Перегляд вихідного коду сторінки Леон Козловський

{{Otheruses|Козловський}}
{{Державний діяч
| українське ім'я    = Леон Козловський
| оригінальне ім'я   = Leon Kozłowski
| портрет            = Leon Kozłowski.PNG
| ширина портрета    = 200px
| підпис             = 1932 р.
| герб               = Jastrzębiec herb.svg
| підпис герба       = [[герб]] «[[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]»
| ширина герба       = 60px
| титул              = 
| прапор             = 
| періодпочаток      = [[15 травня]] [[1934]] 
| періодкінець       = [[28 березня]] [[1935]] 
| попередник         = [[Януш Єнджеєвич]] 
| спадкоємець        = [[Валерій Славек]]
| прем'єр            = [[прем'єр-міністр Польщі]]
| громадянство       = 
| дата народження    = 6.06.1892
| місце народження   =
| дата смерті        = 11.05.1944
| місце смерті       =
| династія           =
| батько             =
| мати               =
| дружина            =
| діти               =
| нагороди           = {{(!}}
{{!}}{{Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)}}{{!!}}{{Хрест Незалежності}}{{!!}}{{Хрест Хоробрих (Польща)}}
{{!}}-
{{!}}{{Золотий Хрест Заслуг}}{{!!}}{{Пам'ятна медаль за війну 1918—1921}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Христа (Португалія)}}
{{!}}-
{{!}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)}}
{{!)}}
| автограф           =
| Commons            = Leon Kozłowski
}}
'''Леон Тадеуш Козловський''' ({{lang-pl|Leon Tadeusz Kozłowski}}; [[6 червня]] [[1892]], [[Рембешиці]] [[ґміна Малоґощ]] [[Єнджейовський повіт]] [[Свентокшиське воєводство]]&nbsp;— [[11 травня]] [[1944]], [[Берлін]])&nbsp;— польський військовик, [[вчений]]-[[археолог]], [[Громадський діяч|громадсько]]-[[політичний діяч]]. [[Прем'єр-міністр Польщі]] у 1934—1935 роках.

== Життєпис ==
Народився у селі Рембешиці ({{lang-pl|Rembieszyce}}, [[Келецький повіт]]) у родині землевласників. Батько&nbsp;— Стефан, мати&nbsp;— його дружина Марія зі Штрасбургерів. Мав брата [[Томаш Стефан Козловський|Томаша Стефана]] (1896—1946), який втопився, рятуючи дівчину. 1910 року склав [[Матура|матуру у]] [[Варшава|Варшаві]]. У 1909—1910 роках був членом «Звйонзку Млодзєжи Постемповей». Навчався у [[Краківський університет|Краківському університеті]] (керівник В. Деметрікевіч), під час навчання був діяльним у пов'язаному з [[Юзеф Пілсудський|Ю. Пілсудським]] «Звйонзку Валькі Чинней», товаристві «Promień», «[[Стрілецький союз|Звйонзку Стшелецькім]]», в 1912—1913&nbsp;— у [[Тюбінгенський університет|Тюбінгенському]] (керівник Р.&nbsp;Р.&nbsp;Шмідт, з ним у 1914 році відвідав [[Крим]] та [[Кавказ]] з метою ознайомлення зі збірками місцевих музеїв) [[університет]]ах.

Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]] служив у І полку уланів Легіонів Польських (1914—1917&nbsp;рр.). Потім став членом [[Польська Організація Військова|Польської організації Військової]]. Восени 1917&nbsp;р. виїхав для продовження студій до [[Тюбінген]]у, де 11 серпня 1918&nbsp;р. захистив [[доктор наук|докторат]]. Брав участь у [[Польсько-радянська війна 1920|польсько-радянській війні]].

Навесні 1920 року [[габілітація|габілітувався]] як [[доцент]] «передісторії» [[Ягеллонський університет|Ягеллонського університету]]. У 1921-39, крім 1931—1935&nbsp;— [[професор]] [[Львівський університет|Львівського університету]] Яна Казимира.

