Луїш Аугушту Мартінш Роша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Луїш Аугушту Мартінш Роша
Особисті дані
Народження 27 червня 1993(1993-06-27) (31 рік)
  Віла-Нова-де-Фамалікан, Португалія
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство  Португалія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Легія»
Номер 5
Юнацькі клуби
2001-2006
2006-2012
Португалія «Фамалікан»
Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2016 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 38 (1)
2012–2016  Португалія «Віторія Б» (Гімарайнш) 63 (2)
2016–2019 Греція «Панетолікос» 47 (1)
2019–н.ч. Польща «Легія» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2008–2009 Португалія Португалія U-16 5 (0)
2009 Португалія Португалія U-17 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 квітня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 квітня 2018.

Луїш Аугушту Мартінш Роша (порт. Luís Rocha, нар. 27 червня 1993, Віла-Нова-де-Фамалікан) — португальський футболіст, півзахисник клубу «Легія». Виступав, зокрема, за клуби «Віторія» (Гімарайнш), «Панетолікос» та «Легія», а також юнацьку збірну Португалії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 27 червня 1993 року в місті Віла-Нова-де-Фамалікан. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Фамалікан» та «Віторія» (Гімарайнш).

У дорослому футболі дебютував 2012 року виступами за команду клубу «Віторія Б» (Гімарайнш). У португальській Прімейра-Лізі дебютував 20 січня 2013 року в переможному (3:1) поєдинку проти «Ріу Аве». Того ж року допоміг у фіналі Кубку Португалії з рахунком 2:1 обіграти «Бенфіку» (Лісабон).

У 2016 році уклав контракт з клубом грецької Суперліги «Панетолікос»[2], у складі клубу з Агрініо зіграв 47 матчів та відзначився 2-а голами[3].

Під час зимового трансферного вікна 2018/19[4][5] Роша разом зі співвітчизником Салвадором Агрою перейшов до варшавської «Легії»[6][7][8]. Станом на 14 квітня 2018 року відіграв за команду з Варшави 1 матч у національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2008 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь в 11 іграх на юнацькому рівні.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) ПЛ 6 0 КП+КЛ 1+1 0 - - - - 8 0
2013–14 ПЛ 15 0 КП+КЛ 0+2 0 ЛЄ 2 0 - - 19 0
2014–15 ПЛ 7 0 КП+КЛ 0+1 0 - - - - 8 0
2015–16 ПЛ 10 1 КП+КЛ 0 0 ЛЄ 2 0 - - 12 1
Усього за «Віторію» (Гімарайнш) 38 1 5 0 4 0 - - 47 1
2016–17 Греція «Панетолікос» СЛ 21 1 КГ 5 0 - - - - 26 1
Усього за кар'єру 59 2 10 0 4 0 - - 73 2

Досягнення

[ред. | ред. код]
Віторія (Гімарайнш): 2012/13
«Легія»: 2019/20

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 90minut.pl — 2003.
  2. Ferreira, Bruno José (15 de junio de 2016). V. Guimarães: Tomané oficializado no Panetolikos (порт.). Mais Futebol. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 de enero de 2019.
  3. Grécia: Podence abre caminho para mais uma vitória do Olympiakos (порт.). Mais Futebol. 3 de diciembre de 2018. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 de enero de 2019.
  4. Luís Rocha zawodnikiem Legii (пол.). Legia.com. 5 de enero de 2019. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 6 de enero de 2019.
  5. Zasławski, Bartosz (6 de enero de 2019). Luís Rocha blisko Legii (пол.). Legia.com. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 de enero de 2019.
  6. Kreśliński, Jakub (5 de enero de 2019). Luis Rocha: Przede wszystkim przemówiła do mnie historia Legii (пол.). Meczyki. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 de enero de 2019.
  7. Kalicki, Marcin (6 de enero de 2019). Luis Augusto Martins Rocha nowym piłkarzem Legii (пол.). Informator Stolicy. Процитовано 6 de enero de 2019.
  8. Salvador Agra e Luís Rocha contratados pelo Legia Varsóvia (порт.). Diário de Noticias. 5 de enero de 2019. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 de enero de 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]