Перегляд вихідного коду сторінки Мальдіви

{{Картка Країна
| офіційна_назва                                   = Мальдівська Республіка<br/>{{lang-dv|ދިވެހިރާއްޖޭގެ ޖުމުހޫރިއްޔާ}}<br/>Dhivehi Raajjeyge Jumuhooriyyaa
| міцева_назва                                     =
| назва_род                                        = Мальдівів
| image_flag                                       = Flag of Maldives.svg
| image_coat                                       = Emblem_of_Maldives.svg
| symbol_type =Емблема
| зображення_карти                                 = LocationMaldives.png
| столиця                                          = [[Мале (місто)|Мале]]
| розташування_столиці                             =
| офіційні_мови                                    = [[Мальдівська мова|мальдівська]]
| найбільше_місто                                  = [[Мале (місто)|Мале]]
| незалежність                                     = Незалежність від [[Велика Британія|Великої Британії]]
| дати_отримання_незалежності                      = [[26 липня]] [[1965]]
| події                                            =
| класифікація_за_розміром_території               = 166-та
| площа_території                                  = 298
| форма_правління                                  =
| головні_керівні_посади                           = [[Президент Мальдівів|президент]] [[Ібрагім Мохамед Соліх]]
| імена_лідерів_країни                             =
| населення_згідно_перепису                        = 298,968 
| рік_перепису_населення                           = 2006
| густота_заселення                                = 1 003 ос.
| класифікація_за_густотою_заселення               =
| рік_звітування_ВВП                               = 2007
| ВВП_ПКС                                          = [[Долар США|$]]1.683&nbsp;млрд.
| класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС                   = 190-ма
| ВВП_ПКС_на_душу_населення                        = [[Долар США|$]]4,200
| класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС_на_душу_населення = 156
| валюта                                           = [[Мальдівська руфія]]
| код_валюти                                       =
| часовий_пояс                                     = UTC +5
| utc_поправка                                     =
| часовий_пояс_літній_час                          =
| utc_поправка_літній_час                          =
| телефонний_код                                   = 960
| інтернет_домен                                   = [[.mv]]
| ремарки                                          = лівосторонній рух
|mapframe_масштаб=5
}}

'''Мальді́ви''' ({{lang-dv|ދިވެހިރާއްޖެ}}, Дівехі Раджже), офіційна назва '''Мальді́вська Респу́бліка''' ({{lang-dv|ދިވެހިރާއްޖޭގެ ޖުމްހޫރިއްޔާ}})&nbsp;— країна у північній частині [[Індійський океан|Індійського океану]] приблизно за 700&nbsp;км від [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]], розташована на архіпелазі з 1196 коралових островів<ref>{{cite web|url=http://www.smartmaldives.com/maldives-island.html|title=Lets learn more about Maldives Island|publisher=Smartmaldives.com|accessdate=2010-06-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZfre1oS?url=http://www.smartmaldives.com/maldives-island.html|archivedate=2013-06-22|deadurl=yes}}</ref>, що згруповано в 12 [[атол]]ів. Усі острови пласкі, площею не більше 13&nbsp;км², середня висота&nbsp;— 1,8&nbsp;м над рівнем моря. Заселено 203 острови. Мови: [[Мальдівська мова|дівехі]], [[Англійська мова|англійська]].

== Географія ==
[[Файл:405-Maldives.jpg|міні|ліворуч|200px|Острів на Мальдівах]]
[[Файл:Malosmadulu Atolls, Maldives.jpg|міні|ліворуч|Космічний знімок двох мальдівських атолів]]
[[Файл:Male-total.jpg|міні|ліворуч|Мале, столиця Мальдівів]]
{{main|Географія Мальдівів}}
Держава розташовується на островах у центральній північній частині [[Індійський океан|Індійського океану]], територія країни простягається з півночі на південь на 900&nbsp;км і перетинає [[екватор]]. Найближчими сусідами країни на півночі є [[Шрі-Ланка]] (700&nbsp;км на схід) та [[Індія]].

Територія країни складається з [[Кораловий острів|коралових островів]], що є вершинами давніх [[вулкан]]ів, які вкрито океанічними водами. Налічується 1196 коралових островів та піщаних мілин, які згруповано у 26 [[атол]]ів. 202 острови населені. Більшість островів низовинні&nbsp;— жоден із них не підіймається вище 2&nbsp;м над рівнем океану. На їх узбережжі&nbsp;— піщані пляжі з кокосовими пальмами.

