телесто]]'''
| '''[[Каліпсо (супутник)|Каліпсо]]'''
| '''[[Мефона (супутник)|Мефона]]'''
|-
|}
</center>

=== Історія місії ===
[[Файл:Titan4B on Launch Complex 40.jpg|thumb|«Кассіні — Гюйгенс» на стартовому майданчику]]
Місія «Кассіні — Гюйгенс» бере початок 1982 року, коли {{Не перекладено|Європейський науковий фонд|Європейський науковий фонд|en|European Science Foundation}} та [[Національна академія наук США]] сформували робочу групу зі створення майбутніх спільних місій. Два європейські вчені запропонували парний проєкт ''Saturn Orbiter'' і ''Titan Probe'' як можливу спільну місію. У 1983 році Комітет з дослідження Сонячної системи НАСА запропонував ''Saturn Orbiter'' і ''Titan Probe'' в парі&nbsp;— як основний проєкт НАСА.

НАСА і Європейське космічне агентство (ЄКА) провели спільне дослідження потенційної місії з 1984 по 1985 роки. ЄКА продовжували своє власне дослідження в 1986 році, у той час як американський [[Космонавт|астронавт]] [[Саллі Райд]] у своїй доповіді 1987 року «Лідерство НАСА та Американське майбутнє в космосі», також розглянула і схвально оцінила місію «Кассіні»<ref>{{Cite news|title=Leadership and America's Future in Space|url=https://ntrs.nasa.gov/citations/19870020815|date=1987-08-01|accessdate=2024-01-19|language=en|first=Sally K.|last=Ride}}</ref>. Хоча в доповіді Райд подала ''Saturn Orbiter'' і ''Titan Probe'' як самостійну місію НАСА, 1988 року заступник Адміністратора з питань космосу і техніки НАСА Лен Фіск (''Len Fisk'') повернувся до ідеї спільного проєкту НАСА та ЄКА. Він написав своєму колезі в ЄКА, Роджеру Боннету, пропонуючи, щоб ЄКА вибрало Кассіні з трьох кандидатів і обіцяючи, що НАСА візьметься за проєкт, як тільки ЄКА його вибере<ref>{{Cite news|title=The genesis of Cassini-Huygens|url=https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2004ESASP1278..211I|date=2004-01-01|accessdate=2024-01-19|pages=211–227|volume=1278|first=Wing|last=Ip|first2=Daniel|last2=Gautier|first3=Tobias|last3=Owen}}</ref>.

У той час НАСА ставало все більш чутливим до напруження, яке склалося між американською та європейською космічними програмами, бо європейці відчували, що НАСА не сприймало європейську програму як рівну своїй під час попередніх співробітництв. Чиновники НАСА та консультанти, які брали участь у просуванні й плануванні «Кассіні — Гюйгенс» намагалися змінити цю тенденцію, підкреслюючи своє бажання рівномірно розділити будь-які наукові та технологічні переваги, отримані в результаті місії. Частково, це оновлене бажання співпрацювати з Європою підігрівалось відчуттям конкуренції з [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]], який розпочав тісніше співпрацювати з Європою, тоді як ЄКА віддалився від НАСА.

Співпраця не лише поліпшила відносини між двома космічними програмами, але й допомогла «Кассіні — Гюйгенс» пережити запроваджене конгресом скорочення бюджетних витрат у Сполучених Штатах. Місія потрапила під політичний обстріл в 1992 і 1994 роках, але НАСА змогло переконати [[Конгрес США]], що було б нерозумно згортати проєкт після того, як ЄКА вже вклав кошти в його розвиток, бо розчарування через розбиті надії на освоєння космосу могло б перейти й на інші галузі зовнішніх відносин. Проєкт тривав уже без політичних проблем після 1994 року, хоча групи громадян, стурбованих його потенційним екологічним впливом<ref group="Note" name="ecology" />, намагалися зупинити його шляхом протестів та судових позовів до запуску (1997 року), і навіть після того<ref>{{cite news |title=Saturn Mission's Use of Plutonium Fuel Provokes Warnings of Danger |author=William J. Broad |newspaper=The New York Times |date=8 вересня 1997 |url=http://partners.nytimes.com/library/national/science/090897sci-nasa-saturn.html |accessdate=1 вересня 2010 |archive-date=8 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170508113847/http://partners.nytimes.com/library/national/science/090897sci-nasa-saturn.html }}</ref><ref>{{cite news |url=http://www.cnn.com/TECH/9710/04/cassini/ |title=Dozens arrested in protest of plutonium-fueled space mission |author= |date=4 жовтня 1997 |work= |publisher=CNN |accessdate=1 вересня 2010 |archive-date=18 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201118114632/http://www.cnn.com/TECH/9710/04/cassini/ }}</ref><ref>{{cite news |title=27 Arrested at Protest of Cassini |author=Christopher Boyd |newspaper=Orlando Sentinel |date=5 жовтня 1997 |url=http://articles.orlandosentinel.com/1997-10-05/news/9710050082_1_cassini-saturn-probe-titan |accessdate=1 вересня 2010 |archive-date=28 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110728091907/http://articles.orlandosentinel.com/1997-10-05/news/9710050082_1_cassini-saturn-probe-titan }}</ref><ref>{{cite news |title=Cassini Spacecraft Nears Liftoff, but Critics Object to its Risks |author= |newspaper=The New York Times |date=12 жовтня 1997 |url=http://www.nytimes.com/1997/10/12/us/cassini-spacecraft-nears-liftoff-but-critics-object-to-its-risks.html |accessdate=1 вересня 2010 |archive-date=10 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130510130332/http://www.nytimes.com/1997/10/12/us/cassini-spacecraft-nears-liftoff-but-critics-object-to-its-risks.html }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.flybynews.com/cgi-local/newspro/viewnews.cgi?newsid935305200,23360, |title=Activists Stand their Ground, Even As Cassini Sails Safely Away |author=Daniel Sorid |date=18 серпня 1999 |work= |publisher=Space.com |accessdate=1 вересня 2010 |archive-date=25 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210125210332/http://www.flybynews.com/cgi-local/newspro/viewnews.cgi?newsid935305200,23360, }}</ref>.

[[Файл:NASA-Saturn-Cassini-TenYears-20140624.jpg|thumb|400px|right|Виповнилося 10 років перебування КА «Кассіні» в системі Сатурна. За цей час було виконано 2&nbsp;млн команд, передано 514&nbsp;Гб даних, відкрито 7 супутників, здійснено 132 близьких обльоти супутників Сатурна, участь у місії прийняли науковці з 26 країн, було пройдено 2 млрд миль після прибуття апарата, опубліковано 3039 наукових робіт, здійснено обліт 206 орбіт, зроблено 332&nbsp;000 світлин, здійснено 291 включення двигуна.]]

=== Конструкція космічного апарата ===
[[Файл:Cassini-Huygens is installed to the payload adapter.jpg|thumb|Монтаж ''Кассіні&nbsp;— Гюйгенс'']]
Це другий космічний апарат, що був розроблений зі стабілізацією по трьох осях, з живленням від [[Радіоізотопний термоелектричний генератор|РТГ]] з програми ''Mariner Mark II'', який проєктувався для польотів за межами орбіти [[Марс (планета)|Марса]]. «Кассіні» був розроблений одночасно з космічним апаратом {{Не перекладено|Comet Rendezvous Asteroid Flyby|Comet Rendezvous Asteroid Flyby|en|Comet Rendezvous Asteroid Flyby}} (CRAF), але через скорочення бюджету [[НАСА]] припинила розвиток CRAF, щоб зберегти місію «Кассіні». Завдяки цьому «Кассіні» став більш спеціалізованим. Програма [[Mariner Mark II]] була скасована.

Космічний апарат включає в себе [[орбітальний апарат]] та зонд, це один із найбільших та найскладніших міжпланетних апаратів, що були колись побудовані. Орбітальний апарат має масу 2150&nbsp;кг, зонд&nbsp;— 350&nbsp;кг. З адаптером ракети-носія й 3132&nbsp;кг ракетного палива на старті, [[космічний апарат]] мав масу 5600&nbsp;кг. Тільки радянська серія «<nowiki/>[[Фобос (програма)|Фобос]]<nowiki/>», яка призначалася для дослідження [[Фобос (супутник)|Фобоса]] та Марса, була важча за цей космічний апарат.

Космічний апарат «Кассіні» має 6,8&nbsp;м у висоту й 4&nbsp;м у ширину. Складність космічного апарата зросла через траєкторію польоту до [[Сатурн (планета)|Сатурна]], і амбіції науковців щодо пункту призначення КА<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=j3O47dxrDAQC&pg=PA75&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
|title=Titan: Exploring an Earthlike World
|last=Coustenis
|first=Athena
|date=2008
|publisher=World Scientific
|language=en
|isbn=978-981-281-161-5
}}</ref>. «Кассіні» має 1630 взаємопов'язаних електронних компонентів, 22&nbsp;000 дротяних з'єднань, і 14&nbsp;км кабелів. Ядром управління комп'ютером є процесорна система управління [[MIL-STD-1750A]].

КА «Кассіні» перебував на орбіті Сатурна на відстані від 8,2 до 10,2 [[Астрономічна одиниця|астрономічної одиниці]] від [[Земля|Землі]]. Радіосигнал від «Кассіні» йшов до нашої планети від 68 до 84 хвилин. Таким чином, диспетчери не можуть дати інструкції для щоденних операцій або для несподіваних подій в «реальному часі». Навіть якщо відповісти негайно, між виникненням проблеми і прийомом відповіді інженерів мине принаймні 2 години.

