Перегляд вихідного коду сторінки Колимська ГЕС

{{Гідроелектростанція
|Зображення                     = Kolyma HPP-6.jpg
|Назва                          = Колимська ГЕС
|Пікселі                        = 300px
|Підпис                         = 
|Країна                         = {{RUS}}
  |lat_dir =N |lat_deg = 62|lat_min =3 |lat_sec =30
  |lon_dir =E |lon_deg = 150|lon_min =25 |lon_sec = 0
  |region     = RU 
  |CoordScale = 25000
|Статус                         = діюча
|Річка                          = [[Колима (річка)|Колима]]
|Каскад                         = [[Колимський каскад ГЕС]]
|Початок будівництва            = [[1970]]
|Роки введення першого та останнього гідроагрегатів = [[1981]]–[[1994]]
|Встановлена потужність         = 900
|Середнє річне виробництво      = 3325
|Тип ГЕС                        = греблева
|Розрахований напір             = 108
|Тип турбін                     = 4 діагональні,<br />1 радіально-осьова
|Кількість та марка турбін      = 4×ПЛД-45-2256В-420,<br />1×РО-868М-В-410
|Витрата через турбіни          = 5×186
|Кількість та марка гідрогенераторів = 5×СВ 812/240-28УХЛ4
|Потужність гідроагрегатів      = 5×180
|Тип греблі                     = кам'яно-накидна
|Висота греблі                  = 134,5
|Довжина греблі                 = 683
|Шлюз                           = немає
|ЛЕП                            = {{Comment|ЗРП|Закритий розподільчий пристрій}} 220 кВ
|Власник                        = [[РусГідро]]
}}

'''Коли́мська гідроелектроста́нція імені Ю.&nbsp;І.&nbsp;Фріштера''' ({{lang-ru|Колы́мская гидроэлектроста́нция имени Ю. И. Фриштера}})&nbsp;— [[ГЕС]] на річці [[Колима (річка)|Колима]] поблизу селища [[Синегор'є]] [[Ягоднинський район|Ягоднинського району]] [[Магаданська область|Магаданської області]]. Колимська ГЕС є основою енергосистеми Магаданської області, виробляючи близько 95% електроенергії в регіоні. Є верхньою сходинкою [[Колимський каскад ГЕС|Колимського каскаду ГЕС]]. Будівництво Колимської ГЕС здійснено в суворих кліматичних умовах, в зоні поширення [[Багаторічна мерзлота|вічної мерзлоти]]. Має найвищу в Росії ґрунтову греблю, а також є найпотужнішою гідроелектростанцією з підземним розташуванням машинного залу в країні. Входить до складу ВАТ «Колимаенерго»&nbsp;— дочірнього товариства ВАТ «[[РусГідро]]».

== Природні умови ==
Колимська ГЕС розташована на 1854&nbsp;км від гирла однойменної річки, на місці розташування Великих Колимських [[Річковий поріг|порогів]] (в даний час, затоплені [[Колимське водосховище|водосховищем]] ГЕС). У створі ГЕС [[долина]] річки звужується, утворюючи ущелину з крутими схилами. До будівництва ГЕС ця місцевість була зовсім необжитою та ізольованою, найближча автомобільна дорога ([[Колимський тракт|Колимська траса]]) знаходиться на відстані близько 40&nbsp;км. Колима в створі ГЕС відрізняється різкою нерівномірністю стоку&nbsp;— велика частина стоку проходить в літньо-осінній період у вигляді двох хвиль [[Паводок|паводків]]: весняного (з піком у червні) та літньо-осіннього дощового (серпень-вересень), в теплий період року проходить 95-97% стоку. Взимку стік практично припиняється (середня [[витрата води]] в цей період падає до 3-5 м³/с, мінімальний спостережений стік&nbsp;— 0,3 м³/с). Середньорічна витрата в створі Колимської ГЕС&nbsp;— 461 м³/с, що відповідає середньорічному обсягу стоку 14,2 км³. Максимальний розрахунковий паводок (повторюваність 1 раз на 10 000 років з гарантійною поправкою) оцінюється в 20 900 м³/с, максимальні витрати, що спостерігалися&nbsp;— 12 200 м³/с. Замерзання річки відбувається зазвичай на початку жовтня, танення&nbsp;— у другій половині травня; тривалість [[льодостав]]у становить 200–270 діб{{sfn|Фриштер|1996|с=42—44}}<ref name="ОС" />.

Клімат різко континентальний, з дуже холодною зимою і помірно теплим літом. Річна амплітуда коливань температури повітря досягає 98°С, мінімальна зимова температура&nbsp;— мінус 62°С, максимальна річна&nbsp;— плюс 36°С. Тривалість опалювального періоду&nbsp;— 270 днів. Середньорічна кількість опадів становить 449&nbsp;мм, досить рівномірно розподілених протягом року. Для району розташування Колимської ГЕС характерні практично постійні зимові вітри, що обумовлюють високу [[жорсткість погоди]]{{sfn|Фриштер|1996|с=42—44}}<ref name="ОС" />.

В основі споруд Колимської ГЕС залягають міцні тріщинуваті [[граніт]]и, перекриті шаром пухких відкладень товщиною 3-20 м (в руслі річки залягають [[Алювій|алювіальні відкладення]] товщиною 2-5 м). Гірські породи знаходяться в стані вічної мерзлоти глибиною близько 300&nbsp;м; виняток становить русло річки, де є наскрізний [[талік]]. Сейсмічність району&nbsp;— 7 балів за шкалою [[Інтенсивність землетрусу|MSK-64]]{{sfn|Фриштер|1996|с=42—44}}<ref name="ОС" />.

