Перегляд вихідного коду сторінки Літургія

[[Файл:Jan Babjak SJ.jpg|right|thumb|250px|Літургія в греко-католицькій катедрі м. [[Пряшів]], східна [[Словаччина]]. Літургію провадить владика Іван Баб'як]]

{{Otheruses|Літургія (значення)}}

'''Літургі́я''' ({{lang-el|λειτουργία}}, ''leitourgia''&nbsp;— «служіння, спільна справа»)&nbsp;—  [[богослужіння]] з приношенням [[Святі Дари|Святих Дарів]]. Також — '''Боже́ственна літургі́я''' або '''[[Свята літургія|Свята́ літургі́я]]'''.

== Свята Літургія ==
Свята Літургія займає в християнських церквах центральне місце: її основою є святе Таїнство [[Євхаристія|Євхаристії]], бо в християнській традиції вважається, що встановив Євхаристію та виконував її сам [[Ісус Христос]]&nbsp;— і відтоді Церква її постійно практикує. Вважається теж, що через Євхаристію Христос є присутній у церкві Тілом і Кров'ю, що подаються вірним за посередництвом хліба і вина. У традиційному християнстві дослівно вірять, що у Святій Літургії хліб і вино освячуються та переміняються на Тіло і Кров Христа Спасителя (''див.'' [[трансубстанціація]] і [[Таємна вечеря]]).
{{Текст|Вершиною богослужбового життя Церкви є Божественна Літургія (з грецької літургія&nbsp;— «спільне діло»)&nbsp;— служіння Бога людям і людей Богові. На Божественній Літургії (або Службі Божій) Бог Отець уводить нас у повноту Свого життя, даруючи нам Свого Сина. Син же дарує нам Себе Самого на поживу в трапезі Слова й трапезі Тіла і Крові, щоб ми стали з Ним «співтілесні та співкровні[1]» й мали участь у Його Божестві. Церква, приймаючи цей дар Христовий у Святому Дусі, відповідає Йому приношенням себе самої, щоб Він жив і діяв у ній як у своїм Тілі. Так Христос, Глава Церкви, разом із Церквою, яка є Його Тілом, приносить Отцеві у Святому Дусі хвалу й подяку за здійснене спасіння.<ref name="RefrensA">[http://katehyzm.ugcc.ua/index.php/molytva-tserkvy/ii-molytva-tserkovnoi-spilnoty/a-bozhestvenna-liturhiia-osnova-i-vershyna-zhyttia-khrystyianskoi-spilnoty Катехизм Української греко-католицької церкви "Христос наша Паска"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161031000741/http://katehyzm.ugcc.ua/index.php/molytva-tserkvy/ii-molytva-tserkovnoi-spilnoty/a-bozhestvenna-liturhiia-osnova-i-vershyna-zhyttia-khrystyianskoi-spilnoty |date=31 жовтня 2016 }}. — Львів: Свічадо, 2011. — С 119 — 134. — ISBN 978-966-395-508-7 (перегляд 27.10.2016)</ref>}}

Відправа Святої Літургії відбувається на основі [[Богослужбові книги|богослужбових книг]].



=== Частини Святої Літургії ===
Перед початком [[ієрей]] і [[диякон]], молячись, одягають літургійні ризи. Розпочинається Служба Божа, що складається з трьох основних частин:

==== [[Проскомидія]] ====
[[Файл:Divine Liturgy Preparations at Ukrainian Catholic Cathedral, London.jpg|міні|праворуч|200пкс|]]
[[Файл:29-prosphore.jpg|right|thumb|200px|Просфори]]
Головною функцією Проскомидії є приготування [[Святі Дари|Святих Дарів]]. У [[Святилище|святилищі]], за зачиненими [[Царські ворота|Царськими воротами]], на жертовнику (проскомидійнику), без участі вірних відбувається приготування Дарів хліба і вина. Це приготування супроводжується молитвами і кадінням.

