Перегляд вихідного коду сторінки Миклухо-Маклай Микола Миколайович

{{Othernames|Миклуха}}
{{Особа
|ім'я              = Микола Миколайович Миклухо-Маклай
|місце_проживання  =
|інші_імена        =
|зображення        = Miklukho-Maklai.jpg
|розмір_зображення = 250px
|підпис_зображення =
|ім'я_при_народженні = Миклу́ха Мико́ла Микола́йович
|місце_народження  = село [[Язиково (Новгородська область)|Язиково]], [[Новгородська губернія]]
|місце_смерті      = [[Санкт-Петербург]]
|причина_смерті    =
|громадянство      =
|підданство        = {{RUSold}}
|національність    = [[Українці|українець]]
|відомий_(відома)  =
|рід_діяльності    = [[мандрівник]], [[антрополог]], [[етнограф]], [[географ]]
|місце проживання  = [[Новий Південний Уельс]]
|титул             =
|військове звання  =
|платня            =
|термін            =
|попередник        =
|наступник         =
|головував_(-ла)   =
|конфесія          =
|батько            = [[Миклуха#Миклуха Микола Ілліч|Микола Ілліч Миклуха]]
|матір             = Катерина Семенівна Беккер
|дружина           = Маргарет-Емма Робертсон
|діти              = Олександр-Нільс, Володимир-Аллан
|родичі            = брати&nbsp;— [[Миклуха#Миклуха Сергій Миколайович|Сергій]], [[Миклуха Володимир Миколайович|Володимир]], [[Миклуха Михайло Миколайович|Михайло]]<br/>сестра&nbsp;— [[Миклуха#Миклуха Ольга Миколаївна|Ольга]]
|автограф          = Miklouho-Maclay Nicholas signature.png
|підпис            = Підпис (автограф) Миклухи-Маклая під ілюстрацією до статті у виданні «The Proceedings of the Linnean Society of NSW, vol. VIII, for the year 1883». 
|нагороди          =
|сторінка_в_інтернеті =
|примітки          =
|employer          =
|зріст             =
|вага              =
|герб              =
}}

'''Мико́ла Микола́йович Миклу́хо-Макла́й (Миклу́ха-Макла́й)''' ({{ДН|17|7|1846|5}}, село [[Язиково (Новгородська область)|Язиково]], [[Новгородська губернія]]&nbsp;— {{ДС|14|4|1888|2}}, [[Санкт-Петербург]])&nbsp;— видатний [[мандрівник]] [[українці|українського]]<ref>[https://archive.org/stream/vikhy2005#page/n266/mode/1up Миклуха-Маклай (Миклухо-Маклай) Микола Миколаєвич] // Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енциклопедичний довідник / [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]], [[Пінчук Юрій Анатолійович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Пінчук]], [[Ясь Олексій Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Ясь]]; Вступ, ст. і заг. ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Смолія.&nbsp;— К. : [[Вища школа (видавництво)|Вища школа]], 2005.&nbsp;— С.&nbsp;266.&nbsp;— 543 с.: іл. ISBN 966-642-295-6</ref><ref>{{УМЕ8|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_08_Ме-На#page/n26/mode/1up Миклуха-Маклай (1846-1888)]|сторінки=974}}</ref> походження; [[антрополог]], [[Етнографія|етнограф]], [[географ]]; [[дослідник]] [[народ]]ів [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], [[Австралія|Австралії]] й [[Океанія|Океанії]]; автор близько 160 наукових праць. 

Був підданим [[Російська імперія|Російської імперії]], але майже все своє свідоме життя провів поза її межами, де й зробив свої знакові дослідження та відкриття. Походив з [[козак|козацького]] [[рід|роду]] [[Миклуха|Миклух]].

== Життєпис ==

=== Народження ===
Народився Микола Миколайович Миклуха {{OldStyleDate|17|липня|1846|5}} року в селі [[Язиково (Новгородська область)|Язикове]] Боровицького повіту [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]] (зараз село без постійного населення в [[Окуловський район|Окуловському муніципальному районі]] [[Новгородська область|Новгородської області]]<ref>[http://okuladm.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=92&Itemid=35 Муніципальне утворення «Окуловський муніципальний район»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140512225903/http://okuladm.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=92&Itemid=35 |date=12 травня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>) в родині інженера-залізничника [[Миклуха Микола Ілліч|Миколи Ілліча Миклухи]]. На той час батько Миколи Миколайовича був начальником будівництва ближньої ділянки [[Миколаївська залізниця|Петербурзько-Московської залізниці]] та винаймав для родини кімнати в садибі Рождественське.

Хрещення Миколи відбулося {{OldStyleDate|21|липня|1846|9}} року в Шегринській церкві [[Миколай Чудотворець|Миколая Чудотворця]] священником Іоанном Смирновим. За деякими джерелами хрещеним батьком став Микола Іванович Рідігер (1792–1850)&nbsp;— боровицький поміщик, генерал-майор, учасник [[Франко-російська війна 1812|війни 1812 року]], учасник [[Битва при Бородіно|битви при Бородіно]], кавалер [[Орден Святої Анни|Ордена Святої Анни]] 4 ступеня<ref>''Пуховец&nbsp;С.&nbsp;Т.'' [https://ugo10.ucoz.ru/publ/memuary_n_a_bakhtinoj/spletenie_sudeb_nikolaj_nikolaevich_miklukho_maklaj_i_nikolaj_ivanovich_ridiger/7-1-0-9 Сплетение судеб: Николай Николаевич Миклухо-Маклай и Николай Иванович Ридигер.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200629200029/https://ugo10.ucoz.ru/publ/memuary_n_a_bakhtinoj/spletenie_sudeb_nikolaj_nikolaevich_miklukho_maklaj_i_nikolaj_ivanovich_ridiger/7-1-0-9 |date=29 червня 2020 }}&nbsp;// «Уральское генеалогическое общество» {{ref-ru}}</ref>.

=== Походження ===
{{Докладніше1|[[Миклухи#Легенда про походження прізвища|Легенда про походження прізвища]]}}
{{Докладніше1|[[Миклухи#Відомі представники роду|Відомі представники роду]]}}
Батько Микола Ілліч&nbsp;— [[українець]], [[дворянин]]<ref name="Thom_Sketch">[http://www.worldcat.org/title/biographical-sketch-of-nicholas-de-miklouho-maclay-the-explorer/oclc/037057235 Thomassen&nbsp;E.&nbsp;S. «A Biographical Sketch of Nicholas de Miklouho Maclay: the explorer».&nbsp;— Brisbane: Black, Printers, 1882.&nbsp;— p.&nbsp;46] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140322030056/http://www.worldcat.org/title/biographical-sketch-of-nicholas-de-miklouho-maclay-the-explorer/oclc/037057235 |date=22 березня 2014 }} {{ref-en}}</ref><ref>[http://www.rulex.ru/xPol/index.htm?pages/14/162.htm Половцов&nbsp;А.&nbsp;А. «Русский Биографический Словарь», том Маак—Мятлева, стр.&nbsp;162] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925110330/http://www.rulex.ru/xPol/index.htm?pages%2F14%2F162.htm |date=25 вересня 2020 }} {{ref-ru}}</ref>, родом із [[Стародуб]]а [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], його пращури&nbsp;— славнозвісні [[запорозькі козаки]].

Мати, Катерина Семенівна, походила з мішаної родини зрусифікованого [[німці|німця]] С.&nbsp;Ф.&nbsp;Беккера&nbsp;— лікаря, учасника війни 1812 року, підполковника у відставці та [[поляки|польської]] дворянки Лідії Шатковської.

Стосовно свого походження Миклухо-Маклай зробив нотатки на берегах рукопису нарису про своє життя і подорожі, який йому надав для ознайомлення Е.&nbsp;С.&nbsp;Томассен<ref name="Thomassen">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11536151?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Mr.&nbsp;E.&nbsp;S.&nbsp;Thomassen»&nbsp;// «The Argus», Monday 27 March 1882, p.&nbsp;6] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140522105750/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11536151?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=22 травня 2014 }} {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|Мої предки родом з [[Україна|України]], і були запорозькими козаками з [[Дніпро (річка)|Дніпра]]. Після анексії України Степан, один з членів родини, служив [[сотник]]ом (вище козацьке офіцерське звання) під командуванням [[генерал]]а [[Граф (титул)|графа]] [[Румянцев-Задунайський Петро Олександрович|Румянцева]] і відзначився під час [[Облога Очакова (1788)|штурму турецької фортеці Очаків]], указом [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] було надане [[дворянство]]…
{{oq|en|My ancestors came originally from the Ukraine, and were Zaporogg-cossacks of the Dnieper. After the annexation of the Ukraine, Stepan, one of the family, served as sotnik (a superior Cossack officer) under General Count Rumianzoff, and having distinguished himself at the storming of the Turkish fortress of Otshakoff, was by ukase of Catherine II created a noble…}}}}

[[1882]] року мандрівник, перебуваючи в [[Австралія|Австралії]], прокоментував уживання титулу «[[барон]]», яким його нерідко нагороджували в пресі<ref name="Thomassen"/>:

{{виписка|«Барон»&nbsp;— це недолуга спроба перекласти нам слово «благородний», колись зроблена в Єні. Російського титулу «барон» не існує; коли ви зустрінете когось із моїх співвітчизників з цим останнім титулом, то у нього виявиться грамота німецького, австрійського, данського або шведського походження; але родина Миклухо-Маклаїв іноземними титулами не володіє.<br/>…Я не хочу, щоб вас вводив в оману помилковий переклад «барон». Називайте мене, будь ласка, або «Nikolai Nikolaewitsh Mikluho-Maklay», або «Nicholas de Miklouho-Maclay».
{{oq|en|'Baron', is a stupid attempt at translating our word for 'noble', once made at Jena. There is no Russian title of Baron; when you meet with one of my countrymen with this latter title you will find the patent either of German, Austrian, Danish, or Swedish origin; but the family of Mikluho-Maklay holds no foreign rank.<br/>…I do not wish you to fall into the error of translating into Baron. Call me, please, either "Nikolai Nikolaewitsh Mikluho-Maklay", or "Nicholas de Miklouho-Maclay".}}}}

=== Родина ===
[[Файл:Family tree of Myklukha.png|міні|300пкс|Родовідне дерево Миклух зі Стародубщини.]]

<gallery>
Файл:НиколайИльичМиклуха.jpg|Батько<br/>Микола Ілліч<br/>Миклуха
Файл:Kateryna Semenivna Bekker (Myklukha) 02.png|Мати Катерина Семенівна Беккер (Миклуха)
</gallery>
<gallery>
Файл:Myklukha Sergiy Mykolayovych.png|Сергій Миколайович Миклуха
Файл:Myklukha Olga Mykolayivna 02.png|Ольга Миколаївна Миклуха
</gallery>
<gallery>
Файл:MyklukhaVM.jpg|Володимир Миколайович Миклуха
Файл:Myklukha Mykhailo (sitting), Volodymyr and his wife Julia (1883).png|Михайло Миколайович Миклуха (сидить), Володимир Миколайович та його дружина Юлія
</gallery>
<gallery>
Файл:Myklukha-Maklai Mykola Mykolayovych.png|Микола Миколайович Миклухо-Маклай
Файл:Margaret-Emma Robertson (Myklukha-Maclay) 03.png|Дружина Маргарет-Емма Робертсон (Миклухо-Маклай)
Файл:Olexandr-Nils Myklukha-Maclay.png|Старший син Олександр-Нільс Миклухо-Маклай
Файл:Volodymyr-Allan Myklukha-Maclay.png|Молодший син Володимир-Аллан Миклухо-Маклай
</gallery>

Микола Миколайович мав трьох [[брат]]ів і [[сестра|сестру]]:
* старший брат&nbsp;— [[Миклуха#Миклуха Сергій Миколайович|Миклуха Сергій Миколайович]] ([[1845]]–[[1895]]);
* молодші брати&nbsp;— [[Миклуха Володимир Миколайович]] ([[1853]]–[[1905]]) та [[Миклуха Михайло Миколайович|Миклуха Михайло Миколайович]] ([[1856]]–[[1927]]);
* молодша сестра&nbsp;— [[Миклуха#Миклуха Ольга Миколаївна|Миклуха Ольга Миколаївна]] ([[1849]]–[[1880]]).

[[Файл:Miklouho-Maclay - Clark marriage.png|міні|250пкс|Інформація про шлюб Миколи Миклухи-Маклая та Маргарет-Емми Кларк, «The Sydney Morning Herald» від 5 березня 1884 року.]]
27 лютого 1884 року одружився в [[Сідней|Сіднеї]] (штат [[Новий Південний Уельс]], [[Австралія]]) за [[Пресвітеріанство|пресвітеріанським]] обрядом з Маргарет-Еммою Робертсон (вдовою [[есквайр]]а Роберта Кларка)<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13549905?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Family Notices. Marriages»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Wednesday 5 March 1884, p.&nbsp;1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124648/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13549905?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref> в резиденції батька нареченої «Кловеллі», сера {{не перекладено|Джон Робертсон (прем'єр Нового Південного Уельсу)|Джона Робертсона||John Robertson (New South Wales Premier)}}. Шлюб благословив преподобний В.&nbsp;М.&nbsp;Вайт. З Маргарет мав двох синів&nbsp;— Олександра-Нільса (нар. 14 листопада 1884, резиденція «Вайомінг», [[Новий Південний Уельс]])<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13582246?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Family Notices. Births»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Monday 17 November 1884, p.&nbsp;1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124713/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13582246?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref> та Володимира-Аллана (нар. 29 грудня 1885 року, резиденція у Вотсон-Бей, Новий Південний Уельс)<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13608242?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Family Notices. Births»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 5 January 1886, p.&nbsp;1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124644/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13608242?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref>.

