Перегляд вихідного коду сторінки Конєв Іван Степанович

{{Військовик
| ім'я = Конєв Іван Степанович 
| портрет = Ivan Stepanovich Konev.jpg
| розмір = 260px
| підпис =
| ім'я при народженні = 
| дата народження = 28.12.1897(16)
| місце народження = Лодейно, Нікольський повіт, [[Вологодська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата смерті = 21.5.1973
| місце смерті = [[Москва]], [[Російська РФСР]], [[СРСР]]
| прізвисько =
| приналежність = {{fЗС СРСР}}
| країна = {{URS}}
| рід військ = [[піхота]]
| роки служби = [[1916]]–[[1973]]
| звання      = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Маршал СРСР}}
| підрозділ =
| командування = {{Прапорець|URS}} [[СРСР]] заступник міністра оборони СРСР&nbsp;— [[Головнокомандувач]] Сухопутних військ,<br/> Головнокомандувач військами [[Група Радянських Військ у Німеччині|Групи радянських військ у Німеччині]],<br/> Командувач військами [[Другий Український фронт|2-го Українського]], [[Степовий фронт|Степового]], [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного фронтів]], <br/>командувач [[19-та армія (СРСР)|19 армії]],<br/> командир корпусу
| битви = [[Перша Світова війна]]<br/>[[Громадянська війна в Росії]] <br/>[[Німецько-радянська війна]]
| нагороди =
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Медаль Золота Зірка}} | {{Медаль Золота Зірка}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден Перемога}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} | {{Орден Леніна}} | {{Орден Жовтневої Революції}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден Червоного Прапора}} | {{Орден Червоного Прапора}} | {{Орден Червоного Прапора}} | {{Орден Суворова 1 ступеня}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден Суворова 1 ступеня}} | {{Орден Кутузова 1 ступеня}} | {{Орден Кутузова 1 ступеня}} | {{Орден Червоної Зірки}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Медаль «100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»}} | {{Медаль за оборону Москви}} | {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}} | {{Медаль «20 років перемоги у ВВВ»}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Медаль «За взяття Берліна»}} | {{Медаль «За визволення Праги»}} | {{Медаль «XX років РСЧА»}} | {{Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Медаль «40 років Радянській Армії та Флоту»}} | {{Медаль «50 років Радянській Армії та Флоту»}} | {{Медаль в пам'ять 800-ліття Москви}} }}

'''Нагороди інших країн'''
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Герой МНР}} | {{Герой ЧССР}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США)}} | {{Воєнний Хрест (Велика Британія)}} | {{Орден Бані}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Великий офіцер ордену Почесного легіону}} | {{Воєнний хрест 1939—1945}} | {{Орден Заслуг 1 класу (Угорська Народна Республіка)}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)}} | {{Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня}} | {{Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден Клемента Готвальда}} | {{Орден Білого лева}} | {{Чехословацький Воєнний хрест 1939}} }}
{{ряд|вирівняти=по центру| {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (НДР)}} | {{Орден Сухе-Батора}} | {{Орден Сухе-Батора}} | {{Орден Червоного Прапора (Монголія)}} }}
[[Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР]] (1968)
}}

'''Ко́нєв Іва́н Степа́нович''' ({{ДН2|28|12|1897|16}}, с. [[Лодейно]], [[Вологодська губернія]]&nbsp;— [[21 травня]] [[1973]], [[Москва]])&nbsp;— радянський [[воєначальник]], [[маршал Радянського Союзу]] ([[1944]]<ref>[https://sun.tsu.ru/mminfo/2020/000462771/1944/1944_012.pdf Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении генералу армии Коневу И. С. военного звания маршала Советского Союза» от 20 февраля 1944 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220128163702/https://sun.tsu.ru/mminfo/2020/000462771/1944/1944_012.pdf |date=28 січня 2022 }} // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 29 февраля (№ 12 (272)). — С. 1</ref>), двічі [[Герой Радянського Союзу]] (1944, 1945), [[Герой ЧССР]], [[Герой МНР]]. Головнокомандувач об'єднаними збройними силами країн [[Варшавський договір (1955)|Варшавського Договору]], один з керівників військової операції в Угорщині під час [[Угорська революція 1956 року|Угорської революції 1956]]. Член [[ЦК КПУ]] (1952—1956). Кандидат у члени Президії ЦК КПУ з 26 березня 1954 по 17 січня 1956 року. Кандидат у члени [[ЦК ВКП(б)]] (1939—1952). Член [[ЦК КПРС]] (1952—1973). Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 1—8-го скликань. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради Української РСР]] 4-го скликання.