== Інструменти ==
«Кассіні» оснащений такими приладами<ref>{{Cite web|title=Cassini Orbiter - NASA Science|url=https://science.nasa.gov/mission/cassini/spacecraft/cassini-orbiter/|website=science.nasa.gov|accessdate=2024-01-19|language=en}}</ref>:
* Плазмовий [[спектрометр]] «Кассіні» (CAPS).
* Аналізатор космічного пилу (CDA).
* Композитний [[інфрачервоний спектрометр]] (CIRS).
* Мас-спектрометр іонів і нейтральних частинок (INMS).
* Камера підсистеми (ISS).
* Подвійний магнітометр (MAG).
* Магнітосферна камера (MIMI).
* RADAR.
* Спектрометр плазми і радіохвиль (RPWS).
* Радіопідсистема (RSS).
* Ультрафіолетовий спектрометр-камера (UVIS).
* Спектрометр для отримання карт у видимому діапазоні (VIMS).
[[Файл:Cassini spacecraft instruments 1 ukr.png|thumb|500пкс|right|Наукові прилади і основне обладнання «Кассіні»]]

=== Плазмовий спектрометр «Кассіні» (Cassini Plasma Spectrometer) ===
Цей прилад вимірює енергію і електричний заряд частинок, які потрапляють у поле дії інструменту (число електронів і протонів у частинці). CAPS потрібен для дослідження молекул іоносфери Сатурна, а також для визначення характеристик його магнітного поля. Також CAPS використовується для дослідження плазми в цих областях і [[Сонячний вітер|сонячного вітру]] в районі дії магнітосфери Сатурна<ref name="instruments-cassini">{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/spacecraft/cassiniorbiterinstruments/ |title=Cassini Orbiter Instruments |publisher=Saturn.jpl.nasa.gov |accessdate=2011-08-20 |archive-date=16 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160416181244/http://saturn.jpl.nasa.gov/spacecraft/cassiniorbiterinstruments/ }}</ref><ref>{{cite web |url=http://caps.space.swri.edu/ |title=CAPS team page |publisher=Caps.space.swri.edu |accessdate=2011-08-20 |archive-date=8 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181008150548/http://caps.space.swri.edu/ }}</ref>. CAPS був вимкнений з червня 2011 року через коротке замикання в приладі. Прилад знову підключили до живлення з березня 2012 року, але після 78 днів, через друге коротке замикання, інженери змушені були його вимкнути<ref>{{cite web|url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/significantevents/significantevents20120326/|title=Cassini Significant Events newsletter 2012 03 26|publisher=[[JPL]]|accessdate=27 березня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150912053913/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/significantevents/significantevents20120326/|archivedate=12 вересня 2015|deadurl=yes}}</ref>.

=== Аналізатор космічного пилу (Cosmic Dust Analyzer) ===
Аналізатор&nbsp;— це прямий зондувальний інструмент для вимірювання розміру, швидкості і напряму крихітних часток пилу поблизу Сатурна. Деякі з цих частинок (навколо Сатурна) можуть надходити з інших зоряних систем. АКП встановлений на КА, щоб дізнатися більше про ці загадкові частинки, а також про матеріали з інших небесних тіл і, можливо, про походження Всесвіту<ref name="instruments-cassini" />.

=== Композитний інфрачервоний спектрометр (Composite Infrared Spectrometer) ===
{{Див. також|Інфрачервоний спектрометр}}
CIRS&nbsp;— це дистанційний зондувальний інструмент для вимірювання інфрачервоних хвиль, що надходять від об'єктів, з метою отримання даних про їх температуру, теплові властивості й склад. Протягом місії «Кассіні — Гюйгенс» CIRS вимірював інфрачервоне випромінювання від атмосфери, кілець і поверхонь різноманітних об'єктів системи Сатурна. CIRS давав змогу вивчити атмосферу Сатурна за трьома параметрами&nbsp;— зміну температури і тиску з висотою, газовий склад та розподіл аерозолів і хмар. Крім того, CIRS буде вимірювати теплові характеристики і склад супутникових поверхонь і кілець<ref name="instruments-cassini" />.

=== Мас-спектрометр іонів і нейтральних частинок (Ion and Neutral Mass Spectrometer) ===
Спектрометр&nbsp;— прямий зондувальний інструмент, який аналізує заряджені частинки (як-от протони й важкі іони) і нейтральні частинки (як-от атоми) поблизу Титана і Сатурна, отримуючи таким чином інформацію про їх атмосфери. Прилад призначений також для вимірювання щільності позитивних іонів і нейтральних атомів на поверхні крижаних супутників та кілець Сатурна<ref name="instruments-cassini" /><ref>{{cite journal| title= The Cassini ion and neutral mass spectrometer (INMS) investigation| author= Waite J. H., Lewis S., Kasprzak W. T., Anicich V. G., Block B. P., Cravens T. E., Fletcher G. G., Ip W. H., Luhmann J. G., McNutt R. L., Niemann H. B., Parejko J. K., Richards J. E., Thorpe R. L., Walter E. M., Yelle R. V.|journal=Space Science Reviews|volume= 114| issue= 1–4|pages=113–231|year= 2004 |doi= 10.1007/s11214-004-1408-2|bibcode = 2004SSRv..114..113W |issn=0038-6308}}</ref><ref>{{cite web |url=http://inms.space.swri.edu/index.shtml |title=INMS team page |publisher=Inms.space.swri.edu |accessdate=2011-08-20 |archive-date=18 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110818134044/http://inms.space.swri.edu/index.shtml }}</ref>.

=== Камера підсистеми (Imaging Science Subsystem) ===
Камера&nbsp;— являє собою зондувальний інструмент, який більшу частину світлин захоплює у видимому світлі, а також деякі в інфрачервоному та ультрафіолетовому. Для надсилання на Землю прилад зробив сотні тисяч зображень Сатурна, його кілець і супутників. Прилад має камеру з широким кутом огляду (WAC) для фотографування великих територій, і камеру з вузьким кутом огляду (NAC), для фотографування на невеликих ділянках у дрібних деталях. Кожна з цих камер використовує чутливі прилади з зарядовим зв'язком ([[Прилад із зарядовим зв'язком|CCD]]) як електромагнітний детектор. Кожен прилад має 1024 квадратних пікселів, 12&nbsp;мкм на сторону. Обидві камери мають багато режимів збору даних, у тому числі стиснення даних. Також камери оснащені спектральними фільтрами, режими яких можна змінити, таким чином побачивши зображення в різних діапазонах у межах електромагнітного спектра від 0,2 до 1,1&nbsp;мкм<ref name="instruments-cassini" /><ref>{{cite journal| title= Cassini Imaging Science: Instrument characteristics and anticipated scientific investigations at Saturn |author= Porco C. C., West R. A., Squyres S., McEwen A., Thomas P., Murray C. D., Delgenio A., Ingersoll A. P., Johnson T. V., Neukum G., Veverka J., Dones L., Brahic A., Burns J. A., Haemmerle V., Knowles B., Dawson D., Roatsch T., Beurle K., Owen W.|journal=Space Science Reviews|volume=115|year= 2004| issue= 1–4|pages= 363–497| doi= 10.1007/s11214-004-1456-7 |bibcode = 2004SSRv..115..363P }}</ref>.

=== Подвійний магнітометр (Magnetometer) ===
Це прямий зондувальний інструмент, який вимірює силу і напрям магнітного поля навколо Сатурна. Магнітні поля утворюються частково за рахунок гарячого розплавленого ядра в центрі Сатурна, тому вимірювання магнітного поля&nbsp;— це один із засобів дослідження ядра. Інструмент встановлений з метою створення тривимірної моделі магнітосфери Сатурна, визначення магнітного поля Титана, його атмосфери й крижаних супутників та їх ролі в магнітосфері Сатурна<ref name="instruments-cassini" /><ref>{{cite journal|title= The Cassini magnetic field investigation|author= Dougherty M. K., Kellock S., Southwood D. J., Balogh A., Smith E. J., Tsurutani B. T., Gerlach B., Glassmeier K. H., Gleim F., Russell C. T., Erdos G., Neubauer E. M., Cowley S. W. H.|journal=Space Science Reviews|volume= 114|issue= 1–4 |pages= 331–383|year= 2004|doi= 10.1007/s11214-004-1432-2|bibcode=2004SSRv..114..331D}}</ref>.

=== Магнітосферна камера (Magnetospheric Imaging Instrument) ===
Це прямий зондувальний інструмент, який створює світлини та робить вимірювання, що стосуються часток, захоплених у величезному магнітному полі Сатурна, чи в його магнітосфері. Ця інформація буде використана для моделювання загальної конфігурації і динаміки магнітосфери, її взаємодії з сонячним вітром, з атмосферою Сатурна і Титана, з кільцями і крижаними супутниками. Інструмент має у своєму складі іонну і нейтральну камери (INCA), яка захоплює і досліджує швидкі нейтральні атоми (Ēnas)<ref name="instruments-cassini" /><ref>{{cite journal|title= Magnetosphere imaging instrument (MIMI) on the Cassini mission to Saturn/Titan |author= Krimigis S. M., Mitchell D. G., Hamilton D. C., Livi S., Dandouras J., Jaskulek S., Armstrong T. P., Boldt J. D., Cheng A. F., Gloeckler G., Hayes J. R., Hsieh K. C., Ip W. H., Keath E. P., Kirsch E., Krupp N., Lanzerotti L. J., Lundgren R., Mauk B. H., McEntire R. W., Roelof E. C., Schlemm C. E., Tossman B. E., Wilken B., Williams D. J. |journal=Space Science Reviews|volume= 114|issue= 1–4 |pages= 233–329|year= 2004|doi= 10.1007/s11214-004-1410-8|bibcode = 2004SSRv..114..233K }}</ref>.

=== RADAR ===
Інструмент для побудови детальних карт поверхні Титана і супутників, а також для вимірювання висоти різних об'єктів на поверхні ({{lang-en|The Radio Detection and Ranging Instrument}}). Інструмент вимірює радіосигнали, відбиті поверхнею супутника. Також застосовується для прослуховування радіосигналів, що утворюються Сатурном і його супутниками<ref name="instruments-cassini" />.

=== Спектрометр плазми і радіохвиль (Radio and Plasma Wave Science) ===
Спектрометр плазми і радіохвиль&nbsp;— це інструмент прямого і дистанційного зондування, який отримує і аналізує радіосигнали, що надходять від Сатурна, у тому числі радіохвилі, що випромінюються при взаємодії сонячного вітру з Сатурном і Титаном. Спектрометр вимірює електричні і магнітні хвильові поля, магнітосфери планет у міжпланетному середовищі. Він також визначає щільність електронів і температуру поблизу Титана і на деяких ділянках магнітосфери Сатурна. Прилад вивчає параметри магнітного поля Сатурна, а також займається дослідженням і моделюванням його іоносфери, плазми і блискавок в атмосфері<ref name="instruments-cassini" />.

=== Радіо підсистема (Radio Science Subsystem) ===
Це науковий пристрій, який використовується для дослідження зміни радіосигналів після проходження таких об'єктів як атмосфера Титана, кільця Сатурна чи Сонця. Пристрій вивчає також склад, тиск і температуру атмосфери й іоносфери, радіальну структуру та розподіл часток за розмірами в кільцях Сатурна. RSS використовує зв'язок в X-діапазоні, а також в S і K-діапазонах<ref name="instruments-cassini" />.

