Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 листопада

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 серпня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 вересня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 листопада | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 листопада | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 листопада | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 листопада | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/2 січня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 лютого | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Асоціація українських письменників]] 

-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1997]] року [[Міністерство юстиції України|Міністерством юстиції України]] було зареєстровано Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація українських письменників».
<br>

----
Назва:[[Миклухо-Маклай Микола Миколайович]] 
[[Файл:Stamp of USSR 1632g.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + та британського Верховного комісара в західній частині Тихого океану Артура Гордона<ref name="SMH_18831123"/> (попередні звернення у 1879, 1881, 1882 роках), [[Прем'єр-міністри Великої Британії|прем'єр-міністра Великої Британії]] [[Вільям Гладстон|Вільяма Гладстона]], Олександра III та інших, в російські та іноземні видання із заявами та телеграмами протесту. [[13 листопада]] 1883 року на першій зимовій сесії Королівського колоніального інституту була зачитана телеграма Миклухи-Маклая про необхідність автономії під європейським протекторатом для місцевого населення Нової Гвінеї та навколишніх островів. Важливість цього повідомлення засвідчили герцог Манчестер і адмірал [[Джон Морсбі]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3425632?</ref><br>

<br>Зобр:37шт.
----
Назва:[[Міляєва Людмила Семенівна]] 

-Знайдено: + '''Міля́єва Людми́ла Семе́нівна''' ([[13 листопада]] [[1925]], [[Харків]])&nbsp;— український мистецтвознавець, [[Доктор наук|Доктор]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] (1988), [[професор]] (1991), дійсний член [[Національна академія мистецтв України|Академії мистецтв України]] (2000), [[заслужений діяч мистецтв України]] (1992). Професор [[НАОМА|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Міляєва Людмила Семенівна народилася [[13 листопада]] [[1925]] року, в місті [[Харків]]. У [[1950]] році закінчила філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Шевченка]], педагоги з фаху&nbsp;— [[Маслов Сергій Іванович|Сергій]] і [[Маслов Василь Іванович|Василь Маслови]]. Кандидатська дисертація&nbsp;— на тему «Стінопис Потелича», у [[1988]] році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи [[Дрогобич]]а і проблеми розвитку українського мистецтва XVI&nbsp;— початку XVIII&nbsp;ст.»
<br>

----
Назва:[[Козачковський Доміан Іванович]] 
[[Файл:ДанченкоВладимир.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Доміа́н Іва́нович Козачко́вський''' (1 листопада ([[13 листопада]]) [[1896]], с. [[Лисича]], нині [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— [[17 березня]] [[1967]], [[Львів]])&nbsp;— український [[актор]] і режисер. [[Народний артист УРСР]] ([[1954]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Липа Іван Львович]] 
[[Файл:Coat of Arms of Odessa.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ли́па Іва́н Левкович''' (літературні псевдоніми — '''Петро Шелест, Іван Степовик''', * [[24 лютого]] [[1865]], [[Керч]] — † [[13 листопада]] [[1923]], [[Винники]] біля [[Львів|Львова]]) — український громадський і [[політичний діяч]], [[письменник]], за фахом [[лікар]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Скоропадський Павло Петрович]] 
[[Файл:Ord.Aquilarossa-GC.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Гетьманат ===<br>
Знайдено: + Через політичні розбіжності розколовся кабінет міністрів Гетьмана. Намагаючись розрядити атмосферу, Павло Скоропадський [[14 листопада]] 1918 року підписав Грамоту-маніфест до українського народу, який фактично зліквідовував ідею побудови незалежної України напротивагу розбудові Всеросійської федерації, складовою частиною якої повинна була стати Україна. Цим Гетьман відвернув від себе українців і не зміг привернути російські кола. Курс на повалення влади Скоропадського взяли представники [[Комуністична партія України|КП(б) України]], проросійські шовіністичні кола. Водночас ідеологи антигетьманського спротиву [[Шаповал Микита Юхимович|М. Шаповал]] та [[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченко]] готували повстання, налагоджуючи стосунки з українськими військовими колами. [[13 листопада]] 1918 року у Києві, в будинку Міністерства шляхів зібралися представники соціалістичних партій та обрали [[Директорія УНР|Директорію]], до якої увійшли [[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченко]] (Голова Директорії), [[Петлюра Симон Васильович|С.Петлюра]], [[Швець Федір|Ф.Швець]], [[Макаренко Андрій|А.Макаренко]], [[Андрієвський Опанас Михайлович|П.Андрієвський]]. У відозві Директорії до населення йшлося про те, що гетьманська влада має бути «дощенту» знищена, а Гетьман є «поза законом». [[Петлюра Симон Васильович|С.Петлюра]] у [[Біла Церква|Білій Церкві]] видав Універсал до народу із закликом до повстання. За кілька тижнів боїв війська Директорії, [[14 грудня]] [[1918]] року, оволоділи столицею [[Українська Держава|Української Держави]]. Обставини, що унеможливлювали подальше перебування Скоропадського у ролі гетьмана змусили його зректися того ж дня гетьманства та втекти з Києва. Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки. Більшість керівництва Директорії стояла фактично на соціалістичній платформі. Декрети гетьманського уряду було анульовано. Права участі в політичному житті країни нова влада позбавила не лише поміщиків та капіталістів, а й інтелігенцію. Боротьба з наслідками гетьманату інколи набирала форм, які не могли не викликати протесту. Існувала, наприклад, ідея ліквідації Української Академії наук як «витвору гетьманату».
<br>

<br>Зобр:14шт.
----
Назва:[[Черняхівський Олександр Григорович]] 
[[Файл:Mazepyntsi pamyatnyk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський''' (*&nbsp;[[13 листопада]] [[1869]], [[Мазепинці]], Васильківського повіту (Київщина)&nbsp;— †&nbsp;[[22 грудня]] [[1939]])&nbsp;— український [[громадський діяч]], лікар-гістолог.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Швець Федір Петрович]] 
[[Файл:Directory of UPR in Kamenetz-Podolsk. 1919.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] [[1918]] року Швець як представник Селянської спілки разом із [[Володимир Винниченко|Володимиром Винниченком]], [[Симон Петлюра|Симоном Петлюрою]], [[Опанас Андрієвський|Опанасом Андрієвським]], [[Андрій Макаренко|Андрієм Макаренком]] був обраний до складу [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] [[УНР]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чайковський Микола Андрійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[1956]] p. приніс також M. Чайковському реабілітацію. Військовий прокурор Одеського військового округу повідомив Миколу Чайковського: «Ваша справа припинена, і Ви реабілітовані. Постановою військового трибуналу [[13 листопада]] [[1956]] року справа, за якою Ви були засуджені в [[1933]] році, припинена за необґрунтованістю звинувачень».
<br>

----
Назва:[[Черкаси]] 

-Знайдено: + Відчутних збитків і непоправних втрат завдала місту [[Друга Світова війна]]. [[22 червня]] німецькі літаки [[бомбардування|бомбардували]] місто. Були знищені залізнична станція, мости через [[Дніпро]]. У серпні [[1941]] року німецькі війська впритул підійшли до міста. На захоплення Черкас були кинуті піхотна дивізія [[СС]], [[Румунія|румунські]] та [[Італія|італійські]] з'єднання, батальйон мотоциклістів, танкові підрозділи. Радянські 196-та та 116-та стрілецькі та 212-та моторизована дивізії відбили атаку і організували наступ по шосе Черкаси-[[Сміла]], відігнавши німців до села [[Білозір'я]]. Після відступу військ [[38-а армія (СРСР)|38-ої армії]], нацисти ще 2 дні не наважувались увійти в спорожніле місто. [[22 серпня]], після знищення Червоною армією мостів через Дніпро, німці увійшли в місто. У черкаських лісах діяв [[український партизанський рух|партизанський загін]] на чолі з Ф.&nbsp;Р.&nbsp;Савченко, в липні-серпні [[1943]] року в місті були організовані підпільні диверсійні групи. В кінці вересня з'єднання [[Червона армія|Червоної Армії]] підійшли до Дніпра. Форсування річки було покладено на [[52-а армія (СРСР)|52-гу армію]] [[Другий Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерал-лейтенанта [[Коротеєв Костянтин Аполлонович|К.&nbsp;А.&nbsp;Коротеєва]]. [[25 вересня]] поблизу міста були [[Дніпровська повітряно-десантна операція|висаджені 3-тя та 5-та авіадесантні бригади]], які об'єднались з партизанами. Форсування Дніпра почалось [[13 листопада]], армією командував [[Ватутін Микола Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Ватутін]]. Вже до кінця зими Черкаси відійшли під радянський контроль.
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Шпорта Ярослав Гнатович]] 

-Знайдено: + '''Яросла́в Гна́тович Шпо́рта ''' ([[15 вересня]] [[1922]], с. [[Сальниця]], нині [[Хмільницький район|Хмільницького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]&nbsp;— [[13 листопада]] [[1956]], [[Київ]])&nbsp;— український поет і перекладач.
<br>

----
Назва:[[Українська Галицька армія]] 
[[Файл:Копия_Chernyk_Fedir_1918_Patsyrnk_USS_v_Sykhovi.tif‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Регулярний характер ГА підтверджував закон Української Національної Ради від [[13 листопада]] [[1918]] року про загальний обов'язок військової служби громадян ЗУНР, на основі якого були проголошені в листопаді розпорядження Державного Секретаріату Військових Справ (ДСВС) про військово-територіальний поділ ЗУНР, організаційну схему ГА та [[мобілізація|мобілізацію]] до ГА чоловіків українців віком від 18 до 35 років. Територію ЗУНР (без [[Карпатська Україна|Карпатської України]]) поділено на три військові області: [[Львів]], [[Тернопіль]] і [[Станиславів]], а з них кожну на 4 [[Військовий округ|військові округи]] (по 5&nbsp;— 8 пов.). На чолі кожної з них був окружний військовий комендант, що відповідав за набір новобранців, їх вишкіл і поповнення армії боєздатними частинами.
<br>
Підзаголовок:== Формування ==<br>
Знайдено: + Перші польові формації УГА творилися стихійно проти повстання польських боївок у Львові (1 листопада 1918) та [[Українсько-польська війна в Галичині 1918-19|нападу польських військ з Польщі на Галичину]] (вже 11 листопада 1918 вони зайняли [[Перемишль]]). 13 листопада до галицьких частин приєднався [[козацький загін імені Ґонти|козацький загін ім. І.Гонти]] під командуванням отамана [[Долуд Андрій|А.Долуда]], який складався з добровольців із Наддніпрянської України. На 21 листопада 1918 в українських військових ЗУНР підрозділах налічувалося 161 старшина і 4517 стрільців. Під час формування Галицької армії гостро відчувався брак вишколених старшин. В австрійській армії служила значна кількість старшин-українців, але здебільшого це були старшини запасу нижчого рангу. Старшин вищих рангів, а особливо штабних, із вищою військовою освітою, практично не було. До кінця грудня 1918 ГА була мішаниною різних військових груп регулярного, напівпартизанського, а навіть і партизанського характеру, що творили залогу Львова або оперували на шляхах наступу польських військ. Ці групи називалися різно й мали дуже різнорідний склад, залежно від місцевих умов, це були самостійні полки, курені, навіть самостійні сотні. У грудні 1918 в ГА існувало 15 бойових груп різної величини й складу. Командири цих військових підрозділів призначені в різний час різними командними структурами&nbsp;— колишнім командантом Г.Стефанівим, Державним секретаріатом військових справ. Найсильнішими були підльвівські групи: «Наварія», «Старе Село», «Схід». На північних кордонах ЗУНР для відбиття польської агресії створено групу «Північ» (полк. [[Осип Микитка]]); на південно-західних Обл. Команда в Стрию (полковник Г. Коссак) очолювала різні групи, що створилися самочинно на західному фронті, що тягнувся від Команчі (до 19. 1) до Городка: Команча, Лютовиська, [[Старий Самбір]], Глибока, Крукеничі, [[Рудки]], Південь І і II. Всі ці групи не являли собою суцільної лінії, рідко мали зв'язок з НК ГА і ще рідше між собою. Чисельний стан цих груп у висліді поповнень зростав. На початку грудня 1918, коли ген. М. Омелянович-Павленко перебрав начальну команду ГА, вона нараховувала бл. 30000 старшин і вояків, у тому числі в бойовому стані 15000 при 40 гарматах (без наддніпрянських частин).
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Українська Держава]] 
[[Файл:Свята Софія Київська.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Хронологія ===<br>
Знайдено: + |[[13 листопада]]
<br>
Підзаголовок:=== Хронологія ===<br>
Знайдено: + |[[13 листопада]]
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Франко Тарас Іванович]] 
[[Файл:Могила Тараса Франка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[13 листопада]] [[1971]] року в [[Київ|Києві]]. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;1).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Фундуклей Іван Іванович]] 
[[Файл:Moritz Graf von Strachwitz.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Фундуклей Іван Іванович''' ([[13 листопада]] [[1804]]&nbsp;— [[22 серпня]] [[1880]])&nbsp;— адміністратор, громадський діяч, київський цивільний губернатор. Допоміг видавати матеріали про Київ і Київщину, серед іншого «Обозрение Киева и Киевской губернии по отношению к древностям» (К. 1847), «Статистическое описание Киевской губернии» (3 тт., П. 1852), «Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии» (1848) та інше. [[Почесний громадянин Києва]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Хасевич Ніл Антонович]] 

