Літургія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літургія в греко-католицькій катедрі м. Пряшів, східна Словаччина. Літургію провадить владика Іван Баб'як

Літургі́я, Боже́ственна літургі́я або Свята́ літургі́я (грец. λειτουργία — «служіння», «спільна справа») — богослужіння з приношенням Святих Дарів.

Свята Літургія[ред.ред. код]

Свята Літургія займає в християнських церквах центральне місце: її основою є святе таїнство євхаристії, оскільки в християнській традиції вважається, що встановив євхаристію та виконував її сам Ісус Христос — і відтоді церква її постійно практикує. Вважається теж, що через євхаристію Христос є присутній у церкві тілом і кров'ю, котрі подаються вірним за посередництвом хліба і вина. У традиційному християнстві дослівно вірять, що у святій літургії хліб і вино освячуються і переміняються на Тіло і Кров Христа Спасителя (див. трансубстанціація і Таємна вечеря).

Вершиною богослужбового життя Церкви є Божественна Літургія (з грецької літургія – «спільне діло») – служіння Бога людям і людей Богові. На Божественній Літургії (або Службі Божій) Бог Отець уводить нас у повноту Свого життя, даруючи нам Свого Сина. Син же дарує нам Себе Самого на поживу в трапезі Слова й трапезі Тіла й Крові, щоб ми стали з Ним «співтілесні та співкровні[1]» й мали участь у Його Божестві. Церква, приймаючи цей дар Христовий у Святому Дусі, відповідає Йому приношенням себе самої, щоб Він жив і діяв у ній як у своїм Тілі. Отак Христос, Глава Церкви, разом із Церквою, яка є Його Тілом, приносить Отцеві у Святому Дусі хвалу й благодарення за здійснене спасіння[1].

Відправа Святої Літургії відбувається на основі богослужбових книг.


Частини Святої Літургії[ред.ред. код]

Перед початком ієрей і диякон, молячись, одягають літургійні ризи. Розпочинається Служба Божа, що складається з трьох основних частин:

Проскомидія[ред.ред. код]

Divine Liturgy Preparations at Ukrainian Catholic Cathedral, London.jpg
Просфори

Головною функцією Проскомидії є приготування Святих Дарів. У святилищі, за зачиненими Царськими воротами, на жертовнику (проскомидійнику), без участі вірних відбувається приготування дарів хліба і вина. Це приготування супроводжується молитвами і кадінням.

На спеціальному блюді-дискосі біля Агнця — євхаристійного хліба, викладаються частинки хліба на згадку про Матір Божу, святого Івана Хрестителя, пророків, апостолів, мучеників, а також живих і померлих, щоб у молитвах згадати їх душі. Викладені у такий спосіб частинки хліба є знаком участі у Пресвятій Жертві цілого людства разом з Богородицею та іншими святими. Частинки викладені на дискосі біля Агнця-Христа, відображають цілу Церкву — Церкву на землі і з'єднану з нею Церкву небесну. У центрі Церкви — Христос, символом цілого Всесвіту є дискос.

Хліб, що використовується при звершенні Божественної Літургії, є квасний, натомість в римо-католицькій церкві вживають неквасний хліб-опрісноки. Для відправлення Божественної Літургії вживається 4 просфори (хліби) з витисненим знаком хреста і літер, що є скороченням від слів Ісус Христос перемагає (ІС XC NIKA) та одна — з іконою Богородиці або стилізованим написом МАРІЯ. З цих просфор ієрей вирізає: з першої кубічної форми хліб євхаристійний — Агнець, з другої — частинку на згадку і вшанування Богородиці (просфора богородична), з третьої — 9 частинок за святих («дев'ятичинна»), з четвертої за живих, з п'ятої — за померлих. Вирізання і викладення частинок супроводжується молитвами і проханнями про прийняття Жертви.

Згідно з Євангельською розповіддю про Хресну смерть Ісуса Христа (Йо.19:34) з Його рани витекла кров і вода, тому і в чаші на Проскомидії змішується вино з водою.

Проскомидії немає на Літургії Передосвячених Дарів, оскільки вона служиться під час Великого (Пасхального) посту і звершується на Агничній просфорі, попередньо заготованій на повній літургії.[1][2]

Літургія оголошених[ред.ред. код]

Другою частиною Літургії є Літургія Оглашенних[3], названа так тому, що на ній могли бути присутніми люди, які тільки готувались до Хрещення, тобто проходили катехизичне навчання — «оголошення в вірі». В Римо- та Греко-католицькій церквах ця частина Літургії називається Літургією Слова.

Метою Літургії Слова є навчання вірних. Христос є присутній в своєму Слові, бо це Він промовляє, коли читається Святе Письмо в Церкві (з Конституції ІІ Ватиканського Собору).

Літургія Оголошених розпочинається відчиненням Царських воріт. Спільно співаються фрагменти псалмів, антифони, читаються єктенії, Апостол,Євангеліє. Ієрей виголошує проповідь. Закінчується друга частина Літургії закликом «Оголошені, вийдіть», який символізує, що на Літургії вірних можуть бути присутні лише охрещені, так як вони можуть брати участь в Тайні Євхаристії[1][2].

Літургія вірних[ред.ред. код]

Літургія Вірних (в Католицьких Церквах — Літургія Жертви) — головна частина Божественної літургії. Вона складається з трьох частин:

  1. Приготування до Євхаристійного Жертвоприношення. Сюди входить:
    • Молитва вірних і єктенія за них — В цей час священик розгортає ілитон, символ простирадла, в яке було загорнуте тіло Христа (Плащаниця);
    • Великий Вхід — найбільш врочиста подія Служби Божої. Як Св. Євангеліє на Малому Вході є знаком навчати, так Дари на Великому Вході – є знаком жертвувати;
    • Прохальна єктенія — головна ідея єктенії – досконале християнське життя і свята смерть. Отже освячення і спасіння людини;
    • Поцілунок миру — поцілунок – це вияв любові, приязні, дружби. Колись усі присутні це робили. Коли відійшов звичай взаємного поцілунку, і щоб надати сенсу першій частині заклику додали вираз "щоб однодумно визнавати". "Христос між нами - є і буде" — це слова поцілунку.;
    • Символ віри.
  2. Канон[4], Євхаристійна молитва — Анафора(гр.) (жертвоприношення). Сам Ісус Христос дав тільки слова встановлення, а все решта — обряди, які ми бачимо з попередніх частин, добудова в часі розвитку Церкви, а тому є різні обряди Канонів. Анафора поділяється на вісім частин:
    • Євхаристійний діалог — діалог є введенням до самого Канону: „вгору піднесіть серця“ — „піднесли до Господа“;
    • Похвально-благодарна молитва — хвала, прослава за велич і могутність Бога. Подяка за діло створення, відкуплення, різні добродійства. Взята ця молитва із благодарних (подячних) молитов євреїв перед трапезою;
    • Серафимський гімн — „тріумфальний марш“, звуки якого сповіщають про близький прихід Христа;
    • Євхаристійна молитва (освячення) — живий діалог, подібна до похвально-благодарної, але мотив тут – відкуплення Христа. Слова освячення від першої особи, тобто священик немов другий Христос. Люди відповідають „Амінь“ – нехай так буде. В римо-католиків цього живого діалогу немає;
    • Єпіклеза — означає прикликання Святого Духа, щоб Він освятив Дари. Православнихі і католики мають різну думку в який момент відбувається консекрація (освячення Дарів). Православні рахують, що лиш на слова епіклези, римо-католики – на слова „Прийміть...“, а греко-католики — весь обряд освяченням. Треба розуміти, що на епіклезі довершується освячення. Роль Святого Духа є завершувати.
    • Молитва анамнези — факт приношення Богові Отцеві жертви-Христа; „Твоє від Твоїх“ ;
    • Євхаристійне поминання — молитви заступництва, посередництва. Інтегральний характер поминань, тобто не поіменно, бо часу замало, щоб імена всіх святих читати. Поминання святих, щоб подякувати Богові за їхню святість, і щоб ми брали приклад з них. Поминання померлих – за упокій, Чистилище; живих – за святість життя. Всі вони разом представляють повноту Церкви: Прославлену, Страждаючу і Воюючу - весь народ Божий;
    • Кінцеве славослов’я — кінцева прослава. Євхаристійний Канон сам по собі цілісний твір: прослава, подяка, перепросьба і прохання - всі види молитви. Після гімн Богородиці „Достойно є воістину“.
  3. Святе Причастя. Остання частина Літургії Вірних є „жертвою споживання“.[1][2]

Під час Божественної Літургії велику частину молитов ієрей відмовляє тихо.

Хто не прийняв з якихось причин причастя, роздається антидор. Звичайно, не завжди. Тепер цей звичай вже відпав.

Східний обряд[ред.ред. код]

Церкви Східного (Візантійського ) обряду, православні та греко-католицькі, взалежності календарного часу, практикують три чини Божественної Літургії авторства[1]:

  1. Літургія Івана Златоустого,
  2. Літургія Василя Великого,
  3. Літургія Ранішеосвячених Дарів або св. Григорія Двоєслова.

Західний обряд[ред.ред. код]

У Церквах латинського обряду богослужіння називають месою. У кожній месі можна виділити підготовчу частину — «Літургія Слова» (лат. Liturgia verbi, що відповідає літургії оголошених у візантійському обряді та власне принесення жертви — «Євхаристійна літургія» (лат. Liturgia eucharistica, що відповідає «літургії вірних» у візантійському обряді. Обидві частини вважаються рівноцінними за значенням. Літургії слова передують початкові обряди, а Євхаристійну літургію завершують заключні обряди[5].

Символіка Божественної Літургії[ред.ред. код]

Автори коментарів до Божественної Літургії підкреслюють символіку жестів, молитов, дій ієрея, ототожнюючи їх з етапами життя Ісуса Христа, його словами і жестами. Трактування символіки Божественної Літургії не є однозначне для кожної християнської конфесії[2].

Богослужіння в Україні[ред.ред. код]

Богослужіння, як обряд, в Україні – складний і гармонійно укладений механізм, формувався протягом століть. Історія становлення богослужіння у кожної Помісної Церкви своя. Для церков східного (Візантійського) обряду початок всьому було покладено не стільки від часу Хрещення Київської Русі, скільки від днів, коли на Руські (Українські) землі прийшла богослужбова церковнослов’янська мова, яку створили брати Костянтин (в чернецтві Кирил) й Мефодій родом з Салонік[6], місіонери з Візантії, послані з ціллю проповідування і становлення християнської віри[7].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Катехизм Української греко-католицької церкви "Христос наша Паска". — Львів: Свічадо, 2011. — С 119 — 134. — ISBN 978-966-395-508-7 (перегляд 27.10.2016)
  2. а б в г Андрій Доманський. Пояснення окремих частин Літургії (перегляд 27.10.2016)
  3. Катехейн ((гр.)) – голосно навчати. На старослов’янську мову перекладається "оглашати". Священик оголошував тих, хто приготовлявся до хрещення.
  4. В римо-католицькій церкві
  5. Римський місал
  6. Ізборник. Кирило І Мефодій
  7. Союз православних журналістів. Богослужіння українською мовою: «за» і «проти» (перегляд 30.10.2016)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Добове коло богослужінь

Вечірня · Повечір'я · Полуношниця · Утреня · Часи · Божественна літургія