Перегляд вихідного коду сторінки Київський фунікулер

{{coord|50|27|27|N|30|31|24|E|scale:5000_type:landmark|display=title}}
{{Infobox rail line
 |Font-Color = black
 |Color = white
 |Line = 
 |CityMetro  = Київський фунікулер
 |Image      = [[Файл:Kyiv Funicular logo.svg|120пкс]]<br>[[Файл:2948279 Киевский фуникулер.jpg|270пкс]]<br/>Вагончики Київського фунікулера
 |Date       =  {{OldStyleDate|20|травня|1905|7}}
 |Length     =  0,222
 |Stations   =  2
 |Time       =  2,5
 |Vagons     =  
 |XX         =  1
 |XXX        = 
 |XXXX       = 
 |XXXXX      = 
 |Station    = 
 |GroundSegment =
 |Depot      =
}}
{{Mapframe маркери
|ширина=300|висота=350
|широта=50.4577|довгота=30.5237
|масштаб=17
|вирівнювання=right
|текст=Київський фунікулер
|лінії=Q1575425
|лінія_колір1=66f
|лінія_точки1=[30.52293,50.45696], [30.52423,50.45864]
|група_мар1=rail-above|група_колір1=00d
|шир1_1=50.45696|дов1_1=30.52293|наз1_1=Верхня станція
|шир1_2=50.45864|дов1_2=30.52423|наз1_2=Нижня станція
}}

'''Ки́ївський фунікуле́р''' — [[фунікулер]]на система, що з'єднує історичне [[Старий Київ|Верхнє місто]] та [[Поділ]] у Києві. Прокладено схилом [[Володимирська гірка|Володимирської гірки]] з гарним видом на річку [[Дніпро]]. Лінія складається з двох станцій і керується комунальним підприємством «[[Київпастранс]]». 

Споруджувався впродовж 1902—1905 років, за часом спорудження є другим фунікулером в Україні після [[Одеський фунікулер|Одеського]].

== Історія ==
Проблема зв'язку між [[Старий Київ|Верхнім містом]] та низинним [[Поділ|Подолом]] існувала з часів виникнення Києва. Спершу стародавні кияни користувалися крутими стежками, згодом&nbsp;— [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]], який під цією назвою відомий ще з XVIII століття. Від [[Хрещатик]]а до [[Поділ|Подолу]] згодом [[Володимирський узвіз|Олександрівським узвозом]] прокладено першу лінію [[Київський трамвай|електричного трамвая]] та шлях став хоч довшим, проте зручнішим.

Ідею збудувати між верхньою і нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер [[Абрагамсон Артур Адольфович|Артур Абрагамсон]], проєкт розробили інженери [[П'ятницький Микола Костянтинович|Микола П'ятницький]] та [[Баришников Олександр Олександрович|Олександр Баришников]]<ref>{{Cite web|url=https://u-news.com.ua/151770-yak-vygliadav-funikuler-v-kyievi-pislia-budivnyctva-i-v-radianski-chasy-istorychni-foto.html|title=Як виглядав фунікулер в Києві після будівництва і в радянські часи: історичні фото|date=30.07.2023}}</ref>. Спорудження [[фунікулер]]а тривало впродовж 1902–1905 років. Фунікулер урочисто було відкрито {{OldStyleDate|20|травня|1905|7}} року<ref>[http://81412.livejournal.com/49294.html#k126 Открытіе Михайловскаго механическаго подъема въ Кіевѣ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150521145803/http://81412.livejournal.com/49294.html#k126|date=21 травня 2015}} / [[Киевлянин (газета)|Кіевлянинъ]]. — 1905. — № 126. — 8 мая. — С. 2, 3 {{ref-ru-dor}}</ref>, регулярні пасажирські перевезення розпочалися з {{OldStyleDate|21|травня||8}}<ref>[http://81412.livejournal.com/49294.html#k127 Со вчерашнего дня, 8 мая, Михайловскій механическій подъемъ городской желѣзной дороги открытъ для движенія публики] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150521145803/http://81412.livejournal.com/49294.html#k127|date=21 травня 2015 }} // Кіевлянинъ. — 1905. — № 127. — 9 мая. — С. 2 {{ref-ru-dor}}</ref>. Колії підйому простяглися на 200 метрів. Спершу він з'єднував верхню терасу [[Володимирська гірка|Володимирської гірки]] з [[Вулиця Боричів Тік|вулицею Боричів Тік]]. Дістав назву Михайлівського електричного канатного підйому, бо розташований був поруч із [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівським Золотоверхим монастирем]].

