Перегляд вихідного коду сторінки Лодзь

{{Місто
 | назва               = Лодзь
 | місцева_назва       = Łódź
 | зображення          = Sebastian Glapinski 2017 (Unsplash).jpg
 | зображення_розмір   = 275px
 | зображення_підпис   = [[Лодзь-Фабрична|Лодзь Фабрична]]
 | прапор              = Flag_of_Łódź.svg
 | прапор_підпис       = Прапор
 | герб                = POL Łódź COA.svg
 | герб_підпис         = Герб 
 | девіз                =''Ex navicula navis''
 | країна              = {{POL}}
 | регіон              = [[Лодзинське воєводство]]
 | розташування        = 
 | розташування_розмір = 
 | засноване           = 1332
 | статус              = 
 | магдебурзьке право  = 1423
 | населення           = {{зменшення}} 658 444 (2023)
 | густота             = 2336
 | агломерація         = 1&nbsp;050&nbsp;000 (2016)
 | площа               = {{Польща-Площа-Лодзьке|Łódź}}
 | висота над рівнем моря= 161,8—278,5
 | поштові індекси     = 90-001 до 94-413
 | код країни          = 48
 | код міста           = 42
 | номери автомобілів  = EL
 | поділ міста         = 
 |lat_dir=N | lat_deg=51 | lat_min=47
            | lat_sec=0
 |lon_dir=E | lon_deg=19 | lon_min=28
            | lon_sec=07
 | країна карта        = Польща
 | міста-побратими     = [[Львів]], [[Одеса]], [[Баррейру]], [[Хемніц]], [[Іваново]], [[Калінінград]], [[Ліон]], [[Мінськ]], [[Мурсія]], [[Еребру]], [[Пуебла]], [[Руставі]], [[Штутгарт]], [[Сегед]], [[Тампере]], [[Тель-Авів]], [[Тяньцзінь]], [[Вільнюс]]
 | день міста          = 
 | адреса              = 
 | вебсторінка         = http://www.uml.lodz.pl
 | мер                 = Ханна Здановська
 | примітки            = <div style="text-align:center">[[Файл:Logo_of_Łódź_11.svg|90px|Логотип Лодзі]]</div><center>Логотип Лодзі</center>
}}

'''Лодзь''' ({{lang-pl|Łódź}}, {{lang-de|Lodz, Lodsch}})&nbsp;— місто в центральній [[Польща|Польщі]], центр [[Лодзинське воєводство|Лодзинського воєводства]]. Є центром польської електронної промисловості. Засноване в XIII столітті, статус міста з 1423 року.

У 1945—1948 роках Лодзь фактично виконувала функції столиці Польщі в умовах практично повного руйнування [[Варшава|Варшави]]. Ще в 1990-х роках Лодзь була другим за чисельністю населення містом Польщі після Варшави, проте в 2000-ні роки поступилася [[Краків|Кракову]]. На гербі міста зображено човен (польською мовою łódź), що натякає на назву міста.

Колись Лодзь була невеликим поселенням, яке вперше з'явилося в записах XIV століття. 1423 року польський король [[Владислав II Ягайло]] надав їй міські права, і вона залишлася приватним містом куявських єпископів і духовенства до кінця XVIII століття. Друга промислова революція принесла швидке зростання текстильного виробництва та населення завдяки притоку мігрантів, зокрема німців та євреїв. З моменту індустріалізації цього району місто боролося з багатонаціоналізмом та соціальною нерівністю, як задокументовано в романі лауреата Нобелівської премії [[Владислав Реймонт|Владислава Реймонта]] «Земля обітована». На архітектурі міста значною мірою відбилися контрасти, де розкішні особняки співіснували з заводами з червоної цегли та напівзруйнованими багатоквартирними будинками<ref>{{Cite web |url=https://www.staypoland.com/about_lodz.htm/ |title="Lodz – Tourism {{!}} Tourist Information&nbsp;— Lodz, Poland" staypoland.com. eTravel S.A. |accessdate=13 травня 2022 |archive-date=5 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211105165704/https://www.staypoland.com/about_lodz.htm/ }}</ref>.

Розвиток промисловості та демографічний сплеск зробили Лодзь одним із найбільших міст Польщі. У добу [[Німецька окупація Польщі (1939-1945)|німецької окупації під час Другої світової війни]] Лодзь була ненадовго перейменована в Ліцманнштадт на честь [[Карл Ліцманн|Карла Ліцманна]]. Більша частина єврейського населення міста була вигнана в зону, відому як [[Лодзинське гето]], звідки її відправили до німецьких [[концентраційний табір|концентраційних таборів]] і [[табори смерті|таборів смерті]]. У 1945 місто стало тимчасовим центром влади Польщі.

Після 1989 Лодзь пережила різкий демографічний та економічний спад. Лише у 2010-х почав відроджуватися занедбаний центр міста<ref>{{cite journal |last1=Cysek-Pawlak |first1=Monika |last2=Krzysztofik |first2=Sylwia |date=2017 |title=Integrated Approach as a Means of Leading the Degraded Post-Industrial Areas Out of Crisis - A Case Study of Lodz |journal= IOP Conference Series: Materials Science and Engineering |volume=245 |issue=8 |pages=082036 |doi=10.1088/1757-899X/245/8/082036 |issn= 1757-8981 |eissn= 1757-899X |bibcode=2017MS&E..245h2036C |doi-access=free }}</ref><ref>Łódź is ranked by the Globalization and World Cities Research Network on the «Sufficiency» level of global influence</ref><ref name=":1">{{cite web |title=The World According to GaWC 2020 |url=https://www.lboro.ac.uk/gawc/world2020t.html |website=GaWC - Research Network |publisher=Globalization and World Cities |access-date=3 вересня 2020 |archive-date=24 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200824031341/https://www.lboro.ac.uk/gawc/world2020t.html }}</ref>.

Лодзь входить до рейтингу Globalization and World Cities Research Network за рівнем глобального впливу «Достаток»<ref name=":1"/> і відома на весь світ своєю [[Кіношкола в Лодзі|Національною кіношколою]], колискою найвідоміших польських акторів і режисерів, включаючи [[Анджей Вайда|Анджея Вайду]] та [[Роман Полянський|Романа Полянського]]. 2017 року місто було включено до Мережі творчих міст [[ЮНЕСКО]] і назване ЮНЕСКО містом кіно.

== Назва і топоніміка ==
Польська назва міста, Łódź, перекладається як «човен»{{sfn|Albert|2020|p=387}}. Немає одностайного консенсусу щодо його точного походження, але популярні теорії пов'язують його із середньовічним селом Лодзья та нині каналізованою річкою Łódka, на якій було засновано сучасне місто{{sfn|Rymut|1987|p=145}}. Можливо, воно також походить від терміна łoza, що позначає вербу, та власного старопольського імені Włodzisław{{sfn|Grzegorczyk|2008|pp=12–13}}.

== Клімат ==
Місто розташоване у зоні, котра характеризується [[морський клімат|морським кліматом]]. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]] із середньою температурою 17,2&nbsp;°C. Найхолодніший місяць&nbsp;— [[січень]], із середньою температурою −2,2&nbsp;°С<ref>[https://weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=56421&cityname=Lodz%2C+Lodz+Voivodeship%2C+Poland&units=metric Клімат Лодзі]</ref>.

{{Клімат міста
|Місто_род=Лодзі
|Джерело=[https://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=56421&cityname=Lodz-Poland Weatherbase]
| Рік_сер=8
| Січ_сер=-2
| Лют_сер=-1
| Бер_сер=3
| Кві_сер=7
| Тра_сер=13
| Чер_сер=16
| Лип_сер=17
| Сер_сер=17
| Вер_сер=13
| Жов_сер=8
| Лис_сер=3
| Гру_сер=0
| Рік_сер_макс=11
| Січ_сер_макс=0
| Лют_сер_макс=1
| Бер_сер_макс=6
| Кві_сер_макс=11
| Тра_сер_макс=17
| Чер_сер_макс=20
| Лип_сер_макс=21
| Сер_сер_макс=21
| Вер_сер_макс=17
| Жов_сер_макс=12
| Лис_сер_макс=5
| Гру_сер_макс=1
| Рік_сер_мін=4
| Січ_сер_мін=-4
| Лют_сер_мін=-3
| Бер_сер_мін=0
| Кві_сер_мін=3
| Тра_сер_мін=8
| Чер_сер_мін=11
| Лип_сер_мін=12
| Сер_сер_мін=12
| Вер_сер_мін=9
| Жов_сер_мін=5
| Лис_сер_мін=0
| Гру_сер_мін=-1
| Рік_сер_опади=610
| Січ_сер_опади=40
| Лют_сер_опади=30
| Бер_сер_опади=30
| Кві_сер_опади=40
| Тра_сер_опади=50
| Чер_сер_опади=80
| Лип_сер_опади=70
| Сер_сер_опади=80
| Вер_сер_опади=50
| Жов_сер_опади=40
| Лис_сер_опади=50
| Гру_сер_опади=50
| Рік_опади=188
| Січ_опади=21
| Лют_опади=17
| Бер_опади=16
| Кві_опади=14
| Тра_опади=14
| Чер_опади=13
| Лип_опади=15
| Сер_опади=12
| Вер_опади=13
| Жов_опади=14
| Лис_опади=18
| Гру_опади=21
| Рік_а_макс=36
| Січ_а_макс=11
| Лют_а_макс=16
| Бер_а_макс=23
| Кві_а_макс=27
| Тра_а_макс=30
| Чер_а_макс=31
| Лип_а_макс=36
| Сер_а_макс=36
| Вер_а_макс=30
| Жов_а_макс=24
| Лис_а_макс=16
| Гру_а_макс=18
| Рік_а_мін=-30
| Січ_а_мін=-30
| Лют_а_мін=-27
| Бер_а_мін=-15
| Кві_а_мін=-7
| Тра_а_мін=-2
| Чер_а_мін=1
| Лип_а_мін=5
| Сер_а_мін=5
| Вер_а_мін=0
| Жов_а_мін=-6
| Лис_а_мін=-16
| Гру_а_мін=-18
| Рік_дощ=149
| Січ_дощ=9
| Лют_дощ=8
| Бер_дощ=11
| Кві_дощ=12
| Тра_дощ=14
| Чер_дощ=13
| Лип_дощ=15
| Сер_дощ=12
| Вер_дощ=13
| Жов_дощ=14
| Лис_дощ=14
| Гру_дощ=14
| Рік_сніг=55
| Січ_сніг=15
| Лют_сніг=11
| Бер_сніг=8
| Кві_сніг=3
| Тра_сніг=0
| Чер_сніг=0
| Лип_сніг=0
| Сер_сніг=0
| Вер_сніг=0
| Жов_сніг=1
| Лис_сніг=6
| Гру_сніг=11
| Рік_вол=80.4
| Січ_вол=90
| Лют_вол=85
| Бер_вол=80
| Кві_вол=70
| Тра_вол=70
| Чер_вол=70
| Лип_вол=70
| Сер_вол=75
| Вер_вол=80
| Жов_вол=85
| Лис_вол=95
| Гру_вол=95
}}

== Історія ==
[[Файл:Archiwum Włodzimierza Pfeiffera PL 39 596 555.png|міні|left|180пкс|Лодзь, 1936]]

=== Ранній початок (1332—1815) ===
Лодзь вперше з'являється у письмовому записі 1332 року, виданому [[Влодко Горбатий|Владиславом Горбатим]], герцогом Ленчицьким, який передавав село Лодзь до Влоцлавського єпископства{{sfn|Strumiłło|2015|p=1}}. У документі перераховувалися привілеї його мешканців, зокрема право засновувати пасовища та займатися лісозаготівлею{{sfn|Brunell|2005|p=161}}. 1423 року [[Владислав II Ягайло]], король Польщі і [[Великий князь Литовський|великий князь литовський]], офіційно надав селу міські права за [[Магдебурзьке право|Магдебурзьким правом]]{{sfn|Lerski|1996|p=324}}. Протягом століть Лодзь залишалася невеликим віддаленим поселенням, розташованим серед лісів і боліт, яке було у приватній власності куявських єпископів{{sfn|Podgarbi|1990|p=33}}. До XIX століття економіка була переважно сільськогосподарською{{sfn|Brunet-Jailly|2017|p=178}}. Перші дві версії герба з'явилися на емблемах печаток у 1535 та 1577 роках, причому останній ілюстрував судно, схоже на човен, і точене весло{{sfn|Puś|1987|p=10}}.

