Мама, я живий (фільм, 1977)
Мамо, я живий | |
|---|---|
| нім. Mama, ich lebe | |
.jpg) | |
| Жанр |
драма військовий фільм |
| Режисер | Конрад Вольф |
| Продюсер | Herbert Ehlerd |
| Сценарист |
Вольфганг Кольхаазе Конрад Вольф |
| У головних ролях |
Петер Праґер Уве Цербе Еберхард Кірхберг |
| Оператор | Вернер Бергманн |
| Композитор | Райнер Бьом |
| Художник | Альфред Хіршмайєр |
| Кінокомпанія |
Deutsche Film AG Ленфільм Совінфильм |
| Тривалість | 103 хв. |
| Мова | німецька і російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1977 |
| IMDb | ID 0074848 |
«Мамо, я живий» (нім. «Mama, ich lebe») — радянсько-східнонімецький кінофільм режисера Конрада Вольфа, який вийшов на екрани у 1977 році. Фільм брав участь в конкурсі Берлінського кінофестивалю 1977 року, де отримав спеціальну згадку.
Сюжет[ред. | ред. код]
Чотирьох німецьких військовополонених забирають з табору, щоб підготувати до виконання небезпечного завдання в тилу ворога. Їм належить не тільки подолати природну недовіру до них радянських військовослужбовців, але і вирішити для себе важливу психологічну дилему: чи зможуть вони в разі потреби стріляти в своїх співвітчизників?
У ролях[ред. | ред. код]
- Петер Праґер — Гюнтер Беккер
- Уве Цербе — Вальтер Панконін
- Еберхард Кірхберг — Карл Коралевскі
- Детлеф Гіссен — Гельмут Кушке
- Донатас Баніоніс — майор Мауріс
- Маргарита Терехова — Світлана
- Іван Лапиков — генерал
- Євген Кіндінов — Віктор Глинський
- Болот Бейшеналієв — полковник-киргиз
- Михайло Васьков — Коля
- Анатолій Папанов — Лопаткін
- Анатолій Рудаков — Вася
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер — Конрад Вольф
- Сценаристи — Вольфганг Кольхаазе, Конрад Вольф
- Оператор — Вернер Бергманн
- Композитор — Райнер Бьом
- Художник — Альфред Хіршмайєр
Посилання[ред. | ред. код]
- Мама, я живий на сайті IMDb (англ.)
|