-Знайдено: + | дата_народження      = [[13 листопада]] [[1905]]
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Західноукраїнська Народна Республіка]] 
[[Файл:Ukrainians in Austria-Hungary 1911.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[9 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. УНРада утворила свій тимчасовий виконавчий орган, якого [[13 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. було перетворено на уряд&nbsp;— [[Державний секретаріат ЗУНР|Державний Секретаріат ЗУНР-ЗО УНР]].
<br>
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. було затверджено Конституційні основи новоствореної держави&nbsp;— «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії»<ref>[http://www.uazakon.com/documents/date_5r/pg_ifwzxc.htm Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 падолиста 1918]</ref>, згідно з яким вона отримала назву «Західно-Українська Народна Республіка». Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі і охоплювала [[Галичина|Галичину]], [[Буковина|Буковину]] і [[Закарпаття]]. Територія ЗУНР становила 70 тис. км², населення&nbsp;— 6&nbsp;млн осіб. Затверджено герб держави&nbsp;— Золотий Лев на синьому тлі, та прапор&nbsp;— блакитно-жовтий. Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
<br>
-Знайдено: + Тимчасовий Основний закон ЗУНР був з часом доповнений цілим рядом законів: про організацію війська ([[13 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.), тимчасову адміністрацію ([[15 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.), тимчасову організацію судівництва ([[16 листопада]] і [[21 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.), державну мову ([[1 січня]] [[1919]]&nbsp;р.), шкільництво ([[13 лютого]] [[1919]]&nbsp;р.), громадянство ([[8 квітня]] [[1919]]&nbsp;р.), земельну реформу ([[14 квітня]] [[1919]]&nbsp;р.).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Галичина]] 
[[Файл:Галичина сучасна 2013.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[19 жовтня]] [[1918]] року у Львові було проголошено створення Української держави на українських землях Австро-Угорщини, яка [[13 листопада]] [[1918]] р. була названа [[ЗУНР|Західноукраїнською Народною Республікою]] у складі Східної Галичини, Буковини і [[Закарпаття]], уряд якої [[3 січня]] [[1919]] року ухвалив закон про злуку з [[Українська Народна Республіка|Українською Народньою Республікою]]. Урочисто Акт Злуки УНР та ЗУНР було проголошено [[22 січня]] [[1919]] р. 
<br>

<br>Зобр:17шт.
----
Назва:[[Тараненко Корній]] 

-Знайдено: + Розстріляний у [[13 листопада]] [[1937]] року в Києві.
<br>

----
Назва:[[Буковина]] 
[[Файл:GUVERNAMANTUL BUCOVINEI.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Дізнавшись про вторгнення на Буковину румунських військ, [[Аурел Ончул]] вирушив до [[Сучава|Сучави]] з протестом проти окупації, де був [[Інтернування|інтернований]] і вивезений в [[Ясси]] зі забороною повертатись на Буковину. [[13 листопада]] [[1918]]-го року [[Ґеорґе Ґрігоровіч]] у своєму виступі на засіданні «Румунської Національної Ради» розкритикував зовнішню політику уряду [[Королівство Румунія|королівської Румунії]], якому бракувало такту і здогадливості, бо потрібно було шукати «порозуміння з нашими сусідами українцями, котрі разом з росіянами будуть і в майбутньому наймогутнішими і найнебезпечнішими сусідами», порозуміння з якими хотіли досягнути румунські депутати з [[Відень|Відня]]. Після цього [[Ґеорґе Ґрігоровіч]] перейшов до інших пунктів програми, висловивши переконання в абсолютній необхідності значної виборчої реформи з пропорційним голосуванням, аграрної, соціальної і санітарної реформ, закінчивши словами: «Зрозумійте часи, в які ми живемо. В наші двері стукає новий час. Відчиняйте йому двері, щоб вони не розвалилися». У майбутньому (з [[1919]]-го року) [[Ґеорґе Ґрігоровіч]] впродовж кількох років був депутатом і сенатором румунського парламенту від соціал-демократичної партії.
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Орден князя Ярослава Мудрого]] 
[[Файл:Flag of NATO.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align="center"|[[13 листопада]] [[2002]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Шовковський Олександр Володимирович]] 
[[Файл:O-shovkovskiy.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У вищій лізі дебютував [[6 березня]] [[1994]] року у матчі з «Кременем» («Динамо»&nbsp;— «Кремінь» 1:1). У [[Ліга чемпіонів УЄФА|Лізі Чемпіонів]] дебютував [[10 серпня]] [[1994]] року («Сількеборг»&nbsp;— «Динамо» 0:0). Дебют у національній збірній&nbsp;— [[13 листопада]] [[1994]] року ([[Збірна України з футболу|Україна]]&nbsp;— [[Збірна Естонії з футболу|Естонія]] 3:0). Шовковський став наймолодшим українським воротарем, який зіграв в груповому етапі Ліги чемпіонів (19 років, 8 місяців та 13 днів).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля]] 
[[Файл:East Ukraine University First building.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Ім'я відомого російського [[лексикограф|лексикографа]] [[Володимир Даль|Володимира Даля]], який народився у Луганську, було присвоєне університету [[13 листопада]] [[2001]] року.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Список Героїв України]] 

-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2002
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2002
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2002
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2002
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2001
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2001
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2001
<br>
-Знайдено: + | [[13 листопада]] 2001
<br>

----
Назва:[[Івашко Володимир Антонович]] 
[[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володимир Антонович Івашко''' (* [[28 жовтня]] [[1932]]&nbsp;р., [[Полтава]]&nbsp;— † [[13 листопада]] [[1994]]&nbsp;р., [[Москва]])&nbsp;— український радянський державний діяч, перший та єдиний заступник Генерального секретаря [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] ([[1990]]–[[1991]]).
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Бережани]] 
[[Файл:Berezhany Jewish Cemetery (24).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[листопад]]і [[1918]]&nbsp;— [[Липень|липні]] [[1919]]&nbsp;— повітовий центр [[ЗУНР]]<ref>ISBN 5-7707-7867-9c.76</ref>; розташовувалась [[Начальна Команда Галицької Армії|Начальна команда (генштаб)]] [[УГА]]. Тоді розпорядженням [[№ 3]] від [[13 листопада]] [[1918]] [[Державний секретаріат ЗУНР|Державного секретаріату військових справ]] [[ЗУНР]] було утворено Бережанську округу&nbsp;— військовий округ на території ЗУНР. Округа включала [[Бережанський повіт|Бережанський]], [[Бібрський повіт|Бібрський]], [[Перемишлянський повіт|Перемишлянський]], [[Підгаєцький повіт|Підгаєцький]] і [[Рогатинський повіт]]и<ref>В. Ханас. Бережанський округ (1918–1919) // {{ТЕС|1}}</ref>.<br/>З [[11 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. до [[Липень|липня]] [[1919]]&nbsp;р. посадником (міським головою) Бережан був [[Старух Тимотей|Тимотей Старух]].
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Ізяслав Мстиславич]] 
[[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ізясла́в ІІ Мстисла́вич''' (у хрещенні ''Пантелеймон'', *бл. [[1097]]&nbsp;— † [[13 листопада]] [[1154]])&nbsp;— [[Великий князь]] Київський (1146–1154). Старший{{джерело}} син новгородського князя [[Мстислав Володимирович (Великий)|Мстислава I Великого]], онук [[Володимир Мономах|Володимира II Мономаха]].
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Краснодон]] 
[[Файл:Краснодон.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[Музей «Молодої гвардії»|Музей «Молода гвардія»]] (вул. Комсомольська, 6)&nbsp;— міський музей заснований [[13 листопада]] [[1943|1943 року]] згідно з постановою бюро Ворошиловградського обкому [[Компартія України|Компартії України]]. Експозиція музею складається з 12 залів де розташовані матеріали, які розповідають про виникнення та розвиток міста Краснодон, шкільні роки та захоплення молодогвардійців, початок [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] та створення [[Молода гвардія|«Молодої гвардії»]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Дністрянський Станіслав Северинович]] 

-Знайдено: + '''Станісла́в Севери́нович Дністря́нський''' (*[[13 листопада]] [[1870]], [[Тернопіль]]&nbsp;— †[[5 травня]] [[1935]], [[Ужгород]])&nbsp;— академік, вчений-правник, політичний діяч.
<br>
-Знайдено: + Народився 13 листопада 1870&nbsp;р. у Тернополі.
<br>

----
Назва:[[Конституційний процес в Україні]] 

-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1918]] року Українською Національною Радою приймається «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії»<ref>[http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1918%20(11)%2013.konstytutsiya.php Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії (13 листопада 1918&nbsp;р.)]</ref> та проголошується про утворення [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західно-Української Народної Республіки]].
<br>

----
Назва:[[Вільне козацтво]] 
[[Файл:Делегати2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] 1917&nbsp;року Генеральний Секретаріат затвердив обов'язковий для вільнокозацьких організацій Статут «Вільного Козацтва на Україні». Статут суворо регламентував діяльність вільних козаків. У кожному селі чи місті, незалежно від чисельності, могла існувати лише одна громада Вільного козацтва з осіб будь-якої національності й статі, її завданнями були боротьба з [[дезертир]]ством при демобілізації, охорона громадського порядку та спокою населення, захист громадян та їхньої власності, запобігання грабункам, фізичний і духовний розвиток своїх членів, їх громадське виховання. Громади Вільного козацтва створювали піші й кінні загони, пожежні дружини, відкривали [[бібліотека|бібліотеки]], видавали [[журнал]]и і [[брошура|брошури]], поширювали [[газета|газети]] і літературу, організовували зібрання, лекції, читання, концерти тощо.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Віталій (Байрак)]] 
[[Файл:Байрак Віталій.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[17 вересня]] [[1945]] року [[НКДБ]] арештувало отця, а [[13 листопада]] його засуджено на 8 років позбавлення волі у ВТТ із конфіскацією майна.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Борисоглєбськ]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + * [[1728]] р. Відповідно до указу [[Петро I Романов|Петра I]] від [[13 листопада]] [[1723]] року вперше було складено Історико-географічний опис Борисоглєбська
<br>

----
Назва:[[Вронський Макар Кіндратович]] 

-Знайдено: + '''Мака́р Кіндра́тович Вро́нський''' ({{н}} {{ДН|14|4|1910|1}}, м. [[Борисов (місто)|Борисов]], тепер [[Білорусь]]&nbsp;— {{†}}&nbsp;[[13 листопада]] [[1994]], [[Київ]])&nbsp;— український [[скульптор]]. [[Народний художник України|Народний художник УРСР]] (1963).
<br>

----
Назва:[[Адміністративний поділ Тернопільської області]] 
[[Файл:Tarnopolskie.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В результаті розпаду Австро-Угорщини і [[Листопадовий Зрив|Листопадового Зриву]] 1918 на українських етнічних землях Галичини виникла українська держава, яка [[13 листопада]] 1918 отримала назву [[Західно-Українська Народна Республіка]] ([[ЗУНР]]). Того ж дня був прийнятий «[[Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії]]», в якому визначений адміністративно-територіальний устрій ЗУНР.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бардін Іван Павлович]] 
[[Файл:МД Бардіну.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився 1 ([[13 листопада]]) [[1883]] року в селі Широкий Уступ [[Аткарський повіт|Аткарського повіту]] [[Саратовська губернія|Саратовської губернії]] в сім'ї сільського шевця. У [[1891]]&nbsp;році сім'я переїхала до [[Саратов]]а, де з [[1892]]&nbsp;року він навчався в міському початковому та ремісничому училищах, а в [[1896]]–[[1902]]&nbsp;роках був учнем Маріїнського землеробного училища.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Абрамович Юрій Йосипович]] 

-Знайдено: + '''Ю́рій Йо́сипович Абрамо́вич''' ([[13 листопада]] [[1945]], [[Одеса]])&nbsp;— український радіоінженер. Доктор технічних наук (1981).
<br>

----
Назва:[[Козацький загін імені Ґонти]] 

-Знайдено: + '''Коза́цький загі́н і́мені Ґо́нти'''&nbsp;— українська військова частина під командуванням [[Долуд Андрій|А. Долуда]], яка [[13 листопада]] [[1918]] прибула до [[Львів|Львова]] з [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]] на допомогу [[Українська Галицька Армія|Українській Галицькій Армії]].
<br>

