Перегляд вихідного коду сторінки Куктаун

{{Місто
 | назва               = Куктаун
 | місцева_назва       = Cooktown
 | зображення          = Cooktown.jpg
 | зображення_розмір   = <!-- 400пкс -->
 | зображення_підпис   = Вид на Куктаун з пагорбу Грассі-Хілл
 | прапор              = 
 | прапор_підпис       = 
 | герб                = 
 | герб_підпис         = 
 | країна              = [[Австралія]]
 | регіон              = [[Квінсленд]]
 | цифровий ідентифікатор= 
 | вид ідентифікатора  = 
 | розташування        = 
 | розташування_розмір = 
 | розташування_підпис = 
 | mapx                = 
 | mapy                = 
 | засноване           = 1873
 | перша згадка        = 1770
 | статус              = 
 | магдебурзьке право  = 
 | населення           = 1573
 | густота             = 
 | катойконім          = 
 | агломерація         = 
 | площа               = 
 | часовий пояс        = 
 | висота над рівнем моря= 
 | поштові індекси     = 
 | код країни          = 
 | код міста           =
 | координати          = 
 |lat_dir=S | lat_deg= 15 | lat_min= 28
            | lat_sec= 06
 |lon_dir=E | lon_deg= 145 | lon_min= 15
            | lon_sec= 01
 | країна карта        = 
 | регіон карта        = 
 | район карта         =
 | поділ міста         = 
 | міста-побратими     = 
 | день міста          = 
 | адреса              = 
 | вебсторінка         = http://www.cook.qld.gov.au/
 | мер                 = 
 | примітки            = 
 }}
'''Ку́ктаун''' ({{lang-en|Cooktown}}, букв. ''Місто Кука'')&nbsp;— невеличке місто у північній частині [[Австралія|австралійського]] штату [[Квінсленд]], центр графства Кук ({{lang-en|{{iw|Shire of Cook|Cook Shire|en|Shire of Cook}}}}). Населення міста за даними перепису [[2001]] року становило близько 1573 осіб, а населення всього графства&nbsp;— 3812 чоловік (станом на [[2008]])<ref>{{Cite web |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Products/3218.0~2007-08~Main+Features~Queensland?OpenDocument |title=Australian Bureau of Statistics |accessdate=10 листопада 2010 |archive-date=4 лютого 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/65D0vpQ36?url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Products/3218.0~2007-08~Main+Features~Queensland?OpenDocument}}</ref>.

[[Файл:FinchBay.JPG|thumb|left|240px|Затока Фінч, Куктаун]]
[[Файл:Endeavour River, Cooktown, Queensland, Australia.jpg|thumb|left|240px|Річка Індевор]]

== Географія ==
Куктаун розташований на східному узбережжі півострова [[Кейп-Йорк]], на березі [[Коралове море|Коралового моря]], у районі гирла річки Індевор ({{lang-en|{{iw|Endeavour River}}}}). Найближче велике місто&nbsp;— [[Кернс]]&nbsp;— розташоване за 180 кілометрів на південь.

За 30 кілометрів на південь починається широкий гірський масив, що є частиною [[Великий водороздільний хребет|Великого водороздільного хребта]]. Висота деяких піків цього масиву досягає 1300 метрів.

На відстані 25 кілометрів від Куктауна у Кораловому морі починається [[Великий бар'єрний риф]].

=== Клімат ===
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується [[саванний клімат|кліматом тропічних саван]]. Найтепліший місяць — [[січень]] із середньою температурою 27.8&nbsp;°C (82&nbsp;°F). Найхолодніший місяць — [[липень]], із середньою температурою 22.2&nbsp;°С (72&nbsp;°F).<ref>[https://weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=38249&cityname=Cooktown%2C+Queensland%2C+Australia&units=metric Клімат Куктауна]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www-cluster.bom.gov.au/climate/environ/other/kpn_group.shtml |title=Australian climate zones |accessdate=10 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090507192338/http://www-cluster.bom.gov.au/climate/environ/other/kpn_group.shtml |archivedate=7 травня 2009 |deadurl=yes }}</ref>