== Конструкція станції ==
Конструктивно Колимська ГЕС являє собою потужну греблеву високонапірну гідроелектростанцію. Споруди ГЕС поділяються на кам'яно-накидну [[Гребля|греблю,]] підземну будівлю ГЕС з [[Водозабірна споруда|водоприймачем]], [[Водоспускні споруди|водоскид]], виробничо-технологічний комплекс (ВТК) з [[Розподільчий пристрій|закритим розподільчим пристроєм]] (ЗРП). Колимська ГЕС має велику кількість постійних і тимчасових підземних споруд загальною довжиною 7,2&nbsp;км і об'ємом виломки 425 тис. м³{{sfn|Фриштер|1996|с=154—155}}. [[Потужність|Встановлена потужність]] електростанції&nbsp;— 900 МВт, гарантована потужність&nbsp;— 224 МВт, середньорічне вироблення електроенергії&nbsp;— 3,325&nbsp;млрд. [[Ват-година|кВт.год]].

=== Гребля ===
Гребля Колимської ГЕС кам'яно-накидна з протифільтраційним ядром. Максимальна будівельна висота греблі&nbsp;— 134,5 м (найвища ґрунтова гребля в Росії)<ref name="Сердце">{{cite web|url=http://blog.rushydro.ru/?p=4004|title=Энергетическое сердце Колымы|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223802/http://blog.rushydro.ru/?p=4004|archivedate=2013-12-02|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>, довжина по гребеню&nbsp;— 683&nbsp;м, ширина гребеня&nbsp;— 15&nbsp;м. Гребля складається з верхової і низової утримуючих призм з [[граніт]]ного кам'яного насипу, протифільтраційного ядра з глиняно-піщаних ґрунтів, а також фільтрів з [[Пісок|піщано]]-[[гравій]]ного ґрунту, які розташовані між ядром і утримуючими призмами. У верховий клин греблі включена тимчасова гребля висотою 62&nbsp;м з протифільтраційним ядром, що використовувалась в період будівництва станції. Об'єм тіла греблі&nbsp;— 10&nbsp;млн м³, з яких на кам'яний насип випадає 8&nbsp;млн м³, на ядро&nbsp;— 1,2&nbsp;млн м³ і на фільтри&nbsp;— 0,8&nbsp;млн м³. У основі греблі розташована залізобетонна цементна галерея, скельна основа під ядром греблі облицьована бетоном. Також, в правобережній частині греблі біля її основи розташована тимчасова водоскидна споруда, що використовувалася в період будівництва станції і в даний час забетонована. Водонепроникність гірських порід у основі греблі забезпечується за допомогою [[Цементна завіса|цементної завіси]] глибиною 60-100 м{{sfn|Фриштер|1996|с=71—73}}<ref name="ОС">{{cite web|url=http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/hpp/general/|title=Колымская ГЭС. Общие сведения|publisher=ОАО «Колымаэнерго»|accessdate=2013-02-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130414034458/http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/hpp/general|archivedate=2013-04-14|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>.

=== Водоскид ===
[[Файл:Kolyma HPP-9.jpg|thumb|Кінцева частина водоскиду з трамплінами]]
Водоскид Колимської ГЕС поверхневий, берегового типу, розташований зліва від греблі в скельній [[Виїмка|виїмці]] і примикає до водоприймача будівлі ГЕС, маючи з ним спільний підвідний канал. Пропускна здатність водоскиду&nbsp;— 11300 м³/с. Водоскид бетонний, складається з трьохпролітного водозливу і швидкотоків, що закінчуються [[трамплін]]ами. Кожен з трьох прольотів водозливу шириною по 13&nbsp;м перекривається сегментним затвором висотою 21&nbsp;м. Оперування затворами проводиться за допомогою [[Лебідка|лебідок]] вантажопідйомністю 200 т кожна (по дві на кожен затвор). Лебідки встановлені в спеціальному приміщенні на [[Естакада|естакаді]]. Також є три плоских ремонтних затвора, які розташовані перед сегментними і якими управляють за допомогою [[Козловий кран|козлового крана]]. Лотки швидкотоку розташовані на різній висоті (найвищий&nbsp;— лівий, під №&nbsp;1) і розділені бичками. Довжина лотків різна, найбільша&nbsp;— у лотка №&nbsp;1 (220 м); за рахунок цього кінцева ділянка водоскиду з трамплінами розташована під кутом до осі [[Лоток|лотків]], що підсилює ефект розсіювання струменя і відвертає потік від лівобережного схилу до русла річки. Гасіння енергії потоку відбувається в ямі розмиву в руслі річки{{sfn|Фриштер|1996|с=122—124}}.

У період будівництва станції використовувалася тимчасова водоскидна споруда, яка розташована на правому березі біля основи греблі, загальною довжиною 1060&nbsp;м. Вона складається з підвідного каналу довжиною 300&nbsp;м, оголовка баштового типу з чотирма донними отворами, залізобетонної труби довжиною 350&nbsp;м, шириною 22&nbsp;м і висотою 29,5&nbsp;м, відвідного каналу довжиною 360&nbsp;м з віражем, водобійним колодязем і бетонною рісбермою. Пропускна здатність тимчасового водоскиду&nbsp;— 10700 м³/с. Будівництво тимчасового водоскиду зайняло 8 років, в нього було укладено 400 тис. м³ бетону (30% всіх бетонних робіт з Колимської ГЕС), його кошторисна вартість склала 80&nbsp;млн рублів у цінах 1984 року. Використання тимчасового водоскиду в період постійної експлуатації ГЕС не передбачено, в даний час він забетонований. Таке рішення стосовно такої складної і дорогої споруди деякими фахівцями вважається інженерною помилкою{{sfn|Фриштер|1996|с=109—114}}{{sfn|Гордон|2010|с=148—151}}.

=== Будівля ГЕС ===
[[Файл:Kolyma HPP-13.jpg|thumb|Машинний зал]]
Машинний зал Колимської ГЕС&nbsp;— підземний, розташований в скельній виломці лівого берега, має довжину 130&nbsp;м і ширину 24&nbsp;м, складається з монтажного майданчика і п'яти агрегатних блоків. У машинному залі встановлено 5 [[гідроагрегат]]ів потужністю по 180 МВт: чотири з [[Діагональна турбіна|діагональними турбінами]] ПЛД-45-2256В-420 і один з [[Радіально-осьова турбіна|радіально-осьовою турбіною]] РО-868М-В-410. Турбіни працюють на розрахунковому [[Напір|напорі]] 108&nbsp;м і приводять в дію [[гідрогенератор]]и СВ 812/240-28УХЛ4. Виробник турбін&nbsp;— [[Ленінградський металевий завод]], генераторів&nbsp;— [[Елсиб|Сибелектротяжмаш]]. З'єднання машинного залу з поверхнею здійснюється по транспортному тунелю довжиною 300&nbsp;м і ліфтових шахтах<ref name="ОС" />.

Вода на гідротурбіни надходить по п'яти напірних [[Водогін|водогонах]] довжиною 262&nbsp;м і діаметром 6&nbsp;м кожен з водоприймача, розташованого на лівому березі, поблизу водоскиду. Водоприймач примикає до греблі і відокремлений від неї підпірною стінкою. Водоприймач складається з п'яти секцій шириною по 18&nbsp;м, до яких примикають водогони. Обладнання водоприймача включає в себе плоскі аварійно-ремонтні затвори, ремонтний затвор і сміттєстримуючі решітки. Управління аварійно-ремонтними затворами проводиться за допомогою гідропідйомників. Обладнання розміщено в опалювальному приміщенні, в якому також змонтований [[мостовий кран]] вантажопідйомністю 200 т. У період тимчасової експлуатації ГЕС на зниженому напорі використовувався тимчасовий водоприймач і тимчасові водогони для перших трьох гідроагрегатів. Згодом тимчасовий водоприймач був виведений з експлуатації і затоплений водосховищем, а тимчасові водогони закладені бетонними пробками{{sfn|Фриштер|1996|с=124—129}}.

=== Схема видачі потужності ===
З гідрогенераторів електроенергія подається під напругою 13,8 кВ по трьох шинних галереях на [[Центр живлення|генераторний розподільний пристрій]], розташоване в ПТК (оснащене [[Повітряний вимикач|повітряними вимикачами]] ВВГ-20 і [[Генераторний роз'єднувач|генераторними роз'єднувачами]] РВПЗ-2/20). Звідти вона надходить на [[Трансформатор#Силовий трансформатор|силові трансформатори]] ТЦ 250000/220 ХЛ (5 шт., Виробник&nbsp;— [[Запоріжтрансформатор]]), розташовані на станційному майданчику, а з них&nbsp;— на розташований на даху ПТК закритий розподільний пристрій 220 кВ і з нього в енергосистему. Обладнання ЗРУ-220 кВ включає в себе [[Масляний вимикач|маломасляні вимикачі]] HLR-245, вимикачі та лінійні [[роз'єднувач]]і типу РНДз 220. Крім розподільних пристроїв, в ПТК розташовані адміністративний корпус, головний щит управління, електрокотельня, обладнання власних потреб станції, трансформаторно-масляне господарство та інші виробничі приміщення<ref name="ОС" />. Видача електроенергії здійснюється за такими [[Лінія електропередачі|лініями електропередачі]] під напругою 220 кВ:<ref name="ОС" />
* Колимська ГЕС&nbsp;— Ягідне (двохцепна, довжина 96&nbsp;км, максимальна пропускна здатність 600 МВт);
* Колимська ГЕС&nbsp;— Оротукан (одноцепна, довжина 93&nbsp;км, максимальна пропускна здатність 250 МВт);
* Колимська ГЕС&nbsp;— Усть-Омчуг (двохцепна, довжина 160&nbsp;км, максимальна пропускна здатність 300 МВт);
* Колимська ГЕС&nbsp;— Котельна (одноцепна, довжина 9&nbsp;км, максимальна пропускна здатність 220 МВт);