[[Клімат]]&nbsp;— екваторіально-мусонний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30&nbsp;°C. Опадів&nbsp;— до 2500&nbsp;мм на рік. Сезон дощів&nbsp;— протягом квітня-жовтня, коли дме південно-західний мусон. Сухий сезон супроводжується північно-східним мусоном (грудень-березень).

Мінеральні ресурси відсутні, немає навіть постійних джерел води.

Вчені виявили, що через кілька десятків років більша частина низько лежачих атолів світу може стати безлюдною через зміни клімату і нестачу прісної води. У їх числі опиняться Мальдіви, Сейшели та частково Гаваї<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2450072-vceni-zasuvali-so-maldivi-mozut-stati-nepridatnimi-dla-zitta.html Мальдіви можуть стати непридатними для життя]</ref>.

== Історія ==
{{main|Історія Мальдівів}}

=== Давні часи ===
У деяких джерелах вказується, що заселення архіпелагу розпочалося у V столітті до н.&nbsp;е. племенами з Індії, а згодом&nbsp;— із Шрі-Ланки. У країні поступово осідали араби, перси, малайці. В інших джерелах зазначається, що деякі острови були заселені людьми приблизно 3500 років тому, і мальдівська етнокультура сформувалася приблизно 2500 років тому внаслідок арійської міграції з Індії та Шрі-Ланки, а також під впливом південноіндійських [[Дравіди|дравідів]], вихідців із Західної Азії та Африки в період раннього середньовіччя.

=== Середньовіччя ===
Перша письмова згадка про острови датована 947&nbsp;р.&nbsp;— саме тоді їх відвідав арабський мандрівник. 7 липня 1153&nbsp;р.&nbsp;— перша згадка про султанат, тоді ж офіційною релігією на островах став [[іслам]]. 1344 року острови відвідав відомий арабський мандрівник [[Ібн Батута]], який 18 місяців служив там як [[каді]] (мусульманським суддею).

Із XIV&nbsp;ст. до 1968 p. островами правила династія султанів Діді. Араби, португальці та голландці почали в XVI&nbsp;ст. боротьбу за архіпелаг. 1558 року португальці захопили Мале. Під час повстання місцевого населення 1573&nbsp;р. португальців було повністю винищено (у деяких джерелах вказується, що португальців вигнали). Нинішній алфавіт «Тану Акуру» fiy.no запроваджено в XVI&nbsp;ст. У мові динехі відстежується відчутний вплив арабської. 1640 року на островах висадилися голландці і протягом 1645—1796&nbsp;р. острови перебували «під опікою» голландського Цейлону (Шрі-Ланка). У XVIII&nbsp;ст. Мале відвідали пірати і зруйнували його вщент.

=== Британський протекторат ===
[[Файл:1920_Maldives_map_BPL_12595_detail.png|міні|праворуч|300пкс|Мапа Британських Мальдівів (1920)]]
1796 року британські війська вигнали голландців із Цейлону, а Мальдіви включили до своїх захищених колоній. У 1860-х роках, внаслідок повстань іслаїлітської секти Мусталитів британські війська мусили залишити Мальдіви<ref>H.C.P. Bell, The Maldive Islands, An account of the physical features, History, Inhabitants, Productions and Trade. Colombo 1882, ISBN 81-206-1222-1{{ref-en}}</ref>. Невдовзі перемога клану Какааге, що був на боці британців, над кланом Азіріге повернула британців, які наприкінці 1887 року офіційно оголосили про створення протекторату Мальдіви. 16 грудня 1887 року губернатор Цейлону підписав договір з султаном островів, згідно з яким Мальдіви залишалися під захистом Британії зберігаючи за собою право на внутрішнє самоврядування, але адміністрація не посягатиме на зовнішню політику держави та суверенність. Статус островів був подібний до інших британських протекторатів у регіоні Індійського океану, включаючи&nbsp;Занзібар&nbsp;та Договірний Оман.&nbsp;У 1892 році Велика Британія уклала з місцевими правителями Виняткові угоди, що забороняли їм та їхнім наступникам без згоди Великої Британії укладати договори і вступати у відносини, поступатися, продавати, здавати в оренду або давати дозвіл на захоплення будь-якої частини своєї території третьою державою.