=== Навчання ===
[[Файл:Ernst Haeckel and von Miclucho-Maclay 1866.jpg|thumb|250px|Німецький [[натураліст]] [[Ернст Геккель]] зі своїм асистентом Миклухою-Маклаєм на Канарських островах, [[1866]] рік]]

Здобув добру домашню початкову освіту. У чотирирічному віці навчився читати. До 7 років уже непогано знав латину, французьку та німецьку мови. Однак, попри розвиненість та ерудованість, малого Миколу відмовились приймати навіть до першого класу початкової школи&nbsp;— хлопчик був кволим та, до того ж, ще й дуже заїкався<ref name="UrK">{{Cite web |url=http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/kaaram-tamo-lyudina-z-misyacya/p/ |title=Є. Тютюнник, В. Шпак «Каарам тамо» — людина з Місяця // «Урядовий кур'єр», 16 липня 2011 року |accessdate=21 січня 2012 |archive-date=22 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222090052/http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/kaaram-tamo-lyudina-z-misyacya/p/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://prostir.museum/persons/ua/?id=36 |title=О. Полегкий «Миклухо-Маклай Микола Миколайович (1846—1888)» // проєкт «Музейний простір України» |accessdate=21 січня 2012 |archive-date=24 січня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090124103030/http://prostir.museum/persons/ua/?id=36 }}</ref>.

1858 року Миколу прийняли до 3-го класу {{нп|Училище Святої Анни|німецької школи|ru|Училище Святой Анны}} при [[Лютеранство|лютеранській]] [[Кірха|кірсі]] [[Анна (мати Діви Марії)|святої Анни]] в Петербурзі. У 1859–1863 роках навчався у 4–6-му класах Другої Петербурзької гімназії. В жовтні 1861 року разом зі старшим братом [[Миклуха#Миклуха Сергій Миколайович|Сергієм]] перебував декілька діб під арештом у [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівській фортеці]] за участь у студентському зібранні біля [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]]. Молодих гімназистів врятувало заступництво [[письменник]]а [[Толстой Олексій Костянтинович|Олексія Толстого]], який свого часу допоміг Миколі Іллічу Миклусі, а потім заприятелював із ним.

Деякий час навчався [[Малюнок|малюнку]] в [[художник]]а І.&nbsp;І.&nbsp;Вауліна.

Не закінчивши гімназії, вступив 1863 року вільним слухачем до [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзького університету]], але вже в лютому 1864 року за участь у студентському русі його виключили без права вступу у вищі навчальні заклади [[Російська імперія|Російської імперії]]. У березні того ж року виїхав за підробленим [[паспорт]]ом за кордон та продовжив навчання в [[Німеччина|Німеччині]].

У 1864–1865 роках навчався в [[Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла|Гейдельберзькому університеті]] на [[філософія|філософському]] факультеті, відвідував лекції з хімії, медицини та інші. Під час навчання брав участь у діяльності польської спілки емігрантів. У вересні здійснив подорож горами [[Шварцвальд]]а та [[Швейцарія|Швейцарії]]. 1865 року навчався на літньому [[семестр|триместрі]] медичного факультету [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]].

У 1865–1868 роках навчався на медичному факультеті [[Єнський університет|Єнського університету]]. Заняття з [[Порівняльна анатомія|порівняльної анатомії]] проходили під керівництвом [[Карл Гегенбаур|Карла Гегенбаура]], [[зоологія|зоології]]&nbsp;— під керівництвом [[Ернст Геккель|Ернста Геккеля]]. Працював асистентом при гістологічному інституті Геккеля. Під час навчання здійснив декілька подорожей:
* з вересня 1866 до лютого 1867 років подорожував із Геккелем [[Швейцарія|Швейцарією]], [[Друга французька імперія|Французькою імперією]], [[Іспанська імперія|Іспанською імперією]], [[Португальське королівство|Португальським королівством]] на острови [[Тенерифе]] та [[Лансароте]] ([[Канарські острови]]), де досліджував [[Губки|губок]] і [[Головний мозок|мозок]] [[Хрящові риби|хрящових риб]].
* з березня до травня 1867 року пішки мандрував по [[Марокко]], повернувся в [[Єна (місто)|Єну]] через Іспанію та Францію.
* восени 1867 року для роботи з зоологічними [[колекція]]ми здійснив подорож до [[Данія|Данії]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Швеція|Швеції]] та Французької імперії. В цей час також зробив спробу взяти участь в [[Наукова експедиція|експедиції]] [[Адольф Ерік Норденшельд|Адольфа Норденшельда]]&nbsp;— [[швед]]ського [[геолог]]а, [[мінералог]]а та [[дослідник]]а [[Арктика|Арктики]].

=== Дослідницька діяльність ===
[[Файл:Miklouho-Maclay letter.jpg|thumb|250px|[[Лист (поштове відправлення)|Лист]] Миклухи-Маклая під час перебування у Мессіні, січень 1869 року]]

З вересня [[1868]] до лютого [[1869]] року в [[Мессіна (місто)|Мессіні]]<ref>[http://anthropology-ru.livejournal.com/411067.html Лист Миколи Миклухи-Маклая під час перебування у Мессіні, січень 1869 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170530185116/http://anthropology-ru.livejournal.com/411067.html |date=30 травня 2017 }} {{ref-ru}}</ref> проводив [[Порівняльна анатомія|порівняльно-анатомічні]] дослідження разом з [[німці|німецьким]] [[зоолог]]ом {{не перекладено|Дорн Антон|Антоном Дорном|de|Anton Dohrn}}. З березня до травня 1869 року брав участь в експедиції до [[Червоне море|Червоного моря]] для збору зоологічних матеріалів, вивчав умови життя [[араби|арабів]]. Морем повернувся до Російської імперії в [[Одеса|Одесу]]. Під час плавання бував у [[Бейрут]]і, [[Ізмір|Смірні]], [[Константинополь|Константинополі]]. Влітку того ж року подорожував південним берегом [[Крим]]у, басейнами [[Дон]]у та [[Волга|Волги]], де збирав матеріали про мозок [[Осетрові|осетрових риб]]. У серпні взяв участь у ІІ з'їзді [[натураліст]]ів у [[Москва|Москві]], на якому доповів про мозок химер і повідомив про необхідність створення [[Біологічна станція|біологічних станцій]]. З'їзд підтримав його ідеї й ухвалив рішення про заснування біостанції у [[Севастополь|Севастополі]].

У вересні 1869 року переїхав до [[Санкт-Петербург]]а, де працював у Зоологічному музеї Академії наук з визначення і дослідження колекції губок. Зробив доповідь у [[Російське географічне товариство|Російському географічному товаристві]] (РГТ) про експедицію до [[Червоне море|Червоного моря]]. У період з вересня до листопада розробляв план експедиції на [[Тихий океан]] для зоологічних і антропологічних досліджень. З листопада 1869 до червня [[1870]] року працював у [[єна|Єні]] над завершенням та виданням [[монографія|монографії]] «Матеріали з порівняльної неврології хребетних». Подорожував до [[Лейпциг]]а та [[Веймар]]а, де зустрівся з [[Тургенєв Іван Сергійович|Іваном Тургенєвим]]. Розробляв програму [[антропологія|антрополого]]-[[етнографія|етнографічних]] досліджень в [[Океанія|Океанії]]. Базою для своїх досліджень обрав [[Нова Гвінея|Нову Гвінею]]. Отримав грошову субсидію від Російського географічного товариства та дозвіл [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]] на здійснення експедиції до Нової Гвінеї на [[корвет]]і ''«Витязь»''.

[[Файл:Vityaz'-Skobelev1861-1900V.jpg|thumb|250px|[[Корвет]] «Витязь» (з 27 червня 1882 року&nbsp;— «Скобелев»), на якому Миклухо-Маклай здійснив свою першу подорож до Нової Гвінеї у 1870—1871 роках]]

З квітня до травня 1870 року для встановлення наукових контактів поїхав до [[Лондон]]а. По дорозі зупинявся у [[Берлін]]і, [[Лейден]]і, [[Роттердам]]і, [[Брюссель|Брюсселі]]. З липня до жовтня того ж року з метою підготовки експедиції перебував у Петербурзі. У жовтні виступав з «Програмою досліджень» у Російському географічному товаристві. З {{OldStyleDate|8|листопада|1870|27|жовтня}} до [[19 вересня]] [[1871]] року здійснив свою першу подорож до [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]] на [[корвет]]і «Витязь»<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/30581847?searchTerm=Maclay «The exploration of New Guinea»&nbsp;// «The Queanbeyan Age», Thursday 1 June 1871, p.&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131005022342/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/30581847?searchTerm=Maclay |date=5 жовтня 2013 }} {{ref-en}}</ref>. Судно вийшло з [[Кронштадт]]а за маршрутом [[Данія]]&nbsp;— [[Німеччина]]&nbsp;— [[Бельгія]]&nbsp;— [[Нідерланди]]&nbsp;— [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]&nbsp;— острів [[Мадейра (острів)|Мадейра]]&nbsp;— острів [[Сан-Вісенті (Кабо-Верде)|Сан-Вісенті]] ([[Кабо-Верде|о-ви Зеленого Мису]])&nbsp;— [[Ріо-де-Жанейро]] ([[Бразильська імперія]])&nbsp;— [[Магелланова протока]]&nbsp;— [[Пунта-Аренас]], [[Талькауано]] та [[Вальпараїсо]] ([[Чилі]]; здійснив додаткові подорожі до [[Сантьяго]] та гори [[Аконкаґуа]])&nbsp;— [[острів Пасхи]]&nbsp;— острів [[Піткерн]]&nbsp;— острів [[Мангарева]]&nbsp;— [[Папеете]] (острів [[Таїті]])&nbsp;— [[Апіа]] (острів [[Уполу]])&nbsp;— острів [[Ротума]]&nbsp;— острів [[Нова Ірландія]]&nbsp;— острів [[Нова Гвінея]]. Досягнувши мети плавання, висадився в затоці [[Астролябія (затока)|Астролябія]]. Під час переходу проводив гідрографічні й етнографічні спостереження<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13263501?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «New Guinea»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Monday 16 September 1872, p.&nbsp;5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131005004013/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13263501?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=5 жовтня 2013 }} {{ref-en}}</ref>.

[[Файл:Astrolabe Bay, Madang, 1936.jpg|thumb|250px|Мапа затоки Астролябія, 1936 рік]]

З 20 вересня 1871 до 24 грудня 1872 років перебував на острові [[Нова Гвінея]] на узбережжі затоки Астролябія (мис Гарагасі поблизу поселень Горенда та Гумба), яке він незабаром назвав [[Берег Маклая|Берегом Маклая]] ({{lang-en|Maclay Coast}})<ref name="PLS_1884_09">[http://www.biodiversitylibrary.org/item/30487#page/743/mode/1up N.&nbsp;de&nbsp;Miklouho Maclay «Notes on Zoology of the Maclay Coast in New Guinea»&nbsp;// «The Proceedings of the Linnean Society of New South Wales, vol.&nbsp;IX, for the year 1884».&nbsp;— Sydney: F.&nbsp;Cunninghame&nbsp;&&nbsp;Co., 1885] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131005061404/http://www.biodiversitylibrary.org/item/30487#page/743/mode/1up |date=5 жовтня 2013 }}, p.&nbsp;569-580, 713—720, 887—895, 963—967, 1151—1157, 1204—1205 {{ref-en}}</ref><ref name="BCM">[http://nla.gov.au/nla.news-article3424395 «Baron Maclay and the New Guinea Natives»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Tuesday 27 November 1883, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. Ця назва узбережжя збереглася дотепер<ref name="GoogleMap">[http://maps.google.com/maps?f=q&source=s_q&hl=en&geocode=&q=Maclay+Coast,+Papua+New+Guinea&sll=37.0625,-95.677068&sspn=38.554089,53.525391&ie=UTF8&z=7&iwloc=A «Берег Маклая» (Maclay Coast, Papua New Guinea) на мапі Google] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111129214226/http://maps.google.com/maps?f=q&source=s_q&hl=en&geocode=&q=Maclay+Coast,+Papua+New+Guinea&sll=37.0625,-95.677068&sspn=38.554089,53.525391&ie=UTF8&z=7&iwloc=A |date=29 листопада 2011 }} {{ref-en}}</ref>. [[27 вересня]] 1871 року [[корвет]] «Витязь» вийшов із Нової Гвінеї. Миклухо-Маклай залишився у супроводі двох своїх слуг&nbsp;— європейця та [[полінезійці|полінезійця]]. Невдовзі після відходу судна полінезійський слуга захворів на якусь гарячку і, незважаючи на ретельну медичну допомогу Миклухи-Маклая, помер після тривалої хвороби. На додачу до цієї біди, європейський слуга був дуже заляканий очевидною ворожістю з боку тубільців, що додатково ускладнювало проведення досліджень<ref name="SMH_19360118">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/17222719?searchTerm=Miklouho-Maclay «Baron Maclay. Adventures in New Guinea»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 18 January 1936, p.&nbsp;13] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131004212605/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/17222719?searchTerm=Miklouho-Maclay |date=4 жовтня 2013 }} {{ref-en}}</ref>. Під час перебування на острові провів антропологічні й етнографічні дослідження [[Папуаси|папуасів]], наукові природничі спостереження, відвідав сусідні поселення й острови. Миклухо-Маклай був здивований поверненням на узбережжя в грудні 1872 року російського судна. На прохання [[Великий князь|великого князя]] [[Костянтин Миколайович|Костянтина Миколайовича]], голови Російського географічного товариства, корабель повернувся до Нової Гвінеї у зв'язку з поширенням у Європі чуток, що Миклуху-Маклая нібито вбили тубільці або він помер<ref name="Emp_18740608">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/60988746?searchTerm=Maclay «Dr. von Miklucho Maclay's researches among the papuans»&nbsp;// «The Empire», Monday 8 June 1874, p.&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131004212624/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/60988746?searchTerm=Maclay |date=4 жовтня 2013 }} {{ref-en}}</ref>. Судно повернулося, щоб перевірити ці чутки та, у разі смерті мандрівника, забрати зі схованки, на яку вказав сам дослідник перед відходом «Витязя», щоденники та документи науковця, які мали б стати доступними науковому світу.