----
Назва:[[Гайдарівський Василь]] 
[[Файл:Гайворонський.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Гайдарівський, Василь'''&nbsp;— [[псевдонім]]. Справжнє прізвище&nbsp;— '''Гайворонський Василь Андрійович''', нар. [[14 січня]] [[1906]]&nbsp;р. у [[Костянтинівка|Костянтинівці]] на [[Донеччина|Донеччині]], п. [[13 листопада]] [[1972]]&nbsp;р. у [[Філадельфія|Філадельфії]]. Похований на українському [[Православ'я|православному]] [[цвинтар]]і в [[Баунд-Брук]]у, штат [[Нью-Джерсі]]. Український [[письменник]], творчість якого почалася у [[1920-ті|20-х роках]], член [[Слово (об'єднання українських письменників)|ОУП «Слово»]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Василь Андрійович Гайворонський був членом літгрупи „Забой“ і Всеукраїнської асоціації пролетарських письменників. Висланий [[1933]] року за межі України. Утік і жив, переховуючись на [[Кавказ]]і. У [[1944]] році переїхав до [[Львів|Львова]]. Звідти емігрував до [[США|Сполучених Штатів Америки]]. Багато його оповідань було надруковано у західноукраїнській [[еміграція|еміграційній]] періодиці. Він автор [[оповідання|оповідань]] і [[новела|новел]] „Пугачівська рудня“ (1933). „Ще одне кохання“ ([[1946]]), „А світ такий гарний“ ([[1962]]), „Заячий пастух“ (1962). Помер 13 листопада 1972 року в Філадельфії. Похований на українському кладовищу у Баунд-Бруці. В доробку письменника є ряд оповідань та повістей, виданих у різний час. Так, [[1963]] року в [[Буенос-Айрес|Буенос-Айресі]] та ([[Аргентина|Аргентині]]) у видавництві вже згадуваного Юліана Середяка надруковано в календарі-альманасі „Мітла“ гумористичне оповідання „Сенсація знічев'я“. А в [[1986]] році у штаті [[Колорадо]] (США) вийшов збірник оповідань і повістей „Циркачка“.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Вакарчук Іван Олександрович]] 
[[Файл:Ivan Vakarchuk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну3  = [[13 листопада]] [[1990]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] [[1990]] обраний ректором [[Львівський університет|Львівського державного університету ім. І.Франка]] (переобраний на цю посаду [[2001]] року).
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Ректори Львівського університету]] <br>13 листопада 1990&nbsp;— [[2007]] |preceded= Чугайов Володимир Петрович | succeeded= Височанський Василь Степанович}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Засуха Тетяна Володимирівна]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I ст. ([[13 листопада]] [[2001]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + nreg=1078/2001 Указ Президента України № 1078/2001 від 13 листопада 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»]</ref>, II ст. ([[10 листопада]] [[1998]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?<br>

----
Назва:[[З'їзд суддів України]] 

Підзаголовок:===Дати===<br>
Знайдено: + | IX || [[13 листопада|13 —]] [[14 листопада]] [[2008]] року
<br>

----
Назва:[[Калинівка (місто)]] 
[[Файл:НовийРік2013.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[Кохана, коханий (дует)|Гуменчук Володимир Васильович]] ([[13 листопада]] [[1971]] року)&nbsp;— український співак і композитор.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Пономарьов]] 

-Знайдено: + * [[Пономарьов Василь Олександрович]] ([[30 березня]] [[1930]]&nbsp;— [[13 листопада]] [[2007]])&nbsp;— [[Герой Соціалістичної Праці]].
<br>

----
Назва:[[Біла армія]] 
[[Файл:Перекопско-Чонгарская операция.svg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Незважаючи на гігантську перевагу у живій силі і озброєнні, червоні війська кілька днів не могли зламати оборону захисників Криму, і тільки після того, як, форсувавши вбрід мілководну Чонгарську протоку<ref> Див також [[Чонгарський вал]]. </ref>, частини Червоної армії і союзні їм загони Махна зайшли у тил основних позицій білих (див. схему), а [[11 листопада]] махновцями під Короповою Балкою був розбитий кінний корпус [[Барбовіча Іван Гаврилович|Барбовіча]], оборона білих була прорвана. Червона армія вдерлася до Криму, оволоділа Сивашською та Чонгарською переправами. До [[13 листопада]] (31 жовтня) армія [[Врангель Петро Миколайович|Врангеля]] і безліч цивільних біженців на кораблях Чорноморського флоту відпливли у [[Константинополь]], того ж дня червоноармійці вступили в [[Джанкой]]. Загальна чисельність тих, хто покинули Крим, склала близько 150 тис. осіб<ref name="Савіч"/>. 15 листопада більшовики зайняли [[Севастополь]], загони отамана Махна&nbsp;— місто [[Євпаторія|Євпаторію]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Габель Маргарита Орестівна]] 

-Знайдено: + '''Маргари́та Оре́стівна Га́бель''' ([[13 листопада]] [[1893]] — [[1981]]) — український літературознавець, книгознавець. Доктор філологічних наук (1960).
<br>

----
Назва:[[Олександрія (професіональний футбольний клуб)]] 

-Знайдено: + * '''Найбільша перемога:''' 7:1 ([[Гірник-спорт|«Гірник» К]], [[13 листопада]] [[1994]], [[Олександрія]])
<br>
-Знайдено: + * '''Найрезультативніший матч:''' 7:1 ([[Гірник-спорт|«Гірник» К]], [[13 листопада]] [[1994]], [[Олександрія]])
<br>

----
Назва:[[Всеукраїнський центральний військово-революційний комітет]] 

-Знайдено: + ВЦВРК припинив свою діяльність в зв'язку з денонсацією з боку радянської Росії [[Берестейський мир|Берестейського миру]] [[13 листопада]] [[1918]] року, проголошенням [[28 листопада]] [[1918]] [[Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України|Тимчасового Робітничо-Селянського Уряду України]] та [[29 листопада]]&nbsp;— Маніфесту щодо відновлення Радянської влади.
<br>

----
Назва:[[Українська радянська армія]] 

-Знайдено: + Після денонсації [[Берестейський мир|Берестейського миру]] [[13 листопада]] [[1918]] року Росією склалася нагальна потреба організаційних змін. Тому вже [[17 листопада]] була утворена Українська революційна військова рада у складі [[Сталін]]а, [[П'ятаков Юрій Леонідович|П'ятакова]], [[Затонський Володимир Петрович|Затонського]] і [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Антонова-Овсієнка]], щоб практично підтвердити створення нової армії. Проте ця думка не знайшла підтримки у чільника [[Радянська армія|РККА]] [[Вацетіс Іоаким Іоакимовіч|Іоакіма Вацетіса]], тому з його ініціативи військове утворення було названо [[Група військ курського напрямку|Групою військ курського напрямку]].
<br>

----
Назва:[[Кожем'якін Андрій Анатолійович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Андрі́й Анато́лійович Кожем'я́кін''' ({{н}} [[13 листопада]] [[1965]], місто [[Одеса]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]]. Член партії [[Батьківщина (партія)|ВО «Батьківщина»]] з січня [[2008]] року. [[Генерал-майор]] (з серпня [[2005]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Городенка]] 
[[Файл:HorodenkaPolishCadets1938.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Уродженці ===<br>
Знайдено: + * [[13 листопада]] [[1937]]&nbsp;— [[Кіндрачук Остап Юрійович]], відомий бандурист.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Корж Микита Леонтійович]] 

-Знайдено: + '''Мики́та Лео́нтійович Корж''' (* [[10 червня]] [[1731]], [[Нові Кайдаки]] [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Запорізька Січ|Запорозької Січі]], тепер у межах [[Дніпропетровськ]]а - † [[13 листопада]] [[1835]], [[Сурсько-Михайлівка|Михайлівка]], [[Солонянський район]], [[Дніпропетровська область]] <ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/Article/975066.html На Дніпропетровщині хочуть встановити пам’ятник запорожцеві Микиті Коржеві // Радіо Свобода]</ref> — запорозький козак, автор усних оповідань та автобіографії.
<br>

----
Назва:[[Гуртяк Дмитро Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро́ Олекса́ндрович Гуртя́к''' (*[[9 жовтня]] [[1971]], [[Макіївка]]&nbsp;— †[[13 листопада]] [[1998]], [[Донецьк]])&nbsp;— [[Донецьк|донецький]] [[програміст]], автор програми [[KeyRus]], що була встановлена на багатьох [[персональний комп'ютер|персональних комп'ютерах]] в&nbsp;[[Радянський Союз|Радянському Союзі]].
<br>
Підзаголовок:=== Смерть ===<br>
Знайдено: + Помер [[13 листопада]] [[1998]] року після важкої хвороби. Причина смерті&nbsp;— саркома м'яких тканин правої скроневої частини голови. Похований [[15 листопада]] [[1998]] року на [[Щоглівське кладовище Донецька|Щоглівському кладовищі Донецька]].
<br>

----
Назва:[[Павло (Хомницький)]] 
[[Файл:Chomnycky london cathedral.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] [[1982]]&nbsp;р. вступив до новіціату Василіянського Чину св. Йосафата у [[Ґленков]]і (поблизу [[Нью-Йорк]]а). Вічні обіти склав [[1 січня]] [[1988]]&nbsp;р. у [[Рим]]і. Був рукоположений на [[священик|ієрея]] владикою [[Химій Єронім Ісидор|Єронімом Химієм, ЧСВВ]], [[1 жовтня]] [[1988]]&nbsp;р. у церкві Покрови Богородиці у Ванкувері.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Станіслав Ревера Потоцький]] 
[[Файл:POL województwo kijowskie IRP COA.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Липень [[1655]] року на балтійському узбережжі висадився шведський король [[Карл Х Густав]]. Початок вересня — шведи взяли Варшаву, згодом Краків. Хмельницький і Бутурлін увійшли в Галичину, 29 вересня обложили Львів. Польська армія почала масово здаватися в полон до шведів. Король Ян II  Казимир утік до [[Сілезія|Сілезії]] під захист австрійського кайзера [[Фердинанд III Габсбург|Фердинанда ІІІ Габсбурга]]. Ревера зайняв оборону на болотах біля Городка (30 км на захід від Львова). Проте 29 вересня козаки розгромили поляків, сам Ревера ледь не загинув. Для Польщі настав час [[Потоп (війна)|«Потопу»]]. У складний період обіцяв кайзерові Фердинанду польську корону, врешті [[13 листопада]] присягнув шведському королю Карлові Х Густаву.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Бориско Дем'ян Іванович]] 

-Знайдено: + '''Дем'я́н Іва́нович Бори́ско ''' (*[[13 листопада]] [[1879]], [[Старе Село (Підкарпатське воєводство)|Старе Село]]&nbsp;— [[4 травня]] [[1969]], США)&nbsp;— український [[журналіст]] прокомуністичного спрямування, діяч української преси в [[США]].
<br>

----
Назва:[[Міжріччя (Судацька міськрада)]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + В селі народився [[Мустафа Джемілєв]] (* [[13 листопада]] [[1943]])&nbsp;— [[політик]], [[народний депутат України]].
<br>

----
Назва:[[Джемілєв Мустафа]] 

-Знайдено: + '''Мустафа́ Джемі́лєв''' ({{lang-crh|Mustafa Cemilev}}), також відомий як '''Мустафа́ Абдульджемі́ль Киримоглу́''' ({{lang-crh|Mustafa Abdülcemil Qırımoğlu}}) (*[[13 листопада]] [[1943]], с.&nbsp;[[Міжріччя (Судацька міськрада)|Ай-Серез]], [[Кримський півострів|Крим]])&nbsp;— український політик, один із провідників [[Кримськотатарський національний рух|кримськотатарського національного руху]].
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Мустафа Джемілєв народився [[13 листопада]] [[1943]] в с. [[Міжріччя (Судацька міськрада)|Ай-Серез]] поблизу [[Судак (місто)|Судака]], що в [[Кримський півострів|Криму]].
<br>

----
Назва:[[Василій (Боднарчук)]] 

-Знайдено: + У [[1942]]&nbsp;р. закінчив середню школу. З 1942 по [[1944]]&nbsp;рр. навчався у торговому технікумі міста [[Борщів|Борщова]]. [[13 листопада]] [[1945]]&nbsp;р. засуджений Військовим трибуналом міста [[Чортків]] на 10 років позбавлення волі і 5 років позбавлення всіх громадських прав. Покарання відбував в місті [[Норильськ]]у [[Красноярський край|Красноярського краю]]. У [[1954]]&nbsp;р. був звільнений. [[1957]] року поступив на навчання в Саратовську Духовну Семінарію.
<br>