Після [[Другий поділ Польщі|другого поділу Польщі]] в 1793 році Лодзь була приєднана до [[Пруссія (королівство)|Прусського королівства]]{{sfn|Muzeum Archeologiczne i Etnograficzne w Łodzi|1976|p=48}}. У 1798&nbsp;р. під час [[Секуляризація|секуляризації]] церковного майна було офіційно скасовано право власності куявських єпископів на цей край{{sfn|Rosset|1962|p=5}}. У містечку, яким керував бурмістр (burmistrz), на той час проживало лише 190 мешканців, було 44 будинки, церква та в'язниця{{sfn|Brunell|2005|p=161}}. 1806 року Лодзь була включена до складу [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]] [[Наполеон]]а{{sfn|Muzeum Archeologiczne i Etnograficzne w Łodzi|1976|p=48}}. Після [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] 1815 року герцогство було розпущене і місто увійшло до складу [[Королівство Польське (1815—1915)|Королівства Польського]], держави-васала Російської імперії{{sfn|Malone|2007|p=210}}.

=== Розділи та розвиток (1815—1918) ===
[[Файл:Lodz 1823 Plan Osady Sukienniczej Nowe Miasto.jpg|thumb|right|Один із перших планів міста, що ілюструє житлові наділи та новобудову навколо вулиці Пьотрковської, 1823]]

У 1820 році уряд Королівства Польського призначив Лодзь та її сільські околиці для промислового розвитку з централізованим плануванням{{sfn|Larkham|Conzen|2014|p=153}}. Раймунд Ремблієнський, голова Адміністративної ради і префект [[Мазовія|Мазовецький]], став головою комісії, яка розділила роботи на дві основні фази: перша (1821—1823) передбачала створення нового центру міста з восьмикутною площею (сучасний «plac Wolności»; площа Свободи) та облаштування житлових наділів на «зеленій землі», розташованій на південь від старого ринку; другий етап (1824—1828&nbsp;рр.) передбачав заснування колоній бавовняної фабрики та лінійної системи вулиць разом із артеріальною магістраллю з півночі на південь на вулиці Пьотрковській{{sfn|Larkham|Conzen|2014|p=153}}.

Багато ранніх будинків були рівними дерев'яними хатами, побудованими як житла для ткачів (''domy tkaczy''){{sfn|Larkham|Conzen|2014|pp=153–154}}. Ремісники, які оселилися в подальші десятиліття, були переважно іммігрантами з [[німецька мова|німецькомовних]] регіонів Європи, зокрема таких як [[Саксонія]], [[Сілезія]] та [[Богемія]]{{sfn|Larkham|Conzen|2014|pp=153–154}}. Їхнє поселення в Польщі заохочував відомий філософ і державний діяч [[Станіслав Сташиць]], який виконував обов'язки директора Департаменту торгівлі, ремесел і промисловості{{sfn|Reddaway|Penson|Halecki|2016|p=279}}. Низка законів, ухвалених між 1810 і 1816 роками, які звільняли прибульців від [[податків]], сприяли міграції{{sfn|Susquehanna University|1975|p=51}}. Перший у Польщі ткацький верстат з [[паровий двигун|паровим двигуном]] почав працювати на «Білій фабриці» Людвіка Гейєра в 1839 році{{sfn|Leslie|1983|p=44}}.

[[Файл:Bronisław Wilkoszewski – Fabryka Tow. Ak. Poznańskiego.jpg|thumb|left|Промисловий комплекс Ізраїля Познанського (''Manufaktura''), у 1895 році.]]

У 1851 році імперська влада скасувала митний бар'єр, який був накладений на Королівство Польське після невдалого [[Листопадове повстання (1830—1831)|Листопадового повстання (1830—1831)]]{{sfn|Brand|Thomas|2013|p=149}}. Придушення тарифів дозволило місту вільно експортувати свої товари до Російської імперії, де попит на текстиль був високим{{sfn|Brand|Thomas|2013|p=149}}. Під час [[Січневе повстання (1863)|Січневого повстання (1863—1864)]] відділ із 300 польських повстанців без опору увійшов до міста і захопив зброю{{sfn|Zieliński|1913|p=22}}. У 1864&nbsp;р. жителям сусідніх сіл було дозволено оселитися в Лодзі без обмежень{{sfn|Liszewski|Young|1997|p=16}}. Розвиток залізниць у регіоні також сприяв розширенню текстильної промисловості; у 1865 році була відкрита залізниця Лодзь&nbsp;— Колушки, гілка Варшава–Віденська залізниця, що забезпечило залізничне сполучення з більшими ринками{{sfn|Liszewski|Young|1997|pp=16–17}}. 1867 року місто було включено до [[Петроковська губернія]], місцева провінція{{sfn|University of Łódź|1979|pp=22–23}}.

Інфраструктура та споруди Лодзі були побудовані на кошти промисловців та бізнес-магнатів, головним чином Карла Вільгельма Шайблера та Ізраїля Познанського, які фінансували школи, лікарні, дитячі будинки та культові місця{{sfn|van Pelt|2015|p=12}}. З 1872 по 1892 рік Познанський заснував велику текстильну мануфактуру, що складалася з дванадцяти фабрик, електростанцій, робітників, приватної пожежної частини та великого еклектичний палацу Ізраїля Познаньського{{sfn|Charles|2015|p=28}}. До кінця століття «Księży Młyn» Шайблера став одним із найбільших промислових комплексів Європи, де працювало 5000 робітників на одному підприємстві{{sfn|Wakeman|2020}}. У 1870—1890&nbsp;рр. спостерігалася найінтенсивніша індустріалізація{{sfn|Wandycz|2001|p=161}}, яка була позначена соціальною нерівністю та жахливими умовами праці{{sfn|Blanc|2021|p=33}}. Лодзь невдовзі став помітним центром [[Соціалізм|соціалістичного руху]] і так званого [[Лодзинське повстання|Лодзинського повстання]], що у травні 1892 року було придушене військовим втручанням{{sfn|Blanc|2021|p=33}}.

У кінці [[XIX століття]] місто було вже великим промисловим центром з населенням 300 тисяч мешканців.

[[Файл:Archiwum Włodzimierza Pfeiffera PL 39 596 321.png|thumb|right| Архікатедра св. Станіслава Костки, завершена у 1912 році, що є одним із найвищих храмів Польщі.]]

Початок 20-го століття збігся з культурним і технічним прогресом; у 1899 році в Лодзі було відкрито перший стаціонарний [[кінотеатр|кіно]] у Польщі («Gabinet Iluzji»){{sfn|Cudny|2016|p=127}}. Того ж року [[Юзеф Пілсудський]], майбутній маршал Польщі, оселився в місті і почав друкувати «Robotnik» (Робітник; стор. 1894—1939), підпільну газету, що видавалася [[Польська партія соціалістична — лівиця (1906—1918)|Польською соціалістичною партією]]{{sfn|Zimmerman|2022|p=138}}. Під час [[Лодзинське повстання|Червневих днів]] (1905) приблизно 100&nbsp;000 безробітних оголосили масовий страйк, забарикадували вулиці та зіткнулися з військами{{sfn|Toporowski|2013|pp=9–10}}. Офіційно 151 демонстрант був убитий і тисячі були поранені{{sfn|Toporowski|2013 |p=10}}. У 1912&nbsp;р. було добудовано Архікатедральний собор св. Станіслава Костки і його 104-метрову вежу{{efn|Вежа, добудована у 1927 р.{{sfn|Stefański|2003|p=102 }}}}&nbsp;— один із найвищих храмів у Польщі{{sfn|Stefański|2003|p=102}}{{sfn|Bujak|2007 |p=292}}.

Попри наближення кризи, що передувала [[Перша світова війна|Першій світовій війні]], Лодзь зростала у геометричній прогресії та була одним із найбільш густонаселених промислових міст світу з щільністю населення 13200 чол/км² до 1914&nbsp;р.{{sfn|Liszewski|Young|1997|p=117}} Після битви під Лодзьом (1914) місто опинилося під окупацією [[Німецька імперія|Німецької імперії]] 6 грудня{{sfn|DiNardo|2010|p=14}}. Після відновлення Незалежності Польщі у листопаді 1918&nbsp;р. місцеве населення роззброїло німецьку армію{{sfn|Biskupski|2012|p=28}}. Згодом текстильна промисловість Лодзі зупинилася, а її населення ненадовго скоротилося, оскільки етнічні німці покинули місто{{sfn|Berend|2013|p= 195}}.

=== Відновлена Польща (1918—1939) ===
[[Файл:Archiwum Włodzimierza Pfeiffera PL 39 596 328.png|thumb|''Plac Wolności'' (Площа Свободи) з пам'ятником [[Тадеуш Костюшко|Тадеушу Костюшку]] і церквою Святого Духа 1930&nbsp;р.]]

Попри численне населення та економічну продуктивність, Лодзь не була центром свого воєводства до XX століття{{sfn|Лодзький університет|1979|p=23}}. Після створення [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Польської Республіки]], вона стала столицею [[Лодзинське воєводство (1919—1939)|Лодзинського воєводства]] у 1919 році{{sfn|Czerny|2006|p=57}}. Початок [[Міжвоєнний період|міжвоєнного періоду]] характеризувався значними економічними труднощами та промисловою стагнацією{{sfn |Roszkowski|2015|p=207}}. [[Велика депресія]] та німецько-польська митна війна закрили західні ринки для польського текстилю, тоді як [[Російська революція (1917)|Більшовицька революція]] і [[Громадянська війна в Росії|Громадянська війна]] в Росії поклала край найвигіднішій торгівлі зі Сходом{{sfn|Roszkowski|2015|p=207}}{{sfn|Czerny|2006|p=57}}.

Через швидкий і, відповідно, хаотичний розвиток у попередньому столітті, Лодзь не мала належної інфраструктури та рівня життя для своїх мешканців{{sfn|Feitelson|2017|p=118}}. Забруднення було гострим, санітарні умови були поганими та влада не інвестувала в систему [[очищення стічних вод]] до 1920-х років{{sfn|Feitelson|2017|pp=118–119}}{{sfn|Карамуз|2021|p=386}}. З 1918 по 1939 було створено багато культурних, освітніх та наукових установ, зокрема початкові школи, музеї, художні галереї та [[Публічна бібліотека|публічні бібліотеки]], яких до Першої світової війни не існувало{{sfn|Cudny|2016|pp= 126–127}}. Лодзь також розпочала розвиток розважальної сцени, до 1939 року було відкрито 34 кінотеатри{{sfn|Cudny|2016|pp=126–127}}. 13 вересня 1925 року розпочав роботу перший у місті аеропорт (Łódź Władysław Reymont){{sfn|Badziak|Łapa|2009|p=160}}. У 1930 відбулася перша радіопередача новоствореної станції радіомовлення{{sfn|Wojalski|1992}}.