{{Клімат міста
|Місто_род=Куктауна
|Джерело=[https://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=38249&cityname=Cooktown-Queensland-Australia Weatherbase]
| Рік_сер=25
| Січ_сер=27
| Лют_сер=27
| Бер_сер=26
| Кві_сер=25
| Тра_сер=24
| Чер_сер=23
| Лип_сер=22
| Сер_сер=22
| Вер_сер=24
| Жов_сер=25
| Лис_сер=27
| Гру_сер=27
| Рік_сер_макс=28
| Січ_сер_макс=31
| Лют_сер_макс=31
| Бер_сер_макс=30
| Кві_сер_макс=29
| Тра_сер_макс=27
| Чер_сер_макс=26
| Лип_сер_макс=26
| Сер_сер_макс=26
| Вер_сер_макс=27
| Жов_сер_макс=29
| Лис_сер_макс=31
| Гру_сер_макс=31
| Рік_сер_мін=22
| Січ_сер_мін=23
| Лют_сер_мін=23
| Бер_сер_мін=23
| Кві_сер_мін=22
| Тра_сер_мін=21
| Чер_сер_мін=20
| Лип_сер_мін=18
| Сер_сер_мін=19
| Вер_сер_мін=21
| Жов_сер_мін=22
| Лис_сер_мін=23
| Гру_сер_мін=23
| Рік_сер_опади=1770
| Січ_сер_опади=360
| Лют_сер_опади=340
| Бер_сер_опади=380
| Кві_сер_опади=220
| Тра_сер_опади=70
| Чер_сер_опади=50
| Лип_сер_опади=20
| Сер_сер_опади=30
| Вер_сер_опади=10
| Жов_сер_опади=20
| Лис_сер_опади=60
| Гру_сер_опади=160
| Рік_а_макс=40
| Січ_а_макс=40
| Лют_а_макс=38
| Бер_а_макс=36
| Кві_а_макс=35
| Тра_а_макс=32
| Чер_а_макс=33
| Лип_а_макс=30
| Сер_а_макс=30
| Вер_а_макс=37
| Жов_а_макс=34
| Лис_а_макс=40
| Гру_а_макс=40
| Рік_а_мін=7
| Січ_а_мін=19
| Лют_а_мін=17
| Бер_а_мін=18
| Кві_а_мін=16
| Тра_а_мін=12
| Чер_а_мін=7
| Лип_а_мін=8
| Сер_а_мін=10
| Вер_а_мін=11
| Жов_а_мін=14
| Лис_а_мін=16
| Гру_а_мін=16
| Рік_дощ=117
| Січ_дощ=17
| Лют_дощ=17
| Бер_дощ=18
| Кві_дощ=14
| Тра_дощ=10
| Чер_дощ=6
| Лип_дощ=3
| Сер_дощ=4
| Вер_дощ=1
| Жов_дощ=2
| Лис_дощ=7
| Гру_дощ=12
| Рік_вол=72
| Січ_вол=75
| Лют_вол=76
| Бер_вол=77
| Кві_вол=75
| Тра_вол=74
| Чер_вол=75
| Лип_вол=73
| Сер_вол=69
| Вер_вол=68
| Жов_вол=67
| Лис_вол=68
| Гру_вол=71
}}

== Історія ==

=== Прибуття Кука ===
[[23 червня]] [[1770]] року бухта Куктауна стала місцем зустрічі двох цілком різних культур. Цього дня [[австралійські аборигени]] племені ''гуугу їмітір'' ({{lang-en|Guugu Yimithirr}}) могли спостерігати парусне судно, що обережно підходило до їхнього берегу. Це було судно [[Індевор (корабель)|«Індевор»]] під командуванням [[Джеймс Кук|Джеймса Кука]], що здійснював своє перше навколосвітнє плавання. Трохи раніше, [[11 червня]], судно наткнулось на риф і серйозно пошкодило обшивку. Команді вдалось тимчасово залатати пробоїну, після чого було прийнято рішення шукати місце, придатне для ремонту.<ref>{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Reisen/XVIII/1760-1780/Kuk_2/frametext23.htm |title=''Джеймс Кук'' Плавання на «Індеворі» у 1768-1771 роках |accessdate=10 листопада 2010 |archive-date=16 червня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100616140621/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Reisen/XVIII/1760-1780/Kuk_2/frametext23.htm }}</ref>