У 1922 році запросив працювати на посаду асистента Кароля Стояновського.<ref>[http://www.wbc.poznan.pl/Content/185483/index.pdf ''Joanna Patalas.'' Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895—1947)&nbsp;— antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. Praca doktorska.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151224220445/http://www.wbc.poznan.pl/Content/185483/index.pdf |date=24 грудня 2015 }}&nbsp;— Poznań, 2010.&nbsp;— S. 22. {{ref-pl}}</ref> На Федір-горі у [[Бучач]]і під час археологічних [[розкопки|розкопок]] у [[1922]] році Леон Козловський та [[Кароль Стояновський]]<ref>''Ярослав Пастернак''. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // [[Бучач і Бучаччина]]…&nbsp;— С. 13.</ref>&nbsp;року знайшли кам'яні долота, тесла зі старанно зашліфованою поверхнею&nbsp;— інвентар, типовий для племен [[Культура лінійно-стрічкової кераміки|культури лінійно-стрічкової кераміки]] (6-3 тис. до н.&nbsp;е.). Також проводив [[розкопки]] у долині [[Дністер|Дністра]] ([[Незвисько]], [[Кошилівці]]).

Після того, як радянські війська захопили [[Львів]] у 1939 році, був заарештований і засуджений до смерті. Однак за домовленістю з [[Владислав Андерс|Владиславом Андерсом]] був звільнений, вступив в його армію в званні [[поручник]]а. Восени 1941 року [[дезертир]]ував і втік до [[Третій Рейх|Третього Рейху]]. Був заочно засуджений до смерті польовим судом армії Андерса.

У польській [[Преса|пресі]] висловлювали непідтверджені припущення, що Козловський робив спроби сформувати [[Колабораціонізм|колабораціоністський]] «уряд» [[Польща|Польщі]], які не мали успіху&nbsp;— [[німці]] не схильні були відновлювати незалежність Польщі в жодному випадку. Однак німці оцінили його послуги&nbsp;— до кінця життя він одержав німецьку [[Пенсія|пенсію]], мешкав у готелі «[[Адлон (готель)|Адлон]]» в Берліні. У 1943 році брав участь в міжнародній комісії, яка розслідувала «[[Катинський розстріл]]».<ref>''Козловский Мачей'', [https://web.archive.org/web/20050510171853/http://inosmi.ru/print/219307.html Свидетель специального назначения], 2005 г. («Polityka», Польша) {{ref-ru}}</ref>

Помер від [[аневризми]] серця під час авіанальоту на м. [[Берлін]]. Був похований на берлінському цвинтарі [[Кафедральний собор святої Ядвіґи|собору святої Ядвіґи]] римо-католицької парафії. Потім перепохований на [[Повонзківський цвинтар|Повонзковському цвинтарі]] [[Варшава|Варшави]].

== Праці ==
<div style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
Автор публікацій виданих у 1913—1939&nbsp;рр., що були предметом доісторичної археології та доісторичної методології дослідження. Серед цих книг були:

* {{ref-pl}} Paleolit w Jaksicach nad Wisłą (1913),
* {{ref-pl}} Badania archeologiczne na górze Klin w Iwanowicach, pow. Miechowskiego (1917),
* {{ref-pl}} Jama mieszkalna na górze Klin w Iwanowicach (pow. Miechowski, gub. Kielecka) (1917),
* {{ref-pl}} Cmentarzysko ciałopalne kultury łużyckiej z ceramiką żłobkowaną we wsi Smolice i Nagórki w pow. Łęcz (1920),
* {{ref-pl}} Groby megalityczne na wschód od Odry (1921),
* {{ref-pl}} Notatki archeologiczne (1922),
* {{ref-pl}} Problem etniczny w prehistorii (1922),
* {{ref-pl}} Starsza epoka kamienna w Polsce (1922),
* {{ref-pl}} Stan i zadania badań nad epoką kamienną w Polsce (1922),
* {{ref-pl}} Młodsza epoka kamienna w Polsce (1924),
* {{ref-pl}} Stosunek zlodowaceń do wędrówek kultur paleolitycznych i rozwoju cyklów kulturowych w paleolicie Europy (1924),
* {{ref-pl}} Problemat rozwoju formy w prehistorji (1926),
* {{ref-pl}} Niektóre zagadnienia polskiego neolitu (1927),
* {{ref-pl}} Metoda kartograficzna w prehistorji (1928),
* {{ref-pl}} Chaty kultury Czechy-Wysocko odkryte w Niezwiskach w pow. horodeńskim (1930),
* {{ref-pl}} Zarys pradziejów Polski południowo-wschodniej (1939),
* {{ref-pl}} Polska Południowo-Wschodnia (1939).

