Метилурацил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метилурацил
Систематизована назва за IUPAC
2,4-дигідрокси-6-метилпіримідин
Класифікація
ATC-код
PubChem 12283
CAS 626-48-2
DrugBank
Хімічна структура
Формула C5H6N2O2 
Мол. маса 126,11 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Метилурацил (6-Methyluracil) — у медичній практиці лікарська речовина — похідне урацилу.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Препарат має анаболічні та антикатаболічні властивості. Пришвидшує регенерацію, загоювання ран, стимулює клітинні та гуморальні фактори імунітету, виявляє протизапальну дію. Характерною специфічною властивістю препарату є вплив на еритро- і особливо лейкопоез.

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Після прийому внутрішньо всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Добре проникає в органи, тканини та рідини організму. Виводиться головним чином з сечею.

Показання для застосування[ред. | ред. код]

Метилурацил призначають при агранулоцитарній ангіні, аліментарно-токсичній алейкії, хронічній бензольній інтоксикації, лейкопенії, що обумовлена хіміотерапією пухлин, рентгено- або радіотерапією або іншими факторами. Застосовують також у комплексному лікуванні ран, які в’яло загоюються, опіків, трофічних виразок, переломів кісток, хронічного гастриту, панкреатиту.

Спосіб застосування та дози[ред. | ред. код]

Внутрішньо, під час або після їжі. Дорослим призначають в дозі 0,5 г 4 рази на добу (при необхідності –до 6 разів на добу). Дози для дітей у віці від 3 до 8 років – по 0,25 г, після 8 років – по 0,25-0,5 г 3 рази на добу. Курс лікування при захворюваннях травного тракту – звичайно 30-40 днів, в інших випадках курс може бути менш тривалий.

Побічна дія[ред. | ред. код]

Як правило, препарат добре переноситься, але у деяких пацієнтів можливі шкірно-алергічні реакції (кропив'янка), головний біль, запаморочення.

Протипоказання[ред. | ред. код]

Препарат протипоказаний при гострих та хронічних лейкемічних (звичайно мієлоїдних) формах лейкозу, лімфагрануломатозі, злоякісних захворюваннях кісткового мозку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами[ред. | ред. код]

Не описана.

Передозування[ред. | ред. код]

Не спостерігалось.

Особливості застосування[ред. | ред. код]

Метилурацил доцільно призначати при легких формах лейкопенії. При захворюванні середнього ступеня тяжкості препарат приймають тільки після відновлення порушеної регенерації клітин крові. При тяжких формах ураження кровотворення метилурацил не призначають. Під час вагітності та годуванням груддю препарат застосовують з обережністю.

Умови та термін зберігання[ред. | ред. код]

Зберігають в сухому, захищеному від світла місці.

Література[ред. | ред. код]

  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 348. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)

Посилання[ред. | ред. код]