Перегляд вихідного коду сторінки Крилата ракета

{{For|апарати, що не мають двигуна або використовують [[Зліт з ракетним прискорювачем|ракетне прискорення]] на початку польоту|Крилата бомба}}
{{Картка:Військова технологія
  | назва       = Крилата ракета
  | зображення  = Tomahawk Land Attack Missile ( Cruise Missile) (TLAM) flying through the air. 12-04-2000 MOD 45138116.jpg
  | підпис      = [[Tomahawk (ракета)|Tomahawk]], основна крилата ракета флотів США та Великої Британії
  | належить до = [[керована ракета]], [[високоточна зброя]]
  | різновиди   = [[крилата ракета повітряного базування]], {{link-interwiki|крилата ракета підводного базування||Q7631562}}, [[протикорабельна ракета]]
  | епоха       = [[Друга світова]] — дотепер
}}

'''Крила́та раке́та''' ({{lang-en|cruise missile}})&nbsp;— це [[ракетна зброя]], що покладається на [[Підіймальна сила|підіймальну силу]] крила протягом більшої частини польоту. Перші [[Високоточна зброя|високоточні]] крилаті ракети були створені в [[США]] та [[СРСР]] у 1970-х роках під час [[Холодна війна|Холодної війни]]. Із [[Конвенційна війна|конвенційною]] або [[Ядерна зброя|ядерною]] бойовою частиною із типовою масою в кілька сотень кілограм, та дальністю польоту в сотні або тисячі кілометрів, крилаті ракети призначені для ураження сухопутних або морських тактичних або стратегічних цілей.<ref>Особенности проектирования крылатых ЛА с ВРД: учебное пособие / А. Б. Гусейнов. - М. : [б. в.], 1987. - 86 с. {{ref-ru}}</ref> [[Протикорабельна ракета|Протикорабельні ракети]] зазвичай є крилатими.

Конструктивно крилаті ракети подібні до традиційних [[Реактивний літак|реактивних літаків]] і переважно оснащені [[Повітряно-реактивний двигун|повітряно-реактивними двигунами]], в якому паливо згорає за допомогою атмосферного повітря, забраного [[повітрозабірник|повітрозабірником]]. Цим крилаті ракети відрізняються від більшості інших типів ракет з [[Ракетний двигун|ракетним двигуном]], де і окислювач, і паливо розміщені на борту самої ракети. За рахунок економії цієї маси, крилаті ракети здатні долати більші дистанції. [[Крейсерська швидкість]] крилатих ракет залежить від типу двигуна, і для більшості вона дозвуковова (< 1 [[Число Маха|Мах]]), однак існують і надзвукові ракети, а також експериментальні гіперзвукові.{{Перехід|#Двигун}}

Запуск крилатих можуть здійснювати різні платформи: авіація, кораблі, підводні човни, наземні мобільні пускові установки.{{Перехід|#Запуск}}

Крилата ракета на основній ділянці польоту може рухатися різними запрограмованими траєкторіями, але зазвичай рухається на сталій висоті, інколи зі складним огинанням рельєфу місцевості (аж до [[поземний політ|поземного польоту]]) для ускладнення виявлення [[Протиповітряна оборона|протиповітряною обороною]] супротивника.{{Перехід|#Профіль польоту}} Для корекції польоту крилаті ракети мають різні системи: [[Інерційна навігація|інерціальну]], [[Супутникова навігація|супутникову навігацію]] та [[Навігація за рельєфом (ракетна зброя)|навігацію з розпізнаванням рельєфу]]. Для фінальної стадії польоту, залежно від цілі, ракети може бути обладнана різними системами наведення: активні або пасивні радари, інфрачервоне наведення, за лазерною підсвіткою або й через візуальне розпізнавання образів.{{Перехід|#Навігація та наведення}}

Попередником крилатих ракет були «[[Фау-1]]», розроблені Німеччиною в період [[Друга світова війна|Другої світової]], і застосовані проти Великої Британії: вони мали низьку точність і були скоріше зброєю терору. Сучасні ж крилаті ракети використовуються в збройних конфліктах з 1990-х років. Найбільш характерним є використання під час [[Операція «Буря в пустелі»|операції «Буря в пустелі»]], [[Війна в Іраку (2003—2011)|війни в Іраку]] та [[Перелік ракетних ударів під час російського вторгнення|російського вторгнення в Україну]].{{Перехід|#Бойове застосування}}

Найважливішим міжнародним договором щодо обмеження і розміщення крилатих ракет був [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|ДРСМД]] 1987 року, скасований у 2019 році.{{Перехід|#Міжнародні договори}}

== Опис ==
Крилаті ракети конструктивно подібні до звичайних [[Реактивний літак|реактивних літаків]]: під час польоту ракета покладається на [[Підіймальна сила|підіймальну силу]] крила та [[Реактивна тяга|тягу двигуна]].{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=11}}

=== Двигун, швидкість та дальність ===
{{якірець|Двигун}}
[[Файл:Ракета Х-55 в музее Харьковского Авиационного Завода (cropped).jpg|міні|[[Х-55]], радянська крилата ракета. Під хвостовою частиною видно турбореактивний двигун.]]
На відміну від інших типів ракет, більшість крилатих ракет оснащені не [[Ракетний двигун|ракетними двигунами]], а [[Повітряно-реактивний двигун|повітряно-реактивними]], які забезпечують сталу швидкість протягом польоту.<ref name=":1">{{Cite web|url=https://armscontrolcenter.org/wp-content/uploads/2017/04/Ballistic-vs.-Cruise-Missiles-Fact-Sheet.pdf|title=Fact Sheet: Ballistic vs. Cruise Missiles|website=The Center for Arms Control and Non-Proliferation}}</ref> Це забезпечує ракеті велику дальність, оскільки пальне в повітряно-реактивному двигуні згоряє за допомогою атмосферного повітря, забраного [[повітрозабірник|повітрозабірником]], тоді як ракета з ракетним двигуном несе на борту як пальне, так і окислювач для нього, що збільшує масу та розміри.{{Sfn|Hoffmann|2001|с=5}} Однак існують і застарілі нині крилаті ракети із ракетним двигуном, здебільшого радянські.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=7, 13}}

Переважно ракети оснащені [[Турбореактивний двигун|турбореактивними]] або [[Турбовентиляторний двигун|турбовентиляторними]] двигунами, це забезпечує їм дозвукову (< 1 [[Число Маха|Мах]]) крейсерську швидкість.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=7, 11}} Турбореактивний двигун є найпростішим, однак він досягає найбільшої ефективності лише на швидкості від 2 [[Число Маха|Махів]], тоді як турбовентиляторний двигун є ефективнішим на дозвуковій швидкості,{{Ref+|З аналогічних причин турбовентиляторні двигуни є типовими для сучасних [[авіалайнер]]ів|group=прим.}} до того ж менша температура реактивного струменя робить ракету менш помітною в інфрачервоному діапазоні.{{Sfn|Hoffmann|2001|с=5–7}} Більша ефективність турбовентиляторного двигуна над турбореактивним починає бути помітною при дальностях польоту ракети у понад 500 км.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=15—16}}

Більшість сучасних крилатих ракет мають максимальну дальність від кількох сотень до кількох тисяч кілометрів.<ref name=":15">{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/|title=World Missiles|website=Missile Threat|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240410013857/https://missilethreat.csis.org/missile/|archive-date=2024-04-10|access-date=2024-04-29}}</ref> Велика дальність переважно властива дозвуковим ракетам.<ref name=":22">{{Cite web|url=https://defencyclopedia.com/2014/08/01/explained-how-cruise-missiles-work/|title=Explained : How Cruise Missiles Work!|last=N.R.P|date=2014-08-01|website=Defencyclopedia|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230609221801/https://defencyclopedia.com/2014/08/01/explained-how-cruise-missiles-work/|archive-date=2023-06-09|access-date=2024-04-29}}</ref> Протикорабельні крилаті ракети зазвичай мають меншу дальність у 100—300 км, але вони більш маневрові.{{Sfn|Hoffmann|2001|с=14}}

Також існують та активно розробляються [[Надзвукова швидкість|надзвукові]] та [[Гіперзвукова швидкість|гіперзвукові]] крилаті ракети з [[Прямоточний повітряно-реактивний двигун|прямоточними]] (ППРД) та [[Гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний двигун|гіперзвуковими]] (ГППРД) реактивними двигунами відповідно.<ref name=":2" /> ППРД є легшими, оскільки не потребують масивної турбіни, найбільш ефективними вони є на швидкості 3—6 Махів.{{Sfn|Hoffmann|2001|с=5–7}} Надзвукові крилаті ракети вже є розвиненою передовою технологією, але гіперзвукові поки що залишаються експериментальними проєктами.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=10}}

Створювалися і експериментальні крилаті ракети із [[Ядерний ракетний двигун|ядерним двигуном]].

Деякі ракети застосовують [[ракетний прискорювач]] для злету або прискорення до надзвукової швидкості на термінальній фазі польоту.<ref name=":2" /><ref name=":22"/>

=== Планер ===
Крилаті ракети часто мають аналогічне літакам керування за допомогою [[Руль висоти|руля висоти]] й [[Кіль (авіація)|стерна]].<ref name=":6" /><ref name=":14">{{Cite web|url=https://defencyclopedia.com/2014/08/01/explained-how-cruise-missiles-work/|title=Explained : How Cruise Missiles Work!|last=N.R.P|date=2014-08-01|website=Defencyclopedia|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230609221801/https://defencyclopedia.com/2014/08/01/explained-how-cruise-missiles-work/|archive-date=2023-06-09|access-date=2024-04-29}}</ref> 

Більшість крилатих ракет є [[Моноплан|монопланами]] з достатньо великим розмахом крила, що забезпечує їм велику дальність, однак обмежує маневрову здатність. Протикорабельні крилаті ракети часто мають [[Хрестоподібне крило|хрестоподібну конфігурацію крил]], яка забезпечує високу маневровість.<ref>{{Cite book
|url=https://apps.dtic.mil/sti/tr/pdf/ADA095118.pdf
|title=Tactical Missile Conceptual Design
|last=Redmon
|first=Danny Ray
|year=1980
|publisher=Naval Postgraduate School
|location=Monterey, California
}}</ref>

=== Запуск ===

Запуск крилатих можуть здійснювати різні платформи: авіація, кораблі, підводні човни (у тому числі з {{Iw|Крилата ракета підводного базування|підводним запуском|en|Submarine-launched cruise missile}}), наземні мобільні [[Пускова установка|пускові установки]].<ref name=":2"/><ref name="nasic" /> 