----
Назва:[[Корж Павло Петрович]] 

-Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1953]] (м.[[Пологи]], Запоріз. обл.); дружина Зоя Михайлівна (1953); дочка Яніна (1984).
<br>

----
Назва:[[Димитрій (Рудюк)]] 

-Знайдено: + '''Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій''' (''в миру:'' '''Вади́м Микола́йович Рудю́к'''; нар.[[13 листопада]] [[1971]], [[Криворудка]] [[Красилівський район|Красилівського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;— митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату.
<br>

----
Назва:[[Парипси]] 

-Знайдено: + У період з 14 липня 1941 по 13 листопада 1943 року село Парипси перебувало під німецькою окупацією.
<br>
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1943]] року під час визволення села від німецьких військ загинув командир 9-ї роти 1318 полку [[Герой Радянського Союзу]] лейтенант [[Калюжний Микола Гаврилович]], який похований в селі Парипси.
<br>

----
Назва:[[Єкельчик Сергій Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Єке́льчик''' ({{lang-en|Serhy Yekelchyk}} {{н}} [[13 листопада]] [[1966]])&nbsp;— канадський [[історик]] родом з України. Фахівець з історії [[Радянський Союз|Радянського Союзу]] і національних відносин.
<br>

----
Назва:[[Жуковський Герман Леонтійович]] 

-Знайдено: + '''Ге́рман Лео́нтійович Жуко́вський''' (*&nbsp;31 жовтня ([[13 листопада]] за новим стилем) [[1913]], місто [[Радивилів]], нині [[Рівненська область|Рівненської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[13 березня]] [[1976]], [[Київ]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв УРСР]] ([[1958]]). [[Народний артист УРСР]] ([[1973]]).
<br>

----
Назва:[[Першотравенськ (смт)]] 
[[Файл:Pershotravensk_znak.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[листопад]]і [[2011]] року в селищі згоріла [[школа]]. Жертв та постраждалих немає<ref>Стрічка новин на «[[5 канал|5-му каналі]]» від [[13 листопада]] [[2011]] року</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дідківський Володимир Олександрович]] 

-Знайдено: + * Звання [[Герой України]] з врученням [[Орден Держави|ордена Держави]] ([[13 листопада]] [[2002]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку [[Агропромисловий  комплекс|агропромислового комплексу]], впровадження сучасних форм господарювання''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1021/2002 Указ Президента України №&nbsp;1021/2002 від 13 листопада 2002 року «Про присвоєння звання Герой України»]</ref>
<br>
-Знайдено: + * [[Заслужений працівник сільського господарства України]] ([[13 листопада]] [[2009]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу України, досягнення високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, багаторічну сумлінну працю та з нагоди [[День працівників сільського господарства України|Дня працівників сільського господарства]]''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/927/2009 Указ Президента України №&nbsp;927/2009 від 13 листопада 2009 року «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Боровик Олександр Григорович]] 

-Знайдено: + * [[Герой України]] (з врученням ордена Держави, [[13 листопада]] [[2002]]).
<br>

----
Назва:[[Бялик Микола Іванович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * Звання [[Герой України]] з врученням [[орден Держави|ордена Держави]] ([[13 листопада]] [[2001]]; знак ордена №&nbsp;33)&nbsp;— ''за визначний особистий внесок в організацію та забезпечення одержання найвищих показників з виробництва сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1077/2001 Указ Президента України №&nbsp;1077/2001 від 13 листопада 2001 року «Про присвоєння звання Герой України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Шаповаленко Павлина Михайлівна]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Герой України]] (з врученням ордена Держави, [[13 листопада]] [[2001]] р.).
<br>

----
Назва:[[Нахімов Павло Степанович]] 
[[Файл:Тімм Нахімов на бастіоні.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + «Червона Україна»&nbsp;— колишній «Адмірал Нахімов», легкий крейсер типу «Світлана» (загинув [[13 листопада]] [[1941]] року в [[Севастополь|Севастополі]]).
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Дніпровська повітряно-десантна операція]] 

-Знайдено: + У ніч на [[12 листопада]] в розташування бригади на літаку По-2 прибув помічник начальника штабу [[52-а армія (СРСР)|52-ї армії]] [[майор]] Дергачов, який доповів командирові бригади порядок форсування Дніпра військами 52-ї армії. До години ночі [[13 листопада]] підрозділи бригади вийшли до вихідного положення та за сигналом командира бригади одночасно атакували всі опорні пункти противника відповідно до затвердженого рішення. На п'яту годину завдання отримане десантниками було успішно виконане.
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + Вважається, що двох учасників Дніпровського десанту було удостоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]&nbsp;— командира 2-го ''{{comment|пдб|парашутно-десантний батальйон}}'' 5-й гв. ''{{comment|пдбр|повітряно-десантна бригада}}'' [[майор]]а [[Блувштейн Олександр Абрамович|Блувштейна О. А.]] та командира 3-го парашутно-десантного батальйону 5-й гв. ''{{comment|пдбр|повітряно-десантна бригада}}'' [[старший лейтенант|старшого лейтенанта]] [[Петросян Сурен Григорович|Петросяна С. Г.]], однак насправді їх було троє. Офіційна історія забула про [[молодший сержант|молодшого сержанта]] [[Кондратьєв Іван Петрович|Кондратьєва І. П.]], [[навідник]]а [[Протитанкова рушниця|протитанкової рушниці]] (''ПТР'') 5-ї гв. ''{{comment|пдбр|повітряно-десантна бригада}}'', який [[13 листопада|13]]—[[16 листопада]] [[1943]] року в бою в районі Свидівок вогнем ПТР знищив 4 німецьких [[танк]]и, 2 бронемашини та 3 вантажівки з піхотою. У бою він був поранений в спину, пізніше в [[1944]] році&nbsp;— демобілізований. Звання Героя йому було присвоєно [[24 квітня]] [[1944]] року, того ж дня отримали Героя і Блувштейн з Петросяном.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Польська православна церква]] 
[[Файл:Carkiew zasniecia nmp przemysl.jpg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1924]] року [[Константинопольський патріарх]] [[Патріарх Григорій VII]] підписує «Патріарший і Синодально-Канонічний Томос Вселенської Царгородської Патріархії про визнання Православної церкви в Польщі Автокефальною». Урочистості з цієї нагоди відбулися у Варшаві 16-19 вересня 1925&nbsp;р., в них взяли участь представники Константинопольської та [[Румунська православна церква|Румунської]] церков, а також члени польського уряду. [[17 вересня]] [[1925]] в присутності всього єпископату Польщі в [[Митрополичий собор святої рівноапостольної Марії Магдалини|митрополичому храмі святої Марії Магдалини]] відбулось урочисте зачитування патріаршого томоса. Томос було зачитано грецькою, польською, російською та українською мовами, міністр віровизнань підніс митрополитові Діонісію, як предстоятелю церкви, другу панагію.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Іванов Володимир Федорович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Фе́дорович Івано́в''' (*&nbsp;[[13 листопада]] [[1937]], село [[Сербка]] [[Комінтернівський район|Комінтернівського району]] [[Одеська область|Одеської області]]&nbsp;— липень [[2010]])&nbsp;— український [[музикознавець]], [[композитор]], [[педагог]]. Член [[Національна спілка композиторів України|Національної спілки композиторів України]].
<br>

----
Назва:[[Корф Микола Олександрович]] 
[[Файл:Николай Александрович Корф.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Корф Микола Олександрович''' (2(14) липня [[1834]]&nbsp;р.&nbsp;— [[13 листопада]] [[1883]]&nbsp;р.)- педагог і просвітитель, земський діяч, почесний член Женевської Академії наук, почесний член Петербурзького педагогічного товариства, а також Московського комітету письменності та Московського університету.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Членство України в міжнародних організаціях]] 

Підзаголовок:== Список ==<br>
Знайдено: + |[[13 листопада]] [[2004]]
<br>

----
Назва:[[Кедровський Володимир Іванович]] 
[[Файл:Kedrowski-3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1918]] року Кедровський виїхав до [[Київ|Києва]] за терміновим викликом, де наступного дня зустрівся з [[Євген Коновалець|Євгеном Коновальцем]] та [[Черник Федір|Ф.Черником]]. Надвечір [[14 листопада]] він уже відправився до [[Біла Церква|Білої Церкви]], де були сконцентровані частини [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]]. [[15 листопада]] у повстанському штабі Кедровський був свідком підписання [[Симон Петлюра|С.Петлюрою]] «Універсалу» про повстання. Одночасно він був призначений начальником другої управи Головного Штабу.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Іларіон (Шукало)]] 

-Знайдено: + | титул              =Митрополит Донецький і Маріупольський<br/><small>до [[13 листопада]] [[2000]] — архієпископ</small>
<br>

----
Назва:[[Список міністрів оборони України]] 

-Знайдено: + |[[11 березня]] [[1944]] - [[13 листопада]] [[1945]]
<br>

<br>Зобр:35шт.
----
Назва:[[Шкідченко Володимир Петрович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну2= [[13 листопада]] [[2001]]
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= [[Файл:ZSU-emblem.jpg|40px]]<br />[[Начальник Генерального штабу]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] — перший заступник [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]]<br />[[30 вересня]] [[1998]] — [[13 листопада]] [[2001]]|preceded= [[Затинайко Олександр Іванович]]<br />[[12 березня]] [[1996]] — [[30 вересня]] [[1998]]| succeeded= [[Шуляк Петро Іванович]]<br />[[27 листопада]] [[2001]] — [[8 лютого]] [[2002]]}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Меркурій (банк)]] 

-Знайдено: + | license = № 165 від [[13 листопада]] [[2009]] року
<br>
Підзаголовок:==Ліцензії==<br>
Знайдено: + АТ БАНК "МЕРКУРІЙ" працює на підставі ліцензії №165, виданої Національним банком України 13 листопада 2009 року, Дозволу № 165-5 від 13 листопада 2009 р. та Ліцензій ДКЦПФР на право професійної діяльності на фондовому ринку: серія АВ № 493456 від 09.11.2009 р. на право здійснення брокерської діяльності, серія АВ № 493457 від 09.11.2009 р. на право здійснення дилерської діяльності, серія АВ № 493458  від 09.11.2009 р. на право здійснення андерайтингу, серія АВ № 493459  від 09.11.2009 р. на право здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів.
<br>

----
Назва:[[Семенченко Анатолій Олексійович]] 
[[Файл:Семенченко з прапором.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + news=50931 Харьковские руховцы отказались поддержать лидерку БЮТ Тимошенко и поддержали Ющенко]</ref><ref>[http://kharkiv.unian.net/ukr/detail/193208 Харківський Рух не хоче бачити Тимошенко Президентом України]</ref>. [[13 листопада]] [[2009]] року провід Харківської обласної організації Народного Руху України прийняв рішення про вихід обласної організації зі складу [[НРУ]]<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-346794.html НРУ розколовся через Тимошенко]</ref>. [[14 листопада]] [[2009]] року Анатолій Семенченко подав заяву до Центрального Проводу НРУ заяву про складання з себе повноважень голови обласної організації і про свій вихід з лав [[НРУ]]<ref>[http://rez.com.ua/index.php?<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Металіст (стадіон)]] 
[[Файл:Spidercam на стадіоні Металіст 3 квітня 2010 Артем В Коновалов (00).JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[14 жовтня]] [[2008]]&nbsp;р. на засіданні комісії з питань спільної власності територіальних громад [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]] начальник управління комунальної власності облради Анатолій Поливаний повідомив, що волейбольне та баскетбольне поля спорткомплексу «Металіст» планується списати з балансу підприємства. Вони були введені в експлуатацію в [[1970]]&nbsp;р. Знос полів передбачений робочим проектом реконструкції стадіону.<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/77894/index.html Волейбольное и баскетбольное поля харьковского КП «Металлист» планируется ликвидировать]</ref>.  З листопада [[2008]]&nbsp;р. східна труба закрита для вболівальників у зв'язку з будівництвом над нею покрівлі. Розпочато установку ферм, які будуть підтримувати дах&nbsp;— [[13 листопада]] було встановлено перша кроквяна ферма<ref>[http://www.metallist.kharkov.ua/content/view/993/97/ Нові фотографії стадіону] {{ref-ru}}</ref>. Маса однієї ферми&nbsp;— 14,8 т, загальна вага покрівлі складе 3,4 тис. т<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/79729/index.html Східна трибуна харківського стадіону «Металіст» на матчі з «Олімпіакосом» буде закрита] {{ref-ru}}</ref>.  До кінця [[2009]]&nbsp;р. на стадіоні  встановлено 42 тис. сидінь австрійського виробництва, два електронних табло й електронну рекламну конструкцію довжиною 268 м виробництва компанії «Philips», бігові доріжки італійської фірми «Mondo»<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/85592.html Через півтора-два місяці будівництво даху над трибунами харківського стадіону "Металіст" планується завершити - президент ФК "Металіст"] {{ref-ru}}</ref>. Установка конструкцій даху над Північною трибуною завершена [[5 травня]] [[2009]] року<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/86466.html У Харкові завершили установку конструкцій даху над Північною трибуною стадіону "Металіст"] {{ref-ru}}</ref>. Станом на початок травня на даху Східної та Західної трибун змонтована система освітлення, біля Західної трибуни зведені три поверхи комплексу VIP-зони, покладено тротуарну плитку біля Північної та Східної трибун, на Північній трибуні ведуться оздоблювальні роботи. [[24 червня]] [[2009]] року під час своєї робочої поїздки до [[Харків|Харкова]] стадіон відвідав [[Президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Ющенко]]<ref name="president"/>. У серпні 2009 року на стадіоні встановлено літаючу над футбольним полем камеру-„павука“ «Spidercam» ([[Австрія]])<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/89825.html На харківському стадіоні «Металіст» установлена камера «Spidercam», що літає над футбольним полем] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://v3.metallist.kharkov.ua/news/106.html Spidercam на «Металісті»]</ref>. Заплановане завершення робіт із реконструкції&nbsp;— [[5 грудня]] [[2009]] року<ref>[http://city.kharkov.ua/?<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Москаленко Анатолій Захарович]] 
[[Файл:Могила Анатолія Москаленка.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Анатолій Захарович Москаленко''' (*[[12 липня]] [[1934]], [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]]&nbsp;— † [[13 листопада]], [[1999]], [[Київ]])&nbsp;— український [[письменник]], [[журналіст]], [[заслужений журналіст України]], перший директор [[Інститут журналістики|Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка]]. Дійсний член [[Міжнародна академія інформатизації|Міжнародної академії інформатизації]], [[академік]] [[Академія наук вищої школи України|Академії наук вищої школи України]] та її перший [[віце-президент]]. [[Батько]] [[Москаленко Віталій Анатолійович|Віталія Москаленка]].
<br>
-Знайдено: + Після довгої хвороби пішов із життя [[13 листопада]] [[1999]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;52а).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бандера Марта-Марія Андріївна]] 