Під час британської епохи, яка тривала до 1965 року, Мальдіви продовжували управлятися султанами обраними Меджелісом. Отже, Британія заохочувала розвиток конституційної монархії, і перша Конституція була проголошена в 1932 році. Проте угоди з Великою Британією не надавали повновладдя султану та уряду, що привело до повстання мобсів. Конституцію публічно було скасовано<ref>Xavier Romero-Frias, The Maldive Islanders, A Study of the Popular Culture of an Ancient Ocean Kingdom. Barcelona 1999, ISBN 84-7254-801-5.{{ref-en}}</ref>.

Під час Другої світової війни на атолах Ган, Хізадху і Адду була розміщена британська військова база де діяв тимчасовий торговий пункт, що дозволяв уряду отримувати паливо та іншу сировину. 27 лютого 1941 року біля берегів атола Адду затонув італійський крейсер «Ramb I»<ref>Dupuis, Dobrillo (2014). Forzate il blocco. 1940. L'odissea della marina militare italiana. Res Gestae. ISBN 8866970603.{{ref-it}}</ref>.

=== I республіка ===
[[Файл:Mohamed_Amin.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Президент Мальдівської Республіки [[Мохаммед Амін Даді]]]]
У 1943 році султан Хасан Нураддін II зрікся престолу. Обраний новим султаном Абдул Маджид відмовився від трону, в результаті чого країною стала правити регентська рада на чолі з сином Абдул Маджида&nbsp;— Хасаном Фарідом. У 1952 році Абдул Маджид і Хасан Фарід померли, і парламент обрав Мохамеда Аміна наступним у лінії успадкування трону, однак султан вирішив перейти на республіканську форму правління і в 1953 році після проведеного референдуму став першим президентом Мальдівів скасувавши султанат, який існував 812 років. За роки свого правління Амін Діді провів реформу освіти та розглянув певні питання стосовно прав захисту жінок. Під час його лікування на Цейлоні, уряд був  повалений, і по поверненню на батьківщину Аміна ув'язнили на острові Каафу. За допомогою групи прихильників він спробував повернутися в Мале, але спроба не вдалася, і він був знову ув'язнений на острів. Оскільки стан здоров'я Аміна погіршився, його перевели до в'язниці на острові Вихаманафуш, де він і помер в 1954 році<ref name="vnews.mv">{{Cite web |url=http://vnews.mv/29455 |title=Republic Day: The celebrations of November 11th{{ref-en}} |accessdate=30 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180830174416/http://vnews.mv/29455 |archivedate=30 серпня 2018 |deadurl=yes }}</ref><ref>Aaminath Faaiza, Daisymaage, Ameenuge Ha'ndhaan, Male' 1997</ref>.

Після падіння республіки був проведений черговий референдум, на якому 98&nbsp;% виборців проголосували за відновлення монархії. 7 березня 1954 року султанат було відновлено: султаном обрали Мохаммеда Фареда Діді<ref>[https://law.unimelb.edu.au/__data/assets/pdf_file/0003/2536536/Maldives-Zulfa.pdf Zulfa M. Session I. Making a New Constition. Maldives // «From Big Bang to Incrementalism: Choices and Challenges in Constitution Building». The second Melbourne Forum on Constituion Building in Asia and the Pacific.&nbsp;— Manila, the Philippines, 2017.&nbsp;— 4 October.]{{ref-en}}</ref>.

=== Сувадівська об'єднана республіка ===
[[Файл:Flag_of_the_United_Suvadive_Republic.svg|міні|праворуч|200пкс|Прапор Республіки Сувадіве]]
[[Файл:SuvadiveCOA.png|міні|праворуч|200пкс|Герб Республіки [[Сувадівська об'єднана республіка|Сувадіве]]]]
{{main|Сувадівська об'єднана республіка}}