Ідеологічна орієнтація Лодзі була сильно [[Ліві (політика)|лівою]], і місто було помітним центром [[соціалізм|соціалістичної]] та [[Комунізм|комуністичної]] діяльності в польській політиці протягом міжвоєнних років{{sfn|Brunell|2005|pp=179–180}}.

=== Друга світова війна (1939—1945) ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-133-0703-20, Polen, Ghetto Litzmannstadt, Brücke.jpg|thumb|right|[[Łódź Ghetto]] (''Ghetto Litzmannstadt''), було другим за величиною нацистським гетто у всій окупованій Німеччиною Європі]]

Під час [[Вторгнення в Польщу (1939)|вторгнення в Польщу]] у вересні 1939 року польські війська генерала Юліуса Роммеля захищали місто від нападу Німеччини, формуючи лінію опору між [[Серадз]]ом та [[Пйотркув-Трибунальський|Пйотркувом-Трибунальським]]{{sfn|Forczyk|2019|p=212}}. Атака була здійснена [[8-ма армія (Третій Рейх)|8-ю армією]] [[Йоганес Бласковіц|Йоганеса Бласковіца]], який оточив X армійський корпус міста{{sfn|Forczyk|2019|p=260}}. Після запеклого опору польські війська капітулювали перед нацистською Німеччиною 8 вересня, а перші війська [[Вермахт]]у увійшли вранці 9 вересня{{sfn|Forczyk|2019|pp=260–261}}. [[Артур Грайзер]] включив Лодзь до складу нового адміністративного підрозділу нацистської Німеччини під назвою «Reichsgau Wartheland» 9 листопада 1939 року{{sfn|Crowe|2021|p=168}}, а 11 квітня 1940 року місто було перейменоване в «Ліцманнштадт» на честь німецького генерала та члена [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|NSDAP]] [[Карл Ліцманн|Карла Ліцманна]]{{sfn|von Pl ato|Leh|Thonfeld|2010|p=87}}.

Місто піддалося негайній [[Германізація|германізації]], польські та єврейські заклади були закриті, а [[польська мова|польська преса]] була заборонена{{sfn|von Plato|Leh |Thonfeld|2010|pp=87–88}}. Примусова праця за низьку заробітну плату була накладена на жителів міста у віці від 16 до 60 років; згодом багато поляків було депортовано до Німеччини{{sfn|von Plato|Leh|Thonfeld|2010|p=88}}. У рамках операції «Інтелігенція» («Intelligenzaktion») польських інтелектуалів ув'язнили до тюрми Радогощ та відправили до нацистських концтаборів, або вбили в лісах Łagiewniki біля села Lućmierz-Las{{sfn|Wardzyńska1|2009|pp=203–205}}. Польські діти були примусово відібрані у їхніх батьків{{sfn|Ledniowski|Gola|2020|p=149}} і з 1942 по 1945 рік німецька Поліція безпеки («Sicherheitspolizei») керувала табором для викрадених дітей у Лодзі{{sfn|Ledniowski|Gola|2020|p=147}}.

Нацистська влада створила в місті «Lodź Ghetto» («Ghetto Litzmannstadt») і заселила в нього понад 200&nbsp;000 євреїв з регіону, яких систематично відправляли до німецьких таборів смерті{{sfn|Trunk|Shapiro|2006|pp=XI, 9–13}}. Це було друге за величиною гетто в окупованій Німеччиною Європі{{sfn|Trunk|Shapiro|2006|p =XXXIII}} і останнє велике гетто, яке було ліквідоване в серпні 1944 року{{sfn|Wieviorka|2006|pp=7–8}}. [[Польський рух опору під час Другої світової війни|Польський рух опору]] («Żegota») діяв у місті і допомагав єврейському народу протягом усього його існування{{sfn|Datner|1968|p=69}}. Однак до 1945 року в живих залишилося лише 877 євреїв{{sfn|Trunk|Shapiro| 2006|p=XI}}. Із 223&nbsp;000 євреїв у Лодзі перед вторгненням 10&nbsp;000 пережили [[Голокост]] в інших місцях{{sfn|Peck|1997}}. Німці також створили табори для не-євреїв, включаючи [[Цигани|циганів]], які зрештою були убиті у [[Хелмно (табір смерті)|таборі смерті Хелмно]]{{sfn|Тунк|Шапіро|2006|p=L}}, а також відправлені в табір виправних робіт{{sfn|Wardzyńska1|2009|p=30}}, чотири транзитні табори для поляків, вигнаних з Лодзі та кинутих до [[Расова політика нацистської Німеччини|табору расових досліджень]]{{sfn|Ledniowski|Gola|2020|pp=148–149}}. [[Лодзинське гетто]] було одним з найбільших, вкрай важливим для німецької промисловості. Під час війни загинули 420&nbsp;000 жителів міста, з них 300&nbsp;000 євреїв і 120&nbsp;000 поляків.

=== Сучасні часи (1945&nbsp;— дотепер) ===
[[Файл:Retkinia, Łódź, Poland - panoramio (2).jpg|thumb|Реткінія&nbsp;— один із багатьох післявоєнних утилітарних житлових районів на околиці Лодзі.]]

Після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лодзь неофіційно і тимчасово перейняла функції столиці Польщі. Більшість уряду та державної адміністрації проживала в місті до відбудови Варшави{{ sfn|Cudny|Kunc|2021}}. Лодзь також зазнала напливу біженців зі східних територій, анексованих Радянським Союзом; багато з них мігрували в її передмістя і займали порожню&nbsp;— раніше єврейську&nbsp;— нерухомість{{sfn|Cudny|Kunc|2021}}. За час існування [[Польська Народна Республіка|Польської Народної Республіки]] промисловість і приватні підприємства міста були [[Націоналізація|націоналізовані]]{{sfn|Cudny|Kunc|2021}}.

18 січня 1945 році місто захопила Червона Армія. 1945 року до Лодзі переїхав уряд Польщі, і місто де-факто виконувало функції столиці до 1948 року.

24 травня 1945 року було відкрито [[Лодзький університет]]{{sfn|Werra|Woźny|2018|p=481}}. 8 березня 1948 року відкрилася [[Кіношкола в Лодзі|лодзька Національна кіношкола]], яка пізніше стала академієї драми та кіно{{sfn|Dixon|2015|p=207}}.

Післявоєнне просторове та [[містобудування]] проводилося відповідно до [[Афінська хартія|Афінської хартії]], де населення зі старого ядра переселялося в нову [[Житловий район|житлову зону]]{{sfn| Müller|2005|p=172}}. Проте в результаті центральна частина міста та історичні райони впали у значущості та виродилися в [[нетрі]]{{sfn|Müller|2005|p=172}}. З 1960 по 1990 роки тривало обширне будівництво [[Панельне будівництво|житлових масивів з панельних будинків]] (включаючи  райони Retkinia, Teofilów, Widzew, Radogoszcz і Chojny) площею майже 30 км², що вміщує в себе велику частину населення{{sfn|Kłysik|1998|p=175}}.
 
У середині 1981 Лодзь прославився своїми масовими голодними демонстраціями місцевих матерів та їхніх дітей.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/ books?id=AgKmojv_uoEC&q=hunger%20demonstrations%20Lodz%201981&pg=PA194|title=Польська революція: Солідарність|first=Timothy Garton|last=Ash|date=1 січня 1999|publisher=Yale University Press|7=vi|isbn=0300095686|accessdate=13 травня 2022|archive-date=27 червня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150627092042/https://books.google.com/}}</ref><ref>[https://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?sec=health&res=940CE0D6163BF93BA15754C0A967948260 «Польський міністр і Союз досягли компромісу щодо м'яса», Джеймс М.&nbsp;Р.&nbsp;Маркхем, спеціально для «Нью-Йорк Таймс»]: «Ще три дні обмежених протестів заплановано в Лодзі, яка, схоже, особливо постраждала від нестачі м'яса».</ref> Після періоду перехідної економіки у 1990-х більшість підприємств знову було приватизовано.

У незалежній Польщі Лодзь&nbsp;— центр воєводства.

== Пам'ятки історії та культури ==
[[Файл:78 Piotrkowska Street.jpg|thumb|Скульптура [[Артур Рубінштейн|Артура Рубінштейна]] і будинок його дитинства на вул. Петрковській]]

Попри те, що історія Лодзі бере свій початок ще в середньовіччі, найвищий розквіт міста сягає періоду Царства Польського. Саме тоді, в 20-ті роки XIX століття, у Лодзі створювалися суконні і ткацькі посади: спочатку вздовж Пьотрківського Тракту (нині вулиці Петрковської), а також водно-фабричні посади на річці Ясен. Сприятливі економічні та житлові умови залучали іноземних промисловців. Перші мануфактури і механізовані фабрики будувалися в стилі класицизму, мали гладкі, поштукатурені стіни. У другій половині XIX століття в Лодзі з'явилися сотні цегляних фабрик побудованих з використанням залізобетонних конструкцій, а місто отримало прізвисько «польського Манчестера».

Найпомітнішою та найвпізнаванішою визначною пам'яткою міста є вулиця Петрковська, яка залишається головною вулицею та головною туристичною визначною пам'яткою міста, тягнеться з півночі на південь трохи більше 5&nbsp;км. Це робить її однією з найдовших комерційних вулиць у світі. Більшість фасадів будинків, багато з яких датуються 19 століттям, були відремонтовані<ref>[https://www.poland.travel/en/lodz/piotrkowska-street-stroll «Прогулянка вулицею Петрковською.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170729004747/https://www.poland.travel/en/lodz/piotrkowska-street-stroll |date=29 липня 2017 }} «Офіційний туристичний сайт Польщі». Отримано 18 липня 2017 року</ref>. Це місце розташування більшості ресторанів, барів і кафе в центрі Лодзі.

Багато занедбаних багатоквартирних будинків по всьому центру міста були відремонтовані за останні роки в рамках поточного проєкту [[ревіталізація|ревіталізації]], який веде місцева влада<ref>{{cite journal |last1=Krakowiak |first1=Beata |date=2015 |title= Музеї в Лодзі як елемент туристичного простору та зв'язок між музеями та туристичним зображенням міста |journal= Tourism |volume=25 |issue=2 |pages=87–96 |doi= 10.1515/tour-2015-0008 |url= https://www.degruyter.com/downloadpdf/j/tour.2015.25.issue-2/tour-2015-0008/tour-2015-0008.xml |issn=0867-5856 |eissn=2080-6922 |доступ- date=18 липня 2017|doi-access=free}} (стор. 93).</ref>. Найкращим прикладом міської регенерації в Лодзі є комплекс «Manufaktura», який займає значну площу колишньої бавовняної фабрики, що датується дев'ятнадцятим століттям.

На цьому місці, яке було серцем промислової імперії Ізраїля Познанського, тепер є торговий центр, численні ресторани, 4-зірковий готель, мультиплексний кінотеатр, заводський музей, боулінг та фітнес-центр, а також науково-виставковий центр. Відкритий у 2006 році, він швидко став популярним; центр культурних розваг і покупок, а також впізнавана міська пам'ятка, яка приваблює як вітчизняних, так і іноземних туристів. Місто також, ймовірно, отримає значне зростання з точки зору туризму після завершення масштабного проєкту ревіталізації центру міста (вартістю 4 мільярди злотих)<ref name= "revit">[http://lodz post.com/lodznews/4-billion-pln-for-revitalization-of-downtown-lodz/ «4 мільярди злотих для відновлення центру міста Лодзь.»]{{Недоступне посилання}} lodzpost.com. Отримано 18 липня 2017 року.</ref>. Зусилля місцевої влади перетворити колишнє промислове місто на процвітаюче міське середовище та туристичне місце лягли в основу невдалої заявки міста на організацію міжнародної виставки EXPO 2022 на тему оновлення міст<ref>[http://thenews.pl/1/12/Artykul/335369,Poland-to-invest-in-Lodz-despite-failed-bid-for-Expo-2022 «Польща інвестуватиме в Лодзь, попри невдалу ставку на Expo 2022.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180718234618/http://thenews.pl/1/12/Artykul/335369,Poland-to-invest-in-Lodz-despite-failed-bid-for-Expo-2022 |date=18 липня 2018 }} «Радіо Польща». 16 листопада 2017. Отримано 16 листопада 2017.</ref>.

