Сіань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіань
西安

Вид на головну вулицю в напрямку вежі-дзвіниці
Вид на головну вулицю в напрямку вежі-дзвіниці
Xian in China.png
Основні дані
34°16′00″ пн. ш. 108°54′00″ сх. д. / 34.2666666666947747899030219° пн. ш. 108.9000000000277879053101060° сх. д. / 34.2666666666947747899030219; 108.9000000000277879053101060Координати: 34°16′00″ пн. ш. 108°54′00″ сх. д. / 34.2666666666947747899030219° пн. ш. 108.9000000000277879053101060° сх. д. / 34.2666666666947747899030219; 108.9000000000277879053101060
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Шеньсі
Столиця для Шеньсі[1] (Провінції КНР)
Поділ
  • 10 районів, 3 повіта
  • Статус міста місто субпровінційного значення
    Площа 9,983 км²
    Населення 7,270,000
    Висота НРМ 405  м
    Міста-побратими Ясси, Каїр, Ісфахан, Нара, Каламата, Конья, Джидда, Ловер-Хат[d], Единбург (1985), Дортмунд (1991), Лахор, Фунабасі, Кьонджу (18 листопада 1994), Дніпро, Стамбул, Бразиліа, Помпеї (2007), Афіни, Бірмінгем, Куско (21 червня 1998), Таупо, Канзас-Сіті, Катманду, Квебек, Кіото (10 травня 1974), По, Велико-Тирново (7 квітня 2006), Велико-Тирново (7 квітня 2006), Чинджу[d] (30 березня 2011), Самарканд (2013)
    Телефонний код (86) 29
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 陕A
    GeoNames 1790630
    OSM пошук у Nominatim 913100 ·R (Шеньсі)
    Поштові індекси 710000 - 710090
    Міська влада
    Мер міста Чень Баогень
    Веб-сторінка [http:// ]
    Мапа
    Сіань. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Сіань
    Сіань
    Сіань (Китайська Народна Республіка)


    Сіань у Вікісховищі?

    Сіа́нь (кит. 西安, піньїнь Xī'ān, палл. Сіань) — місто в середній частині Китаю, адміністративний центр провінції Шеньсі. Розташоване на річці Вей 渭. Місто є одним з найвизначніших культурних та історичних центрів Китаю. Важливий індустріальний центр. Промисловість міста охоплює виробництво сталі, хімікатів, текстилів та електроніки.

    У Сіані знаходяться багато пагод періоду Тан і відомий музей стел Бей Лінь 碑林.

    Місто є однією з історичних столиць Китаю.

    Місто існує більше 3100 років, деякий час був найбільшим (як за площею, так і за кількістю жителів) містом світу. Сіань — один з найбільш знаменних історичних та культурних центрів Китаю, протягом 13 династій був столицею Китаю, зокрема в періоди Чжоу, Цінь, Хань, Суй та Тан. Династичні столиці розташовувалися звичайно в різних місцях на невеликому віддаленні від центру сучасного Сіаня.

    Історія[ред. | ред. код]

    • Стосовно стародавньої історії Сіаня дивіться: Чан'ань.

    Сіань була столицею династії Тан між 618 та 906 роками. Древня столиця приваблювала багатьох буддистських, мусульманських та християнських місіонерів. Після 1935 року Сіань була базою націоналістичної партії Ґоміньдан (кит. 國民黨). У місті багато визначних місць, включно із зоопарком Сіань та його міським муром.

    Династія Чжоу[ред. | ред. код]

    Місто стало культурним та індустріальним центром з моменту заснування династії Чжоу в XI столітті до н. Е. Столиці царства Чжоу, Фен (кит. ) і Хао (кит. ) знаходяться на незначній відстані від сучасного Сіаня на захід від міста.

    Населення[ред. | ред. код]

    • Населення у 1957 році: 1 млн 310 тис. жителів.
    • Населення агломерації Сіань 2000 року: 8 млн 252 тис. жителів.

    Уродженці міста[ред. | ред. код]

    • Вей Янь — китайський художник часів династії Тан.

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Громадський транспорт[ред. | ред. код]

    В місті більше 200 автобусних маршрутів.

    Метро[ред. | ред. код]

    З вересня 2011 року в місті діє метрополітен.

    Залізниця[ред. | ред. код]

    У Сіані 5 вокзалів, і будується шостий. Основним вважається Центральний вокзал. В 2010 році була побудована високошвидкісна залізнична лінія протяжністю 456 км до міста Чженчжоу.

    Аеропорт[ред. | ред. код]

    У передмісті (в 41 км на північному заході від центру Сіаня і за 13 км на північному сході від центру сусіднього міста Сяньян) розташований міжнародний аеропорт Сіань Сяньян, найбільший в регіоні. 2011 року аеропорт обслужив понад 21 мільйона пасажирів. Прямі рейси пов'язують його з усіма значними центрами Китаю та Азії. Щоб потрапити з аеропорту в центр міста, пасажири можуть скористатися маршрутними автобусами або таксі.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Сіань знаходиться в зоні помірного клімату. На клімат міста впливає східноазійський мусон. Згідно класифікації кліматів Кеппена місто розташоване на кордоні між семіаридним кліматом (BSk) і вологим субтропічним кліматом (Cwa). Для долини річки Вей характерні спекотне і вологе літо, холодна і суха зима. Більша частина опадів випадає з липня по кінець жовтня. Сніг іноді випадає взимку, але швидко тане. Пилові бурі часто спостерігаються в березні і квітні, коли повітря в місті швидко прогрівається. Влітку часто бувають короткі грози.

    Клімат Сіаню (1981–2010, екстремуми 1951–2013)
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 17,0 24,1 31,3 34,9 38,6 41,8 41,0 40,0 38,5 34,1 24,5 21,6 41,8
    Середній максимум, °C 5,1 8,9 14,4 21,5 26,6 31,4 32,4 30,3 25,6 19,3 12,4 6,3 19,5
    Середня температура, °C 0,3 3,6 8,7 15,4 20,5 25,3 27,0 25,1 20,3 14,1 7,2 1,5 14,1
    Середній мінімум, °C −3,3 −0,4 4,1 10,3 15,1 19,9 22,3 21,0 16,5 10,2 3,2 −2,2 9,7
    Абсолютний мінімум, °C −20,6 −18,7 −7,6 −4 3,5 9,2 15,1 12,1 4,8 −1,9 −16,8 −19,3 −20,6
    Норма опадів, мм 6.7 9.8 27.1 37.5 54.9 64.5 97.5 78.6 94.1 61.7 21.5 7.3 561.2
    Кількість сонячних годин 88,4 96,1 116,6 142,8 169,5 179,7 181,1 168,1 121,0 98,9 92,4 81,0 1 535,6
    Кількість днів з опадами 3,4 4,0 6,4 7,8 8,2 8,8 9,9 10,0 11,6 9,9 5,5 3,6 89,1


    Вологість повітря, % 65 62 64 64 65 61 68 75 77 76 73 68 68
    Джерело: China Meteorological Administration,[2] all-time extreme temperature[3]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Шеньсі
    2. zh:中国气象局 国家气象信息中心 (Chinese). June 2011. Архів оригіналу за 2009-07-16. Процитовано 2009-03-17. 
    3. Extreme Temperatures Around the World. Процитовано 2013-02-21. 
    4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Джерело[ред. | ред. код]

    • Енциклопедія Макміллан: The Macmillan Encyclopedia. Лондон: Макміллан Лондон Лімітед, 1981, 1983, 1984, 1985.(англ.)

    Посилання[ред. | ред. код]