=== Водосховище ===
Напірні споруди ГЕС утворюють велике [[Колимське водосховище]] сезонного регулювання (коефіцієнт зарегулювання стоку 0,7). Площа водосховища 454,6 км², повна і корисна ємність водосховища 15,08 і 7,24 км³ відповідно. Відмітка нормального підпірного рівня водосховища становить 451,5&nbsp;м над рівнем моря, форсованого підпірного рівня&nbsp;— 457,6&nbsp;м, рівня мертвого обсягу&nbsp;— 432,0&nbsp;м. При створенні водосховища було затоплено 40,84 тис. га сільгоспугідь (головним чином оленячих пасовищ), перенесено 66 будівель<ref name="ОС" /><ref name="ЛГП">{{cite web|url=http://www.lhp.rushydro.ru/company/objectsmap/5689.html|title=Описание Колымской ГЭС на сайте института «Ленгидропроект»|publisher=Институт «Ленгидропроект»|accessdate=2013-02-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140821210821/http://www.lhp.rushydro.ru/company/objectsmap/5689.html|archivedate=2014-08-21|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>.
<center>
<gallery caption="Споруди та обладнання Колимської ГЕС">
Зображення:Kolyma HPP-8.jpg|Загальний вигляд з нижнього [[б'єф]]у
Зображення:Kolyma HPP-10.jpg|ВТК і ЗРП-220 кВ
Зображення:Kolyma HPP-4.jpg|Водоприймач
Зображення:Kolyma HPP-2.jpg|Лотки водоскиду і яма розмиву
Зображення:Kolyma HPP-3.jpg|Сегментний затвор водоскиду 
Зображення:Kolyma HPP-11.jpg|Силові трансформатори
Зображення:Kolyma HPP-12.jpg|Обладнання ЗРП-220 кВ
</gallery>
</center>

== Економічне значення ==
Колимська ГЕС є основним джерелом енергопостачання Магаданської області, забезпечуючи близько 95% її енергоспоживання. Введення ГЕС в експлуатацію дозволило вивести в резерв [[Аркагалінська ГРЕС|Аркагалінську ГРЕС]] і істотно скоротити споживання вугілля на [[Магаданська ТЕЦ|Магаданській ТЕЦ]] (з припиненням опалювального періоду ТЕЦ зупиняється і використовується [[Електричний котел|електрокотельня]]). На електроопалення також переведений ряд населених пунктів Магаданської області. Скорочення споживання вугілля дозволяє щорічно запобігати спалювання близько 1&nbsp;млн тонн цього виду палива. У ході зведення Колимської ГЕС були також побудовані селища Сінєгор'є і [[Уптар]], лінії електропередачі, реконструйована [[транспортна інфраструктура]]<ref>{{cite web|url=http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=21199|title=Следующая станция — Усть-Среднеканская|publisher=Колыма.ru|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6EziQf8bO?url=http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=21199|archivedate=2013-03-09|deadurl=no}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=210|title=История Аркагалинской ГРЭС|publisher=Колыма.ru|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306222602/http://kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=210|archivedate=2016-03-06|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>{{sfn|40 лет Колымаэнерго|2009|с=7}}{{sfn|Фриштер|1996|с=36}}.

Режим роботи Колимської ГЕС (заповнення водосховища в паводковий період і його використання взимку) призводить до деякого зменшення паводкових витрат нижче за течією Колими, і збільшенню зимового стоку. Зниження висоти підйому води в паводки 50% забезпеченості оцінюється в 0,8 м (у створі у м. [[Середньоколимськ]]). Вплив станції на навколишнє середовище, зокрема на рибні ресурси Колими, оцінюється як обмежене&nbsp;— прохідні лососеві риби в Колиму не заходять, нерестовища більшості цінних напівпрохідних і житлових видів риб ([[Осетер сибірський|сибірський осетер]], [[пелядь]], [[сиг-чир]], [[муксун]] тощо) розташовані значно нижче створу ГЕС<ref>{{книга|автор=Кириллов А. Ф.|заголовок=Промысловые рыбы Якутии|місто={{М.}}|видавництво=Научный мир|рік=2002|сторінок=194|сторінки=94—113|isbn=5-89176-155-6}} {{ref-ru}}</ref>{{sfn|Фриштер|1996|с=285—289}}.

== Історія будівництва ==

=== Проектування ===
Вперше ідею будівництва ГЕС на Колимі висунув геолог Д.&nbsp;В.&nbsp;Вознесенський, який в 1932 році обстежив верхів'я річки. Вишукування можливості будівництва гідроелектростанції в районі Великих Колимських порогів з метою енергопостачання об'єктів [[Дальстрой|Дальстрою]] були розпочаті інститутом «[[Дальстройпроект]]» в 1934 році, в район створу станції була спрямована експедиція під керівництвом інженера-гідротехніка І.&nbsp;П.&nbsp;Морозова. У 1935 році був розроблений проект ГЕС потужністю 50 МВт (4 × 12,5 МВт) з ґрунтовою греблею висотою 76&nbsp;м. Цей проект не був реалізований через високу вартість (будівництво ГЕС оцінювалося в 183 мільйона рублів). У 1938 році пошуки були продовжені, були пробурені кілька свердловин глибиною 60&nbsp;м, складений проект ГЕС потужністю 148 МВт при висоті греблі 65&nbsp;м. У 1948 році Дальстройпроектом була складена схема гідроенергетичного використання Верхньої Колими, що включала в себе Верхньопорозьку, Нижньопорозьку і Усть-Среднєканську ГЕС, загальною потужністю 1080 МВт. Однак замість будівництва ГЕС більш ефективним було визнано використання місцевого вугілля{{sfn|40 лет Колымаэнерго|2009|с=10—18}}{{sfn|Гордон|2010|с=137—140}}{{sfn|Фриштер|1996|с=26—27}}.