[[Файл:Light Move Festival35(js).jpg|thumb|left|Фестиваль «Light Move» в Лодзі]]

У Лодзі є один з найкращих музеїв сучасного мистецтва в Польщі. ''Muzeum Sztuki'' має три філії, дві з яких (ms1 і ms2) демонструють колекції мистецтва XX та XXI століть. Новітнє доповнення до музею ms2 було відкрито в 2008 році в комплексі «Manufaktura»<ref name="Krakowiak, p. 88">Краковяк, с. 88.</ref> Унікальна колекція музею представлена в нетрадиційній формі: замість хронологічної лекції про розвиток мистецтва твори мистецтва, що представляють різні періоди та течії, розміщені в сюжеті, що торкається важливих для нього тем і мотивів сучасної громадськості. Третя філія «Muzeum Sztuki», розташована в одному з численних промислових палаців міста, також демонструє більш традиційне мистецтво, де представлені роботи європейських та польських майстрів, таких як Stanisław Wyspiański та Henryk Rodakowski<ref>Krakowiak, p 91.</ref>

[[Файл:Łódź, ul. Ogrodowa 17, tkalnia wysoka (ob. ms2), 1895 -4.JPG|thumb|right|Muzeum Sztuki, відділення ms2, музей і галерея сучасного мистецтва]]

Серед 14 зареєстрованих музеїв у Лодзі<ref>Krakowiak, p. 88. Краков'як також перераховує ще 13 установ, які діють як музеї, але не зареєстровані в Національному інституті музеїв та громадських колекцій (стор. 95), внаслідок чого загальна кількість музеїв у Лодзі становить 27.</ref> існує незалежний інститут. Музей мистецтва книги, нагороджений Інституційною нагородою Американської асоціації історії друкарства за 2015 рік за видатний внесок у вивчення, запис, збереження та поширення історії друкарства в Польщі за останні 35 років<ref>[http://www.aepm .eu/news/discover-the-book-art-museum-lodz-poland/ «Відкрийте для себе Музей мистецтва книги, Лодзь, Польща.»]{{Недоступне посилання}} ''AEPM: Асоціація європейських музеїв друкарства''. Січень 2015. Отримано 18 липня 2017.</ref>. Інші відомі музеї включають Центральний музей текстилю з експозицією дерев'яної архітектури під відкритим небом, Музей кінематографії, розташований у палаці Шайблера, і Музей традицій незалежності, що займає будівлю історичної царської в'язниці кінця XIX століття<ref name="Krakowiak, p. 88"/>. Більш незвичайний заклад, музей «Дентка» пропонує туристам можливість відвідати міську каналізацію, спроєктовану на початку XX століття британським інженером William Heerlein Lindley.

[[Файл:Las Łagiewnicki3.JPG|left|thumb|''Las Łagiewnicki'' (Лагівницький ліс), частина Ландшафтного парку «Лодзьські пагорби»]]

У Лодзі також є багато зелених насаджень для відпочинку. Лісисті території займають 9,61&nbsp;% території міста, а парки займають додаткові 2,37&nbsp;% площі Лодзі (станом на 2014 рік)<ref name="dlugonski">{{cite journal |last1=Długoński |first1=Andrzej |last2 =Szumański |first2=Marek |date=2015 |title=Аналіз зеленої інфраструктури в Лодзі, Польща |journal= Journal of Urban Planning and Development |tom=141 |issue=3 |pages=n. pag |issn=0733-9488 |eissn=1943-5444 |doi=10.1061/(ASCE)UP.1943-5444.0000242}} Стаття вперше опублікована в Інтернеті в 2014 році.</ref>. ''Las Łagiewnickie'' (Łagiewnicki), (Łagiewnicki)&nbsp;— найбільший ліс у межах міста, його називають «найбільшою лісовою територією в межах адміністративних кордонів будь-якого міста в Європі»<ref name="jaskulski">{{cite journal |last1=Jaskulski |first1=Marcin | last2=Szmidt |first2=Aleksander |date=2015 |title=Туристична привабливість рельєфу Лагевницького лісу, Łódź |journal= Туризм |tom=25 |issue=2 |pages=27–35 |access-date=28 липня |issn=0867-5856 |eissn=2080-6922 |doi=10.1515/tour-2015-0003 |url= https://www.degruyter.com/downloadpdf/j/tour.2015.25.issue-2/tour-2015 -0003/tour-2015-0003.xml|doi-access=free }} (стор. 27)</ref>. Він має площу 1245&nbsp;га<ref name="dlugonski" /> і перерізаний численними пішохідними стежками, які перетинають горбистий ландшафт на західній околиці Ландшафтного парку «Лодзьські пагорби»<ref>Див. Яскульський і Шмідт, с.. 29, для карти туристичних стежок у лісі.</ref>. «Природний комплекс, який залишився майже неушкодженим у вигляді дубово-грабового та дубового лісу»<ref name="jaskulski" />, ліс також багатий історією, а його визначні пам'ятки включають [[Францисканці|францисканський]] монастир початку 18-го століття та дві дерев'яні каплиці XVII століття<ref>{{cite book |editor1-last=Grzegorczyk |editor1-first=Arkadiusz |date=2015 |location=Łódź |title=Ilustrowana Encyklopedia Historii Łodzi |pages=59–61 |isbn=939-823-9 -2 }}</ref>. Із 44 парків у Лодзі (станом на 2014 рік) 11 мають історичний статус, найстаріший з них датується серединою XIX століття<ref>Каневська, Анна. [http://www.lodz.ap.gov.pl/art,58,najstarsze-lodzkie-parki "Najstarsze łódzkie parki.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220131071740/https://www.lodz.ap.gov.pl/art,58,najstarsze-lodzkie-parki |date=31 січня 2022 }} ''Archiwum Państwowe w Łodzi''. [''Державний архів у Лодзі'']. 3 квітня 2009&nbsp;р. Отримано 28 липня 2017&nbsp;р.</ref>. Найбільший із них, Юзефа Пілсудського (188,21&nbsp;га)<ref name="dlugonski" /> розташований поблизу Лодзинського зоопарку та ботанічного саду, а разом з ними утворює великий зелений комплекс, знаний як «Zdrowie», який обслуговує рекреаційні потреби міста. Ще одним визначним парком, розташованим у Лодзі, є Парк Юзефа Понятовського.

[[Файл:Pałac Edwarda Herbsta.jpg|thumb|right|Палац Гербст, спроєктований Hilary Majewski, художня галерея в історичному особняку, в якій зберігаються картини з усієї Європи]]

Єврейське кладовище на вулиці Брацькій, одне з найбільших у своєму роді в Європі, було засноване в 1892 році. Після вторгнення в Польщу нацистської Німеччини у 1939 році цей цвинтар став частиною «східної території» Лодзі, відомої як закрите Лодзинське гетто. У період між 1940 і 1944 роками на території цього цвинтаря відбулося приблизно 43&nbsp;000 поховань<ref>{{cite web|url=http://www.jewishlodzcemetery.org/EN/AboutCemetery/AboutCemeteryAtBrackaspx/Default|title=Єврейський Лодзінський цвинтар - Про кладовище на вулиці Брацька|access-date=25 січня 2017|url-status=dead}}</ref>. 1956 року на кладовищі було встановлено пам'ятник Мушко в пам'ять про жертв Лодзинського гетто. На ньому зображено гладкий обеліск, [[Менора|менору]] і зламаний дуб із листям, що спадають з дерева (символізують смерть, особливо у молодому віці). Станом на 2014 рік, площа кладовища&nbsp;— 39,6&nbsp;га. Воно містить приблизно 180&nbsp;000 могил, приблизно 65&nbsp;000 маркованих надгробків і мавзолеїв. Багато з цих пам'яток мають значну архітектурну цінність; З них 100 оголошені пам'ятками історії та перебувають на різних стадіях реставрації. Мавзолей Ізраїля та Елеонори Познанських, мабуть, є найбільшим єврейським надгробком у світі і єдиним, прикрашеним мозаїкою<ref>{{cite web |title=Нове кладовище в Лодзі |url=http ://kehilalinks.jewishgen.org/lodz/newcem.htm |publisher=Lodz ShtetLinks |access-date=12 січня 2013 |archive-date=13 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130313232301/http://kehilalinks.jewishgen.org/lodz/newcem.htm }}</ref><ref>{{cite web |title=ЄВРЕЙСЬКИЙ ЦАВОД |url=http: //www.lodzjews.org/root/form/en/cmentarz/index.asp |publisher=FUNDACJA MONUMENTUM IUDAICUM LODZENSE |access-date=12 січня 2013 |archive-date=18 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120418053651/http://www.lodzjews.org/root/form/en/cmentarz/index.asp }}</ref>.

* Площа Свободи
** [[ратуша]] ([[1827]]&nbsp;р.; [[класицизм]]).
* Вулиця Пйотрковська:
** палац Максиміліяна Ґольдфедера ([[1892]]&nbsp;р.);
** двір Людвіка Ґеєра ([[1833]]&nbsp;р.).
** [[Пасаж Рози]] ([[Інсталяція (мистецтво)|інсталяція]] авторства [[Йоанни Райковської]], [[2014]] р.).
* палац Познанських:
** палац Ізраеля Познанського ([[1898]]&nbsp;р.);
** палац Моріса Познанського ([[1896]]&nbsp;р.);
** палац Короля Познанського [[1904]]&nbsp;р.).
* [[Біла фабрика]]&nbsp;— музей текстильної промисловості;
* палац Кароля Шайблера ([[1865]]&nbsp;р.);
* єврейське кладовище&nbsp;— найбільше в Європі (42 га, понад 200 тис. поховань), з найбільшою у світі єврейською цвинтарною будівлею (могила Ізраеля Познанського);
* завод Ізраеля Познанського [[1872]]—[[1897]]&nbsp;р.
* [[Пам'ятник жертвам комунізму (Лодзь)|Пам'ятник жертвам комунізму]].