== Біографія ==

=== Ранні роки ===
Народився {{ДН|28|12|1897|16}} року в селі [[Лодейно]], [[Вологодська губернія|Вологодської губернії]] у селянській родині. Закінчив земське училище в сусідньому селі Пушма в 1912. З 12 років працював сплавником лісу.

Учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Навесні [[1916]] року пішов в армію. Після навчальної команди [[унтерофіцер]] Конєв був спрямований на [[Південно-Західний фронт (Російська імперія)|Південно-Західний фронт]]. Демобілізований в 1918 році.

У тому ж 1918 приєднався до більшовиків та вступив до [[Комуністична партія Радянського Союзу|комуністичної партії]], згодом обраний повітовим військовим комісаром у місті Нікольське [[Вологодська губернія|Вологодської губернії]], де були потужні антикомуністичні настрої. Після цього воював у рядах [[Червона Армія|Червоної Армії]]. Військком [[бронепоїзд]]а, стрілецької [[Бригада (військова справа)|бригади]], [[Дивізія|дивізії]], штабу Народно-революційної армії [[Далекосхідна республіка|Далекосхідної республіки]], де близько познайомився із поплічником [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]] — [[Ворошилов Климент Єфремович|Климентом Ворошиловим]]. Саме він відіграв ключову роль у стрімкій кар'єрі Конєва.

=== Міжвоєнний період ===
[[Файл:IS Konev 01.jpg|thumb|left|Іван Степанович Конєв (1939)]]
Після закінчення [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] — військком 17- го Приморського стрілецького корпуса, потім [[комісар]] і начальник політичного відділу стрілецької дивізії. Закінчив курси вдосконалення вищого начскладу в 1926. Був командиром [[полк]]у й заступником командира дивізії. Кілька років командував стрілецькою дивізією. Закінчив [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені М.В. Фрунзе]] в 1934 році. В 1938 році був призначений [[командир]]ом стрілецького [[Корпус (армія)|корпусу]], потім командувачем [[2-га Червонопрапорна армія (СРСР)|2-ю Червонопрапорною армією]], що дислокувалася на [[Далекий Схід|Далекому Сході]].

=== Німецько-радянська війна ===

==== Початковий період ====
У [[1940]]–[[1941]] роках командував військами [[Забайкальський військовий округ|Забайкальського]] й [[Північно-Кавказький військовий округ|Північно-Кавказького військових округів]].

З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської]] війни [[генерал-лейтенант]] І.С. Конєв почав командувати [[19-та армія (СРСР)|19-ю армією]], яка брала участь в обороні [[Вітебська битва|Вітебська]] і в [[Смоленська битва (1941)|Смоленській битві]]. Під час Смоленської битви з'єднання 19-ї армії опинилося в оточенні, але сам Конєв уникнув полону. [[11 вересня]] [[1941]] року І.С. Конєв був призначений командувачем військами [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного фронту]]. В жовтні 1941 року фронт під його командуванням зазнав однієї з найважчих поразок за всю війну в ході [[Вяземська операція|Вяземської операції]]. Від суду і можливого розстрілу Конєва врятував [[Жуков Георгій Костянтинович|Г.К. Жуков]], який потім рекомендував Конєва на посаду командувача [[Калінінський фронт|Калінінським фронтом]].

Як командувач військ Калінінського фронту успішно діяв під час [[Битва за Москву|оборони Москви]], провів Калінінську операцію. Під час [[Ржевсько-Вяземська операція (1942)|Ржевсько-Вяземської]], [[Операція «Зейдліц»|Холм-Жирковської]], Ржевсько-Сичовської, Жиздринської і [[Староруська операція|Староруської операцій]] ([[січень]] [[1942]] — [[березень]] [[1943]]) Конєву не вдалося досягти успіху, а його війська зазнали величезних втрат.

==== Корінний перелом ====
У липні [[1943]] року Івана Конєва призначили командувачем військ [[Степовий фронт|Степового фронту]], на чолі якого досяг значних успіхів у [[Битва на Курській дузі|Курській битві]], в [[Бєлгородсько-Харківська операція|Бєлгородсько-Харківській операції]] і в [[Битва за Дніпро|битві за Дніпро]]. У серпні 1943 року війська Степового фронту під керівництвом Конєва вигнали нацистських окупантів із [[Бєлгород]]а і [[Харків|Харкова]], у вересні 1943 року — з [[Полтава|Полтави]] та [[Кременчук]]а ([[Полтавсько-Кременчуцька операція]]). Наприкінці вересня його армії з ходу форсували [[Дніпро (річка)|Дніпро]].

У жовтні 1943 року Степовий фронт був перейменований у [[2-й Український фронт]], Конєв залишився його командувачем і в жовтні&nbsp;— грудні 1943 року успішно провів [[П'ятихатська операція|П'ятихатську]] і [[Знам'янська операція|Знам'янську операцію]].

Якщо в оборонних операціях перших років війни Конєву не вдавалося досягти успіхів, то в наступальних операціях 1943—1945 років яскраво проявився його полководницький талант. Під час наступу він завжди прагнув не вплутуватися в затяжні кровопролитні бої у великих містах, обхідними маневрами змушував противника покинути місто. Це дозволяло уникнути великих втрат серед військ, а також не допустити великих руйнувань і жертв серед мирного населення.

==== 1944—1945 роки ====
В січні [[1944]] року провів [[Кіровоградська операція|Кіровоградську операцію]]. Грандіозним успіхом Івана Конєва як полководця стала [[Корсунь-Шевченківська операція]], в результаті якої було оточене та розгромлене велике угруповання противника. [[20 лютого]] [[1944]] року за вмілу організацію і відмінне керівництво військами генерал армії Конєв отримав військове звання [[Маршал Радянського Союзу]]. [[26 березня]] [[1944]] року під час успішного наступу ([[Умансько-Ботошанська операція]]) його війська першими в Червоній Армії перейшли державний кордон, вступивши на територію [[Румунія|Румунії]]. У квітні — червні 1944 року війська 2-го Українського фронту під керівництвом Конєва брали участь у [[Перша Яссько-Кишинівська операція|наступі на балканському напрямку]]. Однак цей наступ закінчився невдало: радянські війська зазнали великих втрат і були зупинені.

З травня 1944 року і до кінця війни командував [[1-й Український фронт|1-м Українським фронтом]]. У липні&nbsp;— серпні 1944 року під його командуванням війська фронту розгромили [[Група армій «Північна Україна»|групу армій «Північна Україна»]] у [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирській операції]], захопили й утримали [[Сандомирський плацдарм]]. Також частина сил фронту брала участь у [[Східно-Карпатська операція|Східно-Карпатській операції]]. Звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] із врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] й [[Медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] Івану Степановичу Конєву присвоєно [[29 липня]] 1944 року за вміле керівництво військами фронтів у великих операціях, в результаті яких були розгромлені сильні угруповання противника.

Маршал Конєв проявив себе під час [[Вісло-Одерська операція|Вісло-Одерської операції]], в результаті якої війська фронту оволоділи Сілезьким промисловим районом, оволоділи [[Краків|Краковом]] та [[Освенцим]]ом. У лютому [[1945]] року маршал Конєв успішно проводить [[Нижньо-Сілезька операція|Нижньо-Сілезьку операцію]], в березні — [[Верхньо-Сілезька операція|Верхньо-Сілезьку операцію]]. [[30 березня]] 1945 року за вигнання нацистських окупантів з [[Польща|Польщі]] і форсування [[Одра|Одеру]], І.&nbsp;С.&nbsp;Конєв був нагороджений вищим радянським військовим [[Орден «Перемога»|орденом «Перемога»]]. Під час [[Битва за Берлін|Берлінської наступальної операції]] війська 1-го Українського фронту брали участь в оточенні і розгромі німецьких військ. Також маршал Конєв провів [[Празька операція|Празьку операцію]] — останню стратегічну операцію [[Червона армія|Червоної армії]] у [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|німецько-радянській війні]], в результаті якої Червона армія взяла під контроль столицю Чехословаччини&nbsp;— [[Прага|Прагу]].

