Крилата ракета


Крила́та раке́та — безпілотний літальний апарат одноразового запуску, траєкторія польоту якого визначається аеродинамічною підіймальною силою крила, тягою двигуна і силою тяжіння. Раніше існували конструкції, які були керовані пілотами-смертниками. Застаріла назва сконструйованої за літаковою (класичною) схемою крилатої ракети — літак-снаряд.
Історія[ред. | ред. код]
Перші крилаті ракети розробила і застосувала нацистська Німеччина наприкінці Другої світової війни. Ці ракети були відомі під назвою V1 («Фау-1») і використовувалися в бойових діях проти Великої Британії.
Історія крилатих ракет у Радянському Союзі почалася у вересні 1944 року. Саме тоді в московське КБ доправили уламки V-1. Радянська влада вирішила створити власні «літаки-снаряди». Розробку проєкту довірили Володимирові Челомею. Через 9 років паралельно з Челомєєм розробку почав А. І. Мікоян.
Крилаті апарати 10ХН, 14Х, 16Х розробило в 1944—1953 рр. державне КБ В. М. Челомея.
У 1950-х роках передбачали розвиток крилатих ракет як стратегічних міжконтинентальних засобів доправлення ядерних зарядів. У КБ Лавочкіна розробляли двоступінчату крилату ракету «Буря», але роботи зупинили з економічних міркувань і через успіхи в розробці балістичних ракет.
Порівняння з іншими видами ракет[ред. | ред. код]
Переваги[ред. | ред. код]
Можливість задавати довільний курс ракети, у тому числі звивисту траєкторію, що створює труднощі для ППО противника. Можливість руху на малій висоті уздовж вигинів рельєфу, що ускладнює виявлення. Сучасні крилаті ракети призначені для ураження цілі з високою точністю.
Недоліки[ред. | ред. код]
- Інколи відносно невеликі швидкості (приблизно дорівнює швидкості звуку).
- Висока вартість.
Порівняння з літаками[ред. | ред. код]
У порівнянні з літаками основною перевагою крилатої ракети є безпілотність, що дозволяє як зберегти людей, так і зменшити габарити і тим самим ускладнити виявлення. Позаяк крилаті ракети розраховано на одноразове застосування, до них висувають набагато менш жорсткі вимоги щодо ресурсу двигуна та інших агрегатів.
Класифікація[ред. | ред. код]
Крилаті ракети діляться:
- за типом заряду:
- з ядерним спорядженням;
- із звичайним спорядженням;
- за призначенням:
- стратегічні;
- оперативно-тактичні;
- тактичні;
- за типом базування:
- наземного;
- повітряного;
- морського;
- підводного.
На даний час крилатими ракетами морського базування оснащуються кораблі, ракетні катери і підводні човни.
Виробництво в Україні[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2016) |
На початку лютого 2016 року у ЗМІ з'явилися повідомлення про намір України відновити розробку та виробництво крилатих ракет[1].
З 2014 року низка підприємств українського оборонно-промислового комплексу працює над створенням протикорабельної крилатої ракети та відповідного ракетного комплексу берегового, повітряного та корабельного базування «Нептун».
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cruise missile |
- GAM-63 «Раскл»
- Ракети бойові
- Засоби ППО
- Зенітно-ракетний комплекс
- Міжконтинентальна балістична ракета
- Фау-2
- Boeing X-51
- BGM-109 Tomahawk
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Україна відновлює виробництво крилатих ракет. Слово і Діло. 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Крылатые ракеты. В начале большого пути. [Архівовано 16 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
|
![]() |
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |