Перегляд вихідного коду сторінки Коауїла

{{For|метеорит|Coahuila}}
{{Картка:Штат Мексики
| назва = Коауїла
| місцева_назва = Coahuila de Zaragoza
| герб =Coat of arms of Coahuila.svg
| герб_підпис = Герб Коауїли
| прапор =Flag of Coahuila.svg
| прапор_підпис = Прапор Коауїли
| розташування = Mexico map, MX-COA.svg

| столиця = [[Сальтільйо]]
| найбільше_місто = <!-- або Mayor ciudad -->
| число_муніципалітетів = <!-- або NumMunicipios -->

| населення = 2 474 692 людей
| місце_за_населенням =
| густота_населення =
| місце_за_щільністю_населення =
| етнікон = <!-- або Gentilicio -->

| площа = 149 982
| широта = 29º 53' - 24º 32'
| довгота = 99º 51' - 103º 68'
| середня_висота =
| макс_висота_місце = <!-- або AlturaMax -->
| макс_висота = 3 751
| часовий_пояс = [[UTC-6]]

| ввп = <!-- або PIB -->
| ірлп = <!-- або IDH -->
| джіні = <!-- або джіні -->

| заснований = <!-- або FechaCreacion або FechaCreación -->
| губернатор = <!-- або Gobernador -->
| число_сенаторів = <!-- або Senadores -->
| число_депутатів = <!-- або NumDiputados -->
| адреса =
| вебсайт = <!-- або Website -->

| код_iso = MX-COA
| скорочення =
}}
'''Коауї́ла''' ({{lang-es|Coahuila}}, {{IPA-es|koaˈwila|-|Coahuila.ogg}}), або офіційно '''Коауїла-де-Сараго́са''' ({{lang-es|Coahuila de Zaragoza}}, {{МФА2|koaˈwila ðe saɾaˈɣosa}}, {{Lang-nah|Coahuillan Zaragoza}})&nbsp;— [[штат]] на північному сході [[Мексика|Мексики]], в [[північ]]ній частині [[Мексиканське нагір'я|Мексиканського нагір'я]]. [[Площа]] 149 982 [[км²]]. [[Населення]] 2 474 692 чоловік ([[2005]]). Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Сальтільйо]].

== Історія ==
[[Файл:Ignacio_Zaragoza.png|міні|ліворуч|200пкс|Ігнасіо Сарагоса]]
[[Файл: Location of Republic of the Rio Grande.svg|thumb|left|300px|''Територія Республіки Ріо Гранде в 1840 році'']]
[[Файл:Venustiano Carranza de la Garza, portrait.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Венустіано Карранса]]]]
[[Файл:Saltillo,_mexico(3).jpg|міні|праворуч|200пкс|Столиця Коауїли Сальтільйо]]
[[Файл:US-Mexico_border_fence.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Прикордонна дорога поміж Техасом та Коауїлою]]
[[Файл:Plaza_Mayor_Torreón_05.jpg|міні|праворуч|200пкс|Палац в Торреоні]]
Після отримання Мексикою незалежності, колишнє іспанське віце-королівство Нуева-Віскайя та регіон Нуева-Екстремадура утворили нові території — Дуранго, Чіуауа, Сіналоа та Коауїлу<ref>History Of The North Mexican States And Texas, Vol. II 1801-1889, San Francisco, The History Company, Publishers,1889, Chapter 24{{ref-en}}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://www.tshaonline.org/handbook/online/articles/usnax |title=Handbook of Texas Online. Nueva Vizcaya{{ref-en}} |accessdate=17 Жовтня 2018 |archive-date=11 Грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181211184532/https://tshaonline.org/handbook/online/articles/usnax }} Handbook of Texas Online. Nueva Vizcaya{{ref-en}}]</ref>. У 1824 році, після скасування імперії, на установчих зборах прийнята конституція Мексики, в якій як і інші штати, визнавали Коауїлу та Техас незалежним штатом. 11 березня 1827 року штат Коахіла та Техас оприлюднив свою першу Конституцію, а першим губернатором став Хосе Ігнасіо Аріспе. 9 березня 1833 року Монклова стала столицею штату<ref>[{{Cite web |url=http://biblio.juridicas.unam.mx/libros/6/2920/11.pdf |title="Las Diputaciones Provinciales". p. 15{{ref-es}} |accessdate=17 Жовтня 2018 |archive-date=28 Травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160528111641/http://biblio.juridicas.unam.mx/libros/6/2920/11.pdf }} "Las Diputaciones Provinciales". p. 15{{ref-es}}]</ref>. 

На початку утворення штату територія Техасу була заселена лише мексиканцями, але після частої хвилі повстань, що відбувалися в інших частинах Мексики, американські колоністи отримали дозвіл на заснування своїх поселень на цих територіях<ref>[{{Cite web |url=https://www.explorandomexico.com.mx/state/7/Coahuila/history |title=Historia de Coahuila{{ref-es}} |accessdate=17 Жовтня 2018 |archive-date=18 Жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181018003248/https://www.explorandomexico.com.mx/state/7/Coahuila/history }} Historia de Coahuila{{ref-es}}]</ref>.  Політичні війни поміж лібералами та консерваторами принесли в країну хаос та нестабільність. Коауїла та Техас були розділені на два різні регіони, а новою столицею стало місто Сальтільйо. Уряд Антоніо Лопес де Санта-Анни прагнув до централізованої системи правління. У 1835 році губернатор-федераліст Коауїли та Техасу Агустін Веска був ув'язнений, а конституцію федерального уряду змінили на централізовану конституцію. У відповідь на скасування конституції федеральної системи правління, техаські поселенці почали засновувати свої власні органи місцевого самоврядування. Однак збройне протистояння стало наслідком повстання у поселенні Анауак, де був захоплений урядовий військовий гарнізон. У відповідь на це повстання Санта-Анна надіслав додаткові війська до Техасу. Мексиканські війська почали роззброювати місцеві військові з'єднання, однак коли була зроблена спроба відібрати гармати у м. Гонсалес техасці відмовилися і почали чинити опір. До повсталих почали приєднуватися інші повстанці і 2 жовтня 1835 р. в Гонсальській битві мексиканські війська вперше зазнали поразки. Єдиним місцем у Техасі, яке залишалося під контролем мексиканського уряду, було місто Бехар на узбережжі Мексиканської затоки. 21 квітня 1836 року війна закінчилася поразкою мексиканської армії у битві при Сан-Хасінто, коли війська генерала Семюела Х'юстона розгромили мексиканський корпус на чолі з президентом Санта-Анною, який потрапив у полон незабаром після битви. У обмін на своє життя він прийняв вимоги техасців. 14 травня 1836 року офіційні представники Техасу та генерал Санта-Анна підписали договір про незалежність в місті Веласко. Однак уряд Мексики не ратифікувала цей договір, залишаючи питання про незалежність Техасу від Мексики відкритим (при цьому західна частина сучасного Техасу продовжувала мати неясний юридичний статус). У 1845 році Техас став 28-м штатом США<ref>Groneman, Bill (1998), «Battlefields of Texas», Plano, TX: Republic of Texas Press{{ref-en}}</ref>.

[[17 січня]] [[1840]] року на [[ранчо]] Оревенья'' (ісп. Oreveña)'' поблизу [[Ларедо]] відбулася зустріч мексиканських політиків зі штатів Коауїла, [[Нуево-Леон]] і [[Тамауліпас]]. Вони виступили за початок повстання проти федерального уряду, відділення від [[Мексика|Мексики]] і створення нової держави-федерації трьох штатів зі столицею в Ларедо. Проте ні конгреси, ні уряди трьох штатів не підтримали зусилля бунтівних аристократів. Вони запросили допомоги у федерального уряду в [[Мехіко]] і дозволу скликати війська для придушення заколоту. Республіка Ріо-Гранде існувала з 17 січня по 6 листопада 1840 року<ref>[{{Cite web |url=http://www.crwflags.com/fotw/flags/mx-rgr.html |title="Mexico — Filibustering: Republic of the Rio Grande, "{{ref-en}} |accessdate=17 Жовтня 2018 |archive-date=11 Січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190111085030/https://www.crwflags.com/FOTW/flags/mx-rgr.html }} "Mexico — Filibustering: Republic of the Rio Grande, "{{ref-en}}]</ref>.

У 1846 році, на початку американо-мексиканської війни, США захопили військові гарнізони у Герреро та Ріо-Гранде та увійшли в міста Паррас та Монклову. Інша група військових зайняли Сальтільйо. У спробі відбити американське вторгнення Лопес де Санта-Анна вів бій поблизу столиці під Ла-Ангостура, де мексиканським військам вдалося утримати позицію. У 1847 році Коауїла відновила свій суверенітет, а в 1852 році була ратифікована Конституція штату. Але незважаючи на це у 1856 році територію  штату Коауіла було приєднано до штату Нуева-Леон губернатором цього штату Сантьяго Відауррі. На наступний рік установча рада Мексики скасувала таке приєднання.  У 1864 році президент Мексики Беніто Хуарес ухвалив ідею самостійного штату та поновив на посаді губернатора штату Коауїла Андреса Веска. У 1865 році, після поразки партизанського руху на чолі з Андресом С. Веска, Франціско Агірре, Вікторіано Кепеди та Ільдефонсо Фентеса, французькі війська зайняли штат<ref name=":0">[{{Cite web |url=http://www.inafed.gob.mx/work/enciclopedia/EMM05coahuila/historia.html |title=COAHUILA. HISTORIA RESEÑA HISTÓRICA{{ref-es}} |accessdate=17 Жовтня 2018 |archive-date=20 Жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181020111351/http://www.inafed.gob.mx/work/enciclopedia/EMM05coahuila/historia.html }} COAHUILA. HISTORIA RESEÑA HISTÓRICA{{ref-es}}]</ref>.

