Натуральна орбіталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Натуральна орбіталь — орбіталь, визначена як власна функція безспінової одночастинкової матриці електронної густини. Для хвильової функції конфігураційної взаємодії, утвореної з орбіталей φ, функція електронної густини, ρ, має форму:

ρ. = ΣΣ aij φi* φj,
де aij — набір чисел, що утворюють матрицю густини.

Натуральні орбіталі перетворюють матрицю густини ρ в діагональну форму:

ρ = Σbk φk* φk,
де коефіцієнти bk є числами зайнятості кожної орбіталі.

Використання таких орбіталей істотно підвищує ефективність квантово-хімічних розрахунків.

Джерела

[ред. | ред. код]