Перегляд вихідного коду сторінки Литовсько-московська війна (1500—1503)

{{Otheruses2|Литовсько-московські війни}}
{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт      =Литвсько-московська війна 1500 - 1503
|partof        =[[Литовсько-московські війни]] 
|зображення    =Літоўска-маскоўская вайна, кампанія 1500 року.svg
|розмір        = 300px
|підпис        = 
|дата1         = 1500 - 1503
|місце         = Колишні землі [[Київська Русь|Київської Русі]]
|результат     = 6-ти річне перемир'я на умовах Московії 
|сторони1      =  [[Московія]]<br /> [[Файл:Flag of the Crimean Tatar people.svg|20пкс]] [[Кримський ханат]]
|сторони2      = [[Файл:Flag of the Grand Duchy of Lithuania (1410–1403).svg|20px]] [[Велике Князівство Литовське|ВКЛ]]
|командуючий1  = [[Іван III Васильович]]
|командуючий2  = [[Олександр Ягеллончик]]
|сили2         = 7-8 тис. чол.
|сили1         = 20-25 тис. чол.
|втрати1       =
|втрати2       = ВКЛ передало Московії 20 міст і 70 волостей та визнало за Іваном III титул ''«Государ всієї Русі»''.
|втрати3       =
}}
{{Литовсько-московська війна 1500—1503}}
'''Литовсько-московська війна 1500—1503 років''' ({{lang-be|Літо́ўска-маско́ўская вайна́}}, {{lang-pl|wojna litewsko-moskiewska}}, {{lang-ru|русско-литовская война}})&nbsp;— конфлікт, що поклав початок низці військових сутичок між [[Велике князівство Литовське|Великим князівством Литовським, Руським та Жемантійським]], (до складу якого входили руські князівства) і [[Московія|Московією]] за спадщину [[Київська Русь|Київської Русі]].

== Підстави ==
Приводом до воєнних дій став самовільний перехід з-під зверхності [[Список великих князів литовських|великого князя литовського]] [[Олександр Ягеллончик|Олександра]] під владу князя Московського [[Іван III Васильович|Івана III Васильовича]] частини [[Верховські князівства|верховських]] і [[Сіверська земля|сіверських]] князів разом з своїми уділами. Зокрема в Московське підданство в кінці 1499&nbsp;— на самому початку 1500 року «від'їхав» [[Більське князівство|Більський князь]] [[Семен Іванович Більський|Семен Іванович]].

У квітні 1500 року до Москви прибула литовська делегація, яка вимагала пояснень раптового переходу Семена Івановича. У відповідь литовці отримали звістку що в Московію «від'їхали» ще князі [[Мосальські]] та [[Хотетовські]], яким нібито намагались нав'язати католицизм. Проте литовським послам було відомо що ці князі могли перейти не добровільно, оскільки вже з лютого-березня 1500 року у їхні уділи вторглись московські війська.

Весною 1500 також на московську сторону перейшли князі [[Семен Іванович Можайський|Семен Можайський]] та [[Василь Іванович Шем'ячич|Василь Шемячич]], які володіли значними уділами на Сіверщині, зокрема перший&nbsp;— Чернігівським, Стародубським і Карачевським князівствами а також містами Гомель і Хотимль, а другий був князем в Новгороді-Сіверському.

== Війна ==
У травні [[1500]]&nbsp;р., ще до офіційного оголошення війни, московські війська трьома групами розпочали наступ на східні землі ВКЛ й захопили [[Брянськ]], [[Гомель]], [[Любеч]], [[Мценськ]], [[Мосальськ]], [[Новгород-Сіверський]], [[Орша|Оршу]], [[Рильськ]], Серпейськ (нині село Калузької обл., РФ), [[Стародуб]], [[Путивль]], [[Дорогобуж (Росія)|Дорогобуж]].

[[14 липня]] [[1500]]&nbsp;р. під Дорогобужем на р. Відроша (басейн [[Дніпро|Дніпра]]) відбулася [[Битва над Ведрошею|битва]] між литовськими (близько 7—8 тис.&nbsp;— під командуванням князя [[Острозький Костянтин Іванович|К.&nbsp;І.&nbsp;Острозького]]) і московськими (близько 20—25 тис.&nbsp;— під командою князя [[Данило Щеня|Данила Щені]]) військами, яка закінчилася поразкою литовців і полоненням князя К. Острозького.

