Перегляд вихідного коду сторінки Каттегат

{{Картка:Протока
 | назва             = Каттегат
 | зображення        = Kattegat-Øresund.jpg
 | зображення_розмір = 280px
 | підпис            = 
 | карта             = Karte Kattegat.png
 | карта_підпис      = Протоки Каттегат і Скагеррак
 | карта_розмір      = 280px
 | розташування      = 
 | координати        = {{coord|display=title,inline|56|55|42|N|11|25|41|E|type:waterbody}}
 | країни            = {{SWE}}, <br/>{{DEN}}
 | моря              = [[Балтійське море]],<br/>[[Північне море]]
 | середня_глибина   = 26 м
 | максимальна_глибина =
 | довжина           = 200 км
 | ширина            = 60—122 км
 | берегова_лінія    = 
 | солоність         = 
 | температура       = 
 | острови           = 
 | вливаються        = 
 | міста             = [[Гетеборг]], [[Гальмстад]], [[Орхус]], [[Ольборг]], [[Фредеріксгавн]]
 | примітки          = 
 }}
[[Файл:Gothenburg juli 2009 (ubt)-000.JPG|thumb|300px|Морська фортеця Ельфсборг біля сучасного [[Гетеборг]]а]]
[[Файл:Vista de Greenen.JPG|thumb|300px|Піщана коса Гренен (Данія)]]
[[Файл:Hovs hallar.JPG|thumb|300px|Природний заповідник Гофс-Галлар (Швеція)]]
'''Каттегат''' ({{lang-da|Kattegat}}, {{lang-sv|Kattegatt}})&nbsp;— акваторія що обмежена [[Ютландія|Ютландією]] на заході, островами [[Данські протоки|Данських проток]] на півдні, [[Ландскап (Швеція)|шведськими ландскапами]] [[Вестерйотланд (ландскап)|Вестерйотланд]], [[Сконе (ландскап)|Сконе]], [[Галланд (ландскап)|Галланд]] і [[Богуслен (ландскап)|Бокуслен]] на сході. Балтійське море має з'єднання з Каттегатом через [[Ересунн]] і [[Данські протоки]]. Протока Каттегат є продовженням [[Скагеррак]]у і може розглядатися або як затока Балтійського моря, або як затока Північного моря, або згідно зі скандинавською традицією, не є жодною з них.

* Довжина близько 200&nbsp;км.
* Ширина від 60&nbsp;км на півночі до 122&nbsp;км на півдні.
* Глибина 10—30&nbsp;м, у північній частині більше 50&nbsp;м.
* Площа 25&nbsp;485&nbsp;км²<ref>[{{Cite web |url=https://www.britannica.com/place/Kattegat |title=Encyclopedia Britannica — Kattegat (strait, Denmark-Sweden) {{ref-en}} |accessdate=16 грудня 2016 |archive-date=21 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221010714/https://www.britannica.com/place/Kattegat }} Encyclopedia Britannica&nbsp;— Kattegat (strait, Denmark-Sweden) {{ref-en}}]</ref>.

== Географія ==

Згідно з визначенням, за прикордонною конвенцією 1932 року, підписаною Данією, Норвегією та Швецією, північна межа між Каттегатом і Скагерраком прямує від півночі мису [[Гренен]] в Ютландії на південь до межі Ересунну і далі до маяка [[Куллен]] у Сконе<ref>[http://untreaty.un.org/unts/60001_120000/17/36/00033786.pdf Convention No 3210] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090225072548/http://untreaty.un.org/unts/60001_120000/17/36/00033786.pdf |date=25 лютого 2009 }}. League of Nations Treaty Series 199, 1933. Retrieved 15 April 2008.</ref>. У протоку впадають річки [[Гета-Ельв]], [[Лаган (річка у Швеції)|Лаган]], [[Ніссан (річка)|Ніссан]], [[Етран]], [[Віскан]] з боку Швеції, а також річка [[Гудено]] з боку Данії.

