Луїза Гаймс Бек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Гаймс Бек
Народилася 1889
Осеола-Міллс, Клірфілд, Пенсільванія, США[1]
Померла 16 березня 1978(1978-03-16)[1]
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна  США
Діяльність бібліотекарка, артистка-виконавиця, артистка водевілю
Alma mater Дрексельський університет[1]
Заклад Нью-Йоркська публічна бібліотека
У шлюбі з Мартін Бек[d][2][1]
Нагороди

Луїза Пейтон Гаймс, у шлюбі Гаймс Бек (англ. Louise Payton Heims Beck, 1889[3] — 16 березня 1978[4]), іноді місіс Мартін Бек (Mrs. Martin Beck) — американська бібліотекарка, яка стала акторкою водевілю і в 1940 році очолила бродвейський театр Martin Beck Theatre[en]. Разом з Антуанеттою Перрі[en] та кількома іншими жінками співзаснувала Американське театральне крило (American Theater Wing[en], ATW) у його відродженій та переглянутій версії в 1940 році, стояла біля витоків кінопремії Тоні. Була однією із директорів ATW у перші роки його існування і зіграла вирішальну роль у створенні Stage Door Canteen[en], розважального закладу для військових під час Другої світової війни, та премії Tony Awards у 1947 році. Була головою ради директорів Акторського фонду Америки[en] з 1960 року до своєї смерті в 1978 році.

Життя та кар'єра[ред. | ред. код]

Народилася Луїза Пейтон Гаймс в Осеолі (штат Пенсільванія). У 1911 році закінчила Інститут мистецтва, науки і промисловості Дрекселя (нині Дрексельский університет) за спеціальністю бібліотекознавство.[3][5] Будучи студенткою в Дрекселі, вона працювала помічницею бібліотекаря.[3] У 1911 році стала першою бібліотекаркою в Університеті Вейк-Форест; цю посаду вона обіймала упродовж 4 років.[5] У 1915 році переїхала до Нью-Йорка і зайняла посаду бібліотекарки в Нью-Йоркській публічній бібліотеці.[5] Вона пішла з бібліотеки після успішного прослуховування на місце співачки для Маркуса Лоу, який узяв її на роботу з трьома виступами на день у своїх водевілях.[5]

Її дядьком був Морріс Меєрфельд-молодший[en], театральний антрепренер, який був фінансовим спонсором знаменитого Orpheum Circuit[en].[6] У нього працював театральний імпресаріо Мартін Бек, який наймав талантів для Меєрфельдових театрів.[6] Луїза зустрілася з Беком під час гастролей у водевілі, і в 1920 році вони взяли шлюб.[4] Народила двох дочок.[7] Ще в 1912 році, до їхнього шлюбу, Бек заснував бродвейський Palace Theatre[en] на Таймс-Сквер.[5] У 1924 році він заснував другий театр, Martin Beck Theatre[en]. Гаймс Бек стала близькою партнеркою чоловіка в його театральних починаннях, консультуючи його щодо постановок і переглядаючи потенційні сценарії для постановки в його театрах.[4] Після його смерті в 1940 році вона продовжувала керувати театром Мартіна Бека разом з Луїсом А. Лотіто.[5]

У 1940 році Гаймс Бек з Антуанеттою Перрі[en] заснували Американське театральне крило[en] (ATW), організацію, відповідальну за премію Тоні.[5][4] Спочатку організація була створена для збору коштів та припасів, таких як одяг та медичні предмети, для допомоги американським і британським військовим, які її потребували під час Другої світової війни.[8] Вона була однією з директорів ATW з 1940 до 1946 року, коли Перрі померла; була першою віцепрезиденткою організації.[5][9] Вона зіграла важливу роль у створенні Stage Door Canteen під час Другої світової та премії Tony Awards у 1947 році.[5] Вона відповідала за організацію 1-ї церемонії вручення премії Тоні.[4] Як голова ATW у 1950—1951 роках була однією з основних ведучих на 4-й і 5-й церемонії вручення премії Тоні.[10][11]

Окрім своєї роботи з ATW, Гаймс Бек була віддана Фонду акторів Америки[en]: працювала спочатку повіреною організації, а потім упродовж 18 років — головою її керівного виконавчого комітету, з 1960 року і до своєї смерті.[4] Одночасно вона була директоркою дому Персі Ґ. Вільямса[en] — будинку престарілих для збіднілих літніх акторів.[4] У 1958 році вона стала лауреаткою спеціальної премії Тоні[en] за заслуги перед театральною спільнотою.[4] Вона також отримала почесний ступінь Університету Вейк Форест[en] у 1973 році та почесний докторський ступінь від Університету Дрекселя в 1977 році.[4] У 1977 році, з нагоди 88-річчя її нагородили Почесною медаллю Фонду акторів.[4]

Луїза Гаймс Бек померла 16 березня 1978 року у віці 89 років в лікарні Ленокс-Гілл[en] на Мангеттені.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е https://www.nytimes.com/1978/03/17/archives/louise-heims-beck-widow-of-the-producer-and-a-founder-of-american.html
  2. https://www.loc.gov/item/2014712448/
  3. а б в Beck, Louise Payton Heims, 1889–1978. ZSR Library, Special Collections and Archives, Wake Forrest University. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  4. а б в г д е ж и к л м Alfred E. Clark (17 березня 1978). Louise Heims Beck, Widow of the Producer And a Founder of American Theater Wing. The New York Times. с. 33. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2021. (необхідна підписка)
  5. а б в г д е ж и к OBITUARIES: Louise Heims Beck. Variety. Т. 290, № 7. 22 березня 1978. с. 46.
  6. а б Jonathan Karp (2018). The Roots of Jewish Concentration in the American Popular Music Business. У Hasia R. Diner (ред.). Doing Business in America: A Jewish History. Purdue University Press. с. 129.
  7. MARTIN BECK DIES; THEATRE VETERAN; Manager, Producer and Actor, Builder of the Palace, Stricken Here at 71 BEGAN ORPHEUM CIRCUIT Headed Variety Group in West for 27 Years—Came to U.S. as Immigrant at 18. The New York Times. 17 листопада 1940. с. 51. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  8. Brooks Atkinson (17 листопада 1940). WOMAN'S WORK; It Is Never Done in the Offices of the American Theatre Wing. The New York Times. с. 137. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  9. Sam Zolotow (22 квітня 1957). FAIR LADY' WINS 6 'TONY' AWARDS; Winners of Annual 'Tony' Awards. The New York Times. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  10. 8 Perry Awards Go To 'South Pacific': Hit Musical Sweeps the Field --T.S. Eliot's 'Cocktail Party' Captures 'Tony' Honored for Libretto Evans Gets Citation. The New York Times. 10 квітня 1950. с. 27. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  11. DOLLS,' 'TATTOO' GET PERRY PRIZES; Hit Musical and Play Sweep 'Tonys' for Contributions to Current Drama Season Robert Alda Cited Special Plaque to Ruth Green. The New York Times. 26 березня 1951. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 26 грудня 2021.