У лютому [[1501]] року литовські посли в [[Москва|Москві]] запропонували припинити військові дії, проте князь московський Іван Васильович відмовився.

Тоді [[3 березня]] [[1501|1501 року]]<ref name="travelzone.lv">{{Cite web |url=http://www.travelzone.lv/Library/Latvija/Latvija/12.php |title=Краткая история Латвии. |accessdate=3 липня 2017 |archive-date=6 червня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100606040652/http://www.travelzone.lv/Library/Latvija/Latvija/12.php }}</ref> відбулась зустріч великого князя литовського [[Олександр Ягеллончик|Олександра Ягеллончика]] з магістром [[Лівонський орден|Лівонського ордена]] Вальтером фон Плеттенбергом, щоб узгодити взаємодопомогу у війні<ref name="rusow">http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Russow/text24.phtml?id=1290 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170626082842/http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Russow/text24.phtml?id=1290 |date=26 червня 2017 }} Бальтазар Руссов (''Balthasar Rüssow''). Chronica der Provinz Lyfflandt. Rostock, 1578 Вальтер фон Плетенберг, сорок первый магистр тевтонского ордена в Ливонии, 1495—1535 гг. // Хроника провинции Ливония</ref>.

[[21 червня]] 1501 року в [[Цесіс|Вендені]] ([[Лівонія]]; нині Цесис в [[Латвія|Латвії]])&nbsp;— було підписано [[Венденський договір 1501|Венденський договір]] між [[Велике князівство Литовське|Великим князівством Литовським]] та [[Лівонський орден|Лівонським орденом]] з метою спільних дій проти [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]]<ref>{{ВТ-ЭСБЕ|Александр Ягеллон}}</ref>.

У травні 1501 московські війська продовжили наступ на Велике князівство Литовське. [[4 листопада]] вони здобули перемогу над литовцями під [[Битва під Мстиславлем|Мстиславлем]]. Проте на кінець року литовським військам таки вдалося здолати частину московських полків біля озера Смолина, що на [[Вітебська область|Вітебщині]].

Влітку і восени 1502 та в лютому [[1503]] московські війська здійснили кілька успішних рейдів у внутрішні райони Великого князівства Литовського з метою розорення територій. У березні 1503 до Москви прибули литовські посли з новою пропозицією миру.

== Результат ==
Проте московський уряд погодився лише на 6-річне перемир'я. Згідно з його умовами, ВКЛ передавало [[Московія|Московії]] вже фактично захоплені ним 20 міст і 70 волостей і визнавало за Іваном III Васильовичем титул ''«Государ всієї Русі»''. Угода була [[Ратифікація|ратифікована]] королем польським і великим князем литовським Олександром у [[Варшава|Варшаві]] в червні 1503&nbsp;р.

В результаті ВКЛ втратило близько 1/3 всієї своєї території, і було серйозно послаблено в умовах стрімкого росту Московської держави. Мирний договір не задовольнив жодну сторону, і як наслідок невдовзі спалахнула [[Московсько-литовська війна (1507—1508)|нова війна]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Б.&nbsp;В.&nbsp;Черкас''. [http://www.history.org.ua/?termin=Litovsko_moskovska_viyna_1500_1503 Литовсько-московська війна 1500—1503] // {{ЕІУ|6|185}}
* ''Брехуненко В.'' Експансія Московської держави на українські землі у XV—XVI&nbsp;ст.: війни за «київську спадщину»: Війна 1500—1503&nbsp;рр. // Брехуненко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В. [https://chtyvo.org.ua/authors/Korniienko_Viacheslav/Bratnia_navala_Viiny_Rosii_proty_Ukrainy_KhII-KhKhI_st/ «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ—ХХІ ст.] / За заг. ред. В. Брехуненка. [[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України|НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського]].&nbsp;— К., 2016.&nbsp;— С. 27—32.&nbsp;— 248 с.&nbsp;— ISBN 978-966-02-7743-4.
* ''Русина О.'' Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998.
{{Московсько-литовські війни}}
{{Російсько-білоруські битви}}

[[Категорія:Війни XVI століття]]
[[Категорія:Московсько-литовська війна (1500—1503)]]
[[Категорія:конфлікти в 1500]]
[[Категорія:1500 у Європі]]
[[Категорія:конфлікти в 1501]]
[[Категорія:1501 у Європі]]
[[Категорія:конфлікти в 1502]]
[[Категорія:1502 у Європі]]