Повітряними носіями крилатих ракет можуть бути літаки різних типів, як [[Багатоцільовий винищувач|багатоцільові винищувачі]], тактичні та [[Стратегічний бомбардувальник|стратегічні]] бомбардувальники-ракетоносці; ракети можуть розміщуватись як у внутрішніх бомбових відсіках, так і на зовнішніх кріпленнях. Часто крилаті ракети оснащені [[Складане крило|складаним крилом]] для економії простору. Розробляються і запуски з [[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]] ([[Крилата ракета повітряного базування|крилаті ракети повітряного базування]], КРПБ).<ref name=":2">{{Cite web|title=Cruise Missile Basics – Missile Defense Advocacy Alliance|url=https://missiledefenseadvocacy.org/missile-threat-and-proliferation/missile-basics/cruise-missile-basics/|accessdate=2023-09-11|language=en-US|archivedate=2023-09-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230911145211/https://missiledefenseadvocacy.org/missile-threat-and-proliferation/missile-basics/cruise-missile-basics/}}</ref>

Існують перспективні конструкції, що дозволяють запускати крилаті ракети не з бомбових відсіків чи зовнішніх підвісів, а з контейнерів, що вивантажуються з [[Військово-транспортний літак|транспортного літака]] в польоті. Наприклад, випробовується система палетного запуску {{Iw|Rapid Dragon|3=en|4=Rapid Dragon (missile system)}} для ракети [[AGM-158 JASSM]] та літаків [[MC-130J]].<ref>{{Cite web|title=Армія США має крилаті ракети AGM-158, які можна пускати з транспортних літаків {{!}} Defense Express|url=https://defence-ua.com/weapon_and_tech/armija_ssha_maje_krilati_raketi_agm_158_jaki_mozhna_puskati_z_transportnih_litakiv-12421.html|website=defence-ua.com|accessdate=2023-10-29|language=uk}}</ref>

=== Профіль польоту ===
Крилаті ракети протягом польоту не виходять за межі атмосфери. Часто вони летять низько над землею (аж до [[поземний політ|поземного польоту]] з огинанням рельєфу місцевості або водної поверхні), що ускладнює їх виявлення наземними [[Радар|радіолокаційними станціями]] (радари на винищувальній авіації та літаках [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|ДРЛВ]] можуть бути спрямовані в бік землі). З іншого боку, політ на великій висоті зменшує витрату пального, отже, збільшується дальність&nbsp;— втім, тоді їхнє виявлення з землі є значно простішим. Деякі ракети можуть комбінувати переваги обох принципів: летіти вище на початкових етапах для збільшення дальності, а потім знижуватись до менших висот у зоні дії ворожих [[Протиповітряна оборона|засобів ППО]].<ref name=":2" /><ref name=":22"/>

=== Навігація та наведення ===
[[Файл:RAF Museum, Colindale, London - DSC06025.JPG|міні|[[Storm Shadow]], сучасна [[Стелс (технологія)|малопомітна]] франко-британська ракета з [[Тандемний боєприпас|тандемною]] бойовою частиною. На фото можна зауважити складане крило та повітрозабірник під фюзеляжем.]]Крилаті ракети можуть оснащуватись широким спектром засобів навігації та/або керування для точного [[самонаведення]] на ціль і протидії засобам ППО. Як найперші, так і сучасні, крилаті ракети оснащуються [[Інерціальна навігація|інерціальним наведенням]] (INS), що дозволяє їм автономно рухатись до заданої цілі. Система інерціального наведення накопичує помилку обчислення координат, тому їх коригують за допомогою супутникових навігаційних систем ([[GPS]], [[GLONASS]], [[BeiDou]]) і систем [[Навігація за рельєфом (ракетна зброя)|відстеження рельєфу місцевості]] (TERCOM, TERPROM), що порівнюють карту місцевості з отриманим з датчиків зображенням рельєфу, і таким чином можуть летіти точніше та на меншій висоті під час крейсерської фази польоту.<ref name=":2" />{{Sfn|Hoffmann|2001|сторінки=8–9}} 

Крім цього, ракети зазвичай мають засоби [[самонаведення]], що збільшують точність на термінальній фазі польоту до цілі. Воно може бути [[Лазерне наведення|лазерне]], [[Інфрачервоне самонаведення|інфрачервоне]], [[Активне радіолокаційне самонаведення|активне]] або [[Пасивне радіолокаційне самонаведення|пасивне]] радіолокаційне, [[DSMAC]], або навіть {{Iw|Телевізійне наведення|телевізійне|en|Television guidance}}, яке дозволяє оператору довести ракету до цілі вручну.<ref name=":2" />{{Sfn|Hoffmann|2001|сторінки=8–9}}

Сучасні ракети можуть змінювати свої траєкторії під час польоту та маневрувати для заплутування систем [[ППО]]/[[Протиракетна оборона|ПРО]]. Наприклад, [[Tomahawk (ракета)|Tomahawk]] Block IV (на озброєнні з 2004) можна перенаправити на одну з 15 альтернативних заданих цілей або на будь-які GPS-координати; також ракета здатна [[Баражування|баражувати]] в районі цілі та передавати дані з камери операторам, очікуючи на команду для атаки.<ref>{{Cite web|title=Tomahawk Cruise Missile|url=https://www.navy.mil/Resources/Fact-Files/Display-FactFiles/Article/2169229/tomahawk-cruise-missile/https%3A%2F%2Fwww.navy.mil%2FResources%2FFact-Files%2FDisplay-FactFiles%2FArticle%2F2169229%2Ftomahawk-cruise-missile%2F|website=United States Navy|accessdate=2023-09-11|language=en-US}}</ref> Ще більш вираженими є баражувальні можливості ізраїльської [[Дліла (ракета)|«Деліли»]].<ref>{{cite web|url=https://www.idfblog.com/2012/01/19/5-more-incredible-technologies-used-by-the-idf/|title=5 More Incredible Technologies Used by the IDF|date=19 січня 2012|work=idfblog.com|accessdate=29 квітня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170702194704/https://www.idfblog.com/2012/01/19/5-more-incredible-technologies-used-by-the-idf/|archive-date=2 липня 2017|url-status=dead}}</ref><ref>[http://www.iaf.org.il/2158-28495-he/IAF.aspx The Secrets of Delialah], IAF bulletin, issue 184, December 2008</ref> Російські ракети сімейства [[Калібр (ракета)|«Калібр»]] також можуть мати складні траєкторії руху, але точні їхні можливості невідомі.<ref>{{Cite web|title="Надзвичайно щільний обстріл". Приблизний маршрут ракет і "шахедів" під час атаки Одеси вночі 25 вересня|url=https://texty.org.ua/fragments/110728/nadzvychajno-shilnyj-obstril-pryblyznyj-marshrut-raket-i-shahediv-pid-chas-ataky-odesy-vnochi-25-veresnya/|website=texty.org.ua|date=2023|accessdate=2023-09-28|language=uk|archivedate=2023-09-26|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230926103850/https://texty.org.ua/fragments/110728/nadzvychajno-shilnyj-obstril-pryblyznyj-marshrut-raket-i-shahediv-pid-chas-ataky-odesy-vnochi-25-veresnya/}}</ref>

=== Бойова частина ===
Ракети можуть оснащуватись великим спектром [[Бойова частина|бойових частин]], зазвичай [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасними]] або [[Ядерна боєголовка|ядерними]].<ref name=":2" /> Рідше ракети оснащені [[Касетний боєприпас|касетними]], [[Інертна боєголовка|інертними/обманними]] ({{Iw|ADM-20 Quail||en|}}, [[ADM-160 MALD]]), [[Тандемний боєприпас|тандемними]] ([[TAURUS (крилата ракета)|TAURUS]], [[Storm Shadow]]) або [[Графітова бомба|графітовими бомбами]] ([[BGM-109 Tomahawk|BGM-109D Kit 2]]) тощо. Типова крилата ракета має конвенційну боєголовку вагою від 150 до 500 кг або ядерну з потужністю 200—250 кт [[Тротиловий еквівалент|тротилового еквіваленту]].<ref name=":15" /> Також крилаті ракети можуть бути носіями забороненої [[Хімічна зброя|хімічної]] або [[Біологічна зброя|біологічної]] зброї.<ref name=":2" />
=== Класифікація ===
[[Файл:Neptune R-360 missile, Kyiv 2021, 04.jpg|міні|Українська протикорабельна ракета [[Нептун (крилата ракета)|Р-360 «Нептун»]]]]
Єдине означення поняття «крилата ракета» відсутнє, воно є складним через велику кількість варіацій двигунів, систем польоту та наведення у різних озброєнь. Однак узагальнено саме [[Підіймальна сила|підіймальна сила крила]] вважається тією характеристикою, що визначає крилату ракету. Саме за такою характеристикою описував ці системи озброєнь [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|Договір РСМД]] 1987 року.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=11}}

В англомовній термінології крилаті ракети називають ''cruise missile'' (що означає «ракета, що летить з [[Крейсерська швидкість|крейсерською швидкістю]]<nowiki/>») і поділяють на два основні типи: ракети для атаки наземних цілей (''land attack cruise missile, LACM'') та [[Протикорабельна ракета|протикорабельні ракети]] (''anti-ship missile, AShM'' або ''anti-ship cruise missile, ASCM<ref name=":15" />''),<ref name=":14" /> як [[Harpoon (протикорабельна ракета)|Harpoon]], [[Exocet]], [[Нептун (крилата ракета)|«Нептун»]].<ref>{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/harpoon/|title=Harpoon|website=Missile Threat|language=en-US|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240114085023/https://missilethreat.csis.org/missile/harpoon/|archivedate=2024-01-14|accessdate=2024-01-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/exocet/|title=Exocet|website=Missile Threat|language=en-US|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240112120452/https://missilethreat.csis.org/missile/exocet/|archivedate=2024-01-12|accessdate=2024-01-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/articles/rk-360mts-neptun-faktor-strymuvannya-rosijskogo-flotu/|title=РК-360МЦ "Нептун": фактор стримування російського флоту|website=Мілітарний|language=uk|accessdate=2024-01-31}}</ref>

Існують специфічні ракети, що мають риси як крилатих, так і [[Балістична ракета|балістичних]]: наприклад, радянська [[Х-22]] має ракетний двигун замість характерного [[Повітряно-реактивний двигун|повітряно-реактивного]] і профіль польоту, частково паралельний землі (але на значній висоті) та частково подібний до балістичного, тобто, така ракета має риси [[Аеробалістична ракета|аеробалістичної]].<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://www.jstor.org/stable/resrep21112?searchText=&searchUri=&ab_segments=&refreqid=&searchKey=
|title=AIR-LAUNCHED BALLISTIC MISSILES
|last=Saad
|first=Eugene
|last2=Mount
|first2=Adam
|year=2019
|publisher={{нп|Federation of American Scientists}}
|ref=harv
}}</ref><ref name=":10">{{Cite web|title=Які ракети рашистів якими засобами ППО можливо знищувати: без фантазій та домислів {{!}} Defense Express|url=https://defence-ua.com/weapon_and_tech/jaki_raketi_rashistiv_jakimi_zasobami_ppo_mozhlivo_znischuvati_bez_fantazij_ta_domisliv-10313.html|website=defence-ua.com|accessdate=2024-01-31|language=uk|archivedate=2023-09-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230925092035/https://defence-ua.com/weapon_and_tech/jaki_raketi_rashistiv_jakimi_zasobami_ppo_mozhlivo_znischuvati_bez_fantazij_ta_domisliv-10313.html}}</ref>