-Знайдено: + '''Ма́рта-Марі́я Андрі́ївна Банде́ра'''&nbsp;— (* [[22 червня]] [[1907]], с. [[Старий Угринів]], нині [[Калуський район|Калуського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]&nbsp;— † [[13 листопада]] [[1982]], [[смт]] [[Сухобузимське]] однойменного району [[Красноярський край|Красноярського краю]], нині [[РФ]])&nbsp;— український [[педагог]], громадсько-політична діячка. Дочка [[Бандера Андрій Михайлович|Андрія Бандери]], сестра [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]].
<br>

----
Назва:[[Батуринська трагедія]] 
[[Файл:TChB1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[2008]] [[Верховна Рада України]] вшанувала хвилиною мовчання пам'ять жертв Батуринської трагедії. Ініціатором виступив голова фракції «[[Наша Україна - Народна самооборона]]» [[В'ячеслав Кириленко]]. <ref> [http://rus.newsru.ua/ukraine/13nov2008/baturyn.html В Україні вшанували пам'ять оборонців Батурина] </ref>
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Жовтневе повстання 1917 (Київ)]] 

Підзаголовок:== Опис ==<br>
Знайдено: + 29-[[31 жовтня]] (11-[[13 листопада]]) у місті тривали сутички. Зіткнення мали локальний характер, розвивалися скоріше спонтанно, ніж організовано та відбувались головним чином на [[Печерськ|Печерську]] та [[Деміївка|Деміївці]]. З боку штабу КВО було задіяно зовсім невелику кількість військ. Очевидно, генерали сподівались на підтримку хоча б частини членів Центральної Ради, але коли Рада їх не підтримала, командування КВО швидко склало зброю. [[31 жовтня]] ([[13 листопада]]) у приміщенні штабу (знаходився у будинку № 11 по [[Банкова вулиця|Банковій вулиці]]) було досягнуто угоди про припинення вогню. Невдовзі генерали та частина військ залишили [[Київ]].
<br>

----
Назва:[[Федак Юліана Леонідівна]] 

-Знайдено: + | [[13 листопада]] [[2006]]
<br>

----
Назва:[[Чортківська окружна військова команда]] 

-Знайдено: + Сформована за наказом [[Державний секретаріат військових справ ЗУНР|державного секретаріату військових справ ЗУНР]] [[Вітовський Дмитро Дмитрович|Д. Вітовського]] [[13 листопада]] [[1918]], діяла до переходу УГА за [[Збруч]] у середині липня [[1919]].
<br>

----
Назва:[[Гетьман Богдан Хмельницький (крейсер)]] 
[[Файл:ChervonaUkraina1913-1952.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] корабель було відбуксовано до Південної бухти, де він затонув. «Червона Україна» став єдиним радянським крейсером, який загинув під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]<ref>Якщо не рахувати лідера есмінців [[:ru:Ташкент (лидер эсминцев)|«Ташкент»]]</ref>.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Іван Златоуст (лінкор)]] 
[[Файл:IoannZlatoust1918Sevastopol.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Ескадрений панцерник «Іван Златоуст» було замовлено у рамках суднобудівельної програми на 1903—1923&nbsp;рр. Занесений до реєстру кораблів Чорноморського флоту 13 липня 1903 року. [[13 листопада]] 1904 року закладений на верфі Лазарівскього адміралтейства у Севастополі. Відповідно до програми планувалось побудувати для Чорноморського флоту 2 ескадрених панцерника за кресленнями та специфікаціями [[панцерник «Потьомкін»|панцерника «Князь Потьомкін-Тавричеський»]], з заміною 152-мм гармат на 203-мм. Проект розробив корабельний інженер полковник О. Шотт. Корабель майже повністю повторював прототип, але мав більш кращу конструкцію бойової рубки та системи панцерного захисту. Спущений на воду [[1 травня]] [[1906]] року.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Скрипник Ігор Володимирович]] 

-Знайдено: + '''І́гор Володи́мирович Скри́пник''' (*[[13 листопада]] [[1940]], [[Жмеринка]]&nbsp;— †[[2 лютого]] [[2005]], [[Донецьк]])&nbsp;— український [[математик]].  Академік-секретар [[Відділення математики НАН України|відділення математики]] [[Національна академія наук України|НАН України]], заступник голови [[Донецький науковий центр|Донецького наукового центру]], директор [[Інститут прикладної математики і механіки НАН України|Інституту прикладної математики і механіки НАН України]], автор праць з питань [[Нелінійний аналіз|нелінійного аналізу]] і [[Диференціальні рівняння|диференціальних рівнянь]], засновник донецької математичної школи з цих проблем, провідний фахівець у світі в галузі усереднення нелінійних еліптичних і параболічних рівнянь.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + І.В. Скрипник народився 13 листопада 1940 року у місті Жмеринка Вінницької області. Після закінчення середньої школи у 1959 році вступив на механіко-математичний факультет Львівського державного університету, який закінчив у 1962 році. У цьому ж році поступив в аспірантуру на кафедру диференціальних рівнянь.
<br>

----
Назва:[[Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні 2009 року]] 

-Знайдено: + * [[13 листопада]]&nbsp;— 120 років від дня народження [[Остап Вишня|Вишні Остапа]] (справж.&nbsp;— Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста (1889—1956).
<br>

----
Назва:[[Спиридон Проскурник]] 
[[Файл:Saint Spyridon and Saint Nicodemus of Kyiv Caves.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Пам'ять [[11 жовтня]] і [[13 листопада]]. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Никодим Проскурник]] 
[[Файл:Saint Spyridon and Saint Nicodemus of Kyiv Caves.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Пам'ять [[11 жовтня]] і [[13 листопада]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Битва під Мотовилівкою]] 
[[Файл:Почесна варта.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передумови ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] в Києві відбулось засідання соціалістичних партій України, і було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. [[14 листопада]], члени Директорії прибули до Білої Церкви, яке і стало центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв полк [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] (Приблизно 1500 солдатів). [[Січові Стрільці]] були опорою всієї Директорії, і підтвердження цього можна знайти у словах її голови Володимира Винниченка:
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Кандауров Сергій Вікторович]] 

-Знайдено: + | [[13 листопада]] [[1999]]
<br>

----
Назва:[[Бобало Юрій Ярославович]] 

-Знайдено: + [[13 листопада]] 2012 року отримав науковий ступінь доктора [[Honoris causa|«гоноріс каузе»]] [[Вроцлавська політехніка|Вроцлавської політехніки]].<ref>http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/118603</ref> <ref>http://www.portal.pwr.wroc.pl/418457.dhtml?<br>

----
Назва:[[Поліграфтехніка-2]] 

Підзаголовок:== Статистика ==<br>
Знайдено: + * '''Найбільша перемога:''' 7:1 ([[Гірник-спорт|«Гірник» К]], [[13 листопада]] [[1994]], [[Олександрія]])
<br>
Підзаголовок:== Статистика ==<br>
Знайдено: + * '''Найрезультативніший матч:''' 7:1 ([[Гірник-спорт|«Гірник» К]], [[13 листопада]] [[1994]], [[Олександрія]])
<br>

----
Назва:[[Історія Черкас]] 
[[Файл:Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Відчутних збитків і непоправних втрат завдала місту німецька окупація. [[22 червня]], з початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], німецькі літаки завдали бомбуванню місто. Були знищені залізнична станція, мости через [[Дніпро]]. З ініціативи молоді формувались і проводили навчання загони ополченців. Там, де нині знаходиться [[південно-Західний (Черкаси)|Південно-Західний]] мікрорайон, було збудовано 12-кілометровий протитанковий рів. Була збудована нова переправа через Дніпро. У серпні [[1941]] року німецькі війська впритул підійшли до міста. На захоплення Черкас були кинуті піхотна дивізія [[СС]], [[румунія|румунські]] та [[італія|італійські]] з'єднання, батальйон мотоциклістів, танкові підрозділи. 196-та та 116-та стрілецькі та 212-та моторизована дивізії відбили атаку і організували наступ по шосе Черкаси-[[Сміла]], відігнавши німців до села [[Білозір'я]]. Після відступу військ 38-ої армії, фашисти 2 дні не наважувались увійти в спорожніле місто. [[22 серпня]], після знищення Червоною армією мостів через Дніпро, німці увійшли в місто з боку Сміли та [[Чигирин]]а. З перших днів окупації, німецькі війська організували [[концтабір]] у колишньому військовому містечку біля Сміли. У черкаських лісах діяв [[український партизанський рух|партизанський загін]] на чолі з Ф. Р. Савченко, в самому місті діяли підпільні організації. Після [[сталінградська битва|Сталінградської битви]] партизанських рух значно активізувався. В липні-серпні [[1943]] року в місті були організовані підпільні диверсійні групи. Восени 1943 року були спалені села Черкаського району&nbsp;— [[станіславчик (Черкаський район)|Станіславчик]], [[будище (Черкаський район)|Будище]] та [[єлизаветівка (Черкаський район)|Єлизаветівка]]. В кінці вересня з'єднання [[червона армія|Червоної Армії]] підійшли до Дніпра. Форсування річки було покладено на 52-гу армію [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерал-лейтенанта [[коротеєв Костянтин Аполлонович|К.А.Коротеєва]]. [[25 вересня]] поблизу міста були висаджені 3-тя та 5-та авіадесантні бригади, які об'єднались з партизанами. Форсування Дніпра почалось [[13 листопада]]. Першими переправились через річку 254-та стрілецька дивізія в районі сіл [[Свидівок]] та [[Сокирна]]. Про взаємодію партизан та армії біля Сокирного було встановлено пам'ятний знак.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Фоміна Ганна Олександрівна]] 

-Знайдено: + Народилася [[13 листопада]] [[1933]]&nbsp;р. у м. [[Махачкала|Махачкалі]]. Закінчила [[Московський текстильний інститут]] ([[1956]]).
<br>

----
Назва:[[Кулик Зіновій Володимирович]] 
[[Файл:Могила Зіновія Кулика.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[1996]] — листопад [[1998]] року: перший і єдиний міністр інформації України (після його відставки Міністерство інформації було ліквідовано).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Корнієнко Іван Сергійович]] 
[[Файл:МД Корнієнко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іван Сергійович Корнієнко''' ([[27 листопада]] [[1910]], [[Шестірня (село)|Шестірня]] — [[13 листопада]] [[1975]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[кінознавець]], сценарист, Заслужений працівник культури УРСР (з [[1968]] року), доктор мистецтвознавства (з [[1964]] року), член [[Спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]].
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Помер [[13 листопада]] [[1975]]&nbsp;року в Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Машкін Михайло Васильович]] 

