Мальдіви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мальдівська Республіка
ދިވެހިރާއްޖޭގެ ޖުމުހޫރިއްޔާ

Прапор Герб
Розташування Мальдів
Столиця Мале
Найбільше місто Мале
Офіційні мови мальдівська
Державний устрій
президент Абдула Ямін Абдул Гаюм
Незалежність від Великобританії 26 липня 1965 
Площа
 - Загалом 298 км² (166-а)
Населення
 - перепис 2006 р. 298,968
 - Густота 1 003 чол,/км²
ВВП (ПКС) 2007 р., оцінка
 - Повний $$1.683 млрд. (190-ма)
 - На душу населення $$4,200 (156)
Валюта Мальдівська руфія (ISO 4217)
Часовий пояс UTC +5
Домен інтернету .mv
Телефонний код +960
лівосторонній рух

Мальді́ви (мальд. ދިވެހިރާއްޖެ, Дівехі Раджже), офіційна назва Мальді́вська Респу́бліка (мальд. ދިވެހިރާއްޖޭގެ ޖުމްހޫރިއްޔާ) — країна у північній частині Індійського океану приблизно за 700 км від Шрі-Ланки, розташована на архіпелазі з 1196 коралових островів[1], що згруповано в 12 атолів. Всі острови пласкі, не більше 13 км², середня висота — 1,8 м над рівнем моря. Заселено 203 острови. Мови: дівехі, англійська.

Походження назви[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Вид острова на Мальдівах
Космічний знімок двох мальдівських атолів

Держава розташовується на островах в центральній північній частині Індійського океану, територія країни простягається з півночі на південь на 900 км і перетинає екватор. Найближчими сусідами країни на півночі є Шрі-Ланка (700 км на схід) та Індія.

Територія країни складається з коралових островів, що є вершинами давніх вулканів, які вкрито океанічними водами. Налічується 1196 коралових островів та піщаних мілин, які згруповано у 26 атолів. 202 острови населені. Більшість островів низовинні — жоден із них не підіймається вище 2 м над рівнем океану. На їх узбережжі — піщані пляжі з кокосовими пальмами.

Клімат — екваторіально-мусонний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30 °С. Опадів — до 2500 мм на рік. Сезон дощів — протягом квітня-жовтня, коли дме південно-західний мусон. Сухий сезон супроводжується північно-східним мусоном (грудень-березень).

Мінеральні ресурси відсутні, немає навіть постійних джерел води.

Історія[ред.ред. код]

Мале, столиця Мальдівських островів
Докладніше: Історія Мальдівів

У деяких джерелах вказується, що заселення архіпелагу розпочалося у V ст. до н. е. племенами з Індії, а згодом — із Шрі-Ланки. У країні поступово осідали араби, перси, малайці. В інших джерелах зазначається, що деякі острови були заселені людьми приблизно 3500 років тому, і мальдівська етнокультура сформувалася приблизно 2500 років тому внаслідок арійської міграції з Індії та Шрі-Ланки, а також під впливом південноіндійських дравідів, вихідців із Західної Азії та Африки в період раннього середньовіччя. Перша письмова згадка про острови датована 947 р. — саме тоді їх відвідав арабський мандрівник. 7 липня 1153 р. — перша згадка про султанат, тоді ж офіційною релігією на островах став іслам. 1344 року острови відвідав відомий арабський мандрівник Ібн Батута, який 18 місяців служив там як каді (мусульманським суддею).
Із XIV ст. до 1968 p. островами правила династія султанів Діді. Араби, португальці та голландці почали в XVI ст. боротьбу за архіпелаг. 1558 року португальці захопили Мале. Під час повстання місцевого населення 1573 р. португальців було повністю винищено (у деяких джерелах вказується, що португальців вигнали). Нинішній алфавіт «Тану Акуру» fiy.no запроваджено в XVI ст. У мові динехі відстежується відчутний вплив арабської. 1640 року на островах висадилися голландці і протягом 1645—1796 р. острови перебували «під опікою» голландського Цейлону (Шрі-Ланка). У XVIII ст. Мале відвідали пірати і зруйнували його вщент. З 1796 р. колонізацію островів розпочала Велика Брита­нія, вони знову перебували під контролем Цейлону. Протягом 1887—1965 pp. острови були султанатом під британським протекторатом. Вимоги про незалежність мальдівці почали висувати ще в 1930-х pp. 1932 року було написано першу конституцію країни. Метрополія надала островам самоуправління 1948 р. 1 січня 1953 р. острови стали республікою в межах Британської Співдружності. Султанатом країна стала 7 березня 1954 р. У 1959—1963 pp. існувала сепаратистська Об'єднана Республіка Сувадіва на Адду та деяких інших південних атолах. Незалежність країні у повній формі було надано 26 липня 1965 р.
Султанат ліквідовано 11 листопада 1968 p., і країна стала республікою, першим президентом був Ібрахім Насір. 11 листопада 1978 р. президентом став Маумун Абдул Ґайюм. До Британської Співдружності країна знову вступила 1982 року. 4 листопада 1988 р. Гайюм, спираючись на допомогу 1600 індійських парашутистів, придушив спробу військового перевороту, яку вчинили тамільські найманці зі Шрі-Ланки. Його переобирали президентом 1983, 1988, 1993 та 1998 pp. Наступну конституцію було ухвалено 1 січня 1998 року.