Крім того, в 1930&nbsp;р. він видав свою працю щодо Росії і більшовицької революції, а в 1934&nbsp;р. були опубліковані зібрані виступи Козловського як прем'єр-міністра. У 2001&nbsp;р. були опубліковані мемуари, написані Козловським (досвід в радянській в'язниці і свобода під час війни в Радянській Росії)<ref>[http://alpha.bn.org.pl/search~S5*pol?/akoz{u0142}owski%2C+leon/akozl~aowski+leon/1%2C3%2C30%2CB/exact&FF=akozl~aowski+leon+1892+1944&1%2C21%2C Katalog online Biblioteki Narodowej]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-pl}}</ref>.
</div>

== Нагороди ==
[[Файл:Grob Leona Kozlowskiego.jpg|thumb|міні|праворуч|200пкс]]
* [[Орден Відродження Польщі]] (1928&nbsp;р.)
* [[Хрест Незалежності]]
* [[Хрест Хоробрих]]
* [[Золотий Хрест Заслуг]]
* [[Хрест Волинських Повстанців]]
* [[Пам'ятна медаль за війну 1918—1921]]
* [[Орден Заслуг (Угорщина)|Орден Заслуг]] ([[Угорщина]])
* [[Орден Христа]] ([[Португалія]], 1934&nbsp;р.)

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Мацкевий Л. Г''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kozlovsky_L Козловський Леон] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817155035/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kozlovsky_L |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|438}}
* ''Петегирич В. М''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7955 Козловський Леон] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818174804/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7955 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ|13|677}}
* ''Jaźdżewski K., Jędruszczak T.'' Kozłowski Leon Tadeusz // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.&nbsp;— Tom XV/1, zeszyt 65.&nbsp;— S. 19—21. {{ref-pl}}
* Profesor Leon Kozlowski / Ośrodek badań nad antykiem Europy południowo-wschodniej Uniw. Warszawskiego, Nar. akad. nauk Ukrainy, In-t ukrainoznaw. im. I. Krypiakiewicza, Min. oswiaty i nauki Ukrainy, Lwow. nar. univ. im. I. Franki ; red. St. Karol Kozłowski, O. Sytnyk.&nbsp;— Lwów ; Warszawa: [б. в.], 2010.&nbsp;— 540 s. : il.&nbsp;— Тит. арк. парал. укр., пол.&nbsp;— ISBN 978-83-928330-3-1

{{Прем'єр-міністри Польщі}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Козловський Леон}}
[[Категорія:Польські археологи]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Польщі]]
[[Категорія:Члени Польської Організації Військової]]
[[Категорія:Уродженці Свентокшиського воєводства]]
[[Категорія:Вояки Леґіонів Польських]]
[[Категорія:Випускники Ягеллонського університету]]
[[Категорія:Науковці Львівського університету]]
[[Категорія:Працювали в Бучачі]]
[[Категорія:Померли в Берліні]]
[[Категорія:Поховані на цвинтарі святої Ядвіґи]]
[[Категорія:Міністри внутрішніх справ Польщі]]
[[Категорія:Сенатори Польщі]]