=== Ультрафіолетовий спектрометр-камера (Ultraviolet Imaging Spectrograph) ===
Це інструмент дистанційного зондування, який робить фото в ультрафіолетовому світлі, відбитому від таких об'єктів як, наприклад, хмари Сатурна та/або його кільця, для дослідження їх структури та складу. Прилад призначений для вимірювання ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі від 55,8 до 190 нм, цей інструмент також є цінним для визначення складу атмосфери, її розподілу і температури. На відміну від інших видів спектрометрів цей чутливий інструмент може приймати як спектральні, так і просторові показники. Спектрограф допомагає у визначенні складу газів<ref name="instruments-cassini" />.

=== Спектрометр для отримання карт у видимому діапазоні (Visible and Infrared Mapping Spectrometer) ===
Це інструмент дистанційного зондування, що отримує дані про склад поверхонь супутників Сатурна, кілець і атмосфер Сатурна і Титана, за допомогою видимого та інфрачервоного світла. Він складається з двох камер в одному блоці: одна для вимірювання у видимому світлі, інша&nbsp;— для вимірювання в інфрачервоному. Спектрометр досліджує відбите і власне світло атмосфери, кілець і поверхонь у діапазоні від 350 до 5100&nbsp;нм. Він також «ловить» сонячне світло і світло зір, яке проходить через кільця, що допомагає в глибшому вивченні їх структури. Вчені планують використовувати цей спектрометр для довгострокових досліджень руху хмар і морфології в системі Сатурна, а також щоб визначити погодні умови на Сатурні<ref name="instruments-cassini" />.

== Плутонієве джерело живлення ==
[[Файл:Cassini's RTG.jpg|thumb|right|200px|РТГ до встановлення на «Кассіні»]]
[[Файл:Radioisotope thermoelectric generator plutonium pellet.jpg|thumb|left|200px|Розпечений плутоній є джерелом живлення РТГ зонда]]
Через велику відстань Сатурна від [[Сонце|Сонця]] використання сонячних батарей як джерела енергії для апарата ускладнено<ref>{{Cite web|title=Cassini-Huygens - NASA Science|url=https://science.nasa.gov/mission/cassini/|website=science.nasa.gov|accessdate=2024-01-19|language=en}}</ref>. Щоб забезпечити енергією все обладнання, такі батареї мали б надто великий розмір (понад 500&nbsp;м²)<ref name="Solar">{{cite web|url=http://cassini-huygens.jpl.nasa.gov/spacecraft/safety/solar.pdf|title=Why the Cassini Mission Cannot Use Solar Arrays|publisher=NASA/JPL|date=1996-12-06|accessdate=2010-11-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HdEdpNWg?url=http://cassini-huygens.jpl.nasa.gov/spacecraft/safety/solar.pdf|archivedate=2013-06-25|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref> та відповідну вагу. Тому «Кассіні» живився енергією від 3 [[Радіоізотопний термоелектричний генератор|радіоізотопних термоелектричних генераторів]] (РТГ), які використовували для отримання електрики ізотоп [[плутоній-238]] (у вигляді [[Оксид плутонію(IV)|діоксиду]]). Разом ці РТГ містили 32,7&nbsp;кг ядерного палива, у якому було 28,3&nbsp;кг чистого плутонію<ref name=Grandidier>{{cite web |url=https://trs.jpl.nasa.gov/bitstream/handle/2014/47444/CL%2317-0904.pdf |title=Cassini Power Subsystem |author=Grandidier J., Gilbert J. B., Carr G. A. |date=2017 |publisher=Jet Propulsion Laboratory |accessdate=22 лютого 2022 |archive-date=21 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220221124340/https://trs.jpl.nasa.gov/bitstream/handle/2014/47444/CL%2317-0904.pdf }}</ref>. Такі генератори вже застосовувалися для енергозабезпечення інших апаратів, зокрема «<nowiki/>[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Вояджер]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Нью-Горайзонс]]<nowiki/>» та «<nowiki/>[[Улісс (космічний апарат)|Улісс]]<nowiki/>», і розраховані на тривалий час роботи. Наприкінці 11-го року експлуатації встановлений на «Кассіні» РТГ вироблятиме від 600 до 700 [[ват]] електроенергії<ref name="Solar"/>.

Щоб отримати необхідне прискорення, траєкторія місії «Кассіні» включала кілька гравітаційних маневрів: два поблизу Венери, один&nbsp;— поблизу Землі, ще один&nbsp;— біля Юпітера. Проліт повз Землю був останнім маневром, коли космічний зонд «Кассіні» являв собою небезпеку для людей. Маневр був успішним, «Кассіні» пролетів 18 серпня 1999 року повз нашу планету на відстані 1171&nbsp;км<ref name="NASA JPL">{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/mission/quickfacts/ |title=Cassini–Huygens:Quick Facts |publisher=Saturn.jpl.nasa.gov |accessdate=2014-07-01 |archive-date=13 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160413220155/http://saturn.jpl.nasa.gov/mission/quickfacts/ }}</ref>. Якби він через якусь несправність зіткнувся б із Землею, то, за оцінками НАСА, у найгіршому випадку значна частина з 33&nbsp;кг ядерного палива розсіялася б в атмосфері Землі. У підсумку до п'яти мільярдів людей зазнали б радіаційного впливу, підвищилися б випадки смерті від раку; але ймовірність, що таке могло статися, була 1 до мільйона<ref name="eis">[http://saturn.jpl.nasa.gov/spacecraft/safety/safetyeis/ Cassini Final Environmental Impact Statement] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110608125030/http://saturn.jpl.nasa.gov/spacecraft/safety/safetyeis/ |date=8 червня 2011 }}, see [http://saturn.jpl.nasa.gov/spacecraft/safety/chap2.pdf Chapter 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120119031054/http://saturn.jpl.nasa.gov/spacecraft/safety/chap2.pdf |date=19 січня 2012 }}, Table 2-8</ref><ref>{{Cite thesis |1= |chapter=Chapter 3 |title=Protest Space: A Study of Technology Choice, Perception of Risk, and Space Exploration |url=http://scholar.lib.vt.edu/theses/available/etd-120899-134345/unrestricted/06chapter_3.PDF |last=Friedensen |first=Victoria Pidgeon |year=1999 |accessdate=28 лютого 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20020306185129/http://scholar.lib.vt.edu/theses/available/etd-120899-134345/unrestricted/06chapter_3.PDF |archivedate=березень 6, 2002 |deadurl=yes }}</ref>.

== Телеметрія ==
Космічний апарат «Кассіні» здатний передавати кілька різних форматів телеметрії. Підсистема телеметрії, мабуть, є найбільш важливою підсистемою, бо без неї дані не могли б доходити до Землі.

Телеметрія «Кассіні» була розроблена з нуля, космічний апарат використовує більш сучасний комп'ютер, ніж попередні місії<ref>{{Cite web |url=http://trs-new.jpl.nasa.gov/dspace/bitstream/2014/33099/1/94-1033.pdf |title=Архівована копія |accessdate=5 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130510124033/http://trs-new.jpl.nasa.gov/dspace/bitstream/2014/33099/1/94-1033.pdf |archivedate=10 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. «Кассіні»&nbsp;— це перший космічний апарат, який використовував мініпакети, щоб зменшити складність передачі даних, створений спеціальний телеметричний словник і програмне забезпечення. Це дало змогу створити менеджера по телеметрії для місії.

== Гюйгенс (зонд) ==
{{main|Гюйгенс (зонд)}}
[[Файл:PIA02146.gif|thumb|left|Зображення Титана]]
{{Подвійне зображення|right|Huygens surface color.jpg|120|Huygens surface color sr.jpg|120|Поверхня Титана. Світлина, зроблена зондом «Гюйгенс»|Та ж сама світлина, оброблена за допомогою комп'ютера}}
Зонд «Гюйгенс» ({{lang-en|Huygens probe}}) створений Європейським космічним агентством і названий на честь голландського астронома XVII століття [[Християн Гюйгенс|Крістіана Гюйгенса]]. Зонд був запущений 15 жовтня 1997 року у зв'язці з космічним апаратом «Кассіні». 25 грудня 2004 року зонд відокремився від свого носія і почав самостійний рух до Титана. 14 січня 2005 року зонд «Гюйгенс» успішно увійшов в атмосферу Титана і здійснив посадку на його поверхню в області, що отримала назву Ксанаду. Це була перша (і на 2014 рік єдина) в історії м'яка посадка, здійснена у Зовнішній Сонячній системі. Зонд сів на тверду поверхню, хоча посадка в океан також була передбачена його конструкцією<ref>[http://www.ingenia.org.uk/ingenia/articles.aspx?Index=317 How to Land on Titan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110721163014/http://www.ingenia.org.uk/ingenia/articles.aspx?Index=317 |date=21 липня 2011 }}, ''Ingenia'', June 2005</ref>.

== Події та відкриття ==
{{main|Хронологія подій місії Кассіні — Гюйгенс}}

=== Прольоти повз Венеру й Землю та подорож до Юпітера ===
<!--[[Файл:Fullbl.jpg|thumb|Світлина Місяця під час обльоту]] зображення виходить за межі розділу (тексту мало) й це призводить до зсування наступних зображень за межі відповідних їм розділів -->
Космічний апарат «Кассіні» здійснив два гравітаційних маневри&nbsp;— прольоти Венери 26 квітня 1998-го і 24 червня 1999 року. Ці прольоти були необхідні, щоб космічний апарат набрав імпульс, достатній для досягнення поясу астероїдів. У цей час гравітація Сонця втягнула космічний апарат назад, у внутрішню частину Сонячної системи, де він здійснив гравітаційний маневр навколо Землі. 18 серпня 1999 року о 3:28 UTC, «Кассіні» здійснив допоміжний гравітаційний маневр&nbsp;— обліт Землі, на відстані 377000&nbsp;км від Місяця, апарат зробив серію калібрувальних світлин. 23 січня 2000 року близько 10:00 UTC «Кассіні» облетів астероїд [[2685 Мазурський]]. Були зроблені його світлини<ref>{{cite press release| url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/newsreleases/newsrelease20000211/| title=New Cassini Images of Asteroid Available| date=February 11, 2000| publisher=JPL| accessdate=2010-10-15| archive-date=12 червня 2010| archive-url=https://web.archive.org/web/20100612124753/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/newsreleases/newsrelease20000211/}}</ref>. На відстані 1,6 млн кілометрів, визначено діаметр астероїда&nbsp;— від 15 до 20&nbsp;км.