Найбільші острови&nbsp;— [[Самсе]], [[Уруст]], [[Лесе (острів)|Лесе]], [[Анхольт]]. Останні два нерідко називають данським «пустельним поясом», завдяки їхньому сухому літньому клімату.

У протоці є дві течії: спрямована на північ менш солона, поверхнева, і солоніша, глибинніша, направлена на південь. Прибережні води замерзають у зимовий час.

Назва Каттегата пішла від нідерландського і нижньосаксонського ''Kat'' (кішка) і ''Gat'' (дірка). Вона вживається з середньовіччя, коли капітани суден називали цю область вузькою, «як котяча діра», через наявність кількох морських мілин, що істотно ускладнюють судноплавство.

=== Межі ===
[[Міжнародна гідрографічна організація]] визначає межі Каттегата наступним чином<ref>{{cite web|url=http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|title=Limits of Oceans and Seas, 3rd edition|year=1953|publisher=International Hydrographic Organization|accessdate=6 лютого 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111008191433/http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|archivedate=8 жовтня 2011|deadurl=yes}}</ref>:
<blockquote>
''На півночі'' Південно-східна межа [[Скагеррак]]у [Лінія з'єднує [[Скаген]] (мис [[Гренен (мис)|Гренен]], найпівнічніша точка Данії) та ''Paternoster Skær'' ({{coord|57|54|N|11|27|E|display=inline}}) а звідти на північний-схід через мілини до [[Черн (комуна)|острова Черн]]].

''На півдні'' межа з Балтійським морем через:
* ''Малий Бельт'': Лінія з'єднує [[Нібі]] (''Falshöft'') ({{coord|54|47|N|9|57.5|E|display=inline}}) та ''Vejsnæs Nakke'' ([[Ерьо]] (''Ærö''): {{coord|54|49|N|10|26|E|display=inline}}).
* ''Великий Бельт'': Лінія з'єднує Гулстав (найпівденніша точка острову [[Лангеланн]]) та ''Kappel Kirke'' ({{coord|54|46|N|11|01|E|display=inline}}) на острові [[Лолланн]].
* ''Ересунн'': Лінія з'єднує маяк [[Стевнс (півострів)|Стевнс]] ({{coord|55|17|N|12|27|E|display=inline}}) та [[Фальстербу|мис Фальстербу]] ({{coord|55|23|N|12|49|E|display=inline}}).
</blockquote>

== Історія ==
Контроль над Каттегатом і доступ до нього були важливі протягом всієї історії міжнародного мореплавства. До завершення будівництва [[Айдерканал]]у 1784 року Каттегат був єдиним морським шляхом до Балтійського регіону<ref>{{Cite news|url=https://www.britannica.com/place/Kattegat|title=Kattegat {{!}} strait, Denmark-Sweden|work=Encyclopedia Britannica|access-date=2017-05-16|language=en|archive-date=21 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161221010714/https://www.britannica.com/place/Kattegat}}</ref>.

У [[Середньовіччя]], починаючи з 1429 року, данська королівська сім'я, а потім і держава Данія, стягувала зундське мито за прохід кораблів через протоки, натомість офіційний Копенгаген надавав захист від [[піратство|піратства]], можливості для ремонту кораблів і торгівлі. 1857 року мито було скасовано.

== Біологія ==
[[Солоність морської води]] у Каттегаті має яскраво виражену двошарову структуру. Верхній шар має солоність між 18&nbsp;‰ і 26&nbsp;‰, а нижній шар, розділений сильним [[галоклин]]ом на глибині близько 15&nbsp;м, має солоність між 32&nbsp;‰ і 34&nbsp;‰. Нижній шар складається з морської води, яка надходить зі Скагеррака з солоністю на рівні більшості інших прибережних морських вод, у той час як верхній шар складається з морської води, яка надходить з Балтійського моря і має набагато нижчу солоність, порівнянну з [[Солонувата вода|солонуватою водою]], але все ж вищу, ніж солоність води у більшості районів Балтійського моря.

