Леон Козловський
Леон Козловський Leon Kozłowski | |||||||||
1932 р. | |||||||||
герб «Ястшембець» | |||||||||
15 травня 1934 — 28 березня 1935 | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Прем'єр-міністр: | прем'єр-міністр Польщі | ||||||||
Попередник: | Януш Єнджеєвич | ||||||||
Спадкоємець: | Валерій Славек | ||||||||
Народження: |
6 червня 1892 Рембешиці, Ґміна Малоґощ, Єнджейовський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща | ||||||||
Смерть: |
11 травня 1944 (51 рік) Берлін, Третій Райх[1] | ||||||||
Поховання: | Повонзківський цвинтар | ||||||||
Країна: |
Російська імперія Польська Республіка | ||||||||
Освіта: | Ягеллонський університет | ||||||||
Ступінь: | докторський ступінь[1] | ||||||||
Партія: | Безпартійний блок співпраці з урядом і Табір національного об'єднання | ||||||||
Батько: | Stefan Kozłowskid | ||||||||
Нагороди: | |||||||||
Леон Тадеуш Козловський (пол. Leon Tadeusz Kozłowski; 6 червня 1892, Рембешиці ґміна Малоґощ Єнджейовський повіт Свентокшиське воєводство — 11 травня 1944, Берлін) — польський військовик, вчений-археолог, громадсько-політичний діяч. Прем'єр-міністр Польщі у 1934—1935 роках.
Народився у селі Рембешиці (пол. Rembieszyce, Келецький повіт) у родині землевласників. Батько — Стефан, мати — його дружина Марія зі Штрасбургерів. Мав брата Томаша Стефана (1896—1946), який втопився, рятуючи дівчину. 1910 року склав матуру у Варшаві. У 1909—1910 роках був членом «Звйонзку Млодзєжи Постемповей». Навчався у Краківському університеті (керівник В. Деметрікевіч), під час навчання був діяльним у пов'язаному з Ю. Пілсудським «Звйонзку Валькі Чинней», товаристві «Promień», «Звйонзку Стшелецькім», в 1912—1913 — у Тюбінгенському (керівник Р. Р. Шмідт, з ним у 1914 році відвідав Крим та Кавказ з метою ознайомлення зі збірками місцевих музеїв) університетах.
Під час першої світової війни служив у І полку уланів Легіонів Польських (1914—1917 рр.). Потім став членом Польської організації Військової. Восени 1917 р. виїхав для продовження студій до Тюбінгену, де 11 серпня 1918 р. захистив докторат. Брав участь у польсько-радянській війні.
Навесні 1920 року габілітувався як доцент «передісторії» Ягеллонського університету. У 1921-39, крім 1931—1935 — професор Львівського університету Яна Казимира.
У 1922 році запросив працювати на посаду асистента Кароля Стояновського.[2] На Федір-горі у Бучачі під час археологічних розкопок у 1922 році Леон Козловський та Кароль Стояновський[3] року знайшли кам'яні долота, тесла зі старанно зашліфованою поверхнею — інвентар, типовий для племен культури лінійно-стрічкової кераміки (6-3 тис. до н. е.). Також проводив розкопки у долині Дністра (Незвисько, Кошилівці).
Після того, як радянські війська захопили Львів у 1939 році, був заарештований і засуджений до смерті. Однак за домовленістю з Владиславом Андерсом був звільнений, вступив в його армію в званні поручника. Восени 1941 року дезертирував і втік до Третього Рейху. Був заочно засуджений до смерті польовим судом армії Андерса.
У польській пресі висловлювали непідтверджені припущення, що Козловський робив спроби сформувати колабораціоністський «уряд» Польщі, які не мали успіху — німці не схильні були відновлювати незалежність Польщі в жодному випадку. Однак німці оцінили його послуги — до кінця життя він одержав німецьку пенсію, мешкав у готелі «Адлон» в Берліні. У 1943 році брав участь в міжнародній комісії, яка розслідувала «Катинський розстріл».[4]
Помер від аневризми серця під час авіанальоту на м. Берлін. Був похований на берлінському цвинтарі собору святої Ядвіґи римо-католицької парафії. Потім перепохований на Повонзковському цвинтарі Варшави.
