Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України (ІНФОВ НАН України)
ІНФОВ.JPG
Основні дані
Засновано 1975
Адреса вул. Харківське шосе, 50, м. Київ, Україна, 02155
Тип академічна установа[d]

Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України (ІНФОВ НАН України) — науково-дослідний інститут[1].

Історія[ред. | ред. код]

Барельєф фундатора Інституту Леоніда Михайловича Литвиненка в приміщенні ІНФОВ.

Організація інституту була розпочата з 1964 року Леонідом Михайловичем Литвиненком, за дорученням Президії АН УРСР як сектор хімії при Харківського фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. Керівником першої лабораторії тонкого органічного синтезу був призначений Євген Володимирович Титов. 1 жовтня 1964 року лабораторія почала свою діяльність з наукових досліджень, придбання обладнання, реактивів та підготовки до переїзду в Донецьк. У кінці 1965 року було створено ще 5 лабораторій, які Постановою Президії АН УРСР № 13 від 21 січня 1966 р. було перетворено в Сектор хімії ФТІ (керівником призначено Є.В. Титова), а трохи пізніше – в Донецьке відділення фізико-органічної хімії Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевского АН УРСР (керівник Є.В. Титов). З 1 січня 1968 р. керівником ДВФОХ був призначений академік Л.М. Литвиненко[2].

12 червня 1975 року на базі Донецького відділення Інституту фізичної хімії було утворено Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії АН УРСР. У 1990 році інституту присвоєно ім'я організатора і першого директора академіка АН УРСР Л. М. Литвиненка.

Інститут розташовувався в Донецьку. Після російської збройної агресії на сході України був переміщений до Києва і, частково, до Львова.[3]

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

Основні напрями наукової діяльності:

Відомий рядом фундаментальних розробок у галузі вуглехімії, зокрема надмолекулярної структури вугілля, окиснення та самозаймання твердого палива, висококонцентрованих водовугільних суспензій, термопереробки вугілля після його імпрегнування та ін. Періодично видає збірники наукових праць, в яких подаються результати новітніх досліджень у галузі вуглехімії.

Директор — Попов Анатолій Федорович.

Науковці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]