Ці два протилежних потоки транспортують чистий надлишок морської води в 475&nbsp;км³ із Балтики в Скагеррак щороку<ref>{{cite web |url=http://www2.dmu.dk/1_viden/2_miljoe-tilstand/3_vand/4_eutrophication/hydrography.asp |title=Hydrography |author=Ærtebjerg, G., Andersen, J.H. and Schou Hansen |publisher=Danish Environmental Protection Agency and National Environmental Research Institute |website=Nutrients and Eutrophication in Danish Seawaters |date=2003 |accessdate=30 січня 2016 |archive-date=19 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160819181350/http://www2.dmu.dk/1_viden/2_miljoe-tilstand/3_vand/4_eutrophication/hydrography.asp }}</ref>. Під час сильних вітрів шари в Каттегаті в деяких місцях, наприклад, у Великому Белті, повністю перемішуються, тому загальна солоність тут сильно варіюється. Це створює деякі унікальні умови для морського життя<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/?id=csLKtvZNV98C&pg=PA74&lpg=PA74&dq=salinity+kattegat#v=onepage&q=salinity%20kattegat&f=false |title=Physical Oceanography of the Baltic Sea|author=Matti Leppäranta nad Kai Myrberg|date=2009 |publisher=Springer-Praxis |accessdate=30 січня 2016 |pages=72–74|isbn=9783540797036}}</ref>.

[[Холодні просочування]] (місцева назва&nbsp;— {{lang-da|boblerev}}, ''булькаючі рифи'' або ''киплячі рифи'') зустрічаються у північній частині протоки Каттегат. На відміну від холодних просочувань у більшості інших місць (включаючи Північне море і Скагеррак), киплячі рифи Каттегат знаходяться на відносно невеликих глибинах, як правило, від 0 до 30&nbsp;м нижче поверхні<ref name=Jensen1992>{{cite journal|author1=Jensen |author2=Aagaard |author3=Burke |author4=Dando |author5=Jørgensen |author6=Kuijpers |author7=Laier |author8=O'Hara |author9=Schmaljohann | year=1992 | title="Bubbling reefs" in the Kattegat: Submarine landscapes of carbonate-cemented rocks support a diverse ecosystem at methane seeps | journal=Marine Ecology Progress Series | volume=83 | pages=103–112 | doi=10.3354/meps083103}}</ref><ref name=HelcomCS>{{cite web | url=http://helcom.fi/Red%20List%20of%20biotopes%20habitats%20and%20biotope%20complexe/HELCOM%20Red%20List%201180%20Submarine%20structures%20made%20by%20leaking%20gases.pdf | title=Red List – Submarine structures made by leaking gases | publisher=HELCOM | year=2013 | accessdate=16 June 2017 | archive-date=2 серпня 2017 | archive-url=https://web.archive.org/web/20170802041458/http://helcom.fi/Red%20List%20of%20biotopes%20habitats%20and%20biotope%20complexe/HELCOM%20Red%20List%201180%20Submarine%20structures%20made%20by%20leaking%20gases.pdf }}</ref>.
  
Холодні просочування залежать від [[метан]]у, який осідав тут в емський міжльодовиковий період, а в спокійну погоду бульбашки іноді можна побачити на поверхні води. [[Карбонати|Карбонатна]] [[Цементація гірських порід|цементація]] і [[літифікація]] утворюють стовпи висотою до 4&nbsp;м і підтримують багате [[біорізноманіття]]. Через свій унікальний статус киплячі рифи Каттегата визнані [[Європейський Союз|Європейським Союзом]] середовищем існування [[Natura 2000]]<ref>{{cite web | title=Proposed measures for fisheries management in Natura 2000-sites in the Danish territorial area of the Kattegat and Samsø Belt | url=https://naturerhverv.dk/fileadmin/user_upload/NaturErhverv/Filer/Fiskeri/Natura_2000_hav/Rev/Forslag_til_fiskeriregulering_Kattegat.pdf | series=Meeting at the AgriFish Agency, Copenhagen | publisher=Minister for Food, Agriculture and Fisheries (Denmark) | date=20 March 2012 | accessdate=16 June 2017 | archive-date=28 вересня 2015 | archive-url=https://web.archive.org/web/20150928170516/http://naturerhverv.dk/fileadmin/user_upload/NaturErhverv/Filer/Fiskeri/Natura_2000_hav/Rev/Forslag_til_fiskeriregulering_Kattegat.pdf }}</ref>.