Зазвичай апарати з поршневими двигунами називають [[Дрон-камікадзе|дронами-камікадзе]]. На думку аналітика [[RUSI]] {{Iw|Узі Рубін|Узі Рубіна|en|Uzi Rubin}}, такий поділ є оманливим: деякі зразки апаратів з великою (сотні кілометрів) дальністю дії, попри очевидну конструктивну подібність до БПЛА, не мають основоположних рис бойових безпілотників. Так, іранські [[Shahed 131]] та [[Shahed 136|136]] або український [[Бобер (БПЛА)|«Бобер»]] не мають на борту оптичного обладнання та не можуть вести спостереження. На відміну від класичних БПЛА, вони летять автономно для ураження визначеної до запуску цілі, а їх маневрові властивості обмежені (як у типових крилатих ракет{{ref+|group="прим."|Але, як наведено вище, існують серійні крилаті ракети, здатні до [[баражування]] та/або такі, що мають оптичні прилади та можуть керуватись оператором.}}). Таким чином, ці апарати значно більше схожі за принципом дії на крилаті ракети та виконують схожі з ними функції, а відмінність полягає лише в принципі роботи двигуна. За Рубіном, ці апарати можна вважати ''гвинтовими крилатими ракетами'', а не безпілотниками.<ref name=":11">{{Cite web|title=Russia’s Iranian-Made UAVs: A Technical Profile|url=https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/russias-iranian-made-uavs-technical-profile|website=www.rusi.orghttps|accessdate=2023-09-07|language=en|archivedate=2023-09-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230901190943/https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/russias-iranian-made-uavs-technical-profile}}</ref><ref name=":12">{{Cite web|title=Small, cheap and numerous: a military revolution is upon us|url=https://www.aspistrategist.org.au/small-cheap-and-numerous-a-military-revolution-is-upon-us/|website=The Strategist|date=2024-01-22|accessdate=2024-01-31|language=en-AU|first=Bradley|last=Perrett|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240123131515/https://www.aspistrategist.org.au/small-cheap-and-numerous-a-military-revolution-is-upon-us/|archivedate=2024-01-23}}</ref>

== Історія ==

=== Передісторія ===
[[Файл:Model К-212 missile of SP Korolev MMC.jpg|міні|Радянська ракета {{Iw|К-212|3=ru|4=212 (ракета)}}, створена 1939 року Сергієм Корольовим]]
Під час Першої світової війни та після неї різні країни розробляли {{Iw|летюча бомба|летючі бомби|en|Flying bomb}}, які були літаками-біпланами з автономним або дистанційним керуванням, зарядженими вибухівкою. 1916 року у Великій Британії створили [[автоматичний літак Г'юїтта-Сперрі]], а 1918 в США — [[Kettering Bug]]. В Німеччині також були подібні розробки.<ref>Roger Branfill-Cook, "Torpedo", Seaforth Publishing, Great Britain 2014</ref> У 1925 в Британії створили протикорабельний автоматизований літак [[RAE Larynx|Larynx]].<ref>{{cite web|url=http://www.vectorsite.net/twcruz_1.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20070813001620/http://www.vectorsite.net/twcruz_1.html|url-status=dead|archive-date=13 серпня 2007|title=[1.0] The Aerial Torpedo|date=13 серпня 2007}}</ref>

У СРСР у 1930-ті роки розробку крилатих ракет (фактично&nbsp;— [[Крилата бомба|крилатих бомб]] з ракетним стартом) проводили [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]] та [[Валентин Глушко]] у [[Група вивчення реактивного руху|Групі вивчення реактивного руху]]. З 1932 та до початку [[Великий терор|репресій]], зокрема, арешту Корольова у 1938, було розроблено ряд апаратів,{{Sfn|Мороз|2001|сторінки=3–5}} найвідомішим із яких став {{Iw|К-212|3=ru|4=212 (ракета)}}. Більшість із них мали [[Класична аеродинамічна схема|класичну літакоподібну конструкцію]] та [[Ракетний двигун|ракетні двигуни]], як на [[Твердопаливний ракетний двигун|твердому]], так і на [[Рідинний ракетний двигун|рідкому]] пальному. К-212 вагою 165—230 кг за розрахунками мала бути здатною долати 280 км. Дослідні запуски тривали до 1939 року, після чого програму згорнули.<ref>{{Cite web|title=Encyclopedia Astronautica Index: 1|url=http://www.astronautix.com/4/404page.html|website=www.astronautix.com|accessdate=2023-09-12|archivedate=2011-06-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110604123353/http://www.astronautix.com/lvs/212.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=Крылатые ракеты|url=http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/pion-rt72/kryl-rak2.html|website=epizodsspace.airbase.ru|accessdate=2023-09-12|archivedate=2020-01-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200131030729/http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/pion-rt72/kryl-rak2.html}}</ref>

=== Фау-1 ===
[[Файл:V-1 cutaway.jpg|міні|[[Фау-1]], попередник крилатих ракет, вперше застосований на війні.]]
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Німеччина застосувала у бойових діях V-1 («[[Фау-1]]»). «Фау-1» називають попередником сучасних крилатих ракет,<ref name=":21" /> першою практичною крилатою ракетою.<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/technology/rocket-and-missile-system/Strategic-missiles|title=Rocket and missile system - Strategic missiles {{!}} Britannica|website=www.britannica.com|language=en|access-date=2024-05-19}}</ref> Вони не мали на крилах [[Елерон|елеронів]] чи інших [[Керуючі поверхні літака|поверхонь для управління]], мали [[пульсуючий повітряно-реактивний двигун]]. Від сучасників отримала прізвисько «бомба, що дзижчить» ({{Lang-en|buzz bomb}}) через характерний звук пульсуючого двигуна на частоті 50 Гц. Робота з їхньої розробки велася з 1935 року. В червні 1944 року розпочалось бомбардування ними Великої Британії. Ці ракети летіли автономно за [[Гірокомпас|гірокомпасом]] і не були точними, але могли доставити 850-кілограмову бойову частину на відстань близько 250 км з крейсерською швидкістю близько 550 км/год.<ref name=":19">{{Cite web|url=https://www.airandspaceforces.com/article/hitlers-buzz-bombs/|title=Hitler's Buzz Bombs|website=Air & Space Forces Magazine|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240227064629/https://www.airandspaceforces.com/article/hitlers-buzz-bombs/|archive-date=2024-02-27|access-date=2024-04-30}}</ref>

З 1941 року в СРСР під керівництвом [[Челомей Володимир Миколайович|Володимира Челомея]] велись роботи зі створення крилатих ракет з [[Пульсуючий повітряно-реактивний двигун|ПуПРД]] для бомбардувальників, а з 1944 року було запроваджено розробку на основі німецької V-1.{{Sfn|Мороз|2001|сторінки=3–5}} Того ж року було створено ракету {{Iw|10Х|3=en|4=10Kh}}, подібну за конструкцією та характеристиками до V-1. Було виготовлено 300 ракет, але після випробувань 1947—1948 років ВПС відмовились від них через недостатню точність.<ref>{{Cite web|title=Челомей 10Х|url=http://www.airwar.ru/weapon/ab/10x.html|website=www.airwar.ru|accessdate=2023-09-13}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://archive.org/details/libgen_00107979
|title=Энциклопедия отечественного ракетного оружия
|last=Широкорад
|first=А.Б.
|year=2003
|publisher=АСТ
|location=Москва
|pages=333
|language=російською
|isbn=5170111770
}}</ref>  

У липні 1944 року відбувся перший запуск американської копії V-1, створеної за допомогою зворотної розробки. Модифікована версія цієї ракети, названа {{Iw|JB-2|3=en}}, стала першою серійною крилатою ракетою США. Всього виготовили 1385 таких ракет, але після закінчення Другої світової війни виробництво припинилось. Досліди над JB-2 продовжувались до 1949 для випробування різних систем наведення та способів запуску. Зокрема, були експерименти з повітряним, наземним, надводним та підводним запуском, в тому числі з [[ракетний зліт|ракетним стартом]].<ref name=":3">{{Cite web|url=http://www.mace-b.com/38TMW/Missiles/History.htm|website=www.mace-b.com|accessdate=2023-09-27|title=The Martin Matador and
Mace Missiles|archivedate=2023-09-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230907170410/http://www.mace-b.com/38TMW/Missiles/History.htm}}</ref>

=== Холодна війна ===
За [[Британіка|Британнікою]], крилаті ракети як клас були розроблені в [[США]] та [[СРСР]] у 1960-х — 1970-х роках під час [[Холодна війна|Холодної війни]].<ref name=":21">{{Cite web|url=https://www.britannica.com/technology/cruise-missile|title=Cruise missile {{!}} Definition, Speed, & Facts {{!}} Britannica|date=2024-04-22|website=www.britannica.com|language=en|access-date=2024-05-12}}</ref>

==== США ====
[[Файл:Martin matador cruise missile.jpg|міні|Одна з перших крилатих ракет США, {{Iw|MGM-1 Matador|3=en}} (1952)]]
У грудні 1945 було створено вимоги для XSSM-A-1, яка пізніше стане {{Iw|B-61 Matador|3=en}}{{ref+|group="прим."|Оскільки ВПС США постійно змінювали [[Список позначень ракетного озброєння США|системи позначень ракет]], то вона відома під такими назвами:

* XSSM-A-1 (1945—1951)
* B-61 (1951—1955)
* TM-61 (1955—1963)
* MGM-1 (з 1963)}}&nbsp;— першою бойовою крилатою ракетою США. ЇЇ розробка проводилась паралельно з JB-2. Одночасно з цим розроблялась надзвукова версія XSSM-A-2. Перший запуск відбувся в січні 1949.<ref name=":3" /> Ракета оснащувалась 50-кт ядерною боєголовкою, яку могла доставити на відстань 400 до кілометрів.<ref>{{Cite web|title=Martin MGM-1 Matador|url=http://designation-systems.net/dusrm/m-1.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-09-27|archivedate=2023-09-22|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230922144001/http://designation-systems.net/dusrm/m-1.html}}</ref> Дальність, забезпечена [[Радіокерування|радіокеруванням]], вважалась недостатньою, тому їй на заміну розробили ракету {{Iw|TM-76 Mace|3=en}}{{ref+|group="прим."|Аналогічно Matador (див. примітку вище) мала різні позначення залежно від часу:

* TM-61B Matador B (початково)
* TM-76A Mace (1956—1963) — перша серійна версія
* MGM-13 Mace (з 1963)}}. Ця ракета була оснащена системою наведення ATRAN ({{Lang-en|Automatic Terrain Recognition And Navigation}}{{ref+|group="прим."|у перекладі «автоматична система розпізнавання та навігації за ландшафтом»}}), яка порівнювала дані з власного радара з завантаженими радарними знімками поверхні, і дозволила збільшити дальність до 1300 км. Таким чином, «Мейс» стала першою у світі ракетою з наведенням за ландшафтом ([[TERCOM]]). Перші підрозділи отримали ракети 1959 року, а 1961 року було розгорнуто TM-61B&nbsp;— варіант з [[Інерціальне наведення|інерціальним наведенням]].<ref>{{Cite web|title=Martin MGM/CGM-13 Mace|url=http://designation-systems.net/dusrm/m-13.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-09-27|archivedate=2023-05-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230525025920/https://www.designation-systems.net/dusrm/m-13.html}}</ref>

Одним із ключових напрямків розвитку крилатих ракет стала потреба американських повітряних сил у ядерній зброї, що не потребувала б нараження бомбардувальників на ворожу протиповітряну оборону. Так 1959 року з'явилась ракета {{Iw|GAM-77 Hound Dog|3=en}}, що мала режими польоту як на великій, так і на малій висоті, з програмованими змінами курсу й висоти.<ref>{{Cite web|title=North American AGM-28 Hound Dog|url=http://designation-systems.net/dusrm/m-28.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-11-05}}</ref>

У 1950-х&nbsp;— 1960-х як у США, так і в СРСР існувала концепція надзвукових міжконтинентальних крилатих ракет із ядерними боєголовками. У США такими проєктами були {{Iw|SM-62 Snark|3=en}} та {{Iw|SM-64 Navaho|3=en}}, але від цих ідей відмовились, оскільки [[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]] були більш перспективними.<ref>{{Cite web|title=North American SM-64 Navaho|url=https://designation-systems.net/dusrm/app1/sm-64.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-11-06}}</ref> Також розроблялись крилаті [[Ракета-обманка|ракети-обманки]], наприклад, американська {{Iw|ADM-20 Quail|3=en}}, яка була розроблена в 1960-х для імітації радарної сигнатури [[Boeing B-52 Stratofortress|B-52]].<ref name=":5">{{Cite web|title=Boeing AGM-86 ALCM|url=http://designation-systems.net/dusrm/m-86.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-11-05}}</ref>

У 1960-х крилаті ракети були все ще ненадійними та неточними, однак до 1970-х розвиток інерціальної системи наведення дозволив скоротити її вагу приблизно зі 130&nbsp;кг у 1960 до 13&nbsp;кг у 1970-му році, а відхилення — з 0,03° на годину польоту до 0,005° в ті самі роки. Також з'явились [[Мікропроцесор|мікропроцесори]] та [[Напівпровідник|напівпровідники]], [[TERCOM]], загалом стали доступними нові матеріали та ефективні й економні двигуни<ref name=":6" />, що відновило зацікавлення у такій зброї.{{Sfn|Werrell|1985|с=136}} Іншим приводом розпочати розробку такої зброї став успіх радянських протикорабельних ракет, що призвело до появи протикорабельної крилатої ракети [[AGM-84 Harpoon]].<ref name=":6">{{Cite web|title=Rocket and missile system - Strategic missiles {{!}} Britannica|url=https://www.britannica.com/technology/rocket-and-missile-system/Strategic-missiles|website=www.britannica.com|accessdate=2023-05-23|language=en}}</ref>{{Sfn|Werrell|1985|с=150}}

Застарівання обманки ADM-20 Quail в 1970-х призвело до розробки наступного покоління таких ракет, але висока вартість майбутньої ракети призвела до створення на її основи однієї з основних американських крилатих ракет [[AGM-86 ALCM|ADM-86 ALCM]], яка перемогла AGM-109 Tomahawk у конкурсі 1980 року на нову авіаційну крилату ракету та надійшла на озброєння 1984 року.<ref name=":5" /> Її наступницею мала стати [[Стелс (технологія)|стелс]]-ракета з ядерною боєголовкою [[AGM-129 ACM]], але ядерні AGM-86A/B досі перебувають на озброєнні.<ref>{{Cite web|title=Raytheon AGM-129 ACM|url=http://designation-systems.net/dusrm/m-129.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-11-05}}</ref><ref name=":13">{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/alcm/|title=AGM-86 Air-Launched Cruise Missile (ALCM)|website=Missile Threat|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240413193140/https://missilethreat.csis.org/missile/alcm/|archive-date=2024-04-13|access-date=2024-04-29}}</ref> ADM-86С/D CALCM з конвенційною боєголовкою перебувала на озброєнні до 2019 року,<ref name=":13" /> її заміною стала малопомітна [[AGM-158 JASSM]], що виготовлялась із 1998 року.<ref>{{Cite web|url=https://www.airandspaceforces.com/Conventional-Air-Launched-Cruise-Missile-Ends-Service/|title=Conventional Air-Launched Cruise Missile Ends Service|last=Everstine|first=Brian W.|date=26 листопада 2019|website=Air & Space Forces Magazine|archive-url=https://web.archive.org/web/20230425015012/https://www.airandspaceforces.com/conventional-air-launched-cruise-missile-ends-service/|archive-date=25 квітня 2023|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.deagel.com/news/US-Air-Force-Takes-Delivery-of-2000th-JASSM-Cruise-Missile_n000015588.aspx|title=US Air Force Takes Delivery of 2,000th JASSM Cruise Missile|date=6 вересня 2016|website=deagel.com|archive-url=https://web.archive.org/web/20160920003533/http://www.deagel.com/news/US-Air-Force-Takes-Delivery-of-2000th-JASSM-Cruise-Missile_n000015588.aspx|archive-date=20 вересня 2016|url-status=dead}}</ref>

У 1971 році в США вивчали можливість створення крилатої ракети для підводних човнів з запуском через [[торпедний апарат]]. У конкурсі перемогла [[BGM-109 Tomahawk]], яку було розроблено у варіантах RGM-109 та UGM-109{{ref+|group="прим."|Початково назви були BGM-109A-1 та BGM-109A-2, але 1986 року їх змінили на формат RGM та UGM}} для запуску з кораблів та підводних човнів відповідно.<ref>{{Cite web|title=Raytheon AGM/BGM/RGM/UGM-109 Tomahawk|url=http://designation-systems.net/dusrm/m-109.html|website=designation-systems.net|accessdate=2023-11-05}}</ref><ref>{{Cite news|title=Tomahawk Cruise Missile Variants / BGM/RGM/AGM-109 Tomahawk/TASM/TLAM/GCLM/MRASM|url=https://www.ausairpower.net/Tomahawk-Subtypes.html|date=2005-07-10|accessdate=2023-11-05|pages=1–1|issue=APA-TR-2005-0702|first=Carlo|last=Kopp}}</ref>

==== СРСР ====
[[Файл:P2280218.JPG|міні|Одна з перших крилатих протикорабельних ракет СРСР, [[КС-1 (ракета)|КС-1]] (1953)]]
З 1944 року радянські інженери, зокрема, [[Челомей Володимир Миколайович|Володимир Челомей]], розвивали ідею V-1. Впродовж 1944—1958 років вони створили «літаки-снаряди» {{Iw|10Х|3=en|4=10Kh}}, 14Х та 16Х (дводвигунна ракета на базі 10Х{{Sfn|Мороз|2001|сторінки=3–5}}), але через численні проблеми з керуванням і наведенням, їх проєкти почали викликати скептицизм. Челомей втратив лідерство у програмі, а його конструкторське бюро реорганізували до ОКБ-155 [[Мікоян Артем Іванович|Мікояна]]. Смерть Йосипа Сталіна у 1953 дала Челомею новий шанс, він почав просувати застосування крилатих ракет у флоті. Так з'явилась ракета [[П-5|П-5]], що запускалась з підводних човнів. 1955 конструкторську групу Челомея розширили до ОКБ-52, яке пізніше стало {{Iw|НВО машинобудування||ru|НПО машиностроения}}. Ця організація створювала протикорабельні ракети, найвідомішими є [[П-35 (ракета)|П-35]], {{Iw|П-70 «Аметист»||ru|}} (перша у світі крилата ракета з підводним запуском), [[П-500 «Базальт»]].<ref name=":4">{{Cite web|title=Russia's cruise missiles|url=https://www.russianspaceweb.com/rockets_cruise.html|website=www.russianspaceweb.com|accessdate=2023-11-05}}</ref>

Паралельно з роботою Челомея відбувалась розробка [[Протикорабельна ракета|протикорабельних]] крилатих ракет повітряного запуску, розробка яких була затверджена 1947 року. Першою ракетою цього типу стала [[КС-1 (ракета)|КС-1]], прийнята на озброєння 1953 року.<ref name="gordon_badger">{{книга-ру|автор = Gordon, Yefim & Rigman, Vladimir
|заглавие = Tupolev Tu-16 Badger: Versatile Soviet Long-Range Bomber
|место = England
|издательство = Midland Publishing
|год = 2004
|isbn = 1-85780-177-6
}}</ref> З 1958 ОКБ-155 (пізніше&nbsp;— [[МКБ «Радуга»]]) під проводом [[Березняк Олександр Якович|Олександра Березняка]] розробило ракети [[КСР-2|КСР-2]] та {{Iw|КСР-11||ru|}}, [[Х-22]], [[Х-55]] тощо.<ref name=":4" />

У 1950-х&nbsp;— 1960-х як у США, так і в СРСР існувала концепція надзвукових міжконтинентальних крилатих ракет із ядерними боєголовками. Першою такою ідеєю в СРСР став у 1946 {{Iw|бомбардувальник Келдиша|3=en|4=Keldysh bomber}}, придуманий на основі теоретичного німецького безпілотного бомбардувальника [[Ойґен Зенґер|Ойґена Зенґера]] та [[Ірен Сенгер-Бредт|Ірене Бредт]],<ref>{{Cite web|title=Saenger Antipodal Bomber|url=http://www.astronautix.com/s/saengerantipodalbomber.html|website=www.astronautix.com|accessdate=2023-11-06}}</ref> але проєкт був би дуже дорогим та, ймовірно, недосяжним для технологій того часу.<ref>{{Cite web|title=Keldysh Bomber|url=http://www.astronautix.com/k/keldyshbomber.html|website=www.astronautix.com|accessdate=2023-11-06}}</ref> Вже пізніше проєктами міжконтинентальних крилатих ракет були [[С-30]]{{Sfn|Мороз|2001|с=40}} {{Iw|Ту-121||ru|}}, {{Iw|Буря (ракета)|«Буря»|ru|Буря (ракета)}}, {{Iw|М-40 «Буран»|3=ru|4=М-40 (Буран)}}.<ref>{{Cite web|title=Russian Strategic Cruise Missiles|url=http://www.astronautix.com/r/russianstraruisemissiles.html|website=www.astronautix.com|accessdate=2023-11-06}}</ref> 