-Знайдено: + '''Машкін Михайло Васильович''' (* [[25 листопада]] [[1926]], с. [[Новоолександрівка (Дніпропетровський район)|Новоолександрівка]], [[Дніпропетровський район]], [[Дніпропетровська область]] — † [[13 листопада]] [[1971]], с. [[Довге (Іршавський район)|Довге]], [[Іршавський район]], [[Закарпатська область]]) — український поет і [[композитор]], збирач фольклору. Автор пісні «Верховино, мати моя». 
<br>

----
Назва:[[Тарасов Петро Іванович]] 

-Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1926]]&nbsp;р. в родині селянина. Закінчив Харківський інститут культури ([[1962]]) та економічний факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] ([[1970]]).
<br>

----
Назва:[[Деркач Роман Степанович]] 

-Знайдено: + '''Роман Степанович Деркач''' (* [[13 листопада]] [[1965]], [[Солонка]], [[Львівська область]])&nbsp;— радянський та український [[футболіст]] і [[тренер]], [[захисник (футбол)|захисник]]. Зараз працює тренером у СДЮШОР «Карпати» (Львів).
<br>

----
Назва:[[Полунін Михайло Степанович]] 

-Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1923]]&nbsp;р. Закінчив Львівський поліграфічний інститут ([[1963]]). З [[1963]] р. все життя працював художником комбінованих зйомок [[Київська кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]]. Був членом Національної [[Спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]].
<br>

----
Назва:[[Каракевич Роман Васильович]] 

-Знайдено: + '''Рома́н Васи́льович Караке́вич''' (* [[13 листопада]] [[1981]], [[Шкло]], [[Яворівський район]], [[Львівська область]])&nbsp;— український футболіст, [[нападник (футбол)|нападник]].
<br>

----
Назва:[[Бартків Микола]] 

-Знайдено: + '''Бартків Микола''' ([[13 листопада]] [[1919]], с. [[Волощина (Бережанський район)|Волощина]], нині [[Бережанський район|Бережанського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— [[8 січня]] [[1996]], м. [[Вітбі]], біля м. [[Торонто]], [[Канада]])&nbsp;— український [[громадський діяч]]. Генеральний секретар [[Ліга українців Канади|Ліги українців Канади]]. Член [[ОУН]], [[Український державницький фронт|Українського державницького фронту]], дирекції видавництва «[[Гомін України]]», Товариства колишніх вояків [[УПА]].
<br>

----
Назва:[[Ткачук Анатолій Федорович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] [[2008]] — призначений заступником Міністра регіонального розвитку та будівництва України. Працював на цій посаді до березня 2010.
<br>

----
Назва:[[Голубченко Анатолій Костянтинович]] 

Підзаголовок:== Відзнаки ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] І ст. ([[8 лютого]] [[2010]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128/2010 Указ Президента України № 128/2010 від 8 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>, II ст. ([[5 грудня]] [[2008]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145/2008 Указ Президента України № 1145/2008 від 5 грудня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>, III ст. ([[13 листопада]] [[1998]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1242/98 Указ Президента України № 1242/98 від 13 листопада 1998 року «Про відзначення нагородами України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Православ'я на Черкащині]] 

-Знайдено: + *[[Димитрій (Вербицький)]] ([[13 листопада]] [[1910]] — [[1921]], [[1924]] — квітень [[1930]]) 
<br>
-Знайдено: + *[[Нифонт (Сапожков)]] (січень [[1947]] — [[18 листопада]] [[1948]]) <ref>За іншими даними [[13 листопада]] [[1949]].</ref>
<br>
-Знайдено: + *[[Іларіон (Кочергін)]] ([[13 листопада]] [[1949]] — [[22 липня]] [[1950]]) 
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== І ===<br>
Знайдено: + '''[[Іларіон (Кочергін)]]'''&nbsp;— [[13 листопада]] [[1949]] хіротонісаний у єпископа Уманського, вікарія Київської єпархії; з [[22 липня]] [[1950]] єпископ Мукачівський і Ужгородський; з [[5 вересня]] [[1956]] єпископ Хмельницький і Каменецький; з [[14 серпня]] [[1961]] на спочинку; † [[24 листопада]] [[1965]].
<br>

----
Назва:[[Пшінько Олександр Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Пшінько Олександр Миколайович''' (*[[13 листопада]] [[1948]], село [[Оленівка (Магдалинівський район)]])&nbsp;— [[доктор технічних наук]], професор, академік [[Транспортна академія України|Транспортної академії України]], Віце-президент [[Міжнародна академія транспорту|Міжнародної академії транспорту]] (АМТ, Санкт-Петербург, Росія), доктор транспорту АМТ і керівник її Українського Національного відділення, дійсний академічний радник [[Міжнародна інженерна академія|Міжнародної інженерної академії]] (Москва, Росія), член-кореспондент [[Академія будівництва України|Академії будівництва України]], дійсний член [[Нью-Йоркська Академія наук|Нью-Йоркської Академії наук]] (США), [[Заслужений працівник народної освіти України]], лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, кавалер орденів «Знак пошани», 3-х ступенів ордена «За заслуги», має Почесну грамоту Кабінету Міністрів України, відзнаку «За розвиток регіону» Дніпропетровської області, знак «Залізнична слава» ІІІ ступеню, Почесний залізничник СРСР, Почесний працівник транспорту України. Ректор [[Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту|Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту]].
<br>

----
Назва:[[Одеський український клуб]] 

-Знайдено: + [[4 листопада]] [[1913]]&nbsp;р. Одеський градоначальник [[Сосновський Іван Васильович|Іван Васильович Сосновський]] прийняв рішення внести на розгляд «Присутствия по делам об обществах» питання про закриття «Клубу», доручивши провести [[ревізія|ревізію]] роботи товариства. На підставі наказу №1595/І поліція підготувала звіт, датований [[13 листопада]], за яким [[20 листопада]] [[1913]]&nbsp;року Одеський «Український клуб» припинив своє існування, відновивши ненадовго роботу лише влітку [[1918]]&nbsp;року.
<br>

----
Назва:[[Герасимов Віктор Володимирович]] 
[[Файл:Герасимов Віктор Володимирович.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Віктор Володимирович Герасимов''' ([[13 листопада]] [[1941]], [[Нікополь]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]])&nbsp;— український поет-пісняр. Заслужений діяч мистецтв України, завідувач редакції розважальних програм Національної радіокомпанії України, президент творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України». Очолює Агентство охорони прав виконавців.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сачко Василь Вікторович]] 
[[Файл:Vasyl Sachko scored.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У першому турі сезону [[Чемпіонат України з футболу 2010—2011: Прем'єр-ліга|2010—2011]] «Ворскла» грала проти [[Волинь (футбольний клуб)|«Волині»]]. Василь забив своїй колишній команді два голи, а його команда виграла з рахунком 0-4<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c387432.html|title ="Волынь" - "Ворскла" 0:4. Когда первый блин становится комом|date=10 липня 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. [[17 липня]] [[2010]] року у другому турі чемпіонату проти [[Іллічівець (футбольний клуб)|«Іллічівця»]] Сачко забив свій 100-й гол у професійному футболі<ref name="фар" /><ref>{{cite news |url=http://football.ua/uefa/news/75637.html|title =Ворскла побеждает, но вылетает|date=27 серпня 2009|accessdate=18 грудня 2011|work=football.ua|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. Наступний матч також був для нього результативним, своїм голом у ворота [[Оболонь (футбольний клуб)|«Оболоні»]] він приніс своїй команді перемогу<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c4c778e.html|title ="Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату|date=25 липня 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. Після двох безгольових матчів Василь забив у ворота «Динамо» та взяв участь у перемозі своєї команди<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c66d83a.html|title ="Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя|date=14 серпня 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. У перших шести матчах нападник чемпіонату забив 5 голів. Надалі для Сачко настала безгольова серія, він навіть перестав потрапляти у основний склад, але [[Павлов Микола Петрович|Микола Павлов]] поставив Василя в основу [[13 листопада]] [[2010]] року у 17 турі чемпіонату в грі проти [[Іллічівець (футбольний клуб)|«Іллічівця»]]. В цьому матчі його команда перемогла з рахунком 2-6, а Василь Сачко вперше у своїй професійній кар'єрі забив три голи<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4ce658a6.html|title =Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить"|date=19 листопада 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. У віці 35 років та 6 місяців він, після [[Гайдаш Олександр Миколайович|Олександра Гайдаша]], став найстаршим автором [[Хет-трик|хет-трика]] в чемпіонаті України<ref>{{cite news |url=http://sport-arena.com.ua/2010/11/19/1106-050.php?<br>
-Знайдено: + fotka=1106-050|title =20-й чемпионат Украины. 17 тур|date=19 листопада 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=Спорт арена|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. До того ж в історії «Ворскли» Сачко був другим автором хет-трику у найвищому дивізіоні після [[Мазяр Володимир Іванович|Володимира Мазяра]]<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4cde9989.html|title =Carpe diem. Хет-трик Василия Сачко - второй для "Ворсклы" в элите|date=13 листопада 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. Після цього матчу Микола Павлов сказав такі слова про Сачка:
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Лисунов Микола Іванович]] 
[[Файл:Могила Миколи Лисунова.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 листопада]] [[1943]] року за мужність, стійкість і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі, молодшому лейтенанту Миколі Івановичу Лисунову присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;2320).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Хмельницька обласна премія імені Тараса Шевченка]] 

-Знайдено: + * [[Кульбовський Микола Михайлович]] ([[13 листопада]] [[1935]], село [[Славенщина]] Народицького району Житомирської області)&nbsp;— письменник-публіцист, мистецтвознавець, педагог Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби.
<br>

----
Назва:[[Дядюша Сергій Іванович]] 
[[Файл:Order_of_Saint_Stanislaus_Ribbon.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[13 листопада]] [[1904]] р викладав у Московському піхотному юнкерському училищі. З [[6 грудня]] [[1908]]&nbsp;р.&nbsp;— [[полковник]]. З [[29 жовтня]] [[1908]]&nbsp;р.&nbsp;— штаб-офіцер для доручень штабу Гренадерського корпусу. З [[20 березня]] [[1913]] р&nbsp;— начальник штабу 1-ї Гренадерської дивізії. З [[8 жовтня]] [[1914]] р&nbsp;— командир 2-го гренадерського Ростовського полку.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Битва за Київ (1943)]] 
[[Файл:5011-0007-reverse.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date=[[3 листопада]] — [[13 листопада]] [[1943]]
<br>
-Знайдено: + '''Би́тва за Ки́їв (1943)'''&nbsp;— великомасштабна битва [[Червона Армія|Червоної Армії]] та [[Вермахт]]у 3-13 листопада [[1943]] року. В радянській військовій історії відома як '''Київська наступальна операція'''. З радянського боку в бою брали участь війська [[Перший український фронт|Першого українського фронту]] під командуванням [[Ватутін Микола Федорович|генерала Ватутіна]] та [[Перший Чехословацький армійський корпус|Перша окрема чехословацька бригада]]. В ході операції Київ був відвойований радянськими солдатами.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Маріуполя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[6 березня]] [[1913]]&nbsp;— [[13 листопада]] [[1985]]
<br>
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[16 листопада]] [[1931]]&nbsp;— [[13 листопада]] [[2002]]
<br>

----
Назва:[[SNUFF (гурт)]] 

-Знайдено: + В [[серпень|серпні]] 2010 року для вільного завантажування у [[Інтернет|світову мережу]] була викладена заголовна пісня з альбому ''[[Страх (альбом)|«Страх»]]'', але вона була без [[вокал]]у. Після двох місяців очікування слухачі гурту нарешті дочекалися і повного варіанту пісні — це відбулося [[26 жовтня]] [[2010]] року, коли цей повний варіант був викладений у світову мережу для вільного завантажування.<br/>[[13 листопада]] [[2010]] року в Інтернеті була викладена вступна пісня з ''[[Страх (альбом)|альбому «Страх»]]'' під назвою ''«Время, оставь меня здесь»'' ({{lang-uk|''Час, залиш мене отут''}}), через тиждень вже третій трек — ''«300 секунд»'', а згодом і дев'ята пісня ''«Мой город призраков (ч. 2)»'' ({{lang-uk| ''Моє місто привидів (ч. 2)''}}).
<br>

----
Назва:[[Рилач Валерій Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Валерій Олександрович Рилач''' ([[13 листопада]] [[1950]])&nbsp;— український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1950]] року в селі [[Юрківка (Уманський район)|Юрківка]] [[Уманський район|Уманського району]] на [[Черкаська область|Черкащині]]. У 1977 закінчив [[Київський університет|Київський державний університет ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]], Дипломатичну академію МЗС СРСР (1990). Кандидат філософських наук.
<br>