== Екологія ==
Протока Каттегат була однією з перших морських мертвих зон, які були виявлені в 1970-х роках, коли вчені почали вивчати, як інтенсивна промислова діяльність впливає на світ природи<ref>{{cite web|url=http://www.unep.org/Documents.Multilingual/Default.asp?DocumentID=486&ArticleID=5393&l=en|title=Further Rise in Number of Marine 'Dead Zones'|publisher=[[UNEP]]|date=19 жовтня 2006|accessdate=30 січня 2016|archive-date=4 жовтня 2009|archive-url=http://arquivo.pt/wayback/20091004170617/http%3A//www.unep.org/Documents.Multilingual/Default.asp?DocumentID%3D486%26ArticleID%3D5393%26l%3Den}}</ref><ref>{{cite book|url=https://books.google.com/?id=9fEKAAAAQBAJ&pg=PA4&lpg=PA4&dq=Kattegat+marine+dead+zone#v=onepage&q=Kattegat%20marine%20dead%20zone&f=false |title=Introduction to Marine Biology |author=Karleskint, Turner and Small |publisher=Brooks/Cole |page=4|date=2013 |edition=4|accessdate=30 січня 2016|isbn=978-1285402222 }}</ref>. Останніми роками дослідження дали змогу краще зрозуміти процеси, як-от [[евтрофікація]], і способи боротьби з ними. Данія та ЄС ініціювали дорогі й далекосяжні проєкти, щоб зупинити процеси, які руйнують [[Довкілля|природне середовище]] і завдають шкоди економіці<ref>{{Cite book | doi=10.1029/CE052p0155|chapter = Benthic macrofauna and demersal fish|title = Eutrophication in Coastal Marine Ecosystems| volume=52| pages=155–178|series = Coastal and Estuarine Studies|year = 1996|last1 = Hagerman|first1 = Lars| last2=Josefson| first2=Alf B.| last3=Jensen| first3=Jørgen N.| isbn=978-0-87590-266-1}}</ref>. Перший план дій по водному середовищу був прийнятий 1985 року, після цього було реалізовано ще кілька таких планів. Плани дій підсумовують широкий спектр ініціатив і містять у собі так звані директиви щодо [[нітрати|нітратів]]<ref>[http://www.mst.dk/English/Agriculture/nitrates_directive/implementation_in_denmark/ Implementation of the Nitrates directive in Denmark] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203112345/http://www.mst.dk/English/Agriculture/nitrates_directive/implementation_in_denmark/ |date=3 грудня 2013 }} Danish Ministry of the Environment</ref>. У цілому робота по реалізації планів оцінюється як успішна, хоча не всі завдання були вирішені повністю<ref>{{cite web|url=http://politiken.dk/debat/analyse/ECE1422611/vandmiljoeplaner-har-vaeret-en-succes/|title=Action Plans for the Aquatic Environment have been a success|newspaper=Politiken|author1=Jesper H. Andersen|author2=Jacob Carstensen|date=25 жовтня 2011|language=Danish|accessdate=24 листопада 2014|archive-date=18 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150718213847/http://politiken.dk/debat/analyse/ECE1422611/vandmiljoeplaner-har-vaeret-en-succes/}}</ref>.

== Посилання ==
{{примітки}}

{{Denmark-geo-stub}}{{Sweden-geo-stub}}
{{Балтійське море}}

[[Категорія:Протоки Швеції]]
[[Категорія:Данські протоки]]