У підсумку британці провели сім тижнів на місці, де у наш час розташовано Куктаун. Вони були зайняті ремонтом судна, поповненням запасів продовольства і води, доглядом за хворими. Під час цієї вимушеної зупинки вчені [[Даніель Карлсон Соландер|Даніель Соландер]] та [[Джозеф Бенкс]], які супроводжували Кука у експедиції, займались збиранням та описом нових видів рослин, а художник Сідні Паркінсон ілюстрував їх. Він став першим англійським художником, кому вдалось зобразити місцевих аборигенів.

Упродовж декількох тижнів ботанік Кука Джозеф Бенкс зустрічався та розмовляв з місцевими жителями. Він записав близько 50 слів місцевого діалекту, включаючи й назву інтригуючої тварини, яку аборигени називали ''гангурру'' ({{lang-en|gangurru}}), що було записано як ''кангару'' ({{lang-en|kangaru}}). Європейці вперше побачили [[кенгуру]] за кілька днів після їх висадки на сусідньому пагорбі&nbsp;— Грассі-Хілл ({{lang-en|Grassy Hill}}).

Кук надав назву «Індевор» місцевій річці на честь свого корабля. Весь півострів він назвав [[Кейп-Йорк]] на честь Герцога Йоркського. Після цього він оголосив все східне узбережжя Австралії володіннями [[Англія|Англії]].

=== Експедиція Кінга ===
Друга офіційно зареєстрована експедиція до цього району відбулась майже через 50 років. У 1819—1820 роках сюди прибув [[ботаніка|ботанік]] [[Аллан Каннінгем]], який супроводжував капітана Філіпа Паркера Кінга ({{lang-en|{{iw|Phillip Parker King}}}}). Каннінгем зібрав безліч зразків місцевої флори для [[Британський музей|Британського музею]] та лондонських Садів К'ю.

=== Золота лихоманка ===
[[1872]] року Вільям Ганн ({{lang-en|{{iw|William Hann}}}}) віднайшов [[золото]] у районі річки Палмер ({{lang-en|Palmer River}}), на південному заході від місця, де у дійсний час розташовано Куктаун. Про цю знахідку стало відомо Джеймсові Маллігану ({{lang-en|{{iw|James Venture Mulligan|James Mulligan|en|James Venture Mulligan}}}}), який [[1873]] року очолив повторну експедицію до цього району. Наявність великого родовища золота було підтверджено, до долини річки Індевор линули шукачі пригод з усього світу.<ref name="History of Cooktown">''Pike, Glenville.'' 1979. Queen of the North: A Pictorial History of Cooktown and Cape York Peninsula. ISBN 0-9598960-5-8</ref>

[[Файл:RGS Australasia 02.jpg|thumb|left|280px|Члени китайської громади, Куктаун, 1890-ті роки]]
Уряд [[Квінсленд]]у був безпосередньо зацікавлений у розробці родовищ золота на території свого штату. Для обслуговування старателів був необхідним сервісне місто-порт. Й першим таким портом став Куктаун, заснований [[1873]] року. Трохи пізніше з тією ж метою було засновано Кернс ([[1876]]) і [[Порт-Дуглас]] ([[1877]]).