Вибори президента 2008[ред.ред. код]

У серпні 2008 року Мальдіви ухвалили нову конституцію, згідно з якою президент республіки обиратиметься всенародним голосуванням. Раніше главу держави обирали депутати Народного меджлісу (парламенту) таємним голосуванням, а після вибір парламентаріїв схвалювався всенародним референдумом. Політичні реформи ініціював президент Гайюм.

У перших в історії Мальдів прямих президентських виборах брали участь п'ять кандидатів. Серед них: тодішній президент М. А. Гайюм, кандидат від опозиційної Мальдівськой демократичної партії М.Нашид і представник Республіканської партії, колишній міністр фінансів Гасимо Ібрагим. Першим президентом Республіки Мальдіви, обраним всенародним голосуванням, став Мохамед Нашид. Кандидат від опозиції набрав 54 % голосів, тоді як діючий президент Момун Абдул Гайюм — 46 %. Явка на виборах становила 87 %, при цьому в країні налічується 209 тис. виборців. Таким чином, 30-річне правління Гайюма скінчилося.

Політична система[ред.ред. код]

Мальдіви за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.

У державі діє конституція 1 вересня 1998 року.

Парламент[ред.ред. код]

Національний парламент, Меджліс, складають 50 депутатів.

Політичні партії[ред.ред. код]

Судова влада[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Після проголошення незалежності Мальдіви приєдналися до Організації Об'єднаних Націй (ООН) в 1965 році, Співдружністі націй в 1982 році, і стали одним із засновників Південно-Азійської асоціації регіональної співпраці (СААРК) в 1985 році. У 1995 році Мальдіви стали членом Світової організації торгівлі (СОТ), у 2005 році — Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (МІТІ), у 2009 році — Міжнародної організації праці (МОП). Мальдіви є членом 63 міжнародних організацій.

Мальдіви встановили дипломатичні відносини з 135 країнами, підтримують поїздки резидентів до Бангладеш, Китаю, Європейського Союзу, Індії, Японії, Малайзії, Пакистану, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Шрі-Ланки та Сполученого Королівства.

Українсько-мальдівські відносини[ред.ред. код]

Уряд Мальдівів офіційно визнав незалежність України 24 травня 1993 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 17 серпня 1993 року[2]. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Мальдівів, що відає справами щодо України, знаходиться в Лондоні (Велика Британія), на площі Ноттінгем-Плейс, 22[2]. Справами України на Мальдівах відає українське посольство в Індії.

Державна символіка[ред.ред. код]

Державний прапор

Державний герб

Державний гімн

Адміністративно-територіальній поділ[ред.ред. код]

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 20 районів.

Збройні сили[ред.ред. код]

Чисельність збройних сил у 1996 році складала 700 тис. військовослужбовців[2].

Економіка[ред.ред. код]

Мальдіви — економічно відстала держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 1,3 млрд доларів США (129 місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 3,9 тис. доларів (170 місце в світі)[2]. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 18 % — промисловість і будівництво; 22 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 60 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік)[2].

Надходження в державний бюджет Мальдівів за 2006 рік склали 0,51 млрд доларів США, а витрати — 0,67 млрд; дефіцит становив 24,3 %[2].

Поширеною є змішана форма власності за участю мальдівського державного та іноземного приватного капіталу. Країна має значну зовнішню заборгованість.

Валюта[ред.ред. код]

Докладніше: Валюта Мальдівів

Національною валютою країни слугує мальдівська руфія. З 1 долар США у 2006 році давали 12,8 мальдівських руфій.

Промисловість[ред.ред. код]

Головні галузі промисловості: харчова (рибоконсервна), швейна і електротехнічна.

Енергетика[ред.ред. код]

За 2004 рік було вироблено 149,9 млн кВт/год електроенергії (експортовано 0 млн кВт/год); загальний обсяг спожитої — 139,4 млн кВт/год (імпортовано 0 млн кВт/год)[2].

У 2004 році споживання нафти склало 7,2 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб[2].

Агровиробництво[ред.ред. код]

У сільськогосподарському обробітку знаходиться 13,5 % площі держави[2]. Виробництво власної сільськогосподарської продукції не задовільняє зростаючий внутрішній попит. Головні сільськогосподарські культури: кокоси, сорго, просо, кукурудза, банани, хлібне дерево, манго, маніок, батат, ямс, рис, цибуля, перець.

З галузей тваринництва, через острівний характер країни, розвинене лише птахівництво. У прибережних водах добувають перли, корали, мушлі.