=== Проліт Юпітера ===
[[Файл:Portrait of Jupiter from Cassini.jpg|thumb|right|Світлина прольоту повз Юпітер]]
[[Файл:PIA02879 - A New Year for Jupiter and Io.jpg|thumb|left|Проходження Іо на тлі Юпітера 01.01.2001.]]
«Кассіні» найближче підлетів до Юпітера 30 грудня 2000 року і зробив багато наукових вимірювань, зокрема в ході багатомісячного прольоту Юпітера зроблено 26&nbsp;000 зображень. Це дало змогу створити найдетальніший глобальний кольоровий «портрет» Юпітера, у якому найдрібніші деталі мають розмір приблизно 60&nbsp;км<ref>{{cite journal|title= The Cassini–Huygens flyby of Jupiter|author= Hansen C. J., Bolton S. J., Matson D. L., Spilker L. J., Lebreton J. P.|journal=Icarus |volume=172|issue= 1|pages= 1–8|year=2004|doi = 10.1016/j.icarus.2004.06.018|bibcode=2004Icar..172....1H}}</ref>. Головною знахідкою обльоту, анонсованого 6 березня 2003 року, була циркуляція атмосфери Юпітера. Темні «пояси» в атмосфері чергуються зі світлими «зонами» і вчені тривалий час вважали, що зони з більш блідими зонами&nbsp;— це зони висхідного повітря, частково через те, що на Землі хмари формуються в місцях, де підіймається повітря. Проте аналіз світлин, зроблених «Кассіні» засвідчив, що окремі поодинокі шторми висхідних яскраво-білих хмар, які занадто маленькі, щоб побачити їх з Землі, спливають майже без винятків у темних поясах. Згідно Ентоні Дель Геніо з Інституту космічних досліджень Годдарда НАСА, «пояси повинні бути районами атмосферного руху на Юпітері, [тому] рух в атмосфері повинен знижуватись».
Інші атмосферні вимірювання містили закручений темний овал високої атмосферної імли, розмірів великої червоної плями, дослідження північного полюса Юпітера. 30 травня 2001 року, під час перельоту від Юпітера до Сатурна, був помічений «серпанок» в зображеннях вузькокутової камери «Кассіні». Це вперше було відзначено на фотографіях [[Мая (зоря)|зорі Мая]] із зоряного скупчення Плеяд.

Інфрачервоні знімки виявили циркуляцію поблизу полюсів, зі смугами вітрів, які оточують планету, при цьому суміжні смуги рухаються у протилежних напрямках. Схоже оголошення обговорювалось також щодо природи кілець Юпітера. Розсіювання світла на частинках у кільцях показало, що частинки мали неправильну форму (а не сферичну) і, ймовірно, виникали як викиди від впливу мікрометеоритів на супутники Юпітера, імовірно, [[Метіда (супутник)|Метис]] і [[Адрастея (супутник)|Адрастея]].

=== Перевірка загальної теорії відносності ===
10 жовтня 2003 року оголошено результати експерименту з перевірки [[Загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]], проведені за допомогою «Кассіні». Теорія передбачає, що масивний об'єкт (як-от Сонце) викривлює простір-час. Це призводить до затримки й частотного зсуву електромагнітного випромінювання (світла або радіохвиль). Коли апарат перебував з іншого від Сонця боку, він випромінював сигнал, який проходив повз Сонце й спостерігався з Землі. Сигнал, що надходив від апарата, змінювався відповідно до передбачень теорії{{Джерело?}}.

Хоча деякі вимірні відхилення від значень, розрахованих із використанням загальної теорії відносності, передбачені деякими незвичайними космологічними моделями, такі відхилення не були виявлені в цьому експерименті. Попередні випробування з використанням радіохвиль, що передавались космічними зондами Вікінг і Вояджер, відповідали розрахунковим значенням загальної теорії відносності з точністю до 1:1000. Точніші вимірювання з експерименту космічного зонда «Кассіні» поліпшили цю точність приблизно до 1:51 000<ref group="Note">Наразі це найточніше вимірювання [[Параметризована післяньютонівська формалізація|параметра післяньютонівської формалізації]] ''γ'' . Його результат (''γ''&nbsp;— 1 = (2,1 ± 2,3) × 10<sup>−5</sup>) узгоджується з передбаченим [[загальна теорія відносності|загальною теорією відносності]] (''γ'' = 1)</ref>. Ці дані підтверджують [[Загальна теорія відносності|загальну теорію відносності Ейнштейна]].

=== Нові місяці Сатурна ===
[[Файл:PIA18078-PossibleBeginning-NewMoonOfPlanetSaturn-20130415.jpg|thumb|right|Можливе місце існування нового місяця Сатурна, сфотографоване 15 квітня 2013]]
Загалом, «Кассіні» відкрив сім нових місяців на орбіті Сатурна<ref>Meltzer 2015, pp. 346—351</ref> Використовуючи світлини, зроблені «Кассіні», науковці відкрили такі супутники: [[Мефона (супутник)|Мефона]], [[Паллена (супутник)|Паллена]], [[Полідевк (супутник)|Полідевк]] у 2004 році<ref>{{Citation |last= |first= |author-link= |last2= |first2= |author2-link= |title=Newest Saturn moons given names |newspaper=BBC |pages= |year= |date=28 лютого 2005 |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4298053.stm |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190514031211/http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4298053.stm |archivedate=14 травня 2019 |accessdate=1 вересня 2016 }}</ref>, також пізніший аналіз виявив, що Вояджер 2 зробив світлини Паллени у 1981 році під час прольоту Сатурна<ref>{{cite journal| doi = 10.1086/505206| last1 = Spitale| first1 = J. N.| last2 = Jacobson| first2 = R. A.| last3 = Porco| first3 = C. C.| last4 = Owen| first4 = W. M., Jr.| year = 2006| title = The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and ''Cassini'' imaging observations| journal = The Astronomical Journal| volume = 132| issue = 2| pages = 692–710| url = http://iopscience.iop.org/1538-3881/132/2/692/pdf/1538-3881_132_2_692.pdf| pmid = | pmc = | bibcode = 2006AJ....132..692S| ref = {{sfnRef|Spitale Jacobson et al.|2006}}| accessdate = 28 червня 2017| archive-date = 10 квітня 2020| archive-url = https://web.archive.org/web/20200410040107/https://iopscience.iop.org/article/10.1086/505206/pdf}}</ref>.
[[Файл:Moon Daphnis S2005 S1.jpg|thumb|left|Відкриття нового супутника Сатурна&nbsp;— [[Дафніс (супутник)|Дафніс]]]]
1 травня 2005 року КА «Кассіні» був відкритий новий місяць у прогалині між кільцями Сатурна йому було надано номер S/2005 S 1 до моменту, поки йому було надане ім'я [[Дафніс (супутник)|Дафніс]]. П'ятий новий місяць був відкритий «Кассіні» 30 травня 2007 року і попередньо був названий S/2007 S 4. Зараз супутник відомий як [[Анфа (супутник)|Анфа]]. На пресрелізі 3 лютого 2009 року оголосили про відкриття шостого місяця Сатурна, знайденого «Кассіні». Місяць діаметром приблизно 1/3 милі всередині G-кільця системи Сатурна, зараз він має ім'я [[Егеон (супутник)|Егеон]] (формально S/2008 S 1)<ref>{{cite web |title=Surprise! Saturn has small moon hidden in ring |work= |publisher=NBC News |date=3 березня 2009 |url=http://www.msnbc.msn.com/id/29495319/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20131217221601/http://www.nbcnews.com/id/29495319/#.VeEvMSVVhBc |archivedate=December 17, 2013 |doi= |accessdate=29 серпня 2015}}</ref>. На пресрелізі 2 листопада 2009 року оголошено про відкриття сьомого супутника Сатурна, знайденого «Кассіні» 26 липня 2009 року. Йому надано номер S/2009 S 1, він має приблизно 300&nbsp;м у діаметрі, місцезнаходження&nbsp;— В-кільця Сатурна<ref>{{cite web |author=Daniel W. E. Green |url=http://ciclops.org/view_popup.php?id=5926&js=1 |title=IAU Circular No. 9091 |publisher=Ciclops.org |date=2 листопада 2009 |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=11 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110611211632/http://ciclops.org/view_popup.php?id=5926&js=1 }}</ref>. 14 квітня 2014 року науковці НАСА повідомили про можливе відкриття нового місяця у А-кільці Сатурна<ref name="NASA-20140414a">{{cite web |last1=Platt |first1=Jane |last2=Brown |first2=Dwayne |title=NASA Cassini Images May Reveal Birth of a Saturn Moon |url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2014-112 |date=14 квітня 2014 |work=[[NASA]] |accessdate=14 квітня 2014 |archive-date=10 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190410120305/https://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2014-112 }}</ref>.

=== Обліт Феба ===
[[Файл:Phoebe arrival and departure mosaics.jpg|thumb|upright=1.364|«Кассіні» сфотографував Фебу під час наближення (ліворуч) і віддалення (2004)]]

11 червня 2004 року «Кассіні» пролетів повз супутник [[Феба (супутник)|Феба]]. Це була перша можливість для дослідження супутника з близької відстані (Вояджер 2 здійснив проліт у 1981 році, але не зробив деталізованих світлин). Це також був єдиний можливий проліт «Кассіні» повз Фебу через механіку доступних орбіт навколо Сатурна<ref>{{cite journal |title=Cassini Imaging Science: Initial results on Phoebe and Iapetus |author1=Porco C. C. |author2=Baker E. |author3=Barbara J. |author4=Beurle K. |author5=Brahic A. |author6=Burns J. A. |author7=Charnoz S. |author8=Cooper N. |author9=Dawson D. D. |author10=Del Genio A. D. |author11=Denk T. |author12=Dones L. |author13=Dyudina U. |author14=Evans M. W. |author15=Giese B. |author16=Grazier K. |author17=Heifenstein P. |author18=Ingersoll A. P. |author19=Jacobson R. A. |author20=Johnson T. V. |author21=McEwen A. |author22=Murray C. D. |author23=Neukum G. |author24=Owen W. M. |author25=Perry J. |author26=Roatsch T. |author27=Spitale J. |author28=Squyres S. |author29=Thomas P. C. |author30=Tiscareno M. |author31=Turtle E. |author32=Vasavada A. R. |author33=Veverka J. |author34=Wagner R. |author35=West R. |journal=Science |volume=307 |pages=1237–1242 |year=2005 |doi=10.1126/science.1107981 |pmid=15731440 |issue=5713 |bibcode=2005Sci...307.1237P}}</ref>.

