Клементина Танська-Гоффман

Клементина Танська-Гоффман
Klementyna z Tańskich Hoffmanowa
Ім'я при народженні	Клементина Танська
Народилася	23 листопада 1798(1798-11-23) м. Варшава, Королівство Пруссія
Померла	21 вересня 1845(1845-09-21) (46 років) Пассі (нині XVI округ Парижа), Франція ·рак молочної залози
Поховання	м. Париж, Франція
Громадянство	Королівство Пруссія  Франція
Національність	полька
Діяльність	прозаїк, перекладач, письменник
Мова творів	польська
Роки активності	1827-1845
Напрямок	дитяча та педагогічна література
Жанр	роман, оповідання, казка
Батько	Ignacy Tańskid
У шлюбі з	Karol Boromeusz Hoffmand
Автограф
Клементина Танська-Гоффман у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Ukrcenter= |Примітки=

Клементина Танська-Гоффман (пол. Klementyna z Tańskich Hoffmanowa; 23 листопада 1798, м. Варшава, Королівство Пруссія — 21 вересня 1845, Пассі (нині — XVI округ Парижа), Франція) — польський прозаїк, перекладачка, дитячий письменник. Дружина відомого польського письменника та історика Кароля Гофмана. Перша у Польщі жінка, яка жила за рахунок власної педагогічної та літературної діяльності.

Біографія

Гробівець К. Танської-Гоффман на цвинтарі Пер-Лашез в Парижі

Народилася 23 листопада 1798 року у Варшаві, в родині польського поета та письменника Іґнація Танського. Від 1827 року відвідує всі жіночі наукові заклади у Варшаві, де на той час мешкала разом з матір’ю у флігелі Блакитного Палацу. У 1829 році одружилася з істориком Каролем Бартоломеем Гоффманом. Після придушення листопадового повстання переїхала з чоловіком до Дрездена, пізніше до Парижу.

Її називали «Матір'ю Великої польської еміграції».

Творчість

Клементина Гоффман була засновницею першого польського журналу для дітей, що називався «Розваги для дітей». Цей журнал вказував, що у 1824—1828 роках на його сторінках публікувалися вірші, казки, оповідання для дітей, в основному патріотичного та виховного спрямування. Надрукувала там і дві традиційних повісті «Листи Ельжбети Жечицкєй» (1824 рік; останнє видання в «Бібліотеці Народовей» у 1927 році) i «Щоденник Францішки Красіньскєй» (1825 рік; останнє видання в «Бібліотеці Народовей» у 1929 році, наклад на іноземних мовах), що займають значне місце в історії польського роману. Пізніше Клементина Гоффман дописувала також до першого у Європі журналу для дітей, що мав здебільшого виховне спрямування, а меншою мірою — освітнє.

Крім того, вона була авторкою декількох книг для дітей і підлітків, як-от «Pamiątka po dobrej Matce przez młodą Polkę» (1819 рік), белетризований філософський трактат, написаний для дівчат-підлітків. У 1822—1824 роках, написала другу частину «Pamiątka po…» — «Амелія-мати». Цей твір не мав великого попиту серед 19-літніх польських дівчат і не справив значного впливу на формування ролі сучасної жінки у суспільстві. Протягом XIX століття, а також у міжвоєнний період фрагменти творів Клементини Гоффман включали до дитячих читанок і шкільних підручників.

Творча спадщина

• Pamiątka po dobrej Matce przez młodą Polkę (1819);
• Wiązanie Helenki (1823);
• Amelia matką (1822—1824);
• Listy Elżbiety Rzeczyckiej do przyjaciółki Urszuli za panowania Augusta III pisane (1824);
• Dziennik Franciszki Krasińskiej (1825);
• Druga książeczka Helenki (1825);
• Powieści z Pisma świętego (1830) — біблійні історії (Старий Завіт);
• Rozrywki dla Dzieci (1832);
• Wybór pism (том I—X, 1833);
• Biografie znakomitych Polaków i Polek (1833);
• Karolina (1839);
• Nowe Rozrywki dla Dzieci (1839);
• Krystyna (1841);
• Jan Kochanowski w Czarnolesie (1845);
• Dziennik Franciszki Krasińskiej w ostatnich latach panowania Augusta III pisany;
• Listy brata do siostry o języku polskim;
• Pisma pośmiertne (1849);
• O powinnościach kobiet (1849);
• Pismo święte wybrane z ksiąg Starego i Nowego Zakonu objaśnione uwagami pobożnych uczonych i ofiarowane matkom i dzieciom przez Autorkę Pamiątki po dobrej matce (1851) — біблійні історії (вся Біблія);
• Pisma (том I—XI, 1857—1859);
• Dzieła, (том I—XII, в редакції Н. Жміховської, 1876);
• Wybór Dzieł (том I—IV, в редакції П. Хмельовського, 1898).

Збірка творів письменниці вийшла У Варшаві у 1875—1877 роках. Крім літературної творчості Клементина Танська займалася й перекладами.

Вшанування пам'яті

У Львові від 1900 року існувала вулиця Клементини Танської, яку у 1946 році перейменовано на честь українського поета та перекладача античної літератури Степана Руданського.

Джерела

• Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860—2006 / Lwów na fotografii. — Львів : Центр Європи, 2006. — 313 с.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — Довідник перейменувань вулиць і площ Львова прим. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Руданського С. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
• Польська література. bibliograph.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2022.
• Klementyna Tanska Hofmanowa. readrate.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 березня 2022.
• Klementyna Tanska Hoffman. onesuchpress.com. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 30 березня 2022.
• Klementyna Hoffmanowa. nekropole.info. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 березня 2022.