----
Назва:[[Стасюк Микита Іванович]] 
[[Файл:Погруддя Стасюк М.І.JPG.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 листопада]] [[1943]] року за [[мужність]] і [[відвага|відвагу]], проявлені при форсуванні Дніпра сержантові Микиті Івановичу Стасюку посмертно присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Забояркін Олександр Васильович]] 
[[Файл:Могила Олександра Забояркіна.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 листопада]] [[1943]] року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] червоноармійцеві Олександру Васильовичу Забояркіну присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;3270).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Крим Соломон Самійлович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Перебравшись з [[Санкт-Петербург]]а до Криму, за присутності там [[Контроль австро-німецьких військ над територією України в 1918|німецьких військ]] у липні [[1918]] року був обраний членом опікунської ради Таврійського університету, виділив для закладу значну суму грошей. [[14 жовтня]] разом з головою [[Кримський крайовий уряд|Кримського крайового уряду]] генералом-лейтенантом [[Сулькевич Сулейман (Матвій) Олександрович|С. Сулькевичем]] і командуючим німецькими військами Криму генералом піхоти Р. фон Кошем брав участь в урочистому відкритті Таврійського університету. [[13 листопада]] [[1918]] року виступив на засіданні Таврійської вченої архівної комісії, прочитав там свою хроніку ''«Шагин-Гирей-хан»''. 
<br>

----
Назва:[[Копестинський Іван Григорович]] 
[[Файл:Saint vladimir (bande).png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Копестинський Іван Григорович''' (* [[13 листопада]] [[1869]]&nbsp;— † невідомо)&nbsp;— [[генерал-хорунжий]] [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 214 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1869]] року в м. [[Могилів-Подільський|Могилів-Подільському]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Звєрєв Георгій Юхимович]] 
[[Файл:Могила Георгія Звєрєва.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[24 травня]] по [[13 листопада]] 1944 року Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Звєрєв&nbsp;— командир 217-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії. Полк брав участь у [[Яссько-Кишинівська операція|Яссько-Кишинівській наступальної операції]], особливо відзначився в боях при прориві оборони противника на [[південь]] від [[Бендери|Бендер]] і при оволодінні столицею Молдавії&nbsp;— містом [[Кишинів|Кишиневом]]. Наказом Верховного Головнокомандувача полку було присвоєно почесне найменування «Кишинівський».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Власенко Петро Андрійович]] 
[[Файл:Могила Петра Власенка.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 листопада]] [[1943]] року за [[мужність]] і [[героїзм]], проявлені при [[форсування|форсуванні]] Дніпра і утриманні плацдарму рядовому Петру Андрійовичу Власенку присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;3916).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Антигетьманське повстання 1918]] 
[[Файл:Flag of Russia.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передумови ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] в Києві відбулось засідання соціалістичних партій України, і було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. [[14 листопада]], члени Директорії прибули до [[Біла Церква|Білої Церкви]], яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] (Приблизно 1500 солдатів). Січові Стрільці були опорою всієї Директорії, і підтвердження цього можна знайти у словах її голови Володимира Винниченка:
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Макіївський тролейбус]] 

-Знайдено: + | дата відкриття            = [[13 листопада]] [[1969]] року
<br>
-Знайдено: + '''Макіївський тролейбус'''&nbsp;— діюча (від [[13 листопада]] [[1969]] року) в місті [[Макіївка|Макіївці]] [[Донецька область|Донецької області]] [[тролейбус]]на система [[Україна|України]]; перебуває у кризовому становищі.
<br>
-Знайдено: + Тролейбусний рух у Макіївці було відкрито [[5 листопада]] [[1969]] року — тоді вулицями міста тролейбуси проїхали без пасажирів, а вже за декілька днів тролейбус став невід'ємною частиною макіївських пасажиропотоків (регулярний рух відкрито 13 листопада).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Звольський Віктор Альфонсович]] 

-Знайдено: + Народився 13 листопада 1950&nbsp;р., у місті Красноперекопськ [[Кримська область|Кримської області]]. Закінчив [[Харківський художньо-промисловий інститут]] ([[1981]]). [[Педагог]] з [[фах]]у&nbsp;— [[Володимир Ненадо]].
<br>

----
Назва:[[Карпека Олександр Данилович]] 
[[Файл:Могила Олександра Карпеки.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олександр Данилович Карпека''' ([[13 березня]] [[1894]], [[Глухів]]&nbsp;— [[13 листопада]] [[1918]], [[Київ]])&nbsp;— авіаконструктор, однин з засновників [[авіація|авіації]] в [[Російська імперія|Російській імперії]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[1918]] року жив [[Київ|Києві]] на [[Вулиця Володимирська (Київ)|вулиці Володимирській]], 60. [[13 листопада]] помер від [[тиф]]у. Спочатку був похований у [[Покровський монастир (Київ)|Покровському монастирі]]. У [[1926]] році його тлін перенесено на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівський цвинтар]] (ділянка №&nbsp;21, ряд 7, місце 6).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пушина Феодора Андріївна]] 

-Знайдено: + '''Феодо́ра (Федо́ра) Андрі́ївна Пу́шина''' (*[[13 листопада]] [[1923]], присілок [[Тукмачі]], [[Удмуртія]]&nbsp;— †[[6 листопада]] [[1943]], місто [[Київ]])&nbsp;— військовий [[фельдшер]], [[лейтенант]] медичної служби, [[Герой Радянського Союзу]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася [[13 листопада]] [[1923]] в селі [[Тукмачі]] (тепер [[Якшур-Бодьїнський район|Якшур-Бодьїнского району]] [[Удмуртія|Удмуртії]]) в родині робітника.
<br>

----
Назва:[[Шуховцев Ігор Вікторович]] 
[[Файл:Ihor Shukhovtsev.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[2012]] року знову відновив футбольну кар'єру, підписавши однорічний контракт з [[харків]]ським [[Металіст (Харків)|«Металістом»]], куди був запрошений у зв'язку з важкою травмою другого воротаря команди [[Владимир Дишленкович|Володимира Дишленковича]]<ref>[http://www.ua-football.com/ukrainian/high/50a2a30a.html UA-Футбол. Игорь Шуховцев подписал контракт с «Металлистом»]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Стефан (Сорока)]] 

-Знайдено: + '''Стефа́н Соро́ка''' (* [[13 листопада]] [[1951]], [[Вінніпег]])&nbsp;— [[архієпископ]] і [[митрополит]] [[Філадельфійська митрополія УГКЦ|Філадельфійський]] [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1951]]&nbsp;р. у Вінніпезі ([[Канада]]) у родині українських емігрантів. Навчався в [[Манітобський університет|університеті Манітоби]] та у Католицькому Університеті Америки у [[Вашингтон]]і. [[Магістр]] [[богослов'я]].
<br>

----
Назва:[[Бережна Тетяна Миколаївна]] 

-Знайдено: + '''Тетяна Миколаївна Бережна ''' ([[13 листопада]] [[1982]])&nbsp;- [[Україна|українська]] [[стрільба з лука|лучниця]], [[Олімпійські ігри|олімпійка]].
<br>

----
Назва:[[Будкін Віктор Сергійович]] 
[[Файл:Будкін Віктор Сергійович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Віктор Сергійович Будкін''' (*[[13 листопада]] [[1932]])&nbsp;— український учений-економіст. Доктор економічних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 2008&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Маланчук Валентин Юхимович]] 

-Знайдено: + '''Маланчук Валентин Юхимович''' ([[13 листопада]] [[1928]]&nbsp;— [[25 квітня]] [[1984]])&nbsp;— компартійний діяч часів [[УРСР]].
<br>

----
Назва:[[Захарченко Михайло Дмитрович]] 
[[Файл:Могила Михайла Захарченка.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Михайло Дмитрович Захарченко''' ([[13 листопада]] [[1910]], [[Ялинівка (Олександрійський район)|Червоно-Венедиктівка]]&nbsp;— [[24 квітня]] [[1983]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] [[командир]] 175-го штурмового авіаційного полку 305-ї штурмової авіаційної дивізії 9-го штурмового авіаційного корпусу [[15-а повітряна армія (СРСР)|15-ї повітряної армії]] [[Ленінградський фронт|Ленінградського фронту]], [[підполковник]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1910]] року в селі Червоно-Венедиктівці (тепер село [[Ялинівка (Олександрійський район)|Ялинівка]] [[Олександрійський район|Олександрійського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]) в [[селяни|селянській]] родині. [[Українець]]. Член [[ВКП(б)]] з [[1942]] року. Після навчання в [[середня школа|середній школі]] закінчив сільськогосподарську профшколу.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Алчевська]] 
[[Файл:|120px|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + || [[13 листопада]]
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Народний комісаріат оборони УРСР]] 

Підзаголовок:== Ліквідація ==<br>
Знайдено: + [[13 листопада]] [[1945]] р. рішенням [[Сталін]]а, як Верховного головнокомандувача Збройних Сил СРСР, генерал-лейтенанта [[Герасименко Василь Пилипович|Василя Герасименка]] звільнено з посади наркома оборони УРСР та командувача Київського військового округу й переведено до Риги на посаду заступника командувача округу - спочатку зі стройової частини, потім з військово-навчальних закладів. Новопризначений командувач Київського військового округу генерал-полковник [[Гречко Андрій Антонович|Андрій Гречко]] не став наркомом оборони УРСР, посада залишалася вакантною.
<br>

----
Назва:[[Шаповал Михайло Васильович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III ст. ([[13 листопада]] [[2001]])&nbsp;— ''за визначні трудові досягнення, вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, високий професіоналізм і самовіддану працю''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + nreg=1078%2F2001 Указ Президента України № 1078/2001 від 13 листопада 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Хорішко Володимир Дмитрович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V ст. ([[13 листопада]] [[2007]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу України, досягнення високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, багаторічну сумлінну працю та з нагоди [[День працівників сільського господарства|Дня працівників сільського господарства]]''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + nreg=1095/2007 Указ Президента України № 1095/2007 від 13 листопада 2007 року «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Гулий Іван Михайлович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[13 листопада]] [[2002]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, багаторічну самовіддану працю і високий професіоналізм та з нагоди [[День працівників сільського господарства|Дня працівників сільського господарства]]''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + nreg=1014/2002 Указ Президента України №&nbsp;1014/2002 від 13 листопада 2002 року «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Рівнеазот]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[ПАТ|Відкрите акціонерне товариство]] «Рівнеазот» створено на базі орендного підприємства «Азот» [[13 листопада]] [[1995]] року.
<br>

----
Назва:[[Жулинський Микола Григорович]] 
[[Файл:Жулинський.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну = [[13 листопада]] [[2008]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ізюмський тепловозоремонтний завод]] 
[[Файл:2ТЭ-116.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] [[2011]] року в. о. голови Правління ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» В. Сапожников оприлюднив заяву трудового колективу підприємства. У заяві вказувалось, що колишній керівник підприємства Є. Орлов спільно з керівництвом ТОВ „Торговий дім «Ізюмський тепловозоремонтний завод»“ з 2007 року доводили підприємство до банкрутства, в результаті чого підприємству Є Орловим були нанесені збитки за рахунок фіктивних операцій були нанесені збитки на суму більше 4&nbsp;млн грн.<ref name="Харків-комментс. Справа про банкрутство"></ref>. Також за підробленими документами був проданий піонерський табір заводу<ref name="Заява Синчука">[http://www.mediaport.ua/news/incidents/68982/ Фиктивное банкротство ИТРЗ. Бывшего директора будут судить]. Mediaport. 3 февраля 2010. {{ref-ru}} {{Перевірено|10 січня 2012}}</ref>. Саме підприємство потім планувалося продати<ref name="Остапчук. 11.2011"></ref>. Проти Є. Орлова у лютому 2010 було порушено кримінальну справу<ref name="Заява Синчука"></ref>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Рітварс Ругінс]] 

-Знайдено: + | пк-поновлення = [[13 листопада]] [[2012]]
<br>
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[13 листопада]] [[2012]]
<br>