Самопроголошена [[Список держав та територій з обмеженим визнанням|невизнана держава]], яка існувала у 1959—1963 роках і вимагала відокремлення від Мальдівського султанату. До її складу входили [[атол]]и Адду, Хувадху та місто Фувахмулах на атолі Гнавіяни. Столицею держави було обране місто Хізатху на атолі Адду<ref>[http://www.maldivesroyalfamily.com/maldives_suvadive.shtml United Suvadive Republic] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130214145351/http://www.maldivesroyalfamily.com/maldives_suvadive.shtml |date=2013-02-14 }}{{ref-en}}</ref>. [[Президент]]ом оголошеної республіки був обраний {{нп|Абдулах Афід||en|Abdullah Afeef}} (1916—1993), який був освіченою людиною і добре розумів [[Англійська мова|англійську мову]] працюючи [[перекладач]]ем на британській військовій базі на атолі Ґан. Після падіння республіки Абдулла Афіфа було заслано на [[Сейшельські острови]], де він помер через 30 років. [[Південь|Південні]] остров'яни все ще згадують його, як «наш Афіда»<ref>[https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1963/dec/05/abdullah-afif-didi Abdullah Afeef. HC Deb 05 December 1963 vol 685 cc1340-1]{{ref-en}}</ref>.

=== II республіка ===
Незалежність країні у повній формі було надано 26 липня 1965&nbsp;р.

Султанат ліквідовано 11 листопада 1968 p., і країна стала республікою, першим президентом був Ібрахім Насір. 11 листопада 1978&nbsp;р. президентом став [[Момун Абдул Гаюм]]. До Британської Співдружності країна знову вступила 1982 року. 4 листопада 1988&nbsp;р. Гайюм, спираючись на допомогу 1600 індійських парашутистів, придушив спробу військового перевороту, яку вчинили тамільські найманці зі Шрі-Ланки. Його переобирали президентом 1983, 1988, 1993 та 1998&nbsp;pp. Наступну конституцію було ухвалено 1 січня 1998 року.

У серпні 2008 року Мальдіви ухвалили нову конституцію, згідно з якою президент республіки обиратиметься всенародним голосуванням. Раніше главу держави обирали депутати Народного меджлісу (парламенту) таємним голосуванням, а після вибір парламентаріїв схвалювався всенародним референдумом. Політичні реформи ініціював президент Гайюм.

У перших в історії Мальдів прямих президентських виборах брали участь п'ять кандидатів. Серед них: тодішній президент М.&nbsp;А.&nbsp;Гайюм, кандидат від опозиційної Мальдівськой демократичної партії М. Нашид і представник Республіканської партії, колишній міністр фінансів Гасимо Ібрагим. Першим президентом Республіки Мальдіви, обраним всенародним голосуванням, став [[Мохамед Нашид]]. Кандидат від опозиції набрав 54&nbsp;% голосів, тоді як діючий президент [[Момун Абдул Гаюм]]&nbsp;— 46&nbsp;%. Явка на виборах становила 87&nbsp;%, при цьому в країні налічується 209 тис. виборців. Таким чином, 30-річне правління Гайюма скінчилося<ref name="vnews.mv"/>.

17 листопада 2013 року на посаду Президента посів кандидат від Прогресивної Партії [[Абдула Ямін]]. Суддя Ахмед Абдула Діді визнав перемогу недійсною, оскільки 5623 голоси належали недієздатним особам, серед яких були і померлі, а також деяким особам на час виборів не виповнилося 18 років. Все ж таки він став 6 президентом республіки не зважаючи на звинувачення щодо нечесного голосування<ref name="vnews.mv"/>.

== Політична система ==
{{main|Політична система Мальдівів}}
Мальдіви за [[Форма правління|формою правління]] є [[Президентська республіка|президентською республікою]], глава держави&nbsp;— [[президент Мальдівів|президент]]. [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].

У державі діє [[Конституція Мальдівів|конституція]] 1 вересня 1998 року.

=== Парламент ===
{{main|Парламент Мальдівів}}
Національний парламент, Меджліс, складають 50 депутатів.

