Перегляд вихідного коду сторінки Комі-зирянська мова

{{Мова
| Колір = уральська
| Назва = Комі-зирянська мова
| Самоназва = коми кыв</br>𐍚‎𐍞‎𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮‎‎
| Поширена_в = {{RUS}}
| Регіон = [[Республіка Комі]], <br/>[[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]], [[Ямало-Ненецький автономний округ]], [[Тюменська область]], [[Архангельська область]], [[Мурманська область]]
| Кількість_мовців = 156,1 тис. осіб ([[2010]])
| Місце = 
| Класифікація = [[Уральські мови|Уральська сім'я]]
: [[Фіно-угорські мови]]
:: [[Пермська група]]
| Регулює = 
| Державна = [[Республіка Комі]]
| Офіційна = 
| ISO_639 = kv
| ISO_639-2 = kom
| ISO_639-3 = [[iso639-3:kom|kom]] (макромова)<br/>[[iso639-3:kpv|kpv]] (індивідуальний код)
| image = Komi language.png
| image_width = 250px
| image_caption = Поширення|
}}
{{Otheruses|Комі}}
'''Ко́мі-зиря́нська мо́ва''', також часто  або '''ко́мі мо́ва''' або '''мо́ва ко́мі''' ({{lang-kv|коми кыв}}, [[Анбур|заст.]] ''𐍚‎𐍞‎𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮‎‎'')&nbsp;— мова пермської групи (підгрупи) [[Фіно-угорські мови|фіно-угорських мов]] [[Уральські мови|уральської мовної сім'ї]], якою розмовляють [[Комі (народ)|комі]]. Перебуває під загрозою зникнення<ref>[https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000187026 Atlas of the World's Languages in Danger] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201111222724/https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000187026 |date=11 Листопада 2020 }}.&nbsp;— Paris: UNESCO, 2010.</ref>.

У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов [[Республіка Комі|Республіки Комі]]<ref>Федюнева Г.&nbsp;В.&nbsp;[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=oww1AAAAMAAJ&dq=%22коми-зырянский+язык%22&focus=searchwithinvolume&q=%22коми-зырянский+язык%22 Коми-зырянский язык].&nbsp;— В кн.: Государственные языки в Российской Федерации. Энциклопедический словарь-справочник. М., 1995.&nbsp;— С. 109{{ref-ru}}</ref>, і регулюється відповідним законом<ref>Закон Республики Коми от 28.05.1992 года «О государственных языках Республики Коми»</ref>, в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова»<ref>[http://kumlk.kpi.ua/sites/default/files/Вступ%20до%20мовознавства.pdf Фінно-угорські мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220201075659/http://kumlk.kpi.ua/sites/default/files/Вступ%20до%20мовознавства.pdf |date=1 Лютого 2022 }} // Вступ до мовознавства: підручник / Кочерган М. П.&nbsp;— К.: Вид. центр «Академія», 2001.&nbsp;— С. 85</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=WV0hAQAAMAAJ&dq=зирянська Фінно-угорські мови] // Вступ до мовознавства: підручник / Карпенко Ю. О.&nbsp;— К.: Вид. центр «Академія», 2006.&nbsp;— С. 95</ref><ref>[https://www.twirpx.com/file/146665/ Фінно-угорські мови] // Загальне мовознавство: навчальний посібник / Дорошенко С. І.&nbsp;— Київ: Центр навчальної літератури, 2006.&nbsp;— С. 248</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=8WdOAAAAMAAJ&dq=%22комі-зирянська%22&focus=searchwithinvolume&q=%22комі-зирянська%22 Фінно-угорські мови] // Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С.&nbsp;— К.: Вища школа, 1985.&nbsp;— С. 320</ref>, а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіант<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=0ZwbAQAAIAAJ&dq=коми-зырянский&focus=searchwithinvolume&q=%22коми-зырянский+(коми)%22 Коми-зырянский язык (коми)] // Языкознание. Большой энциклопедический словарь.&nbsp;— М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.&nbsp;— С. 195{{ref-ru}}</ref><ref>Баталова Р. М. [http://www.philology.ru/linguistics3/batalova-93a.htm Коми (-зырянский) язык] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200728143839/http://www.philology.ru/linguistics3/batalova-93a.htm |date=28 Липня 2020 }} // Языки мира: Уральские языки.&nbsp;— М., 1993.&nbsp;— С. 214—229{{ref-ru}}</ref><ref name="БРЭ">[https://bigenc.ru/linguistics/text/5229900 Коми-зырянский язык] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210210223016/https://bigenc.ru/linguistics/text/5229900 |date=10 Лютого 2021 }} // Большая российская энциклопедия</ref>.

== Поширення і функціонування ==
Мова поширена в [[Республіка Комі|Республіці Комі]] ([[Росія]]), де проживає основна маса [[Комі (народ)|комі-зирян]] (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у [[Росія|Російській Федерації]]). За [[Перепис населення|переписом]] [[1989]] року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому [[СРСР]] становила 344&nbsp;519 чоловік, а за російським переписом [[2002]] року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.

Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб<ref name="БРЭ"/>.