Лінія фунікулера початково була коротшою внизу на 38 метрів: на Олександрівській вулиці на Подолі (нині&nbsp;— [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вулиця Петра Сагайдачного]]), де нині розташована нижня станція, були приватні садиби, з власниками яких вирішити питання відкупу власності не вдалося.

На той час це було досить прогресивне інженерне вирішення: рейки лежали на міцній залізобетонній естакаді, добре діяли й підйомні машини. Однак, [[1928]] року сталася надзвичайна ситуація: під час планової заміни канату вагон, що стояв на верхній станції, зірвався, впав донизу й розбив нижній вагон. Першу реконструкцію фунікулера було здійснено у 1928–1929 роках: будівельники проклали тоді ще близько сорока метрів колії — і відтоді нижню станцію перенесено на ріг [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вулиці Петра Сагайдачного]] й [[Поштова площа (Київ)|Поштової площі]].

Трамвай та фунікулер у Києві перевозили пасажирів і під час німецької окупації впродовж 1941–1943 років. Експлуатація фунікулера була відновлена не пізніш як 8 жовтня 1941 року{{sfn|Машкевич|2010}}.

Фунікулер споживав дуже мало електроенергії, тому його робота не припинялася. [[12 травня]] [[1942]] року, у зв'язку зі скороченням комендантської години (вуличний рух тепер був дозволений до 21:00), роботу фунікулера було подовжено до 20:00{{sfn|Машкевич|2010}}. За 1942–1943 фінансові роки (з квітня 1942 по березень 1943 року) фунікулер перевіз 1,050 млн пасажирів — майже вдвічі більше від запланованого. За останній день цього періоду, [[31 березня]] [[1943]] року, касова виручка фунікулера сягнула 1100 карбованців, що відповідало приблизно двом із половиною тисячам пасажирів{{sfn|Машкевич|2010}}. Провадилися регулярні випробування механізмів функулера на міцність: вагон завантажували баластом вагою 8 тонн (удвічі більше розрахункового навантаження, що відповідало вазі 60 пасажирів) і відчіпляли канат. Автоматичні гальма захоплювали рейки й вагон зупинявся{{sfn|Машкевич|2010}}.
{{Фотоколонка|Фунікулер аверс.jpeg|Фунікулер реверс.jpeg|ш=200|текст=[[Київський фунікулер (монета)|Ювілейна монета НБУ, присвячена 110-річчю Київського фунікулера]]}}
[[1958]] року проведено кардинальну реконструкцію фунікулера: у машинному залі встановили сучасніше устаткування, яке, крім усього, ще й гарантувало повну безпеку руху. А наприкінці [[1984]] року фунікулер знову оновили.

Щороку цей вид транспорту перевозить до 2,8 млн пасажирів, серед яких чимало туристів.

У [[2019]] році київський фунікулер планували повністю оновити. Передбачалося  встановити новий прозорий фунікулер фірми «Doppelmayr Garaventa» з кондиціонерами, термін служби яких близько 40 років. Вони вміщують декілька сотень пасажирів і рухаються зі швидкістю до 14 м/с. На сайті компанії «Doppelmayr Garaventa» є інформація, що фунікулери фірми є можливість встановлювати в місті, за містом або в гірській місцевості, оскільки рейкова система з канатною тягою без проблем долає вигини або зміни ухилу<ref>{{Cite web|url=https://ukranews.com/news/596260-v-kyeve-pomenyayut-funykuler-postavyat-prozrachnyy-y-s-kondycyoneramy|title=В Киеве поменяют фуникулер: поставят прозрачный и с кондиционерами|access-date=2018-12-09|archive-date=2018-12-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20181210063256/https://ukranews.com/news/596260-v-kyeve-pomenyayut-funykuler-postavyat-prozrachnyy-y-s-kondycyoneramy|url-status=dead}} // Українські новини. — 2018. — 16 листопада {{ref-ru}}</ref>.