Другою [[Медаль «Золота Зірка»|медаллю «Золота Зірка»]] маршала Конєва нагороджено [[1 червня]] 1945 року за зразкове керівництво військами в завершальних операціях [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|німецько-радянської війни]].

=== Після війни ===
Після капітуляції Третього Рейху Конєв призначений головнокомандуючим [[Група радянських військ у Німеччині|Групою радянських військ у Німеччині]], у 1945—1946 роках — головнокомандувач Центральної групи військ на території Австрії і Верховний комісар по Австрії [http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/history/more.htm?id=12156831@cmsArticle] .

У 1946—1950 роках — головнокомандувач Сухопутними військами й заступник [[Голова радянського військового відомства|міністра Збройних Сил СРСР]], у 1950—1951 роках — головний інспектор Радянської Армії — заступник військового міністра. У [[1953]] приєднався до змови Микити Хрущова та став головою Спеціальної судової присутності Верховного суду СРСР, що провела суд над соратником Сталіна [[Берія Лаврентій Павлович|Л. Берією]].

У листопаді 1951— березні 1955 року — командувач військ [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу]].

У травні 1955—1956 року — 1-й заступник [[Голова радянського військового відомства|міністра оборони СРСР]] і [[головнокомандувач]] Сухопутними військами СРСР.

Знаходився на значних військових посадах в окупаційних військах у Східній Європі з [[1956]]: у [[1956]]–[[1960]] 1-й заступник міністра оборони, командувач Об'єднаними збройними силами країн [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]] (у цій якості керував придушенням [[Угорська революція (1956)|угорського повстання 1956]]). В [[1961]]–[[1962]] знову головнокомандувач окупаційної [[Група Радянських Військ у Німеччині|Групи радянських військ в східній Німеччині]]. З [[1962]] у фактичній відставці (у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР).

Ставлення до маршала Конєва в сучасній Європі неоднозначне. В Угорщині його вважають переконаним сталіністом, який не завагався виконати наказ про окупацію Угорської держави 1956. Також Польща не сприймає Конєва як героя. У 1992 році його меморіальна скульптура у Кракові була демонтована, оскільки символізувала радянську окупацію країни. В Україні існують спроби приховати його участь у злочинах проти громадян Угорщини під час [[Угорська революція (1956)|Угорської революції у 1956 році]] (цей факт його біографії обійшли мовчанкою в академічній «<nowiki/>[[Енциклопедія історії України|Енциклопедії історії України]]<nowiki/>», 2009) [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Konev_I] .
[[Файл:Konev Monument in Bubeneč (6186).jpg|міні|Пам'ятник Маршалу Конєву у [[Прага|Празі]]. Демонтований у 2020 році.]]
22 серпня 2019 року на пам'ятнику Конєву в Празі червоною фарбою написали: «Ні кривавому маршалові, не забудемо 1968».<ref>[https://www.facebook.com/AmbRusCz/posts/2240843419469692 Коментар посольства Чехії в Росії щодо напису на пам'ятнику в Празі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191005010624/https://www.facebook.com/AmbRusCz/posts/2240843419469692 |date=5 жовтня 2019 }} {{ref-cs}}</ref> МЗС Росії висловило демарш посольству Чехії.<ref>[http://www.mid.ru/ru/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/3759875 Коментар Департамента інформації та друку МЗС Росії у зв'язку з демаршем Посольству Чехії в Москві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190823154805/http://www.mid.ru/ru/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/3759875 |date=23 серпня 2019 }} {{ref-ru}}</ref> У квітні 2020 року памятник був демонтований.<ref>{{Cite web|title=У Празі демонтували пам’ятник радянському маршалу Конєву – фото|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-u-prazi-demontuvaly-pamyatnyk-konevu/30527415.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-08-19|language=uk}}</ref> 

Помер [[21 травня]] [[1973|1973 року]] від раку. Похований на [[Красна площа|Красній площі]] у [[Некрополь біля Кремлівської стіни|Кремлівській стіні]].