Радянські крилаті ракети до 1970-х були розроблені передусім для [[Протикорабельна ракета|протикорабельного]] використання, а не для загрози стратегічним наземним цілям, на чому зосереджувалися в США. Така розбіжність була спричинена тим, що США мали значно більший флот і розраховували на [[панування в повітрі]] та застосування іншого озброєння. СРСР мав більше потенційних надводних цілей і прагнув компенсувати нестачу авіації створенням протикорабельних крилатих ракет різних типів.<ref name=":6" /> Однією з найпотужніших ракет цієї концепції стала [[Х-22]], що могла доправити ядерну або конвенційну бойову частину на сотні кілометрів зі швидкістю близько 3,5 [[Число Маха|М]].{{Sfn|Мороз|2001|сторінки=45–52}} Розвиток радянських протикорабельних ракет і їхнє успішне застосування, зокрема, затоплення ізраїльського есмінця [[HMS Zealous (R39)|«Ейлат»]] єгипетськими ракетами [[П-15 «Терміт»|П-15]], призвели до зацікавлення цим типом ракет із боку США в 1970-х.{{Sfn|Werrell|1985|с=150}}

З 1970-х років у СРСР розробили низку надзвукових крилатих протикорабельних ракет: [[Москіт (ракета)|П-270 «Москіт»]], [[П-500 «Базальт»]], [[П-700 «Граніт»]].

З 1976 року проводились розробки стратегічної крилатої ракети [[Х-55]], яка згодом стала однією з основних ракет СРСР і Росії. Ця ракета вже була здатна розпізнавати рельєф місцевості та огинати його. 

З 1985 року розпочалось створення родини ракет [[Калібр (ракета)|«Калібр»]], що в майбутньому стануть основним ударним озброєнням російського флоту.<ref name=":23">{{Cite web|title=3M-54 Kalibr/Club (SS-N-27)|url=https://missilethreat.csis.org/missile/ss-n-27-sizzler/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archivedate=2023-09-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230929001730/https://missilethreat.csis.org/missile/ss-n-27-sizzler/}}</ref>

=== Сучасність ===

Станом на початок 21 століття, поряд із традиційними за будовою крилатими ракетами, декілька країн працюють над гіперзвуковими спроможностями. Проте через складності збудувати гіперзвуковий ППРД, що здатен тривалий час підтримувати гіперзвуковий політ, розгортання гіперзвукових КР навряд відбудеться найближчим часом. Більшість крилатих ракет все ще залишатимуться дозвуковими або надзвуковими. Будуть вдосконалюватися навігаційні системи, в тому числі й із застосуванням [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]], а також системи обміну даними, які дадуть крилатим ракетам спроможності виконувати більш складні завдання.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=15, 25}}

== Порівняння ==
Крилаті ракети мають як переваги, так і недоліки порівняно з іншими засобами ураження, що можуть виконувати подібні задачі&nbsp;— передусім, [[Балістична ракета|балістичними ракетами]] та [[Дрон-камікадзе|дронами-камікадзе]].

Виявлення та відстеження крилатих ракет значно складніше, ніж для балістичних, оскільки типова крилата ракета летить на малій висоті та має менш передбачувану траєкторію.<ref>{{Cite book
|url=https://thf_media.s3.amazonaws.com/2023/Military_Index/pdf_%24folder%242024_IndexOfUSMilitaryStrength_ASSESSMENT_POWER_MD.pdf
|title=Missile Defense // 2024 Index of U.S. Military Strength
|last=Michaela
|first=Michaela
|publisher=The Heritage Foundation
|pages=607
|access-date=2024-01-31
|archive-date=2024-01-31
|archive-url=https://web.archive.org/web/20240131235100/https://thf_media.s3.amazonaws.com/2023/Military_Index/pdf_$folder$2024_IndexOfUSMilitaryStrength_ASSESSMENT_POWER_MD.pdf
|url-status=dead
}}</ref> Натомість балістичні та [[Аеробалістична ракета|аеробалістичні]] ракети є значно складнішими цілями для перехоплення: така ракета падає на ціль зі швидкістю в тисячі кілометрів на годину та через відсутність пального (воно згоряє на стадії розгону) переважно не вибухає при ураженні уламками&nbsp;— тому ракети уражаються [[Кінетичний перехоплювач|кінетичними перехоплювачами]] складних і дорогих систем, як [[MIM-104 Patriot|Patriot]] і [[SAMP/T]].<ref name=":10" /> В той час звичайна крилата ракета летить на дозвуковій швидкості та є вразливою для будь-яких засобів ураження, в тому числі кулеметів, автоматичних гармат і [[Переносний зенітно-ракетний комплекс|ПЗРК]].<ref name=":16">{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/articles/pzrk-zbroya-yaka-znyshhuye-rosijski-krylati-rakety-i-ne-tilky/|title=ПЗРК: зброя, яка знищує російські крилаті ракети і не тільки|website=Мілітарний|language=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240131234502/https://mil.in.ua/uk/articles/pzrk-zbroya-yaka-znyshhuye-rosijski-krylati-rakety-i-ne-tilky/|archivedate=2024-01-31|accessdate=2024-01-31}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-pokazaly-yak-zi-stinger-zbyly-raketu-h-101-na-kyyivshhyni/|title=Військові показали, як зі Stinger збили ракету Х-101 на Київщині|website=Мілітарний|language=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231129024442/https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-pokazaly-yak-zi-stinger-zbyly-raketu-h-101-na-kyyivshhyni/|archivedate=2023-11-29|accessdate=2024-01-31}}</ref>

Стратегічні безпілотники, такі як іранські [[Шахед-131|Shahed]] або український [[Бобер (БПЛА)|«Бобер»]], подібні за застосуванням до крилатих ракет і так само складні у виявленні та відстеженні, однак є набагато дешевими. Якщо [[Tomahawk (ракета)|Tomahawk]] коштує 2 млн доларів США, а [[Х-101]]&nbsp;— 13 млн доларів, то один Shahed 136 коштує від кількох десятків до кількох сотень тисяч доларів<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/articles/dytacha-pratsa-zoloto-ta-iranski-zapchastyny-yak-vlashtovanyj-rosijskyj-zavod-shahediv/|title=Дитяча праця, золото та іранські запчастини: як влаштований російський завод “шахедів”?|website=Мілітарний|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20240316205319/https://mil.in.ua/uk/articles/dytacha-pratsa-zoloto-ta-iranski-zapchastyny-yak-vlashtovanyj-rosijskyj-zavod-shahediv/|archive-date=2024-03-16|access-date=2024-05-10}}</ref> і може завдати пошкоджень, що багатократно перевищують його вартість. При цьому для розвинених країн, які будують свої системи [[Протиповітряна оборона|протиповітряної оборони]] навколо сучасних [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]] із дорогими ракетами, збиття подібних засобів може обходитись дуже дорого. Однак, безпілотники мають  значно меншу потужність бойової частини і меншу швидкість польоту ніж крилаті ракети.<ref name=":11" /><ref name=":12" /><ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2024/01/26/595538_tsil_nafta_ukrainski_operativni.html|title=Ціль — нафта. Українські оперативні можливості ростуть|date=2024-01-26|website=LB.ua|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240127031718/https://lb.ua/society/2024/01/26/595538_tsil_nafta_ukrainski_operativni.html|archivedate=2024-01-27|accessdate=2024-01-27}}</ref>

== Протиракетна оборона ==
Через специфіку кожного типу ракет будова [[Протиракетна оборона|протиракетної оборони]] має враховувати засоби боротьби як проти балістичних ракет, так і проти крилатих.<ref>{{Cite web|url=https://armscontrolcenter.org/fact-sheet-introduction-ballistic-missile-defense/|title=Fact Sheet: An Introduction to Ballistic Missile Defense|last=Schumann|first=Anna|date=2017-04-27|website=Center for Arms Control and Non-Proliferation|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20230827073536/https://armscontrolcenter.org/fact-sheet-introduction-ballistic-missile-defense/|archive-date=2023-08-27|access-date=2024-04-29}}</ref> Виявлення ракет можливе як за допомогою РЛС наземного, морського або повітряного базування. Останніми можуть бути обладнані [[Винищувач|винищувачі]], літаки [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|ДРЛВ]] або [[Аеростат спостереження|аеростати спостереження]]. Наземні радари мають обмежений радіус виявлення через кривину земної поверхні, тоді як авіаційні радари чутливі до радарного відбиття від об'єктів на землі.<ref>{{Cite book
|url=https://www.ifri.org/sites/default/files/atoms/files/Gormley.pdf
|title=Addressing the Cruise Missile Threat: Defense and Diplomatic Responses
|last=Gormley
|first=Dennis
|year=2002
|publisher=Institut français des relations internationales
|location=Paris
|language=англійською
|archive-url=https://web.archive.org/web/20220710113252/https://www.ifri.org/sites/default/files/atoms/files/Gormley.pdf
|archive-date=2022-07-10
}}</ref>

Для ураження крилатих ракет застосовується широкий асортимент засобів, що включають кулемети, зенітну артилерію (напр. [[Gepard (зенітна установка)|Gepard]]), [[Переносний зенітно-ракетний комплекс|ПЗРК]], зенітні ракетні комплекси від малої дальності ([[Оса (зенітний ракетний комплекс)|«Оса»]], [[AN/TWQ-1 Avenger|Avenger]]) до середньої та великої ([[С-300]], [[IRIS-T SLM]]),<ref name=":17">{{Cite web|url=https://armscontrolcenter.org/the-right-and-wrong-lessons-to-learn-from-missile-defense-in-ukraine/|title=The Right and Wrong Lessons to Learn from Missile Defense in Ukraine|last=Schumann|first=Anna|date=2023-10-19|website=Center for Arms Control and Non-Proliferation|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240417194700/https://armscontrolcenter.org/the-right-and-wrong-lessons-to-learn-from-missile-defense-in-ukraine/|archive-date=2024-04-17|access-date=2024-04-29}}</ref> [[Винищувач|винищувачі]].<ref>{{Cite web|url=https://texty.org.ua/fragments/109494/yaki-zahidni-vynyshuvachi-potribni-ukrayini-fahove-poyasnennya-eksperta/|title=Які західні винищувачі потрібні Україні: фахове пояснення експерта|date=2023|website=texty.org.ua|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20231006183929/https://texty.org.ua/fragments/109494/yaki-zahidni-vynyshuvachi-potribni-ukrayini-fahove-poyasnennya-eksperta/|archive-date=2023-10-06|access-date=2024-04-30}}</ref> Кораблі для захисту від протикорабельних ракет можуть використовувати [[Зенітно-артилерійський комплекс|зенітні артилерійські комплекси]].<ref>{{Cite news|url=https://www.csis.org/analysis/cost-and-value-air-and-missile-defense-intercepts|title=Cost and Value in Air and Missile Defense Intercepts|last=Rumbaugh|first=Wes|date=Tue, 02/13/2024 - 12:00|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20240416235052/https://www.csis.org/analysis/cost-and-value-air-and-missile-defense-intercepts|archive-date=2024-04-16|access-date=2024-04-29}}</ref>