=== Події ===
7 квітня 2024 року на верхній станції фунікулера відбулося вбивство 16-річного підлітка Максима Матерухіна працівником УДО. Підозрюваному обраний запобіжний захід тримання під вартою, якому передбачено покарання до 12 років позбавлення волі<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/vbivstvo-pidlitka-funikuleri-pidozryuvanomu-pratsivniku-udo-brali_n2532060|title=Вбивство підлітка на фунікулері: підозрюваному працівнику УДО обрали запобіжний захід|website=24 Канал|date=2024-04-07}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/vbivstvo-maksima-materuhina-funikuleri-kiyevi-mama-zagiblogo_n2532192|title=Мій син був світлою людиною,&nbsp;— мати вбитого на фунікулері в Києві 16-річного хлопця|website=24 Канал|date=2024-04-07}}</ref>.

== Вартість проїзду ==
З довоєнних часів і до 1961 року вартість проїзду становила 15 копійок. Це був найдешевший вид транспорту. З [[1 січня]] [[1957]] року окремі квитки на фунікулер скасували й оплата стала виконуватися шляхом опускання в касу п'ятнадцяти копійок в будь-якому наборі{{sfn|Машкевич|2004}}.

Під час німецької окупації, ще до відновлення пасажирського руху, 7 жовтня 1941 року постановою [[Київська міська управа|Київської міської управи]] було встановлено тариф трохи вищий за радянський: 20 копійок (замість 15 коп.) за одну поїздку фунікулером, 45 копійок за провезення одного місця багажу. З 16 листопада тариф підвищили: 30 копійок з пасажира і 1 карбованець за місце багажу. З огляду на те, що кілограм хліба влітку 1942 року на базарі коштував 100 карбованців, а літр молока — 40 крб., проїзд був практично безкоштовний{{sfn|Машкевич|2010}}. Проїзд на фунікулері подорожчав до 40 копійок згідно з постановою від 24 лютого 1942 року (у документі датою запровадження нового тарифу названо 1 лютого; можливо, це помилка, і мова про 1 березня){{sfn|Машкевич|2010}}.

З [[1 січня]] [[1961]] року, після проведення грошової реформи, фунікулер став коштувати 2 копійки. Ця ціна протрималася понад 25 років{{sfn|Машкевич|2004}}.

До листопада [[2008]] року існували єдині квитки, які діяли як у автобусах, тролейбусах, трамваях, так і у фунікулері. Нині для проходу на станції фунікулера використовують безконтактні оплату або електронні паперові квитки.

З [[14 липня]] [[2018]] року вартість однієї поїздки становить 8 гривень, до цього становила 4 гривні з [[15 липня]] [[2017]] року, з [[7 лютого]] [[2015]] року&nbsp;— 3 гривні, ще раніше&nbsp;— 1,50 гривні.

З [[14 вересня]] [[2020]] року у КП «[[Київпастранс]]» першим на Е-квиток перейшов київський фунікулер<ref>{{Cite web|url=https://kyivcity.gov.ua/news/paperovi_kvitki_dlya_prozdu_v_gromadskomu_transporti_ostatochno_viydut_iz_obigu_z_14_lipnya/|title=У комунальному підприємстві першим на Е-квиток перейшов фунікулер з 14 вересня 2020 року|accessdate=5 липня 2021|archive-date=3 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210703120537/https://kyivcity.gov.ua/news/paperovi_kvitki_dlya_prozdu_v_gromadskomu_transporti_ostatochno_viydut_iz_obigu_z_14_lipnya/}}</ref>.

== Цікаві факти ==
* Водночас із відкриттям фунікулера для зручності пасажирів [[Вулиця Боричів Тік|вулицею Боричів Тік]] від [[Контрактова площа|Контрактової площі]] до нижньої станції було прокладено [[Київський трамвай|трамвайну]] колію. Маршрут № 15, що там проходив, уважався єдиним цілим із фунікулером — придбавши квиток у трамваї, пасажири пересаджувалися у фунікулер, не сплачуючи повторно за проїзд. До верхньої станції також підходила трамвайна лінія.
* Фунікулер вважався трамвайним маршрутом і мав номер ще до середини 1930-х років.
* [[22 березня|22]]−[[25 березня]] [[2013]] року, під час снігопаду, що був рекордним за останні 100 років спостереження, фунікулер використовувався як підйомник для катання на лижах та [[сноуборд]]ах із [[Володимирська гірка|Володимирської гірки]] та [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]].