== Родина ==
<br/>Перша дружина — Конєва (Волошина) Анна Юхимівна (пом. 1978)
* Донька — Конєва Майя Іванівна (1923—1990)
* Син — Конєв Гелій Іванович (1928—1991)

<br/>Друга дружина&nbsp;— Конєва (Васил'єва) Антоніна Василівна (1923—2004)
* Донька&nbsp;— Конєва Наталія Іванівна (1947)

=== Пам'ять ===
Бронзове погруддя встановлено на батьківщині. Його ім'я надане Алматинському вищому загальновійськовому командному училищу в Казахстані, судну ВМФ РФ, іменем Конєва названо [[Вулиця Маршала Конєва|вулиці]] в містах Російської Федерації: [[Москва]], [[Бєлгород]], [[Вологда]], [[Омськ]], [[Іркутськ]]; в Україні: [[Донецьк]], [[Слов'янська міська рада|Слов'янськ]], [[Ямпіль]] (Вінницька область){{джерело}}. Також ім'ям маршала Конєва з 1947 по 2023 рік було названо вулицю у столиці Чехії [[Прага|Празі]] на Жижкові (з жовтня 2023 року&nbsp;— вулиця Гартіґова (Hartigova))<ref>[hhttps://proukrainu.blesk.cz/prazjka-vulycja-konjeva-konevova-z-zovtnja-nazyvatymetjsja-hartigova/ Празька вулиця Конєва (Koněvova) вже називається Гартіґова (Hartigova): почалася заміна табличок]</ref>.

== Військові звання ==
* [[Комдив]] (26 листопада [[1935]])
* [[Комкор]] (22 лютого [[1938]])
* [[Командарм 2-го рангу]] (8 лютого [[1939]])
* [[Генерал-лейтенант]] (4 червня [[1940]])
* [[Генерал-полковник]] (11 вересня [[1941]])
* [[Генерал армії]] (26 серпня [[1943]])
* [[Маршал Радянського Союзу]] (20 лютого [[1944]])

== Нагороди ==

=== СРСР ===
* Двічі [[Герой Радянського Союзу]] ([[29 липня]] [[1944]], [[1 червня]] [[1945]])
* Вищий радянський військовий [[орден «Перемога»]] ([[30 березня]] [[1945]])
* 7 [[орден Леніна|орденів Леніна]] (29.07.1944, 21.02.1945, 27.12.1947, 18.12.1956, 27.12.1957, 27.12.1967, 28.12.1972)
* [[Орден Жовтневої Революції]] (22.02.1968)
* 3 [[орден Червоного прапора|ордени Червоного Прапора]] (22.02.1938, 3.11.1944, 20.06.1949)
* 2 [[Орден Суворова|ордени Суворова 1 ступеня]] (27.08.1943, 17.05.1944)
* 2 [[Орден Кутузова|ордени Кутузова 1 ступеня]] (9.04.1943, 28.07.1943)
* [[Орден Червоної Зірки]] (16.08.1936)
* [[Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»]] (22.02.1938)
* [[Медаль «За оборону Москви»]] (1.05.1944)
* [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]] (1945)
* [[Медаль «За взяття Берліна»]] (9.06.1945)
* [[Медаль «За визволення Праги»]] (9.06.1945)
* [[Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»]] (21.09.1947)
* [[Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»]] (22.02.1948)
* [[Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»]] (17.02.1958)
* [[Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]] (1965)
* [[Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»]] (1968)
* [[Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»]]
* [[Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР|Почесна зброя&nbsp;— іменна шашка із золотим зображенням Державного герба СРСР]] (22.02.1968)

=== Іноземні нагороди ===

{{ПрапорТекст|Чехословаччина}} (ЧСР):
* [[Герой ЧССР|Герой Чехословацької Соціалістичної Республіки]] (30.04.1970)
* [[Орден Клемента Готвальда]]
* [[Орден Білого лева]] 1 ступеня
* [[Орден Білого лева]] «За Перемогу» 1 ступеня
* [[Чехословацький воєнний хрест 1939]]-1945

{{ПрапорТекст|Монголія}} ([[МНР]]):
* [[Герой Монгольської Народної Республіки]] (7.05.1971)
* [[Орден Сухе-Батора]]
* [[Орден Червоного Прапора (Монголія)|Орден Червоного Прапора]]

{{ПрапорТекст|Східна Німеччина}} ([[НДР]]):
* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною» (НДР)|Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] у сріблі

{{ПрапорТекст|Польща}} ([[ПНР]]):
* орден [[Virtuti Militari]]
* [[Хрест Грюнвальда]]
* [[Орден Відродження Польщі]] 1-го класу