Перші світлини Феби з близької відстані були зроблені 12 червня 2004 року, і науковці невідкладно повідомили, що поверхня Феби не схожа на звичайну поверхню астероїдів. Частини поверхні з великою кількістю кратерів виглядають дуже яскраво, це дає змогу припускати, що під поверхнею існують великі об'єми води.

=== Обертання Сатурна ===
В оголошенні 28 червня 2004 року вчені з програми «Кассіні» описали вимірювання періоду обертання Сатурна<ref>{{cite web |author=Carolina Martinez |author2=Gary Galluzzo |url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.cfm?release=2004-164 |title=Scientists Find That Saturn's Rotation Period is a Puzzle |publisher=Jpl.Nasa.Gov |date=28 червня 2004 |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=5 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110605033232/http://www.jpl.nasa.gov/news/news.cfm?release=2004-164 }}</ref>. Оскільки на поверхні немає фіксованих ознак, які можна було б використовувати для отримання цього періоду, було використане повторення радіовипромінювання. Ці нові дані узгоджуються з останніми значеннями, виміряними з Землі, і являють собою загадку для вчених. Виявляється, що період радіохвиль змінився, відтоді як він був вперше виміряний в 1980 році «Вояджером-1» і що він тепер на 6 хвилин довший. Це не вказує на зміну загального обертання планети, але, як вважають, пов'язане з переміщенням джерела радіовипромінювання на іншу широту, при якій швидкість обертання відрізняється.

=== Прибуття на орбіту Сатурна ===
[[Файл:Saturn during Equinox.jpg|thumb|upright=1.364|left|Сатурн досяг рівнодення у 2008 році, під час завершення головної місії]]
1 липня 2004 року космічний апарат пролетів у прогалину між кільцями F і G і досяг орбіти після семирічної подорожі<ref name="carolyn">{{Cite journal |title=Cassini, the first one thousand days |first1=Carolyn C. |last1=Porco |journal=American Scientist |volume=95 |issue=4 |pages=334–341 |year=2007 |postscript=<!--None--> |doi=10.1511/2007.66.334}}</ref>.

Маневр для виходу «Кассіні» на орбіту був комплексний, потрібно було змінити положення антени для захисту інструментів «Кассіні» від частинок кілець Сатурна. Як тільки космічний апарат перетнув межу кілець, йому було потрібно знову змінити своє положення для розташування двигуна вздовж шляху і після цього увімкнути двигун для зменшення швидкості на 622&nbsp;м/с<ref>{{cite web |url=http://trs-new.jpl.nasa.gov/dspace/bitstream/2014/10563/1/02-2613.pdf |title=Cassini/Huygens: Heavily Instrumented Flight Systems Approaching Saturn and Titan |format=PDF |accessdate=20 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110807131142/http://trs-new.jpl.nasa.gov/dspace/bitstream/2014/10563/1/02-2613.pdf |archivedate=серпень 7, 2011 |deadurl=yes }}</ref> для того, щоб «Кассіні» був захоплений гравітацією Сатурна. Це відбулось близько 8:54&nbsp;pm [[Північноамериканський тихоокеанський час|UTC]] 30 червня 2004 року. Упродовж маневру «Кассіні» над верхніми хмарами Сатурна на відстані 20&nbsp;000&nbsp;км.

=== Обльоти Титана ===
[[Файл:Titan globe.jpg|thumb|Поверхня Титана, яку бачимо через хмари, 2004]]

«Кассіні» вперше здійснив обліт найбільшого супутника Сатурна&nbsp;— Титана 2 липня 2004 року, наступного дня після виходу на орбіту, він пролетів на відстані 339&nbsp;000&nbsp;км. У світлині застосовані спеціальні фільтри, щоб була змога побачити через імлу південні полярні хмари, що складаються з метану та поверхневих рис із різною яскравістю та поверхневі особливості з різною яскравістю. 27 жовтня 2004 року космічний апарат здійснив перший із 45 запланованих прольотів Титана, Кассіні пролетів на відстані 1200&nbsp;км. Майже чотири гігабайти даних було передано на Землю, включаючи перші фотографії туманного покрову, імли. Виявилось, що поверхня Титана відносно рівна, знайдені височини не більше 50&nbsp;м. Проліт забезпечив отримання у 100 разів кращі фотографії ніж очікувалось.

=== Приземлення зонда «Гюйгенс» на Титан ===
{{main|Гюйгенс (зонд)}}
{{External media
|align=right
|image1=[http://esamultimedia.esa.int/docs/titanraw/index.htm Необроблені зображення з зонда «Гюйгенс», 14.01.2005 (37 сторінок)] <br/>© ESA/NASA/JPL/U. Аризона. <small>(хостинг ESA)</small>}}
Зонд «Гюйгенс» відокремився від Кассіні 25 грудня 2004 року за допомогою пружинних та спіральних ребер, призначених для повороту зонда для більшої стійкості. Зонд ввійшов в атмосферу Титана 14 січня 2005 року і, після 2,5 годинного спуску, приземлився на тверду поверхню. Також «Кассіні» передав 350 фотографій, зроблених «Гюйгенсом» під час спуску, помилка програмного забезпечення одного з передавачів «Кассіні» унеможливила передачу інших 350 світлин<ref name=Selding>{{cite web |url=http://www.space.com/688-huygens-probe-returns-images-titan-surface.html |title=Huygens Probe Returns First Images of Titan's Surface |accessdate=9 січня 2015 |archive-date=12 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150112083407/http://www.space.com/688-huygens-probe-returns-images-titan-surface.html }}</ref>.

=== Обльоти Енцелада ===
[[Файл:Enceladus PIA06191.jpg|thumb|right| Вибоїни Лабтайт (вище центру) на Енцеладі, сфотографовані «Кассіні» 17 лютого 2005 року. У лівому нижньому куті бачимо [[пасми Куфа]] і [[Пасма Ебони|пасму Ебони]].]]

Упродовж перших двох прольотів Енцелада у 2005 році «Кассіні» відкрив відхилення в локальному магнітному полі, що характерно для існування тонкої, але значної атмосфери. Інші вимірювання, вказують на іонізовану водяну пару, як її основний компонент. «Кассіні» спостерігав за гейзерами з водяним льодом, що вивергалися з південного полюса Енцелада, що підтверджує ідею, що ці часточки підтримують Е-кільце Сатурна. Науковці передбачають, що на Енцеладі можуть існувати кишені з рідкою водою близько поверхні місяця, яка живить виверження<ref>{{cite web |author=Jia-Rui Cook |author2=Dyawne C. Brown |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/press-release-details.cfm?newsID=639 |title=Cassini Spacecraft Captures Images and Sounds of Big Saturn Storm |publisher=Saturn.jpl.nasa.gov |date=6 липня 2011 |accessdate=20 серпня 2011 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080303154427/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/press-release-details.cfm?newsID=639 |archivedate=March 3, 2008 |df=}}</ref>.

12 березня 2008 року «Кассіні» здійснив близький обліт Енцелада, він пролетів на відстані 50&nbsp;км від поверхні<ref>[http://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/media/cassini-20080310.html ''Cassini'' Spacecraft to Dive Into Water Plume of Saturn Moon] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201109074429/http://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/media/cassini-20080310.html |date=9 листопада 2020 }} NASA.gov, March 10, 2008</ref>. Космічний апарат пройшов повз плюми, що знаходились на південних гейзерах, виявив воду, діоксид вуглецю і різні гідрокарбонати за допомогою мас-спектрометра. За допомогою інфрачервоного спектрометра «Кассіні» виявив, що поверхня має значно вищу температуру ніж навколишня місцевість<ref>[http://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/media/cassini-20080326.html ''Cassini'' Tastes Organic Material at Saturn's Geyser Moon] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210720225341/https://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/media/cassini-20080326.html |date=20 липня 2021 }} NASA, March 26, 2008</ref>. «Кассіні» не здатен збирати та аналізувати дані щодо космічного пилу через помилку у програмному забезпеченні.

21 листопада 2009 року «Кассіні» здійснив восьмий обліт Енцелада<ref>{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/cassinifeatures/feature20091121 |title=Cassini Sends Back Images of Enceladus as Winter Nears |accessdate=2 липня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160311101952/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/cassinifeatures/feature20091121/ |archivedate=11 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>, цього разу на відстані 1600&nbsp;км від поверхні. Композитний Інфрачервоний Спектрограф склав карту термальних викидів Вибоїни Багдад. Дані, які були отримані, допомогли створити деталізовану карту південної частини поверхні супутника високої роздільної здатності.

3 квітня 2014 року після десяти років, як «Кассіні» вийшов на орбіту Сатурна, НАСА повідомила про існування великого соленого внутрішнього океану з рідкою водою на Енцеладі. Існування внутрішнього океану, що контактує з кам'яним ядром супутника, ставить Енцелад у список місць, де, найімовірніше, існує чужорідне мікробне життя в Сонячній системі<ref name="NASA-20140403">{{cite news |last=Amos |first=Jonathan |url=http://www.bbc.com/news/science-environment-26872184 |title=Saturn's Enceladus moon hides 'great lake' of water |work=BBC News |date=3 квітня 2014 |accessdate=7 квітня 2014 |archive-date=11 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210211065656/https://www.bbc.com/news/science-environment-26872184 }}</ref><ref name="SCI-20140404">{{cite journal |last1=Iess |first1=L. |last2=Stevenson |first2=D.J. |last3=Parisi |first3=M. |last4=Hemingway |first4=D. |last5=Jacobson |first5=R.A. |last6=Lunine |first6=J.I. |last7=Nimmo |first7=F. |last8=Armstrong |first8=J.w. |last9=Asmar |first9=S.w. |last10=Ducci |first10=M. |last11=Tortora |first11=P. |title=The Gravity Field and Interior Structure of Enceladus |url=http://www.sciencemag.org/content/344/6179/78 |date=4 квітня 2014 |journal=[[Science (journal)|Science]] |volume=344 |number=6179 |pages=78–80 |doi=10.1126/science.1250551 |accessdate=3 квітня 2014 |bibcode=2014Sci...344...78I |pmid=24700854 |archive-date=6 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140406132256/http://www.sciencemag.org/content/344/6179/78 }}</ref><ref name="Guardian-20140403">{{cite web |last=Sample |first=Ian |title=Ocean discovered on Enceladus may be best place to look for alien life |url=https://www.theguardian.com/science/2014/apr/03/ocean-enceladus-alien-life-water-saturn-moon |publisher=The Guardian |accessdate=3 квітня 2014 |archive-date=4 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140404042504/http://www.theguardian.com/science/2014/apr/03/ocean-enceladus-alien-life-water-saturn-moon }}</ref>. 30 червня 2014 року НАСА святкувала 10-ліття досліджень «Кассіні» Сатурна і його супутників, виділяючи відкриття водяної активності на Енцеладі серед інших відкриттів.<ref name="NASA-20140625">{{cite web |last=Dyches |first=Preston |last2=Clavin |first2=Whitney |title=Cassini Celebrates 10 Years Exploring Saturn |url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2014-203 |date=25 червня 2014 |work=[[NASA]] |accessdate=25 червня 2014 |archive-date=2 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170602230052/https://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2014-203 }}</ref>.

