Многовид Вайтгеда
Многовид Вайтгеда — приклад відкритого тривимірного многовиду, що є стягуваним, але не гомеоморфним . Генрі Вайтгед знайшов приклад 1935 року намагаючись розв'язати гіпотезу Пуанкаре.
В одновимірному та двовимірному випадках подібних прикладів не існує.
Для побудови тривимірної сфери вибирається незавузлений повнотор , далі — другий повнотор в так, що і трубчастий окіл меридіана утворюють потовщення зачеплення Вайтгеда. При цьому можна стягнути в доповненні меридіана і меридіан можна стягнути в доповненні .
Далі будується повнотор , вкладений у таким самим способом, як і для ; цю побудову можна продовжити до нескінченності, отримавши послідовність вкладених повнотрів:
Континуум Вайтгеда визначається як перетин побудованих повноторів:
- .
Доповнення в тривимірній сфері і є многовидом Вайтгеда.
- Многовид Вайтгеда, не гомеоморфний , але добуток гомеоморфний .
- Многовид Вайтгеда містить компактну множину таку, що для будь-якої іншої компактної множини доповнення не однозв'язне.
- Kirby, Robion. The topology of 4-manifolds. — Springer-Verlag, 1989. — (Lecture Notes in Mathematics, 1374) — ISBN 0-387-51148-2.