Мамикіна Людмила Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мамикіна.
Мамикіна Людмила Михайлівна
Народилася14 січня 1947(1947-01-14) (77 років)
Львів
Померла12 травня 2021(2021-05-12)[1] (74 роки)
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактриса
Alma materХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
ЧоловікВолодимир Постніков
ДітиТарас Постніков
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Заслужена артистка України (1981)

Мами́кіна Людми́ла Миха́йлівна (* 14 січня 1947(19470114), Львів — 12 травня 2021) — українська актриса, артистка Вінницького музично-драматичного театру імені Садовського. Заслужена артистка України (1981). Дружина Володимира Постнікова, мати Тараса Постнікова.[2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Людмила Мамикіна народилась 14 січня 1947(19470114) у Львові в сім'ї робітника.

1965 закінчила театральну студію при драмтеатрі ім. Герцена в Тюмені.

1972 року закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського.

1972—1984 — актриса Сумського театру драми і музичної комедії ім. М. Щепкіна.

З 1984 — артистка драми Вінницького музично-драматичного театру імені Садовського.

Як режисер-постановник поставила «Без надії сподіваюсь» за Лесею Українкою.

Викладала сценічну мову у Вінницькому училищі культури та мистецтв ім. М. Леонтовича (театральний відділ).[3]

Ролі

[ред. | ред. код]
  • Садоф'єва («Поговір» Салинського)
  • Дуенья («Дуенья» Шерідана)
  • Тетяна («Суєта» І. Карпенка-Карого)
  • Свекруха («Безталанна» І. Карпенка-Карого)
  • Мірабелла («Циганський барон» Й. Штрауса)
  • Баронеса («Сільва» І. Кальмана)
  • Чураїха («Маруся Чурай» Л. Костенко)
  • Памела («Дорога Памела» Дж. Патріка)
  • Тадрахова («Мораль пані Дульської» Г. Запольської)
  • Нянька Марина («Дядя Ваня» А. Чехова)
  • Пруденсія, Економка Понсія («Дім Бернарди Альби» Ф. Г. Лорки)
  • Єгорівна («Осіння мелодія» В. Селезньова)
  • Шанель («Вісім люблячих жінок» Р. Тома)
  • Манєфа («Так виходять у люди» О. Островського)
  • Фенна Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка)

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1981 — Мамикіній Л. М. присвоєно звання заслуженої артистки УРСР.
  • Почесна грамота Вінницької облдержадміністрації та обласної Ради з нагоди 80-річчя від дня заснування Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. Додаток 11 до розпорядження голови облдержадміністрації від 10 жовтня 2013 року № 432.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://vn.20minut.ua/lyudi/pomerla-zasluzhena-artistka-ukrayini-lyudmila-mamakina-11270362.html
  2. ↑ Офіційний сайт Тараса Постнікова. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 7 листопада 2015.
  3. ↑ Події театрального відділу. Сайт Вінницького училища культури та мистецтв ім. М. Леонтовича. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
  4. ↑ Розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації від 10 жовтня 2013 року № 432. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мамикіна_Людмила_Михайлівна&oldid=35325541