У вересні 2015 року НАСА оголосила, що гравітаційні і візуальні дані, отримані від «Кассіні», були використані для аналізу лібрацій на орбіті Енцелада і з'ясували, що поверхня супутника не кріпиться безпосередньо до ядра, тому підповерхневий океан має бути глобальним у розмірах<ref>{{cite web |url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2015-298 |title=Cassini Finds Global Ocean in Saturn's Moon Enceladus |accessdate=15 вересня 2015 |archive-date=20 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150920064719/http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2015-298 }}</ref>.

28 жовтня 2015 року «Кассіні» здійснив близький проліт повз Енцелад&nbsp;— 49&nbsp;км від поверхні, він пролетів повз крижані плюми південного полюса<ref name="nasa-press-release">{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/newsreleases/newsrelease20151028/ |title=Deepest-Ever Dive Through Enceladus Plume Completed |publisher=Jet Propulsion Laboratory |accessdate=29 жовтня 2015 |date=28 жовтня 2015 |archive-date=2 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151102025851/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/newsreleases/newsrelease20151028/ }}</ref>. Світлини та інші дані після прольоту були отримані впродовж 48 годин<ref name="nasa-press-release" />.

=== Радіозатемнення кілець Сатурна ===
У травні 2005 року «Кассіні» почав серію радіозатемнених експериментів, для вимірювання розміру-розподілу частинок у кільцях Сатурна, а також вимірювань атмосфери самого Сатурна. Через 4 місяці апарат закінчив експеримент. Впродовж цих експериментів він пролетів за площиною кілець Сатурна і передавав радіохвилі через частинки кілець. Радіо сигнали, отримані на Землі, були проаналізовані за частотою, фазою та зміною потужності сигналу для визначення структури кілець.

{{wide image|Saturn's rings in visible light and radio.jpg|1800px|Верхнє зображення: видима кольорова мозаїка кілець Сатурна, знята 12.12.2004. Нижнє зображення: імітація, збудована за допомогою спостереження з радіозатемненням 03.05.2005. Колір у нижньому зображенні представляє розміри кільцевих частинок.}}
<!--
<gallery class="center" mode="packed-hover" heights="180px">
File:Saturn's rings in visible light and radio.jpg|Upper image: visible color mosaic of Saturn's rings taken on December 12, 2004. Lower image: simulated view constructed from a [[radio occultation]] observation on May 3, 2005. Color in the lower image represents ring particle sizes.
</gallery>
-->

=== Вік кілець Сатурна ===
За даними, які зібрав «Кассіні» за допомогою аналізатору космічного пилу (CDA), вчені порівняли поточну кількість пилу в космосі навколо Сатурна з розрахунковою масою темного пилового матеріалу в кільцях. Дослідники виявили, що кільця мають вік не старше 400 мільйонів років і можуть бути молодшими, до 100 мільйонів років. Цей вік може здатися тривалим часовим масштабом, але він становить лише 1/10 частину від 4,5 млрд років існування [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Це також означає, що кільця не утворилися одночасно з Сатурном або іншими планетами Сонячної системи. З точки зору [[Космологія|космології]], кільця є нещодавнім доповненням до Сонячної системи. Понад 90&nbsp;% часу існування Сатурна їх у нього не було<ref>[https://nnews.com.ua/kiltsya-saturna-skoro-mozhut-znyknuty.html Кільця Сатурна скоро можуть зникнути. 17.05.2023]</ref>.

=== Підтвердження феномену спиць Сатурна ===
У знімках «Кассіні» від 5 вересня 2005 року апарат виявив спиці в кільцях Сатурна<ref>{{Cite APOD|date=27 листопада 2006 |title=Mysterious Spokes in Saturn's Rings |accessdate=5 грудня 2013}}</ref>, які раніше спостерігав лише Стівен Джеймс О'Міра в 1977 році, а потім підтвердили космічні зонди Вояджер на початку 1980-х років<ref>{{cite web |url=http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA05380 |title=Catalog Page for PIA05380 |publisher=Photojournal.jpl.nasa.gov |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=6 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110806130046/http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA05380 }}</ref><ref>{{cite web |url=http://csep10.phys.utk.edu/astr161/lect/saturn/rings.html |title=The Rings of Saturn |publisher=phys.utk.edu |accessdate=5 грудня 2013 |archive-date=30 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140130051554/http://csep10.phys.utk.edu/astr161/lect/saturn/rings.html }}</ref>.

=== Озера Титана ===
{{main|Рідина на Титані}}
<!---[[Файл:Titan North Pole Lakes PIA08630.jpg|left|thumb|[[Lakes of Titan]]]]--->
[[Файл:PIA09184 -Titan Sea and Lake Superior.jpg|right|thumb|Море Лігеї (ліворуч) у порівнянні з [[Верхнє (озеро)|Озером Верхнім]] (праворуч).]]
[[Файл:PIA18430-SaturnMoon-Titan-EvolvingFeature-20140821.jpg|thumb|left|upright=1.364|Титан&nbsp;— особливості моря Лігеї (21 серпня 2014).]]
Світлини, зроблені 21 липня 2006 року, виявили озера рідких вуглеводнів (як-от метан або етан) в північних широтах. Це перше відкриття існуючих озер, відкритих поза межами Землі. Озера мають розміри від 1 до 100&nbsp;км у перетині<ref>{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/press-release-details.cfm?newsID=679 |title=Cassini Spacecraft Captures Images and Sounds of Big Saturn Storm |publisher=Saturn.jpl.nasa.gov |date=6 липня 2011 |accessdate=20 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080430085256/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/press-release-details.cfm?newsID=679 |archivedate=квітень 30, 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

13 березня 2007 року [[Лабораторія реактивного руху]] повідомила, що вони мають неспростовні докази існування морів метану і етану в північній півкулі Титана. Принаймні, одне з них більше, ніж будь-яке з відомих Великих Озер Північної Америки<ref>{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/news/press-release-details.cfm?newsID=731 |title=Cassini-Huygens: News |publisher=Saturn.jpl.nasa.gov |accessdate=20 серпня 2011 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080508224740/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/press-release-details.cfm?newsID=731 |archivedate=May 8, 2008 |df=}}</ref>.

=== Ураган на Сатурні ===
У листопаді 2006 року науковці відкрили шторм на південному полюсі Сатурна з вираженим оком бурі. Ця характеристика шторму була відома до цього часу лише на Землі і ніколи не спостерігалась на іншій планеті. На відміну від земного шторму, шторм на полюсі Сатурна, можливо, є нерухомим. Він приблизно 8000&nbsp;км у перетині і 70&nbsp;км у висоту, вітри дмуть у ньому зі швидкістю 560&nbsp;км/год<ref>{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/6135450.stm |title=Huge 'hurricane' rages on Saturn |publisher=BBC News |date=10 листопада 2006 |accessdate=10 листопада 2006 |archive-date=6 жовтня 2011 |archive-url=https://www.webcitation.org/62Dnp4804?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/6135450.stm }}</ref>.

=== Проліт Япета ===
[[Файл:Iapetus equatorial ridge.jpg|thumb|right|10 вересня 2007 року на відстані 62&nbsp;331&nbsp;км апаратом було виявлено екваторіальний хребет на поверхні Япета.]]
[[Файл:Inky stains on a frozen moon.jpg|thumb|right|Поверхня Япета з близької відстані, 2007]]
10 вересня 2007 року «Кассіні» завершив обліт дивного, двотонного, схожого на горіх місяця Япета. Світлини зроблені з відстані 1600&nbsp;км над поверхнею. Під час передачі даних, апарат був уражений космічними променями і перейшов у безпечний режим. Всі дані, отримані під час обльоту були відновлені<ref name="FOX News">{{cite news |url=http://www.foxnews.com/story/0,2933,296726,00.html |work=Fox News |title=Cassini Probe Flies by Iapetus, Goes into Safe Mode |date=14 вересня 2007 |accessdate=липень 7, 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121021112328/http://www.foxnews.com/story/0,2933,296726,00.html |archivedate=жовтень 21, 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Перше розширення місії ===
<!--[[Файл:Two Halves of Titan.png|thumb|right|Titan in 2009, during the Equinox Mission]]-->
15 квітня 2008 року «Кассіні» отримав фінансування для розширеної 27-місячної місії. Вона складається з більше ніж 60 орбітальних обльотів Сатурна з 21 більш близьким прольотом біля Титана, також апарат здійснить ще сім прольотів Енцелада, шість&nbsp;— Мімаса, вісім&nbsp;— Тетіс і по одному прольоту Діони, Реї і Гелени<ref name="planetary.org"/>. Розширена місія розпочалась 1 липня 2008 року і була названа «Рівнодення», оскільки збігалась із рівноденням Сатурна<ref>{{cite web |url=http://www.sciencedaily.com/releases/2008/06/080628223103.htm |title=Cassini To Earth: 'Mission Accomplished, But New Questions Await!' |publisher=[[Science Daily]] |date=29 червня 2008 |accessdate=5 січня 2009 |archive-date=22 серпня 2011 |archive-url=https://www.webcitation.org/617dDLKQS?url=http://www.sciencedaily.com/releases/2008/06/080628223103.htm }}</ref>.

=== Друге розширення місії ===
До НАСА була подана пропозиція щодо другого подовження місії «Кассіні» (вересень 2017-го&nbsp;— травень 2017 року), попередньо була названа ХХМ<ref name="planetary.org"/>. Бюджет у $60&nbsp;млн дол. був підтверджений у лютому 2010 року і друга подовжена місія була названа «Сонцестояння»<ref>[http://saturn.jpl.nasa.gov/news/newsreleases/newsrelease20100203/ NASA Extends Cassini's Tour of Saturn, Continuing International Cooperation for World Class Science] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413185332/http://saturn.jpl.nasa.gov/news/newsreleases/newsrelease20100203/ |date=13 квітня 2016 }}. NASA / California Institute of Technology / Jet Propulsion Laboratory, February 3, 2010, retrieved January 2, 2011</ref>. Апарат мав здійснити більше ніж 155 обльотів Сатурна, 54 обльоти Титана і 11 обльотів Енцелада.