Інтерес до будівництва ГЕС на Колимі знову виник в 1960-х роках. У червні 1964 була розпочата [[топографічна зйомка]] в районі майбутньої ГЕС. У 1965 році в [[Магадан]] разом з великою групою гідротехніків прибув міністр енергетики СРСР [[Непорожній Петро Степанович|П.&nbsp;С.&nbsp;Непорожній]]; наслідком цієї поїздки стало прийняття рішення про початок дослідницьких робіт на створі Колимської ГЕС, а інституту «[[Ленгідропроект]]» доручалося скласти техніко-економічну доповідь (ТЕД) по станції. У 1965 році були завершені топографічні роботи, в створі висадився перший загін вишукувачів-гідротехніків. ТЕД був підготовлений в 1966 році і підтвердив ефективність будівництва станції. У грудні 1966 року «Ленгідропроект» почав розробку проекту Колимської ГЕС, в 1967 році в створі розпочала комплексні дослідження експедиція №&nbsp;13 інституту{{sfn|Гордон|2010|с=141}}{{sfn|Фриштер|1996|с=27}}.

Техніко-економічне обґрунтування проекту було затверджено 4 серпня 1970, 6 жовтня того ж року був остаточно обраний створ станції. Розроблений «Ленгідропроект» технічний проект Колимської ГЕС був затверджений розпорядженням [[Рада Міністрів СРСР|Ради Міністрів СРСР]] №&nbsp;1565-р від 2 серпня 1973 року. У ході робочого проектування та будівництва в проект були внесені істотні зміни&nbsp;— зокрема, зросла потужність станції (з 720 до 900 МВт&nbsp;— був доданий ще один гідроагрегат), висота греблі збільшена на 5,5&nbsp;м, змінена конструкція тимчасової греблі (як протифільтраційний елемент було прийнято ядро замість екрану), цементаційної галереї, тимчасової водоскидної споруди{{sfn|Фриштер|1996|с=58—59, 73}}. Була значно змінена конструкція експлуатаційного водоскиду&nbsp;— за рахунок збільшення висоти греблі і відповідно обсягів акумулювання стоку у водосховищі з'явилася можливість зменшити його пропускну здатність і габарити (з шестипрогінного він став трьохпрогінним){{sfn|Фриштер|1996|с=119—122}}.

=== Будівництво ===
[[Файл:Kolyma HPP-5.jpg|thumb|Тимчасова водоскидна споруда в даний час]]
6 листопада 1969 був підписаний наказ про створення у складі «Вілюйгесбуду» управління будівництва «Колимагесбуд». Начальником будівництва станції став Ю.&nbsp;Й.&nbsp;Фріштер, головним інженером&nbsp;— А.&nbsp;А.&nbsp;Сєров. У січні 1970 року [[Держплан СРСР]] відкрив титул підготовчих робіт з Колимської ГЕС. 17 лютого 1970 року з [[Вілюйська ГЕС|Вілюйської ГЕС]] в [[Якутія|Якутії]] був відправлений і 5 березня того ж року прибув до створу станції перший [[автопоїзд]] з будівельною технікою. Одночасно відправлялися люди і техніка з боку Магадану&nbsp;— у березні 1970 року в районі селища Уптар було обрано майданчик для перевалочної бази будівництва. Розпочався підготовчий етап будівництва&nbsp;— спорудження житла, доріг, бази будівництва та іншої інфраструктури{{sfn|40 лет Колымаэнерго|2009|с=22—26}}{{sfn|Гордон|2010|с=145—146}}.

20 березня 1971 року було офіційно розпочато зведення селища гідробудівників Сінєгор'є. У тому ж році почалося будівництво постійної автодороги Дебін&nbsp;— Сінєгор'є, завершене в 1973 році. У 1972 році будівництво отримало постійне енергопостачання по лінії 35 кВ. У 1973 році на будівництві був запущений [[бетонний завод]], в 1974 році в Сінєгор'ї почалося зведення кам'яних будинків (до цього забудова була дерев'яною). У 1975 році було розпочато бетонування опор мосту через Колиму. Підготовчий етап будівництва був завершений в 1977 році, з відкриттям мосту через Колиму, що дозволило в повному обсязі розгорнути роботи на основних спорудах{{sfn|Фриштер|1996|с=55}}<ref name="ИС">{{cite web|url=http://www.kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=212|title=История строительства Колымской ГЭС|publisher=Колыма.ru|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160309154149/http://kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=212|archivedate=2016-03-09|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>.

Схема будівництва станції передбачала її спорудження у дві черги. У першу чергу станції входило спорудження цементаційної галереї основної греблі, тимчасової греблі, водоскидної споруди, водоприймача і тунельних водогонів, частини будівлі ПТК, а також частини машинного залу на три агрегати, що включаються в роботу на знижених напорах (40-56 м). У другу чергу будується основна гребля, постійний водоскид і водоприймач, будівля ГЕС та ПТК у повному обсязі{{sfn|Фриштер|1996|с=46}}.

Земельно-скельні роботи в створі Колимської ГЕС почалися в 1974 році, 19 лютого 1976 року в основні споруди гідровузла був покладений перший бетон, 28 липня того ж року на будівництві був витягнутий мільйонний кубометр ґрунту. У 1974–1978 роках велася розробка котловану тимчасової водоскидної споруди, підвідного каналу до тимчасового водоприймача, земляні роботи на станційному майданчику, а також першочергові роботи на підземному комплексі споруд. У 1977–1979 роках проводилася підготовка основи греблі і будівництво руслової ділянки цементаційної галереї, а також тимчасової водоскидної споруди{{sfn|Фриштер|1996|с=56—57}}. Паралельно з 1976 року велися роботи на підземних спорудах станції. Максимальна інтенсивність виломки була досягнута в 1980 році, що пов'язано з масштабною розробкою приміщення машинного залу станції. 20 червня 1980 року в залізобетонному оздобленні зводу машинного залу була виявлена тріщина довжиною 30&nbsp;м, яка продовжувала зростати і незабаром досягла довжини 84&nbsp;м. Причиною утворення тріщини стало розвантаження гірських порід у результаті їх відтавання в умовах наявності в породі природних [[Тектонічна дислокація|тектонічних тріщин]]. Для вирішення проблеми були проведені спеціальні заходи щодо зміцнення стін і склепіння машинного залу, зокрема, кріплення їх [[анкер]]ами довжиною 9-12&nbsp;м. Крім того, був різко обмежений масштаб вибухових робіт, що істотно знизило обсяги виломки в наступні роки{{sfn|Фриштер|1996|с=186—187}}.

[[Файл:Kolyma HPP-15.jpg|thumb|Гребля Колимської ГЕС]]
Зведення цементаційної галереї також не обійшлося без складнощів. Спочатку планувалося забетонувати її руслову ділянку в зимовий період 1977–1978 років під захистом [[Перемичка|перемичок]], що утворюють спочатку правобережний, а потім лівобережний [[котлован]]. Однак після спорудження правобережного котловану відкачати воду з нього не вдалося через підвищену фільтрацію через тіло перемичок внаслідок укладання в них мерзлого ґрунту. Довелося змінити схему будівництва на користь повного перекриття річки з спорудою будівельного тунелю довжиною 300&nbsp;м для пропуску витрат річки в зимовий період 1978–1979 років. 4 грудня 1978 Колима була перекрита в перший раз, вода пішла через будівельний тунель. Під захистом верхової та низової перемичок в січні-квітні 1979 року було завершено будівництво цементаційної галереї, а також укладені деякі елементи основної греблі&nbsp;— частина ядра, фільтрів і утримуючих призм. Передбачалося пропустити [[паводок]] 1979 року поверх перемичок і недобудованої частини основної греблі, захистивши її від розмиву великим каменем, покладеним шаром в 1&nbsp;м. Однак паводок зруйнував захист і розмив покладений в греблю ґрунт{{sfn|Фриштер|1996|с=87—88}}{{sfn|Фриштер|1996|с=76—78}}.

Будівництво тимчасової водоскидної споруди велося в 1974–1982 роках, причому земельно-скельні роботи проводилися в 1974–1979 роках, а бетонні&nbsp;— в 1979–1982 роках. З осені 1980 року водоскид в паводковий період включався в роботу в недобудованому вигляді, а роботи з добудови велися в зимовий період, коли витрати води, які різко знизилися, пропускалися через будівельний тунель. У червні 1978 року котлован тимчасового водоскиду був повністю затоплений через вихід з ладу насосів, для відкачування води знадобився монтаж плавучої насосної станції{{sfn|Фриштер|1996|с=112}}.

У 1978 році почалося спорудження дослідної греблі заввишки 16&nbsp;м на струмку Анманничан ({{lang-ru|Анманнычан}}), який являє собою модель греблі Колимської ГЕС. Будівництво тимчасової греблі Колимської ГЕС висотою 62&nbsp;м було здійснено в 1980–1981 роках за 15 місяців. Повторне перекриття Колими було здійснено 20 вересня 1980 року, вода пропускалася через ще не добудований до того моменту тимчасовий водоскид. Витрата води в річці при перекритті становила 643 м³/с, що перевищувало витрати при перекриттях річок на будівництві інших північних гідровузлів, зокрема, Вілюйського і [[Усть-Хантайська ГЕС|Усть-Хантайського]]{{sfn|Фриштер|1996|с=65}}. Наповнення водосховища було розпочато 18 жовтня 1980 року після перекриття останнього затвору тимчасового водоскиду<ref name="ИС" />.

Директивний тиск партійних органів (перший гідроагрегат було потрібно запустити до відкриття [[XXVI з'їзд КПРС|XXVI з'їзду КПРС]] в лютому 1981 року) в умовах недофінансування будівництва і наявних технічних проблем призвело до урізання пускового комплексу з метою забезпечити запуск станції в задані терміни. 24 лютого 1981 року був проведений запуск першого гідроагрегату, але в умовах недобудованої тимчасової греблі і незначних витрат води в річці, яку було накопичено в зимовий період у водосховищі, вистачило тільки на 8 днів роботи гідроагрегату, після чого він був зупинений. Інформація про це дійшла до [[Комітет народного контролю|Комітету народного контролю СРСР]], результатом перевірки якого стало анулювання [[Акт приймання виконаних робіт|акту про прийняття в експлуатацію]] гідроагрегату і позбавлення колективу будівельників урядових нагород{{sfn|Гордон|2010|с=151—153}}{{sfn|Липицкий|1986|с=97—98}}. Повторний пуск гідроагрегату №&nbsp;1 було здійснено в червні 1982 року (акт приймання підписаний 27 червня), 22 жовтня того ж року був введений в експлуатацію гідроагрегат №&nbsp;2, 15 червня 1984 року&nbsp;— гідроагрегат №&nbsp;3, на чому будівництво першої черги Колимської ГЕС було завершено{{sfn|40 лет Колымаэнерго|2009|с=70}}.