Комі-зиряни живуть також на [[Кольський півострів|Кольскому півострові]], у [[Ханти-Мансійський автономний округ|Ханти-Мансійському]] та [[Ямало-Ненецький автономний округ|Ямало-Ненецькому]] автономних округах [[Тюменська область|Тюменської області]] і невеликими групами в [[Україна|Україні]] (4 тис.) та [[Казахстан]]і (1,5 тис. чоловік). 70,4&nbsp;% уважають мову комі рідною. 68,3&nbsp;% комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також [[російська мова|російською]], [[саамська мова|саамською]]{{Яка}}, [[ненецька мова|ненецькою]], [[хантийська мова|хантийською]] або [[мансійська мова|мансійською]] мовами.

Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 [[діалект]]ів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.

На відміну від [[комі-перм'яцька мова|комі-перм'яцької мови]], характерні збереження звуку ''л'' у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на ''-öй''<ref name="БРЭ"/>.

== Сучасний стан функціонування мови ==
Один з активістів за відродження та поширення мови у Республіці Комі Олексій Соколов у червні [[2010]] року звернувся до органів прокуратури з вимогою&nbsp;— зобов'язати сайти муніципальних установ республіки створити мовні версії на мові комі. Офіційна влада Республіки Комі взяла на себе зобов'язання&nbsp;— створити такі мовні версії муніципальних сайтів.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/14460 Миннац РК пообещал обеспечить доступ информации на коми языке на официальные сайты] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101215081414/http://finugor.ru/ru/node/14460 |date=15 грудня 2010 }}{{ref-ru}}</ref>

== Абетка ==
Сучасна кирилична абетка мови виглядає так:

{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ё ё
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | І і
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ö ö
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я
|}

== Приклад ==
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] комі мовою (переклав Серафим Попов)<ref name="Заповіт">Шевченко Т.&nbsp;Г.&nbsp;Заповіт мовами народів світу, К.: «Наукова думка», 1989.</ref>.

<table class = "wikitable" width="300">
<tr>
<td>
: '''БУР СИӦМ'''<br/>
: Кор ме кула, менӧ дзебӧй<br/>
: крут мыльквывса гуӧ,<br/>
: муса Украина эрдӧ,<br/>
: аслам чужан муӧ,<br/>
: медым аддзи паськыд эрдсӧ<br/>
: быд мылык, Днепрӧс-юӧс<br/>
: да пыр кылі, кыдзи бузгӧ<br/>
: сійӧ аслас гыӧн.<br/>
: Саридзӧ кор вирсӧ сійӧ<br/>
: вӧрӧглысь тшӧтш нуас,<br/>
: ставсӧ эновта ме сэки -<br/>
: гӧраяс и муяс,<br/>
: уськӧдча лӧз енэжжланьыс<br/>
: юрбитыштны енлы…<br/>
: Сыӧдз, татшӧм шуда здукӧдз<br/>
: ме ог казьтыв енмӧс.<br/>
: Менӧ гуалӧй да сувтӧй<br/>
: жуглӧй чуплысь везъяс,<br/>
: вӧрӧгнымлӧн пеж-лёк вирӧн<br/>
: мездлуннытӧ резӧй.<br/>
: Сэки зэв ыджыд семьяын,<br/>
: мездӧмаын, выльын,<br/>
: ті эн вунӧдӧй и менӧ<br/>
: казьтыштны бур кывйӧн.<br/>
</td>
</div></td></tr></table>

== Див. також ==
* [[Анбур]]
* [[Комі (народ)]]
* [[Список Сводеша для пермських фіно-угорських мов]]
* [[Комі-перм'яцька мова]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [https://leksika.com.ua/14131202/ure/movi_svitu Мови світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161202114033/http://leksika.com.ua/14131202/ure/movi_svitu |date=2 Грудня 2016 }} // {{УРЕ}}
* [http://foto11.com/komi/vocabular/ Комі-російський словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150814234459/http://foto11.com/komi/vocabular/ |date=14 Серпня 2015 }}
* [[Литкін Василь Ілліч|В.&nbsp;И.&nbsp;Лыткин]] и Д.&nbsp;А.&nbsp;Тимушев [http://foto11.com/komi/grammar/ Краткий очерк грамматики коми языка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101023012456/http://foto11.com/komi/grammar/ |date=23 Жовтня 2010 }} {{ref-ru}}
* [http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le5/le5-4341.htm Комі мова на сайті ''Літературної Енциклопедії''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070625144937/http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le5/le5-4341.htm |date=25 Червня 2007 }} {{ref-ru}}

== Посилання ==
{{InterWiki|kv|Медшӧр лист бок|комі|}}
{{commonscat|Komi-Zyrian language}}

* Мова комі на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:kpv|Komi-Zyrian. A language of Russian Federation]] {{ref-en}}
* Мова комі на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/komi1268 Language: Komi-Zyrian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171105024802/http://glottolog.org/resource/languoid/id/komi1268 |date=5 Листопада 2017 }} {{ref-en}}
* Мова комі на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_kzy Language Komi-Zyrian] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171030095132/http://wals.info/languoid/lect/wals_code_kzy |date=30 Жовтня 2017 }} {{ref-en}}

{{Угро-фінські мови}}
{{Комі}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Комі народ]]
[[Категорія:Пермські мови]]
[[Категорія:Мови Росії]]
[[Категорія:Комі (мова)| ]]
[[Категорія:Мови SOV]]