З грудня [[1872]] до травня [[1873]] років Миклухо-Маклай на [[кліпер]]і «Ізумруд»<ref name="Emp_18740608"/> здійснив перехід за наступним маршрутом: острів [[Тернате]]&nbsp;— острів [[Тідоре]]&nbsp;— півострів [[Мінахаса]] (що на острові [[Сулавесі]])&nbsp;— [[Маніла]] (тут додатково зробив екскурсію в гори острова [[Лусон]] для вивчення племені [[аета]])&nbsp;— [[Британський Гонконг]]&nbsp;— [[Гуанчжоу|Кантон]]&nbsp;— [[Сінгапур]]&nbsp;— [[Джакарта|Батавія]] (що на острові [[Ява (острів)|Ява]]). З травня до грудня 1873 року перебував у Батавії та [[Богор|Бейтензорзі]] в резиденції генерал-губернатора [[Нідерландська Ост-Індія|Голландської Ост-Індії]], де обробляв матеріали, зібрані на Новій Гвінеї. З грудня 1873 до липня [[1874]] року здійснив свою другу подорож на Нову Гвінею через [[Макасар]] (що на острові [[Сулавесі]]), острови [[Банда (острів)|Банда]], [[Амбон (острів)|Амбон]] та [[Гесер (острів)|Гесер]]. Поселився на березі [[Папуа-Ковіай]] на мисі [[Айва (мис)|Айва]]. Там здійснив похід углиб острова, де відкрив озера Камака-Валлар і плем'я папуасів [[вуоусірау]]. [[28 березня]], під час відсутності Миклухи-Маклая, стався напад на його хатину. Місцеві «капітани» розграбували майно та вбили мирних мешканців. Через цю подію Миклухо-Маклай перебрався до Айдуми. [[23 квітня]] він заарештував головного винуватця нападу на поселення&nbsp;— «капітана» Мавари. [[30 квітня]] прибув на острів [[Кільвару]]. Повернувся до Батавії через острови [[Банда (архіпелаг)|Банда]], [[Амбон (острів)|Амбон]], [[Буру (острів)|Буру]], [[Тернате]] та [[Сулавесі]] ([[Менадо]], [[Горонтало (місто)|Горонтало]] та [[Макасар]]), а також [[Сурабая|Сурабаю]], що на острові [[Ява (острів)|Ява]].

[[Файл:Myklukha-Maklai Mykola Mykolayovych 1874-75.png|thumb|250px|Миклухо-Маклай на [[Малакка (півострів)|півострові Малакка]], 1874—1875 рік]]

Із серпня до листопада 1874 року перебував у Батавії, Бейтензорзі та Ті-Панасі, де готував меморандум [[генерал-губернатор]]у Голландської Ост-Індії про соціально-політичне становище папуасів Берега Папуа-Ковіай, обробляв матеріали першої та другої експедицій до Нової Гвінеї. З листопада 1874 до січня [[1875]] років відвідав Сінгапур та [[Джохор-Бару]]. У Малайзії провів свою першу подорож півднем [[Малакка (півострів)|півострова Малакка]], від річки [[Муар]] до річки [[Енду]]. Там вивчав змішані аборигенні племена [[оран-утан]] і [[оран-раєт]]. З лютого до травня того ж року після повернення у Джохор-Бар, виїхав до [[Бангкок]]а, відвідав Сінгапур. Повернувшись до Джохор-Бару, продовжив обробку новогвінейських матеріалів і розробив план заснування тут зоологічної станції. З червня до жовтня здійснив свою другу подорож з півдня півострова Малакка (султанат [[Джохор]]) на східне і північно-східне узбережжя (султанати [[Паханг]], [[Тренгану]], [[Келантан]]), потім у північну частину півострова (султанат [[Кедах]], райони [[Сіам]]у). Назад повернувся через місто [[Малакка (місто)|Малакку]] на західному узбережжі. Під час подорожі вивчав [[малайці]]в і аборигенні групи [[оран-сакал]] і [[оран-семанг]]. По закінченню подорожі перебував у Сінгапурі, де почав боротьбу проти [[анексія|анексії]] Нової Гвінеї Великою Британією, у зв'язку з чим звернувся до Російського географічного товариства. На фоні цієї можливої загрози Миклухо-Маклай вирішив відмовитися від публікації низки відомостей, зібраних на півострові Малакка, щоб запобігти вторгненню британських колонізаторів.

З листопада [[1875]] до січня [[1876]] років перебував у Бейтензорзі, де готував до друку матеріали, зібрані на Новій Гвінеї та на півострові Малакка.

З лютого до червня 1876 року подорожував західною [[Мікронезія|Мікронезією]] й північною [[Меланезія|Меланезією]] на британській шхуні «''Sea Bird''» за маршрутом [[Чиребон]] (о.&nbsp;Ява)&nbsp;— [[Бонтайн]] (о.&nbsp;Сулавесі)&nbsp;— о.&nbsp;[[Гебе]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Мапія]]&nbsp;— [[атол]]&nbsp;[[Еауропік]]&nbsp;— ат.&nbsp;[[Уліті]]&nbsp;— о.&nbsp;[[Яп]]&nbsp;— [[архіпелаг]]&nbsp;[[Палау]]&nbsp;— о.&nbsp;[[Вуан (острів)|Вуан]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Адміралтейства острови|Адміралтейства]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Херміт]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Нініго]]&nbsp;— Берег Маклая. Під час подорожі проводив етнографічні й антропологічні дослідження; збирав відомості про діяльність торговців рабами і товарами. [[26 березня]] з'являється перша згадка про намір створити Папуаський Союз. З [[27 червня]] [[1876]] до [[10 листопада]] [[1877]] років вдруге перебував на Березі Маклая на мисі Бугарлом (поблизу поселення Бонгу). Відвідав поселення узбережжя й прилеглих островів ([[архіпелаг]]&nbsp;Задоволених людей, о.&nbsp;Білі-Білі), зробив екскурсії в гірські райони, продовжив вивчення папуасів, намагався впливати на їхнє господарство та побут. Папуаси сприймали вченого як «дуже велику людину» («тамо-боро-боро»). Зробив перші спроби розпочати створення Папуаського Союзу.

З листопада [[1877]] до січня [[1878]] років перебував у мандрівці до Сінгапура за маршрутом: о-ви&nbsp;Вулкан і Лессон&nbsp;— о-ви&nbsp;Херміт&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Каніет]]&nbsp;— о-ви&nbsp;Палау&nbsp;— [[Замбоанга]] (о.&nbsp;[[Мінданао (острів)|Мінданао]]). З січня до червня 1878 року перебував у Джохор-Бару та Сінгапурі, де важко хворів&nbsp;— поновилися напади переміжної [[лихоманка|лихоманки]] з загальною [[анемія|анемією]], що зробило його здоров'я дуже слабким<ref name="SMH_19360118"/>. Мав фінансові труднощі, але отримав деякі кошти з Росії від РГТ та сплатив частину боргів. За рекомендацією лікарів з Сінгапура поїхав до [[Сідней|Сіднея]]. На королівському поштовому пароплаві «''Somerset''» дістався материка в середині липня<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/75744519?searchTerm=Baron%20M'Lay «Telegraphic»&nbsp;// «The Darling Downs Gazette and General Advertiser», Saturday 13 July 1878, p.&nbsp;3] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/1373522?searchTerm=Maclay «Shipping. Arrivals»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Tuesday 16 July 1878, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>.

З липня [[1878]] до березня [[1879]] років перебував у Сіднеї. Вченого прийняли почесним членом Ліннеївського товариства Нового Південного Уельсу ({{lang-en|Linnean Society of New South Wales}}). Брав активну участь у його роботі<ref name="SMH_18780730">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13413770?searchTerm=Maclay «Linnean Society of New South Wales»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 30 July 1878, p.&nbsp;4] {{ref-en}}</ref>. Проводив порівняльно-анатомічні, антропологічні, етнографічні дослідження. Опублікував статті{{Джерело?}}. Запропонував створити морську біологічну станцію в Сіднеї<ref name="SMH_18780730"/><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13428594?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1432119 «Linnean Society of New South Wales»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 1 February 1879, p.&nbsp;7] {{ref-en}}</ref>. У вересні 1878 року пропозицію Миклухи-Маклая схвалено. Невдовзі у затоці Вотсон-Бей ({{lang-en|Watsons Bay}}) за проєктом сіднейського архітектора Джона Кіркпатріка розпочалось будівництво станції, яка отримала назву Морської біологічної станції. Уряд надав для будівництва близько половини акра землі, а також гарантував надання 300 фунтів стерлінгів за умови, що таку ж суму буде зібрано за приватною підпискою<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13479313?searchTerm=Maclay «The Australian zoological station»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 19 February 1881, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref><ref name="MBS">[http://www.environment.gov.au/cgi-bin/ahdb/search.pl?mode=place_detail;place_id=2534 Marine Biological Station (former), 31 Pacific St, Watsons Bay, NSW, Australia (place details)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210310000823/https://environment.gov.au/cgi-bin/ahdb/search.pl?mode=place_detail;place_id=2534 |date=10 березня 2021 }} {{ref-en}}</ref>. [[23 січня]] [[1879]] року Миклухо-Маклай надіслав відкритого листа британському Верховному комісару в західній частині Тихого океану Артуру Гордону про необхідність дотримання прав папуасів Берега Маклая.

{{center|<gallery widths="250" heights="250">
Файл:Watson's bay 1878.jpg|Морська біологічна станція (у центрі фото), затока Вотсон-Бей (Сідней), близько 1881 року
Файл:Former Marine Biological Station-2.jpg|Колишня Морська біологічна станція, затока Вотсон-Бей (Сідней), 2015 рік
</gallery>}}

[[Файл:Nicholai Miklukho-Maklai-1880.jpg|thumb|250px|Миклухо-Маклай в [[Квінсленд]]і ([[Фотографія#Класифікація|постановча світлина]]), Австралія, 1880 рік]]

З березня [[1879]] до січня [[1880]] років подорожував по островах Меланезії на американській трищогловій торговій [[Шхуна|шхуні]] «''Sadie&nbsp;F.&nbsp;Caller''»<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/70936643?searchTerm=Maclay «To New Guinea Again»&nbsp;// «The Australian Town and Country Journal», Saturday 29 March 1879, p.&nbsp;13] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13431803?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1432657 N.&nbsp;de&nbsp;Miklouho-Maclay «Scientific excursion to Melanesia»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 29 March 1879, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref> за маршрутом Сідней&nbsp;— [[Нумеа]] (о.&nbsp;[[Нова Каледонія]])&nbsp;— о.&nbsp;[[Ліфу]]&nbsp;— [[Нові Гебриди]]&nbsp;— [[Риф (геологія)|риф]]&nbsp;[[Ронкадор (риф)|Ронкадор]]&nbsp;— о-ви&nbsp;Адміралтейства&nbsp;— о-ви&nbsp;Нініго&nbsp;— о-ви&nbsp;Херміт&nbsp;— о-ви&nbsp;Адміралтейства&nbsp;— о.&nbsp;Нова Ірландія&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Тробріан]]&nbsp;— о.&nbsp;[[Сімбо]] ([[Соломонові острови (архіпелаг)|Соломонові&nbsp;о-ви]])&nbsp;— арх.&nbsp;[[Луїзіада (архіпелаг)|Луїзіада]]. Вів етнографічні й антропологічні спостереження, збирав відомості про торгівлю рабами в Меланезії.

З січня до квітня 1880 року подорожував на [[Місіонерство|місіонерському]] [[пароплав]]і «''Ellengowan''» за маршрутом о.&nbsp;Тесте&nbsp;— села південного узбережжя Нової Гвінеї (від Самараї до Сило)&nbsp;— о-ви [[Торресова протока|Торресової протоки]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13459776?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1427678 «Melanesia»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 11 May 1880, p.&nbsp;8] {{ref-en}}</ref>.

З травня до грудня 1880 року перебував у [[Квінсленд]]і (Австралія). На пароплаві «''Corea''» по дорозі на південь до [[Брисбен]]а відвідав порти [[Сомерсет (Квінсленд)|Сомерсет]], [[Куктаун]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/900563?searchTerm=Maclay «Cooktown»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Monday 3 May 1880, p.&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131105095953/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/900563?searchTerm=Maclay |date=5 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref>, [[Таунсвіль]]. Жив у Брисбені. Був дуже люб'язно прийнятий урядом Квінсленда, який сприяв анатомічним дослідженням Миклухи-Маклая, дозволяючи йому працювати в старому музеї як у лабораторії, користуватися фотографічною апаратурою (за допомогою якої отримав чудові фотографії головного мозку для експозиції), безкоштовно подорожувати всіма залізницями штату<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/917977/76347?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart76347 «Adelaide (from our own correspondent)»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Wednesday 19 January 1881, p.&nbsp;3]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13475789?searchTerm=Maclay «Linnean Society of New South Wales»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Thursday 24 February 1881, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref>. Виїжджав у внутрішні райони: Гульнарбер<ref name="WChamp_18800825">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/77210375?searchTerm=Maclay «Hairless Blacks»&nbsp;// «The Western Champion», Wednesday 25 August 1880, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref> (біля [[Сент-Джордж (Квінсленд)|Сент-Джорджа]]), Джимбур<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/20704711?searchTerm=Maclay «The Late Fire at Petrie's Bight»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 22 January 1881, p.&nbsp;121] {{ref-en}}</ref> (біля Далбі), Пайкдейл (біля Станторпа). Проводив етнографічне й антропологічне вивчення австралійських аборигенів<ref name="WChamp_18800825"/>, збирав відомості про становище меланезійців, які працювали на плантаціях. Проводив порівняльно-анатомічні дослідження мозку [[Сумчасті|сумчастих]], [[Палеонтологія|палеонтологічні]] розкопки в Клерво, поблизу Глен-Іннес (штат [[Новий Південний Уельс]])<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13477332?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1423687 «Anatomical and anthropological researches»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 26 February 1881, p.&nbsp;6] {{ref-en}}</ref>.

З січня [[1881]] до лютого [[1882]] років мешкав у Сіднеї (прибув у місто [[21 січня]] на пароплаві «''Wotonga''» з Брисбена<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/20704767?searchTerm=Maclay «Shipping Intelligence. Departures»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 22 January 1881, p.&nbsp;128] {{ref-en}},<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13476798?searchTerm=Maclay «Shipping. Arrivals»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 22 January 1881, p.&nbsp;4] {{ref-en}}</ref>). Готував «Записки про викрадення людей і рабство в західній частині Тихого океану» та «Проєкт розвитку Берега Маклая». [[8 квітня]] опублікував відкритого листа [[комодор]]у Джону Кроуфорду Вілсону ({{lang-en|John Crawford Wilson}})<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/70955044?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart5062238 «The South Sea Islands Labour Traffic»&nbsp;// «Australian Town and Country Journal», Saturday 23 April 1881, p.&nbsp;32] {{ref-en}}</ref> на захист корінного населення Океанії. У квітні 1881 року на запрошення «''Magdala Company''» виїхав до [[Стоул (Вікторія)|Стоула]] (штат [[Вікторія (штат)|Вікторія]]) для проведення геотермальних спостережень, вивчав температуру порід на різній глибині в місцевій золотодобувній шахті<ref name="Arg_18810406">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/5981198/257607?searchTerm=Maclay#pstart257607 «To correspondents»&nbsp;// «The Argus», Wednesday 6 April 1881, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>. Виступив на спеціальному засіданні Королівського товариства Вікторії з інформацією про завдання, які можуть бути вирішені на утвореній зоологічній станції та у лабораторії затоки Вотсон-Бей<ref name="Arg_18810406"/>. Повернувся суходолом до Сіднея, [[2 травня]] проїхав через [[Олбері]] (штат Новий Південний Уельс)<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/5969364?searchTerm=Maclay «Overland passengers to and from Sydney»&nbsp;// «The Argus», Tuesday 3 May 1881, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. [[13 травня]] на запрошення сера Джона Робертсона разом з іншими персонами зустрічався з його світлістю герцогом Манчестером, який гостював у [[Хоуксбері]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13486902/1424460?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1424460 «News of the day»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 14 May 1881, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>.

[[Файл:Departure of the detached squadron from Port Jackson, 1881.png|thumb|center|700px|Вихід окремої ескадри (Tourmaline, Cleopatra, Wolverine, Bacchante, Carysfort, Fort Denison, Inconstant) з Порт-Джексона, 10 серпня 1881 року. На «Wolverine» в цей час перебували [[комодор]] Дж.&nbsp;Вілсон та М.&nbsp;М.&nbsp;Миклухо-Маклай.]]
[[Файл:HMS Wolverine (1863) AWM 300012.jpeg|thumb|250px|Корвет «Wolverine», липень 1881 року]]

У серпні&nbsp;— вересні 1881 року вдруге виїжджав на південний берег Нової Гвінеї; [[10 серпня]] у складі окремої [[ескадра|ескадри]] вийшов з [[Порт-Джексон]]а на [[корвет]]і [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|Королівського військово-морського флоту]] [[HMS Wolverine (1863)|«Wolverine»]] разом із комодором Дж.&nbsp;Вілсоном, якому запропонував використати в цій подорожі свої знання про аборигенів Нової Гвінеї. Як і очікувалось, вони стали в пригоді для визначення справжніх злочинців, причетних до вбивства в селищі Кало 12 людей. Участь Миклухи-Маклая вберегла селище від помсти та спалення. Каральна операція завершилася невеликою сутичкою, в якій убили головного винуватця та ще декількох причетних. Під час подорожі продовжив наукові праці; відвідав [[Порт-Морсбі]] та селища Кало, Маупа<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/52053771?searchTerm=Maclay «New South Wales»&nbsp;// «The Morning Bulletin. Rockhampton», Saturday 13 August 1881, p.&nbsp;4] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124730/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/52053771?searchTerm=Maclay |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/60623003/5740644?searchTerm=Maclay#pstart5740644 «Departure of the detached squadron from Port Jackson»&nbsp;// «The Australasian Sketcher with Pen and Pencil», Saturday 27 August 1881, p.&nbsp;278] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131102205444/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/60623003/5740644?searchTerm=Maclay#pstart5740644 |date=2 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref>. Повертаючись до Сіднея, комодор Дж.&nbsp;Вілсон з Куктауна повідомив про результати походу<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/28382281?searchTerm=Maclay «News of the day»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Monday 5 September 1881, p.&nbsp;5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124652/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/28382281?searchTerm=Maclay |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|Прибули всі добре; відвідали п'ять місць на узбережжі Нової Гвінеї: оточили Кало 25-го числа; четверо тубільців було вбито, зокрема, головний, якого ми розшукували; троє моряків отримали поранення, але вони почуваються добре; найбільш задовільний результат круїзу&nbsp;— розлучилися з острів'янами добрими друзями.}}

Під час зупинки [[12 вересня]] в [[Рокгемптон]]і комодор Вілсон, Миклухо-Маклай та інші в супроводі мера Рокгемптона оглянули ''«Central Queensland Meat Export Company»'' (м'ясопереробне підприємство&nbsp;— лідер у виготовленні [[Консерви|консервів]]) в передмісті Лейкс Крик ({{lang-en|Lakes Creek}}). Всі були вражені величезним масштабом та швидкістю виробництва, чистотою, новим холодильним обладнанням. [[13 вересня]] вранці, перед поверненням на «''Wolverine''», здійснили неофіційний візит до Ботанічного саду<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13494609?searchTerm=Maclay «Queensland»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 13 September 1881, p.&nbsp;5] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/52054405?searchTerm=Maclay «Rockhampton»&nbsp;// «The Morning Bulletin», Tuesday 13 September 1881, p.&nbsp;2] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/52054431?searchTerm=Maclay «Rockhampton»&nbsp;// «The Morning Bulletin», Wednesday 14 September 1881, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>.

В жовтні 1881 року завершене будівництво морської біологічної станції у Вотсон-Бей. Після повернення до Сіднея вчений працював на станції, яку зробив своєю резиденциєю<ref name="MBS"/>, продовжував порівняльно-анатомічні роботи, опублікував наукові статті<ref>[http://www.biodiversitylibrary.org/item/22895#page/5/mode/1up «The Proceedings of the Linnean Society of NSW, vol.&nbsp;VI, for the year 1881».&nbsp;— Sydney: F.&nbsp;W.&nbsp;White, 1882] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924141433/http://www.biodiversitylibrary.org/item/22895#page/5/mode/1up |date=24 вересня 2015 }}, р.&nbsp;171-175, 576—581, 622—625, 627—629 {{ref-en}}</ref>. [[6 лютого]] 1882 року брав участь у роботі Сіднейської філії Австралійської біологічної асоціації<ref name="SMH_18820202">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13504309?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1420545 «Meetings. Australian biological association»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Thursday 2 February 1882, p.&nbsp;1] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/28379428?searchTerm=Maclay «Australian Biological Association»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 7 February 1882, p.&nbsp;7] {{ref-en}}</ref>.

[[Файл:Alexishafen, Astrolabe Bay, 1883.jpg|thumb|250px|Мапа північної частини затоки Астролябія біля Порту Олексій<ref>[http://mapcarta.com/16547750 «Алексісгафен» (Alexishafen, Papua New Guinea) на мапі Mapcarta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141128220615/http://mapcarta.com/16547750 |date=28 листопада 2014 }} {{ref-en}}</ref> ({{lang-de|Alexishafen}}), складена під час перебування російського корвета «Скобелев», 1883 рік. На півночі мапи видно Річку Миклухи-Маклая.]]

У березні&nbsp;— серпні 1882 року, скориставшись прибуттям російської [[Ескадра|ескадри]] (військові судна «Вісник», «Азія», «Петро Великий») до вод Австралії<ref name="Arg_18820330">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11536484/261776?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart261776 «Correspondence. Thursday, March 30, 1882»&nbsp;// «The Argus», Thursday 30 March 1882, p.&nbsp;6-7]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>, повертається в Росію. Задовге перебування російської ескадри в Австралії спровокувало в місцевому середовищі шпигунський скандал, в який був опосередковано втягнутий і Миклухо-Маклай; на захист вченого виступили, зокрема, сер Дж.&nbsp;Робертсон та Е.&nbsp;С.&nbsp;Томассен з відкритим листом<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3408477?searchTerm=Maclay «North Queensland Notes. No. I. Townsville»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Saturday 18 February 1882, p.&nbsp;6] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11535935?searchTerm=Maclay «Russian designs on Melbourne»&nbsp;// «The Argus», Friday 24 March 1882, p.&nbsp;6] {{ref-en}}</ref>. [[3 березня]] Миклухо-Маклай на корветі «Вісник» у складі російської ескадри відбув з Сіднея за маршрутом [[Аделаїда]]&nbsp;— Батавія&nbsp;— Сінгапур&nbsp;— [[Александрія]] (затримався через військові дії в [[Єгипет|Єгипті]])&nbsp;— [[Лісабон]]&nbsp;— [[Шербур-Октвіль|Шербур]]&nbsp;— [[Кронштадт]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/47108001/4015302?searchTerm=Maclay#pstart4015302 «Departure of the Russian Squadron», «Baron N.&nbsp;de&nbsp;Maclay»&nbsp;// «The South Australian Register», Saturday 4 March 1882, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13512988?searchTerm=Maclay «News of the day»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Thursday 8 June 1882, p.&nbsp;5] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3153086?searchTerm=Miklouho-Maclay «Intercolonial news»&nbsp;// «Northern Territory Times and Gazette», Saturday 11 November 1882, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref>. Під час зупинки в Сінгапурі відіслав в Сідней частину своєї колекції, яку залишив тут на збереження у 1878 році<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13513682?searchTerm=Maclay «News of the day»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Monday 19 June 1882, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. Томассен&nbsp;Е.&nbsp;С. закінчив роботу та опублікував у Брисбені біографічний нарис про дослідника Миклуху-Маклая<ref name="Thom_Sketch"/><ref name="Arg_18820330"/>. Рукопис праці надавався безпосередньо вченому, який власноруч вніс до нього зауваження та коментарі<ref name="Thomassen"/>. [[27 червня]] на стіл Палати [[Парламент Великої Британії|Парламенту Сполученого Королівства]] лягло повідомлення Державного секретаря у справах колоній лорда Кімберлі, яке містило копію доповіді комодора Дж.&nbsp;Вілсона щодо викрадення людей та примусової праці в західній частині Тихого океану<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3408769?searchTerm=Miklouho-Maclay «The coloured labour traffic»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Thursday 19 October 1882, p.&nbsp;3] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3407333?searchTerm=Miklouho-Maclay «The coloured labour traffic»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Friday 20 October 1882, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>, довгий лист Миклухи-Маклая з цього питання і статистичні дані, на які посилалися дописувачі<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11545079/261248?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart261248 «Correspondence. Wednesday, June 28, 1882»&nbsp;// «The Argus», Wednesday 28 June 1882, p.&nbsp;6-7]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11545664?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart261382 «The labour trade in the Western Pacific»&nbsp;// «The Argus», Wednesday 5 July 1882, p.&nbsp;9] {{ref-en}}</ref>.

У вересні&nbsp;— листопаді 1882 року вчений перебував у Росії. У РГТ відбулась виставка та читання Миклухи-Маклая. {{OldStyleDate|27|жовтня||15}} виступав у Товаристві любителів природознавства в Москві й отримав численні схвальні відгуки та коментарі в російській пресі. Відбулись аудієнції в [[Олександр III (російський імператор)|Олександра III]], після яких отримав деякі гроші на сплату боргів та підготовку праць<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13522483?searchTerm=Miklouho-Maclayc#pstart1416945 «Baron Maclay's travels»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 18 November 1882, p.&nbsp;14] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/33627434?searchTerm=Maclay «The Russian Government and Baron Maclay»&nbsp;// «The South Australian Advertiser», Tuesday 21 November 1882, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. {{OldStyleDate|10|грудня||28|листопада}} виїхав до [[Західна Європа|Західної Європи]].

З грудня [[1882]] до січня [[1883]] років Миклухо-Маклай з метою встановлення наукових і дружніх контактів перебував у Західній Європі (Берлін, [[Антверпен]], Лейден, [[Париж]], Лондон, [[Грінок]], [[Генуя]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/28373659?searchTerm=Miklouho-Maclay «News of the day»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Monday 2 April 1883, p.&nbsp;7] {{ref-en}}</ref>, [[Неаполь]]). У Парижі знову зустрічався з І.&nbsp;С.&nbsp;Тургенєвим, а в січні 1883 року під час перебування в Лондоні декілька разів з сером Артуром Гордоном<ref name="SMH_18831123">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13547773?searchTerm=Miklouho-Maclay N.&nbsp;de&nbsp;Miklouho-Maclay «The Maclay Coast of New Guinea and protectorate»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Friday 23 November 1883, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|У мене була можливість кілька разів зустрітися з сером Артуром, і був радий виявити, що його думки з приводу поводження з тубільцями повністю узгоджуються з моїми.}}

У січні&nbsp;— червні 1883 року перебував у плаванні, повертаючись до Австралії. На британському пароплаві «''Chyebassa''» зробив перехід від [[Порт-Саїд]]а в напрямку до Брисбена. Однак на шляху, в Батавії, зустріли корвет «''Скобелєв''» (нова назва корвета «''Витязь''», на якому Миклухо-Маклай здійснив першу подорож до Нової Гвінеї). Дізнавшись, що судно планує відвідати деякі острови Меланезії і, можливо, зайти на Берег Маклая, перейшов на корвет, а речі відправив далі пароплавом до Брисбена. З [[24 лютого]] до [[13 березня]] здійснив третю поїздку на Берег Маклая за маршрутом Батавія&nbsp;— Макасар&nbsp;— о.&nbsp;Амбон&nbsp;— зат.&nbsp;Астролябія (поселення Бонгу&nbsp;— о.&nbsp;Білі-Білі&nbsp;— {{не перекладено|Порт Олексій||de|Alexishafen}})&nbsp;— о-ви&nbsp;Адміралтейства&nbsp;— о-ви&nbsp;Херміт&nbsp;— о-ви&nbsp;Палау&nbsp;— [[Філіппіни]] ([[Себу (місто)|Себу]], Маніла). З [[5 травня]] до [[10 червня]] мандрівник повертався в Сідней на пасажирському пароплаві «''Venice''» через Гонконг, Сінгапур, [[Дарвін (місто)|Дарвін]], о.&nbsp;[[Терсді]], Куктаун<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/9022287/801815?searchTerm=Maclay#pstart801815 «New South Wales. Sydney. June 3»&nbsp;// «The Mercury», Thursday 7 June 1883, p.&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124709/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/9022287/801815?searchTerm=Maclay#pstart801815 |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/8530322?searchTerm=Maclay «Shipping telegrams. The steamship Venice»&nbsp;// «The Argus», Monday 18 June 1883, p.&nbsp;6] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124725/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/8530322?searchTerm=Maclay |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref>.

=== Боротьба за права тубільців ===
З червня [[1883]] до лютого [[1886]] років жив у Сіднеї; боровся за захист прав папуасів, проти підготовки колоніального розділу Нової Гвінеї, проти анексії Берега Маклая [[Німецька імперія|Німецькою імперією]]; виступав проти [[расизм]]у та [[колоніалізм]]у<ref name="BCM"/>. З цим питанням звертався до нового Державного секретаря у справах колоній [[Едуард Джефрі Сміт Дербі|лорда Дербі]]<ref name="SMH_18831123"/><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13545336?searchTerm=Miklouho-Maclay «Baron Maclay's letter to the Earl of Derby on New Guinea»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 5 January 1884, p.&nbsp;7] {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13546207?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart1413657 N.&nbsp;de&nbsp;Miklouho-Maclay «Maclay-Coast of New Guinea and Lord Derby»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 6 November 1883, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|[[27 жовтня]] [[1883]] року надіслав телеграму:<br/>«Тубільці Берега Маклая вимагають політичної автономії під європейським захистом.»,<br/>а згодом, [[10 листопада]], докладніший відкритий лист:<br/>«Я зараз намагаюся з'ясувати питання, як "дикуни, що живуть у важкодоступній і найменш відвідуваній частині Нової Гвінеї (Берег Маклая) зрозуміють і усвідомлять важливість питання імовірного вторгнення білих людей на свої землі".»<br/>«Вважаючи, однак, що, з урахуванням географічного положення Нової Гвінеї, британський протекторат був би ефективнішим на благо місцевих жителів, які потребують моєї допомоги в цьому питанні, я не запитував від їх імені на російський протекторат; віддаю перевагу тому, щоб зачекати поки небезпека вторгнення стане неминучою. Також переконання, що залежний від Російської Імперії Берег Маклая був би тільки марним тягарем для Росії, змусило мене відмовитися від плану, який одним би здався близьким і найпростішим. Я не поспішав просити протекторату в іншого уряду, будучи впевненим, що протекторат для темних рас&nbsp;— тільки ''malum necessarium''<ref>З латини перекладається як «необхідне зло».</ref>.»}}

та британського Верховного комісара в західній частині Тихого океану Артура Гордона<ref name="SMH_18831123"/> (попередні звернення у 1879, 1881, 1882 роках), [[Прем'єр-міністри Великої Британії|прем'єр-міністра Великої Британії]] [[Вільям Гладстон|Вільяма Гладстона]], Олександра III та інших, в російські та іноземні видання із заявами і телеграмами протесту. [[13 листопада]] 1883 року на першій зимовій сесії Королівського колоніального інституту була зачитана телеграма Миклухи-Маклая про необхідність автономії під європейським протекторатом для місцевого населення Нової Гвінеї та навколишніх островів. Важливість цього повідомлення засвідчили герцог Манчестер і адмірал [[Джон Морсбі]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3425632?searchTerm=Miklouho-Maclay «Discussion on New Guinea in the Colonial Institute»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Thursday 3 January 1884, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. Натомість російська преса атакувала Миклуху-Маклая критичними статтями за визначення Великої Британії як фаворита для анексії Нової Гвінеї<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11842453?searchTerm=Miklouho-Maclay «Baron Maclay on New Guinea»&nbsp;// «The Argus», Wednesday 23 January 1884, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. У відповідь на ці звинувачення дослідник порадив Росії своєчасно окупувати територію під військово-морську базу в північній частині Тихого океану, де вона вже має близько 2000 миль берегової лінії, а також значний флот<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3430838?searchTerm=Miklouho-Maclay «Intercolonial»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Friday 6 June 1884, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>.

[[Файл:Miklouho-Maclay Nicholas signature.png|міні|250пкс|[[Підпис]] ([[автограф]]) Миклухи-Маклая під ілюстрацією до статті у виданні «The Proceedings of the Linnean Society of NSW, vol. VIII, for the year 1883»<ref name="PLS_1883_08">[http://www.archive.org/stream/proceedingsoflin0108linn#page/394/mode/2up «The Proceedings of the Linnean Society of NSW, vol.&nbsp;VIII, for the year 1883».&nbsp;— Sydney: F.&nbsp;Cunninghame&nbsp;&&nbsp;Co., 1884], р.&nbsp;395-396, 401—403, 461—466 {{ref-en}}</ref>]]
Перебуваючи в Сіднеї, Миклухо-Маклай зосередився на обробці частини щоденників і підготовці до друку матеріалів про подорожі та наукові дослідження 1870—1882 років. Опублікував антропологічні, зоологічні, геологічні, метеорологічні статті<ref name="PLS_1883_08"/><ref name="PLS_1884_09"/>.

В британських і австралійських друкованих виданнях з'являється інформація, що Маклай невдовзі планує повернутися до Нової Гвінеї з новою експедицією. Але це через пресу [[23 січня]] [[1884]] року спростував сам дослідник<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/28372010?searchTerm=Maclay «Baron Maclay»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 22 January 1884, p.&nbsp;7] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13549258?searchTerm=Miklouho-Maclay «Baron Maclay and New Guinea»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Wednesday 23 January 1884, p.&nbsp;10] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|Я прочитав із здивуванням заяву про повернення незабаром до Нової Гвінеї. Прошу повідомити Вас, і всіх, кого це може зацікавити, що я зовсім не вирішив робити нову експедицію на острів, поки моя робота про мої попередні подорожі (1870-1882) готується до публікації, яка не буде завершена до кінця 1885 року, або, можливо, пізніше.}}

У листі від [[17 квітня]] [[1884]] року до Товариства захисту аборигенів ({{lang-en|Aborigines' Protection Society}}), коментуючи факт недавнього виправдання присяжними Квінсленда осіб, звинувачених в тяжких злочинах в зв'язку з полінезійським трафіком примусової праці, Миклухо-Маклай зауважував<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/6054677?searchTerm=Miklouho-Maclay «Topics of the week: Pacific questions»&nbsp;// «The Argus», Tuesday 5 August 1884, p.&nbsp;9] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|Цей чудовий імунітет від покарання спричиняє до того, що білі чоловіки сприймають життя тубільців як таке, що нічого не варте... Це, я вважаю, дуже природно, що місцеві жителі помстяться білим, коли отримають нагоду.}}

Зусилля з припинення работоргівлі серед корінних рас Тихоокеанського регіону таки увінчалися деяким успіхом: вплив дослідника на голландський уряд виявився настільки ефективним, що в цьому питанні почалося реформування<ref name="SMH_19360118"/>. У вересні з приводу викрадення в Новій Гвінеї місцевих мешканців Миклухо-Маклай контактував з новим комодором Джеймсом Ерскіним ({{lang-en|James Elphinstone Erskine}})<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/64035689?searchTerm=Maclay «The Month»&nbsp;// «The Illustrated Sydney News», Tuesday 23 September 1884, p.&nbsp;14] {{ref-en}}</ref>.

[[22 вересня]] [[1884]] року на інформацію професора Арчібальда Ліверсіджа про наміри створити ''«Австралазійську асоціацію з розвитку науки»'' ({{lang-en|Australasian Association for the Advancement of Science}}) у відкритому листі подав схвальний відгук та запропонував для взаємного обміну досвідом використовувати матеріальну базу Біологічної станції<ref name="SMH_18840925">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13562156?searchTerm=Miklouho-Maclay «An Australasian Association for the Advancement of Science»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Thursday 25 September 1884, p.&nbsp;4] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|... обговорення різних наукових питань та обмін думками з різних предметів природознавства стане потужним стимулом для подальших досліджень, і буде найрішучішим чином сприяти прогресу науки та інтересу до наукових досліджень в цій частині світу.<br/>... для задоволення реальних потреб сучасної науки, заснованої біологічної станції в Австралії&nbsp;— станції з усіма необхідними науковими приміщеннями, і гідної визначення «біологічної лабораторії» в повному сенсі цієї назви.}}

[[Файл:New Guinea and New Caledonia 1884 (Papua New Guinea).jpg|thumb|right|250px|Поділ острова Нова Гвінея після 1884 року.]]

[[3 листопада]] [[1884]] року під егідою німецької [[Німецька Новогвінейська компанія|Новогвінейської компанії]] ({{lang-de|Neuguinea-Kompagnie}}) підняли німецький прапор над північно-східною частиною острова Нова Гвінея&nbsp;— [[Земля Кайзера Вільгельма|Землею Кайзера Вільгельма]], що стала знана як [[Німецька Нова Гвінея]]. [[6 листопада]] південно-східна частина острова стала британським [[протекторат]]ом, а згодом була формально анексована й стала [[колонія|колонією]] [[Територія Папуа|Британська Нова Гвінея]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19798830 «England, Germany, and New Guinea»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 20 June 1885, p.&nbsp;997] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101124700/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19798830 |date=1 листопада 2013 }} {{ref-en}}</ref><ref>[http://espace.library.uq.edu.au/view/UQ:201580 Moore,&nbsp;C.&nbsp;R. «Queensland's annexation of New Guinea in 1883»&nbsp;// «Journal of the Royal Historical Society of Queensland», vol.&nbsp;12, №&nbsp;1, 1984, p.&nbsp;26-54] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130614074827/http://espace.library.uq.edu.au/view/UQ:201580 |date=14 червня 2013 }}, ISSN 0085-5804 {{ref-en}}</ref>.

[[5 січня]] [[1885]] року Миклухо-Маклай надіслав лист спеціальному комісару Великої Британії в Новій Гвінеї генералу Пітеру Скретчлі ({{lang-en|Peter Henry Scratchley}}) щодо німецької анексії Нової Гвінеї<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/6064485/271251?searchTerm=Maclay#pstart271251 «Correspondence. Tuesday, January 6, 1885»&nbsp;// «The Argus», Tuesday 6 January 1885, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>; [[7 січня]] опублікував відкритого листа з приводу анексії<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/6064583?searchTerm=Maclay «The Maclay Coast of New Guinea»&nbsp;// «The Argus», Wednesday 7 January 1885, p.&nbsp;6] {{ref-en}}</ref>; [[9 січня]] надіслав телеграму з протестом німецькому [[канцлер]]у [[Отто фон Бісмарк|Бісмарку]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/6064792/271336?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart271336 «Correspondence. Saturday, January 10, 1885»&nbsp;// «The Argus», Saturday 10 January 1885, p.&nbsp;9]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|Тубільці Берега Маклая відкидають німецьку анексію.}}

Висловив ідею [[Автономія|автономії]] або [[самоврядування]] Берега Маклая під міжнародним захистом держав (Велика Британія, Росія, Німеччина, Франція). Цей протекторат повинен базуватися на міжнародних угодах і керуватися такими принципами у відносинах з тубільцями острова<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3438356?searchTerm=Maclay «Baron Maclay on the German annexations»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Wednesday 21 January 1885, p.&nbsp;6] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|
# Найсуворіше дотримання всіх прав «тубільців, як людей», як членів «людського роду».
# Запобігання викрадення і рабства.
# Рівні можливості для місіонерів (як учителів наївних рас) всіх націй і конфесій.
# Однакове ставлення для всіх торговців всіх націй без «винятків».
{{oq|en|
# Most strict respect of all the rights of the 'natives as men,' as members of 'human kind.'
# Prevention of kidnapping and slavery.
# Equal facilities for missionaries (as educators of the naive races) of all nations and denominations.
# Identical treatment for all traders of all nations without 'distinction.'}}}}

Ідеї Миклухи-Маклая спричинили появу в австралійській пресі публікацій з критичною оцінкою діяльності науковця та порадами звернути увагу на становище народів Російської імперії, розпочати боротьбу за втілення висловлюваних ним політичних і гуманістичних принципів в Росії<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19798881?searchTerm=Maclay Munro&nbsp;J.&nbsp;M. «The Maclay Coast of New Guinea»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 27 June 1885, p.&nbsp;1014] {{ref-en}}</ref>.

Продовжив розпочаті порівняльно-анатомічні та зоологічні дослідження на морській біологічній станції<ref name="MBS"/>, одним з семи піклувальників якої він був<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/71027373?searchTerm=Maclay «Answers to Correspondents»&nbsp;// «Australian Town and Country Journal», Saturday 9 May 1885, p.&nbsp;956] {{ref-en}}</ref>. Опублікував природничі й етнографічні статті в австралійській та європейській пресі. Виїжджав в [[Блакитні гори (Австралія)|Блакитні гори]] ([[Мельбурн]]).

=== Новогвінейські проєкти ===
[[Файл:Mikluho10.jpg|thumb|250px|Миклухо-Маклай взимку 1886—1887 років, Санкт-Петербург.]]

З лютого до квітня 1886 року повернувся до Російської імперії через Батавію (на борт підняті численні колекції, що зберігалися там), [[Аден]], [[Александрія|Александрію]] на британському пароплаві «''Merkara''».

З квітня [[1886]] до березня [[1887]] років перебував у Росії. Прибув до Одеси {{OldStyleDate|24|квітня|1886|12}} року. Двічі, {{OldStyleDate|2|травня||20|квітня}} та {{OldStyleDate|5|травня|1886|23|квітня}} року, домагався аудієнцій з Олександром&nbsp;III в [[Лівадія (Крим)|Лівадії]], під час яких пропонував заснувати поселення на Березі Маклая. Імператор спрямував «новогвінейську справу» на розгляд до спеціальної комісії.

Виїжджав до [[Миколаїв|Миколаєва]] для відправлення колекцій, потім через [[Київ]] до [[Малин]]а у маєток своєї матері Катерини Семенівни Миклухи. Тут вивчав побут, звичаї, [[традиція|традиції]] [[Поліщуки|поліщуків]]; цікавився походженням [[Древляни|древлян]], їхньою історією. У навколишніх селах вивчав антропологічну будову місцевих мешканців. У Малині вчений закінчив редакційну підготовку своїх «Подорожей».

{{OldStyleDate|22|червня||10}} Миклухо-Маклай прибув до Петербурга та висунув проєкт організації російської вільної колонії в Океанії, який широко обговорювався в пресі<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11566398?searchTerm=Miklouho-Maclay «Russian emigrants for New Guinea»&nbsp;// «The Argus», Wednesday 21 July 1886, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11566855?searchTerm=Miklouho-Maclay «Baron Maclay's New Guinea project»&nbsp;// «The Argus», Saturday 24 July 1886, p.&nbsp;9] {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/11571867/276727?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart276727 «Correspondence. Tuesday, September 7, 1886»&nbsp;// «The Argus», Tuesday 7 September 1886, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>. У відповідь мандрівник отримав велику кількість відозв від людей різного соціального стану, які мали намір переселитися в Океанію. Кореспонденції надходили з найвіддаленіших частин Росії, здебільшого з [[Кавказ]]у. Натомість вчений спростував через пресу факт планування організації поселення в Новій Гвінеї до завершення публікації своїх праць в Європі<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13641322?searchTerm=Maclay «The contemplated Russian colony in the Pacific»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 14 September 1886, p.&nbsp;4] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13640690?searchTerm=Maclay «Our St. Petersburg letter»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 18 September 1886, p.&nbsp;11] {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/46083970?searchTerm=Miklouho-Maclay «Anglo-colonial gossip»&nbsp;// «South Australian Register», Friday 11 March 1887, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref>.

Дістав високу оцінку своєї діяльності від [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Толстого]], з яким Миклухо-Маклай започаткував плідне листування.

{{OldStyleDate|20|жовтня||8}} відкрилась виставка етнографічних колекцій, які згодом були подаровані Академії наук<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13624016?searchTerm=Maclay «Our St. Petersburg letter»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Wednesday 29 December 1886, p.&nbsp;4] {{ref-en}}</ref>. Наприкінці листопада&nbsp;— початку грудня відбулись читання публічних лекцій<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/77548939?searchTerm=Miklouho-Maclay «English telegrams»&nbsp;// «The Border Watch», Saturday 30 October 1886, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/4492166?searchTerm=Miklouho-Maclay «Our french friends»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Thursday 23 December 1886, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>.

{{OldStyleDate|21|грудня||9}} мандрівник дістав остаточну відповідь імператорського уряду з відмовою від організації російської вільної колонії в Океанії&nbsp;— комісія відкинула проєкт, і цар виніс вердикт: «''Вважати цю справу закритою. Миклусі-Маклаю відмовити''».

У Санкт-Петербурзі, тяжко хворіючи<ref name="Arg_18870513">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/7945449/279512?searchTerm=Miklouho-Maclay#pstart279512 «Correspondence. Friday, May 13, 1887»&nbsp;// «The Argus», Friday 13 May 1887, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}</ref>, продовжив роботу з підготовки до друку першого тому «Подорожей». Проживаючи в «північній столиці», дотримувався власного усталеного розпорядку, починаючи день о шостій ранку, що дуже контрастувало з життям петербурзького «вищого світу»<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13621767?searchTerm=Maclay «Our St. Petersburg letter»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Thursday 2 December 1886, p.&nbsp;4] {{ref-en}}</ref>.

З березня до липня 1887 року перебував у дорозі до Австралії, куди поїхав за дружиною й дітьми<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/37172759/2902606?searchTerm=Maclay#pstart2902606 «Tuesday, May 10, 1887»&nbsp;// «The South Australian Advertiser», Tuesday 10 May 1887, p.&nbsp;5]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13662618?searchTerm=Maclay «Intercolonial news»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Friday 13 May 1887, p.&nbsp;8] {{ref-en}}</ref>. Виїхав потягом з Петербурга до Одеси, далі на російському пароплаві «Чихачев» до Александрії, з якої на спеціальному потязі до [[Суец]]у, далі на німецькому поштовому пароплаві «''Neckar''» до Аделаїди<ref name="Arg_18870513"/>. Порівнюючи умови подорожі на двох пароплавах писав<ref>{{Cite web |url=http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0030.shtml |title=Миклухо-Маклай Н. Н. «На кілька днів до Австралії (З подорожніх нотаток 1887 року)» // Миклухо-Маклай Н. Н. Собрание сочинений в 6 томах: Т. 2 |accessdate=13 січня 2012 |archive-date=7 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120307181059/http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0030.shtml }}</ref>:

{{виписка|Мимоволі порівнюючи комфорт, знайдений мною на «Неккарі», з тим, що я бачив на «Чихачеві», мені здалося, наче я переселився в першокласний готель з цілком сучасним комфортом з хорошого готелю п'ятдесятих років з патріархальними порядками.}}

[[12 травня]], по дорозі до Сіднея, вчений прибув до Мельбурна, в якому планував залишитися протягом декількох днів, а потім повернутися в Європу. Ціль перебування&nbsp;— спостереження за публікацією декількох томів, що містили розповіді про візит до Нової Гвінеї та на острови Південних морів і Полінезії. Праці планувалось друкувати російською й англійською мовами<ref name="Arg_18870513"/>. [[24 травня]] відплив назад у супроводі дружини та двох синів<ref name="Ql_18880428">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19932050?searchTerm=Miklouho-Maclay «Death of Baron Maclay»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 28 April 1888, p.&nbsp;667] {{ref-en}}</ref>. Повернувся в Росію через [[Італія|Італію]] та [[Відень]]; доставив зоологічні й анатомічні колекції.

=== Останнє повернення до Російської імперії ===
З липня [[1887]] до квітня [[1888]] років Миклухо-Маклай перебував у Петербурзі. За час поїздки до Австралії здоров'я вченого, яке було дуже поганим, поліпшилось<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13664860?searchTerm=Maclay «Our St. Petersburg letter»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 17 March 1888, p.&nbsp;8] {{ref-en}}</ref>, але згодом він знову відчув посилення хвороби<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/36428669?searchTerm=Maclay «News by the mail»&nbsp;// «The South Australian Advertiser», Friday 23 March 1888, p.&nbsp;5] {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18954003?searchTerm=Maclay «Suez mail extracts»&nbsp;// «The Maitland Mercury & Hunter River General Advertiser», Thursday 29 March 1888, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>. В серпні 1887 року вдруге виїжджав у малинський маєток до матері. В лютому-березні 1888 року вчений перебував на лікуванні в клініці Віліє при [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова|Військово-медичній академії]] під наглядом знаменитого лікаря&nbsp;— професора [[Боткін Сергій Петрович|Боткіна]]. В останні місяці свого життя Миклухо-Маклай робив спроби продовжити роботу над першим і другим томами «Подорожей», підготував останні статті&nbsp;— «Острівець Андра» та «На декілька днів до Австралії»; склав автобіографію; обмінювався листами з Л.&nbsp;М.&nbsp;Толстим.

=== Смерть ===
[[Файл:Myklukha-Maklai announce a death in LSofNSW.png|thumb|250 px|Оголошення про смерть Миклухи-Маклая на засіданні Ліннеївського товариства Нового Південного Уельсу, 25 квітня 1888 року]]

Помер Миклухо-Маклай на лікарняному ліжку {{OldStyleDate|14|квітня|1888|2}} року о 20-й годині 15 хвилин. Похований на Волковському кладовищі в Петербурзі {{OldStyleDate|17|квітня||5}}. Світова преса вийшла з численними заголовками телеграм і некрологами на смерть видатного мандрівника<ref name="Ql_18880428"/><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/77500153?searchTerm=Miklouho-Maclay «Special english telegrams»&nbsp;// «The Border Watch», Wednesday 18 April 1888, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref><ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/71096876?searchTerm=Miklouho-Maclay «A russian naturalist. The late M.&nbsp;Miklouho Maclay»&nbsp;// «Australian Town and Country Journal», Saturday 28 April 1888, p.&nbsp;28] {{ref-en}}</ref>. [[25 квітня]] головуючий на чергових щомісячних зборах, президент Ліннеївського товариства Нового Південного Уельсу, професор Вільям Джон Стівенс ({{lang-en|William John Stephens}}) виголосив прощальне слово з приводу смерті Миклухи-Маклая<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13684716?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Linnean Society of New South Wales»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Thursday 26 April 1888, p.&nbsp;11] {{ref-en}}</ref>:

{{виписка|Я повинен офіційно оголосити товариству про те, що кожен член вже знає за стовпчиками щоденної преси,&nbsp;— смерть дуже шанованого члена цього товариства&nbsp;— російського натураліста М.&nbsp;Миклухи-Маклая. Його кар'єра в Австралії не була дуже довгою, але достатньо довгою, щоб він став добре відомим нам усім, і його «Життя на північному узбережжі Нової Гвінеї» надало історію надзвичайно цікаву. Ми всі повинні дуже жалкувати про смерть людини, яка, як друг і колега багатьох сучасних дослідників, зробила дуже багато для зміцнення знань про нижчі форми тваринного життя.}}

== Член наукових товариств ==
* Імператорське Російське Географічне товариство, з 1871 року ({{lang-ru|Императорское Русское Географическое общество}})
* Ліннеївське товариство Нового Південного Уельсу, з 1878 року ({{lang-en|Linnean Society of New South Wales}})<ref name="SMH_18780730"/>
* Квінслендське Філософське товариство, з 1880 року ({{lang-en|Queensland Philosophical Society}})<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/891954?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Sydney and Melbourne Stock Markets»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Friday 18 June 1880, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref>
* Сіднейська філія Австралійської Біологічної Асоціації ({{lang-en|Sydney Branch of the Australian Biological Association}})<ref name="SMH_18820202"/>
* Географічне товариство Австралазії ({{lang-en|Geographical society of Australasia}})<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13559968?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Geographical society of Australasia»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Wednesday 10 September 1884, p.&nbsp;6] {{ref-en}}</ref>
* Філія проток Королівського Азійського товариства в Сінгапурі ({{lang-en|Straits Branch of the Royal Asiatic Society}})<ref name="SMH_18840925"/>
* Королівське Фізичне товариство в Голландській Ост-Індії в Батавії ({{lang-nl|Koninklijke Natuurkundige Vereeniging in Nederlandsch-Indië}})<ref name="SMH_18840925"/>

== Адреси ==
* жовтень 1881&nbsp;— лютий 1882, червень 1883&nbsp;— лютий 1884, січень 1885&nbsp;— лютий 1886 років: Морська біологічна станція, Сідней, Австралія (31 Pacific St, Watsons Bay, NSW, Australia)<ref name="MBS"/>
* березень&nbsp;— грудень 1884 року: резиденція «Вайомінг», Сідней, Австралія (25 Wharf Road, Birchgrove, NSW, Australia)<ref>[http://www.environment.nsw.gov.au/heritageapp/ViewHeritageItemDetails.aspx?ID=5045304 Villa Wyoming, Birchgrove, Sydney] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304072613/http://www.environment.nsw.gov.au/heritageapp/ViewHeritageItemDetails.aspx?ID=5045304 |date=4 березня 2016 }} {{ref-en}}</ref>
* липень 1887&nbsp;— 2 квітня 1888 років: будинок Брискорн (Галерна вулиця, 53, Санкт-Петербург, Росія).

== Вшанування пам'яті ==
{{виписка|Будь-яка інша країна могла б пишатися такою людиною, і могла б захищати та підтримувати її; але це відома аксіома, що росіянин завжди повинен бути визнаний за кордоном, перш ніж його визнають вдома.|«The Sydney Morning Herald», 29 квітня 1885 року<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13587454?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Our St. Petersburg letter»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Wednesday 29 April 1885, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>}}
{{виписка|… жодна країна не може претендувати на нього одноосібно. Росії належать місця його народження і смерті, але його душа&nbsp;— людству, його праця&nbsp;— світу …|«The Central Queensland Herald», 22 лютого 1945 року<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/76977109?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Nicolai Nicolaevitch Miklouho-Maclay»&nbsp;// «The Central Queensland Herald», Thursday 22 February 1945, p.&nbsp;3] {{ref-en}}</ref>}}

=== У науці ===
* В [[Астрономія|астрономії]] на честь вченого названо астероїд [[3196 Маклай]].
* Прізвище Миклухи-Маклая є частиною міжнародних [[Біноміальна номенклатура|наукових назв]] видів, які він виявив:
** [[Рослини|рослин]] з їстівними плодами з Нової Гвінеї&nbsp;— поутерія ''Pouteria maclayana''<ref>[http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-164243 ''Pouteria maclayana'' on web tools «The Plant List»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190904200835/http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-164243 |date=4 вересня 2019 }} {{ref-en}}</ref> та [[банан]] ''Musa maclayi''<ref>[http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-254859 ''Musa maclayi'' on web tools «The Plant List»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190218082639/http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-254859 |date=18 лютого 2019 }} {{ref-en}}</ref>;
** [[Равлик|слимака]] ''Canefriula maclayiana''<ref>[http://archive.org/stream/proceedingslinn37walegoog#page/n853/mode/1up J.&nbsp;Brazier «New species of land and freshwater mollusca from Maclay-Coast and Triton Bay, New Guinea, collected by Baron Maclay»&nbsp;// «The Proceedings of the Linnean Society of New South Wales, vol. X, for the year 1885».&nbsp;— Sydney: F.&nbsp;Cunninghame&nbsp;&&nbsp;Co., 1886], р.&nbsp;841 {{ref-en}}<br/>[http://www.discoverlife.org/mp/20p?see=I_JDS24 ''Canefriula maclayiana'' on web tools «Discover Life»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141113164504/http://www.discoverlife.org/mp/20p?see=I_JDS24 |date=13 листопада 2014 }} {{ref-en}}</ref>.
* На його честь названий [[Паразитизм|паразитичний]] вид [[Оса|оси]] ''Colastomion maclayi'', віднайдений у Папуа Новій Гвінеї<ref>[http://jhr.pensoft.net/articles.php?id=1604&display_type=element&element_type=7&element_id=0&element_name=Colastomion%20maclayi Colastomion Baker (Braconidae, Rogadinae): nine new species from Papua New Guinea reared from Crambidae&nbsp;// «Journal of Hymenoptera Research», 24 Augusta 2012, p.&nbsp;115-118] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141113172656/http://jhr.pensoft.net/articles.php?id=1604&display_type=element&element_type=7&element_id=0&element_name=Colastomion%20maclayi |date=13 листопада 2014 }} {{ref-en}}</ref>.
{{ботанік|Mikl.-Maclay|}}

=== Україна ===
{{Див. також|Вулиця Миклухо-Маклая}}
[[Файл:Малин. Гамарня.JPG|міні|250пкс|Територія [[Загальнозоологічний заказник|загальнозоологічного заказника]] місцевого значення [[Гамарня (заказник)|«Гамарня»]], в якому діє музей М.&nbsp;М.&nbsp;Миклухо-Маклая.]]
* Пам'ять про вченого і мандрівника зберігають у [[Малин]]і. Ім'я Миклухо-Маклая носить одна із вулиць міста. У [[Малинський лісотехнічний коледж|Малинському лісотехнічному коледжі]] в селі [[Гамарня (Малинський район)|Гамарня]], який розміщений в будинку, де жив брат Миколи Миколайовича&nbsp;— Михайло, діє музей, експонати якого розповідають про життя вченого, його родину та малинський період життя<ref>''Косинська Ю., Крук О.'' «Українське коріння Миколи Миклухи-Маклая»&nbsp;// [[Молодь України (газета)|«Молодь України»]], 24 квітня 2003, с.&nbsp;3</ref>. До Малина двічі, у 1980 та 1988 роках, приїздив з Австралії онук вченого Роберт Миклухо-Маклай.
* Від 1946 року у Львові є [[Вулиця Миклухо-Маклая (Львів)|вулиця Миклухо-Маклая]].
* 1971 року в [[Севастополь|Севастополі]] встановлено погруддя Миклухо-Маклая перед будівлею [[Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України|Інституту біології південних морів]] (скульптор [[Мінькова Ольга Денисівна|Ольга Мінькова]])<ref>{{ЕСУ |том=21 |автор=[[Бащенко Роза Дмитрівна |Р. Д. Бащенко]], М. І. Гаврилюк |стаття=Мінькова Ольга Денисівна |id=69706}}</ref>.
* 1986 року, з нагоди святкування 140-річчя з дня народження вченого, у Малині відкрили пам'ятник М.&nbsp;М.&nbsp;Миклусі-Маклаю.
* 2011 рік [[Українське географічне товариство|Українським географічним товариством]] був оголошений ''Роком Миклухо-Маклая в Україні'' у зв'язку зі 165-річчям від дня народження<ref name="UrK"/>.
* 28 травня 2024 року, у [[Всеукраїнський день краєзнавства]], в місті Одесі на фасаді будинку №&nbsp;36 по вулиці Пастера встановлено  меморіальну дошку Миколі Миколайовичу Миклухо-Маклаю (1846-1888), який відвідував місто в 1869, 1886 та 1887 роках<ref>{{Cite web |url=https://dumskaya.net/news/tut-byl-mikluho-maklay-v-odesse-ustanovili-memor-184253/ua/ |first=Ірен |last=Адлер |title=Тут був Миклухо-Маклай: в Одесі встановили меморіальну дошку славетному мандрівнику |website=Думская |date=2024-05-29 |accessdate=2024-05-29}}</ref>.

=== Росія ===
[[Файл:Теплоход Миклухо-Маклай, Хабаровск, 1982 год.jpg|міні|250пкс|[[Теплохід]] «Миклухо-Маклай», [[Хабаровськ]], [[1982]] рік]]
* [[Постанова|Постановою]] [[Уряд СРСР|Ради Міністрів СРСР]] №&nbsp;167 від [[29 січня]] [[1947]] року [[Інститут етнології та антропології РАН|Інституту етнографії АН СРСР]] присвоєне ім'я М.&nbsp;М.&nbsp;Миклухо-Маклая<ref>[http://ir.russiancouncil.ru/organisations/iea-ran/ Институт этнологии и антропологии им.&nbsp;Н.&nbsp;Н.&nbsp;Миклухо-Маклая (ИЭА РАН)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306092457/http://ir.russiancouncil.ru/organisations/iea-ran/ |date=6 березня 2016 }}&nbsp;// «Справочник Российского совета по международным делам», 24 вересня 2013 {{ref-ru}}</ref>.
* Рішенням Ради народних депутатів Окуловського району ([[Новгородська область]], [[Росія|Російська Федерація]]) від [[29 жовтня]] [[2001]] року вирішено створити Міжнародний Турнір з [[бокс]]у, який отримав ім'я на честь Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая. У першому [[турнір]]і брали участь 8 команд [[Новгородська область|Новгородської]] і [[Ленінградська область|Ленінградської областей]], [[Санкт-Петербург]]а та [[Естонія|Естонії]]<ref>[http://www.ring-tosno.narod.ru/ Офіційний сайт боксерського клубу «Ринг»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121120085900/http://ring-tosno.narod.ru/ |date=20 листопада 2012 }} {{ref-ru}}</ref>.

=== Австралія ===
* 30 жовтня 1981 року тодішній ректор [[Університет Сіднея|університету Сіднея]] сер Герман Блек на запрошення Товариства Миклухи-Маклая ({{lang-en|Miklouho-Maclay Society}}) виступив на зборах на честь сторіччя з дня заснування у затоці Вотсон-Бей Морської біологічної станції та відкрив меморіальну дошку на будівлі<ref name="MBS"/>:

{{виписка|Перша Морська біологічна станція в південній півкулі. Ця будівля постала за ініціативи та зусиллями Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая, російського дослідника та першого вченого, що жив серед тубільців Папуа Нової Гвінеї. Започаткована 1881 року урядовим фінансуванням і громадським коштом, вона слугувала польовою станцією для досліджень з 1881 по 1887 роки.
{{oq|en|FIRST MARINE BIOLOGICAL STATION IN THE SOUTHERN HEMISPHERE. This building was erected through the initiative and efforts of NICOLAI NICOLAEVICH de MIKLOUHO-MACLAY Russian explorer and first scientist to live amongst the Indigenes of Papua-New Guinea. Begun in 1881, funded by Government and public subscription it served as a field station for research from 1881 to 1887.}}}}

: 1899 року станцію реквізувало Міністерство оборони для офіцерських казарм. У [[1980-ті|1980-х роках]] Товариство безуспішно лобіювало перетворення будівлі на історичний архітектурний пам'ятник на згадку про наукову роботу Миклухи-Маклая. Сьогодні будівля використовується як приватна резиденція й відкрита для громадськості тільки в особливих випадках.
* 1988 року на пожертвування Товариства Миклухи-Маклая та {{не перекладено|Музей Маклея|Музею Маклея||Macleay Museum}} ({{lang-en|Macleay Museum}}) заснована стипендія ім.&nbsp;Миклухи-Маклая, яку щорічно присуджує Сіднейський університет<ref>[http://sydney.edu.au/museums/research/miklouho-maclay_fellowship.shtml Macleay Miklouho-Maclay Fellowship] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120514145221/http://sydney.edu.au/museums/research/miklouho-maclay_fellowship.shtml |date=14 травня 2012 }} {{ref-en}}</ref>.
* 1996 року Комітет вшанування 150-річчя від дня народження Миклухи-Маклая встановив у Музеї Маклея в Сіднейському університеті [[погруддя]] мандрівника та ініціював надання парку в околиці [[Сідней|Сіднея]] {{не перекладено|Берчгров (Новий Південний Уельс)|Берчгров||Birchgrove, New South Wales}} ({{lang-en|Birchgrove}}), недалеко від резиденції «Вайомінг», де мешкав вчений, імені Миклухи-Маклая<ref>{{cite web|url=http://www.gnb.nsw.gov.au/__data/assets/pdf_file/0010/79462/GNB_dl_multicultural.pdf|title=Multicultural Place Names in New South Wales|publisher=Geographical Names Board of New South Wales|date=March 2013|accessdate=2013-07-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IVAYOPC1?url=http://www.gnb.nsw.gov.au/__data/assets/pdf_file/0010/79462/GNB_dl_multicultural.pdf|archivedate=2013-07-30|deadurl=yes}} {{ref-en}}<br/>{{cite web|url=http://hgold.org.au/plaques-leichhardt|title=Memorial Plaques in Leichhardt Municipality|publisher=Heritage Group of Leichhardt District|accessdate=2013-07-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IXlCs8tc?url=http://hgold.org.au/plaques-leichhardt|archivedate=2013-08-01|deadurl=yes}} {{ref-en}}<br/>[http://wikimapia.org/#lat=-33.8498786&lon=151.1839168&z=18&l=0&m=b Location of Miklouho-Maclay Park in Birchgrove] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110826041141/http://www.wikimapia.org/#lat=-33.8498786&lon=151.1839168&z=18&l=0&m=b |date=2011-08-26 }} {{ref-en}}</ref>.

=== Папуа Нова Гвінея ===
* [[Берег Маклая]] ({{lang-en|Maclay Coast}})<ref name="GoogleMap"/> і Річка Маклая ({{lang-en|Makley River}})<ref>Makley River (також Maclay River, Makely River, Maklay River, Makley Creek): {{Coord|5.07283|S|145.79621|E|scale:900000}}. Див.: [https://mapcarta.com/16529280/Map] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170428142440/https://mapcarta.com/16529280/Map|date=28 квітня 2017}}, [http://www.geographic.org/geographic_names/name.php?uni=-3037476&fid=4849&c=papua_new_guinea] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170428051413/http://www.geographic.org/geographic_names/name.php?uni=-3037476&fid=4849&c=papua_new_guinea|date=28 квітня 2017}}, [http://www.lib.utexas.edu/maps/ams/new_guinea/txu-oclc-6552576-sb55-6.jpg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130912150533/http://www.lib.utexas.edu/maps/ams/new_guinea/txu-oclc-6552576-sb55-6.jpg|date=12 вересня 2013}}, [http://www.openstreetmap.org/index.html?mlat=-5.07283&mlon=145.79621&zoom=15]</ref>, названі ім'ям вченого, зберегли його й дотепер.
* У місті [[Маданг]] є вулиця, названа ім'ям вченого ({{lang-en|Nicholai Maclay Drive}})<ref>Nicholai Maclay Drive: {{Location|5|14|3.09|S|145|47|3.65|E|region:PG}} Див.: [http://www.ski-epic.com/2008_papua_new_guinea/madang_large_map_of_town_papua_new_guinea.jpg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121004104740/http://www.ski-epic.com/2008_papua_new_guinea/madang_large_map_of_town_papua_new_guinea.jpg|date=4 жовтня 2012}} та [http://www.openstreetmap.org/?lat=-5.234784&lon=145.78468&zoom=18&layers=M]</ref>.
* 16 грудня 1970 року до затоки Астролябія прибуло радянське науково-дослідне судно «Витязь», яке перебувало в круїзі під егідою [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]]. Моряки встановили пам'ятну дошку на місці, де висадився Миклухо-Маклай<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/110444174?searchTerm=Astrolabe%20Bay «Ceremony in NG honours Russian»&nbsp;// «The Canberra Times», Thursday 17 December 1970, p.&nbsp;14] {{ref-en}}<br/>[http://www.redbackwebdesign.com.au/madang/ «To Bogajim and Bongu»&nbsp;// «Ples bilong bilak bokis»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160228074345/http://redbackwebdesign.com.au/madang/ |date=28 лютого 2016 }} {{ref-en}}</ref>.
* 2000 року в поселенні Бонгу, в якому не раз перебував науковець-мандрівник під час своїх подорожей, встановлений пам'ятник Миклусі-Маклаю.

=== Індонезія ===
* [[2011]] року в [[Джакарта|Джакарті]] встановлений пам'ятник Миклусі-Маклаю, якого в сучасній [[Індонезія|Індонезії]] вважають національним героєм<ref name="UrK"/>.

== Образ у мистецтві ==
=== Кіно, театр ===
* 1947 року на Московській кіностудії науково-популярних фільмів режисер [[Розумний Олександр Юхимович|Олександр Разумний]] зняв художній історико-біографічний фільм [[Миклухо-Маклай (фільм)|«Миклухо-Маклай»]]<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18089329?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateDesc «Sydney&nbsp;— As Moscow Sees It»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 12 October 1948, p.&nbsp;2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151101001318/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18089329?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateDesc |date=1 листопада 2015 }} {{ref-en}}</ref>. Цей фільм в австралійській пресі, зокрема сини Миклухи-Маклая&nbsp;— Олександр і Володимир, назвали пародією та чистою пропагандою<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18102781?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc Maclay&nbsp;A., Maclay&nbsp;V. «Russian film a travesty»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Friday 15 October 1948, p.&nbsp;2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151010213053/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18102781?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=10 жовтня 2015 }} {{ref-en}}<br/>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18097824?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc Greenop&nbsp;F.&nbsp;S. «Russian film travesty»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 16 October 1948, p.&nbsp;2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151006103839/http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18097824?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc |date=6 жовтня 2015 }} {{ref-en}}</ref>.
* 1984 року вийшов на екрани трисерійний художній телефільм [[Соломін Юрій Мефодійович|Юрія Соломіна]] «[[Берег його життя]]».
* 2003 року відбулася прем'єра першого українського [[мюзикл]]у [[Бродвейський театр|бродвейського типу]] «Екватор». Режисер мюзиклу&nbsp;— театральний режисер [[Шулаков Віктор Олександрович|Віктор Шулаков]], композитор&nbsp;— [[Злотник Олександр Йосипович|Олександр Злотник]], автор лібрето&nbsp;— поет-пісняр [[Вратарьов Олександр Львович|Олександр Вратарьов]]<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/onovleniy-ekvator Стельмашевська&nbsp;О. Оновлений «Екватор»&nbsp;// «День», №&nbsp;54, 26 березня 2004] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141028132901/http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/onovleniy-ekvator |date=28 жовтня 2014 }}<br/>[http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=986 Верховенко&nbsp;О. Танцювальні «меридіани» на «екваторі» українського мюзиклу&nbsp;// «Кіно-Театр», №&nbsp;1, 2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141028132639/http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=986 |date=28 жовтня 2014 }}</ref>.
* 2017 року на [[Українське радіо|«Українському радіо»]] у циклі передач «Світ радіодрами» вийшла радіодрама «Миклухо-Маклай з Чернігова»<ref>{{YouTube|pJqfgPdGEMA|«Миклухо-Маклай з Чернігова». Радіодрама за драматичною поемою Ігоря Павлюка «Таморус»}}</ref> за драматичною поемою [[Павлюк Ігор Зиновійович|Ігоря Павлюка]] «Таморус». Режисер-постановник та музичний редактор&nbsp;— Наталя Стрижевська.

=== У літературі ===
* Згадується у вірші Роберта&nbsp;Н.&nbsp;Ганна «Пісня про [[дипротодон]]а» (Robert&nbsp;N.&nbsp;Gunn [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19798915?searchTerm=Maclay «The Lay of the Diprotodon»]), червень [[1885]] року. {{ref-en}}
* ''[[Полтава Леонід Едвардович|Полтава&nbsp;Л.]]'' [https://diasporiana.org.ua/dityacha-literatura/8568-poltava-l-podorozhi-i-prigodi-mikluhi-maklaya-kaaram-tamo-lyudina-z-misyatsya/ Подорожі і пригоди Миклухи-Маклая: Каарам-Тамо&nbsp;— людина з місяця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211126150018/https://diasporiana.org.ua/dityacha-literatura/8568-poltava-l-podorozhi-i-prigodi-mikluhi-maklaya-kaaram-tamo-lyudina-z-misyatsya/ |date=26 листопада 2021 }}.&nbsp;— Мюнхен : Українське Видавництво, 1955.&nbsp;— 55&nbsp;с.
* ''[[Нитченко Дмитро Васильович|Чуб&nbsp;Дм.]]'' [http://diasporiana.org.ua/ukrainica/8858-chub-d-z-novogvineyskih-vrazhen-po-slidah-mikluhi-maklaya/ З Новоґвінейських вражень: На слідах Миклухи-Маклая] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402104514/http://diasporiana.org.ua/ukrainica/8858-chub-d-z-novogvineyskih-vrazhen-po-slidah-mikluhi-maklaya/ |date=2 квітня 2015 }}.&nbsp;— Мельборн: Ластівка, 1977.&nbsp;— 128&nbsp;с.
* ''Чуб&nbsp;Дм.'' [http://www.twirpx.com/file/1662419/ Слідами Миклухи-Маклая].&nbsp;— К.: [[Веселка (видавництво)|Веселка]], 1993.&nbsp;— 112&nbsp;с. ISBN 5-301-01571-0
* ''Іванченко&nbsp;О.&nbsp;С.'' [http://coollib.com/b/312698/read Дорогами Маклая] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161105094553/http://coollib.com/b/312698/read |date=5 листопада 2016 }}&nbsp;/ Пер. з рос. Л.&nbsp;Василенка.&nbsp;— К.: Молодь, 1987.&nbsp;— 363&nbsp;с.
* ''Ростек&nbsp;Л., Вакуленко&nbsp;П.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/9523-rostek-l-vakulenko-p-mikola-mikluha-maklay-150-rokiv-z-dnya-narodzhennya/ Микола Миклуха-Маклай: 150 років з дня народження] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210521071110/https://diasporiana.org.ua/ukrainica/9523-rostek-l-vakulenko-p-mikola-mikluha-maklay-150-rokiv-z-dnya-narodzhennya/ |date=21 травня 2021 }}.&nbsp;— Б.м. (Австралія): Музей Українського Мистецтва в Австралії, 1996.&nbsp;— 46 с.
* ''[[Павлюк Ігор Зиновійович|Павлюк&nbsp;І.]]'' [https://web.archive.org/web/20170424003808/http://ruthenia.info/txt/pavlyuk/pavliuki/microvybr/ Маленьке мікровибране&nbsp;/ Таморус: Драматизована поема]&nbsp;// [[Магма (книга)|«Магма: Лірика і драматизовані поеми»]].&nbsp;— Львів: Світ, 2005.&nbsp;— С.&nbsp;185—224.&nbsp;— 280&nbsp;с.
* Андрій Кокотюха про Луї Буссенара, Томаса Майна Ріда, Миколу Миклухо-Маклая, Рафаеля Сабатіні, Роберта Луїса Стівенсона / [[Кокотюха Андрій Анатолійович|А.&nbsp;Кокотюха]]; художник М.&nbsp;Німенко. Серія «[[Життя видатних дітей]]».&nbsp;— К.: [[Грані-Т]], 2008.&nbsp;— 88&nbsp;с. : ілюстр. ISBN 978-966-465-126-1 (в оправі). Книга для дітей, в якій автор розповів п'ять історій з життя відомих особистостей про їхнє дитинство та мандри.
* ''[[Корсак Іван Феодосійович|Корсак&nbsp;І.]]'' [[Запізніле кохання Миклухо-Маклая]].&nbsp;— К.: [[Ярославів Вал (видавництво)|Ярославів Вал]], 2016.&nbsp;— 232&nbsp;с.

=== Монументи ===
{{center|<gallery widths="200" heights="200">
Файл:E9382-Sydney-Miklukho-Maklai.jpg|Погруддя у [[Сідней|Сіднеї]], [[Австралія]]
Файл:Памятник Маклаю.jpg|Пам'ятник у поселенні Бонгу, [[Папуа Нова Гвінея]]
Файл:Monument of Nikolai Miklouho-Maclay, erected near Bongu Village, Madang Province, P.N.G..jpg|Пам'ятник поруч поселення Бонгу, Папуа Нова Гвінея
Файл:Памятник Миклухо-Маклаю.jpg|Погруддя у [[Севастополь|Севастополі]] в [[Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України|Інституті біології південних морів]], [[Україна]]
</gallery>}}

=== Графіка ===
{{center|<gallery widths="200" heights="200">
Файл:Stamp of Ukraine s111.jpg|[[Поштова марка]] на честь 150-річчя від дня народження М.&nbsp;М.&nbsp;Миклухи-Маклая, Україна, [[1996]] рік
Файл:1992. Марка России 2.jpg|Поштова марка, [[Росія]], 1993 рік
Файл:Stamp of USSR 1632g.jpg|Поштова марка, [[СРСР]], 1951 рік
</gallery>}}

== Бібліографія ==
Перевидання творів Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая:
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;М.&nbsp;М.'' [http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0020.shtml Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;1. Путешествия 1870—1874&nbsp;гг. Дневники, путевые заметки, отчеты] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120304150327/http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0020.shtml |date=4 березня 2012 }}.&nbsp;— М.: Наука, 1990.&nbsp;— 472&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;М.&nbsp;М.'' [http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0030.shtml Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;2. Путешествия 1874—1887&nbsp;гг. Дневники, путевые заметки, отчеты] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120307181059/http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0030.shtml |date=7 березня 2012 }}.&nbsp;— М.: Наука, 1993.&nbsp;— 528&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;М.&nbsp;М.'' [http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0060.shtml Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;3. Статьи и материалы по антропологии и этнографии народов Океании] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120102222625/http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_0060.shtml |date=2 січня 2012 }}.&nbsp;— М.: Наука, 1993.&nbsp;— 416&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;Н.&nbsp;Н.'' Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;4. Статьи и материалы по антропологии и этнографии Юго-Восточной Азии и Австралии. Статьи по естественным наукам.&nbsp;— М.: Наука, 1994.&nbsp;— 304&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;М.&nbsp;М.'' [http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_1888_pisma.shtml Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;5. Письма. Документы и материалы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130515103219/http://az.lib.ru/m/mikluhomaklaj_n_n/text_1888_pisma.shtml |date=15 травня 2013 }}.&nbsp;— М.: Наука, 1996.&nbsp;— 823&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;Н.&nbsp;Н.'' Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;6. Ч.&nbsp;1. Этнографические коллекции. Рисунки.&nbsp;— М.: Наука, 1999.&nbsp;— 687&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;Н.&nbsp;Н.'' Собрание сочинений в 6&nbsp;томах: Т.&nbsp;6. Ч.&nbsp;2. Указатели.&nbsp;— М.: Наука, 1999.&nbsp;— 189&nbsp;с.
* ''Миклухо-Маклай&nbsp;М.&nbsp;М.'' [https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3746 Серед дикунів Нової Гвінеї] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211123032210/https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3746 |date=23 листопада 2021 }}.&nbsp;— К: Молодь, 1961 (український переклад Б.&nbsp;Антоненка-Давидовича)
* ''Mikloucho-Maclay,&nbsp;N.&nbsp;N.'' [https://www.webcitation.org/6He5aGxKF?url=http://www.michaelsentinella.com/Nicholai_Miklukho-Maklai_Diaries/MM_NG_Diaries.pdf The New Guinea Diaries 1871—1883]. Kristen Press, Madang, Papua New Guinea, 1977, ISBN 0-85804-152-9 (англійський переклад C.&nbsp;L.&nbsp;Sentinella)
* ''Mikloucho-Maclay,&nbsp;N.&nbsp;N.'' The New Guinea Diaries 1871—1883. Dingo Books, Victoria, Australia, 1997, ISBN 978-0-9775078-1-8 (англійський переклад [[Бірімбір Вонгар]])

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* ''Лазанська&nbsp;Т.&nbsp;І.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Myklukho_Maklay_M_M Миклухо-Маклай Микола Миколайович] // {{ЕІУ|6|640}}
* ''Колесников&nbsp;М.&nbsp;С.'' [http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/1004610/Kolesnikov_Mihail_-_Mikluho-Maklay.html «Миклухо-Маклай»]. Серия «ЖЗЛ».&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 1961, 1965.&nbsp;— 272&nbsp;с. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/1400084?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «New Guinea. Food of the Papuans»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Wednesday 16 June 1875, p.&nbsp;5] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18337340?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «New Guinea. Its People and their Customs»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 7 August 1875, p.&nbsp;7] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/18337854?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «New Guinea. Its Climate»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 11 September 1875, p.&nbsp;13] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13491342?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «The papers were read, by Baron N. de Miklouho-Maclay, at a meeting of the Linnean Society of New South Wales»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 30 July 1881, p.&nbsp;6] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3428252?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc Parkes&nbsp;H. «Lawless annexation in New Guinea»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Friday 21 March 1884, p.&nbsp;3] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/13577869?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «British Blue Book on New Guinea. Details of negotiations between England and Germany»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Saturday 4 April 1885, p.&nbsp;11] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19798830?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «England, Germany, and New Guinea»&nbsp;// «The Queenslander», Saturday 20 June 1885, p.&nbsp;997] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/4493729 «A somnambulist's visit to baron Maclay»&nbsp;// «The Brisbane Courier», Monday 6 September 1886, p.&nbsp;7] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/14141388?searchTerm=Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Assembly of Anthropological and Geographical Societies, in commemoration of Miklouho-Maclay»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Tuesday 26 July 1898, p.&nbsp;8] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20121017054759/http://www.papuaweb.org/dlib/nova-guinea/02/1-02a.pdf N.&nbsp;von Miklucho Maclay 1871—72&nbsp;// Wichmann&nbsp;A. «Nova Guinea», vol.&nbsp;II, partie&nbsp;1, Buchhandlung und druckerei vormals E.&nbsp;J.&nbsp;Brill, Leiden, Netherlands, 1910, s.s.&nbsp;151—154] {{ref-de}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/48963901?searchTerm=Miklouho%20Maclay&searchLimits=sortby=dateDesc McKinnon&nbsp;F. «First white to go to N.G.»&nbsp;// «The Courier-Mail», Saturday 3 March 1945, p.&nbsp;5] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/38555483?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «From the library shelf. New Guinea pioneer»&nbsp;// «The Western Mail», Thursday 15 March 1945, p.&nbsp;29] {{ref-en}}
* [http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/27936062?searchTerm=Miklouho-Maclay&searchLimits=sortby=dateAsc «Baron Maclay's life story»&nbsp;// «[[Sydney Morning Herald|The Sydney Morning Herald]]», Saturday 26 May 1945, p.&nbsp;8] {{ref-en}}
* [http://www.thefreelibrary.com/N.N.+Miklouho-Maclay+in+Torres+Strait.-a054479676 Shnukal&nbsp;A. «N.&nbsp;N.&nbsp;Miklouho-Maclay in Torres Strait»&nbsp;// «The free library», 22 September 1998] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200314141330/https://www.thefreelibrary.com/N.N.+Miklouho-Maclay+in+Torres+Strait.-a054479676 |date=14 березня 2020 }} {{ref-en}}
* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/rodovid-velikogo-mandrivnika Сюндюков&nbsp;І. «Родовід великого мандрівника. Козацькі предки Миклухо-Маклая: правда і вигадки»&nbsp;// «День», №&nbsp;240, четвер, 30 грудня 2004 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208150042/http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/rodovid-velikogo-mandrivnika |date=8 грудня 2015 }}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1912/169/68015/ Карпенко-Бесараб&nbsp;О. «Світ, який збудував Маклай»&nbsp;// «Україна молода», №&nbsp;121-122, 15 липня 2011 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104102445/http://umoloda.kiev.ua/number/1912/169/68015/ |date=4 листопада 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20080927230328/http://www.simya.com.ua/articles/15/8883/ Сінкевич&nbsp;О. «Історія Великого кохання»&nbsp;// Інформаційно-розважальний портал «Сім'я і Дім»]
* [http://planetal.narod.ru/MMM.html Косинська&nbsp;Ю., Крук&nbsp;О. «Українське коріння Миколи Миклухи-Маклая»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100119190104/http://planetal.narod.ru/MMM.html |date=19 січня 2010 }}
* [http://www.hrono.ru/biograf/mikluho.html Біографія М.&nbsp;М.&nbsp;Миклухи-Маклая] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080701034807/http://www.hrono.ru/biograf/mikluho.html |date=1 липня 2008 }} {{ref-ru}}
* ''Говор&nbsp;О.&nbsp;В.'' [https://elena.id.au/files/1987_Govor_Maclay_Ukraine.pdf До історіï перебування М.&nbsp;М.&nbsp;Миклухо-Маклая на Украïні] // «Народна творчість та етнографія», 1987, №&nbsp;5, с.&nbsp;28-34 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201205135742/https://elena.id.au/files/1987_Govor_Maclay_Ukraine.pdf |date=5 грудня 2020 }}
* ''Говор&nbsp;О.&nbsp;В.'' [https://elena.id.au/files/2024_Govor_Kalo.pdf Злочин та покарання в селі Кало (Папуа Нова Гвінея): Слідами М. М. Міклухо-Маклая з XIX до XXI ст.] // Австралія і Океанія в контексті регіональних викликів (2001-2018 рр.): збірник наукових праць. За заг. ред. О. В. Зернецької. Київ: Інститут всесвітньої історії НАН України, 2024, c. 80-87
* [https://web.archive.org/web/20090519095752/http://www.harbourtrust.gov.au/docs/brochure-marine.pdf The Marine Biological Station Camp Cove] {{ref-en}}

{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Антропологія|Біографії}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Миклухи]]
[[Категорія:Українські мандрівники]]
[[Категорія:Українські етнографи]]
[[Категорія:Українські географи]]
[[Категорія:Українські антропологи]]
[[Категорія:Дослідники Австралії та Океанії]]
[[Категорія:Російські мандрівники]]
[[Категорія:Російські етнографи]]
[[Категорія:Російські географи]]
[[Категорія:Російські антропологи]]
[[Категорія:Уродженці Новгородської області]]
[[Категорія:Померли в Санкт-Петербурзі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо географічні об'єкти]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Українці Росії]]