Розробка родовищ проходила успішно. З [[1873]] по [[1890]] рік було добуто 15&nbsp;500&nbsp;кг золота. Разом із збільшенням видобутку золота розвивався й Куктаун. За приблизними оцінками [[1880]] року у районі проживало близько 7&nbsp;000 чоловік та 4&nbsp;000 жили безпосередньо у самому місті. У Куктауні було багато готелів та пабів для гостей міста. Були магазини, пекарні, пивний завод, цегляний та деревообробний заводи, виходили дві газети. У ті дні в місті значну роль відігравала китайська громада. Первинно китайці приїжджали як старателі, але багато з них зайнялись торгівлею. Одні постачали до району рис та інші продукти харчування, інші відкривали магазини.<ref>{{Cite web |url=http://www.cook.qld.gov.au/community/gold.shtml |title=History, Gold Fever |accessdate=10 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090518195708/http://www.cook.qld.gov.au/community/gold.shtml |archivedate=18 травня 2009 |deadurl=yes }}</ref>

[[1875]] року спалахнув конфлікт між європейськими поселенцями і старателями з одного боку та місцевими аборигенами&nbsp;— з іншого. В результаті місцеві племена було знищено. [[1881]] року було зведено міст через річку Індевор. Новий міст зробив доступними великі пасовища у долинах річок Індевор та Маківор ({{lang-en|McIvor River}}). [[1884]] року у районі річки Аннан ({{lang-en|Annan River}}), південніше Куктауну, було винайдено [[олово]].

Після закінчення «золотої лихоманки» кількість жителів містечка почала поступово скорочуватись. У [[1875]] й [[1919]] роках відбулись великі пожежі, що цілком знищили усі будівлі на головній вулиці Куктауну. Найсильніший [[тропічний циклон]] у [[1907]] році зробив свій внесок до подальшого руйнування міста.

=== Друга світова війна ===
До [[1940]] року у Кутауні залишилось мало слідів «золотої лихоманки» кінця [[XIX століття]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] поряд із містом було розташовано військову базу. На ній розміщувались 20&nbsp;000 австралійських та американських військовослужбовців, що брали участь у бойових діях на [[Тихий океан|Тихому океані]] та [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]]. Аеропорт Куктауну відіграв важливу роль під час [[Битва у Кораловому морі|битви у Кораловому морі]], у ході якої було зупинено просування японських військ на австралійські території.<ref name="History of Cooktown" />

У роки війни більша частина населення півострова Кейп-Йорк як корінного, так і «білого», була евакуйована на південь. Під час переїзду багато аборигенів загинули, а ті, хто лишився живими, так і не змогли повернутись до своїх одвічних земель.

=== Сучасний період ===
[[Файл:Mango trees, Cooktown, Queensland, Australia.jpg|thumb|right|240px|Мангові дерева, Куктаун]]
У дійсний час влада регіону намагаються показати, що відносини між аборигенами й «англосаксами», що проживають у цьому районі, істотно покращились. На центральній вулиці міста розташовано Центр громади аборигенів ({{lang-en|Aboriginal Community Centre}}), що носить назву ''Гунгард'' ({{lang-en|Gungarde }}), у пам'ять про племена ''гуугу йимитир'', що жили тут. Також Куктаун є центром підтримки декількох громад корінних жителів, що живуть у цьому районі, включаючи народи ''Хоупвейл'' ({{lang-en|Hopevale}}), які живуть за 47 кілометрів на північний захід та народи ''Вуджал-Вуджал'' ({{lang-en|Wujal Wujal}}), які живуть за 72 кілометри на південь.

На місці першої зустрічі між британськими моряками і місцевими аборигенами було зведено «Стіну історії» ({{lang-en|Milbi Wall}}). Стіна розповідає історію Куктауна та річки Індевор з точки зору місцевих племен.<ref>{{Cite web |url=http://www.jeffress.net/jamworks/celebration/milbi.htm |title=Milbi Wall |accessdate=10 листопада 2010 |archive-date=26 березня 2005 |archive-url=https://web.archive.org/web/20050326235550/http://www.jeffress.net/jamworks/celebration/milbi.htm }}</ref>.

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===
Для жителів району Кук [[автомобільний транспорт|автотранспорт]] є основним видом транспорту. З Кернсу до Куктауна можна дістатись автомагістраллю «Кенеді» ({{lang-en|Kennedy}}) і далі дорогою «Пінінсула-Дивелопментал» ({{lang-en|Peninsula Developmental}}). Дорога обходить з західного боку великий гірський масив, з цієї причини загалом доведеться проїхати близько 300 кілометрів. Продовжуючи рухатись по дорогою Пінінсула-Дивелопментал на північний захід можна потрапити до містечка [[Вейпа]], що на західному узбережжі півострова Кейп-Йорк.

