Перегляд вихідного коду сторінки Марсій

{{міфічний персонаж}}

'''Ма́рсій''' ({{lang-el|Μαρσύας}})&nbsp;— [[сатир]], що жив у [[Фригія|фригійських]] лісах, один із супутників [[Діоніс]]а.

== Міфологія ==
За міфом, Марсій знайшов флейту, яку викинула [[Афіна]] (оскільки під час гри щоки богині роздувались і спотворювали її обличчя), і, хизуючись майстерною грою, викликав на змагання самого [[Аполлон]]а. Цар [[Мідас]], що був суддею змагання, віддав пальму першості сатиру. Розгніваний [[Аполлон]] здер з Марсія шкіру й повісив її в Каленах ([[Фригія]]) на дереві. Від звуків флейти шкіра тріпотіла; з крові Марсія забило джерело, яке дало початок річці.
Відома статуя роботи [[Мирон (скульптор)|Мирона]]&nbsp;— ''Марсій, що простягає руки до подвійної флейти''. Художники часто зображували змагання Марсія з [[Аполлон]]ом ([[П'єтро Перуджіно|П. Перуджіно]], [[Якопо Тінторетто|Тінторетто]]) та покарання Марсія ([[Бальдассаре Перуцці|Б. Перуцці]], [[Рафаель]], [[Джорджо Вазарі|Дж. Вазарі]] та ін.).

== Пророцтво і свобода слова в Римі ==
[[Файл:Censorinus_denarius.jpg|міні|ліворуч|300пкс|[[Денарій Луція Цензоріна]] з Аполлоном та Марсієм (ліворуч), 82 рік до н.&nbsp;е.]]
[[Файл:IAM 400T - Statue of Marsyas.jpg|міні|upright|Марсій, покараний Аполлоном&nbsp;— римська копія давньогрецького оригіналу ІІІ ст. до н.&nbsp;е. [[Археологічний музей Стамбула]]]]
У римлян Марсій вважався винахідником [[Ауспіції|ворожіння авгурів]]<ref>N.M. Horsfall, reviewing ''Cacus and Marsyas in Etrusco-Roman Legend'' by Jocelyn Penny Small (Princeton University Press, 1982), in ''Classical Review'' 34 (1984) 226—229, vehemently rejects Marsyas's connection with augury, but this is a minority view.</ref> і прихильником свободи слова, філософської концепції «[[парресія]]» ({{lang-el|παρρησία}}) і «висловлювання правди владі». Найдавніше відоме зображення Марсія в Римі стояло на Римському форумі поблизу або в [[Коміцій|коміції]], місці для політичної діяльності<ref>Elaine Fantham. "Liberty and the Roman People, " ''Transactions of the American Philological Association'' 135 (2005), p. 221; William Smith. ''Dictionary of Greek and Roman Antiquities'', Bill Thayer's edition at Lacus Curtius, [https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/secondary/SMIGRA*/Comitia.html «Comitia.»]</ref>. Його також зображували як [[Силени (міфологія)|силена]], який ніс бурдюк на лівому плечі з піднятою правою рукою. Статую вважали символом свободи ({{lang-la|indicium libertatis}}) й асоціювали з виступами [[Плебей Стародавнього Риму|плебсу]] чи простих людей. П'єдестал часто слугував місцем, на якому розміщували образливі вірші на політичну чи соціальну тематику<ref>Maurus Servius Honoratus. ''ad Aeneidos'' 3.20; T.P. Wiseman, «Satyrs in Rome? The Background to Horace's ''Ars Poetica'',» ''Journal of Roman Studies'' 78 (1988), p. 4; Elaine Fantham, "Liberty and the Roman People, " ''Transactions of the American Philological Association'' 135 (2005), p. 227; Ann L. Kuttner, "Culture and History at Pompey's Museum, " ''Transactions of the American Philological Association'' 129 (1999), pp. 357—358.</ref>.

== Марсій&nbsp;— притоки Меандра ==
Марсій&nbsp;— божество однойменної річки (притоки [[Меандр (річка)|Меандра]]);

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''[[Словник античної міфології]].''&nbsp;— {{К.}}: [[Наукова думка]], 1985.&nbsp;— 236 сторінок.

== Посилання ==
* {{ШевЕ-4|частина=Марсій|сторінки =94}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf Марсій, Марсіяс] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200914210737/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf |date=14 вересня 2020 }} // {{УМЕ7|сторінки=924}}

{{Commonscat|Marsyas}}
{{Нормативний контроль}}
{{Антична скульптура}}

[[Категорія:Сторінки-неоднозначності людських імен]]
[[Категорія:Персонажі давньогрецьких міфів]]
[[Категорія:Давньогрецькі боги]]