Корпус генерала Шубникова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корпус генерала Шубникова
рос. Корпус генерала Шубникова
Жанрвоєнний фільм
РежисерДамір Вятич-Бережних
СценаристКирило Рапопорт
У головних
ролях
Анатолій Васильєв
Євген Леонов-Гладишев
Сергій Проханов
Петро Щербаков
ОператорАнатолій Ніколаєв
КомпозиторМихайло Зів
ХудожникОлексій Лебедєв
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість89 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1980
IMDbID 0230423

«Корпус генерала Шубникова» (рос. «Корпус генерала Шубникова») — радянський художній фільм режисера Даміра Вятича-Бережних, знятий Четвертим творчим об'єднанням кіностудії «Мосфільм» за мотивами військових повістей «Коло на карті» «Ешелони» Володимира Баскакова у 1980 році.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Зима 1942 року. Формується новий механізований корпус під командуванням генерал-майора Шубникова. В цей час, згідно з наказом Гітлера, чотири танкові дивізії повинні бути перекинуті з району Великі Луки — Ржев на допомогу генералу Паулюсу, армія якого щільно оточена радянськими військами в районі Сталінграда. Перед Шубниковим Верховним командуванням поставлена ​​задача по прориву німецької оборони раптовим масованим ударом, створивши при цьому видимість великого наступу, і, таким чином, зірвати перекидання дивізій, необхідних для контрудару і подальшого деблокування частин, що знаходяться в Сталінградському котлі. Противник, який не чекав на цій ділянці фронту наступу, змушений для його парирування використовувати резервні частини, готові до відправлення в район Сталінграда для поповнення ударного угруповання групи армій «Дон» генерал-фельдмаршала Манштейна, що формувалося.

Виконавши поставлене перед корпусом бойове завдання по прориву ділянки фронту і рейду по тилах противника, генерал Шубников організував виведення довірених йому частин і підрозділів на з'єднання з основними силами армії. За підтримки артдивізіону, по бездоріжжю, в напрямок села Карпухіно, з боями прорвалися стрілецькі частини. Танки, зведені в одну групу, виходили з району боїв через селище Кузьмічі. Транспортні машини довелося спалити, знаряддя підірвати, з собою взяли тільки стрілецьку зброю і міномети. Поранених винесли на носилках.

Паралельно основного сюжету йде розповідь про долю старшого лейтенанта Мальцева. Мальцев, який воював під керівництвом генерала-майора Шубникова, з початку війни після лікування в госпіталі був переведений в тил на посаду коменданта залізничної станції. Користуючись нагодою, він домагається переведення у сформований корпус.

У перший же день служби, пересуваючись на мотоциклі в тилу наших військ, він потрапив в пастку, влаштовану розвідувальною групою противника. Німцям було важливо дізнатися з перших рук інформацію про прибулі частини. Поранений Мальцев потрапив в полон, був допитаний, але відмовився від співпраці, при цьому він дезінформував противника неправдивими відомостями про тип корпусу, в який був переведений напередодні (помилкове місце служби полоненого радянського військовослужбовця — кавалерійська частина) і вважав за краще смерть.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]