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Мальдівів}}
<!--На парламентських виборах _ року до парламентна Мальдівах пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[]]&nbsp;— _ місць (_%);
* [[]]&nbsp;— _ місць (_%);
* [[]]&nbsp;— _ місць (_%)<ref name="Дубович"/>.-->

=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Мальдівів}}
Після проголошення незалежності Мальдіви приєдналися до [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] (ООН) в 1965 році, [[Співдружність націй|Співдружності націй]] в 1982 році, і стали одним із засновників [[Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії|Південно-Азійської асоціації регіональної співпраці]] (СААРК) в 1985 році. У 1995 році Мальдіви стали членом [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]] (СОТ), у 2005 році&nbsp;— [[Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій|Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій]] (МІТІ), у 2009 році&nbsp;— [[Міжнародна організація праці|Міжнародної організації праці]] (МОП). Мальдіви є членом 63 [[Міжнародна організація|міжнародних організацій]].

Мальдіви встановили дипломатичні відносини із&nbsp;135 країнами, підтримують поїздки резидентів&nbsp;до Бангладеш, Китаю, Європейського Союзу, Індії, Японії, Малайзії, Пакистану, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Шрі-Ланки та Сполученого Королівства.

==== Українсько-мальдівські відносини ====
{{main|Українсько-мальдівські відносини}}
Уряд Мальдівів офіційно визнав [[Проголошення незалежності України 1991|незалежність України]] 24 травня 1993 року, [[Українсько-мальдівські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 17 серпня 1993 року<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{К.}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Мальдівів, що відає справами щодо України, знаходиться в [[Лондон]]і ([[Велика Британія]]), на площі Ноттінгем-Плейс, 22<ref name="Дубович"/>. Справами України на Мальдівах відає [[Посольство України в Індії|українське посольство в Індії]].

=== Державна символіка ===

* [[Прапор Мальдівів|Державний прапор]]
* [[Емблема Мальдівів|Державний герб]]
* [[Гімн Мальдівів|Державний гімн]]

== Адміністративно-територіальній поділ ==
{{main|Адміністративний поділ Мальдівів}}
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 20 районів.
{{columns-list|3|
* '''[[Мале (місто)|Мале]]'''
* [[Аліфу]]
* [[Баа]]
* [[Вааву]]
* [[Гаафуаліфу]]
* [[Гаафу-Джаалу]]
* [[Гнавіїані]]
* [[Дхаалу]]
* [[Каафу]]
* [[Лаамуз]]
* [[Лавіїані]]
* [[Міїму]]
* [[Нуну (атол)|Нуну]]
* [[Маалхендху]]
* [[Раа]]
* [[Сіїну]]
* [[Тхаа]]
* [[Фааву]]
* [[Хаа-Алифу]]
* [[Хаа-Дхаалу]]
* [[Шавіїані]]
}}

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Мальдівів}}
Чисельність збройних сил 1996 року складала 700 військовослужбовців<ref name="Дубович"/>.

== Економіка ==
{{main|Економіка Мальдівів}}
Мальдіви&nbsp;— економічно відстала держава. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) у 2006 році склав 1,3&nbsp;млрд доларів США (129-те місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 3,9 тис. доларів (170-те місце у світі)<ref name="Дубович"/>. <!--Промисловість разом із будівництвом становить _% від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— _%; сфера обслуговування&nbsp;— _% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.-->Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 18&nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво; 22&nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; 60&nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.

Надходження в [[державний бюджет]] Мальдівів за 2006 рік склали 0,51&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 0,67&nbsp;млрд; дефіцит становив 24,3&nbsp;%<ref name="Дубович"/>.

Поширеною є змішана форма власності за участю мальдівського державного та іноземного приватного капіталу. Країна має значну зовнішню заборгованість.

=== Валюта ===
{{main|Валюта Мальдівів}}
Національною валютою країни слугує [[мальдівська руфія]]. За 1 [[долар США]] у 2024-му році давали 15,4 мальдівських руфій.

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Мальдівів}}
Головні галузі промисловості: [[Харчова промисловість|харчова]] (рибоконсервна), [[Швейна промисловість|швейна]] і [[Електротехнічна промисловість|електротехнічна]].

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Мальдівів}}
За 2004 рік було вироблено 149,9&nbsp;млн кВт·год [[Електрична енергія|електроенергії]] (експортовано 0&nbsp;млн кВт·год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 139,4&nbsp;млн кВт·год (імпортовано 0&nbsp;млн кВт·год)<ref name="Дубович"/>.

У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 7,2 тис. барелів на добу, [[природний газ]] не використовується для господарських потреб<ref name="Дубович"/>.