----
Назва:[[Сєдов Георгій Якович]] 
[[Файл:G SedovMarka.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Навчання ==<br>
Знайдено: + У 1894 році Сєдов покинув сім'ю і дістався до Таганрога , а звідти пароплавом - до Ростова-на-Дону. Інспектор морехідних класів поставив йому умову, що прийме його на навчання, якщо Георгій проплаває три місяці на торговому судні. Юнак влаштувався працювати матросом на пароплаві «Труд» <ref>Альтер М. С. Шаги к мечте : Очерк о нашем земляке-первопроходце Арктики Г. Я. Седове. — Донецк: Шилтон, 2007. — 32 с.</ref> у капітана Н. П. Муссурі <ref>Лыкошин Б. А. В родном Приазовье // Георгий Седов. — Ростов-на-Дону: Ростовское книжное издательство, 1977. — 80 с. — 20 000 экз.</ref>  і плавав на ньому  впродовж літа та початку осені по Азовському і Чорному морях. В останній місяць капітан перевів його на місток кермовим. [[13 листопада]] Георгій Сєдов вступив в «Мореходні класи» імені графа Коцебу в Ростові-на-Дону <ref>В настоящее время — Ростовский-на-Дону морской колледж им. Г. Я. Седова</ref>, після чого написав про це листа батькам. Батьки, дізнавшись про це, змінили свою думку і з тих пір підтримували сина <ref>Альтер М. С. Шаги к мечте : Очерк о нашем земляке-первопроходце Арктики Г. Я. Седове. — Донецк: Шилтон, 2007. — 32 с.</ref>, а він, у свою чергу, висилав їм зекономлені гроші. У другому півріччі юнака за відмінні успіхи у навчанні звільнили від плати за навчання, потім перевели у другий клас без іспитів і достроково відпустили на канікули Лыкошин Б. А. В родном Приазовье // Георгий Седов. — Ростов-на-Дону: Ростовское книжное издательство, 1977. — 80 с. — 20 000 экз.. Влітку 1895 року Сєдов працював на пароплаві «Труд» рульовим, а потім - другим помічником капітана <ref>Лыкошин Б. А. В родном Приазовье // Георгий Седов. — Ростов-на-Дону: Ростовское книжное издательство, 1977. — 80 с. — 20 000 экз.</ref>.
<br>

<br>Зобр:27шт.
----
Назва:[[Затинайко Олександр Іванович]] 

Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= [[Файл:ZSU-emblem.jpg|40px]]<br />[[Начальник Генерального штабу]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] — перший заступник [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]]<br />[[12 березня]] [[1996]] — [[30 вересня]]  [[1998]]|preceded= [[Лопата Анатолій Васильович]]<br />[[24 березня]] [[1993]] — [[10 лютого]] [[1996]]| succeeded= [[Шкідченко Володимир Петрович]]<br />[[30 вересня]] [[1998]] — [[13 листопада]] [[2001]]}}
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Шуляк Петро Іванович]] 

Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= [[Файл:ZSU-emblem.jpg|40px]]<br />[[Начальник Генерального штабу]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] — перший заступник [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]]<br />[[27 листопада]] [[2001]] — [[8 лютого]] [[2002]]|preceded= [[Шкідченко Володимир Петрович]]<br />[[30 вересня]] [[1998]] — [[13 листопада]] [[2001]]| succeeded= він сам як [[Начальник Генерального штабу]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]]}}
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Історія Дрогобича]] 
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 листопада]] вийшов наказ державного секретаря військових справ Республіки [[Вітовський Дмитро Дмитрович|Дмитра Вітовського]] про створення в областях, округах і повітах відповідних військових команд на чолі з командантами для організації поповнення збройних сил ЗУНР&nbsp;— Української Галицької Армії ([[УГА]]) шляхом [[мобілізація|мобілізації]] та навчання [[новобранці]]в, підстаршин та старшин, а також забезпечення порядку в тилу. Командантом Самбірської окружної військової команди (ОВК) призначено [[сотник]]а Михайла Мельника, а в Дрогобичі ВК керував Іван Грабовенський. При Стрийській ОВК створено польовий суд.
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Пилянкевич Олександр Миколайович]] 
[[Файл:Могила Олександра Пилянкевича.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олександр Миколайович Пилянкевич''' ([[16 березня]] [[1933]], [[Коростень]] — [[13 листопада]] [[1989]], [[Київ]]) — український матеріалознавець, доктор фізико-математичних наук (з [[1972]] року), [[професор]] (з [[1973]] року), [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]] (з [[2 квітня]] [[1976]] року), лауреат [[Премія НАН України імені І. М. Францевича|премії імені І. М. Францевича]] ([[1989]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[13 листопада]] [[1989]] року в [[Київ|Києві]]. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Волкенштейн Сергій Сергійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Довелося дивізії діяти і в обороні — під [[Брусилів (смт)|Брусиловим]], коли командувач [[Третій Рейх|німецькою]] [[Група армій «Південь»|групою армій «Південь»]] [[фельдмаршал]] [[Еріх фон Манштейн|Манштейн]] кинув свої війська в [[контрнаступ]]. Командувач [[48-й танковий корпус (Третій Рейх)|48-м танковим корпусом ]] генерал [[Герман Бальк|Бальк]] контратакував відчайдушно, одними танками, без піхоти, намагаючись оволодіти [[Автошлях М 06|трасою Житомир — Брусилів]]. Волкенштейн розставив свої бригади в населених пунктах у шаховому порядку. Саме розташування хуторів відповідало задуму оборони. Успіх бою залежав від майстерності і витримки особового складу від гарматних розрахунків до комбригів. Гітлерівці понесли важкі втрати від вогню прямою наводкою. Поєднуючи вогневі удари з маневром силами, артилеристи Волкенштейна разом з [[38-а армія (СРСР)|піхотинцями]] [[генерал-майор]]а [[Москаленко Кирило Семенович|Москаленка]] і [[3-я гвардійська танкова армія (СРСР)|танкістами]] [[генерал-лейтенант]]а [[Рибалко Павло Семенович|Рибалко]] не тільки зупинили ворога, але і розгромили та відкинули його на захід…<ref name="blokada"/> [[13 листопада]] 1943 року військам, які брали участь у визволенні [[Житомир]]а, наказом Верховного головнокомандувача було оголошено подяку, а 17-а Київська артилерійська дивізія прориву серед інших п'ятнадцяти частин і з'єднань отримала почесне найменування «Житомирська»<ref name="blokada"/>.
<br>

----
Назва:[[Якушев Анатолій Іванович]] 
[[Файл:Якушев Анатолій Іванович 2.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 листопада|13]] ([[Григоріанський календар|за новим стилем]] [[26 листопада|26]]) листопада [[1914]] року в [[Полтава|Полтаві]] в сім'ї робітників.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кривдін Пилип Васильович]] 
[[Файл:Order of Glory Ribbon Bar.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Кривдін Пилип Васильович''' ([[13 листопада]] [[1872]], ?<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Артем]] 
[[Файл:Artem Milevskyy-ua.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Іменини ==<br>
Знайдено: + [[26 лютого]], [[6 липня]], [[20 жовтня]], [[2 листопада]], [[13 листопада]]<ref>Наводяться як православні, так і католицькі іменини</ref>
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Дудченко Любов Григорівна]] 

-Знайдено: + '''Любов Григорівна Дудченко''' ({{н}} [[13 листопада]] [[1939]])&nbsp;— український [[ботанік]], кандидат біологічних наук (1980), [[доцент]] кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Київського медичного університету Українскої асоціації народної медицини.
<br>

----
Назва:[[Білик Іван Архипович]] 
[[Файл:Білик.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Бі́лик Іва́н Архи́пович''' (13 листопада 1910 рік, [[Опішня]]&nbsp;— 29 грудня 1999 рік, смт. [[Опішня]])&nbsp;— український гончар, заслужений майстер народної творчості України (з 1971 року), лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]] (1999 рік).<ref>{{cite web|url=http://www.kobzar.info/today/government/president/president-530/index.html|title=Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1999 року|accessdate=2012-05-24|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IrBDxR9J|archivedate=2013-08-14}}</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Надточій Іван Іванович]] 
[[Файл:Могила Івана Надточія.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 листопада]] [[1943]] року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] лейтенантові Івану Івановичу Надточію присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 3589).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Немошкаленко Володимир Володимирович]] 
[[Файл:МД Немошкаленко В В.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[1967]] року&nbsp;— заступник директора з наукової роботи Інституту металофізики. У [[1967]]–[[1971]] роках&nbsp;— начальник науково-організаційного відділу президії АН України. [[13 листопада]] [[1970]] року захистив докторську дисертацію<ref name="КДПУНТ">[http://www.kdpu-nt.gov.ua/content/doslidzhennya-elementarnikh-zbudzhen-u-metalakh-metodami-rentgenivskoyi-mikrokontaktnoyi-tun Сайт Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки]</ref>. З [[1971]] року&nbsp;— завідувач відділом рентгеноспектральних досліджень Інституту металофізики. З [[24 листопада]] [[1971]] року&nbsp;— [[професор]] за спеціальністю «Фізика твердого тіла». З [[1973]] року&nbsp;— перший заступник директора Інституту металофізики з наукової роботи. [[27 грудня]] [[1973]] році став [[член-кореспондент|членом-кореспондентом]] [[АН УРСР]]<ref name="КДПУНТ"/>; [[1 квітня]] [[1982]] року обраний [[академік]]ом АН УРСР<ref>[http://www.nas.gov.ua/Person/N/Pages/Nemoshkalenko.aspx Сайт Національної академії наук України]</ref>. У [[1989]]–[[2002]] роках&nbsp;— директор Інституту маталофізики. Був членом [[КПРС]]<ref name="КДПУНТ"/>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Охріменко Микола Йосипович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 листопада]] [[1943]] року за [[мужність]] і [[відвага|відвагу]], проявлені при [[форсування Дніпра (1943)|форсуванні Дніпра]] і утриманні [[плацдарм]]у на правому березі річки, сержанту Миколі Йосиповичу Охріменку присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;3&nbsp;271) .
<br>

----
Назва:[[Гром'як Іван Васильович]] 

-Знайдено: + '''Іван Васильович Гром'як''' ([[13 листопада]] [[1950]]) — український поет, журналіст, публіцист.
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Народився [[13 листопада]] [[1950]] року в селі [[Ожеве]] [[Сокирянський район|Сокирянського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. У 1970-1975 рр. навчався на факультеті журналістики [[Київський університет|Київського державного університету ім. Т. Г.Шевченка]]. У липні 1975 р. розпочав трудову діяльність на посаді кореспондента газети "Комсомольське плем'я" (м.[[Вінниця]]). У 1975-1984 рр. - на комсомольській роботі: працівник сектору інформації Вінницького обкому комсомолу та ЦК [[ЛКСМУ]]. З грудня 1984 р. - завідуючий редакцією історико-патріотичної та спортивної літератури видавництва "Молодь". З листопада 1991 р. - заступник начальника Управління пропаґанди та інформації, керівник прес-центру Міністерства у справах молоді і спорту. З 1995 р. - спортивний оглядач, заступник редактора відділу внутрішньої інформації газети "[[Урядовий кур'єр]]". Працював у штабі збірної команди [[Україна|України]] на Іграх Олімпіади в Атланті (1896) та спеціальним кореспондентом газети "Урядовий кур'єр" на Олімпійських іграх у Нагано (1998).
<br>

----
Назва:[[Омелян Мазурик]] 

-Знайдено: + '''Омелян Мазурик''' ({{lang-pl|Omelian Mazuryk}}; {{н}} [[2 лютого]] [[1937]], село [[Брижава]], [[Польща]]&nbsp;— {{†}} [[13 листопада]] [[2002]], [[Париж]], [[Франція]])&nbsp;— [[Українці|український]] [[Лемки|лемківський]]<ref>[http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/2.html Діячі Науки і Культури Лемківщини]</ref> [[художник]].
<br>

----
Назва:[[Печорний Петро Петрович]] 

-Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[13 листопада]] [[2002]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у збереження та популяризацію культурно-мистецької спадщини України, високий професіоналізм''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1008/2002 Указ Президента України №&nbsp;1008/2002 від 13 листопада 2002 року «Про нагородження активістів Українського фонду культури»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Євтушок Сергій Миколайович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сергі́й Микола́йович Євтушо́к''' ({{н}} [[13 листопада]] [[1973]], місто [[Сарни]], [[Рівненська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Міський голова Сарн (з [[31 жовтня]] [[2010]]). Член партії [[Батьківщина (партія)|ВО «Батьківщина»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Горняткевич Дем'ян Антонович]] 

-Знайдено: + '''Горняткевич Дем'ян Антонович''' (Даміан, Дам'ян) (13 листопада 1892, Лісько&nbsp;— тоді Сяноцького повіту, Галичина&nbsp;— † 3 березня 1980, Кергонксон, Нью-Йорк, США)&nbsp;— бібліофіл, дослідник історії українського мистецтва, історик церкви.
<br>

----
Назва:[[Ємельяненко Павло Терентійович]] 

-Знайдено: + '''Ємельяненко Павло Терентійович''' (* 12 липня 1905, станиця Бобрикова-Петрівська&nbsp;— † 13 листопада 1947, Москва)&nbsp;— український та російський вчений-металознавець радянських часів, знавець трубних справ; доктор технічних наук, професор, 1939&nbsp;— член-кореспондент АН УРСР, 1941&nbsp;— професор, 1943&nbsp;— лавреат Сталінської премії (разом з інженером Н.&nbsp;В.&nbsp;Панюшкіним за розробку вдосконаленої технології виготовлення труб для мінометних стволів).
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 серпня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 вересня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 листопада | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 листопада | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 листопада | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 листопада | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/2 січня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 лютого | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]