Протидія ракетним ударам не обмежується засобами для ураження ракет, а також включає організаційні заходи: розосередження цілей, [[Маскування (військова справа)|маскування]], [[військовий обман]].<ref name=":18">{{Cite news|url=https://www.csis.org/analysis/putins-missile-war|title=Putin’s Missile War|last=Williams|first=Ian|date=Fri, 05/05/2023 - 12:00|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20240407195602/https://www.csis.org/analysis/putins-missile-war|archive-date=2024-04-07|access-date=2024-04-30}}</ref> До специфічних тактик для ураження крилатих ракет і дронів належить тактика легкоозброєних мобільних вогневих груп.<ref name=":82">{{Cite web|url=https://uworld.news/article/koly-zbyvaiemo-vorozhu-tsil-my-1004251.html|title="Коли збиваємо ворожу ціль, ми всі дуже радіємо". Як працюють мобільні вогневі групи ЗРВ?|website=uworld.news|language=uk-UA|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230927015400/https://uworld.news/article/koly-zbyvaiemo-vorozhu-tsil-my-1004251.html|archivedate=2023-09-27|accessdate=2024-01-21}}</ref><ref name=":16" /><ref name=":18" />

== Бойове застосування ==
=== Друга світова війна ===
{{Докладніше|Фау-1#Бойове застосування}}
На відміну від сучасних крилатих ракет, які переважно є [[Високоточна зброя|високоточною зброєю]], V-1 використовувалися для [[Терор бомбардуванням|терору]] населення, оскільки їхня низька точність дозволяла ефективно атакувати тільки цілі розміром із великі міста.<ref name=":19" /><ref name=":20">{{Cite book
|url=http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/733387.pdf
|title=The Defense of Antwerp Against the V-1 Missile
|year=1971
|publisher=Defense Technical Information Center
|archive-url=https://web.archive.org/web/20170223082042/http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/733387.pdf
|archive-date=2017-02-23
}}</ref> Втім, вони були дешевшими за балістичні V-2 та змушували британців витрачати значні ресурси на оборону<ref>{{Cite book
|title=The strategic bombing of Germany, 1940-1945
|last=Levine
|first=Alan J.
|date=1992
|publisher=Praeger
|location=New York
|page=137, 139
|isbn=978-0-275-94319-6
}}</ref>. Також вони були ефективнішими та безпечнішими для особового складу за [[Бліц (бомбардування)|«Бліц»]].<ref>{{Cite book
|title=Hitler's terror weapons: the price of vengeance
|url=https://archive.org/details/hitlersterrorwea0000iron
|last=Irons
|first=Roy
|date=2003
|publisher=Collins
|location=London
|isbn=978-0-00-711263-0
}}</ref> Всього впродовж 1944—1945 по Великій Британії було запущено понад 10 000 ракет [[Фау-1|V-1]], переважно по Лондону. Хоча половину з них було збито, близько 2 400 ракет все ж досягнули [[Великий Лондон (міська агломерація)|Великого Лондона]], спричинивши загибель до 6 тис. та поранення 18 тис. людей.<ref>{{Cite book
|title=The Guns at Last Light: the War in Western Europe, 1944–1945
|url=https://archive.org/details/gunsatlastlightw0000atki
|last=Atkinson
|first=Rick
|year=2013
|publisher=Henry Holt
|location=New York
|page=[https://archive.org/details/gunsatlastlightw0000atki/page/107 107], 110, 111
|language=англійською
|isbn=978-0-349-14048-3
}}</ref> 

З жовтня 1944 до березня 1945 року німецькі війська атакували ракетами V-1 бельгійський [[Антверпен]], який був критично важливим портом для союзників. На меншій дальності точність була кращою. Протиповітряна оборона союзників виявила 4 883 ракети, більшу з яких збила. До захищеної зони змогли пролетіти всього 211 ракет (~4,5%), які не завдали критичної шкоди.<ref name=":20" />

=== Операції НАТО та США ===
[[Файл:US Navy 100623-N-0775Y-030 A Tomahawk missile begins its tip-over phase of flight after being launched from the guided-missile destroyer USS Sterett (DDG 104).jpg|міні|Ракетний старт [[Tomahawk (ракета)|Tomahawk]] з есмінця [[USS Sterett (DDG-104)|«Стеретт»]], крила ще перебувають у складеному стані]]США активно застосовували ракети [[AGM-86|AGM-86C CALCM]] в операціях [[Операція «Буря в пустелі»|«Буря в пустелі»]] (1991 рік; 35 ракет), {{Iw|Операція «Удар у пустелі»|«Удар у пустелі»|en|1996 cruise missile strikes on Iraq}} (1996 рік; 16 ракет), [[Операція «Лис пустелі»|«Лис пустелі»]] (1998 рік; 90 ракет), [[Війна в Іраку (2003—2011)|«Свобода Іраку»]] (2003 рік; 153 ракети) та при [[Бомбардування Югославії силами НАТО|бомбардуванні Югославії]] (1999 рік; 200 ракет).<ref>{{Cite web|title=AGM-86B/C/D Missiles|url=https://www.af.mil/About-Us/Fact-Sheets/Display/Article/104612/agm-86bcd-missiles/https%3A%2F%2Fwww.af.mil%2FAbout-Us%2FFact-Sheets%2FDisplay%2FArticle%2F104612%2Fagm-86bcd-missiles%2F|website=Air Force|accessdate=2023-11-05|language=en-US|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|title=AGM-86 Air-Launched Cruise Missile (ALCM)|url=https://missilethreat.csis.org/missile/alcm/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archivedate=2023-10-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231031205202/https://missilethreat.csis.org/missile/alcm/}}</ref> Tomahawk також масово застосовувались США та союзними країнами: 288 ракет було запущено в 1991 по Іраку<ref>{{Cite web|last=Robinson|first=John|url=http://www.highbeam.com/doc/1G1-18652189.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20150904024907/http://www.highbeam.com/doc/1G1-18652189.html|url-status=dead|archive-date=4 вересня 2015|title=Tomahawk launch breaks submarine silence|date=5 вересня 1996|work=Defense Daily}}</ref> (також десятки було випущено в подальші роки, ще 355 в 1998), 218 ракет під час бомбардування Югославії<ref>{{cite book
|url=https://books.google.com/books?id=U-ggAwAAQBAJ&q=1999+218+tomahawk+missiles+yugoslavia&pg=PA88
|title=Death by Moderation: The U.S. Military's Quest for Useable Weapons
|last=Koplow
|first=David A.
|date=30 листопада 2009
|publisher=Cambridge University Press
|isbn=9781139484015
|via=Google Books
}}</ref>, понад 800 ракет<ref>{{Cite web|title=Tomahawk|url=https://missilethreat.csis.org/missile/tomahawk/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archivedate=2024-01-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240120173657/https://missilethreat.csis.org/missile/tomahawk/}}</ref> під час вторгнення в Ірак 2003 року, 159 ракет було запущено в березні 2011 по Лівії.<ref>{{cite news|url=http://edition.cnn.com/2011/WORLD/africa/03/22/libya.civil.war/index.html?hpt=T1|publisher=CNN|title=U.S. aviators rescued; Gadhafi remains defiant|date=11 травня 2011}}</ref>

2011 року британські та французькі сили випустили по Лівії 60 і 15 ракет [[Storm Shadow|Storm Shadow / SCALP EG]]. В ударах також брала участь Італія, однак, кількість використаних нею ракет невідома.<ref>{{Cite web|title=SCALP EG / Storm Shadow / SCALP Naval / Black Shaheen / APACHE AP|url=https://missilethreat.csis.org/missile/apache-ap/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archivedate=2024-01-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240123233313/https://missilethreat.csis.org/missile/apache-ap/}}</ref>

Під час першого удару 12 січня 2024 року в ході [[Авіаудари по Ємену (2024)|військової операції проти хуситів у Ємені]] було випущено 80 ракет Tomahawk.<ref name="80tomahawk">{{cite news |last=Kheel |first=Rebecca |last2=Toropin |first2=Konstantin |date=16 січня 2024 |title=Pentagon Reveals More Yemen Strikes Were Carried Out as Progressives in Congress Bristle |url=https://www.military.com/daily-news/2024/01/12/pentagon-reveals-more-yemen-strikes-were-carried-out-progressives-congress-bristle.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20240114222453/https://www.military.com/daily-news/2024/01/12/pentagon-reveals-more-yemen-strikes-were-carried-out-progressives-congress-bristle.html |archive-date=14 січня 2024 |access-date=16 січня 2024 |publisher=Military.com}}</ref><ref name="voyager">{{cite news |last=Liebermann |first=Oren |last2=Britzky |first2=Haley |last3=Bertrand |first3=Natasha |last4=Liptak |first4=Kevin |last5=Marquardt |first5=Alex |last6=Lee |first6=MJ |last7=Hansler |first7=Jennifer |date=12 січня 2024 |title=US and UK carry out strikes against Iran-backed Houthis in Yemen |url=https://edition.cnn.com/2024/01/11/politics/us-strikes-houthis-yemen/index.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20240112002233/https://edition.cnn.com/2024/01/11/politics/us-strikes-houthis-yemen/index.html |archive-date=12 січня 2024 |access-date=12 січня 2024 |publisher=CNN}}</ref><ref name="13jannyt">{{cite news|last1=Nereim|first1=Vivian|last2=Cooper |first2=Helene |last3=Fuller |first3=Thomas |title=U.S. Strikes Against Houthis in Yemen for Second Day, as Conflict Escalates|url=https://www.nytimes.com/2024/01/12/world/middleeast/houthis-yemen-us-strikes-retaliation.html |access-date=13 січня 2024 |work=The New York Times |date=13 січня 2024 |archive-date=13 січня 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240113014036/https://www.nytimes.com/2024/01/12/world/middleeast/houthis-yemen-us-strikes-retaliation.html |url-status=live }}</ref><ref>{{cite news|last1=Schmitt|first1=Eric|last2=Cooper|first2=Helene|date=11 січня 2024|title=U.S. Missiles Strike Targets in Yemen Linked to the Houthi Militia|url=https://www.nytimes.com/2024/01/11/us/politics/us-houthi-missile-strikes.html|url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20240112145150/https://www.nytimes.com/2024/01/11/us/politics/us-houthi-missile-strikes.html |archive-date=12 січня 2024 |work=The New York Times}}</ref>

