Нейтральний провідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нейтральний провід за стандартами Європи, колишнього СРСР, тощо

Нейтральний провідник (N-провідник, англ. neutral conductor) — провідник в електроустановках напругою до 1 кВ, електрично з'єднаний з нейтральною точкою джерела живлення, що використовується для передачі і розподілення електричної енергії.[1].

Ідентифікація допомогою кольорів і буквено-цифрових позначень

[ред. | ред. код]

Буквено-цифрова ідентифікація нейтрального провідника повинна бути «N», забарвлення шин та проводів нейтралі в країнах Європи та колишнього СРСР ідентифікується синім кольором[2].

Література

[ред. | ред. код]
  • Будіщев М. С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с.
  • ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — Київ: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ГОСТ Р 50571.1—2009 Электроустановки низковольтные. Часть 1. Основные положения, оценка общих характеристик, термины и определения.
  2. ГОСТ Р 50462—2009 Базовые принципы и принципы безопасности для интерфейса «человек-машина», выполнение и идентификация. Идентификация проводников посредством цветов и буквенно-цифровых обозначений.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]