{{ПрапорТекст|Югославія}} ([[СФРЮ]]):
* [[Орден Партизанської зірки (Югославія)|Орден Партизанської зірки]] 1 ступеня

{{ПрапорТекст|Болгарія}} ([[НРБ]]):
* [[Орден «Народна республіка Болгарія»]]

{{ПрапорТекст|Угорщина}} ([[Угорська Народна Республіка|УНР]]):
* [[Орден угорської свободи]]
* [[Орден Заслуг Угорської Народної Республіки]] 1 ступеня

{{ПрапорТекст|Велика Британія}}:
* [[Орден Лазні]]
* [[Воєнний Хрест (Велика Британія)|Воєнний Хрест]]

{{ПрапорТекст|Франція}}:
* Великий офіцер [[Орден Почесного легіону|ордену Почесного легіону]] 2-го класу
* [[Воєнний хрест 1939—1945]]

{{ПрапорТекст|США}}:
* [[Легіон Заслуг (США)|Легіон Заслуг]] ступеня Головнокомандувача

{{ПрапорТекст|Китай}} ([[КНР]]):
* Медаль «Китайсько-радянської дружби»

== Почесні звання ==
* [[Почесні громадяни Кропивницького|Почесний громадянин Кіровограда]] (з 4 січня 1969 р.)<ref>{{Cite web|title=. (Кропивницька міська рада)|url=https://kr-rada.gov.ua/pochesni-gromadyani-mista/|website=kr-rada.gov.ua|accessdate=2022-05-09|archive-date=31 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220531003019/http://www.kr-rada.gov.ua/pochesni-gromadyani-mista/}}</ref>
* [[Почесні громадяни Бєльців]]
* Почесний громадянин міста [[Твер]]
* Почесний громадянин міста [[Прага]] (у 1945—2022&nbsp;рр.)<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/7/7344577/ |title=Прага позбавить радянського маршала звання почесного громадянина |accessdate=7 травня 2022 |archive-date=7 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220507130643/https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/7/7344577/ }}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Л.&nbsp;В.&nbsp;Легасова, Н.&nbsp;О.&nbsp;Шевченко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Konev_І Конєв Іван Степанович] // {{ЕІУ|5|23}}
* ''К.&nbsp;Є.&nbsp;Науменко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4831 Конєв Іван Степанович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818181425/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4831 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* Сорок пятый. 2-е изд. М., 1970
* Записки командующего фронтом, 1943—1945. 4-е изд. М., 1985 и др.

== Посилання ==
* {{Warheroes|id=698}}
* [https://web.archive.org/web/20120507101629/http://www.marshals.su/BIOS/Konev.html Конев Иван Степанович]
* [http://bse.sci-lib.com/article063805.html Конев Иван Степанович]
* [http://wwii-soldat.narod.ru/MARSHALS/ARTICLES/006-konev.htm КОНЕВ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071110142557/http://wwii-soldat.narod.ru/MARSHALS/ARTICLES/006-konev.htm |date=10 листопада 2007 }}
* [http://www.hrono.info/biograf/konev.html Конев Иван Степанович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090220171617/http://hrono.info/biograf/konev.html |date=20 лютого 2009 }}
* [http://www.peoples.ru/military/commander/konev/ Иван Степанович Конев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090620233242/http://www.peoples.ru/military/commander/konev/ |date=20 червня 2009 }}
{{нормативний контроль}}
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Командувачі фронтами СРСР в роки Другої світової війни}}
{{Маршали та Адмірали Флота СРСР}}

{{Портали|Біографії|СРСР}}

[[Категорія:Двічі Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Випускники Військової академії імені Фрунзе]]
[[Категорія:Російські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Курської битви]]
[[Категорія:Поховані в некрополі біля Кремлівської стіни]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу — росіяни]]
[[Категорія:Члени ЦК КП(б)У-КПУ]]
[[Категорія:Почесні громадяни Твері]]
[[Категорія:Почесні громадяни Бєльців]]
[[Категорія:Почесні громадяни Праги]]
[[Категорія:Почесні громадяни Кропивницького]]
[[Категорія:Учасники придушення Угорського повстання 1956]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 4-го скликання]]
[[Категорія:Кандидати в члени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУ]]
[[Категорія:Делегати XIX з'їзду КПРС]]
[[Категорія:Почесні громадяни Кракова]]
[[Категорія:Учасники битви за Москву]]