=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Мальдівів}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 13,5&nbsp;% площі держави<ref name="Дубович"/>. Виробництво власної сільськогосподарської продукції не задовільняє зростаючий внутрішній попит. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[кокоси]], [[сорго]], [[просо]], [[кукурудза]], [[банани]], [[хлібне дерево]], [[манго]], [[маніок їстівний|маніок]], [[батат]], [[ямс]], [[рис]], [[Цибуля городня|цибуля]], перець.

З галузей [[тваринництво|тваринництва]], через острівний характер країни, розвинене лише [[птахівництво]]. У прибережних водах добувають [[перли]], [[корали]], [[Мушля|мушлі]].

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Мальдівів}}
Надання послуг морського транспорту є одним із найважливіших напрямків економічної діяльності країни. Місцевий транспорт&nbsp;— вітрильні та невеликі моторні судна [[доні]]. Головний морський порт&nbsp;— Мале. Мальдіви сполучено авіалініями з низкою європейських та азійських країн. Міжнародний аеропорт Хулуле (атол Мале).

Основним видом місцевого транспорту є [[доні]], традиційне багатоцільове судно, в наш час вдосконалене дизельними двигунами. Великі човни «ведіс» використовуються для тривалих подорожей до віддалених атолів. Між островами літає аеротаксі [[Maldivian Air Taxi]] на літаках [[De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter]]. Ці літаки мають укорочений зліт і посадку&nbsp;— близько 300&nbsp;м.

=== Туризм ===
{{main|Туризм на Мальдівах}}
У 1998 році Мальдіви відвідало 400 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 265&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

Місія ООН із розвитку, відвідавши острова у 1960-х роках, не рекомендувала розвиток туризму на Мальдівах. Незважаючи на поради експертів, а головне через брак можливостей економічного зростання, держава вирішила розвивати туризм, що став одним із головних джерел валютних надходжень до країни. Туристична галузь на Мальдівах бере початок від 1972 року, з відкриттям першого курорту. Другий курорт на 280 осіб був відкритий на острові [[Бандос]], в селі [[Курумба]]. У наш час налічується понад 105 курортів. Кожного року острови відвідує більше ніж 900&nbsp;тис. іноземних туристів.

У столиці&nbsp;— Національний музей, Ісламський центр, руїни португальської фортеці (XVI&nbsp;ст.), колишній палац султана (XIX&nbsp;ст.) і парк, велика П'ятнична мечеть (1656&nbsp;р.) із чудовою різьбою по каменю, мавзолей Абдулли Барахатули Барбари&nbsp;— арабського проповідника, який 1153&nbsp;р. навернув мальдівців до мусульманства, могила національного героя Мохаммеда Тхакуруфара Аль-Азама, що загинув у боротьбі проти португальських загарбників.

=== Зовнішня торгівля ===
{{main|Зовнішня торгівля Мальдівів}}
Основні торговельні партнери Мальдівів: [[Сінгапур]], [[Шрі-Ланка]], [[Індія]], [[Велика Британія]], [[Німеччина]], [[Японія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Малайзія]].

Держава [[експорт]]ує: рибопродукти, просолений в'ялений [[тунець]] (65&nbsp;%); текстиль; електротехніка. Основні покупці: Велика Британія (22&nbsp;%); Шрі-Ланка (18&nbsp;%); Німеччина (11&nbsp;%), Японія (11&nbsp;%); США (10&nbsp;%). У 2006 році вартість експорту склала 73&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

Держава [[імпорт]]ує: промислові й харчові вироби, паливо. Основні імпортери: Сінгапур (32&nbsp;%); Індія (12&nbsp;%); Малайзія (9&nbsp;%). У 2006 році вартість імпорту склала 349&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

Головна мета торговельної політики Мальдів полягає в тому, щоб використовувати сприяння жвавій торгівлі та діловій активності навколишнього середовища, спрямованого на різнобічний розвиток економіки, яка, своєю чергою, орієнтована на експортну торгівлю послугами і промислового розвитку, щоб досягти головних цілей країни&nbsp;— зниження кількості бідного населення і удосконалення рівня його життя.