=== Великий шторм на Сатурні 2010 року і його наслідки ===
[[Файл:Saturn Storm.jpg|thumb|left|Шторм у північній півкулі у 2011 році]]
25 жовтня 2012 року «Кассіні» спостерігав наслідки шторму Великої Білої Плями, що відбувається на Сатурні кожні 30 років<ref>{{cite web |url=http://www.nasa.gov/home/hqnews/2012/oct/HQ_12-375_Cassini_Burp_Energy.html |title=NASA - NASA Spacecraft Sees Huge Burp At Saturn After Large Storm |publisher= |accessdate=7 липня 2017 |archive-date=25 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210225064528/https://www.nasa.gov/home/hqnews/2012/oct/HQ_12-375_Cassini_Burp_Energy.html }}</ref>. Дані, отримані від інструмента «Кассіні»&nbsp;— композитного інфрачервоного спектрометра, надали інформацію щодо потужного розряду, який викликав підвищення температури в стратосфері Сатурна на 83&nbsp;°C вище норми. Одночасно з цим дослідниками НАСА з центру Ґоддарда у ([[Гринбелт (Меріленд)|Гринбелті]]), була зафіксована велика кількість [[етилен]]у, що рідко фіксувався на Сатурні. Шторм, який утворив цей розряд, вперше спостерігався 5 грудня 2010 року у північній півсфері Сатурна. Цей шторм&nbsp;— перший, що спостерігався космічним апаратом, який перебував на орбіті Сатурна, а також перший, що спостерігався в тепловому інфрачервоному діапазоні хвиль, що дало вченим змогу спостерігати температуру атмосфери Сатурна й відстежувати явища, які не видно неозброєним оком. Шпиль етиленового газу, який утворив шторм, досяг висоти в 100 разів більше, ніж вважалося можливим для Сатурна. Науковці також визначили, що шторм був найбільшим, найгарячішим стратосферним вихором, коли-небудь виявленим у Сонячній системі й початково був більший, ніж [[Велика червона пляма]].

=== Проходження Вене́ри на тлі диска Сонця ===
{{main|Проходження Венери перед диском Сонця}}
21 грудня 2012 року «Кассіні» спостерігав Проходження Венери перед диском Сонця<ref name=cas>{{cite web |url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2012-406 |title=Cassini Instrument Learns New Tricks |publisher= |accessdate=8 липня 2017 |archive-date=27 грудня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121227222443/http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2012-406 }}</ref>. Інструмент VIMS проаналізував сонячне світло, що пройшло повз венеріанську атмосферу<ref name=cas/>. Інструмент VIMS до цього спостерігав транзит екзопланети [[HD 189733 b]].

=== День, коли Земля посміхнулася ===
<!-- «The Day the Earth Smiled» is the official name of the image&nbsp;— see http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA17171 -->
[[Файл:The Day the Earth Smiled PIA17172.jpg|thumb|''День, коли Земля посміхнулася''&nbsp;— [[Сатурн (планета)|Сатурн]] із кількома місяцями, [[Земля]], [[Венера (планета)|Венера]], і [[Марс (планета)|Марс]] (19.07.2013)<ref name="NYT-20131112">{{cite news |last=Overbye |first=Dennis |title=The View From Saturn |url=https://www.nytimes.com/2013/11/12/science/space/the-view-from-saturn.html |date=12 листопада 2013 |work=[[The New York Times]] |accessdate=12 листопада 2013 |archive-date=13 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131113012918/http://www.nytimes.com/2013/11/12/science/space/the-view-from-saturn.html }}</ref>.]]
{{main|День, коли Земля посміхнулася}}
19 липня 2013 року космічний апарат був направлений у бік Землі для фотографування Землі і Місяця як частини природного світла, багатообразного портрета всієї системи Сатурна. Подія була унікальна, тому що вперше НАСА інформувало громадськість про те, що попередня фотозйомка була зроблена заздалегідь<ref name="NYT-20131112" /><ref name="BBC Earth Shot 2013">{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-23419543 |work=BBC News |title=Cassini probe takes image of Earth from Saturn orbit |date=23 липня 2013 |accessdate=24 липня 2013 |archive-date=26 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201126140312/https://www.bbc.co.uk/news/science-environment-23419543 }}</ref>. Команда з обробки зображень «Кассіні» повідомила, щоб люди посміхнулись і махали небу, науковець із команди «Кассіні»&nbsp;— [[Керолайн Порко]], описує момент як шанс «відсвяткувати життя на [[Бліда блакитна цятка|блідій блакитній цятці]]»<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-23373821 |work=BBC News |title=Smile! Cassini sets up photo of Earth |date=19 липня 2013 |accessdate=24 липня 2013 |archive-date=28 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200928025003/https://www.bbc.co.uk/news/science-environment-23373821 }}</ref>.

=== Проліт повз Рею ===
10 лютого 2015 року «Кассіні» пролетів на близькій відстані повз Рею&nbsp;— 47&nbsp;000&nbsp;км<ref>{{cite web |url=http://saturn.jpl.nasa.gov/mission/saturntourdates/saturntourdates2015/ |title=Saturn Tour Dates: 2015 |publisher=NASA{{\}}Jet Propulsion Laboratory |date=2015 |accessdate=2 травня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518093211/http://saturn.jpl.nasa.gov/mission/saturntourdates/saturntourdates2015/ |archivedate=травень 18, 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Космічний апарат спостерігав місяць за допомогою камер і зробив найбільш детальні фотографії на той час<ref name="Return to Rhea">{{cite web |url=http://www.ciclops.org/view/8030/Return-to-Rhea |title=Return to Rhea (NASA Cassini Saturn Mission Images) |publisher=Cassini Imaging Central Laboratory for Operations |date=30 березня 2015 |id=PIA19057 |accessdate=9 липня 2017 |archive-date=21 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170621114714/http://www.ciclops.org/view/8030/Return-to-Rhea }}</ref>.

=== Проліт повз Гіперіон ===
31 травня 2015 року «Кассіні» здійснив свій останній обліт на відстані 34&nbsp;000&nbsp;км місяця Сатурна&nbsp;— [[Гіперіон (супутник)|Гіперіона]]<ref name='next2015'>{{cite news |url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?feature=4606 |title=Cassini Prepares for Last Up-close Look at Hyperion |work=NASA{{\}}Jet Propulsion Laboratory |date=28 травня 2015 |accessdate=29 травня 2015 |archive-date=15 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190115083354/https://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?feature=4606 }}</ref>.
{{Clear}}
{{Multiple image|direction=horizontal|align=center|width=190
|image1=PIA17193-SaturnMoon-Hyperion-20150531.jpg
|caption1=<center>Світлина Гіперіона<br/>з відстані 37&nbsp;000 км<br/>(31.05.2015)</center>
|image2=PIA17194-SaturnMoon-Hyperion-20150531.jpg
|caption2=<center>Зображення Гіперіона зблизька,<br/>з відстані 38&nbsp;000 км<br/>(31.05.2015)</center>
}}

=== Проліт повз Діону ===
17 серпня 2015 року «Кассіні» здійснив світ останній обліт на відстані 475&nbsp;км Діони. Попередній проліт відбувся 16 червня<ref name='dione2015'>{{cite news |url=https://www.nasa.gov/jpl/cassini-to-make-last-close-flyby-of-saturn-moon-dione |title=Cassini to Make Last Close Flyby of Saturn Moon Dione |work=NASA{{\}}Jet Propulsion Laboratory |date=13 серпня 2015 |accessdate=20 серпня 2015 |archive-date=15 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150815203246/http://www.nasa.gov/jpl/cassini-to-make-last-close-flyby-of-saturn-moon-dione/ }}</ref>.

=== Зміна кольору шестикутника Сатурна ===
{{main|Шестикутник Сатурна}}
Між 2012 та 2016 роками шестикутник змінив свій колір з переважно блакитного до золотого<ref name="jpl.nasa.gov">{{cite web |url=http://www.jpl.nasa.gov/spaceimages/details.php?id=PIA21049 |title=Changing Colors in Saturn's North |publisher= |accessdate=9 липня 2017 |archive-date=25 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201125001737/https://www.jpl.nasa.gov/spaceimages/details.php?id=PIA21049 }}</ref>. Одна теорія пояснення цього полягає у тому, що затемнення відбувається, оскільки полюс зазнає впливу сонячного світла через зміну сезону<ref name="jpl.nasa.gov"/>. До цього існують записи спостережень, на яких видно менш блакитний колір по всьому Сатурну між 2004 і 2008 роками<ref name="planetary.org"/>.
[[Файл:PIA21049 Changing Colors in Saturn's North.jpg|thumb|left|190px|{{center|Зміна кольору шестикутника Сатурна: 2012 і 2016 роки}}]]
[[Файл:PIA21611 - Saturn's Hexagon as Summer Solstice Approaches.gif|thumb|right|450px|{{center|Зміна кольору шестикутника Сатурна:<br/>2013 і 2017 роки}}]]
{{clear}}

=== Завершення місії та знищення «Кассіні» ===
[[Файл:Cassini grand finale 2017-04-26 saturn.jpg|thumb|Світлина, зроблена «Кассіні». Атмосфера Сатурна з близької відстані&nbsp;— 3100&nbsp;км. 26.04.2017.]]
Вибрана місія має виконати кілька близьких прольотів Сатурна наблизившись до кілець, після чого апарат має ввійти в атмосферу Сатурна 15 вересня 2017 року і знищитись. Цей метод був обраний, щоб захистити можливі форми життя на супутниках Сатурна<ref>{{cite news |last=Blabber |first=Phillipa |last2=Verrecchia |first2=Angélique |url=http://www.spacesafetymagazine.com/space-exploration/extraterrestrial-life/cassini-huygens-preventing-biological-contamination/ |title=Cassini-Huygens: Preventing Biological Contamination |work=Space Safety Magazine |date=3 квітня 2014 |accessdate=1 серпня 2015 |archive-date=12 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171112065158/http://www.spacesafetymagazine.com/space-exploration/extraterrestrial-life/cassini-huygens-preventing-biological-contamination/ }}</ref>. У 2008 році були оцінені варіанти для досягнення цієї мети, кожний із варіантів мав свої фінансові, наукові і технічні проблеми<ref name="cass">{{cite web |url=http://www.oglethorpe.edu/faculty/~m_rulison/Astronomy/Group/Summer%2000/Cassini/ASTRONOMY%20PROJECT.htm |title=Cassini Mission and Results |first=Frederick |last=Bailey |first2=Paul |last2=Rabstejnek |work= |publisher=Oglethorpe University |date= |deadurl=yes |archivedate=лютий 19, 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080219141457/http://www.oglethorpe.edu/faculty/~m_rulison/Astronomy/Group/Summer%2000/Cassini/ASTRONOMY%20PROJECT.htm |accessdate=липень 10, 2017 }}</ref>.