[[Файл:Kolyma HPP-7.jpg|thumb|Загальний вигляд постійного водоскиду]]
У ході будівництва другої черги були зведені основна гребля, постійний водоприймач, водогони і водоскид, а також будівля ГЕС в повному обсязі. Відсипання основної греблі Колимської ГЕС велося в 1981–1988 роках, найбільш інтенсивно&nbsp;— в 1983 році{{sfn|Фриштер|1996|с=78—80}}. У червні 1988 року почалося наповнення Колимського водосховища до проектного рівня, були введені в роботу постійний водоприймач і водогони, що дозволило пустити 30 вересня 1988 року гідроагрегат №&nbsp;4 на розрахунковому напорі. Перехід перших трьох гідроагрегатів на повний напір був завершений в липні 1991 року, останній гідроагрегат №&nbsp;5 був запущений тільки 2 жовтня 1994 року{{sfn|40 лет Колымаэнерго|2009|с=70}}{{sfn|Фриштер|1996|с=35—36}}{{sfn|Фриштер|1996|с=57}}. Будівництво постійного водоскиду через зміни його конструкції та обмежень на масштаби вибухових робіт (після інциденту 19 листопада 1982 року, коли в ході підривних робіт ЗРУ-220 кВ було уражено двома каменями вагою 6,7 і 2,5 т, пробивши стіну будівлі{{sfn|Фриштер|1996|с=121}}) затягнулося. Вперше водоскид був включений в роботу (причому тільки одним лотком, будівництво інших тривало) в 1988 році, а до цього часу використовувалася тимчасова водоскидна споруда{{sfn|Фриштер|1996|с=123}}.

Відповідно до календарного графіку будівництва Колимську ГЕС планувалося звести за 11 років. Фактично, через недостатнє фінансування, цей термін збільшився вдвічі{{sfn|Фриштер|1996|с=56}}. Будівництво станції було в основному закінчено до 1994 року, але офіційно її будівництво завершилося 25 жовтня 2007 року, коли був підписаний акт про прийом Колимської ГЕС в постійну експлуатацію<ref>{{cite web|url=http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=14776|title=30 лет назад пущен первый агрегат Колымской ГЭС|publisher=Колыма.ru|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171219154011/http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=14776|archivedate=2017-12-19|deadurl=yes}}</ref>. Вартість будівництва Колимської ГЕС склала 1 млрд 85,7&nbsp;млн [[Радянський карбованець|рублів]] в цінах 1984 року{{sfn|Фриштер|1996|с=211}}.

== Експлуатація ==
[[Файл:Kolyma HPP-14.jpg|thumb|Діагональна гідротурбіна Колимської ГЕС, вид знизу на робоче колесо]]
Після запуску гідроагрегатів з'ясувалося, що деякі їх елементи не є достатньою надійними. У 1985 році в [[Спіральна камера|спіральних камерах]] гідроагрегатів №&nbsp;1 і 2 були зафіксовані руйнування ділянок сталевого облицювання товщиною 28&nbsp;мм, через що необхідно було вивести гідроагрегати в капітальний ремонт і замінити облицювання на нове, товщиною 50&nbsp;мм, що однак не вирішило проблеми, руйнування облицювань тривали. Для гідроагрегату №&nbsp;5 було виготовлене облицювання товщиною 100&nbsp;мм, такої ж товщини облицювання було встановлене і в спіральних камерах інших гідроагрегатів в ході їх ремонтів, що вирішило проблему. Крім цього, спостерігалося активне утворення тріщин в [[Лопатка (лопать)|лопатях]] турбін, що 24 червня 1991 року призвело до обриву лопаті турбіни гідроагрегата №&nbsp;3. У результаті був пошкоджений [[напрямний апарат]] і кришка турбіни, порушена герметичність турбіни, внаслідок чого була затоплена турбінна шахта гідроагрегату. Загроза затоплення всього машинного залу була відвернена оперативним закриттям затворів. У 1998 році на гідроагрегаті №&nbsp;1 була замінена гідротурбіна з діагональної на радіально-осьову, від заміни інших турбін було вирішено відмовитися, оскільки після проведених доопрацювань їх надійність перестала викликати сумніви<ref>{{книга|автор=Гордон Л. А.|заголовок=Чудо Саян. Герои ненашего времени|місто={{СПб.}}|видавництво=Алетейя|рік=2011|сторінок=240|сторінки=177—178|isbn=978-5-91419-506-6|тираж=1000}} {{ref-ru}}</ref><ref name="Сердце" />.