Мальдіви ще у 1980-ті роки входили до 50 найбідніших країн світу (34 із них розташовані в Африці), які завдяки ініціативі «Все, крім зброї» мають можливість здійснювати поставки в Євросоюз у безмитному та безквотовому режимі<ref>{{Cite book|title=Міжнародна мікроекономіка. Навч. посібник.Видання 3-тє перероб. та доп|last=Козак|first=Ю.Г.|year=2011|publisher=Центр учбової літератури|location=Київ|pages=90-91|language=|isbn=906-8568-51-6}}</ref>. Зокрема, торгівля відбувається за наступними позиціями: консервована та свіжа риба. Станом на 2017 рік доходи населення виросли у 2—3 рази в порівнянні із 2005 роках. Зростання відбулося завдяки розвитку туризму.

=== Екологія ===
У травні 2021 року Міністр екології Мальдів Шона Амінат заявила, що острови можуть зникнути до кінця [[XXI століття|XXI]] сторіччя через швидкі зміни клімату та підйом рівня океану<ref>{{Cite web|title='There's no higher ground for us': Maldives' environment minister says country risks disappearing|url=https://www.cnbc.com/2021/05/19/maldives-calls-for-urgent-action-to-end-climate-change-sea-level-rise.html|website=CNBC|date=2021-05-19|accessdate=2021-05-20|language=en|first=Karen|last=Gilchrist}}</ref><ref>{{Cite web|title=Міністр екології Мальдів: до кінця сторіччя острови можуть зникнути|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ministr-ekologii-maldiv-kontsu-veka-ostrova-1621431276.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-05-20|language=ru}}</ref>.

== Населення ==
{{main|Населення Мальдівів}}
Населення держави у 2006 році становило 359 тис. осіб (167 місце в світі). Населення островів ще сто років тому, в 1911 році становило лише 72 тис. осіб; у 1931&nbsp;— 80 тис. осіб; у 1980&nbsp;— 150 тис. осіб. [[Густота населення]]: 924 осіб/км² (5-те місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік [[народжуваність]] 34,2&nbsp;‰; [[смертність]] 6,9&nbsp;‰; [[природний приріст]] 27,3&nbsp;‰<ref name="Дубович"/>.

[[Віково-статева піраміда|Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 42,9&nbsp;% (81,4 тис. чоловіків, 77 тис. жінок);
* дорослі (15—64 років)&nbsp;— 54&nbsp;% (101,7 тис. чоловіків, 97,5 тис. жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 3,1&nbsp;% (5,6 тис. чоловіків, 5,8 тис. жінок).

=== Урбанізація ===
{{main|Міста Мальдівів}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] у 2000 році склав 27&nbsp;%<ref name="Дубович"/>. Головні міста держави: [[Мале (місто)|Мале]] (65 тис. осіб), [[Адду]] (32 тис. осіб), [[Фувахмулах]] (12 тис. осіб).

{{Найбільші міста Мальдівів}}

=== Етнічний склад ===
{{main|Етнічний склад Мальдівів}}
Головні [[етнос]]и, що складають мальдівську націю: [[Сингали|сингальці]] і [[Дравіди|дравидійці]].

=== Мови ===
{{main|Мови Мальдівів}}
[[Державна мова]]: [[Мальдівська мова|мальдівська]] (дівехі).

=== Релігії ===
{{main|Релігія на Мальдівах}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[іслам]] ([[сунізм]]), [[буддизм]], [[християнство]].

Іслам на острови приніс у [[1153]] році арабський проповідник [[Абдулла Барахатула Барбара]].

Молитви проводять п'ять разів на день у всіх мечетях, котрі обов'язково є на кожному населеному острові.

Згідно з дослідженнями міжнародної благодійної [[Християнство|християнської]] організації «[[Open Doors]]» за 2014 рік, Мальдіви займають 7-ме місце у списку
країн, де найчастіше всього порушують права християн<ref>[http://www.opendoors.de/verfolgung/weltverfolgungsindex2014/weltverfolgungsindex2014/ Open Doors Weltverfolgungsindex 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141016150939/https://www.opendoors.de/verfolgung/weltverfolgungsindex2014/weltverfolgungsindex2014/ |date=2014-10-16 }} {{ref-de}}</ref>.