Транспорт[ред.ред. код]

Надання послуг морського транспорту є одним із найважливіших напрямків економічної діяльності країни. Місцевий транспорт — вітрильні та невеликі моторні судна. Головний морський порт — Мале. Мальдіви сполучено авіалініями з низкою європейських та азійських країн. Міжнародний аеропорт Хулуле (атол Мале).

Туризм[ред.ред. код]

У 1998 році Мальдіви відвідало 400 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 265 млн доларів США[2].

Міссія ООН з розвитку, відвідавши острова у 1960-х роках, не рекомендувала розвиток туризму на Мальдівах. Незважаючи на поради експертів, а головне через брак можливостей економічного зростання, держава вирішила розвивати туризм, що став одним з головних джерел валютних надходжень до країни. Туристична галузь на Мальдівах бере початок від 1972 року, з відкриттям першого курорту. Другий курорт на 280 осіб був відкритий на острові Бандос, в селі Курумба. У наш час налічується більше 105 курортів. Кожного року острова відвідує більше ніж 900 тис. іноземних туристів.

У столиці — Національний музей, Ісламський центр, руїни португальської фортеці (XVI ст.), колишній палац султана (XIX ст.) і парк, велика П'ятнична мечеть (1656 р.) із чудовою різьбою по каменю, мавзолей Абдулли Барахатули Барбари — арабського проповідника, який 1153 р. навернув мальдівців до мусульманства, могила національного героя Мохаммеда Тхакуруфара Аль-Азама, що загинув у боротьбі проти португальських загарбників.

Зовнішня торгівля[ред.ред. код]

Основні торговельні партнери Мальдівів: Сінгапур, Шрі-Ланка, Індія, Велика Британія, Німеччина, Японія, США, Малайзія.

Держава експортує: рибопродукти, просолений в'ялений тунець (65 %); текстиль; електротехніка. Основні покупці: Велика Британія (22 %); Шрі-Ланка (18 %); Німеччина (11 %), Японія (11 %); США (10 %). У 2006 році вартість експорту склала 73 млн доларів США[2].

Держава імпортує: промислові й харчові вироби, паливо. Основні імпортери: Сінгапур (32 %); Індія (12 %); Малайзія (9 %). У 2006 році вартість імпорту склала 349 млн доларів США[2].

Головна мета торговельної політики Мальдів полягає в тому, щоб використовувати сприяння жвавій торгівлі та діловій активності навколишнього середовища, спрямованого на різнобічний розвиток економіки, яка в свою чергу орієнтована на експортну торгівлю послугами і промислового розвитку, щоб досягти головних цілей країни — зниження кількості бідного населення і удосконалення рівня його життя.

Мальдіви мають, за законом до закону «Все крім зброї», право на безмитну торгівлю з ЄС за позиціями: консервована та свіжа риба.

Населення[ред.ред. код]

Населення держави у 2006 році становило 359 тис. осіб (167 місце в світі). Населення островів ще сто років тому, в 1911 році складало лише 72 тис. осіб; у 1931 — 80 тис. осіб; у 1980—150 тис. осіб. Густота населення: 924 осіб/км² (5 місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 34,2 ‰; смертність 6,9 ‰; природний приріст 27,3 ‰[2].

Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 42,9 % (81,4 тис. чоловіків, 77 тис. жінок);
  • дорослі (15-64 років) — 54 % (101,7 тис. чоловіків, 97,5 тис. жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,1 % (5,6 тис. чоловіків, 5,8 тис. жінок).

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Мальдівів

Рівень урбанізованості в 2000 році склав 27 %[2]. Головні міста держави: Мале (65 тис. осіб), Адду (32 тис. осіб), Фувахмулах (12 тис. осіб).


Етнічний склад[ред.ред. код]

Головні етноси, що складають мальдівську націю: сингальці і дравидійці.

Мови[ред.ред. код]

Докладніше: Мови Мальдівів

Державна мова: мальдівська (дівехі).

Релігії[ред.ред. код]

Головні релігії держави: іслам (сунізм), буддізм, християнство.

Іслам на острови приніс у 1153 році арабський проповідник Абдулла Барахатула Барбара.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 64,4 року: для чоловіків — 63,1 року, для жінок — 65,8 року[2]. Смертність немовлят до 1 року становила 53,3 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місто на 2,9 тис. жителів; лікарями — 1 лікар на 14,4 ти. жителів (станом на 1996 рік)[2].

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності в 2003 році становив 96,3 %: 96,2 % серед чоловіків, 96,4 % серед жінок[2].

Витрати на освіту в 1995 році склали 9,2 % від ВВП[2].

Інтернет[ред.ред. код]

У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет на Мальдівах користувались 2 тис. осіб[2].

Культура[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lets learn more about Maldives Island. Smartmaldives.com. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-06-30. 
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Мальдівів Це незавершена стаття про Мальдіви.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.