Лі Нам Де II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лі Нам Де II
Правління571-602
ПопередникЧ'єу В'єт Вионг
Наступникскасовано
Біографічні дані
ІменаЛі Фат Ту
Народження518
Смерть606
Сіань
ДітиLý Nhã Langd
БатькоLý Nam Đếd

Лі Нам Де (в'єт. Lý Nam Đế,кит. 後李南帝), уроджений як Лі Фат Ту (в'єт. Lý Phật Tử; кит. 李佛子; 518603) — останній імператор в'єтнамської династії Рання Лі, яку заснував його кузен Лі Нам Де. Він царював у Ван Сюані (нинішній північний В'єтнам) з 571 по 602 роки.

Сутичка з Ч'єу В'єт Вионгом

[ред. | ред. код]

Фат Ту був місцевого походження.[1][2][3] Він уклав мирну угоду з Ч'єу В'єт Вионгом, однак у Лі Фат Ту були амбіції захопити владу над всією територією в'єтів. Близько 570 року армія Лі Фат Ту захопила Лонг-Б'єн — регіон, що належав до Ч'єу В'єт Вионгу. Ч'єу був захоплений зненацька і зазнав поразки, він відступив до річки Дай-Нга (нині в провінції Намдінь), де вбив себе. Тоді Лі Фат Ту проголосив себе другим Лі Нам Де і почав правити всією територією Ван Сюані впродовж наступних 32 років.

Падіння Лі Нам Де II і 3-е китайське панування

[ред. | ред. код]

У 602 році династія Суй стала єдиною державою в об'єднаному Китаї після поразки династії Чень. Імператор Суй Венді послав 120-тисячну армію у Ван Сюань. Лі Фат Ту розумів, що його армія не буде достатньо сильною, щоб вступити у великий конфлікт із Імперією Суй. У той же час він також зазнавав величезного тиску з боку своєї правлячої адміністрації, яка не хотіла протистояння з династією Суй. Взимку 602 року, коли армія Суй рушила на Ван Сюань, Лі Фат Ту капітулював в обмін на стабільність у регіоні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Taylor (1991), p. 155 The Birth of Vietnam на «Google Books»
  2. Coedès (1966), p. 45 The Making of South East Asia на «Google Books»
  3. Coedès (1966), p. 46 The Making of South East Asia на «Google Books»