Лідія Висоцька народилася 24 червня1916 року в Рогачові, ґміна Домброва-Зельона, Польщі. У 1935 році дебютувала як акторка роллю Ганки у фільмі «Кохай тільки мене» (пол.Kochaj tylko mnie) режисерки Марти Фланц[1]. У 1936 році закінчила Театральну академію у Варшаві. У 1936—1939 роки грала у варшавському Польському театрі у Варшаві.
Під час Другої світової війни залишалася в окупованій Варшаві, працювала офіціанткою. Була відправлена гестапо до в'язниці Павіак[2] за відмову працювати на студії UFA в Третьому Рейху та як одна із заручників нацистської відплати за ліквідацію польського підпільного агента німецької розвідки актора Іґо Сима[3].
Після війни Лідія Висоцька була акторкою варшавських театрів — Драматичного, Театру мініатюр і Нового. У 1947—1949 роки виступала в Польському театрі в Щецині. У 1951-му Висоцька повернулася до Варшави. У 1951—1953 роках грала в театрі Буф. У 1956-му заснувала літературно-художнє кабаре «Wagabunda» і впродовж 12 років ним керувала. У 1960-70-х роках була акторкою театру «Сирена».