<gallery widths="200" heights="200" perrow="5">
Файл:Lodz katedra (dron).jpg|Архікатедра
Файл:Biala Fabryka2.jpg|Біла фабрика Людвіка Ґеєра
Файл:Palac Poznanskiego AM.jpg|Палац Кароля Познанського
Файл:Pasaż Róży 03.jpg|Пасаж Рози
</gallery>

== Економіка та інфраструктура ==
[[Файл:Orion Business Tower - poziom.jpg|thumb|left|220px|Висотні будинки в центрі Лодзі]]

До 1990 року економіка Лодзі значною мірою залежала від текстильної промисловості, яка розвинулась у місті в XIX столітті завдяки великій кількості річок, які використовувалися для живлення фабрик, відбілювальних заводів та іншого обладнання<ref>{{cite journal |last1=Kobojek |first1=Elżbieta |date=2017 |title=Мала річка в міському просторі: еволюція відносин на прикладі Лодзі |journal=Космос-Суспільство-Економіка | volume=19 |issue=19 |pages=7–20 |doi=10.18778/1733-3180.19.01 |url=http://repozytorium.uni.lodz.pl:8080/xmlui/bitstream/handle/11089/22637/ 0_1_%5b7%5d-20_Kobojek.pdf |issn=1733-3180 |access-date=13 липня 2018|doi-access=free }} (стор. 10)</ref>. Разом зі зростанням у цій галузі зростало й місто. Лодзь іноді називають «польським [[Манчестер]]ом»<ref>{{cite journal |last1=Lamprecht |first1=Mariusz |date=2014 |title=Коливання в розвитку міст. Приклад Лодзі. |journal=Studia Regionalia |volume=38 |pages=77–91 |url=http://journals.pan.pl/Content/98189 |issn=0860-3375 |access-date=13 липня 2018}} (стор. 82).</ref> і «столицею спідньої білизни Польщі»<ref name=":0">{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/2019/12/ 25/style/polish-bras.html|title=Найкращі бюстгальтери, які можуть бути виготовлені в Польщі|last=Cormier|first=Amanda|date=2019-12-25|work=The New York Times|access-date=2019- 12-30|language=en-US|issn=0362-4331}}</ref>. У результаті населення Лодзі зросло з 13&nbsp;000 у 1840 році до понад 500&nbsp;000 у 1913 році.

Напередодні Першої світової війни Лодзь мала стати одним із найгустонаселеніших промислових міст світу з 13&nbsp;280 мешканців на км<sup>2</sup>, а також одним із найзабрудненіших. Текстильна промисловість різко занепала в 1990 і 1991 роках, і сьогодні в Лодзі не виживає жодна велика текстильна компанія. Проте безліч малих компаній все ще забезпечують значний випуск текстилю, переважно на експорт. Лодзь більше не є значним промисловим центром, але він став основним центром сектору бізнес-послуг у Польщі завдяки наявності висококваліфікованих працівників та активної співпраці між місцевими університетами та бізнес-сектором<ref>{{цитувати звіт | author=Асоціація лідерів бізнес-послуг (ABSL) |date=2019 |title=Сектор бізнес-послуг у Польщі 2019 |url=https://absl.pl/storage/app/uploads/public/5d0/7a1/406/5d07a1406668f04581. pdf |publisher=ABSL |pages=28, 55}}</ref>.

[[Файл:Manufaktura Elektrownia i Straż Pożarna Łódź.JPG|thumb|right|«Manufaktura»&nbsp;— колись текстильна фабрика, нині торговий центр]]

Місто виграє від його центрального розташування в Польщі. Низка фірм розмістила свої логістичні центри неподалік. Дві автомагістралі, А1, що пролягаює з півночі на південь Польщі, і А2, що йде зі сходу на захід, перетинаються на північний схід від міста. Станом на 2012, A2 завершена до Варшави, а північна частина A1 переважно завершена. Завдяки таким сполученням переваги центрального розташування міста мають ще більше зростати. Також розпочато роботу з модернізації залізничного сполучення з Варшавою, що скоротило 2-годинний час у дорозі, щоб зробити 137&nbsp;км за 1,5 години в 2009 році. Станом на 2018 рік, час у дорозі з Лодзі до Варшави становить близько 1,2 години сучасними потягами [[Pesa SA]] Dart<ref>{{cite web|url=https://pl.omio.com/pociagi/lodz/warszawa|title=Pociągi Łódź – Warszawa - Omio|website=www.pl.omio.com|access-date=14 лютого 2018|archive-date=6 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201106182710/https://pl.omio.com/pociagi/lodz/warszawa}}</ref>.

За останні роки багато іноземних компаній відкривали та відкривають свої офіси в Лодзі. Індійська IT-компанія [[Infosys]] має один зі своїх центрів у місті. У січні 2009 року [[Dell]] оголосила, що перенесе виробництво зі свого заводу в [[Лімерик (місто)|Лімерік]], Ірландія, на завод у Лодзі, переважно тому, що витрати на робочу силу в Польщі є невеликою часткою від тих, що в Ірландії<ref name= "afp_jan">{{cite web |author=(AFP) – 24 січня 2009 р. |url=https://www.google.com/hostednews/afp/article/ALeqM5jfg1UcJtfo3IzRq-Dne3j2H1cSoA |title=AFP: Dell seeks reeks як криза укусів |date=24 січня 2009 |access-date=11 квітня 2010 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120525040047/https://www.google./ |archive-date=25 травня 2012 }}</ref>. До січня 2009 було залучено 980 іноземних інвесторів. Іноземні інвестиції були одним із факторів, які знизили рівень безробіття у Лодзі до 6,5&nbsp;% у грудні 2008 року з 20&nbsp;% чотирма роками раніше.

=== Транспорт ===
[[Файл:LodzDocelowyUkladDrog.svg|thumb|right|Основна мережа доріг міста]]
[[Файл:Łódź tramway network.svg|thumb|right|Лодзинська трамвайна мережа]]
Лодзь розташована недалеко від географічного центру Польщі, лише на невеликій відстані від розв'язки автомагістралей у [[Стрикув]]і, де зустрічаються дві головні польські транспортні коридори: північ-південь (A1) і схід-захід (A2), що дає місту два із десяти основних трансєвропейських маршрутів: з [[Гданськ]]а до [[Жиліна|Жиліни]] і [[Брно]] і з [[Берлін]]а в [[Москва|Москву]] через [[Варшава|Варшаву]]<ref name="Wiśniewski">{{cite journal |last1=Wiśniewski |first1=Szymon |date=2017 |title=Łódź у регіональна та національна транспортна система |journal=Space-Society-Economy |volume=19 |issue=19 |pages=65–86 |doi=10.18778/1733-3180.19.04 |url=http://dspace.uni.lodz .pl:8080/xmlui/bitstream/handle/11089/22640/0_4_%5b65%5d-86_Wi%c5%9bniewski.pdf |issn=1733-3180 |access-date=17 липня 2018 |doi-access=free с. 66. |url-status=dead }}</ref>. Це також частина Нового шовкового шляху<ref>{{cite news |last=Шепард |first=Вейд |title=Польща як регіональний логістичний центр, що обслуговує розвиток Північного коридору Нового Шовкового шляху |url=http://dergipark.ulakbim.gov.tr/jmml/article/download/5000196803/5000170450 |work=Forbes |date=2016 |first1=Збігнев |journal=Журнал менеджменту, маркетингу та логістики |tom=3 |issue=2 |pages=135–44 |issn=2148-6670 |access-date=20 липня 2018 |archive-date=22 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180722132124/http://dergipark.ulakbim.gov.tr/jmml/article/download/5000196803/5000170450 }} (стор. 142).</ref>. Лодзь обслуговується національною мережею автомагістралей, міжнародним аеропортом, міжміськими та регіональними залізницями. Вона знаходиться в центрі мережі регіональних та приміських залізниць, які працюють із різних залізничних станцій міста. Автобусне та трамвайне сполучення обслуговує комунальне підприємство громадського транспорту. У місті є 193&nbsp;км велосипедних маршрутів (станом на січень 2019 року)<ref>{{cite web| url=https://rowerowalodz.pl/infrastruktura/statystyki-rowerowek| title=Statystyki rowerówek| trans-title=Статистика велосипедних доріг| website=rowerowalodz.pl| access-date=2020-11-10| мова=pl| archive-url=https://web.archive.org/web/20190815195139/https://rowerowalodz.pl/infrastruktura/statystyki-rowerowek| archive-date=2019-08-15| url-status=live}}</ref>.

Основні шляхи:
* A1: Гданськ&nbsp;— Торунь&nbsp;— Лодзь&nbsp;— Ченстохова&nbsp;— Щецин (державний кордон)
* A2: Сьвецько (державний кордон)&nbsp;— Познань&nbsp;— Лодзь&nbsp;— Варшава
* S8: Вроцлав&nbsp;— Серадз&nbsp;— Лодзь&nbsp;— Пйотркув Трибунальський&nbsp;— Варшава&nbsp;— Білосток
* S14: Пабяніце&nbsp;— Костянтинув Лодзький&nbsp;— Александрув Лодзький&nbsp;— Згеж
* DK14: Лович&nbsp;— Стрикув&nbsp;— Лодзь&nbsp;— Здунська Воля&nbsp;— Серадзь&nbsp;— Злочев&nbsp;— Валіхнови
* DK72: Конін&nbsp;— Турек&nbsp;— Поддембіце&nbsp;— Лодзь&nbsp;— Бжежіни&nbsp;— Рава Мазовецька
* DK91: Гданськ&nbsp;— Тчев&nbsp;— Торунь&nbsp;— Лодзь&nbsp;— Пйотркув Трибунальський&nbsp;— Радомсько&nbsp;— Ченстохова

==== Аеропорт ====
У Лодзі є міжнародний аеропорт: [[Лодзь (аеропорт)|Аеропорт Лодзь імені Владислава Реймонта]], розташований за 6&nbsp;км від центру міста. Авіарейси з Міжнародного аеропорту Владислава Реймонта пов'язують Лодзь і Лодзьке воєводство з кількома європейськими містами (Мюнхен, Амстердам, Прага, Лондон, Дублін, Единбург), також із Туреччиною<ref>{{cite web|url=http://lotnisko.lodz.pl/uk/our-destinations.html|title=Наші напрямки – порт Лотнічі Лодзь ім. Władysława Reymonta|last=www.lifemotion.pl|work=lodz.pl|url-status=dead}}</ref>. 2014 року аеропорт обслужив 253&nbsp;772 пасажири<ref>Wiśniewski, p. 79.</ref>. У 2013&nbsp;р. посів 8-е місце серед аеропортів Польщі за пасажиропотоком<ref>Статистика взята зі статті Вікіпедії аеропорту Лодзь Владислава Реймонта від 19 липня 2015 року.</ref>.

==== Громадський транспорт ====
[[Файл:Transfer station Piotrkowska-Centrum, Łódź Piłsudskiego Av. November 2015 01.jpg|thumb|right|Piotrkowska Centrum, також знана як «Стайня Єдинорогів»]]

Муніципальне транспортне підприємство&nbsp;— Лодзь (Miejskie Przedsiębiorstwo Komunikacyjne&nbsp;— Łódź), що належить міській владі Лодзі, відповідає за експлуатацію 58 автобусних і 19 трамвайних маршрутів<ref>Джерело зі статті Łódź2 на польській Вікіпедії 10 липня 19</ref><ref>{{cite web|url=http://www.mpk.lodz.pl/showarticleslist.action?category=1079&About%20MPK|title=Про MPK – MPK-Lodz Spolka z o.o.|work=lodz.pl|accessdate=16 травня 2022|archive-date=8 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220408125533/http://www.mpk.lodz.pl/showarticleslist.action?category=1079&About%20MPK}}</ref>.