== Зображення ==
<gallery widths=180 heights=180>
Фунікулер 1905.jpg|Фунікулер близько 1905 року
Funikuler.jpg|Верхня станція<br/>початок ХХ століття
Фунікулер (1939).jpg|Фунікулер  близько 1939 року
Фунікулер 14 10 78064.jpg|Фунікулер у жовтні 1978 року
Київський фунікулер 2.jpg|Вагон фунікулера (2008)
Фунікулер.jpg|Вагон фунікулера (2012)
Funikuler, Kyiv 2.jpg|Фасад нижньої станції (2014)
Фунікулер 1.JPG|Фасад верхньої станції (2013)
АД-Фунікулер Київ 2012 01.jpg|Анотаційна дошка на фасаді верхньої станції
Вечірній Поділ - 2.jpg|Вечірній краєвид на нижню станцію (2015)
На станції фунікулера.jpg|Інтер'єр нижньої станції ввечері (2013)
Київський фунікулер Кабіна водія.jpg|Кабіна водія (2009)
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{Official}}
* {{Cite web|url=http://www.kpt.kiev.ua/ua/history/fun.htm|title=Історія розвитку фунікулеру}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091228141750/http://kpt.kiev.ua/ua/history/fun.htm|date=28 грудня 2009}}
* ''[[Машкевич Стефан Володимирович|Машкевич С. В.]]'' [http://vestnik-humanities.mgu.od.ua/archive/2014/8/8.pdf История фуникулёра в Киеве] // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія: зб. наук. праць. — Одеса : Фенікс, 2014. — Вип. 8. — С. 29–33. {{ref-ru}}
* {{h|Машкевич|2010}} ''Машкевич С. В.'' [http://ethnic.history.univ.kiev.ua/upload/gallery/2010/33/33_20.pdf Громадський транспорт Києва за часів німецької окупації (1941—1943)] // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. праць. — 2010. — Вип. 33. — С. 127–135. — ISSN 2309-9356. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150514162734/http://ethnic.history.univ.kiev.ua/upload/gallery/2010/33/33_20.pdf |date=14 Травня 2015 }}
* {{h|Машкевич|2004}} ''Машкевич С. В.'' [http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/tramvaynye_kopeyki.html Трамвайные копейки] // Зеркало недели. — 2004. — № 42. — 15–22 октября {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140528012816/http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/tramvaynye_kopeyki.html|date=28 травня 2014}}
* {{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20150521145142/http://tov-tob.livejournal.com/117141.html|title=''Тоцкий Олег.'' История киевского фуникулёра|website=livejournal.com|date=2014-04-14}} {{ref-ru}}
* ''[[Позняк Павло Іванович|Позняк П. І. ]]'', '' П'ятериков С. В.'' Київ: Погляд через століття: фотопутівник. — {{К.}} : Мистецтво, 1987. — C. 82.
* {{wek|http://wek.kiev.ua/wiki/index.php/Фунікулер|Фунікулер}}
* {{cite web|url=http://www.kievjournal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=30&Itemid=32|title=Киевский фуникулёр|date=26 січня 2009|work=Неофициальный городской сайт Киева|accessdate=2011-06-28|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HdfGFKF2?url=http://www.kievjournal.com/index.php?option=com_content|archivedate=2013-06-25|deadurl=yes}} {{ref-ru}}
* {{Cite web|url=https://project.weekend.today/funicular|title=Історія київського фунікулера}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610072435/https://project.weekend.today/funicular |date=10 Червня 2020 }}
<!--* [http://www.home.ru/funiculars/kieve.html home.ru]{{dead link}} — Київський фунікулер-->

{{Транспорт Києва}}
{{Визначні місця Києва}}
{{Портали|Київ}}

[[Категорія:Транспорт Шевченківського району Києва]]
[[Категорія:Фунікулери України]]
[[Категорія:Володимирська гірка]]
[[Категорія:Подільський район (Київ)]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1905]]
[[Категорія:Засновані в Києві 1905]]