На спеціальному блюді-[[Дискос|дискосі]] біля Агнця&nbsp;— [[Просфора|Євхаристійного хліба]], викладаються частинки хліба на згадку про Матір Божу, святого Івана Хрестителя, пророків, [[апостол]]ів, [[мученик]]ів, а також живих і померлих, щоб у молитвах згадати їх душі. Викладені в такий спосіб частинки хліба є знаком участі у Пресвятій Жертві цілого людства разом з Богородицею та іншими святими. Частинки викладені на дискосі біля Агнця-Христа, відображають цілу Церкву&nbsp;— Церкву на землі і з'єднану з нею Церкву небесну. У центрі Церкви&nbsp;— Христос, символом цілого [[Всесвіт]]у є [[дискос]].

Хліб, що використовується за здійснення Божественної Літургії, є квасний, натомість у Римо-католицькій церкві вживають неквасний хліб-опрісноки. Для відправлення Божественної Літургії вживається 4 просфори (хліби) з витисненим знаком хреста й літер, що є скороченням від слів Ісус Христос перемагає (ІС XC NIKA) та одна&nbsp;— з іконою Богородиці або стилізованим написом МАРІЯ. З цих просфор ієрей вирізає: з першої кубічної форми хліб євхаристійний&nbsp;— Агнець, з другої&nbsp;— частинку на згадку та вшанування Богородиці ([[просфора]] богородична), з третьої&nbsp;— 9 частинок за святих («дев'ятичинна»), з четвертої за живих, з п'ятої&nbsp;— за померлих. Вирізання і викладення частинок супроводжується молитвами та проханнями про прийняття Жертви.

Згідно з [[Євангеліє|Євангельською]] розповіддю про Хресну смерть Ісуса Христа (Йо.19:34) з Його рани витекла кров і вода, тому й у чаші на [[Проскомидія|Проскомидії]] змішується вино з водою.

Проскомидії немає на Літургії Передосвячених Дарів, оскільки вона служиться  під час [[Великий піст|Великого (Пасхального) посту]] і звершується на Агничній просфорі, попередньо заготованій на повній літургії.<ref name="RefrensA"/><ref name="RefrensB">[http://www.livingrosary.org.ua/liturgylife/items/pojasnennja-okremix-chastin-liturgiji.html Андрій Доманський. Пояснення окремих частин Літургії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161028084901/http://www.livingrosary.org.ua/liturgylife/items/pojasnennja-okremix-chastin-liturgiji.html |date=28 жовтня 2016 }} (перегляд 27.10.2016)</ref>

==== Літургія оголошених ====
Другою частиною Літургії є Літургія [[Катехумен|Оголошених]]<ref>Катехейн ({{ref-gr}})&nbsp;— голосно навчати. На старослов’янську мову перекладається "оглашати". Священник оголошував тих, хто готувався до хрещення.</ref>, названа так тому, що на ній могли бути присутніми люди, які тільки готувались до [[Хрещення]], тобто проходили катехизичне навчання&nbsp;— «оголошення у вірі». У Римо- та Греко-католицькій церквах ця частина Літургії називається Літургією Слова.
<blockquote>Метою Літургії Слова є навчання вірних. Христос є присутній в своєму Слові, бо це Він промовляє, коли читається [[Святе Письмо]] в Церкві (з Конституції ІІ Ватиканського Собору).</blockquote>

Літургія Оголошених розпочинається відчиненням [[Царські ворота|Царських воріт]]. Спільно співаються фрагменти [[Псалом|псалмів]], [[Антифон|антифони]], [[Речитатив|читаються]] [[Єктенія|єктенії]], [[Апостол (книга)|Апостол]], [[Євангеліє]]. Ієрей виголошує проповідь. Закінчується друга частина Літургії закликом «Оголошені, вийдіть», який символізує, що на Літургії вірних можуть бути присутні лише [[Хрещення|охрещені]], тому що вони можуть брати участь у [[Причастя|Тайні Євхаристії]].<ref name="RefrensA"/><ref name="RefrensB"/>

==== Літургія вірних ====
Літургія Вірних (у Католицьких Церквах&nbsp;— Літургія Жертви)&nbsp;— головна частина Божественної літургії. Вона складається з трьох частин:
# Приготування до Євхаристійного Жертвоприношення. Сюди входить:
#* Молитва вірних і єктенія за них&nbsp;— у цей час священик розгортає [[Ілитон|ілитон]],  символ простирадла, у яке було загорнуте тіло Христа ([[Плащаниця]]) 
#* Великий Вхід&nbsp;— найбільш врочиста подія Служби Божої. Як Св. Євангеліє на Малому Вході є знаком навчати, так Дари на Великому Вході&nbsp;— є знаком жертвувати
#* Прохальна єктенія&nbsp;— головна ідея єктенії&nbsp;— досконале християнське життя і свята смерть. Отже освячення та спасіння людини; 
#* Поцілунок миру&nbsp;— це вияв любові, приязні, дружби. Колись усі присутні це робили. Коли відійшов звичай взаємного поцілунку, і щоб надати сенсу першій частині заклику, додали вираз "щоб однодумно визнавати". "Христос між нами&nbsp;— є і буде"&nbsp;— це слова поцілунку.
#* [[Символ віри]]
# Канон<ref>У Римо-католицькій церкві</ref>, Євхаристійна молитва&nbsp;— [[Анафора]]{{ref-gr}} (жертвоприношення). Сам Ісус Христос дав тільки слова встановлення, а все решта&nbsp;— обряди, які ми бачимо з попередніх частин, добудова в часі розвитку Церкви, а тому є різні обряди Канонів. Анафора поділяється на вісім частин:
#* Євхаристійний діалог&nbsp;— діалог є введенням до самого Канону:  „вгору піднесіть серця“&nbsp;— „піднесли до Господа“
#* Похвально-благодарна молитва&nbsp;— хвала, прославлення за велич і могутність Бога. Подяка за діло створення, відкуплення, різні добродійства. Узята ця молитва з благодарних (подячних) молитов євреїв перед трапезою
#* Серафимський гімн&nbsp;— „тріумфальний марш“, звуки якого сповіщають про близький прихід Христа
#* Євхаристійна молитва (освячення)&nbsp;— живий діалог, подібна до похвально-благодарної, але мотив тут&nbsp;— відкуплення Христа. Слова освячення від першої особи, тобто священник немов другий Христос. Люди відповідають „Амінь“&nbsp;— нехай так буде
#* [[Епіклеза (літургія)|Епіклеза]]&nbsp;— означає призивання Святого Духа, щоб Він освятив Дари. Православні та католики мають різну думку в який момент відбувається [[консекрація]] (освячення Дарів). Православні вважають, що лише на слова епіклези, римо-католики&nbsp;— на слова „Прийміть...“, а греко-католики&nbsp;— весь обряд освяченням. Треба розуміти, що на епіклезі довершується освячення. Роль Святого Духа є завершувати
#* Молитва [[Анамнеза (літургія)|анамнези]]&nbsp;— факт приношення Богові Отцю жертви-Христа; „Твоє від Твоїх“
#* Євхаристійне поминання&nbsp;— молитви заступництва, посередництва. Інтегральний характер поминань, тобто не поіменно, бо часу замало, щоб імена всіх святих читати. Поминання святих, щоб подякувати Богові за їхню святість, і щоб ми брали приклад з них. Поминання померлих&nbsp;— за упокій, Чистилище; живих&nbsp;— за святість життя. Всі вони разом представляють повноту Церкви: Прославлену, Стражденну та Воюючу&nbsp;— весь народ Божий
#* Кінцеве славослов’я&nbsp;— кінцеве прославлення. Євхаристійний Канон сам собою цілісний твір: прославлення, подяка, перепросьба та прохання&nbsp;— усі види молитви. Після&nbsp;— гімн Богородиці „[[Достойно є|Достойно є воістину]]“ 
# Святе Причастя. Остання частина Літургії Вірних є „жертвою споживання“.<ref name="RefrensA"/><ref name="RefrensB"/>
[[Файл:Диякон ПЦУ.jpg|міні|Диякон ПЦУ підносить святі дари під час Божественної літургії]]
Під час Божественної Літургії велику частину молитов ієрей відказує тихо.

Хто не прийняв з якихось причин Причастя, роздається [[антидор]]. Звичайно, не завжди. Тепер цей звичай уже відпав.

=== Молитви за живих та спочилих на Літургії ===
Поминання живих та спочилих на Літургії перебувають у тісному зв'язку з цим вченням і розвивається паралельно. З принесенням дарів до вівтаря як особистої жертви, з'єднувалась молитва за жертводавців та імена їх в тій чи тій формі згадувались при освяченні дарів. Спочатку ці дари приносились кожним з членів Церкви тільки особисто за себе та від свого імені. Пізніше стали надавати їм особливе клопотальне значення й використовувати їх як засіб доручити себе молитвами Церкви. Так, новошлюбні, за словами [[Тертуліан]]а, приносили дари для Євхаристії для того, щоб отримати право на молитву під час освячення дарів, а участю в Причасті скріпити свій шлюбний союз. Подальший розвиток цієї практики виявився вже в тім, що стали приносити дари та прохати молитов Церкви не тільки за себе, але й за інших. Особливим видом таких дарів були дари за [[Сповідник (святий)|сповідників]], [[мученик]]ів, і взагалі за спочилих.

Древня Церква особливо вшановувала цих борців за віру та вже в часи мучеництва святителів Ігнатія та Полікарпа було встановлено щорічні церковні зібрання на їхню честь. Мета цих зібрань була релігійно-моральною: піднести подяку цим мужнім членам Церкви, показати наочний приклад вірним і прославити Бога за подвиги сповідників. Саме цю думку виражають свідки мученицької кончини [[Полікарп Смірнський|св. Полікарпа Смирнського]] у відповідь на звинувачення язичників, що християни боготворять останки мучеників і кланяються їм. Нова риса, що з'явилася у III&nbsp;— IV століттях, полягає в тому, що за мучеників приносяться жертви, складаються особливі молитви та від них живі просять клопотальних молитов. "Відмічайте дні, в які вони померли,&nbsp;— каже св. Кипріан про сповідників, щоб звершувати спомин про них у дні пам'яті мучеників. Нехай звершуються наші приношення і жертви на честь їх". Це ставлення до мучеників пізніше було перенесено на всіх спочилих. Як церква відмічала особливими зібраннями дні кончини мучеників, так і члени сім'ї, рідні та близькі збирались на поминки своїх родичів.

За тих і тих підносилась молитва. Існувало переконання в тому, що жодна людина не може досягти повної довершеності, а тому молитви за мучеників можуть збільшити їх небесне блаженство, хоч вони й перебували, за вірою Церкви, у стані початкового блаженства. Про цю перевагу мучеників висловлювались Єрм, [[Кипріян Карфагенський|св. Кипріан]] та [[Тертуліан]]. Останній назвав мучеництво ключем до раю. Що ж до інших спочилих, то приношення за них були умилостивительною жертвою за їхні гріхи та піклування про них з боку Церкви. У зв'язку з розкриттям вчення про Євхаристію як про жертву і відбулось розширення канону Літургії молитвами за живих та спочилих. Ось як викладені молитви за спочилих в Александрійському списку Літургії часів [[Ориген|Орігена]]: "Приносимо тобі за спочилих у вірі Христовій отців і братів; упокой душі їх, Господи Боже наш, пом'яни від віку праотців, отців, патріархів, пророків, апостолів, мучеників, сповідників, єпископів, преподобних, праведних і всяку душу, що спочила у вірі й тих, за кого сьогодні пам'ять звершуємо". У подібних же висловах викладена молитва за спочилих і в Постановах Апостольських. Відголосок подібної практики зберігся і в сучасній літургії св. [[Іван Золотоустий|Івана Золотоустого]], де говориться: "Ще приносимо Тобі словесну цю службу за всіх спочилих праотців, отців, патріархів пророків, апостолів... . Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну... [[Богородиця|Богородицю]]..., за святого [[Іван Хреститель|Іоана Предтечу]]..." та інших святих. Це те ж саме, що і в древніх літургіях, але наприкінці цієї молитви є такі слова: "і їх молитвами пом’яни нас, Боже". Ці слова означають зміну погляду на Євхаристію та усвідомлення значення святих як ходателів перед Богом за живих членів Церкви.    

== Обряди ==
=== Візантійський обряд ===
{{main|Візантійський обряд}}
Церкви Візантійського (грецького) обряду, православні та греко-католицькі, залежно від календарного часу, практикують три чини Божественної Літургії авторства<ref name="RefrensA"/>:
# [[Літургія Іоанна Золотоустого]]
# [[Літургія Василія Великого]]
# [[Літургія передосвячених дарів|Літургія Ранішосвячених Дарів]] або св. [[Григорій I|Григорія Двоєслова]].

Також, в православних церквах двічі на рік служиться давня [[Літургія святого Якова]].<ref>Віч на віч із Тайною. Православне християнство у сучасному світі. — К. ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. С 177. — ISBN 978-966-378-224-9</ref>

=== Римський обряд ===
{{main|Латинський обряд}}
У Церквах римського (латинського, західного) обряду богослужіння називають [[Меса (богослужіння)|месою]]. У кожній месі можна виділити підготовчу частину&nbsp;— «Літургію Слова» ({{lang-la|Liturgia verbi}}), що відповідає Літургії оголошених у візантійському обряді та власне принесення жертви&nbsp;— «Євхаристійна літургія» ({{lang-la|Liturgia eucharistica}}, що відповідає «Літургії вірних» у візантійському обряді. Обидві частини вважаються рівноцінними за значенням. Літургії слова передують початкові обряди, а Євхаристійну літургію завершують заключні обряди.<ref>[http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=255&Itemid=68 ''Римський місал'']{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

=== Східно-сирійський обряд ===
{{main|Східно-сирійський обряд}}
* [[Літургія Тадея і Марія]]

== Символіка ==
Автори коментарів до Божественної Літургії підкреслюють символіку жестів, молитов, дій ієрея, ототожнюючи їх з етапами життя Ісуса Христа, його словами і жестами. Трактування символіки Божественної Літургії не є однозначне для кожної християнської [[Конфесія|конфесії]]<ref name="RefrensB"/>.

== Богослужіння в Україні ==
Богослужіння, як обряд, в Україні – складний і гармонійно укладений механізм, формувався протягом століть. Історія становлення богослужіння у кожної Помісної Церкви своя. Для церков східного (Візантійського) обряду початок всьому було покладено не стільки від часу Хрещення Київської Русі, скільки від днів, коли на Руські (Українські) землі прийшла богослужбова [[Церковнослов'янська мова|церковнослов’янська мова]], яку створили брати [[Кирило і Мефодій|Костянтин (в чернецтві Кирил) й Мефодій]] родом з [[Салоніки|Салонік]]<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ukrmova/um31.htm |title=''Ізборник. Кирило І Мефодій'' |accessdate=30 жовтня 2016 |archive-date=18 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161018222212/http://litopys.org.ua/ukrmova/um31.htm }}</ref>, місіонери з Візантії, послані з ціллю проповідування і становлення християнської віри<ref>[http://uoj.org.ua/publikatsii/nasushchnyj-vopros/bogosluzhinnya-ukrajinskoyu-movoyu-za-i-proti ''Богослужіння українською мовою: «за» і «проти»''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161030204120/http://uoj.org.ua/publikatsii/nasushchnyj-vopros/bogosluzhinnya-ukrajinskoyu-movoyu-za-i-proti |date=30 жовтня 2016 }} «[[Спілка православних журналістів]]» (перегляд 30.10.2016)</ref>.

== Див. також ==
* [[Меса (богослужіння)|Меса]]
*[[Євхаристія]]
*[[Богослужіння]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20161031000741/http://katehyzm.ugcc.ua/index.php/molytva-tserkvy/ii-molytva-tserkovnoi-spilnoty/a-bozhestvenna-liturhiia-osnova-i-vershyna-zhyttia-khrystyianskoi-spilnoty Катехизм Української греко-католицької церкви "Христос наша Пасха"]. — Львів: Свічадо, 2011. — С 119 — 134. — ISBN 978-966-395-508-7
* ''П.&nbsp;В.&nbsp;Голобуцький''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lіturgіya Літургія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160913164802/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lіturgіya |date=13 вересня 2016 }} // {{ЕІУ|6|245}}
* {{ЕУ}}
* [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]]. Роздумування про Божественну Літургію. Переклад і додатки опрацював о. д-р Микола Комар.&nbsp;— Львів: Монастир Свято-Іванівська Лавра. Видавничий відділ «Свічадо», 2003.&nbsp;— 157 с.

== Посилання ==
* {{Е-ВУЕ|Божественна літургія}}
*{{УМузЕ-3|частина=Літургія|сторінки =170-174}}
* [https://ure-online.info/encyclopedia/liturgiya/ Літургія] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf Літургія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200914210737/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf |date=14 вересня 2020 }} // {{УМЕ7|сторінки=854-855}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Літургія|сторінки =582 }}
* [http://www.livingrosary.org.ua/liturgylife/items/pojasnennja-okremix-chastin-liturgiji.html Андрій Доманський. Пояснення окремих частин Літургії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161028084901/http://www.livingrosary.org.ua/liturgylife/items/pojasnennja-okremix-chastin-liturgiji.html |date=28 жовтня 2016 }} (перегляд 27.10.2016)
* [http://tureligious.com.ua/liturhiya-virnyh/ Літургія вірних] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130601031227/http://tureligious.com.ua/liturhiya-virnyh/ |date=1 червня 2013 }}
* [http://www.promin-lubovi.narod.ru/public/13/pub13st5.htm Свята літургія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120718071809/http://promin-lubovi.narod.ru/public/13/pub13st5.htm |date=18 липня 2012 }}
* [http://www.cssr.lviv.ua/translyatsiya/ Християнське богослужіння] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110704021615/http://www.cssr.lviv.ua/translyatsiya |date=4 липня 2011 }}
* [[Спілка православних журналістів]] [https://web.archive.org/web/20161030204120/http://uoj.org.ua/publikatsii/nasushchnyj-vopros/bogosluzhinnya-ukrajinskoyu-movoyu-za-i-proti ''Богослужіння українською мовою: «за» і «проти»''] (перегляд 30.10.2016)

{{commonscat|Liturgy}}

{{Добове коло богослужінь}}
{{Богослужіння}}
{{Християнство-теми}}

{{DEFAULTSORT:Літургія}}
[[Категорія:Християнське богослужіння]]
[[Категорія:Богослужіння]]
[[Категорія:Православ'я]]
[[Категорія:Церковне право]]
[[Категорія:Молитви]]
[[Категорія:Таїнства]]
[[Категорія:Обряди і ритуали‎]]
[[Категорія:Літургіка]]
[[Категорія:Ритуал]]