=== Війна в Сирії ===
Під час [[Громадянська війна в Сирії|громадянської війни в Сирії]], що триває з 2011 року, США та Росія завдавали ударів крилатими ракетами по території Сирії. З 2017 року США випустили понад 150 ракет Tomahawk та 19 [[AGM-158 JASSM]]<ref name=":8">{{Cite web|title=JASSM / JASSM ER|url=https://missilethreat.csis.org/missile/jassm/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archivedate=2024-01-30|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240130100626/https://missilethreat.csis.org/missile/jassm/}}</ref> по об'єктах [[ІДІЛ]] та режиму [[Башар аль-Асад|аль-Асада]]. 2019 року JASSM взяли участь у [[Рейд на Бариш|рейді на Бариш]], під час якого було ліквідовано ватажка ІД [[Абу Бакр аль-Багдаді|Абу-Бакра аль-Багдаді]].<ref name=":8" />

2015 року російська авіація випустила 32 ракети [[Х-101]] по цілях [[ІДІЛ]], у наступні роки подібні удари також повторювались. Для запуску ракет російські бомбардувальники пролітали близько 7000 кілометрів над Каспійським морем і повітряним простором Ірану та Іраку.<ref name=":7">{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/kh-101-kh-102/|title=Kh-101 / Kh-102|website=Missile Threat|language=en-US|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240116052051/https://missilethreat.csis.org/missile/kh-101-kh-102/|archivedate=2024-01-16|accessdate=2024-01-31}}</ref> Також росіяни з 2015 завдавали ударів по силах [[Сирійська опозиція|сирійської опозиції]] ракетами [[Калібр (ракета)|3М14 «Калібр»]] з кораблів у Каспійському морі<ref>{{Cite web|title=3M-14 Kalibr (SS-N-30A)|url=https://missilethreat.csis.org/missile/ss-n-30a/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231028123950/https://missilethreat.csis.org/missile/ss-n-30a/|archivedate=2023-10-28}}</ref>, а також ракетами [[Онікс (протикорабельна ракета)|«Онікс»]]. 

=== Російське вторгнення в Україну (з 2022) ===
[[Файл:Tu95MSM_"Super_Modern"_(24912829706).jpg|міні|[[Х-101]] на зовнішній підвісці [[Ту-95|Ту-95МСМ]]]]
{{Див. також|Перелік ракетних ударів під час російського вторгнення}}

==== Росія ====
Під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну (з 2022)]] росіяни активно застосовували весь наявний асортимент крилатих ракет, включно з [[Х-55]]/Х-555, [[Х-59]], [[Х-69]], [[Х-101]], [[Х-22]] та [[Х-32]] з використанням літаків [[Ту-95МС]], [[Ту-22М|Ту-22М3]] та [[Ту-160]], а також ракети [[Калібр (ракета)|«Калібр»]] з підводних і надводних човнів [[Чорноморський флот ВМФ Росії|ЧФ РФ]] і наземного комплексу [[Іскандер (ОТРК)|«Іскандер-К»]].<ref>{{Cite web|title=Українська ППО відбила кілька хвиль російських атак|url=https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinska-ppo-vidbyla-kilka-hvyl-rosijskyh-atak/|website=Мілітарний|accessdate=2023-12-29|language=uk|archivedate=2023-05-2023|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230520231924/https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinska-ppo-vidbyla-kilka-hvyl-rosijskyh-atak/}}</ref> Росіяни також застосовували надзвукові ракети [[Онікс (протикорабельна ракета)|«Онікс»]] і гіперзвукові [[Циркон (ракета)|«Циркон»]]. Найбільш масованими атаками стали удари [[Масований ракетний обстріл України 24 лютого 2022|24 лютого 2022]] та [[29 грудня 2023]] року, під час останньої росіяни застосували понад 90 крилатих ракет різних типів.<ref>{{Cite web|title=Передноворічний обстріл став найбільшим з 24 лютого: порівняння масованих атак|url=https://www.slovoidilo.ua/2023/12/29/infografika/bezpeka/perednovorichnyj-obstril-stav-najbilshym-24-lyutoho-porivnyannya-masovanyx-atak-rf|website=Слово і Діло|date=2023-12-29|accessdate=2023-12-29|language=uk|archivedate=2023-12-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231229114930/https://www.slovoidilo.ua/2023/12/29/infografika/bezpeka/perednovorichnyj-obstril-stav-najbilshym-24-lyutoho-porivnyannya-masovanyx-atak-rf}}</ref><ref>{{Cite web|title=Росіяни завдали масованого ракетного удару по Україні|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-zavdaly-masovanogo-raketnogo-udaru-po-ukrayini/|website=Мілітарний|accessdate=2023-12-29|language=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231229224416/https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-zavdaly-masovanogo-raketnogo-udaru-po-ukrayini/|archivedate=2023-12-29}}</ref>

На початку вторгнення росіяни переважно атакували військові об'єкти, як військові аеродроми, нерухомі радари протиповітряної оборони, склади боєприпасів, однак з часом почали все частіше атакувати цивільні цілі та вдаватись до [[Ракетний терор|ракетного терору]] мирного населення для його деморалізації та завдання шкоди економіці, що пов'язують із неуспіхами російської армії на полі бою.<ref name=":17" /> Ракетні атаки ознаменувались численними [[Воєнні злочини під час російсько-української війни|воєнними злочинами]], як то [[Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни|удари по критичній інфраструктурі]] та [[Удари по житловій забудові України під час російсько-української війни|удари по житловій забудові]].<ref name=":18" /><ref>{{Cite web|url=https://www.euronews.com/2023/06/01/terror-bombing-why-is-russia-targeting-civilians-in-ukraine|title='Terror bombing': Why is Russia targeting civilians in Ukraine?|date=2023-06-01|website=euronews|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20240413173721/https://www.euronews.com/2023/06/01/terror-bombing-why-is-russia-targeting-civilians-in-ukraine|archive-date=2024-04-13|access-date=2024-04-30}}</ref>

Російські масовані удари відзначились низькою ефективністю, оскільки не змогли завдати критичної шкоди повітряним силам і протиповітряній обороні. Причинами успіху, зокрема, називали розподілення боєприпасів між складами та виведення літаків з-під ударів, а також успішна робота української протиповітряної оборони. Для протидії російським ракетам союзники України почали [[Постачання протиповітряної зброї в Україну під час російського вторгнення|надавати засоби протиповітряної оборони]] західного зразка.<ref name=":18" />

За словами речника [[Повітряні сили Збройних сил України|ПС ЗСУ]] [[Ігнат Юрій Робертович|Юрія Ігната]], протягом перших двох років [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] російські війська випустили по території України близько 7400 ракет різних типів, з яких третину склали ракети від комплексів [[С-300]] та [[С-400]] (здатні завдавати ударів по наземних цілях) та близько 900&nbsp;— балістичні ракети [[Іскандер (ОТРК)|«Іскандер»]]. Також росіяни використали близько 3700 дронів типу Shahed-[[Шахед-131|131]]/[[Шахед-136|136]].<ref>{{Cite web|title=Від початку вторгнення росіяни запустили по Україні 7 400 ракет і 3 700 дронів|url=https://babel.ua/news/102059-vid-pochatku-vtorgnennya-rosiyani-zapustili-po-ukrajini-7-400-raket-i-3-700-droniv|website=babel.ua|date=2023-12-21|accessdate=2023-12-26|language=uk|archivedate=2023-12-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20231221155854/https://babel.ua/news/102059-vid-pochatku-vtorgnennya-rosiyani-zapustili-po-ukrajini-7-400-raket-i-3-700-droniv}}</ref> Станом на серпень 2023 року залишки балістичних і крилатих ракет у Росії оцінювались у щонайменше 585 одиниць, а виробничі потужності оцінювались у 40 ракет на місяць, але ці плани виконувались лише частково&nbsp;— через санкції та дефіцит західних комплектуючих.<ref>{{Cite web|title=Росія має щонайменше 585 ракет — ГУР|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-maye-shhonajmenshe-585-raket-gur/|website=Мілітарний|accessdate=2023-12-26|language=uk}}</ref>

==== Україна ====
Сили оборони України успішно застосовували проти російських військових об'єктів крилаті ракети [[Storm Shadow|Storm Shadow/SCALP-EG]], передані Великою Британією та Францією в рамках [[МТД Україні для відбиття російської агресії|МТД для відбиття російської агресії]]. Також Україна отримала та використовувала протикорабельні комплекси [[Harpoon (протикорабельна ракета)|Harpoon]]. 

Українські війська застосовували й ракети українського виробництва [[Нептун (крилата ракета)|«Нептун»]]. Так, 14 квітня 2022 року ударом двох ракет, було [[Знищення крейсера «Москва»|потоплено ракетний крейсер «Москва»]], флагман [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморського флоту ВМФ РФ]]. Пізніше, у серпні 2023 року, ймовірно, модифікована для ударів по наземних цілях ракета «Нептун» уразила російський [[С-400]] в Криму.<ref name=":9" /> Також відомо про випадки застосування радянських розвідувальних дронів [[Ту-141 «Стриж»]], перетворених на крилаті ракети шляхом встановлення бойової частини.<ref>{{Cite web|url=https://defence-ua.com/weapon_and_tech/ukrajinski_raketi_na_750_1000_km_scho_tse_ta_skilki_chasu_neobhidno_na_pochatok_serijnogo_virobnitstva-13135.html|title=Українські ракети на 750-1000 км: що це та скільки часу необхідно на початок серійного виробництва {{!}} Defense Express|website=defence-ua.com|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20231013214846/https://defence-ua.com/weapon_and_tech/ukrajinski_raketi_na_750_1000_km_scho_tse_ta_skilki_chasu_neobhidno_na_pochatok_serijnogo_virobnitstva-13135.html|archive-date=2023-10-13|access-date=2024-04-25}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/9/7380000/|title=ЗСУ били по аеродромах РФ модифікованими радянськими “Стрижами” – Politіcо|website=Українська правда|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20221213152519/https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/9/7380000/|archive-date=2022-12-13|access-date=2024-04-25}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://defence-ua.com/weapon_and_tech/generator_bavovni_na_1000_km_na_scho_zdatnij_konversija_tu_141_strizh_u_krilatu_raketu-9916.html|title=Генератор "бавовни" на 1000 км: на що здатна конверсія Ту-141 "Стриж" у крилату ракету {{!}} Defense Express|website=defence-ua.com|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20230529121743/https://defence-ua.com/weapon_and_tech/generator_bavovni_na_1000_km_na_scho_zdatnij_konversija_tu_141_strizh_u_krilatu_raketu-9916.html|archive-date=2023-05-29|access-date=2024-04-25}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/12/05/ukraine-pulled-ex-soviet-recon-drones-out-of-storage-added-bombs-and-sent-them-hurtling-toward-russia/|title=Ukraine Pulled Ex-Soviet Recon Drones Out Of Storage, Added Bombs And Sent Them Hurtling Toward Russia|last=Axe|first=David|website=Forbes|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230906191711/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/12/05/ukraine-pulled-ex-soviet-recon-drones-out-of-storage-added-bombs-and-sent-them-hurtling-toward-russia/|archive-date=2023-09-06|access-date=2024-04-25}}</ref>