29 листопада 2016 року «Кассіні» здійснив проліт Титана, це дало апарату змогу дістатись до орбіт F-кілець: це було початком великого фіналу місії «Кассіні» під час кульмінації якого апарат зіткнеться із Сатурном<ref>{{cite web |url=https://saturn.jpl.nasa.gov/news/2861/2016-saturn-tour-highlights/ |title=2016 Saturn Tour Highlights |publisher= |accessdate=10 липня 2017 |archive-date=17 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170717131923/https://saturn.jpl.nasa.gov/news/2861/2016-saturn-tour-highlights/ }}</ref><ref>{{Cite news |url=https://www.scientificamerican.com/article/cassini-mission-kicks-off-finale-at-saturn/ |title=Cassini Mission Kicks Off Finale at Saturn |last=Lewin |first=Sarah |work=Scientific American |accessdate=30 листопада 2016 |archive-date=1 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161201133729/https://www.scientificamerican.com/article/cassini-mission-kicks-off-finale-at-saturn/ }}</ref>. Останній обліт Титана відбувся 22 квітня 2017 року, апарат знову змінив орбіту, аби дістатись проміжку між Сатурном і внутрішнім кільцем 26 квітня. «Кассіні» пролетів на відстані 3100&nbsp;км над хмарами Сатурна і за 320&nbsp;км від видимого початку внутрішнього кільця, апарат успішно зробив світлини атмосфери і почав їх передавати наступного дня<ref name="nasa20170427">{{cite web |url=https://saturn.jpl.nasa.gov/news/3032/nasa-spacecraft-dives-between-saturn-and-its-rings/ |title=NASA Spacecraft Dives Between Saturn and Its Rings |publisher=NASA{{\}}Jet Propulsion Laboratory |first1=Preston |last1=Dyches |first2=Dwayne |last2=Brown |first3=Laurie |last3=Cantillo |date=27 квітня 2017 |accessdate=2 травня 2017 |archive-date=3 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170503202814/https://saturn.jpl.nasa.gov/news/3032/nasa-spacecraft-dives-between-saturn-and-its-rings/ }}</ref>.

== Місії ==
[[Файл:Cassini interplanet trajectory.svg|center|Траєкторія шляху]]

Місія «Кассіні» була поділена на окремі підмісії<ref name="cassini.equinox.mission">{{cite web |url=http://sci.esa.int/cassini-huygens/43181-cassini-tour-equinox-mission/ |title=Cassini Equinox Mission |publisher=European Space Agency |date=18 жовтня 2011 |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=17 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170617032522/http://sci.esa.int/cassini-huygens/43181-cassini-tour-equinox-mission/ }}</ref>. Кожний етап досліджень планувався з урахуванням фінансування, цілей тощо<ref name="cassini.equinox.mission"/>. Понад 260 науковців з 17 країн працювали над проєктом, загалом тисячі працівників взяли участь у проєктуванні, розробці і запуску наступних місій<ref>{{cite web |url=https://saturn.jpl.nasa.gov/mission/team/ |title=Cassini: Mission to Saturn: The Team |publisher=NASA |accessdate=1 травня 2017 |archive-date=25 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170425055804/https://saturn.jpl.nasa.gov/mission/team/ }}</ref>:
* Первинна місія (липень 2004 року&nbsp;— червень 2008 року)<ref name="cassini.tour.prime">{{cite web |url=http://sci.esa.int/cassini-huygens/34962-cassini-tour-prime-mission/ |title=Cassini Tour of Saturn and its Moons |publisher=European Space Agency |date=7 жовтня 2008 |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=14 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170214230308/http://sci.esa.int/cassini-huygens/34962-cassini-tour-prime-mission/ }}</ref><ref name="cassini.equinox.start">{{cite web |url=http://sci.esa.int/cassini-huygens/43032-start-of-the-cassini-equinox-mission/ |title=Start of the Cassini Equinox Mission |publisher=European Space Agency |date=30 червня 2008 |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=16 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170416221931/http://sci.esa.int/cassini-huygens/43032-start-of-the-cassini-equinox-mission/ }}</ref>.
* Місія Рівнодення (липень 2008 року&nbsp;— вересень 2010 року)<ref name="cassini.equinox.mission"/>.
* Місія Сонцестояння (жовтень 2010 року&nbsp;— квітень 2017 року)<ref name="cassini.grand.finale">{{cite web |url=https://saturn.jpl.nasa.gov/mission/grand-finale/overview/ |title=The Grand Finale Toolkit |publisher=NASA |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=19 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171019010130/https://saturn.jpl.nasa.gov/mission/grand-finale/overview/ }}</ref><ref name="cassini.equinox.mission"/>.
* Велике Завершення (квітень 2017 року&nbsp;— вересень 2017 року)<ref name="cassini.grand.finale" /><ref name="NYT-20140806">{{cite news |last=Overbye |first=Dennis |authorlink=Dennis Overbye |title=Storm Chasing on Saturn |url=http://www.nytimes.com/2014/08/06/science/space/storm-chasing-on-saturn.html |date=6 серпня 2014 |work=[[New York Times]] |accessdate=6 серпня 2014 |archive-date=6 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140806184333/http://www.nytimes.com/2014/08/06/science/space/storm-chasing-on-saturn.html }}</ref>.

[[Файл:8423 20181 1saturn2016.jpg|міні|центр|800пкс|{{center|Сатурн. Світлина, зроблена «Кассіні», 2016}}]]
{{clear}}

== Див. також ==
* [[Джованні Доменіко Кассіні]]
* [[Галілео (космічний апарат)|«Галілео» (космічний апарат)]]
* [[Хронологія подій місії Кассіні — Гюйгенс|Хронологія подій місії «Кассіні — Гюйгенс»]]
* [[Стаматіос Кріміджіс]]

== Примітки ==
{{reflist|group="Note"|refs=
<ref name="ecology">Стурбованість екологів викликало джерело живлення, яке містило близько 33 кг оксиду високорадіоактивного ізотопу [[плутоній-238|плутонію-238]]. Аварія космічного апарата (під час старту або під час повторного прольоту поблизу Землі) могла призвести до радіоактивного забруднення атмосфери і поверхні Землі</ref>.
}}

== Додаткова література ==
* {{Cite book |author=Ralph Lorenz |title=NASA/ESA/ASI Cassini-Huygens: 1997 onwards (Cassini orbiter, Huygens probe and future exploration concepts) (Owners' Workshop Manual) |publisher=Haynes Manuals, UK |year=2017 |isbn=978-1785211119}} (англ.)
* {{Cite book |author=[[Karl Grossman]] |title=The Wrong Stuff: The Space Program's Nuclear Threat to Our Planet |url=https://archive.org/details/wrongstuffspacep0000gros |publisher=Common Courage Press |year=1997 |isbn=1-56751-125-2}}(англ.)
* {{Cite book |author=David M. Harland |title=Mission to Saturn: Cassini and the Huygens Probe |publisher=Springer-Verlag |year=2002 |isbn=1-85233-656-0 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/missiontosaturnc00harl }}(англ.)
* {{Cite book |author1=Ralph Lorenz |author2=Jacqueline Mitton |title=Lifting Titan's Veil: Exploring the Giant Moon of Saturn |url=https://archive.org/details/liftingtitansvei0000lore |publisher=Cambridge University Press |year=2002 |isbn=0-521-79348-3}}(англ.)
* {{cite book |last=Meltzer |first=Michael |authorlink= |coauthors= |title=The Cassini-Huygens Visit to Saturn: A Historic Mission to the Ringed Planet |publisher=Springer International Publishing Switzerland |series= |volume= |edition= |date=2015 |location=Cham |pages= |language= |url= |doi= |id= |isbn=978-3-319-07608-9 |mr= |zbl= |jfm=}}(англ.)

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20060428051758/http://saturn.jpl.nasa.gov/ Вебсайт Кассіні&nbsp;— Гюйгенс]&nbsp;— [[Лабораторія реактивного руху]] (англ.)
* [https://web.archive.org/web/20080516035207/http://www.nasa.gov/cassini Вебсайт Кассіні&nbsp;— Гюйгенс]&nbsp;— [[НАСА]] (англ.)
* [http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Cassini-Huygens Вебсайт Кассіні&nbsp;— Гюйгенс] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170530184627/http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Cassini-Huygens |date=30 травня 2017 }}&nbsp;— [[Європейське космічне агентство]] (англ.)
* [https://solarsystem.nasa.gov/missions/cassini Вебсайт Кассіні&nbsp;— Гюйгенс] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170513113904/https://solarsystem.nasa.gov/missions/cassini |date=13 травня 2017 }}&nbsp;— Програма дослідження Сонячної системи НАСА англ.)
* [http://www.bbc.com/ukrainian/news-41285794 Кассіні згорів у атмосфері Сатурна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170924233114/http://www.bbc.com/ukrainian/news-41285794 |date=24 вересня 2017 }} bbc.com
* [http://www.bbc.com/ukrainian/media-41268242 Останній день «Кассіні»: легендарний зонд завершує місію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170924225518/http://www.bbc.com/ukrainian/media-41268242 |date=24 вересня 2017 }} bbc.com (відео)

== Джерела ==
{{reflist|refs=
}}
{{НАСА}}
{{Юпітер}}
{{Дослідження Сатурна космічними апаратами}}
{{Титан}}
{{Космічні місії до картикових планет}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Космонавтика США]]
[[Категорія:NASA]]
[[Категорія:Автоматичні міжпланетні станції]]
[[Категорія:Дослідження Сатурна]]
[[Категорія:Космонавтика 1997]]
[[Категорія:Кассіні — Гюйгенс]]
[[Категорія:Європейське космічне агентство]]
[[Категорія:Штучні супутники планет Сонячної системи]]
[[Категорія:Міжнародні космічні проєкти]]
[[Категорія:Жовтень 1997]]
[[Категорія:Події 1 липня]]
[[Категорія:Липень 2004]]
[[Категорія:Місії до малих планет]]
[[Категорія:Мегапроєкти]]