1827

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік: 1824 · 1825 · 1826 — 1827 — 1828 · 1829 · 1830

Десятиліття: 1800-ті · 1810-ті — 1820-ті — 1830-ті · 1840-ві

Століття: XVII · XVIII —  XIX — XX · XXI

Тисячоліття: 1-ше — 2-ге — 3-тє

1827 в інших календарях
Григоріанський 1827
MDCCCXXVII
Ab urbe condita2580
Ассирійський 6577
Бенгальський 1234
Берберський 2777
Буддистський 2371
Бірманський 1189
Візантійський 7335–7336
Китайський 丙戌年 (вогняний собака)
4523 або 4463
    — до —
丁亥年 (вогняний кабан)
4524 або 4464
Коптський1543–1544
Ефіопський 1819–1820
Єврейський 5587–5588
Індуські календарі
 - Вікрам самват1883–1884
 - Шака самват1748–1749
 - Калі Юґа4927–4928
Іранський 1205–1206
Ісламський 1242–1243
Японський Бунсей 10
(文政10年)
Яванський 1754–1755
Юліанський Григоріанський мінус 12 д.
Корейський 4160
Тайванський 85 до РК
民前85年
Тайський сонячний2369–2370

Промислова революція • Російська імперія • Незалежність країн Латинської Америки • Грецька революція

Геополітична ситуація[ред. | ред. код]

У Росії править імператор Микола I (до 1855). Російській імперії належить більша частина України, значна частина Польщі, Грузія, частина Закавказзя, Фінляндія, Аляска. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австрії, Правобережжя, Лівобережя та Крим — Російській імперії. Задунайська Січ існує під протекторатом Османської імперії.

В Османській імперії править султан Махмуд II (до 1839). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, частина Закавказзя, значні території в Європі: Греція, Болгарія і Сербія. Васалами османів є Волощина та Молдова. Триває Грецька революція.

Австрійську імперію очолює Франц II (до 1835). Вона охоплює, крім власне австрійських земель, Угорщину з Хорватією, Трансильванію, Богемію, Північ Італії. Король Пруссії — Фрідріх-Вільгельм III (до 1840). Королівство Баварія очолює Людвіг I (до 1848). Австрія, Прусія, Баварія та інші німецькомовні держави об'єднані в Німецький союз.

У Франції королює Карл X (до 1830). Франція має колонії в Карибському басейні, Південній Америці та Індії. На троні Іспанії сидить Фернандо VII (до 1833). Королівству Іспанія належать частина островів Карибського басейну, Філіппіни. Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати, Велика Колумбія, Мексика, Центральноамериканська федерація, Болівія добились незалежності від іспанської корони. У Португалії править Марія II (до 1828). Португалія має володіння в Африці, в Індії, в Індійському океані й Індонезії. У Бразильській імперії править Педру I (до 1834).

У Великій Британії королює Георг IV (до 1830). Британія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Королівство Нідерланди очолює Віллем I (до 1840). Король Данії та Норвегії — Фредерік VII (до 1863), на шведському троні сидить Карл XIV Юхан Бернадот (до 1844). Італія розділена між Австрією та Королівством Обох Сицилій. Існує Папська держава з центром у Римі.

Сполучені Штати Америки займають територію частини колишніх британських колоній та купленої у Франції Луїзіани. Посаду президента США обіймає Джон Квінсі Адамс. Територія на півночі північноамериканського континенту належить Великій Британії, вона розділена на Нижню Канаду та Верхню Канаду, територія на півдні та заході континенту належить Мексиці.

В Ірані при владі Каджари. Британська Ост-Індійська компанія захопила контроль майже над усім Індостаном. У Пенджабі існує Сикхська держава. У Бірмі править династія Конбаун, у В'єтнамі — династія Нгуєн. У Китаї володарює Династія Цін. В Японії триває період Едо.

Події[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

Докладніше: 1827 в Україні

У світі[ред. | ред. код]

У науці[ред. | ред. код]

Докладніше: 1827 у науці

У культурі[ред. | ред. код]

Докладніше: 1827 у літературі

Народились[ред. | ред. код]

Дивись також Категорія:Народились 1827

Померли[ред. | ред. код]

Дивись також Категорія:Померли 1827

Псилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. Fourier, Joseph (1827). Mémoire sur la température du globe terrestre et des espaces planétaires. Mémoires de l'Académie Royale des Sciences (Paris) 7: 569–604.