Автор публікацій виданих у 1913—1939 рр., що були предметом доісторичної археології та доісторичної методології дослідження. Серед цих книг були:
- (пол.) Paleolit w Jaksicach nad Wisłą (1913),
- (пол.) Badania archeologiczne na górze Klin w Iwanowicach, pow. Miechowskiego (1917),
- (пол.) Jama mieszkalna na górze Klin w Iwanowicach (pow. Miechowski, gub. Kielecka) (1917),
- (пол.) Cmentarzysko ciałopalne kultury łużyckiej z ceramiką żłobkowaną we wsi Smolice i Nagórki w pow. Łęcz (1920),
- (пол.) Groby megalityczne na wschód od Odry (1921),
- (пол.) Notatki archeologiczne (1922),
- (пол.) Problem etniczny w prehistorii (1922),
- (пол.) Starsza epoka kamienna w Polsce (1922),
- (пол.) Stan i zadania badań nad epoką kamienną w Polsce (1922),
- (пол.) Młodsza epoka kamienna w Polsce (1924),
- (пол.) Stosunek zlodowaceń do wędrówek kultur paleolitycznych i rozwoju cyklów kulturowych w paleolicie Europy (1924),
- (пол.) Problemat rozwoju formy w prehistorji (1926),
- (пол.) Niektóre zagadnienia polskiego neolitu (1927),
- (пол.) Metoda kartograficzna w prehistorji (1928),
- (пол.) Chaty kultury Czechy-Wysocko odkryte w Niezwiskach w pow. horodeńskim (1930),
- (пол.) Zarys pradziejów Polski południowo-wschodniej (1939),
- (пол.) Polska Południowo-Wschodnia (1939).
Крім того, в 1930 р. він видав свою працю щодо Росії і більшовицької революції, а в 1934 р. були опубліковані зібрані виступи Козловського як прем'єр-міністра. У 2001 р. були опубліковані мемуари, написані Козловським (досвід в радянській в'язниці і свобода під час війни в Радянській Росії)[5].
- Орден Відродження Польщі (1928 р.)
- Хрест Незалежності
- Хрест Хоробрих
- Золотий Хрест Заслуг
- Хрест Волинських Повстанців
- Пам'ятна медаль за війну 1918—1921
- Орден Заслуг (Угорщина)
- Орден Христа (Португалія, 1934 р.)
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124861784 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895—1947) — antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. Praca doktorska. [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Poznań, 2010. — S. 22. (пол.)
- ↑ Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина… — С. 13.
- ↑ Козловский Мачей, Свидетель специального назначения, 2005 г. («Polityka», Польша) (рос.)
- ↑ Katalog online Biblioteki Narodowej[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
- Мацкевий Л. Г. Козловський Леон [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 438. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Петегирич В. М. Козловський Леон [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 677. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Jaźdżewski K., Jędruszczak T. Kozłowski Leon Tadeusz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XV/1, zeszyt 65. — S. 19—21. (пол.)
- Profesor Leon Kozlowski / Ośrodek badań nad antykiem Europy południowo-wschodniej Uniw. Warszawskiego, Nar. akad. nauk Ukrainy, In-t ukrainoznaw. im. I. Krypiakiewicza, Min. oswiaty i nauki Ukrainy, Lwow. nar. univ. im. I. Franki ; red. St. Karol Kozłowski, O. Sytnyk. — Lwów ; Warszawa: [б. в.], 2010. — 540 s. : il. — Тит. арк. парал. укр., пол. — ISBN 978-83-928330-3-1
- Народились 6 червня
- Народились 1892
- Уродженці Свентокшиського воєводства
- Померли 11 травня
- Померли 1944
- Померли в Берліні
- Поховані на Повонзківському цвинтарі
- Випускники Ягеллонського університету
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Хреста Незалежності
- Кавалери Хреста Хоробрих
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Нагороджені пам'ятною медаллю за війну 1918—1921
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Христа
- Кавалери Великого Хреста ордена Заслуг (Угорщина)
- Польські археологи
- Прем'єр-міністри Польщі
- Члени Польської Організації Військової
- Вояки Леґіонів Польських
- Науковці Львівського університету
- Працювали в Бучачі
- Поховані на цвинтарі святої Ядвіґи
- Міністри внутрішніх справ Польщі
- Сенатори Польщі