У 1877-1878 роках на півночі штату під керівництвом Маріано Ескобедо спалахнуло повстання проти [[Порфіріат|диктатури Порфіріо Діаса]]<ref name=":0"/>.

У 1908 році Франціско І. Мадеро в Коауїлі опублікував свою книгу "Президентська спадкоємність", в якій описувався розвиток демократичного устрою а також розповідалася історія створення антирелектиційних гуртків. У 1910 році Антирелектиційна партія висунула кандидатуру в губернатори [[Венустіано Карранса|Венустіано Каррансу]]. В цьому ж році Венустіано Карранса організував збройне повстання на півночі Коалуїлі проти федеральних сил Діаса. У лютому 1911 року на південно-східній частині штату революційні сили, на чолі з Рафаелем де Кепеда, захопили Сальтільйо, в Монклові проти федеральних військ боровся Пабло Гонзалес. Також революціонери захопили місто Окампо. 22 листопада 1911 року посаду губернатора Коауїли зайняв уроженець штату Венустіано Карранса. 13 травня 1911 року революційні сили почали атаку на Торреон,  водночас захоплюючи Еміліо. 26 березня 1913 року Карранса оприлюднив план Гуадалупи. 3 жовтня 1913 року Франціско Вілья захопив Торреон<ref name=":0"/>. 

Бл. 90-х років у муніципалітетах Коауїли почався процес економічного та соціального розвитку: відкрилися вищі навчальні заклади, створилися перші робітничі та гірничодобувні союзи, були побудовані автомобільні заводи Maquiladoras та завод молочної промисловості в регіоні Лагунера. У штаті почали своє виробництво американські автоконцерни General Motors і Chrysler. На початку 21 ст. продовжувала розвиток гірська промисловість, адже близько 95% запасів вугілля в Мексиці зосереджено в Коауїлі. Бум у сфері виробництва, зростання інфраструктури та місцевого бізнесу, іноземні інвестиції, почав відбуватися 20  років тому після того як були скасовані обмеження щодо торгівлі. У 1994 був укладений договір про вільну торгівлю з США (NAFTA), який дав можливість розвиватися промисловості штату. Сьогодні економіка штату в основному залежить від експорту<ref name=":1">[{{Cite web |url=http://www.revistacomercioexterior.com/articulo.php?id=32&t=coahuila-una-larga-historia-que-apenas-comienza |title=COAHUILA: UNA LARGA HISTORIA QUE APENAS COMIENZA{{ref-en}} |accessdate=17 Жовтня 2018 |archive-date=18 Жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181018043157/http://www.revistacomercioexterior.com/articulo.php?id=32&t=coahuila-una-larga-historia-que-apenas-comienza }} COAHUILA: UNA LARGA HISTORIA QUE APENAS COMIENZA{{ref-en}}]</ref>.  

Мексиканський Інститут Соціального Забезпечення засвідчує, що протягом 2012-2014 років було створено 81 тис. 615 офіційних робочих місць. Рівень безробіття знизився до 4,8% відповідно до даних INEGI, рівень освіти населення на четвертому місці у Мексиці<ref name=":1"/>. 

4 квітня 2004 у прикордонному місті Пьедрас-Неграс під час повені більш ніж 30 людей загинули і понад 4000 опинилися просто неба<ref name=":1"/>. 

3 березня 2011 року Палата депутатів змінила назву держави на "Coahuila de Zaragoza" на честь мексиканського героя, що народився в Коауїлі в 1829 році<ref name=":1"/>.
{{-}}

== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* http://www.coahuila.gob.mx {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110223100641/http://coahuila.gob.mx/ |date=23 Лютого 2011 }}
* http://en.coahuila.gob.mx {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180307170101/http://en.coahuila.gob.mx/ |date=7 Березня 2018 }}
{{commonscat|Coahuila}}
{{Мексика}}

[[Категорія:Штати Мексики]]
[[Категорія:Коауїла| ]]
[[Категорія:Засновані в Мексиці 1824]]