==== Залізниця ====
У Лодзі є низка міжміських та місцевих залізничних станцій. У місті є дві головні станції, але без прямого залізничного сполучення між ними&nbsp;— спадок планування залізничної мережі XIX століття. Спочатку збудована у 1866 році, розташована в центрі [[Лодзь-Фабрична|Łódź Fabryczna]] була кінцевою станцією для гілки Варшава-Віденська залізниця<ref>Grzegorczyk, p. 144.</ref> тоді як Łódź Kaliska була побудована понад тридцять років потому на центральній ділянці залізниці Варшава-Kalisz. З цієї причини більшість міжміських поїздів і сьогодні проходить через станцію [[Лодзь-Каліска|Łódź Kaliska]], попри відносну віддаленість від центру міста, а Łódź Fabryczna служить головним чином кінцевою станцією для поїздів до Варшави. Ситуація була виправлена в 2021 році після будівництва тунелю, що з'єднує обидва<ref>{{cite web |url=http://www.railwaypro.com/wp/lodz-railway-tunnel-tender-announced |title=Оголошено тендер на залізничний тунель в Лодзі |date=6 грудня 2016 |website=RailwayPro |access-date=3 серпня 2017 |archive-date=4 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170804173435/http://www.railwaypro.com/wp/lodz-railway-tunnel-tender-announced/ }}</ref>, який, ймовірно, стане головним залізничним вузлом Польщі в Лодзі<ref name="dworzec">{{cite web |url=http://www.tvn24.pl/lodz,69/tak-bedzie-wygladalo-lodzkie-prawie-metro,696399.html |title=Superdworzec już jest, będzie (prawie) metro. Łódź ma być komunikacyjnym centrum kraju |date=2 грудня 2016 |website=TVN24 |access-date=3 серпня 2017 |archive-date=2018-07-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180709010217/https://www.tvn24.pl/lodz,69/tak-bedzie-wygladalo-lodzkie-prawie-metro,696399.html }}</ref>. Тунель додатково обслуговуватиме Łódzka Kolej Aglomeracyjna, яку ЗМІ та місцева влада назвали Лодзьке метро <ref name="metro">{{cite web |url=http://lodz.wyborcza.pl/lodz/1, 44788,20093817,lodz-bedzie-miala-metro-i-to-juz-niedlugo.html |title=Łódź będzie miała 'метро'. I to już niedługo |date=18 травня 2016 |website=Wyborcza.pl: Magazyn Łódź. |access-date=3 серпня 2017}}</ref>. На лінії метро мають бути побудовані дві нові станції, одна для потреб комплексу «Manufaktura», а інша&nbsp;— в районі вулиці Пйотрковської<ref name="metro" />.

У грудні 2016 року, через кілька років після знесення старої будівлі станції Łódź Fabryczna, було відкрито нову станцію метро<ref name="dworzec" />. Вона вважається найбільшою та найсучаснішою з усіх залізничних вокзалів у Польщі та призначена для забезпечення збільшення трафіку після будівництва тунелю<ref>{{cite web |last=Rogaczewska |first=Beata |url=http://www.rp.pl/ Zycie-Ziemi-Lodzkiej/311019890-Lodz-Fabryczna-najwiekszy-podziemny-dworzec-kolejowy-w-Polsce-i-trzeci-w-Europie.html |title=Łódź Fabryczna w kowlewcewówczę w połońce węczęwoczę w koęczę w Europeyęworzze date=1 листопада 2016 |website=rp.pl |access-date=3 серпня 2017 |archive-date=16 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220616021927/https://www.rp.pl/ }}</ref>. Вона також слугує мультимодальним транспортним вузлом з підземною міжміською автобусною станцією та інтегрована з новою транспортною розв'язкою, таксі та місцевими трамваями і автобусами<ref>{{cite book |last1=Kozlowski |first1=Remigiusz |last2=Palczewska |first2=Анна |last3=Яблонський |first3=Якуб |chapter=The Обсяг і можливості ITS – Лодзь с. 308}}</ref>. Будівництво нової станції Łódź Fabryczna було частиною ширшого проєкту оновлення міста, відомого як «Nowe Centrum Łodzi» («Новий центр Лодзі»)<ref>{{cite web|url=http://urbact.eu/new-centre-%C5%82ód%C5%BA-has-local-action-plan-0|title=Новий центр Лодзі має Місцевий план дій – URBACT|work=urbact.eu|accessdate=16 травня 2022|archive-date=8 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210308031712/https://urbact.eu/new-centre-%C5%82ód%C5%BA-has-local-action-plan-0}}</ref>.

Третім за величиною залізничним вокзалом у Лодзі є Łódź Widzew. Також у місті є багато інших станцій та зупинок, багато з яких оновлено в рамках проєкту приміської залізниці Łódzka Kolej Aglomeracyjna. Залізничне сполучення, засноване як частина великої регіональної модернізації залізниць і належить Лодзинському воєводству, працює на маршрутах до [[Кутно]], [[Серадз]], [[Скерневиці]], [[Лович]], а в окремі дні до Варшави, з планами подальшого розширення після будівництва тунелю<ref>{{cite web|url= https://kurierkolejowy.eu/aktualnosci/29253/rekorodowy-rok- lodzkiej-kolei-aglomeracyjnej.html |title=Rekordowy rok Łódzkiej Kolei Aglomeracyjnej |date=22 грудня 2016 |access-date=3 серпня 2017 |website=kurierkolejowy.eu}}</ref>.

== Культура ==
[[Файл:Pałac Maurycego Poznańskiego z 1896 r, obecnie muzeum sztuki - panoramio.jpg|thumb|right|Музей мистецтв у Лодзі, головний заклад культури міста]]
[[Файл:Lodz Biala Fabryka 2(pischmak).JPG|thumb|right|Центральний музей текстилю розташований у Білій фабриці Людвіка Гейєра]]
Місто є головним центром кінопродукції у Польщі. Тут відбувається міжнародний Фестиваль діалогу чотирьох культур (польської, російської, німецької та єврейської).

=== Лодзь у літературі та кіно ===
Три великі романи описують розвиток промислової Лодзі: [[Владислав Реймонт]] «Земля обітована» (1898), [[Йозеф Рот]] «Hotel Savoy» (1924) та Ізраїль Джошуа Сінгер ''Брати Ашкеназі'' (1937). Роман Рота зображує місто напередодні бунту робітників у 1919 році. Роман Реймонта був екранізований у фільмі [[Земля обітована (фільм)|«Земля обітована»]] [[Анджей Вайда|Анджея Вайди]] у 1975 році. У фільмі 1990 року «Europa Europa», сім'я [[Соломона Перела]] тікає з Берліна перед Другою світовою війною і оселяється в Лодзі. Сцени фільму [[Девід Лінч|Девіда Лінча]] 2006 року ''Внутрішня імперія'' були зняті в Лодзі. Фільм Paweł Pawlikowski ''Ida'' частково знятий у Лодзі. Розділи серій альтернативної історії Гаррі Тертлдова ''Worldwar'' відбуваються в Лодзі, а в альтернативному серіалі John Birmingham ''Axis of Time'' (історична трилогія), Лодзь набуває сумної історичної слави, ставши першим містом, знищеним атомною бомбою, коли [[СРСР]] знищує місто 5 червня 1944 року. Трилогія Чави Розенфарба на ідиші «Дерево життя» (1972) зображує життя в Лодзинському гетто.

=== Спорт ===
[[Файл:Hala-Łódź-maj09.jpg|thumb|upright=1.0|Атлас Арена в Лодзі]]
Місто має досвід організації міжнародних спортивних заходів, таких як [[Чемпіонат Європи з баскетболу 2009|Євробаскет 2009]]<ref>[http://www.fiba.com/pages/eng/fa/event/p/sid/6328/_ /index.html Євробаскет 2009]{{Недоступне посилання}}, ARCHIVE.FIBA.com, отримано 5 червня 2016.</ref> Євробаскет-жінки 2011, Чемпіонат світу з волейболу FIVB серед чоловіків 2014 та Чемпіонат світу FIFA U-20 2019, відкриття та фінал останнього відбулися на Stadion Widzewa. У Лодзі також пройдуть шості Європейські університетські ігри у 2022 році<ref>{{cite news |last=Pavitt |first=Michael |date=13 квітня 2018 |title=Польща та Угорщина нагороджені майбутніми виданнями Ігри європейських університетів |url=https://www.insidethegames.biz/articles/1063929/poland-and-hungary-awarded-upcoming-editions-of-european-universities-games |work=insidethegames.biz |access-date=14 квітня 2018 р. |archive-date=14 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180414234512/https://www.insidethegames.biz/articles/1063929/poland-and-hungary-awarded-upcoming-editions-of-european-universities-games }}</ref>

За часів [[комунізм]]у [[Спортивні клуби|клуби]] були звичайними для участі в різних видах спорту для будь-якого віку та статі. Багато з цих традиційних клубів збереглося і сьогодні. Спочатку вони належали безпосередньо державному органу, але тепер ними самостійно керують клуби або приватні компанії. Проте вони отримують державну підтримку за рахунок дешевої оренди землі та інших субсидій від міста. Деякі з їхніх секцій стали професійними і відокремилися від клубів як приватні компанії. Наприклад, Budowlani S.A є приватною компанією, яка володіє єдиною професійною командою з регбі в Лодзі, а Klub Sportowy Budowlani залишається громадським аматорським клубом.
* Budowlani Łódź&nbsp;— [[регбі]] (шість разів чемпіон Польщі), [[Хокей на траві|хокей]], [[боротьба]], [[волейбол]]
* ŁKS Łódź&nbsp;— асоціація з футболу (двічі чемпіони Польщі), [[баскетбол]] (чемпіони Польщі 1953), [[волейбол]] (двічі чемпіони Польщі), [[гандбол]], [[бокс]]
* SMS Łódź<ref>{{cite web|url=http://www.smslodz.pl/|title=Szkoła Mistrzostwa Sportowego im. K. Górskiego w Łodzi – Oficjalna strona internetowa Szkoły Mistrzostwa Sportowego w Łodzi|work=smslodz.pl|accessdate=16 травня 2022|archive-date=11 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220311110450/https://smslodz.pl/}}</ref>&nbsp;— асоціація з футболу, волейболу, баскетболу
* KS Społem Łódź&nbsp;— дорожні велогонки та велосипед на треку
* SKS Start Łódź<ref>{{cite web|url=http://www.sksstart.com/|title=Spółdzielczy Klub Sportowy START Łódź ul. św. Teresy 56/58 – Oficjalny serwis|work=sksstart.com|accessdate=16 травня 2022|archive-date=28 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220428131804/http://www.sksstart.com/}}</ref>&nbsp;— футбол, плавання
* Widzew Łódź&nbsp;— асоціація з футболу (чотириразові чемпіони Польщі, півфіналісти [[Кубок Європи 1982–83]])

В Ekstraklasa польського пляжного футболу у Лодзі є три професійні клуби: Grembach, KP Łódź та {{ill|BSCC Łódź|lt=BSCC |pl|}}.

'''Фестивалі'''

Щороку у Лодзі проходить низка фестивалів. Серед найвідоміших, зокрема, фестиваль «Лодзь чотирьох культур», Літня академія джазу, Міжнародний фестиваль коміксів та ігор, Міжнародний фестиваль дизайну, Міжнародний фестиваль фотографії та інші<ref>{{Cite web|url=https://lodzski.eu/uk/eternal-1077-guchni-festyvali-lodzi-pro-yaki-govoryt-vsya-polshha|title=Гучні фестивалі Лодзі, про які говорить вся Польща|website=lodzski.eu}}</ref>.

'''Театри'''

Зародження та становлення професійного театру у Лодзі розпочалося в другій половині XIX століття. Першими постійними театрами Лодзі були: театр «Вікторія», театри підприємця та кондитера Фридерика Селліна&nbsp;— «Аполлон» та «Великий театр», а також «Талія», який орієнтувався на німецькомовну спільноту міста<ref>{{Cite web|url=https://lodz-trend.eu/uk/eternal-1809-zarodzhennya-ta-rozvytok-profesijnogo-teatru-v-lodzi-v-xix-na-poch-xx-stolit|title=Зародження та розвиток професійного театру в Лодзі в XIX-на поч. XX століть|website=lodz-trend.eu}}</ref>.