На відстані 7 кілометрів на північний захід від центра міста розташовано невеликий аеропорт місцевого значення&nbsp;— Аеропорт Куктаун ({{lang-en|{{iw|Cooktown Airport}}}}). Найближчий міжнародний аеропорт&nbsp;— Кернс. Основний напрямок аеропорту Куктауна&nbsp;— рейси до Кернсу, час польоту становить 90 хвилин.

== Туризм ==
[[Файл:Mangrove - Cooktown, Queensland, Australia.jpg|thumb|right|300px|[[Мангри|Мангра]], Куктаун]]
Завдяки розвиткові транспортної мережі й туристичної інфраструктури Куктаун став заробляти на туристичному бізнесі. Місто є відправною точкою для подорожей незайманими національними парками північної та центральної частин півострова Кейп-Йорк та північної частини Великого бар'єрного рифу. Досі це місце&nbsp;— одне з найменш населених та маловивчених на нашій планеті.

Флора Куктауну представляє особливу цікавість для ботаніків. Місто розташоване на межі декількох рослинних зон, у тому числі тропічних та [[Склерофіти|склерофітових]] лісів, піщаних дюн та лагун. Багато зразків рідкісних рослин зібрано у міському Ботанічному саду.

=== Пам'ятки ===
* '''[[Великий бар'єрний риф]]'''&nbsp;— гряда [[коралові рифи|коралових рифів]] та [[остров]]ів у [[Коралове море|Кораловому морі]]. Розташований менше ніж у півгодині шляху від міста.
* '''Даінтрі-Рейнфорест''' ({{lang-en|{{iw|Daintree Rainforest}}}})&nbsp;— [[тропічний ліс]], розташований південніше від міста, є частиною Вологих тропіків Квінсленду. У лісі було створено [[Національний парк Дейнтрі]], що зберігся як об'єкт Всесвітнього спадку [[ЮНЕСКО]].
* '''Національний парк острів Лізерд''' ({{lang-en|{{iw|Lizard Island National Park}}}})&nbsp;— розташований на острові Лізерд ({{lang-en|Lizard Island }}), що є частиною Великого барєрного рифу. На острові розташовано будинок відпочинку.
* '''Національний парк Лейкфілд''' ({{lang-en|{{iw|Lakefield National Park}}}})&nbsp;— розташований за 140 кілометрів на північний захід від міста. Дикий куток&nbsp;— відмінне місце для рибальства та відпочинку.
* '''Ботанічний сад Куктауну'''&nbsp;— гарно оформлені сади, зібрано унікальну колекцію рослин місцевого походження. 

== Галерея ==
<center> <gallery perrow=3 widths="240px" heights="200px">
Файл:JamesCookMuseum.JPG|Музей Джеймса Кука, Куктаун
Файл:Sandy beach, Cooktown, Queensland, Australia.jpg|Пляж, Куктаун
Файл:Kangaroo-Cooktown.JPG|Памятник Кенгуру,<br/>Грассі-Хілл, Куктаун
</gallery> </center>
[[Файл:Cooktown Grassy Hill panorama.jpg|thumb|center|750px|Панорама Куктауна з пагорба Грассі-Хілл]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* [http://www.cook.qld.gov.au/ Cook Shire Рада графства Кук] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110312042751/http://www.cook.qld.gov.au/ |date=12 березня 2011 }} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090507192338/http://www-cluster.bom.gov.au/climate/environ/other/kpn_group.shtml Australian climate zones Кліматичні зони Австралії] {{ref-en}}
* [http://www.fallingrain.com/icao/YCKN.html Cooktown Airport Аеропорт Куктаун] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121025081623/http://www.fallingrain.com/icao/YCKN.html |date=25 жовтня 2012 }} {{ref-en}}

[[Категорія:Міста Квінсленду]]
[[Категорія:Засновані в Австралії 1873]]