== Охорона здоров'я ==
{{main|Охорона здоров'я на Мальдівах}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] у 2006 році становила 64,4 року: для чоловіків&nbsp;— 63,1 року, для жінок&nbsp;— 65,8 року<ref name="Дубович"/>. Смертність немовлят до 1 року становила 53,3&nbsp;‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 2,9 тис. жителів; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 14,4 тис. жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. <!--Витрати на охорону здоров'я в _ році склали _% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.

У _ році _% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.-->

== ЗМІ ==
Державна телерадіокомпанія&nbsp;— [[MNBC (Мальдіви)|MNBC]] (''Maldives National Broadcasting Corporation''&nbsp;— «Мальдівська національна радіомовна корпорація») включає радіостанції [[Dhivehi Raajjeyge Adu]] («Голос Мальдів») і [[RajjeFM]] і телеканал [[TVM (Мальдіви)|TVM]].

== Освіта ==
{{main|Освіта на Мальдівах}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] у 2003 році становив 96,3&nbsp;%: 96,2&nbsp;% серед чоловіків, 96,4&nbsp;% серед жінок<ref name="Дубович"/>.

Витрати на освіту в 1995 році склали 9,2&nbsp;% від ВВП<ref name="Дубович"/>.

== Інтернет ==
{{main|Інтернет на Мальдівах}}
У 2001 році всесвітньою мережею [[Інтернет]] на Мальдівах користувались 2 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.

== Культура ==
{{main|Культура Мальдівів}}

== Кухня ==
{{main|Мальдівська кухня}}
Національна кухня Мальдівських островів наслідує традиції [[Індійська кухня|індійської]] і [[Арабська кухня|арабської]] кухонь. До неї входять три основні інгредієнти: [[Кокосова пальма|кокосовий горіх]], [[риба]] і [[рис]]. Десерт&nbsp;— ''бонді''&nbsp;— білі [[Кокосова пальма|кокосові]] палички, а також різноманітні фруктові салати. Як напій жителі полюбляють пити [[Чай|зелений чай]], котрий п'ють із великою кількістю молока і цукру.

<!--

=== Архітектура ===
{{main|Архітектура Мальдівів}}
Серед нечисленних архітектурних пам'яток минулого можна відзначити руїни португальської фортеці XVI&nbsp;століття, колишній палац султана, зведений у XIX&nbsp;столітті з чудовим парком; [[П'ятнична мечеть (Мале)|П'ятничну мечеть]] 1656 року із чудовою різьбою по каменю, мавзолей арабського проповідника [[Абдулли Барахатули Барбари]].

=== Образотворче мистецтво ===
{{main|Мистецтво Мальдівів}}

=== Література ===
{{main|Література Мальдівів}}

=== Театр ===
{{main|Театр Мальдівів}}

=== Музика й танці ===
{{main|Музика Мальдівів}}

=== Кінематограф ===
{{main|Кінематограф Мальдівів}}

=== Кухня ===
{{main|Кухня Мальдівів}}

=== Свята ===
{{main|Свята Мальдівів}}

=== Наука ===
{{main|Наука на Мальдівах}}

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Мальдівів}}

=== Спорт ===
{{main|Спорт на Мальдівах}}-->

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16400116/legal/maldivi Мальдіви] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [https://apitu.files.wordpress.com/2016/01/the_customs_encyclopedia_t2.pdf Офшорна зона Мальдівська республіка] // {{МитЕ2|том=2}}
* [https://discover.in.ua/countries_and_cities/top-33-cikavi-fakti-pro-maldivi.html Цікаві факти про Мальдіви] // Журнал «‎Discover» / [Електронний ресурс].&nbsp;— Режим доступу: https://discover.in.ua/
* [https://web.archive.org/web/20120302021521/http://www.museum-of-money.org/Asia/maldives.htm Обігові монети Мальдівів ]<small>(російська)</small>
* [https://web.archive.org/web/20120305044136/http://www.museum-of-money.org/Asia/maldives_b.htm Обігові банкноти Мальдівів]<small>(російська)</small>
{{Commonscat|Maldives}}

{{Мальдіви в темах}}
{{Індійський океан}}
{{Країни Азії}}
{{Південна Азія}}
{{Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії}}
{{Співдружність націй}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Мальдіви| ]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Члени АРСПА]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Країни Південної Азії]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Засновані в Азії 1965]]
[[Категорія:Архіпелаги Індійського океану]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1965]]