Лоран Будуані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лоран Будуані
Загальна інформація
ГромадянствоФранція Франція
Народження29 грудня 1966(1966-12-29) (57 років)
Салланш
Вагова категоріянапівсередня
перша середня
Зріст167
Професіональна кар'єра
Перший бій17 квітня 1989
Останній бій6 березня 1999
Боїв42
Перемог38
Перемог нокаутом32
Поразок3
Нічиїх1
Спортивні медалі
Представник Франція Франція
Бокс
Олімпійські ігри
Срібло Сеул 1988 до 67 кг

Лоран Будуані (фр. Laurent Boudouani; 29 грудня 1966) — французький професійний боксер, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу за версією WBA (1996—1999) і чемпіон Європи за версією EBU (1992—1993, 1995—1996) у першій середній вазі.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

На чемпіонаті світу 1986 програв в другому бою Кеннету Гулду (США).

На чемпіонаті Європи 1987 програв в першому бою Василю Шишову (СРСР).

На Олімпійських іграх 1988 завоював срібну медаль.

  • В 1/32 фіналу переміг Імре Бачкаї (Угорщина) — 4-1
  • В 1/16 фіналу переміг Даррена Оба (Австралія) — 5-0
  • У чвертьфіналі переміг Сон Кен Суп (Південна Корея) — 3-2
  • У півфіналі переміг Кеннета Гулда (США) — 4-1
  • У фіналі програв Роберту Вангіла (Кенія) — KO 2

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

Після Олімпіади перейшов до професійного боксу і здобув п'ятнадцять перемог поспіль. У липні 1991 року зазнав першої поразки. Здобувши ще шість перемог, 29 листопада 1992 року в бою проти Жан-Клода Фонтани завоював титул чемпіона Європи за версією EBU у першій середній вазі. У третьому захисті титулу 5 жовтня 1993 року програв технічним нокаутом Бернару Раззано.

3 січня 1995 року в бою проти Хав'єра Кастильєхо (Іспанія) завоював вдруге титул чемпіона Європи за версією EBU. Провівши чотири переможних боя, два з яких були захистами проти Патрика Вунгбо (Бельгія) та реванш з Хав'єром Кастільєхо, 21 серпня 1996 року вийшов на бій проти чемпіона WBA в першій середній вазі Хуліо Сезар Васкеса (Аргентина) і переміг нокаутом в п'ятому раунді.

Впродовж 1996—1998 років провів шість переможних боїв. 29 березня 1997 року захистив титул в бою проти Карла Денієлса (США). 13 лютого 1998 року звів внічию бій з Гільєрмо Джонсом (Панама), але 30 травня 1998 року виграв матч-реванш за очками. 30 листопада 1998 року, у своєму четвертому захисті, переміг технічним нокаутом у дев'ятому раунді Террі Норріса (США). 6 березня 1999 року програв одностайним рішенням Девіду Ріду (США) і завершив кар'єру.

Посилання

[ред. | ред. код]