=== Іранська атака на Ізраїль (квітень 2024) ===
13 квітня 2024 року Іран уперше вдався до прямої [[Іранська атака на Ізраїль (2024)|ракетно-дронової атаки на Ізраїль]]. Було запущено близько 300 дронів і ракет, серед яких 30 крилатих ракет {{Iw|Павех (ракета)|«Павех»|en|Paveh cruise missile}}. Абсолютну більшість ракет було збито спільними зусиллями Ізраїлю та союзників.<ref>{{Cite news|url=https://www.csis.org/analysis/iran-israel-air-conflict-one-week|title=The Iran-Israel Air Conflict, One Week In|last=Shaikh|first=Shaan|date=Fri, 04/19/2024 - 12:00|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20240423022010/https://www.csis.org/analysis/iran-israel-air-conflict-one-week|archive-date=2024-04-23|access-date=2024-04-29}}</ref>

== Розповсюдження та оператори ==
Протикорабельні крилаті ракети почали активно розповсюджуватися у 1970-ті і продовжують розповсюджуватися до цього дня. Через малу дальність та невелику бойову частину, вони рідко підпадають під [[Режим контролю ракетних технологій]]. На сьогодні, десятки країн володіють ПКР власного або закордонного виробництва, що робить їх одними із найбільш поширених у світі серед передових систем озброєнь.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=14—15}}

Крилаті ракети для атаки наземних цілей, на відміну від ПКР, під час Холодної війни мали у розпорядженні тільки США і СРСР, і їхнє поширення було вкрай обмеженим. Після розпаду СРСР більше країн заволоділи такою зброєю. На 2021 рік такими ракетами володіли 23 країни, 12 з яких мали власне виробництво. Маса факторів сприяють їх подальшому поширенню: це і суттєвий засіб оборони, і неможливість повністю запобігти нелегальній передачі самих ракет або чутливих ракетних технологій (включно з товарами подвійного призначення), і бізнес-інтереси виробників, і престиж володіння передовою системою озброєнь.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=15}} Ще одним фактором є те, що США просунулися у захисті від балістичних ракет. Незалежно від того, чи це об'єктивний факт чи лише сприйняття, деякі країни, такі як Китай, Росія та Іран, перемкнулися на альтернативні озброєння, зокрема і крилаті ракети.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=26}} 

=== Росія ===

Родина ракет [[Калібр (ракета)|«Калібр»]] почала розроблятися ще з 1985 року, і стала доступною на експорт у 1997 році. Вона стала основним ударним озброєнням російського флоту. Родина містить підродини протикорабельних 3М54 та ракет проти наземних цілей 3М14.<ref name=":23" />

Росія продовжила випускати ПКР. Вона розробила [[Онікс (протикорабельна ракета)|П-800 «Онікс»]] і спільно з Індією створила [[BrahMos]].

Після низки бойових успіхів американських крилатих ракет із GPS у 1990-х, раяднську ракету Х-55 у Росії розвинули в Х-555, оснащену супутниковою навігацією.{{Sfn|Мороз|2001|сторінки=64–68}} На заміну цій ракеті з кінця 1980-х розробляли малопомітну [[Х-101]], яка стала на озброєння 2012 року.<ref name=":7" />

У середині 2000-х в Росії було створено та 2017 року прийнято на озброєння варіант для наземного запуску [[9М729]], що використовується комплексом [[Іскандер-К|«Іскандер-К»]].<ref>{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/ssc-8-novator-9m729/|title=9M729 (SSC-8)|website=Missile Threat|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240316150105/https://missilethreat.csis.org/missile/ssc-8-novator-9m729/|archive-date=2024-03-16|access-date=2024-04-29}}</ref> 

У Росії тривають розробки гіперзвукових крилатих ракет, таких як [[Циркон (ракета)|«Циркон»]]. 

=== Україна ===
[[Файл:Neptune cruise missile 05.jpg|міні|Випробувальний запуск крилатої протикорабельної ракети [[Нептун (крилата ракета)|«Нептун»]]]]
{{seealso|Ракетна програма України}}
Ракети Х-55 виготовлялись на [[Харківське авіаційне виробниче підприємство|Харківському авіаційному виробничому об'єднанні]], однак після розпаду СРСР виробництво було зупинено.{{Sfn|Мороз|2001|сторінки=64–68}} За результатами кількох договорів ([[Лісабонський протокол]], [[Масандрівські угоди]], [[Будапештський меморандум]]) наявні стратегічні бомбардувальники [[Ту-22]], [[Ту-95]], [[Ту-160]] та їх основне озброєння&nbsp;— крилаті ракети Х-22, Х-55 та інші — Україна частково передала Росії або утилізувала в обмін на нереалізовані гарантії безпеки. Незначну кількість ракет Х-55СМ також було нелегально продано Ірану та Китаю на початку 2000-х.<ref>{{Cite web|title=Kh-55 (AS-15)|url=https://missilethreat.csis.org/missile/kh-55/|website=Missile Threat|accessdate=2024-01-31|language=en-US|archivedate=2023-08-30|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230830115408/https://missilethreat.csis.org/missile/kh-55/}}</ref> 

З 2010 року [[КБ «Луч»]] проводив розробку протикорабельної ракети власним коштом, оскільки Міністерство оборони не було зацікавлене. 2018 року відбулись її успішні випробування.<ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/30/7170029/|title=Україна успішно випробувала нову крилату ракету|date=2018-01-30|website=https://www.pravda.com.ua/|publisher=[[Українська правда]]|accessdate=30 січня 2018}}</ref> 2020 року, після численних випробувань, береговий ракетний комплекс [[Нептун (береговий ракетний комплекс)|РК-360МЦ «Нептун»]] з ракетою [[Нептун (крилата ракета)|Р-360]], був прийнятий на озброєння [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Розробка та вдосконалення продовжились і попри [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російське вторгнення 2022 року]].<ref name=":9">{{Cite web|title=РК-360МЦ "Нептун": фактор стримування російського флоту|url=https://mil.in.ua/uk/articles/rk-360mts-neptun-faktor-strymuvannya-rosijskogo-flotu/|website=Мілітарний|accessdate=2024-01-31|language=uk}}</ref>

== Міжнародні договори ==
Крилатих ракет стосується низка обмежувальних домовленостей:

* [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]] (діяв упродовж 1987—2019 років)&nbsp;— договір між США та СРСР/Росією, зобов'язання не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування з дальністю від 500 до 5500 км. Не стосувався ракет морського й повітряного базування. Вважається найважливішим міжнародним договором щодо обмеження і розміщення крилатих ракет.{{Sfn|Hoffmann|2021|сторінки=11}}
* [[Режим контролю ракетних технологій]]&nbsp;— неформальна асоціація країн, що дотримуються експортних обмежень щодо ракетного озброєння, здатного доставити засіб ураження з дальністю понад 300 км і корисним навантаженням понад 500 кг. Через ці норми деякі крилаті ракети мають експортні варіанти, обмежені до цих показників.<ref>{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/apache-ap/|title=SCALP EG / Storm Shadow / SCALP Naval / Black Shaheen / APACHE AP|website=Missile Threat|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240428200551/https://missilethreat.csis.org/missile/apache-ap/|archive-date=2024-04-28|access-date=2024-04-30}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://missilethreat.csis.org/missile/kh-55/|title=Kh-55 (AS-15)|website=Missile Threat|language=en-US|archive-url=https://web.archive.org/web/20240316145843/https://missilethreat.csis.org/missile/kh-55/|archive-date=2024-03-16|access-date=2024-04-30}}</ref>
* Крилаті ракети опосередковано підлягають обмеженням конвенцій [[Конвенція про біологічну зброю|про біологічну зброю]] та [[Конвенція про хімічну зброю|про хімічну зброю]], які забороняють відповідні види озброєння.

== Див. також ==
{{Commons|Cruise missile}}
* [[Аеробалістична ракета]]
* [[Балістична ракета]]
* [[Баражуючий боєприпас]]
* [[Гіперзвукова зброя]]
* [[Крилата бомба]]
* {{Iw|Летюча бомба||en|Flying bomb}}
* [[Протикорабельна ракета]]
* [[Протиракетна оборона]]

== Примітки ==
{{Примітки|2|group="прим."}}
----
{{Примітки|3|height=1|refs=
<ref name="nasic">[https://www.nasic.af.mil/Portals/19/images/Fact%20Sheet%20Images/2017%20Ballistic%20and%20Cruise%20Missile%20Threat_Final_small.pdf BALLISTIC AND CRUISE MISSILE THREAT] // National Air and Space Intelligence Center, c. 34—35</ref>}}

== Література ==
* {{Cite book
|url=https://www.jstor.org/stable/resrep29682
|title=Cruise missile proliferation: Trends, strategic implications, and counterproliferation
|chapter=
|last= Hoffmann 
|first= Fabian 
|year=2021
|publisher=European Leadership Network 
|pages=38
|language=en
|ref=harv
}}
* {{Cite book
|url=https://media.defense.gov/2017/Apr/07/2001728474/-1/-1/0/B_0006_WERRELL_EVOLUTION_CRUISE_MISSILE.PDF
|title=The Evolution of the Cruise Missile
|last=Werrell
|first=Kenneth P.
|year=1985
|publisher=Air University, Maxwell Air Force Base, Alabama
|language=en
|ref=harv
}}
* {{Cite book
|title=Управляемые ракеты дальней и морской авиации СССР / Soviet Long Range and Naval Aviation Missiles
|last=Мороз
|first=Сергей
|last2=Попсуевич
|first2=Сергей
|year=2001
|publisher=Майор, Пилот
|location=Москва
|language=російською / англійською
|id=ISBN 5-93445-007-8
|ref=harv
}}

== Посилання ==
* [https://missiledefenseadvocacy.org/missile-threat-and-proliferation/missile-basics/cruise-missile-basics/ MDAA. ''Cruise Missile Basics.''] (англійською) {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230911145211/https://missiledefenseadvocacy.org/missile-threat-and-proliferation/missile-basics/cruise-missile-basics/ |date=11 вересня 2023 }}{{ref-ru}}
{{^|2em}}
{{Авіація}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}

{{добра стаття}}
[[Категорія:Крилаті ракети| ]]
[[Категорія:Ракетна зброя]]
[[Категорія:Стратегічна зброя]]