Роль Колимської ГЕС в енергопостачанні Магаданської області постійно зростала, з 64% у 1990 році до 95% в даний час<ref name="ГО2009">{{cite web|url=http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/file/main/kolymaenergo/investors/disclosure/annual-reports/GD_2009_Kolymaenergo.pdf|title=Годовой отчёт ОАО «Колымаэнерго» за 2009 год|publisher=ОАО «Колымаэнерго»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140821220649/http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/file/main/kolymaenergo/investors/disclosure/annual-reports/GD_2009_Kolymaenergo.pdf|archivedate=2014-08-21|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>. Вироблення і корисний відпуск електроенергії Колимської ГЕС за останні роки:
{| class="standard"
|+
! Показник
! 2007
! 2008
! 2009
! 2010
! 2011
! 2012
|-
| Виробництво електроенергії, млн кВт·год
| 2016<ref name="В2008">{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2008/|title=Выработка ГЭС ОАО «РусГидро» в 2008 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011022414/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2008/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
| 2012<ref name="В2008" />
| 1943<ref name="В2010">{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2010/|title=Выработка ГЭС ОАО «РусГидро» в 2010 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011041820/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2010/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
| 1973<ref name="В2010" />
| 2033<ref>{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2011/|title=Выработка ОАО «РусГидро» в 2011 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011032801/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2011/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
| 2030<ref>{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2012/|title=Выработка ОАО «РусГидро» в 2012 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011024305/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/generation/2012/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
|-
| Корисний відпуск електроенергії, млн кВт·год
| 1952
| 1855<ref name="ПО2009">{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2009/|title=Полезный отпуск ГЭС ОАО «РусГидро» в 2009 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011030920/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2009/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
| 1788<ref name="ПО2009" />
| 1909<ref>{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2010/|title=Полезный отпуск ГЭС ОАО «РусГидро» в 2010 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011020404/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2010/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
| 1972<ref>{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2011/|title=Полезный отпуск ГЭС ОАО «РусГидро» в 2011 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011023442/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2011/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
| 1988<ref>{{cite web|url=http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2012/|title=Полезный отпуск ГЭС ОАО «РусГидро» в 2012 году|publisher=ОАО «РусГидро»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131011033821/http://www.rushydro.ru/activity/marketing/production/output/2012/|archivedate=2013-10-11|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
|}

У 1992 році Колимська ГЕС увійшла до складу ВАТ «Колимаенерго», в 2008 році в ході реформи електроенергетики контролюючим акціонером ВАТ «Колимаенерго» стало ВАТ «РусГідро», якому належить понад 98% його акцій<ref name="ГО2009" />. У 2010 році станції було присвоєно ім'я керівника її будівництва і першого директора&nbsp;— Юрія Йосиповича Фріштера<ref>{{cite web|url=http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=12809|title=Колымской ГЭС присвоено имя первого директора Юрия Иосифовича Фриштера|publisher=Колыма.ru|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6EkVVCl2U?url=http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=12809|archivedate=2013-02-27|deadurl=no}} {{ref-ru}}</ref>. Реалізується програма модернізації обладнання станції, зокрема в 2011 році на такі цілі було спрямовано 202 млн [[Російський рубль|рублів]]<ref>{{cite web|url=http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/upload/iblock/e2d/gd2011.pdf|title=Годовой отчёт ОАО «Колымаэнерго» за 2011 год|publisher=ОАО «Колымаэнерго»|accessdate=2013-02-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140821214931/http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/upload/iblock/e2d/gd2011.pdf|archivedate=2014-08-21|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{книга|автор=Липицкий А.Г.|заголовок=Энергетические мускулы Севера|місто=Магадан|видавництво=Магаданское книжное издательство|рік=1986|сторінок=128|ref=Липицкий}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Когадовский О.А, Фриштер Ю.И.|заголовок=Гидроэнергетика Крайнего Северо-Востока|место=М.|видавництво=Энергопромиздат|рік=1996|сторінок=304|isbn=5-283-01259-X|ref=Фриштер}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Гордон Л.А.|заголовок=«Золотая» Колыма: Герои не нашего времени|місто={{СПб.}}|видавництво=Алетейя|рік=2010|сторінок=208|isbn=978-5-91419-378-9|ref=Гордон}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=|заголовок=40 лет Колымаэнерго. Колымская ГЭС. Усть-Среднеканская ГЭС|місто=Магадан|видавництво=Охотник|рік=2009|сторінок=220|ref=40 лет Колымаэнерго}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
{{commonscat|Kolyma hydroelectric power plant}}
* {{cite web
 |url         = http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/
 |title       = Офіційний сайт ВАТ «Колимаенерго»
 |publisher   = ОАО «Колымаэнерго»
 |accessdate  = 2013-02-10
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20130215201328/http://www.kolymaenergo.rushydro.ru/
 |archivedate = 2013-02-15
 |deadurl     = yes
}} {{ref-ru}}
* {{cite web
 |url         = http://www.lhp.rushydro.ru/company/objectsmap/5689.html
 |title       = Опис Колимської ГЕС на сайті інституту «Ленгідропроект»
 |publisher   = Институт «Ленгидропроект»
 |accessdate  = 2013-02-10
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140821210821/http://www.lhp.rushydro.ru/company/objectsmap/5689.html
 |archivedate = 2014-08-21
 |deadurl     = yes
}} {{ref-ru}}
* {{cite web
 |url         = http://blog.rushydro.ru/?tag=колымская-гэс
 |title       = Колимська ГЕС в офіційному блозі ВАТ «РусГідро»
 |publisher   = ОАО «РусГидро»
 |accessdate  = 2013-02-10
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6DRTTDqyr?url=http://blog.rushydro.ru/?x=0
 |archivedate = 5 січня 2013
}} {{ref-ru}}

[[Категорія:Колимський каскад ГЕС]]
[[Категорія:Ягоднинський район]]
[[Категорія:Гідроелектростанції Росії]]
[[Категорія:Засновані в СРСР 1982]]