До сучасних театрів Лодзі належать: театр ім. Стефана Ярача, Великий театр, театр «Повшехни», Новий театр ім. Казімєжа Деймека та інші. Більшість з них були засновані в середині-другій половині XX&nbsp;ст.<ref>{{Cite web|url=https://lodz-trend.eu/uk/eternal-1968-misczya-duhovnosti-i-krasy-top-teatriv-mista-lodz|title=Місця духовності і краси: топ театрів міста Лодзь|website=lodz-trend.eu}}</ref>

=== Експо садівництва 2029 ===
Лодзь подав заявку на Specialized Expo 2022/2023, але програв [[Буенос-Айрес]]у, [[Аргентина]].

У 2024 році в Лодзі планувалося провести ''Horticultural Expo''. Однак численні заходи Expo були відкладені через [[Пандемія COVID-19]], серед яких Виставка садівництва в Досі, Катар з 22.2021 по 23.24<ref>{{cite web| url=https://www.bie-paris.org/site/en/2021-doha| title=Expo 2021 Doha| publisher=[[Bureau International des Expositions]]| quote=Уряд Держави Катар офіційно попросив BIE отримати дозвіл на зміну дат відкриття Expo 2021 в Досі на 2 жовтня 2023 року - 28 березня 2024 року. Запит слідує за поглибленими обговореннями [...] щодо глобального впливу Covid -19 пандемія. Виконавчий комітет BIE одноголосно погодився запропонувати перенести Horticultural Expo 2021 Doha, а Генеральна асамблея BIE проголосує за рекомендацію під час наступного засідання 1 грудня 2020 року.| access-date=2020-11-15| archive-date=25 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200625131804/https://www.bie-paris.org/site/en/2021-doha}}</ref>. У результаті виставку садівництва в Лодзі було перенесено на 2029 рік, щоб дотримуватись необхідного інтервалу часу між ними<ref>{{cite web| url=https://uml.lodz.pl/aktualnosci/artykul/rok-2029-nowy-termin-zielonego-expo-w-lodzi-id36688/| title=Rok 2029: Nowy Termin Zielonego Expo w Łodzi| дата=23.09.2020| мова=pl| publisher=Urząd Miasta Łodzi| access-date=2020-11-08}}</ref>.

== Музеї ==
* [[Художній музей (Лодзь)|Художній музей]]&nbsp;— унікальна колекція [[Сучасне мистецтво|сучасного мистецтва]] європейського масштабу, починаючи з 30-х років XX століття;
* [[Центральний музей ткацтва в Лодзі|Центральний музей ткацтва]]&nbsp;— найбільша колекція [[текстиль]]ного мистецтва (в історичній будівлі Білої фабрики Людвіка Ґеєра);
* [[Музей міста Лодзь]]&nbsp;— в палаці Ізраеля Познанського;
* [[Музей археології та етнографії (Лодзь)|Музей археології та етнографії]]&nbsp;— пам'ятки регіону і унікальна [[нумізматика|нумізматична]] колекція;
* [[Музей кінематографії (Лодзь)|Музей кінематографії]]&nbsp;— представлено історичне кіноустаткування, реквізит з відомих [[кінофільм]]ів і ляльки з польських [[мультфільм]]ів (в палаці Кароля Шайблера).

== Наука і освіта ==
У місті 23 виші, серед них [[Лодзький університет]], Політехніка Лодзька, Державна вища школа фільму, телебачення та театру.

{{multiple image |align=right |caption_align=center |perrow=2 |total_width=400
| image1=Łódź, Uniwersytet Łódzki Rektorat Uniwersytetu Łódzkiego - nowy - panoramio (1).jpg
| image2=Park Klepacza w Łodzi - Willa Reinholda Richtera (juniora).JPG
| image3=Palac Oskara Kona Lodz.jpg
| image4=Academy of Music in Łódź - Karol Poznański's palace.jpg
| caption1=Лодзинський університет, ректорат
| caption2=Лодзинський технологічний університет, ректорат
| caption3=Національна кіношкола в Лодзі
| caption4=Академія музики в Лодзі
}}

Лодзь&nbsp;— процвітаючий центр академічного життя. Нині у Лодзі є три великі державні університети, шість вищих навчальних закладів, які працюють понад півстоліття, і низка менших вищих навчальних закладів. Серед вищих навчальних закладів з найбільшою кількістю студентів у Лодзі є:

* Університет Лодзі (''UŁ''&nbsp;— ''Uniwersytet Łódzki'')
* Лодзинський технологічний університет (''PŁ''&nbsp;— ''Politechnika Łódzka'')
* Лодзинський медичний університет (''Uniwersytet Medyczny w Łodzi'')
* Національна кіношкола в Лодзі (''Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa, Telewizyjna i Teatralna w Łodzi'')
* Академія музики в Лодзі (''Akademia Muzyczna im. Grażyny i Kiejstuta Bacewiczów w Łodzi'')
* Академія образотворчого мистецтва в Лодзі (''Akademia Sztuk Pięknych im. Wł. Strzemińskiego w Łodzi'')

У загальному рейтингу державних вищих навчальних закладів Польщі за 2018 рік Лодзинський університет посів 20-те місце (6-те місце серед університетів), а Лодзинський технологічний університет&nbsp;— 12-те місце (6-те місце серед технічних університетів). Медичний університет у Лодзі посів 5-те місце серед польських медичних університетів. Провідні курси, які викладаються в Лодзі, включають адміністрацію (3 місце), право (4) та біологію (4)<ref name="ranking">[http://ranking.perspektywy.org/2018/ Рейтинг університетів Perspektywy 2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220408125533/http://ranking.perspektywy.org/2018/ |date=8 квітня 2022 }}. Отримано 7 липня 2018.</ref>

У Лодзі також є низка приватних вищих навчальних закладів. Найбільшими з них є Університет соціальних наук (''Społeczna Akademia Nauk'') та Гуманітарно-економічний університет у Лодзі (''Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi''). А Вища школа мистецтв та дизайну у Лодзі стала третім університетом в Польщі, де можна отримати диплом магістра мистецтв<ref>{{Cite web|url=https://lodz.one/uk/eternal/vyshha-shkola-mystecztv-ta-dyzajnu-v-lodzi-istoriya-ta-vidomi-vypusknyky-3491|title=Вища школа мистецтв та дизайну в Лодзі: історія та відомі випускники|website=lodz.one}}</ref>.

У рейтингу приватних університетів Польщі за 2018 рік перший посів 9-те місце, а другий&nbsp;— 23<ref name="ranking" />.

=== Національна кіношкола в Лодзі ===
''[[Кіношкола в Лодзі|Національна вища школа кіно, телебачення та театру]]'' в Лодзі (''Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa, Telewizyjna i Teatralna im. Leona Schillera w Łodzi'') є найпомітнішою академією для майбутніх акторів, режисерів, фотографів, операторів та телевізійників у Польщі. Він був заснований 8 березня 1948 року і його спочатку планувалося перенести до Варшави, як тільки місто буде відновлене після Варшавського повстання. Проте врешті школа залишилася в Лодзі і сьогодні є одним із найвідоміших вищих навчальних закладів міста.

Наприкінці Другої світової війни Лодзь залишилася єдиним великим польським містом, крім Кракова, яке війна не знищила. Створення [[Кіношкола в Лодзі|Національної кіношколи]] надало Лодзі більшої ролі з культурної точки зору, яка до війни належала суто Варшаві та Кракову. Першими слухачами Школи є режисери [[Анджей Мунк]], [[Анджей Вайда]], Казімєж Карабаш (один із засновників так званої Чорної серії польського документального кіно) та [[Януш Моргенштерн]], який наприкінці 1950-х уславився як один із засновників Польської кіношколи кінематографії<ref>{{cite web|url=http://lodz.naszemiasto.pl/artykul/ janusz-morgenstern-rezyser-m-in-stawki-wiekszej-niz-zycie,3181307,art,t,id,tm.html|title=Януш Моргенштерн, reżyser m.in. "Stawki większej niż życie" nie żyje|first=Przemek|last=Dana|date=16 січня 2015|access-date=14 лютого 2018|archive-date=13 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130813032853/http://lodz.naszemiasto.pl/artykul}}</ref>.

== Парки і сади ==
У місті є [[Ботанічний сад (Лодзь)|ботанічний сад]] площею 75 гектарів.

== Кінематограф ==
[[Файл:Pałac, ob. Muzeum Kinematografii.jpg|міні|[[Музей кінематографії]]]]
Протягом багатьох років Лодзь вважалася столицею польського кінематографа. На території міста діяли кіностудії художніх, науково-популярних і мультиплікаційних фільмів, студій звукозапису та виробництва кінокопій. Саме тут було засновано першу в Польщі студію анімаційних фільмів «[[Се-ма-фор]]». Лодзь славиться всесвітньо відомою Вищою школою кінематографу, телебачення і театру.

28 травня 1998 року було встановлено першу зірку на [[Алея зірок (Лодзь)|Лодзькій Алеї зірок]]<ref>''Grażyna Kobojek'' Łódź&nbsp;— Kalendarium XX wieku.&nbsp;— Łódź: Wydawnictwo Piątek Trzynastego, Muzeum Miasta Łodzi, 2005.&nbsp;— S. 237.&nbsp;— ISBN 8374150602.</ref>.

Крім того, Лодзь знане як місто з чудовою театральною традицією.

== Демографія ==
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року{{R|nsp|age}}:
{{ПолДемСтруктура
|Чол=331584 |ЧолПре=52791 |ЧолПрац=236078 |ЧолПост=42715
|Жін=397308 |ЖінПре=49947 |ЖінПрац=229558 |ЖінПост=117803
|Разом=728892 |РазомПре=102738 |РазомПрац=465636 |РазомПост=160518
}}

=== Історія ===
<timeline>
ImageSize = width:860 height:310
PlotArea = left:55 right:30 top:25 bottom:35
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
Colors =
 id:linegrey2 value:gray(0.9)
 id:linegrey value:gray(0.7)
 id:cobar value:rgb(0.2,0.7,0.8)
 id:cobar2 value:rgb(0.6,0.9,0.6)
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:950000
ScaleMajor = unit:year increment:100000 start:0 gridcolor:linegrey
ScaleMinor = unit:year increment:25000 start:0 gridcolor:linegrey2
PlotData =
 color:cobar width:20 align:left
 bar:1777 from:0 till:265
 bar:1800 from:0 till:428
 bar:1830 from:0 till:4343
 bar:1872 from:0 till:100000
 bar:1900 from:0 till:314020
 bar:1915 from:0 till:600000
 bar:1921 from:0 till:452000
 bar:1931 from:0 till:605500
 bar:1939 from:0 till:672000
 bar:1946 from:0 till:496929
 bar:1955 from:0 till:674172
 bar:1965 from:0 till:744086
 bar:1975 from:0 till:798263
 bar:1985 from:0 till:847864
 bar:1988 color:cobar2 from:0 till:854003
 bar:1995 from:0 till:823215
 bar:2000 from:0 till:793217
 bar:2005 from:0 till:767628
 bar:2010 from:0 till:737098
 bar:2015 from:0 till:700982
 bar:2018 from:0 till:687702

