Крилата ракета

Радянська крилата ракета Р-500 «Базальт»

Одна з перших радянських крилатих ракет П-15 «Термит»

Крилата ракета повітряного базування AGM-86, США

Крила́та раке́та — безпілотний літальний апарат одноразового запуску, траєкторія польоту якого визначається аеродинамічною підіймальною силою крила, тягою двигуна і силою тяжіння. Раніше існували конструкції, які були керовані пілотами-смертниками. Застаріла назва сконструйованої за літаковою (класичною) схемою крилатої ракети — літак-снаряд.

Історія[ред. | ред. код]

Крилаті апарати 10ХН, 14 Х, 16Х. Експонат Полтавський музей авіації та космонавтики.

Російсько-Індійська крилата ракета БраМос. Експонат Полтавський музей авіації та космонавтики.

Перші крилаті ракети розробила і застосувала нацистська Німеччина наприкінці Другої світової війни. Ці ракети були відомі під назвою V1 («Фау-1») і використовувалися в бойових діях проти Великої Британії.

Історія крилатих ракет у Радянському Союзі почалася у вересні 1944 року. Саме тоді в московське КБ доправили уламки V-1. Радянська влада вирішила створити власні «літаки-снаряди». Розробку проєкту довірили Володимирові Челомею. Через 9 років паралельно з Челомєєм розробку почав А. І. Мікоян.

Крилаті апарати 10ХН, 14Х, 16Х розробило в 1944—1953 рр. державне КБ В. М. Челомея.

У 1950-х роках передбачали розвиток крилатих ракет як стратегічних міжконтинентальних засобів доправлення ядерних зарядів. У КБ Лавочкіна розробляли двоступінчату крилату ракету «Буря», але роботи зупинили з економічних міркувань і через успіхи в розробці балістичних ракет.

Порівняння з іншими видами ракет[ред. | ред. код]

Переваги[ред. | ред. код]

Можливість задавати довільний курс ракети, у тому числі звивисту траєкторію, що створює труднощі для ППО противника. Можливість руху на малій висоті уздовж вигинів рельєфу, що ускладнює виявлення. Сучасні крилаті ракети призначені для ураження цілі з високою точністю.

Недоліки[ред. | ред. код]

Інколи відносно невеликі швидкості (приблизно дорівнює швидкості звуку).
Висока вартість.

Порівняння з літаками[ред. | ред. код]

У порівнянні з літаками основною перевагою крилатої ракети є безпілотність, що дозволяє як зберегти людей, так і зменшити габарити і тим самим ускладнити виявлення. Позаяк крилаті ракети розраховано на одноразове застосування, до них висувають набагато менш жорсткі вимоги щодо ресурсу двигуна та інших агрегатів.

Класифікація[ред. | ред. код]

Крилаті ракети діляться:

за типом заряду:
- з ядерним спорядженням;
- із звичайним спорядженням;
за призначенням:
- стратегічні;
- оперативно-тактичні;
- тактичні;
за типом базування:
- наземного;
- повітряного;
- морського;
- підводного.

На даний час крилатими ракетами морського базування оснащуються кораблі, ракетні катери і підводні човни.

Виробництво в Україні[ред. | ред. код]

На початку лютого 2016 року у ЗМІ з'явилися повідомлення про намір України відновити розробку та виробництво крилатих ракет^[1].

З 2014 року низка підприємств українського оборонно-промислового комплексу працює над створенням протикорабельної крилатої ракети та відповідного ракетного комплексу берегового, повітряного та корабельного базування «Нептун».