PlotData=
 textcolor:black fontsize:S
 bar:1777 at: 265 text: 265 shift:(-8,5)
 bar:1800 at: 428 text: 428 shift:(-8,5)
 bar:1830 at: 4343 text: 4.343 shift:(-12,5)
 bar:1872 at: 100000 text: 100.000 shift:(-18,5)
 bar:1900 at: 314020 text: 314.020 shift:(-18,5)
 bar:1915 at: 600000 text: 600.000 shift:(-18,5)
 bar:1921 at: 452000 text: 452.000 shift:(-18,5)
 bar:1931 at: 605500 text: 605.500 shift:(-18,5)
 bar:1939 at: 672000 text: 672.000 shift:(-18,5)
 bar:1946 at: 496929 text: 496.929 shift:(-18,5)
 bar:1955 at: 674172 text: 674.172 shift:(-18,5)
 bar:1965 at: 744086 text: 744.086 shift:(-18,5)
 bar:1975 at: 798263 text: 798.263 shift:(-18,5)
 bar:1985 at: 847864 text: 847.864 shift:(-18,5)
 bar:1988 at: 854003 text: 854.003 shift:(-18,5)
 bar:1995 at: 823215 text: 823.215 shift:(-18,5)
 bar:2000 at: 793217 text: 793.217 shift:(-18,5)
 bar:2005 at: 767628 text: 767.628 shift:(-18,5)
 bar:2010 at: 737098 text: 737.098 shift:(-18,5)
 bar:2015 at: 700982 text: 700.982 shift:(-18.5)
 bar:2018 at: 690422 text: 687.702 shift:(-18.5)
</timeline>

За даними статистики Польщі, у Лодзі проживало 672&nbsp;185 осіб, а густота населення становила 2292 особи на квадратний кілометр станом на грудень 2020 року{{sfn |Статистичний офіс у м. Лодзь – Лодзький центр регіональних досліджень|2021|pp=3, 7}}. Приблизно 55,7&nbsp;% жителів є працездатним (18—64 роки), що є значним зниженням з 64,1&nbsp;% у 2010 році{{ sfn|Управління статистики в Лодзі – Центр регіональних досліджень Лодзі|2021|p=7}}. За оцінками, 29,1&nbsp;% мають післяробочий вік у порівнянні з 21,8&nbsp;% десятьма роками раніше{{sfn|Статистичний офіс у м. Лодзь – Лодзький центр регіональних досліджень|2021|pp=7, 8}}. 2020 року 54,39&nbsp;% (365&nbsp;500) усіх мешканців становили жінки{{sfn|Статистичний офіс у Лодзі – Лодзький центр регіональних досліджень|2021|pp=7, 8}}. Лодзь має один із найвищих показників [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації]] серед великих міст Польщі, що є спадщиною промислового минулого міста, коли текстильні фабрики залучали велику кількість співробітників{{sfn|Cudny|2012|pp=11–12}}.

На своєму піку в 1988 році населення міста становило близько 854&nbsp;000{{sfn|Obraniak|2007|p=5}}, однак звідтоді воно скоротилося через низький рівень народжуваності, [[Еміграція|зовнішньої міграції]] і нижчої тривалості життя, ніж в інших частинах Польщі{{sfn|Szukalski|Martinez-Fernandez|Weyman|2013|p=7}}. Лодзь була другим за величиною містом країни до 2007 року після [[Краків|Кракова]], втративши свої позиції{{sfn|Cudny|2012|pp=11–12}}. Основною причиною цього був різкий перехід від [[Планова економіка|планової]] до [[Ринкова економіка|ринкової]] економіки після 1989&nbsp;р. та внаслідок економічної кризи{{sfn|Cox|2014|p=14}}, але подальше економічне зростання не змінило тенденції{{sfn|Holm|Marcińczak|Ogrodowczyk|2015|pp=169–170}}. [[Депопуляція]] та старіння є головною перешкодою для майбутнього розвитку міста, створюючи навантаження на соціальну інфраструктуру та медичні послуги{{sfn|Cudny|2012|pp=11–12}}.

Історично Лодзь була багатонаціональною, а її різноманітне населення складалося з мігрантів з інших регіонів Європи. 1839 року приблизно 78&nbsp;% усього населення становили [[німці]] або німецькомовне населення<ref>Веслав Пуш, Стефан Пітлас. «Промисловість і торгівля в Лодзі та на східних ринках у розділеній Польщі». В: Уве Мюллер, Хельга Шульц. «Національні кордони та економічна дезінтеграція в сучасній Центрально-Східній Європі». Берлін Верлаг А. Шпіц. 2002. с. 69.</ref>. Згідно з польським переписом 1931 року, загальне населення 604 тис. включало 375 тис. (59&nbsp;%) поляків, 192 тис. (32&nbsp;%) євреїв та 54 тис. (9&nbsp;%) німців. До 1939 року єврейська меншина зросла до понад 200 тис. осіб<ref>Gordon J Horwitz. «Геттоштадт: Лодзь і створення нацистського міста». Harvard University Press. 2009. с. 3.</ref>.

== Українці в Лодзі ==
На [https://www.google.com/maps/embed?pb=!1m18!1m12!1m3!1d2468.5720363581895!2d19.43552792393125!3d51.77743049492271!2m3!1f0!2f0!3f0!3m2!1i1024!2i768!4f13.1!3m3!1m2!1s0x471bcac84b63c50b%3A0x1cd971b3b3617457!2sStary+Cmentarz+(prawos%C5%82awny)!5e0!3m2!1suk!2sua!4v1565977341898!5m2!1suk!2sua православному цвинтарі] в Лодзі знаходяться українські поховання: могила Іллі Ясінчука (1900—1980), сотника Армії УНР, згодом інженера, хіміка, викладача; поховання Зиновія Подушка (1887—1963), воїна [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], художника; могила Анни Кондратченко (псевдо «Ластівка»; пом. 1941), учасниці війни 1920&nbsp;р., учительки; могила полковника Володимира Третякова (1882—1945), поховання полковника Володимира Немоловського (1892—1943), могила хорунжого Ткаченка, шофера отамана [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]]; поховання Марти Корнилецької (1898—1942) та її чоловіка Анатолія Корнилецького&nbsp;— театральних артистів, також військового театру [[Українська Народна Республіка|УНР]]<ref>{{Cite web|url=https://www.pslava.info/index.php?Node=326930|title=Лодзь, православне кладовище, українські поховання|last=Парнікоза|first=Іван|date=|website=Прадідівська слава. Українські пам’ятки|publisher=М. Жарких|language=українська|accessdate=03.08.2020}}</ref>.

== Видатні лодзяни ==
Поряд із корінними жителями величезну роль у промисловому розвитку Лодзі зіграло приїждже населення. У другій половині XIX століття в Лодзі проживали поляки, німці, євреї, чехи, сілезці. Єврейське населення, понад 240 тисяч осіб, подарувало Лодзі найбільших фабрикантів, купців, банкірів, знаменитих архітекторів і письменників. З 2002 року в місті проводять Фестиваль чотирьох уультур.
* [[Антонович Мирослав Іванович|Антонович Мирослав]]&nbsp;— працював у місцевому оперному театрі.
* [[Пйотр Фрончевський]];
* [[Подушко Зиновій Григорович]] (1887—1963)&nbsp;— український художник.

=== Уродженці ===
* [[Макс Фактор]] (1872—1938)&nbsp;— американський бізнесмен, засновник косметичної компанії «Max Factor»
* [[Тадеуш Міцинський]] (1873—1918)&nbsp;— польський письменник, поет, драматург
* [[Артур Рубінштейн]] (1887—1982)&nbsp;— польський піаніст єврейського походження, лауреат багатьох премій Греммі
* [[Юліан Тувім]] (1894—1953)&nbsp;— польський поет, перекладач і мовозванець
* [[Станіслава Лещинська]] (1898—1974)&nbsp;— польська [[акушерка]] [[Аушвіц|Освенціма]]
* [[Абдулов Осип Наумович]] (1900—1953)&nbsp;— російський радянський актор театру і кіно
* [[Станіслав Мікульський]] (1929—2014)&nbsp;— польський актор
* [[Марек Белька]] (* 1952)&nbsp;— польський економіст, професор, політик і державний діяч.
* [[Олександр Гудзоватий]] (1938—2013)&nbsp;— польський підприємець.
* [[Збігнев Ненацький]] (1929—1994)&nbsp;— польський письменник.
* [[Адам Островський]] ({{н.}} 1980)&nbsp;— польський хіп-хоп продюсер, репер, скрипаль.
* [[Анджей Сапковський]] ({{н.}} 1948)&nbsp;— польський письменник-фантаст і публіцист.
* [[Анджей Бартков'як]] (* 1950)&nbsp;— американський кінооператор і кінорежисер
* [[Тадеуш Фанграт]] (1912—1993)&nbsp;— польський поет, сатирик, перекладач.

== Міста побратими ==
{{div col|cols=2}}
* {{прапорець|POR}} [[Барейро]] ([[Португалія]])
* {{прапорець|GER}} [[Хемніц]] ([[Німеччина]])
* {{прапорець|FRA}} [[Ліон]] ([[Франція]])
* {{прапорець|BLR}} [[Мінськ]] ([[Білорусь]])
* {{прапорець|ESP}} [[Мурсія]] ([[Іспанія]])
* {{прапорець|SWE}} [[Еребру]] ([[Швеція]])
* {{прапорець|MEX}} [[Пуебла (Пуебла)|Пуебла]] ([[Мехіко]])
* {{прапорець|GEO}} [[Руставі]] ([[Грузія]])
* {{прапорець|GER}} [[Штуттґарт]] ([[Німеччина]])
* {{прапорець|HUN}} [[Сегед]] ([[Угорщина]])
* {{прапорець|FIN}} [[Тампере]] ([[Фінляндія]])
* {{прапорець|ISR}} [[Тель-Авів]] ([[Ізраїль]])
* {{прапорець|CHN}} [[Тяньцзінь]] ([[КНР]])
* {{прапорець|LTU}} [[Вільнюс]] ([[Литва]])
* {{прапорець|UKR}} [[Львів]] ([[Україна]])<ref>{{Cite web|url=https://uml.lodz.pl/dla-mieszkancow/o-miescie/wspolpraca-z-zagranica/lwow/|title=Lwów|website=Urząd Miasta Łodzi|language=pl|access-date=2018-12-14}}</ref>
* {{прапорець|UKR}} [[Одеса]] ([[Україна]])<ref>{{Cite web|url=https://uml.lodz.pl/files/public/dla_mieszkanca/miasta_partnerskie/Odessa/BPTiWzZ_mp_Odessa_090204.pdf| title=Porozumienie o ustanowieniu braterskich więzi między miastami Łódź (Polska) i Odessa (Ukraina)| trans-title=Agreement to establish fraternal ties between cities of Łódź (Poland) and Odessa (Ukraine)| website=uml.lodz.pl| date=1993-05-07| access-date=2018-12-14}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://uml.lodz.pl/dla-mieszkancow/o-miescie/wspolpraca-z-zagranica/odessa/|title=Odessa|website=Urząd Miasta Łodzi|language=pl|access-date=2018-12-14}}</ref>
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name=nsp>{{cite web |url={{Pl-census2011-econ-groups-url}}
 |title=Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.
 |trans-title=Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011
 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=12 серпня 2018}}</ref>
<ref name=age>Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок&nbsp;— 18-59 років {{cite web
 |url=http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html
 |title=Pojęcia stosowane w statystyce publicznej
 |trans-title=Терміни, які використовуються в публічній статистиці
 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]]
 |date=
 |accessdate=14 серпня 2018
 |archive-date=20 вересня 2018
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180920122727/http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html
 }}</ref>
}}
== Коментарі ==
{{notelist}}

== Див. також ==
* [[Lotnicze Warsztaty Doświadczalne]]

== Посилання ==
* {{SgKP|V|677| Łódź}}
{{Commons|Łódź|Лодзь}}
{{Польща}}
{{Лодзьке воєводство}}
{{Міста Лодзького воєводства}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{50 найбільших міст Польщі за населенням}}
{{Провінційні міста Другої Польської Республіки}}{{ac}}

[[Категорія:Міста Лодзинського воєводства]]
[[Категорія:Столиці воєводств Польщі]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Лодзь|*]]
[[Категорія:засновані в Європі 1332]]